Битва при Гастінгсі (14 жовтня 1066) — вирішальна битва часів норманського завоювання Англії. У битві нормандське військо під керівництвом герцога Нормандського Вільгельма здобуло перемогу над англійськими військами Гарольда II. Битва відбулася поблизу теперішнього містечка у Східному Суссексі.
Битва при Гастінгсі | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Норманське завоювання Англії | |||||||
Координати: 50°54′43″ пн. ш. 0°29′15″ сх. д. / 50.91194444447221912° пн. ш. 0.487500000028° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Нормандське герцогство | Англійське королівство | ||||||
Командувачі | |||||||
Вільгельм I Завойовник | Гарольд II Ґодвінсон |
Гарольд II загинув у битві, легенда розповідає, що стріла простромила йому око. Незважаючи на деякий подальший супротив англосаксів, битва при Гастінсі вважається подією, після якої Вільгельм повністю захопив владу в Англії.
Події битви зображені на знаменитому гобелені Байо. На місці битви побудоване Беттлське абатство.
Попередні події
Представник однієї з наймогутніших родин Англії Гарольд Ґодвінсон заявив про свої права на трон одразу ж після смерті Едуарда Сповідника в січні 1066. Він здобув підтримку Вітенагемота — ради англо-саксонської знаті. Деякі джерела стверджують, що Едуард усно пообіцяв трон своєму двоюрідному брату Вільгельму, герцогу Нормандському, але на смертному одрі вирішив усе ж на користь Гарольда.
Герцог Нормандський, який вже 15 років намагався утвердитися в Англії, сприйняв коронацію Гарольда як оголошення війни. Свого нормандського війська йому не вистачало, тому він зібрав у місті Кан у Нормандії знать із різних країн Європи. На його заклик відгукнулися навіть із Південної Італії. Своїм воякам Вільгельм пообіцяв землі й титули, стверджуючи водночас, що експедиція має благословення Папи. Флот Вільгельма складався з 696 кораблів, і, якщо це число точне, то військо повинно було налічувати приблизно 20 тисяч. Зібрані сили прочекали в порту все літо, можливо через погану погоду, можливо тому, що боялися зіткнення на морі з сильним англійським флотом. До Англії вирушили тоді, коли Гарольд вичерпав запаси й змушений був розпустити свій флот. Морський шторм розбив чимало англійських кораблів. 28 вересня 1066 року Вільгельм без спротиву висадився в Певенсі.
Король Гарольд II щойно знищив війська норвезьких вікінгів під керівництвом Гаральда Гардрода та свого власного брата Тостіґа Ґодвінсона в битві при Стемфорд-Брідж, що біля Йорка. Почувши про висадку сил герцога Нормандського Гарольд поквапився на південь на зустріч із завойовниками. Його брат, ерл Ґирт, ратував за затримку доти, доки не буде зібрано більше людей, але Гарольд прагнув показати, що зможе захистити своє королівство проти будь-якого завойовника. 12 жовтня він вирушив із Лондона, збираючи сили на шляху. 13 жовтня прибув на пагорб Сенлак.
Гарольд розмістив свої сили на дорозі з Гастінгса до Лондона на пагорбі Сенлак на віддалі у 6 миль від Гастінгса. За ним був великий ліс Андеріда, а перед ним схил, що змінювався новим підйомом на пагорб Телем.
Битва
Вільгельм опирався на базову тактику, при якій спочатку лучники повинні були ослабити ворога стрілами, потім у бій повинна була вступити піхота, а вирішального удару завдати кавалерія. Проте його тактика не спрацювала за планом. Війська Вільгельма напали на англосаксів одразу ж після побудови лав, і лучники вистрілили кілька разів, але стріли влучали у стіну щитів і не завдали великої шкоди. Вважаючи, що англосакси зазнали втрат, Вільгельм звелів наступати піхоті. Нормандці побігли вгору, а англосакси кидали згори вниз усе, що могли: каміння, дротики, палиці. Ця злива завдала нормандцям значної шкоди, змусивши їх зламати лінію.
