Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Касса ндра Cassandra дав гр Κασσάνδρα легендарна провісниця давньогрецької міфології що передрекла падіння Трої Дочка ос

Кассандра

Кассандра

Касса́ндра (Cassandra, дав.-гр. Κασσάνδρα) — легендарна провісниця давньогрецької міфології, що передрекла падіння Трої. Дочка останнього троянського царя Пріама і його другої дружини Гекуби. Отримала пророчий дар від закоханого в неї бога Аполлона, однак за те, що вона не відповіла йому взаємністю, він зробив так, що віщуванням Кассандри ніхто не вірив. До трагічних пророцтв Кассандри не прислухались, її висміювали і вважали за божевільну. Але передбачене втілилося в загибелі її сім'ї і руйнуванні Трої.

Кассандра
image
Народилася невідомо
Троя
Померла невідомо
Мікени
Титул принцеса
Батько Пріам
Мати Гекаба
Брати, сестри Поліксена, Гектор, Гелен і Паріс
Діти d і Пелопс[d]
image
Кассандра перед статуєю Афіни, скульптура Аїма Міллета 1877 року

Її ім'я стало терміном, в переносному сенсі Кассандра — непочута провісниця нещастя.

Міфологія

image
Кассандра на картині Евелін де Морган (1898)

Походження і отримання дару

Відомості про Кассандру досить численні і часто суперечливі. Деякі давньогрецькі автори називають її також Александрою. Кассандра була донькою троянського царя Пріама і Гекуби, сестрою Гектора, Паріса, Креуси, Лаодіки, Поліксени, Деіфоба, Гелена, Паммона, Політа, Антифа, Гіппоноя і Полідора. Згідно з Гомером, вона була найвродливішою з дочок Пріама, але про її пророчий дар він не згадує. Уже в кіклічних поемах вона виступає як пророчиця, віщуванням якої ніхто не вірить.

Найбільш популярна версія появи у неї пророчого дару наведена в трагедії Есхіла «Агамемнон», де Кассандра розповідає хору, що пообіцяла Аполлону розділити з ним ложе в обмін на дар віщування майбутнього. Прийнявши дар, вона відмовила богу. Аполлон за це зробив так, щоб ніхто не вірив пророцтвам Кассандри, а його сблизнючка богиня Артеміда посилила прокляття: з часом сама Кассандра втратить у власні пророцтва віру. В творах Сервія конфлікт з Аполлоном відображається в символічній формі: бог плює в рот дівчині, умовивши її на поцілунок.

За пізнішим та малопоширеним варіантом міфу, одного разу в дитинстві Кассандру разом із братом-близнюком Геленом під час святкування Піанепсії забули дорослі, діти заснули в храмі Аполлона Фімбрейського (на Троянській рівнині). Там священні змії вилизали їй вуха так чисто, що вона змогла «чути» майбутнє.

Троянська війна

Про сина Пріама Паріса було напророковано, що він стане винуватцем загибелі Трої. Тому батько залишив його помирати на горі Іда, але той вижив, і, вихований пастухами, виріс, не знаючи про своє царське походження. Коли ж юнак повернувся в Трою, Кассандра першою впізнала його і забажала вбити, передбачаючи, що він принесе Трої нещастя. За пророкування загибелі Трої Пріам наказав заточити Кассандру в фортецю, а її служниці - повідомляти про всі віщування.

Багато авторів називають нареченим Кассандри Кореба, який загинув у ніч падіння Трої. За Вергілієм, хоч герой і був закоханий в пророчицю, теж не вірив її словам. Кассандра марно опиралася введенню дерев'яного коня в місто, застерігаючи містян від прихованої в ньому небезпеки. Її знову ніхто не послухав.

Квінт Смирнський оповідає, що полонені троянки ридали і дивилися на Кассандру, згадуючи її пророцтва, яким не вірили, а вона сміялася.

Після Падіння Трої

image
«Аякс і Кассандра» (1886), картина Соломона Джозефа Соломона

Коли ахейці захопили Трою, Кассандра шукала притулок в храмі Афіни біля дерев'яної статуї богині. Аякс Малий зґвалтував Кассандру, але не міг відірвати її від статуї, за яку вона міцно трималася. Через осквернення храму очі статуї стали дивитися в небо, щоб не дивитися на цю ганьбу.

