Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нормандська династія, Нормандський дім (англ. House of Normandy) — аристократичний рід норманського походження, що правив в Нормандії (912–1154) і Англії (1066–1154). Династія була заснована норвезьким вікінгом Роллоном, який одержав від французького короля в 912 році територію Нормандії, що пізніше стала герцогством.
| Нормандська династія | |
| Герб | |
 | |
| Засновник | Ролло |
|---|---|
| Країна |  Королівство Англія |
| Час/дата припинення існування | 25 жовтня 1154 |
| Цей список перелічує | людина |
 Нормандська династія у Вікісховищі | |
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (серпень 2019) |
В результаті завоювання Англії герцогом Вільгельмом в 1066 році під владу Нормандської династії перейшло Англійське королівство. Останній представник династії по чоловічій лінії Генріх I помер в 1135 році, його успадковував його племінник Стефан Блуаський, якого також іноді відносили до Нормандської династії. Після смерті короля Стефана в 1154 році на престолах Англії і Нормандії утвердилася династія Плантагенетів. Плантагенети, Ланкастери і Йорки, що пізніше носили корону Англії, були різними гілками Нормандського дому.
Передісторія
В ІХ—Х століттях приморська частина Нейстрії (як тоді називались північні території Франції) постійно піддавалася нападам войовничих норманів. На початку Х століття, коли в північну частину Франції прийшли загони норманів під керівництвом Рольфа (Роллона), якого вижив з Норвегії король Гаральд Гарфагер, ця територія почала називатись Нормандією.
З прибульцями французи не могли нічого вдіяти, тому король Франції Карл Простуватий вирішив владнати відношення з непроханим гостем. В 912 році в Сен-Клері відбулася їх зустріч з Роллоном, в результаті якої король поступився частиною Нейстерії, що знаходилася між морем і річкою , проте Роллон мав хреститися, вступити в шлюб з дочкою Карла Гізеллою і визнати себе його васалом. Роллон погодився, таким чином остаточно закріпився на зайнятій території разом зі своїм військом і став родоначальником нормандських королів (див. Договір Сен-Клер-сюр-Епт).
Правління в Нормандії
Після смерті першого герцога нормандського в 927 році титул перейшов до його сина , що носив прізвисько Довга Шпага. Йому вдалось заспокоїти нормандських дворян, незадоволених посиленням герцогської влади та втрутившись в конфлікт Людовика Заморського і графа на стороні першого, збільшити Нормандію за рахунок приєднання Авранша і Кутанса. В 942 році Вільгельм був підступно вбитий графом Фландрським і влада перейшла в руки , малолітнього сина покійного. Людовик Заморський, що мав види на Нормандію, забрав дитину до свого двору і зробив спробу прибрати герцогство до своїх рук. Проте нормандці не хотіли підкорятися французам і, коли Гуго Паризький зробив спробу захопити Нормандію, дали серйозну відсіч. Місцевому населенню прийшов на допомогу данський король Гаральд Блотанд; Людовик потрапив у полон і вимушений був відмовитись від посягань.
Невдовзі французький король організував новий похід на Нормандію, закликавши на допомогу німецького короля Оттона. Але і ця спроба закінчилась провалом. В подальшому відносини між Францією і Нормандією залишались досить напруженими, час від часу спалахували збройні конфлікти. Ситуація дещо змінилась після вступу на престол зятя Річарда — Гуго Капета.
Після смерті герцога нормандського в 996 році його титул перейшов до сина — Річарда ІІ. При ньому склались тісні стосунки Нормандії з Англією, які ще зміцнились, коли сестра Річарда вийшла заміж за Етельреда — короля Англії. Саме це в майбутньому стало причиною посягань Нормандської династії на престол Англії.