Коли піхота добігла до англосаксонських лав і зав'язала рукопашний бій, Вільгельм сподівався, що англійці зламаються, але ті трималися добре. Як наслідок, Вільгельму довелося вводити в бій кінноту набагато раніше, ніж було заплановано. Незважаючи на спеціальний вишкіл, чимало коней лякалося перед стіною сокир, списів та мечів. Після години бою бретонський підрозділ Вільгельмових сил зламався і почав втечу з пагорба. Зазнаючи втрат, і побоюючись флангового оточення нормандський і фламандський підрозділи відступили разом із бретонцями. Англосакси не змогли стриматися від спокуси й зламали свої лави. Битва стала хаотичною. Під Вільгельмом загинув кінь, і герцог звалився на землю. Подумавши, що їхній лідер загинув, нормандці запанікували і кинулися навтьоки. Однак, Вільгельм зняв шолом, щоб продемонструвати, що ще живий, і знову закликав військо до бою.
Вільгельм з групою лицарів зуміли організувати успішну контратаку проти англосаксів, яких уже не захищала стіна щитів. Їм вдалося відрізати частину фірдменів. Чимало англосаксів зрозуміли, що нормандці пішли в контратаку лише тоді, коли стало пізно. Проте деяким вдалося видертись на пагорб під захист гускарлів. Іншим, серед цих невдах були брати Гарольда, не пощастило. Дві армії знову вишикували лави і на полі битви встановилося тимчасове затишшя. Вільгельм скористався ним, щоб подумати над новою тактикою. Те, що норманів ледь не розтрощили, стало перевагою, бо англосакси втратили частину стіни щитів. Без дисциплінованої взаємодії вишколених частин окремі англосакси ставали легкою мішенню. Вільгельм знову кинув своє військо на сили англосаків і йому вдалося вбити чимало гускарлів.
Тепер у передніх рядах англосаксонського строю стояло багато фірдменів, і дисциплінована стіна щитів, яку вдавалося зберігати гускарлам, стала давати тріщини. На початку битви лучники Вільгельма стріляли прямо в англосаксів, але це виявилося неефективним завдяки стіні щитів. Тому Вільгельм наказав лучникам стріляти понад стіну щитів, щоб уражати тих вояків, які стояли позаду. Ця тактика принесла успіх. За легендою саме на цьому етапі битви Гарольду в око влучила стріла. Англосакси збентежилися, дисципліна, необхідна для стіни щитів, впала. Вільгельмові сили знову пішли в атаку і цього разу проломили захисну стіну. Англосаксонське військо почало розбиватися на окремі фрагменти. Король Гарольд загинув. Без лідера сотні фірдменів почали втікати з поля. Гускарли залишилися вірними обітниці вірності королю, й відважно билися до кінця, доки не полягли.
Після битви
Небагатьом захисникам пощастило добратися до лісу. Деякі з нормандських загонів спробували організувати погоню, але потрапили в сутінках у засідку й були знищені.
Після битви Вільгельм два тижні відпочивав біля Гастінгса, очікуючи, що англосаксонські лорди прийдуть присягати йому. Потім зрозумів, що надії марні, й розпочав наступ на Лондон. У листопаді його військо зазнало втрат від шигельозу (тоді називали дизентерією), не на жарт занедужав сам Вільгельм. Однак на ту пору прибуло підкріплення з континенту. Через Лондонський міст перейти йому не вдалося, довелося робити гак до броду Валлінфорд, і підходити до Лондона з північного заходу. Північні ерли, Едвін та Моркар, Есеґар, лондонський шериф і Едґар Етелінг, якого вибрали королем після смерті Гарольда, вийшли з міста і здалися. На Різдво 1066 Вільгельма коронували у Вестмінстерському абатстві, і відтоді він став називатися Вільгельмом I Завойовником.
Нотатки
- давн-англ. Beadu Hǣstingum або норм. Batâle dé Hastings
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва при Гастінгсі (1066) |
- Битва при Гастінгсі. Реконструкція (англ.). Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 11 серпня 2012.
- Битва при Гастінгсі (англ.). Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 11 серпня 2012.