Агамемнон забрав Кассандру собі як нагороду за доблесть, коли вчинок Аякса викликав обурення в його війську. Щоб догодити Агамемнону, Одіссей запропонував закидати Аякса камінням, але той втік, знайшовши притулок біля вівтаря тієї ж Афіни. Кассандра після цього заявила, що зґвалтування не було, а Аякс поклявся спокутати своє вторгнення до храму. Однак коли він відплив додому в Грецію, його корабель розбився об Гірейські скелі. Коли він вибрався на берег, Посейдон розколов скелі тризубом і втопив Аякса. За деякими переказами, Афіна взяла на час у Зевса перун і вразила його.

Ахейці обговорювали, чи потрібно принести в жертву Ахіллу Кассандру або Поліксену, але вибрали останню, оскільки Кассандра вже побувала на ложі Агамемнона. Павсаній також пише, що Кассандра залишила скриньку з зображенням Діоніса на нещастя тому з еллінів, який його знайде, і вона дісталася Евріпілу, синові Евемона.

Загибель

Поки Агамемнон був на війні, його дружина Клітемнестра стала зраджувати чоловіку з Егістом. Згідно невідомої трагедії, переказаної Гігіном, брат Паламеда Оякс, щоб помститися за нього, збрехав, що Агамемнон везе Кассандру як наложницю, тим самим викликавши її ревнощі. Інші автори не сумніваються, що вона стала наложницею царя.

Коли Агамемнон і Кассандра прибули в Мікени, Клітемнестра попросила чоловіка пройти пурпурним килимом (колір, що символізував богів) на знак вірності. Спочатку Агамемнон відмовлявся, але в підсумку наважився ступити на нього, чим здійснив святотатство. Тоді Клітемнестра і Егіст убили Агамемнона, а Кассандру вбила сама Клітемнестра (за Гомером, разом з царем, за Есхілом — дещо пізніше).

Деякі джерела згадують, що у Кассандри і Агамемнона народився або син Теледам, або хлопчики-близнюки — Теледам і Пелоп, також убиті Егісфом.

Культ Кассандри

Могилу Кассандри показували в Аміклах, а могилу її дітей — в Мікенах. Втім, у Евріпіда Кассандра пророкує, що її тіло зжеруть звірі (що пояснювало відсутність могили в місці смерті). У Аміклах і Левктрах (Лаконіка) в античні часи були храми зі статуями Кассандри, знаної тут під ім'ям Александри. Її святилище було в Давнії, де її шанували як богиню. Плутарх наводить тлумачення, за яким Кассандра померла в Таламах (Лаконіка) і отримала ім'я Пасіфаї, під яким її і шанували (так вона ототожнювалася з місцевим божеством, чиє святилище було в Таламах).

Зовнішність

Гомер обмежується тим, що називає Кассандру «найгарнішою» і порівнює її з «золотою Афродітою». У Івіка також описується її краса, і вона названа «синьоокою дівою в пишних кучерях». Про «золоті коси» говорить Евріпід. Згідно Лукіана, Полігнот в Дельфах зобразив Кассандру з чудовими бровами і рум'янцем на щоках.

Портретні характеристики з'являються вже в ранньосередньовічних текстах. У Дарета вона «невисокого зросту, з витонченим ротом, руда, з блискучими очима, знає майбутнє». Малала дає наступний опис: невеликого зросту, з круглими очима, світлошкіра, з чоловічим тілом, з красивим носом, гарними очима, чорноока, з світлокаштановим волоссям, кучерява, з красивою шиєю, великими грудьми, маленькими ногами, спокійна, благородна, жриця, пророчиця правдива і все пророкує, цнотлива діва.

Іоанн Цец в описі зовнішності Кассандри наслідує Малалу, злегка скорочуючи його.