Титул герцога нормандського носили ще два представники цього дому — і , перед тим як у 1035 році ним став Вільгельм ІІ. Йому довелося пережити часи смут і війн, витримати боротьбу з власним родичем Гі, сином герцога бургундського, що претендував на Нормандію. Гі підтримували барони та інші родичі покійного Роберта Диявола, оскільки Вільгельм хоч і був названий батьком своїм спадкоємцем, був незаконнонародженим від наложниці герцога. Вільгельму допоміг втримати владу його опікун — французький король Генріх І.
Стараннями Вільгельма, який проводив більшу частину часу у війнах з сусідами, до Нормандії в 1062 році були приєднані графство Мен і частина земель герцога анжуйського. Крім того він зумів примусити місцевих баронів втихомиритися остаточно. Багато уваги приділяв католицькій церкві в Нормандії. Він сам керував церковними соборами і намагався підняти рівень освіти у місцевого духовенства.
Нормандське завоювання Англії
В 1066 році герцог нормандський Вільгельм ІІ, користуючись віддаленою спорідненістю з англійськими монархами, відправився завойовувати Англію. Підставою для домагань став його візит в 1051 році в Англію, під час якого король Едуард Сповідник, який не мав дітей, начебто призначив гостюючого родича своїм спадкоємцем. Претензії Вільгельма були не переконливі, оскільки, згідно з тогочасними англійськими законами подібне рішення не мало законної сили, так як не було затверджене вітенагемотом. Тому після смерті Едуарда англійський престол зайняв його шурин, Гарольд ІІ, що не влаштувало Вільгельма. Він нагадав Гарольду про обіцянку Едуарда і про те що сам Гарольд дав клятву, що буде сприяти воцарінню герцога нормандського. Оскільки в той час Англія знаходилась в конфронтації з папою Олександром ІІ, понтифік підтримав претензії Вільгельма і доручив привести йому Англію до покори, а Гарольда, що порушив дане ним слово, відлучити від церкви.
Вільгельм, в погоні за короною, зібрав добре навчене 60-ти тисячне військо з мешканців Нормандії, Франції та Італії і висадився на острові 29 вересня 1066 року. 14 жовтня він розбив армію Гарольда при Гастінзі і одразу проголосив себе королем. Перемозі Вільгельма сприяли також міжусобні чвари в середовищі англосакських феодалів. Наприклад, Лондон спочатку готувався до оборони, проголосивши королем останнього представника англосакської династії Едгара Етелінга. Проте потім на сторону Вільгельма стали переходити впливові феодали, вважаючи подальший опір безкорисним та небезпечним. Делегація лондонців на чолі з самим Едгаром відправилась в стан противника, щоб прохати його прийняти корону, на що завойовник милостиво погодився.
Правління в Англії
Оскільки Вільгельм І надавав велике значення законності своїх прав на престол, він поспішив офіційно коронуватися в Вестмінстері як спадкоємець Едуарда Сповідника, під іменем Вільгельма І з дотриманням всіх традиційних обрядів. Гарольд і його сподвижники були названі зрадниками, а їх володіння перейшли короні і були поділені між сподвижниками нового монарха. Коли з півночі до нього почали прибувати норманські загони, число прихильників короля зросло. Більшість прибульців осідали на новій території і приймали християнство.
Як політик, Вільгельм зумів встановити пряму васальну залежність всіх феодалів від короля, чим викликав їх обурення. Крім того нормандське ярмо породило хвилювання в середовищі англосаксів, яких підтримували валійці і частина нормандських баронів, незадоволених політикою Вільгельма. Це викликало низку повстань в 1067, 1068, 1069 і 1071 роках (див. також ). Проте королю, якого підтримувала церква, щоразу вдавалося розбити повстанців і жорстоко розправитися з ними. Захоплені землі переможених Вільгельм, як і раніше, роздавав своїм сподвижникам, формуючи нову знать, на яку він зміг би розраховувати в важкі часи.
Щоб посилити свою владу, король призначив в графствах шерифів, чиновників, що залежали безпосередньо від нього. Крім того він видав закон, згідно з яким кожний васал був зобов'язаний скласти не тільки звичайну присягу своєму сюзерену, а й присягу безпосередньо монарху.
