Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Е́дгар Е́телінг також Едгар Вигнанець (близько 1051 — бл. 1126) — невизнаний та некоронований монарх Англії. Претендент до престолу після смерті Гарольда II, він підкорився Вільгельму Завойовнику після близько шести тижнів.
| Едгар Етелінг давн-англ. Edgar Ætheling | |
|---|---|
 | |
| Король Англії | |
| Правління | 15 жовтня - 10 грудня, 1066 |
| Попередник | Гарольд II |
| Наступник | Вільгельм Завойовник |
| Біографічні дані | |
| Імена | Edgar (Едґар) |
| Народження | не пізніше 1053 і не раніше 1052 і не пізніше 1055 Угорщина |
| Смерть | не раніше 1125 або 1125[1] Англія |
| Династія | Вессекси |
| Батько | Едуард Вигнанець |
| Мати | Агата Київська |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Юність
Едгар був єдиним сином , спадкоємця англійського престолу після смерті його батька Едмунда Залізнобокого, який 1016 року був змушений втекти з Англії, завойованої данськими вікінгами, та знайшов притулок в Угорщині. Матір'ю Едгара була принцеса Агата, яка походила, імовірно, з німецького чи київського правлячого дому. Едгар народився в Угорщині й дитинство провів при дворі короля Ендре I Святого. У 1056 році батько Едгара вирушив до Англії на запрошення Едуарда Сповідника, який планував проголосити його своїм спадкоємцем, однак у лютому 1057 року Едуард Вигнанець помер. Невдовзі до Англії перебралась і Агата зі своїми дітьми — Едгаром, Маргаритою та Кристиною.
По смерті короля Едуарда Сповідника на початку 1066 року Едгар залишився єдиним представником чоловічої статі англійської королівської династії. Однак він був ще дитиною, яка не мала зв'язків з англосаксонською аристократією й не була здатна очолити країну в умовах зовнішньої загрози, що зростала. Тому 5 січня 1066 року королем Англії було обрано Гарольда Годвінсона, наймогутнішого магната королівства й фактичного правителя наприкінці царювання Едуарда Сповідника.
Боротьба з Вільгельмом Завойовником
Коли у вересні 1066 року до Англії вторглись війська нормандського герцога Вільгельма, а король Гарольд 14 жовтня загинув у битві під Гастінгсом, англосаксонська аристократія звернулась до кандидатури Едгара Етелінга з надією, що його обрання королем дозволить консолідувати англосаксонську знать й організувати відсіч нормандській партії. Ймовірно, наприкінці жовтня у Лондоні вітенагемот проголосив Едгара королем Англії. Однак невдовзі місто було оточено військами Вільгельма. Стала очевидною неможливість набору нової армії для протистояння нормандцям. У листопаді у Воллінгфорді на бік Вільгельма перейшов архієпископ Стіганд, один з головних лідерів національної партії. За ним пішли й інші англосаксонські аристократи. Наприкінці листопада у Беркхемстеді клятву вірності Вільгельму склали Моркар, ерл Нортумбрії, Едвин, ерл Мерсії, Елдред, архієпископ Йоркський та інші. Вони визнали Вільгельма законним королем Англії. Едгар Етелінг був змушений відмовитись від титулу й на початку грудня підкоритись Вільгельму. Невдовзі той увійшов до Лондона, а 25 грудня був коронований королем Англії.
Після коронації Вільгельма Завойовника Едгар залишався при його дворі та супроводжував короля у його поїздці до Нормандії 1067 року. Однак уже влітку 1068 року він вирушив на північ, де брав участь у виступі ерлів Моркара та Едвіна проти нормандців. Після провалу заколоту Едгар разом зі своєю матір'ю й сестрами втік до Шотландії, де знайшов покровительство шотландського короля Малкольма III. У 1069 році Малкольм одружився з сестрою Едгара Маргаритою і визнав права Етелінга на англійський престол. За активної підтримки шотландців у 1069 році у Північній Англії спалахнуло масове англосаксонське повстання. Була сформована досить велика армія, на чолі якої встали Едгар Етелінг, Вальтеоф і Госпатрік. Повстанці з'єднались із військами данського короля , що висадився у Нортумбрії, і захопили Йорк. Однак звістки про наближення основних сил короля Вільгельма змусили англосаксів відступити на північ. У 1070 році після отримання данини данці залишили Англію, а Госпатрік і Вальтеоф примирились з Вільгельмом й отримали значні земельні володіння. Едгар Етелінг, залишившись без підтримки, повернувся до Шотландії. До 1071 року повстання у Північній Англії було придушено.