В мистецтві

image
image

Одна зі сцен на скриньці Кіпсела показувала, як Аякс відтягує Кассандру від статуї Афіни, і вміщала наведений Павсанієм віршований рядок про це. На картині Полігнота, що знаходилася в Дельфах, був зображений наступний епізод: Аякс приносить присягу на жертовнику, а Кассандра сидить на землі з ксоаном Афіни в руках. Насильство Аякса над Кассандрою були також сюжетом картини Панена, що знаходилася в Олімпії. Згідно Плінія, живописець Теор (кінець IV-початок III століття до н. е.) створив картину «Кассандра», яку пізніше можна було побачити в римському храмі Згоди. Поет Хрістодор описав статую Кассандри, що мовчить.

В літературі

Драматургія

Дійова особа трагедії Есхіла «Агамемнон», трагедій Евріпіда «Олександр» і «Троянки», трагедії невідомого автора «Кассандра», трагедії Акція «Клітемнестра», Сенеки «Агамемнон». Монодрама Лікофрона «Олександра» майже цілком складається з монологу пророчиці, яка загадковою мовою пророкує прийдешні події аж до походів Олександра Великого.

Поезія

  • Ф. Шиллер, балада «Кассандра».
  • В. К. Кюхельбекер, поема «Кассандра».
  • Д. Мережковський, «Кассандра» (1922)

Переробки з Есхіла:

  • А. Ф. Мерзляков, «Кассандра на окрасу палати Агамемнона».
  • А. Н. Майков, «Кассандра».

Проза

  • Повість: Ганс Еріх Носсак. Кассандра (1947)
  • Повість Крісти Вольф «Кассандра» (Kassandra, 1984, рос. 1988), де розповідь ведеться від першої особи.
  • Роман М. З. Бредлі «Головня» (The Firebrand, 1986). У творах Вольф і Бредлі коханим Кассандри виступає Еней.
  • Роман Ліндсея Кларка (Lindsay Clarke) «Повернення з-під Трої» (2005).
  • Трилогія Девіда Геммеля «Троя» (Troy Series, 2005—2007).

Твори, що використовують ім'я або образ Кассандри:

  • Оповідання Керолайн Черрі «Кассандра» (Cassandra, 1978)
  • Роман Чингіза Айтматова «Тавро Кассандри» (1996).
  • Мрія Кассандри (фільм) (2007).
  • Роман Бернара Вербера «Дзеркало Кассандри» (фр. Le Miroir de Cassandre) (2009)

В музиці

  • Шведський гурт ABBA записав у 1982 році пісню «Cassandra», в якій головна героїня розповідає про свій день, як він проходив, до того, як з'явився чоловік, якого вона покохала. Пісня вийшла як В-side на їх останньому синглі «The Day Before You Came»
  • Твір англійського композитора Браяна Ферніхоу «Пісня сновидіння (мрії) Кассандри» 1974 року.
  • Твір Мікаеля Жарреля «Кассандра» (1993).
  • Альбом норвезького рок-гурту Theatre of Tragedy «Aégis» 1998 року починається саме з композиції «Cassandra».
  • Пісня німецького гурту Blind Guardian «And then there was Silence» про Кассандру, Троянську війну, загибель Гектора і розорення Трої (2001).

В астрономії

Іменем Кассандри названий астероїд 114, відкритий у 1871 році.