Оскільки Вільгельму тепер належала не тільки Британія, а і значні володіння на континенті, то і в Англії і в Нормандії почався бурхливий розвиток торгівлі, широке розповсюдження отримали ярмарки. Англійські міста перейшли в безпосередню підлеглість короні і стали приносити казні чималий дохід. Проте, якщо мешканці міст були задоволені діями нового володаря, то становище селян значно погіршилось, особливо після перепису 1086 року, за результатами якого була складена «Книга Страшного суду» і численні раніше вільні землі були переведені в розряд кріпацьких.
В кінці життя Вільгельму довелось вести війну проти Франції і баронів своєї батьківщини. При взятті Манта-на-Сені Вільгельм був скинутий конем і отримав важкі травми. Потерпілого спішно відвезли в Руан, проте лікарям не вдалось врятувати короля і він помер 9 серпня 1087 року.
Після смерті Вільгельма і острівні і континентальні володіння Нормандської династії перейшли до його синів. В Нормандії закріпився старший його син Роберт, англійський престол зайняв другий син — Вільгельм ІІ. Останні намагався приєднати до своїх володінь і Нормандію, тому між братами виникали конфлікти. Але коли Роберт в 1097 році відправився в перший хрестовий похід, він залишив управління Нормандією брату.
Вільгельм Рудий помер 2 серпня 1100 року під час полювання і згідно з традицією англійська корона мала перейти до Роберта, оскільки у Вільгельма не було нащадків. Проте Роберт не встиг цього зробити так як його молодший брат Генріх Боклерк сам зайняв престол. Він коронувався в Вестмінстері на третій день по смерті Вільгельма, 5 серпня 1100 року. Роберт не міг зразу розпочати війну, хоча і користувався підтримкою значної частини англійських баронів, оскільки був в хрестовому поході і повернувся тільки під новий рік. Генріх використав цей короткий проміжок і видав , в якій обіцяв притримуватись права наслідування, не зазіхати на права церкви, навести порядок в податковій системі, стягаючи строго фіксовані платежі. Кентерберійського архієпископа Ансельма, вигнаного братом із острова, Генріх повернув назад, заручившись таким чином підтримкою духовенства. До того ж, щоб налаштувати відносини з Шотландією, Генріх спішно одружився з шотландською принцесою Матильдою, яка походила із давнього англосакського роду. Коли Роберт зміг виступити проти Англії, він зрозумів, що нема сенсу цього робити, оскільки його молодший брат повністю взяв владу в свої руки. Роберт офіційно відмовився від своїх прав на престол на користь Генріха, залишивши собі частину земель в Нормандії і обумовивши суму щорічної компенсації. Проте правитель з нього виявився ніякий, за кілька років він довів герцогство до повного хаосу і кліри, що втекли в Англію від свавілля, що панувало на батьківщині, почали підмовляти Генріха захопити Нормандію, щоб знову встановити цілісність батьківських володінь. В 1106 році, отримавши запоруку сусідів і місцевої знаті, Генріх відправився воювати з братом. В битві при Теншбре, що відбулася 28 вересня 1106 року, Роберт отримав поразку, потрапив в полон і був ув'язнений в замку Кардіфф, де провів 29 років як в'язень до смерті.
Оскільки до того часу між архієпископом Кентерберійським і королем вже два роки точилися спори про право призначати єпископів і абатів, Генріх вирішив позбавитися і від цього не в міру норовливого ієрея, відправивши пристарілого Ансельма в чергове заслання, що вилилось в жваве листування між обома противниками і папою. Нарешті сторони дійшли до компромісу — в 1107 році в Лондоні Генріх відмовився від права інвеститури, а архієпископ підписав закон про примусове принесення духовенством присяги королю.