З метою ліквідації загрози з боку англосаксонських біженців у 1072 році Вільгельм Завойовник здійснив похід до Шотландії. Його війська дійшли до Тею та змусили короля Малкольма III укласти угоду в Абернеті, зобов'язавши припинити підтримку англосаксів. Едгару довелось залишити Шотландію. Він знайшов новий притулок у Фландрії, де правив граф , один з головних супротивників Вільгельма. Через графа Фландрії Едгар почав перемовини з королем Франції Філіпом I про спільні дії проти Вільгельма. Філіп I навіть запропонував Едгару місто Монтрой-сюр-Мер на узбережжі Ла-Маншу, яке могло стати базою для відвоювання Етелінгом Англії. Однак у 1074 році Едгар уклав мир з Вільгельмом, визнавши його англійським королем і склавши присягу вірності.
Примирення з Вільгельмом Завойовником
Примирення Едгара з Вільгельмом Завойовником, ймовірно, було спричинено відсутністю реальної опори у Етелінга в Англії та підтримки за її межами для скинення влади нормандців. Адвокатами примирення також виступали шотландський король Малкольм III і його дружина Маргарита. За умовами угоди 1074 року Едгар визнав Вільгельма королем Англії та присягнув йому у вірності, за що отримав почесне місце при дворі короля, земельні володіння в Англії та Нормандії, а також пенсіон у розмірі 1 фунта на день. Понад десять років Едгар провів в оточенні Вільгельма, не висуваючи жодних претензій на корону. По мірі того, як влада Вільгельма в Англії укріплювалась, необхідність союзу з останнім представником англосаксонської династії зменшувалась. Стосунки короля й Едгара зіпсувались. 1086 року Вільгельм дозволив йому залишити Англію. Тоді він виїхав до Італії. Про цей період життя Етелінга джерела майже не подають достовірних відомостей.
Війни в Шотландії та хрестовий похід
Після повернення з Італії Едгар перейшов на службу до нормандського герцога Роберта III Куртгеза, старшого сина Вільгельма Завойовника. Едгар підтримав виступи Роберта проти нового короля Англії Вільгельма II Руфуса, однак примирення правителів Нормандії та Англії у 1091 році призвело до конфіскації земельних володінь Етелінга та його еміграції до Шотландії. Ймовірно, з цим було пов'язано шотландське вторгнення 1091 року до Північної Англії. Відповіддю став похід Вільгельма II до Шотландії, коли англійські війська дійшли до Форта, однак не змогли завдати поразки армії Малкольма III. Едгар Етелінг виступив посередником з боку Шотландії на мирних перемовинах, що завершились поверненням Малкольму III кількох англійських селищ, за які останній приніс оммаж Вільгельму II. За умовами угоди король Англії також повернув Едгару його земельні володіння та майно, конфісковані після смерті Завойовника. За кілька років, у 1097 році Едгар Етелінг очолив англійське вторгнення до Шотландії, в ході якого було усунено нового шотландського короля Дональда Бана, а на престол зійшов Едгар, син Малкольма III і племінник Етелінга, прихильник зближення з Англією.
У 1098 році Едгар Етелінг слідом за герцогом Робертом Куртгезом вирушив у хрестовий похід до Палестини. Флот Етелінга, за свідченням Ордеріка Віталія, прибув у Святу землю у березні 1098 року й відіграв значну роль в взятті Антіохії у червні того самого року. За іншими свідченнями, однак, Етелінг прибув до Палестини набагато пізніше й перебував там до 1102 року. Після повернення з хрестового походу Етелінг оселився в Нормандії при дворі герцога Роберта. Він знову підтримав виступ останнього проти англійського короля, але у битві під Таншбре 1106 року нормандці були розбиті, а Едгар Етелінг узятий у полон королем Генріхом I. Невдовзі Едгара було пробачено й він оселився у своєму маєтку в Гартфордширі, де він і провів останні роки свого життя.
