Володимир Миколайович Дубовка (15 липня 1900, Огородники, Вілейський повіт, Віленська губернія (зараз Поставський район, Вітебська область, Білорусь) — 20 березня 1976, Москва) — білоруський радянський поет, прозаїк, мовознавець, перекладач, літературний критик.
Дубовка Володимир Миколайович | ||||
---|---|---|---|---|
Уладзі́мір Дубо́ўка | ||||
Псевдонім | Ганна Аршыца; У.Гайдукевіч; У.Гайдуковіч; Ул.Гайдуковіч; Уладзімір Гайдуковіч; Б-сь Дубоўка; Бладысь Дубоўка; Уладзік Павадыр; Тупяец; В.Туянец; У.Д-ка; У.Д-на | |||
Народився | 15 липня 1900 с. Огородники, Вілейський повіт, Віленська губернія (зараз Поставський район, Вітебська область, Білорусь) | |||
Помер | 20 березня 1976 (75 років) Москва | |||
Громадянство | Білорусь | |||
Національність | білорус | |||
Діяльність | поет, прозаїк, мовознавець, перекладач, літературний критик | |||
Alma mater | Вищий літературно-мистецький інститут ім. В. Брюсова | |||
Заклад | Комуністичний університет національних меншин Заходу імені Мархлевського, d і Q13028880? | |||
Мова творів | білоруська | |||
Роки активності | 1) 1921—1930; 2) 1958—1976 | |||
Членство | СП СРСР, Маладняк (літературне об'єднання, Білорусь), Узвышша і Q17046936? | |||
У шлюбі з | Марія Кляус | |||
Діти | Ольгерд Дубовка (1928—1941) | |||
Премії | Літературна премія імені Янки Купали (1962) | |||
Сайт: knihi.com/Uladzimir_Dubouka/ | ||||
| ||||
Дубовка Володимир Миколайович у Вікісховищі |
Біографія
Народився в сім'ї робітника. У 1905-1912 навчався в Маньковицькій початковій школі. У 1912 вступив у М'ядельське училище. У жовтні 1914 вступив у Ново-Вілейську вчительську семінарію, яка у зв'язку з війною була переведена в Невель. У лютому 1918 завершив семінарських навчання і переїхав до Москви, куди ще у 1915 перебралася його родина. Після закінчення у 1918 році Ново-Вілейської учительської семінарії В. Дубовка був прийнятий студентом історико-філологічного факультету Московського університету, але після двох місяців навчання був змушений поїхати працювати вчителем на Тульщину, щоб допомогти батькам.
У 1920 проходив службу в окремій телеграфно-будівельній роті. У 1921 по демобілізації працює в Народному комісаріаті освіти методистом і інструктором білоруських шкіл і вчиться у Вищому літературно-художньому інституті імені В. Брюсова. У 1920-ті роки — один із провідних білоруських поетів незалежної орієнтації. Був особисто знайомий з В. Маяковським і С. Єсенін, спільно брав участь з ними на окремих літературних зустрічах і прийомах.
У 1924 вперше відвідує Мінськ, потім їде в Харків, де знайомиться з Володимиром Сосюрою та іншими українськими поетами. Також працює редактором літературної сторінки білоруською мовою в газеті «Гудок». Незважаючи на те, що постійно жив у Москві, брав активну участь в білоруському літературному русі — член літературних об'єднань «Маладняк», «Ўзвышша». Перший редактор журналу «Білоруський піонер». Щоб уникнути цензури, деякі вірші друкував у західнобілоруському журналі «Беларуская культура».
У 1927 одружився з Марією Клаус. Наступного року народився син Ольгерд
За вірш «за все землі, всіх народів світу» 20 липня 1930 заарештований ОДПУ СРСР в Кремлі у справі «Спілки визволення Білорусі». У 1931 знаходиться в ув'язненні в мінській тюрмі; 10 квітня засуджений на п'ять років заслання в Яранськ, куди приїжджає з малолітнім Ольгердом та дружиною Марією. Працює в Яранському районному споживчомусоюзі на посаді секретаря. Примусово переїжджає в село Шешурга, а пізніше — в Чебоксари.