Таким чином Нормандія і Англія знову опинились в руках одного правителя. Генріху І також прийшлось витримати боротьбу з Людовиком VI за сюзеренські права над Бретанню і Меном, а також воювати з власним племінником Вільгельмом Кліто, який претендував на Нормандію. Незважаючи на те, що сина Роберта підтримував сам Людовик VI, графи Фландрський і Анжуйський, а також багато нормандців, Генріху вдалось відстояти захоплену владу. Цьому також сприяло одруження сина короля, Вільгельма, на представниці Анжуйської династії. Дочка Генріха І Матильда (Мод) бута но той момент заміжня за германським імператором Генріхом V. Тому король ще при житті оголосив Вільгельма спадкоємцем і континентальних володінь Нормандської династії. Але в 1120 році молодий чоловік загинув при корабельній аварії; його смерть стала кінцем стабільності Нормандського дому, оскільки перша дружина короля, Матильда, померла ще в 1118 році, а від другої дружини Аделаїди Лувуан король не мав дітей. Таким чином на престол могла претендувати тільки дружина германського короля — Матильда, яка в 1125 році стала вдовою, після чого англійський король змусив баронів присягнути їй, як спадкоємиці престолу. Рік по тому Матильда вдруге вийшла заміж за спадкоємця графства Анжу Годфріда (Жоффруа) Плантагенета і в 1133 році народила йому первістка, який пізніше заснував нову королівську династію і вступив на британський престол під іменем Генріха ІІ Плантагенета.
Після смерті в 1135 році Генріха І, між Матильдою і племінником покійного Стефаном Блуаським розгорілась боротьба за володіння Нормандської династії. Годфріду Анжуйському вдалось в 1141 році захопити владу в Нормандії. Розпочата громадянська війна закінчилась, коли протиборчі сторони прийшли до компромісу: узурпатор Стефан відмовився від претензій на герцогство, залишився королем Англії, але оголосив своїм офіційним спадкоємцем сина Матильди. Генріх ІІ Плантагенет в 1154 році, спираючись на поміч матері, зумів повернути собі корону матері, знову з'єднавши під одним управлінням Нормандію і Англію. Почалася ера нової династії Плантагенетів.
Література
- Скляренко В., Батий Я., Вологожина Н., Панкова М. Все величайшие царственные династии. — М. ; Х. : Фолио, 2008. — С. 29—38. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Normandska dinastiya Normandskij dim angl House of Normandy aristokratichnij rid normanskogo pohodzhennya sho praviv v Normandiyi 912 1154 i Angliyi 1066 1154 Dinastiya bula zasnovana norvezkim vikingom Rollonom yakij oderzhav vid francuzkogo korolya v 912 roci teritoriyu Normandiyi sho piznishe stala gercogstvom Normandska dinastiya Gerb ZasnovnikRollo Krayina Korolivstvo Angliya Chas data pripinennya isnuvannya25 zhovtnya 1154 Cej spisok perelichuyelyudina Normandska dinastiya u Vikishovishi Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad serpen 2019 V rezultati zavoyuvannya Angliyi gercogom Vilgelmom v 1066 roci pid vladu Normandskoyi dinastiyi perejshlo Anglijske korolivstvo Ostannij predstavnik dinastiyi po cholovichij liniyi Genrih I pomer v 1135 roci jogo uspadkovuvav jogo pleminnik Stefan Bluaskij yakogo takozh inodi vidnosili do Normandskoyi dinastiyi Pislya smerti korolya Stefana v 1154 roci na