Смерть і характер Едгара Етелінга
Помер Едгар Етелінг, ймовірно, близько 1125 року. Він ніколи не був одруженим та не мав дітей. Зі смертю Едгара згасла чоловіча лінія стародавньої англосаксонської королівської династії. Одруження короля Генріха I з племінницею Едгара дозволила легітимізувати претензії нормандських монархів на престол Англії. Сам Едгар Етелінг упродовж свого довгого життя не здійснював, за винятком періоду безпосередньо після нормандського завоювання, жодних спроб повернути собі англійську корону. Сучасники (наприклад, Ордерік Віталій) пов'язували це з м'якістю характеру й нерішучістю Етелінга, якостями, що різко контрастували з енергійністю та агресивністю королів Нормандської династії.
Фамільне Дерево
| Етельред Нерозумний | Ельфґіфу | Втрачено | Втрачено | Володимир І Великий | Рогнеда | Улоф Шетконунг | Астрід Ободритська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Едмунд Залізобокий | Еальдґіт | Ярослав І Мудрий | Інгігерда | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Едуард Вигнанець | Агата Київська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Едгар Етелінг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Література
- Англосаксонський часопис
- Мортон, Історія Англії. — М., 1950.
- Stenton, F. Anglo-Saxon England. — Oxford, 1971,
- Poole, A. L. From Domesday Book to Magna Carta 1087—1216. — Oxford, 1956,
- https://www.biografiasyvidas.com/biografia/e/edgar_atheling.htm
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
E dgar E teling takozh Edgar Vignanec blizko 1051 bl 1126 neviznanij ta nekoronovanij monarh Angliyi Pretendent do prestolu pislya smerti Garolda II vin pidkorivsya Vilgelmu Zavojovniku pislya blizko shesti tizhniv Edgar Eteling davn angl Edgar AEthelingKorol AngliyiPravlinnya15 zhovtnya 10 grudnya 1066PoperednikGarold IINastupnikVilgelm ZavojovnikBiografichni daniImenaEdgar Edgar Narodzhennyane piznishe 1053 i ne ranishe 1052 i ne piznishe 1055 UgorshinaSmertne ranishe 1125 abo 1125 1 AngliyaDinastiyaVesseksiBatkoEduard VignanecMatiAgata Kiyivska Mediafajli u VikishovishiYunistEdgar buv yedinim sinom spadkoyemcya anglijskogo prestolu pislya smerti jogo batka Edmunda Zaliznobokogo yakij 1016 roku buv zmushenij vtekti z Angliyi zavojovanoyi danskimi vikingami ta znajshov pritulok v Ugorshini Matir yu Edgara bula princesa Agata yaka pohodila imovirno z nimeckogo chi kiyivskogo pravlyachogo domu Edgar narodivsya v Ugorshini j ditinstvo proviv pri dvori korolya Endre I Svyatogo U 1056 roci batko Edgara virushiv do Angliyi na zaproshennya Eduarda Spovidnika yakij planuvav progolositi jogo svoyim spadkoyemcem odnak u lyutomu 1057 roku Eduard Vignanec pomer Nevdovzi do Angliyi perebralas i Agata zi svoyimi ditmi Edgarom Margaritoyu ta Kristinoyu Po smerti korolya Eduarda Spovidnika na pochatku 1066 roku Edgar zalishivsya yedinim predstavnikom cholovichoyi stati anglijskoyi korolivskoyi dinastiyi Odnak vin buv she ditinoyu yaka ne mala zv yazkiv z anglosaksonskoyu aristokratiyeyu j ne bula zdatna ocholiti krayinu v umovah zovnishnoyi zagrozi sho zrostala Tomu 5 sichnya 1066 roku korolem Angliyi bulo obrano Garolda Godvinsona najmogutnishogo magnata korolivstva j faktichnogo pravitelya naprikinci caryuvannya Eduarda Spovidnika Borotba z Vilgelmom ZavojovnikomKoli u veresni 1066 roku do Angliyi vtorglis vijska normandskogo gercoga Vilgelma a korol Garold 14 zhovtnya zaginuv u bitvi pid Gastingsom anglosaksonska aristokratiya zvernulas do kandidaturi Edgara Etelinga z