Примітки

  1. Любкер Ф. Cassandra // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 257.
    d:Track:Q4249594d:Track:Q45177328d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
  2. Р. Л. Кассандра // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIVа. — С. 673.
    d:Track:Q24026036d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q24437616d:Track:Q23892923
  3. Приам // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXV. — С. 294.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24492471d:Track:Q19908137d:Track:Q23892953
  4. Кассандра // Малый энциклопедический словарь — 2 — СПб: 1907. — Т. 1.
    d:Track:Q24717970d:Track:Q24762091d:Track:Q656d:Track:Q24718005
  5. . Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 27 березня 2022.
  6. Стесіхор. Цит. за: Цец. Цит. тв. 266; Аполлодор. Цит. тв.
  7. Гігін. Міфи 93; Аполлодор III.12.5; Сервій. Цит. тв. II.247
  8. Антиклід. Цит. за: Схолії до «Іліади» Гомера VII.44.
  9. Еврипід. Андромаха 296—300; Драконцій. Викрадення Єлени135—182
  10. Есхіл. Агамемнон 1210; Цец. Короткий виклад «Александри» Лікофрона; Цец. Цит. тв. 29 и 350.
  11. Сервій. Коментар до «Енеїди» Вергілія. II. 341, з посиланням на Евфоріона і Анаксимена
  12. Стесіхор. Зруйнування Трої. Фр. S133; Псевдо-Аполлодор. Міфлогічна бібліотека. Є. V. 17; Трифіодор. Взяття Іліона. 376—415; Квінт Смирнський. Після Гомера. XII 581—594; Вергілій. Енеїда. II. 246—247; Проперцвй. Елегії. IV. 1. 51-54; Гігін. Міфи 108
  13. Квінт Смирнський. Після Гомера. XIV. 427—430
  14. Арктин Мілетський. Зруйнування Іліона; Вергілій. Цит. тв. II. 406; Аполлодор. Цит. тв.; Схоліх до «Іліади» Гомера XIII. 66.
  15. Цец. Цит. тв. 365; Аполлодор. Цит. тв. V.23; Павсаній Х.31.1; I.15.3 і Х.26.1; Гомер. Одіссея IV. 99.
  16. Гігін. Міфи. 117
  17. Есхіл. Агамемнон. 910—911
  18. Гомер. Одіссея. XI. 421; Піндар. Піфійські пісні. XI. 20; Лікофрон. Александра. 1110—1121; Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека VI 23; Афіней. Бенкет мудреців. XIII. 3, 556с
  19. Павсаній. Опис Еллади II 16, 6-7

Джерела

  • Словник античної міфології — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
  • Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с. 