prestolah Angliyi i Normandiyi utverdilasya dinastiya Plantagenetiv Plantageneti Lankasteri i Jorki sho piznishe nosili koronu Angliyi buli riznimi gilkami Normandskogo domu PeredistoriyaHreshennya Rollona V IH H stolittyah primorska chastina Nejstriyi yak todi nazivalis pivnichni teritoriyi Franciyi postijno piddavalasya napadam vojovnichih normaniv Na pochatku H stolittya koli v pivnichnu chastinu Franciyi prijshli zagoni normaniv pid kerivnictvom Rolfa Rollona yakogo vizhiv z Norvegiyi korol Garald Garfager cya teritoriya pochala nazivatis Normandiyeyu Z pribulcyami francuzi ne mogli nichogo vdiyati tomu korol Franciyi Karl Prostuvatij virishiv vladnati vidnoshennya z neprohanim gostem V 912 roci v Sen Kleri vidbulasya yih zustrich z Rollonom v rezultati yakoyi korol postupivsya chastinoyu Nejsteriyi sho znahodilasya mizh morem i richkoyu prote Rollon mav hrestitisya vstupiti v shlyub z dochkoyu Karla Gizelloyu i viznati sebe jogo vasalom Rollon pogodivsya takim chinom ostatochno zakripivsya na zajnyatij teritoriyi razom zi svoyim vijskom i stav rodonachalnikom normandskih koroliv div Dogovir Sen Kler syur Ept Pravlinnya v NormandiyiPislya smerti pershogo gercoga normandskogo v 927 roci titul perejshov do jogo sina sho nosiv prizvisko Dovga Shpaga Jomu vdalos zaspokoyiti normandskih dvoryan nezadovolenih posilennyam gercogskoyi vladi ta vtrutivshis v konflikt Lyudovika Zamorskogo i grafa na storoni pershogo zbilshiti Normandiyu za rahunok priyednannya Avransha i Kutansa V 942 roci Vilgelm buv pidstupno vbitij grafom Flandrskim i vlada perejshla v ruki malolitnogo sina pokijnogo Lyudovik Zamorskij sho mav vidi na Normandiyu zabrav ditinu do svogo dvoru i zrobiv sprobu pribrati gercogstvo do svoyih ruk Prote normandci ne hotili pidkoryatisya francuzam i koli Gugo Parizkij zrobiv sprobu zahopiti Normandiyu dali serjoznu vidsich Miscevomu naselennyu prijshov na dopomogu danskij korol Garald Blotand Lyudovik potrapiv u polon i vimushenij buv vidmovitis vid posyagan Nevdovzi francuzkij korol organizuvav novij pohid na Normandiyu zaklikavshi na dopomogu nimeckogo korolya Ottona Ale i cya sproba zakinchilas provalom V podalshomu vidnosini mizh Franciyeyu i Normandiyeyu zalishalis dosit napruzhenimi chas vid chasu spalahuvali zbrojni konflikti Situaciya desho zminilas pislya vstupu na prestol zyatya Richarda Gugo Kapeta Pislya smerti gercoga normandskogo v 996 roci jogo titul perejshov do sina Richarda II Pri nomu sklalis tisni stosunki Normandiyi z Angliyeyu yaki she zmicnilis koli sestra Richarda vijshla zamizh za Etelreda korolya Angliyi Same ce v majbutnomu stalo prichinoyu posyagan Normandskoyi dinastiyi na prestol Angliyi Titul gercoga normandskogo nosili she dva predstavniki cogo domu i pered tim yak u 1035 roci nim stav Vilgelm II Jomu dovelosya perezhiti chasi smut i vijn vitrimati borotbu z vlasnim rodichem Gi sinom gercoga burgundskogo sho pretenduvav na Normandiyu Gi pidtrimuvali baroni ta inshi rodichi pokijnogo Roberta Diyavola oskilki Vilgelm hoch i buv nazvanij batkom svoyim spadkoyemcem buv nezakonnonarodzhenim vid nalozhnici gercoga Vilgelmu dopomig vtrimati vladu jogo opikun francuzkij korol Genrih I Starannyami Vilgelma yakij