У 1935 термін висилки продовжений на 2 роки. У 1937 повторно заарештований і засуджений до 10-ти років позбавлення волі, після чого дружина з сином повертається до Москви, а потім — в Талди, де працює рахівником. Тут в 1941 гине тринадцятирічний син Ольгерд. Покарання відбував у Кіровській області, Чувашії, на Далекому Сході. На засланні літературною роботою не займався.
У 1947 після закінчення терміну ув'язнення поет відправляється у Зугдіді (Грузія), де працює рахівником в конторі чайного радгоспу Наразені. Туди ж переїжджає і Марія. 16 лютого 1949 року арештовується втретє. Особливою нарадою МДБ СРСР у квітні 1949 засуджений на 25 років позбавлення волі. Відбуває покарання спочатку у тбіліській в'язниці, потім етапований у Красноярський край. Працює столяром в Почеці Абанського району.
Остаточно реабілітований 15 листопада 1957. Член Спілки письменників Білорусії з 1958. У 1959 відвідав Київ і подорожує Поліссям. Лауреат Літературної премії імені Янки Купали (1962) за книгу поезії «Палеская рапсодыя».
Помер 20 березня 1976 у Москві.
Творчість
Поезія
Поетична творчість Володимира Дубовки ділиться на два періоди: 1921—1930 і 1958—1976 рр., з яких перший був особливо плідним. На формування напрямів художнього пошуку В. Дубовки сильно вплинули класики білоруської літератури Янка Купала, Якуб Колас і Максим Богданович.
Творчість поета 1920-х рр. виділяється новизною і оригінальністю використання поетичних засобів виразности і прийомів версифікації. Початком літературної творчости вважається 1921, коли в газеті був надрукований його вірш «Сонца Беларусі»". Незабаром виходять збірки «Строма» (1923), «Там, дзе кіпарысы» (1925), «Трысьцё» (1925), «Credo» (1926) і «Наля» (1927), головною темою яких стає ідея відродження країни, заклик до доброчинности заради краю й народу.
У період перебування поета в Москві була написана поема-триптих — «Кругі» (1927), «І пурпуровых ветразей узьвівы…» (1929) і «Штурмуйце будучыні аванпосты!» (1929, вийшла в 1965). У поемах ставиться проблема збереження духовної спадщини народу — скарби, накопичені протягом довгих століть. В останній поемі В. Дубовка виступив проти ґвалтівної колективізації, відстоював право вільного вибору при організації нових форм господарювання.
У 1930 Володимир Дубовка був заарештований і звинувачений у справі «Спілки визволення Білорусі». Безпосередньою причиною арешту стала публікація вірша «За ўсе краі, за ўсе народы сьвету…», опублікованій в журналі «Беларуская культура» (№ 1, 1927, Вільнюс) під псевдонімом «Янка Крывічанін». Цим псевдонімом поет більше не користувався. На цьому етапі життя закінчується перший період творчости Володимира Дубовки.
У своїх поетичних творах, як представник молодої плеяди творців, Володимир Дубовка прагнув осягнути духовний сенс революції та змін, які відбувалися в житті. Як зазначає В. Максимович, художня канва творів поета, яка тримається на умовно-асоціативній образності сильно заземлена і служить для виявлення конкретно-історичної проблематики.
Мовознавство та мовний внесок
Володимир Дубовка зробив значний внесок у розвиток лексичного ладу білоруської літературної мови, поповнення її словникового складу абстрактною і науковою лексикою. Як свідчить А. Каврус, дослідник мови В. Дубовки, окремі слова й фразеологізми, застосовані письменником, передають колорит рідних йому промов Поставщини й Мядельщини: «адляйцаць», «ажыргаць», «астрыжонак», «брыж», «буталь», «водзыўкі», «зблоціць», «калюжа», «лактаць», «нажутка», «пагурачак», «разыгранка» та ін.
Поетові належить велика роль у закріпленні наступних слів у літературному побуті: «агораць», «апантаны», «ашчаперыць», «водар», «дойлід», «збочыць», «зьнічка», «імклівасьць», «наканаваны», «нелюдзь», «непрыдатны», «талака», «удубальт» та ін. У приватній галузі використання, Володимир Дубовка пропонував замінити іншомовне слово «дыфтонг» білоруським «згук».