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kassa ndra Cassandra dav gr Kassandra legendarna provisnicya davnogreckoyi mifologiyi sho peredrekla padinnya Troyi Dochka ostannogo troyanskogo carya Priama i jogo drugoyi druzhini Gekubi Otrimala prorochij dar vid zakohanogo v neyi boga Apollona odnak za te sho vona ne vidpovila jomu vzayemnistyu vin zrobiv tak sho vishuvannyam Kassandri nihto ne viriv Do tragichnih proroctv Kassandri ne prisluhalis yiyi vismiyuvali i vvazhali za bozhevilnu Ale peredbachene vtililosya v zagibeli yiyi sim yi i rujnuvanni Troyi KassandraNarodilasya nevidomo TroyaPomerla nevidomo MikeniTitul princesaBatko PriamMati GekabaBrati sestri Poliksena Gektor Gelen i ParisDiti d i Pelops d Mediafajli u Vikishovishi Kassandra pered statuyeyu Afini skulptura Ayima Milleta 1877 roku Yiyi im ya stalo terminom v perenosnomu sensi Kassandra nepochuta provisnicya neshastya MifologiyaKassandra na kartini Evelin de Morgan 1898 Pohodzhennya i otrimannya daru Vidomosti pro Kassandru dosit chislenni i chasto superechlivi Deyaki davnogrecki avtori nazivayut yiyi takozh Aleksandroyu Kassandra bula donkoyu troyanskogo carya Priama i Gekubi sestroyu Gektora Parisa Kreusi Laodiki Polikseni Deifoba Gelena Pammona Polita Antifa Gipponoya i Polidora Zgidno z Gomerom vona bula najvrodlivishoyu z dochok Priama ale pro yiyi prorochij dar vin ne zgaduye Uzhe v kiklichnih poemah vona vistupaye yak prorochicya vishuvannyam yakoyi nihto ne virit Najbilsh populyarna versiya poyavi u neyi prorochogo daru navedena v tragediyi Eshila Agamemnon de Kassandra rozpovidaye horu sho poobicyala Apollonu rozdiliti z nim lozhe v obmin na dar vishuvannya majbutnogo Prijnyavshi dar vona vidmovila bogu Apollon za ce zrobiv tak shob nihto ne viriv proroctvam Kassandri a jogo sbliznyuchka boginya Artemida posilila proklyattya z chasom sama Kassandra vtratit u vlasni proroctva viru V tvorah Serviya konflikt z Apollonom vidobrazhayetsya v simvolichnij formi bog plyuye v rot divchini umovivshi yiyi na pocilunok Za piznishim ta maloposhirenim variantom mifu odnogo razu v ditinstvi Kassandru razom iz bratom bliznyukom Gelenom pid chas svyatkuvannya Pianepsiyi zabuli dorosli diti zasnuli v hrami Apollona Fimbrejskogo na Troyanskij rivnini Tam svyashenni zmiyi vilizali yij vuha tak chisto sho vona zmogla chuti majbutnye Troyanska vijna Pro sina Priama Parisa bulo naprorokovano sho vin stane vinuvatcem zagibeli Troyi Tomu batko zalishiv jogo pomirati na gori Ida ale toj vizhiv i vihovanij pastuhami viris ne znayuchi pro svoye carske pohodzhennya Koli zh yunak povernuvsya v Troyu Kassandra pershoyu vpiznala jogo i zabazhala vbiti peredbachayuchi sho vin prinese Troyi neshastya Za prorokuvannya zagibeli Troyi Priam nakazav zatochiti Kassandru v fortecyu a yiyi sluzhnici povidomlyati pro vsi vishuvannya Bagato avtoriv nazivayut narechenim Kassandri Koreba yakij zaginuv u nich padinnya Troyi Za Vergiliyem hoch geroj i buv zakohanij v prorochicyu tezh ne viriv yiyi slovam Kassandra marno opiralasya vvedennyu derev yanogo konya v misto zasterigayuchi mistyan vid prihovanoyi v nomu nebezpeki Yiyi znovu nihto ne posluhav Kvint Smirnskij opovidaye sho poloneni troyanki ridali i divilisya na Kassandru zgaduyuchi yiyi proroctva yakim ne virili a vona smiyalasya Pislya Padinnya Troyi Ayaks i Kassandra 1886 kartina Solomona Dzhozefa Solomona Koli ahejci zahopili Troyu Kassandra shukala pritulok v hrami Afini bilya derev yanoyi statuyi bogini Ayaks Malij zgvaltuvav Kassandru ale ne mig vidirvati yiyi vid statuyi za yaku vona micno trimalasya Cherez oskvernennya hramu ochi statuyi stali divitisya v nebo shob ne divitisya na cyu ganbu Agamemnon zabrav Kassandru sobi yak nagorodu za doblest koli vchinok Ayaksa viklikav oburennya v jogo vijsku Shob dogoditi Agamemnonu Odissej zaproponuvav zakidati Ayaksa kaminnyam ale toj vtik znajshovshi