- The Conqueror and His Companions (англ.). Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 11 серпня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Gastingsi 14 zhovtnya 1066 virishalna bitva chasiv normanskogo zavoyuvannya Angliyi U bitvi normandske vijsko pid kerivnictvom gercoga Normandskogo Vilgelma zdobulo peremogu nad anglijskimi vijskami Garolda II Bitva vidbulasya poblizu teperishnogo mistechka u Shidnomu Susseksi Bitva pri GastingsiNormanske zavoyuvannya AngliyiKoordinati 50 54 43 pn sh 0 29 15 sh d 50 91194444447221912 pn sh 0 487500000028 sh d 50 91194444447221912 0 487500000028Data 14 zhovtnya 1066 rokuMisce GastingsRezultat peremoga normaniv nad anglijcyamiStoroniNormandske gercogstvo Anglijske korolivstvoKomanduvachiVilgelm I Zavojovnik Garold II Godvinson Garold II zaginuv u bitvi legenda rozpovidaye sho strila prostromila jomu oko Nezvazhayuchi na deyakij podalshij suprotiv anglosaksiv bitva pri Gastinsi vvazhayetsya podiyeyu pislya yakoyi Vilgelm povnistyu zahopiv vladu v Angliyi Podiyi bitvi zobrazheni na znamenitomu gobeleni Bajo Na misci bitvi pobudovane Bettlske abatstvo Poperedni podiyiPredstavnik odniyeyi z najmogutnishih rodin Angliyi Garold Godvinson zayaviv pro svoyi prava na tron odrazu zh pislya smerti Eduarda Spovidnika v sichni 1066 Vin zdobuv pidtrimku Vitenagemota radi anglo saksonskoyi znati Deyaki dzherela stverdzhuyut sho Eduard usno poobicyav tron svoyemu dvoyuridnomu bratu Vilgelmu gercogu Normandskomu ale na smertnomu odri virishiv use zh na korist Garolda Gercog Normandskij yakij vzhe 15 rokiv namagavsya utverditisya v Angliyi sprijnyav koronaciyu Garolda yak ogoloshennya vijni Svogo normandskogo vijska jomu ne vistachalo tomu vin zibrav u misti Kan u Normandiyi znat iz riznih krayin Yevropi Na jogo zaklik vidguknulisya navit iz Pivdennoyi Italiyi Svoyim voyakam Vilgelm poobicyav zemli j tituli stverdzhuyuchi vodnochas sho ekspediciya maye blagoslovennya Papi Flot Vilgelma skladavsya z 696 korabliv i yaksho ce chislo tochne to vijsko povinno bulo nalichuvati priblizno 20 tisyach Zibrani sili prochekali v portu vse lito mozhlivo cherez poganu pogodu mozhlivo tomu sho boyalisya zitknennya na mori z silnim anglijskim flotom Do Angliyi virushili todi koli Garold vicherpav zapasi j zmushenij buv rozpustiti svij flot Morskij shtorm rozbiv chimalo anglijskih korabliv 28 veresnya 1066 roku Vilgelm bez sprotivu visadivsya v Pevensi Korol Garold II shojno znishiv vijska norvezkih vikingiv pid kerivnictvom Garalda Gardroda ta svogo vlasnogo brata Tostiga Godvinsona v bitvi pri Stemford Bridzh sho bilya Jorka Pochuvshi pro visadku sil gercoga Normandskogo Garold pokvapivsya na pivden na zustrich iz zavojovnikami Jogo brat erl Girt ratuvav za zatrimku doti doki ne bude zibrano bilshe lyudej ale Garold pragnuv pokazati sho zmozhe zahistiti svoye korolivstvo proti bud yakogo zavojovnika 12 zhovtnya vin virushiv iz Londona zbirayuchi sili na shlyahu 13 zhovtnya pribuv na pagorb Senlak Garold rozmistiv svoyi sili na dorozi z Gastingsa do Londona na pagorbi Senlak na viddali u 6 mil vid Gastingsa Za nim buv velikij lis Anderida a pered nim shil sho zminyuvavsya novim pidjomom na pagorb Telem BitvaSmert Garolda Fragment gobelena Bajo Vilgelm opiravsya na bazovu taktiku pri yakij spochatku luchniki povinni buli oslabiti voroga strilami potim u bij povinna bula vstupiti pihota a virishalnogo udaru zavdati kavaleriya Prote jogo taktika ne spracyuvala za planom Vijska Vilgelma napali na anglosaksiv odrazu zh pislya pobudovi lav i luchniki vistrilili kilka raziv ale strili vluchali u stinu shitiv i ne zavdali velikoyi shkodi Vvazhayuchi sho anglosaksi zaznali vtrat Vilgelm zveliv nastupati pihoti Normandci pobigli vgoru a anglosaksi kidali zgori vniz use sho mogli kaminnya drotiki palici Cya zliva zavdala normandcyam znachnoyi shkodi zmusivshi yih zlamati liniyu Koli pihota dobigla do anglosaksonskih lav