nadiyeyu sho jogo obrannya korolem dozvolit konsoliduvati anglosaksonsku znat j organizuvati vidsich normandskij partiyi Jmovirno naprikinci zhovtnya u Londoni vitenagemot progolosiv Edgara korolem Angliyi Odnak nevdovzi misto bulo otocheno vijskami Vilgelma Stala ochevidnoyu nemozhlivist naboru novoyi armiyi dlya protistoyannya normandcyam U listopadi u Vollingfordi na bik Vilgelma perejshov arhiyepiskop Stigand odin z golovnih lideriv nacionalnoyi partiyi Za nim pishli j inshi anglosaksonski aristokrati Naprikinci listopada u Berkhemstedi klyatvu virnosti Vilgelmu sklali Morkar erl Nortumbriyi Edvin erl Mersiyi Eldred arhiyepiskop Jorkskij ta inshi Voni viznali Vilgelma zakonnim korolem Angliyi Edgar Eteling buv zmushenij vidmovitis vid titulu j na pochatku grudnya pidkoritis Vilgelmu Nevdovzi toj uvijshov do Londona a 25 grudnya buv koronovanij korolem Angliyi Pislya koronaciyi Vilgelma Zavojovnika Edgar zalishavsya pri jogo dvori ta suprovodzhuvav korolya u jogo poyizdci do Normandiyi 1067 roku Odnak uzhe vlitku 1068 roku vin virushiv na pivnich de brav uchast u vistupi erliv Morkara ta Edvina proti normandciv Pislya provalu zakolotu Edgar razom zi svoyeyu matir yu j sestrami vtik do Shotlandiyi de znajshov pokrovitelstvo shotlandskogo korolya Malkolma III U 1069 roci Malkolm odruzhivsya z sestroyu Edgara Margaritoyu i viznav prava Etelinga na anglijskij prestol Za aktivnoyi pidtrimki shotlandciv u 1069 roci u Pivnichnij Angliyi spalahnulo masove anglosaksonske povstannya Bula sformovana dosit velika armiya na choli yakoyi vstali Edgar Eteling Valteof i Gospatrik Povstanci z yednalis iz vijskami danskogo korolya sho visadivsya u Nortumbriyi i zahopili Jork Odnak zvistki pro nablizhennya osnovnih sil korolya Vilgelma zmusili anglosaksiv vidstupiti na pivnich U 1070 roci pislya otrimannya danini danci zalishili Angliyu a Gospatrik i Valteof primirilis z Vilgelmom j otrimali znachni zemelni volodinnya Edgar Eteling zalishivshis bez pidtrimki povernuvsya do Shotlandiyi Do 1071 roku povstannya u Pivnichnij Angliyi bulo pridusheno Z metoyu likvidaciyi zagrozi z boku anglosaksonskih bizhenciv u 1072 roci Vilgelm Zavojovnik zdijsniv pohid do Shotlandiyi Jogo vijska dijshli do Teyu ta zmusili korolya Malkolma III uklasti ugodu v Aberneti zobov yazavshi pripiniti pidtrimku anglosaksiv Edgaru dovelos zalishiti Shotlandiyu Vin znajshov novij pritulok u Flandriyi de praviv graf odin z golovnih suprotivnikiv Vilgelma Cherez grafa Flandriyi Edgar pochav peremovini z korolem Franciyi Filipom I pro spilni diyi proti Vilgelma Filip I navit zaproponuvav Edgaru misto Montroj syur Mer na uzberezhzhi La Manshu yake moglo stati bazoyu dlya vidvoyuvannya Etelingom Angliyi Odnak u 1074 roci Edgar uklav mir z Vilgelmom viznavshi jogo anglijskim korolem i sklavshi prisyagu virnosti Primirennya z Vilgelmom ZavojovnikomPrimirennya Edgara z Vilgelmom Zavojovnikom jmovirno bulo sprichineno vidsutnistyu realnoyi opori u Etelinga v Angliyi ta pidtrimki za yiyi mezhami dlya skinennya vladi normandciv Advokatami primirennya takozh vistupali shotlandskij korol Malkolm III i jogo druzhina Margarita Za umovami ugodi 1074 roku Edgar viznav Vilgelma korolem Angliyi ta prisyagnuv jomu u virnosti za sho otrimav pochesne misce pri dvori korolya zemelni volodinnya v Angliyi ta Normandiyi a takozh pension u rozmiri 1 funta na den Ponad desyat rokiv Edgar proviv v otochenni Vilgelma ne visuvayuchi zhodnih pretenzij na koronu Po miri togo yak vlada Vilgelma v Angliyi