Твори поета привертають до себе увагу використанням нових слів і незвичайних зворотів. Ця особливість зустрічається майже в кожному поетичному творі 1920-х рр.: «дэсань», «кунежыць», «сэймаваць», «сэймікаваць», «сквіл», «многакраць», «замета», «чмары», «гэрцы», «скелз», «валотны», «соўкаць», «стацьцё», «сухазлоты», «памжа», «вілаводны», «віратлівы», «цьвятлівіць», «заістужыцъ», «распарасонся», «бесхацінцы», «дзеньдзівер», «скогат», «сукрыстасць» та ін.
Наприкінці 1920-х-1930-х років Володимир Дубовка в журналі «Узвышша» та інших виданнях опублікував ряд статей з питань розвитку білоруської мови. У своїх мовознавчих статтях він пропонував свій проєкт вирішення основних питань графіки й ортографії, поставлених на Академічній конференції 1926 року, у якій він брав участь.
У статтях Володимир Дубовка глибоко розмірковував про застосування абетки в різних країнах і культурних середовищах. Простежив і історію використання різних графічних систем у білоруському книгописанні — глаголиці, кирилиці, громадянки — він дійшов до висновку, що "Сучасна наша кирилиця непоправно краще пристосована до нашої фонетики, ніж польсько-чеська абетка.
У 1928 році В. Дубовка в журналі «Узвышша» опублікував власний проєкт для букв «д» та «дж», і з № 5 почав друкувати з ними окремі матеріали, а з № 2 за 1929 рік згідно з постановою загальних зборів від 14 лютого 1929 року, уже весь журнал друкувався новими літерами. Втім, це нововведення пізніше не отримало законодавчого оформлення.
Також В. Дубовка пропонував замінити створене М. Карамзіним «ё» на «ö» (öн, лöн, Лöндан); увести за прикладом української графіки літеру «ї» для передачі поєднання звуків «й» та «і» (їкавка, їм, паїла)
Творчий потенціал Володимира Дубовки отримав широкий резонанс серед його сучасників іще в 1920-ті роки. Максим Гарецький відзначав: «Перше місце в білоруській поезії післяжовтневого періоду посів Дубовка — мірою почуття, глибини думки та художньої досконалости форми в ліричних віршах і невеликих поемах». Язеп Пушча стверджував, що твори Дубовки: «це височина сучасного білоруського художнього слова й поезії», його вірші захоплюють «класичністю свого художнього наряду, що мало в кого знаходимо з сучасних поетів не тільки Білоруси, але і Росії і України».
Володимир Жилка звертав увагу на образний талант поета: «Він уміє, як із мармуру вирубати свій неповторний образ». У 1960-ті роки український прозаїк Іван Сенченко називав поета «генієм білоруської землі». У свою чергу, український поет Володимир Сосюра говорив, що Дубовка «великий поет Білорусі і не тільки Білорусі».
Бібліографія
- Збірки віршів
- «Строма» (Вільня, 1923)
- «Там, дзе кіпарысы» (1925)
- «Трысьцё» (1925)
- «Сгеdо» (1926)
- «Наля» (Масква, 1927)
- «Палеская рапсодыя» (1961)
- «Вершы» (1970)
- Поеми
- «Кругі» (1927)
- «I пурпуровых ветразей узьвівы» (1929)
- «Штурмуйце будучыні аванпосты!» (1929)
- Казки
- «Цудоўная знаходка» (1960)
- «Кветкі — сонцавы дзеткі» (1963)
- «Казкі» (1968)
- «Залатыя зярняты» (1975)
- «Як сінячок да сонца лётаў» (1961)
- «Дзівосныя прыгоды» (1963)
- «Мілавіца» (1964)
- Антології
- «Выбраныя творы» ў 2 тамах (1959, 1965).