i zav yazala rukopashnij bij Vilgelm spodivavsya sho anglijci zlamayutsya ale ti trimalisya dobre Yak naslidok Vilgelmu dovelosya vvoditi v bij kinnotu nabagato ranishe nizh bulo zaplanovano Nezvazhayuchi na specialnij vishkil chimalo konej lyakalosya pered stinoyu sokir spisiv ta mechiv Pislya godini boyu bretonskij pidrozdil Vilgelmovih sil zlamavsya i pochav vtechu z pagorba Zaznayuchi vtrat i poboyuyuchis flangovogo otochennya normandskij i flamandskij pidrozdili vidstupili razom iz bretoncyami Anglosaksi ne zmogli strimatisya vid spokusi j zlamali svoyi lavi Bitva stala haotichnoyu Pid Vilgelmom zaginuv kin i gercog zvalivsya na zemlyu Podumavshi sho yihnij lider zaginuv normandci zapanikuvali i kinulisya navtoki Odnak Vilgelm znyav sholom shob prodemonstruvati sho she zhivij i znovu zaklikav vijsko do boyu Vilgelm z grupoyu licariv zumili organizuvati uspishnu kontrataku proti anglosaksiv yakih uzhe ne zahishala stina shitiv Yim vdalosya vidrizati chastinu firdmeniv Chimalo anglosaksiv zrozumili sho normandci pishli v kontrataku lishe todi koli stalo pizno Prote deyakim vdalosya vidertis na pagorb pid zahist guskarliv Inshim sered cih nevdah buli brati Garolda ne poshastilo Dvi armiyi znovu vishikuvali lavi i na poli bitvi vstanovilosya timchasove zatishshya Vilgelm skoristavsya nim shob podumati nad novoyu taktikoyu Te sho normaniv led ne roztroshili stalo perevagoyu bo anglosaksi vtratili chastinu stini shitiv Bez disciplinovanoyi vzayemodiyi vishkolenih chastin okremi anglosaksi stavali legkoyu mishennyu Vilgelm znovu kinuv svoye vijsko na sili anglosakiv i jomu vdalosya vbiti chimalo guskarliv Teper u perednih ryadah anglosaksonskogo stroyu stoyalo bagato firdmeniv i disciplinovana stina shitiv yaku vdavalosya zberigati guskarlam stala davati trishini Na pochatku bitvi luchniki Vilgelma strilyali pryamo v anglosaksiv ale ce viyavilosya neefektivnim zavdyaki stini shitiv Tomu Vilgelm nakazav luchnikam strilyati ponad stinu shitiv shob urazhati tih voyakiv yaki stoyali pozadu Cya taktika prinesla uspih Za legendoyu same na comu etapi bitvi Garoldu v oko vluchila strila Anglosaksi zbentezhilisya disciplina neobhidna dlya stini shitiv vpala Vilgelmovi sili znovu pishli v ataku i cogo razu prolomili zahisnu stinu Anglosaksonske vijsko pochalo rozbivatisya na okremi fragmenti Korol Garold zaginuv Bez lidera sotni firdmeniv pochali vtikati z polya Guskarli zalishilisya virnimi obitnici virnosti korolyu j vidvazhno bilisya do kincya doki ne polyagli Pislya bitviNebagatom zahisnikam poshastilo dobratisya do lisu Deyaki z normandskih zagoniv sprobuvali organizuvati pogonyu ale potrapili v sutinkah u zasidku j buli znisheni Pislya bitvi Vilgelm dva tizhni vidpochivav bilya Gastingsa ochikuyuchi sho anglosaksonski lordi prijdut prisyagati jomu Potim zrozumiv sho nadiyi marni j rozpochav nastup na London U listopadi jogo vijsko zaznalo vtrat vid shigelozu todi nazivali dizenteriyeyu ne na zhart zaneduzhav sam Vilgelm Odnak na tu poru pribulo pidkriplennya z kontinentu Cherez Londonskij mist perejti jomu ne vdalosya dovelosya robiti gak do brodu Vallinford i pidhoditi do Londona z pivnichnogo zahodu Pivnichni erli Edvin ta Morkar Esegar londonskij sherif i Edgar Eteling yakogo vibrali korolem pislya smerti Garolda vijshli z mista i zdalisya Na Rizdvo 1066 Vilgelma koronuvali u Vestminsterskomu abatstvi i vidtodi vin stav nazivatisya Vilgelmom I Zavojovnikom Notatkidavn angl Beadu Hǣstingum abo norm Batale de HastingsPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva pri Gastingsi 1066 Bitva pri Gastingsi Rekonstrukciya angl Arhiv originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 11 serpnya 2012 Bitva pri Gastingsi angl Arhiv originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 11 serpnya 2012 The Conqueror and His Companions angl Arhiv originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 11 serpnya 2012