ukriplyuvalas neobhidnist soyuzu z ostannim predstavnikom anglosaksonskoyi dinastiyi zmenshuvalas Stosunki korolya j Edgara zipsuvalis 1086 roku Vilgelm dozvoliv jomu zalishiti Angliyu Todi vin viyihav do Italiyi Pro cej period zhittya Etelinga dzherela majzhe ne podayut dostovirnih vidomostej Vijni v Shotlandiyi ta hrestovij pohidPislya povernennya z Italiyi Edgar perejshov na sluzhbu do normandskogo gercoga Roberta III Kurtgeza starshogo sina Vilgelma Zavojovnika Edgar pidtrimav vistupi Roberta proti novogo korolya Angliyi Vilgelma II Rufusa odnak primirennya praviteliv Normandiyi ta Angliyi u 1091 roci prizvelo do konfiskaciyi zemelnih volodin Etelinga ta jogo emigraciyi do Shotlandiyi Jmovirno z cim bulo pov yazano shotlandske vtorgnennya 1091 roku do Pivnichnoyi Angliyi Vidpoviddyu stav pohid Vilgelma II do Shotlandiyi koli anglijski vijska dijshli do Forta odnak ne zmogli zavdati porazki armiyi Malkolma III Edgar Eteling vistupiv poserednikom z boku Shotlandiyi na mirnih peremovinah sho zavershilis povernennyam Malkolmu III kilkoh anglijskih selish za yaki ostannij prinis ommazh Vilgelmu II Za umovami ugodi korol Angliyi takozh povernuv Edgaru jogo zemelni volodinnya ta majno konfiskovani pislya smerti Zavojovnika Za kilka rokiv u 1097 roci Edgar Eteling ocholiv anglijske vtorgnennya do Shotlandiyi v hodi yakogo bulo usuneno novogo shotlandskogo korolya Donalda Bana a na prestol zijshov Edgar sin Malkolma III i pleminnik Etelinga prihilnik zblizhennya z Angliyeyu U 1098 roci Edgar Eteling slidom za gercogom Robertom Kurtgezom virushiv u hrestovij pohid do Palestini Flot Etelinga za svidchennyam Orderika Vitaliya pribuv u Svyatu zemlyu u berezni 1098 roku j vidigrav znachnu rol v vzyatti Antiohiyi u chervni togo samogo roku Za inshimi svidchennyami odnak Eteling pribuv do Palestini nabagato piznishe j perebuvav tam do 1102 roku Pislya povernennya z hrestovogo pohodu Eteling oselivsya v Normandiyi pri dvori gercoga Roberta Vin znovu pidtrimav vistup ostannogo proti anglijskogo korolya ale u bitvi pid Tanshbre 1106 roku normandci buli rozbiti a Edgar Eteling uzyatij u polon korolem Genrihom I Nevdovzi Edgara bulo probacheno j vin oselivsya u svoyemu mayetku v Gartfordshiri de vin i proviv ostanni roki svogo zhittya Smert i harakter Edgara EtelingaPomer Edgar Eteling jmovirno blizko 1125 roku Vin nikoli ne buv odruzhenim ta ne mav ditej Zi smertyu Edgara zgasla cholovicha liniya starodavnoyi anglosaksonskoyi korolivskoyi dinastiyi Odruzhennya korolya Genriha I z pleminniceyu Edgara dozvolila legitimizuvati pretenziyi normandskih monarhiv na prestol Angliyi Sam Edgar Eteling uprodovzh svogo dovgogo zhittya ne zdijsnyuvav za vinyatkom periodu bezposeredno pislya normandskogo zavoyuvannya zhodnih sprob povernuti sobi anglijsku koronu Suchasniki napriklad Orderik Vitalij pov yazuvali ce z m yakistyu harakteru j nerishuchistyu Etelinga yakostyami sho rizko kontrastuvali z energijnistyu ta agresivnistyu koroliv Normandskoyi dinastiyi Familne DerevoEtelred Nerozumnij Elfgifu Vtracheno Vtracheno Volodimir I Velikij Rogneda Ulof Shetkonung Astrid Obodritska Edmund Zalizobokij Ealdgit Yaroslav I Mudrij Ingigerda Eduard Vignanec Agata Kiyivska Edgar Eteling LiteraturaAnglosaksonskij chasopis Morton Istoriya Angliyi M 1950 Stenton F Anglo Saxon England Oxford 1971 ISBN 978 0 19 821716 9 Poole A L From Domesday Book to Magna Carta 1087 1216 Oxford 1956 ISBN 978 0 19 821707 7 https www biografiasyvidas com biografia e edgar atheling htm