pritulok bilya vivtarya tiyeyi zh Afini Kassandra pislya cogo zayavila sho zgvaltuvannya ne bulo a Ayaks poklyavsya spokutati svoye vtorgnennya do hramu Odnak koli vin vidpliv dodomu v Greciyu jogo korabel rozbivsya ob Girejski skeli Koli vin vibravsya na bereg Posejdon rozkolov skeli trizubom i vtopiv Ayaksa Za deyakimi perekazami Afina vzyala na chas u Zevsa perun i vrazila jogo Ahejci obgovoryuvali chi potribno prinesti v zhertvu Ahillu Kassandru abo Poliksenu ale vibrali ostannyu oskilki Kassandra vzhe pobuvala na lozhi Agamemnona Pavsanij takozh pishe sho Kassandra zalishila skrinku z zobrazhennyam Dionisa na neshastya tomu z elliniv yakij jogo znajde i vona distalasya Evripilu sinovi Evemona Zagibel Poki Agamemnon buv na vijni jogo druzhina Klitemnestra stala zradzhuvati choloviku z Egistom Zgidno nevidomoyi tragediyi perekazanoyi Giginom brat Palameda Oyaks shob pomstitisya za nogo zbrehav sho Agamemnon veze Kassandru yak nalozhnicyu tim samim viklikavshi yiyi revnoshi Inshi avtori ne sumnivayutsya sho vona stala nalozhniceyu carya Koli Agamemnon i Kassandra pribuli v Mikeni Klitemnestra poprosila cholovika projti purpurnim kilimom kolir sho simvolizuvav bogiv na znak virnosti Spochatku Agamemnon vidmovlyavsya ale v pidsumku navazhivsya stupiti na nogo chim zdijsniv svyatotatstvo Todi Klitemnestra i Egist ubili Agamemnona a Kassandru vbila sama Klitemnestra za Gomerom razom z carem za Eshilom desho piznishe Deyaki dzherela zgaduyut sho u Kassandri i Agamemnona narodivsya abo sin Teledam abo hlopchiki bliznyuki Teledam i Pelop takozh ubiti Egisfom Kult KassandriMogilu Kassandri pokazuvali v Amiklah a mogilu yiyi ditej v Mikenah Vtim u Evripida Kassandra prorokuye sho yiyi tilo zzherut zviri sho poyasnyuvalo vidsutnist mogili v misci smerti U Amiklah i Levktrah Lakonika v antichni chasi buli hrami zi statuyami Kassandri znanoyi tut pid im yam Aleksandri Yiyi svyatilishe bulo v Davniyi de yiyi shanuvali yak boginyu Plutarh navodit tlumachennya za yakim Kassandra pomerla v Talamah Lakonika i otrimala im ya Pasifayi pid yakim yiyi i shanuvali tak vona ototozhnyuvalasya z miscevim bozhestvom chiye svyatilishe bulo v Talamah ZovnishnistGomer obmezhuyetsya tim sho nazivaye Kassandru najgarnishoyu i porivnyuye yiyi z zolotoyu Afroditoyu U Ivika takozh opisuyetsya yiyi krasa i vona nazvana sinookoyu divoyu v pishnih kucheryah Pro zoloti kosi govorit Evripid Zgidno Lukiana Polignot v Delfah zobraziv Kassandru z chudovimi brovami i rum yancem na shokah Portretni harakteristiki z yavlyayutsya vzhe v rannoserednovichnih tekstah U Dareta vona nevisokogo zrostu z vitonchenim rotom ruda z bliskuchimi ochima znaye majbutnye Malala daye nastupnij opis nevelikogo zrostu z kruglimi ochima svitloshkira z cholovichim tilom z krasivim nosom garnimi ochima chornooka z svitlokashtanovim volossyam kucheryava z krasivoyu shiyeyu velikimi grudmi malenkimi nogami spokijna blagorodna zhricya prorochicya pravdiva i vse prorokuye cnotliva diva Ioann Cec v opisi zovnishnosti Kassandri nasliduye Malalu zlegka skorochuyuchi jogo V mistectviOdna zi scen na skrinci Kipsela pokazuvala yak Ayaks vidtyaguye Kassandru vid statuyi Afini i vmishala navedenij Pavsaniyem virshovanij ryadok pro ce Na kartini Polignota sho znahodilasya v Delfah buv zobrazhenij nastupnij epizod Ayaks prinosit prisyagu na zhertovniku a Kassandra sidit na zemli z ksoanom Afini v rukah Nasilstvo Ayaksa nad Kassandroyu buli takozh syuzhetom kartini Panena sho znahodilasya v Olimpiyi Zgidno Pliniya zhivopisec Teor kinec IV pochatok III stolittya do n e stvoriv kartinu Kassandra yaku piznishe mozhna bulo pobachiti v rimskomu hrami Zgodi Poet Hristodor opisav statuyu Kassandri sho movchit V literaturi Dramaturgiya Dijova osoba tragediyi Eshila Agamemnon tragedij Evripida Oleksandr i Troyanki tragediyi nevidomogo avtora Kassandra tragediyi Akciya Klitemnestra