provodiv bilshu chastinu chasu u vijnah z susidami do Normandiyi v 1062 roci buli priyednani grafstvo Men i chastina zemel gercoga anzhujskogo Krim togo vin zumiv primusiti miscevih baroniv vtihomiritisya ostatochno Bagato uvagi pridilyav katolickij cerkvi v Normandiyi Vin sam keruvav cerkovnimi soborami i namagavsya pidnyati riven osviti u miscevogo duhovenstva Normandske zavoyuvannya AngliyiFragment gobelena z Bajo fr Tapisserie de Bayeux XI stolittya sho zobrazhuye normanske vtorgnennya do Angliyi Dokladnishe Normandske zavoyuvannya Angliyi V 1066 roci gercog normandskij Vilgelm II koristuyuchis viddalenoyu sporidnenistyu z anglijskimi monarhami vidpravivsya zavojovuvati Angliyu Pidstavoyu dlya domagan stav jogo vizit v 1051 roci v Angliyu pid chas yakogo korol Eduard Spovidnik yakij ne mav ditej nachebto priznachiv gostyuyuchogo rodicha svoyim spadkoyemcem Pretenziyi Vilgelma buli ne perekonlivi oskilki zgidno z togochasnimi anglijskimi zakonami podibne rishennya ne malo zakonnoyi sili tak yak ne bulo zatverdzhene vitenagemotom Tomu pislya smerti Eduarda anglijskij prestol zajnyav jogo shurin Garold II sho ne vlashtuvalo Vilgelma Vin nagadav Garoldu pro obicyanku Eduarda i pro te sho sam Garold dav klyatvu sho bude spriyati vocarinnyu gercoga normandskogo Oskilki v toj chas Angliya znahodilas v konfrontaciyi z papoyu Oleksandrom II pontifik pidtrimav pretenziyi Vilgelma i doruchiv privesti jomu Angliyu do pokori a Garolda sho porushiv dane nim slovo vidluchiti vid cerkvi Vilgelm v pogoni za koronoyu zibrav dobre navchene 60 ti tisyachne vijsko z meshkanciv Normandiyi Franciyi ta Italiyi i visadivsya na ostrovi 29 veresnya 1066 roku 14 zhovtnya vin rozbiv armiyu Garolda pri Gastinzi i odrazu progolosiv sebe korolem Peremozi Vilgelma spriyali takozh mizhusobni chvari v seredovishi anglosakskih feodaliv Napriklad London spochatku gotuvavsya do oboroni progolosivshi korolem ostannogo predstavnika anglosakskoyi dinastiyi Edgara Etelinga Prote potim na storonu Vilgelma stali perehoditi vplivovi feodali vvazhayuchi podalshij opir bezkorisnim ta nebezpechnim Delegaciya londonciv na choli z samim Edgarom vidpravilas v stan protivnika shob prohati jogo prijnyati koronu na sho zavojovnik milostivo pogodivsya Pravlinnya v AngliyiVilgelm I Zavojovnik Oskilki Vilgelm I nadavav velike znachennya zakonnosti svoyih prav na prestol vin pospishiv oficijno koronuvatisya v Vestminsteri yak spadkoyemec Eduarda Spovidnika pid imenem Vilgelma I z dotrimannyam vsih tradicijnih obryadiv Garold i jogo spodvizhniki buli nazvani zradnikami a yih volodinnya perejshli koroni i buli podileni mizh spodvizhnikami novogo monarha Koli z pivnochi do nogo pochali pribuvati normanski zagoni chislo prihilnikiv korolya zroslo Bilshist pribulciv osidali na novij teritoriyi i prijmali hristiyanstvo Yak politik Vilgelm zumiv vstanoviti pryamu vasalnu zalezhnist vsih feodaliv vid korolya chim viklikav yih oburennya Krim togo normandske yarmo porodilo hvilyuvannya v seredovishi anglosaksiv yakih pidtrimuvali valijci i chastina normandskih baroniv nezadovolenih politikoyu Vilgelma Ce viklikalo nizku povstan v 1067 1068 1069 i 1071 rokah div takozh Prote korolyu yakogo pidtrimuvala cerkva shorazu vdavalosya rozbiti povstanciv i zhorstoko rozpravitisya z nimi Zahopleni zemli peremozhenih Vilgelm yak i ranishe rozdavav svoyim spodvizhnikam formuyuchi novu znat na yaku vin zmig bi rozrahovuvati v vazhki chasi Shob posiliti svoyu vladu korol priznachiv v grafstvah sherifiv chinovnikiv sho zalezhali bezposeredno vid nogo Krim togo vin vidav zakon zgidno z yakim kozhnij vasal buv zobov yazanij sklasti ne tilki zvichajnu prisyagu svoyemu syuzerenu a j prisyagu bezposeredno monarhu Oskilki Vilgelmu teper nalezhala ne tilki Britaniya a i znachni volodinnya na kontinenti to i v Angliyi i v Normandiyi pochavsya burhlivij rozvitok torgivli shiroke rozpovsyudzhennya otrimali yarmarki Anglijski mista perejshli v bezposerednyu pidleglist koroni i stali prinositi kazni chimalij dohid Prote yaksho meshkanci mist buli zadovoleni diyami novogo volodarya to stanovishe selyan znachno pogirshilos osoblivo pislya perepisu 1086 roku za rezultatami yakogo bula skladena Kniga Strashnogo sudu i chislenni ranishe vilni zemli buli perevedeni v rozryad kripackih V kinci zhittya Vilgelmu dovelos vesti vijnu proti Franciyi i baroniv svoyeyi batkivshini Pri vzyatti Manta na Seni Vilgelm buv skinutij konem i otrimav vazhki travmi Poterpilogo spishno vidvezli v Ruan prote likaryam ne vdalos vryatuvati korolya i vin pomer 9 serpnya 1087 roku Pislya smerti Vilgelma i ostrivni i kontinentalni volodinnya Normandskoyi dinastiyi perejshli do jogo siniv V Normandiyi zakripivsya starshij jogo sin Robert anglijskij prestol zajnyav drugij sin Vilgelm II Ostanni namagavsya priyednati do svoyih volodin i Normandiyu tomu mizh bratami vinikali konflikti Ale koli Robert v 1097 roci vidpravivsya v pershij hrestovij pohid vin zalishiv upravlinnya Normandiyeyu bratu Genrih Boklerk Stefan Vilgelm Rudij pomer 2 serpnya 1100 roku pid chas polyuvannya i zgidno z tradiciyeyu anglijska korona mala perejti do Roberta oskilki u Vilgelma ne bulo nashadkiv Prote Robert ne vstig cogo zrobiti tak yak jogo molodshij brat Genrih Boklerk sam zajnyav prestol Vin koronuvavsya v Vestminsteri na tretij den po smerti Vilgelma 5 serpnya 1100 roku Robert ne mig zrazu rozpochati vijnu hocha i koristuvavsya pidtrimkoyu znachnoyi chastini anglijskih baroniv oskilki buv v hrestovomu pohodi i povernuvsya tilki pid novij rik Genrih vikoristav cej korotkij promizhok i vidav v yakij obicyav pritrimuvatis prava nasliduvannya ne zazihati na prava cerkvi navesti poryadok v podatkovij sistemi styagayuchi strogo fiksovani platezhi Kenterberijskogo arhiyepiskopa Anselma vignanogo bratom iz ostrova Genrih povernuv nazad zaruchivshis takim chinom pidtrimkoyu duhovenstva Do togo zh shob nalashtuvati vidnosini z Shotlandiyeyu Genrih spishno odruzhivsya z shotlandskoyu princesoyu Matildoyu yaka pohodila iz davnogo anglosakskogo rodu Koli Robert zmig vistupiti proti Angliyi vin zrozumiv sho nema sensu cogo robiti oskilki jogo molodshij brat povnistyu vzyav vladu v svoyi ruki Robert oficijno vidmovivsya vid svoyih prav na prestol na korist Genriha zalishivshi sobi chastinu zemel v Normandiyi i obumovivshi sumu shorichnoyi kompensaciyi Prote pravitel z nogo viyavivsya niyakij za kilka rokiv vin doviv gercogstvo