Seneki Agamemnon Monodrama Likofrona Oleksandra majzhe cilkom skladayetsya z monologu prorochici yaka zagadkovoyu movoyu prorokuye prijdeshni podiyi azh do pohodiv Oleksandra Velikogo Tragediya G Ejlenberga Kassandra Tragediya Lesi Ukrayinki Kassandra Tragediya P Ernsta Kassandra Poeziya F Shiller balada Kassandra V K Kyuhelbeker poema Kassandra D Merezhkovskij Kassandra 1922 Pererobki z Eshila A F Merzlyakov Kassandra na okrasu palati Agamemnona A N Majkov Kassandra Proza Povist Gans Erih Nossak Kassandra 1947 Povist Kristi Volf Kassandra Kassandra 1984 ros 1988 de rozpovid vedetsya vid pershoyi osobi Roman M Z Bredli Golovnya The Firebrand 1986 U tvorah Volf i Bredli kohanim Kassandri vistupaye Enej Roman Lindseya Klarka Lindsay Clarke Povernennya z pid Troyi 2005 Trilogiya Devida Gemmelya Troya Troy Series 2005 2007 Tvori sho vikoristovuyut im ya abo obraz Kassandri Opovidannya Kerolajn Cherri Kassandra Cassandra 1978 Roman Chingiza Ajtmatova Tavro Kassandri 1996 Mriya Kassandri film 2007 Roman Bernara Verbera Dzerkalo Kassandri fr Le Miroir de Cassandre 2009 V muzici Shvedskij gurt ABBA zapisav u 1982 roci pisnyu Cassandra v yakij golovna geroyinya rozpovidaye pro svij den yak vin prohodiv do togo yak z yavivsya cholovik yakogo vona pokohala Pisnya vijshla yak V side na yih ostannomu singli The Day Before You Came Tvir anglijskogo kompozitora Brayana Fernihou Pisnya snovidinnya mriyi Kassandri 1974 roku Tvir Mikaelya Zharrelya Kassandra 1993 Albom norvezkogo rok gurtu Theatre of Tragedy Aegis 1998 roku pochinayetsya same z kompoziciyi Cassandra Pisnya nimeckogo gurtu Blind Guardian And then there was Silence pro Kassandru Troyansku vijnu zagibel Gektora i rozorennya Troyi 2001 V astronomiyi Imenem Kassandri nazvanij asteroyid 114 vidkritij u 1871 roci PrimitkiLyubker F Cassandra Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 257 d Track Q4249594d Track Q45177328d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 R L Kassandra Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XIVa S 673 d Track Q24026036d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q24437616d Track Q23892923 Priam Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1898 T XXV S 294 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24492471d Track Q19908137d Track Q23892953 Kassandra Malyj enciklopedicheskij slovar 2 SPb 1907 T 1 d Track Q24717970d Track Q24762091d Track Q656d Track Q24718005 Arhiv originalu za 19 travnya 2017 Procitovano 27 bereznya 2022 Stesihor Cit za Cec Cit tv 266 Apollodor Cit tv Gigin Mifi 93 Apollodor III 12 5 Servij Cit tv II 247 Antiklid Cit za Sholiyi do Iliadi Gomera VII 44 Evripid Andromaha 296 300 Drakoncij Vikradennya Yeleni135 182 Eshil Agamemnon 1210 Cec Korotkij viklad Aleksandri Likofrona Cec Cit tv 29 i 350 Servij Komentar do Eneyidi Vergiliya II 341 z posilannyam na Evforiona i Anaksimena Stesihor Zrujnuvannya Troyi Fr S133 Psevdo Apollodor Miflogichna biblioteka Ye V 17 Trifiodor Vzyattya Iliona 376 415 Kvint Smirnskij Pislya Gomera XII 581 594 Vergilij Eneyida II 246 247 Propercvj Elegiyi IV 1 51 54 Gigin Mifi 108 Kvint Smirnskij Pislya Gomera XIV 427 430 Arktin Miletskij Zrujnuvannya Iliona Vergilij Cit tv II 406 Apollodor Cit tv Sholih do Iliadi Gomera XIII 66 Cec Cit tv 365 Apollodor Cit tv V 23 Pavsanij H 31 1 I 15 3 i H 26 1 Gomer Odisseya IV 99 Gigin Mifi 117 Eshil Agamemnon 910 911 Gomer Odisseya XI 421 Pindar Pifijski pisni XI 20 Likofron Aleksandra 1110 1121 Psevdo Apollodor Mifologichna biblioteka VI 23 Afinej Benket mudreciv XIII 3 556s Pavsanij Opis Elladi II 16 6 7DzherelaSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Grejvs R Mify Drevnej Grecii R Grejvs Per s angl K P Lukyanenko Pod red i s poslesl A A Taho Godi M Progress 1992 620 s PosilannyaKassandra 15 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 610 1000 ekz

Дата публікації:
Топ