do povnogo haosu i kliri sho vtekli v Angliyu vid svavillya sho panuvalo na batkivshini pochali pidmovlyati Genriha zahopiti Normandiyu shob znovu vstanoviti cilisnist batkivskih volodin V 1106 roci otrimavshi zaporuku susidiv i miscevoyi znati Genrih vidpravivsya voyuvati z bratom V bitvi pri Tenshbre sho vidbulasya 28 veresnya 1106 roku Robert otrimav porazku potrapiv v polon i buv uv yaznenij v zamku Kardiff de proviv 29 rokiv yak v yazen do smerti Oskilki do togo chasu mizh arhiyepiskopom Kenterberijskim i korolem vzhe dva roki tochilisya spori pro pravo priznachati yepiskopiv i abativ Genrih virishiv pozbavitisya i vid cogo ne v miru norovlivogo iyereya vidpravivshi pristarilogo Anselma v chergove zaslannya sho vililos v zhvave listuvannya mizh oboma protivnikami i papoyu Nareshti storoni dijshli do kompromisu v 1107 roci v Londoni Genrih vidmovivsya vid prava investituri a arhiyepiskop pidpisav zakon pro primusove prinesennya duhovenstvom prisyagi korolyu Takim chinom Normandiya i Angliya znovu opinilis v rukah odnogo pravitelya Genrihu I takozh prijshlos vitrimati borotbu z Lyudovikom VI za syuzerenski prava nad Bretannyu i Menom a takozh voyuvati z vlasnim pleminnikom Vilgelmom Klito yakij pretenduvav na Normandiyu Nezvazhayuchi na te sho sina Roberta pidtrimuvav sam Lyudovik VI grafi Flandrskij i Anzhujskij a takozh bagato normandciv Genrihu vdalos vidstoyati zahoplenu vladu Comu takozh spriyalo odruzhennya sina korolya Vilgelma na predstavnici Anzhujskoyi dinastiyi Dochka Genriha I Matilda Mod buta no toj moment zamizhnya za germanskim imperatorom Genrihom V Tomu korol she pri zhitti ogolosiv Vilgelma spadkoyemcem i kontinentalnih volodin Normandskoyi dinastiyi Ale v 1120 roci molodij cholovik zaginuv pri korabelnij avariyi jogo smert stala kincem stabilnosti Normandskogo domu oskilki persha druzhina korolya Matilda pomerla she v 1118 roci a vid drugoyi druzhini Adelayidi Luvuan korol ne mav ditej Takim chinom na prestol mogla pretenduvati tilki druzhina germanskogo korolya Matilda yaka v 1125 roci stala vdovoyu pislya chogo anglijskij korol zmusiv baroniv prisyagnuti yij yak spadkoyemici prestolu Rik po tomu Matilda vdruge vijshla zamizh za spadkoyemcya grafstva Anzhu Godfrida Zhoffrua Plantageneta i v 1133 roci narodila jomu pervistka yakij piznishe zasnuvav novu korolivsku dinastiyu i vstupiv na britanskij prestol pid imenem Genriha II Plantageneta Pislya smerti v 1135 roci Genriha I mizh Matildoyu i pleminnikom pokijnogo Stefanom Bluaskim rozgorilas borotba za volodinnya Normandskoyi dinastiyi Godfridu Anzhujskomu vdalos v 1141 roci zahopiti vladu v Normandiyi Rozpochata gromadyanska vijna zakinchilas koli protiborchi storoni prijshli do kompromisu uzurpator Stefan vidmovivsya vid pretenzij na gercogstvo zalishivsya korolem Angliyi ale ogolosiv svoyim oficijnim spadkoyemcem sina Matildi Genrih II Plantagenet v 1154 roci spirayuchis na pomich materi zumiv povernuti sobi koronu materi znovu z yednavshi pid odnim upravlinnyam Normandiyu i Angliyu Pochalasya era novoyi dinastiyi Plantagenetiv LiteraturaSklyarenko V Batij Ya Vologozhina N Pankova M Vse velichajshie carstvennye dinastii M H Folio 2008 S 29 38 ISBN 978 5 17 054420 2