- Оповідання для дітй
- «Жоўтая акацыя» (1967)
- «Ганна Алелька» (1969)
- «Як Алік у тайзе заблудзіўся» (1974)
- Оповідання-спогади
- «Пялёсткі» (1973)
- Переклади
- Ўільям Шэксьпір («Санэты», 1964)
- Джордж Байран (паэмы «Шыльёнскі вязень», «Бронзавы век», містэрыя «Каін» у зборніку «Выбранае», 1963)
- вірші В. Брюсова, О. Прокоф'ева, П. Тичини, Ю. Яноніса, [az], [az], К. Каладзе, Є. Чаренца, В. Бронєвського, Ю. Словацького, В. Сирокомлі, Ду Фу та інших.
Література
- на сайце гораду Паставы
- Дубоўка Уладзімір Мікалаевіч [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. Т. 1. — Мн:, 2003. .
- Дубоўка Уладзімір [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Беларускія пісьменнікі: 1917—1990. [ 24 березня 2019 у Wayback Machine.] Менск: Мастацкая літаратура, 1994. ISBN|5-340-00709-X.
- Бугаёў Дз. Уладзімір Дубоўка. — Мн., 1965
- Лойка А., Пшыркоў Ю. Пясняр высокіх дум і глыбокіх пачуццяў // На высокай хвалі. — Мн., 1980
- Дубоўка Уладзімір // Беларускія пісьменнікі: біябібліяграфічны слоўнік: у 6 т. / пад рэд. А. В. Мальдзіса; рэдкал. : І. Э. Багдановіч [і інш.]. — Мн., 1993. — Т. 2. — С. 378—384.
- Міхнюк У. Вязень сумлення // Полымя. 1996, № 2
- Дубоўка Уладзімір Мікалаевіч // ЭГБ, т. 3.
- Дубоўка Уладзімір Мікалаевіч // Памяць: гісторыка-дакументальная хроніка Пастаўскага раёна / рэдкал. : Г. К. Кісялёў [і інш.]. — Мн., 2001. — С. 513—518.
- Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 1. — Мн:, 2003.
- Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 3. Кн. 2. — Мн:, 2003.
- Бугаёў Д. Уладзімір Дубоўка: Кн. пра паэта. — Мн., 2005.
- Грахоўскі С. «Паэт — заўсёды паэт» //www.grahouski.org/ (Успаміны. Публіцыстыка)
Примітки
- Гісторыя беларускай літаратуры XX стагоддзя: У 4т. Т. 2 / Нац. акад. навук Беларусі. Ін-т літаратуры імя Я. Купалы. — 2-е выд. Мн.: Беларуская навука, 2002. — С. 479. — 903 с.
- Бубновіч, І. Роля Уладзіміра Дубоўкі ў фармаванні беларускай літаратурнай мовы // Роднае слова. — Мн.: 2000. — № 7. — С. 6.
- Максімовіч, В. Лірыка Уладзіміра Дубоўкі 1920-х гг. // Роднае слова. — 2009. — № 9. — С. 4.
- Давідоўскі 3. За верш — тэрмінова арыштаваць… // Шыпшына. — Паставы: 2011. — № 6. — С. 4—5.
- Максімовіч, В. Лірыка Уладзіміра Дубоўкі 1920-х гг. // Роднае слова. — 2009. — № 9. — С. 5.
- Каўрус, А. Дубоўка Уладзімір Мікалаевіч // Беларуская мова: Энцыклапедыя. — Мн.: 1994. — С. 183.
- Дубоўка, У. Проэкт літар для згукаў «Дз» і «Дж» // Узвышша. — 1928. — № 4. — С. 170.
- Бубновіч, І. Роля Уладзіміра Дубоўкі ў фармаванні беларускай літаратурнай мовы // Роднае слова. — Мн.: 2000. — № 7. — С. 7.
- Бубновіч, І. Роля Уладзіміра Дубоўкі ў фармаванні беларускай літаратурнай мовы // Роднае слова. — Мн.: 2000. — № 7. — С. 8.
- Дубоўка, У. Лацінка ці кірыліца // Узвышша. — 1929. — № 1. — С. 7.
- Куліковіч, У. Праект Уладзіміра Дубоўкі. Да пытання аб удасканаленні моўнай сістэмы. // Роднае слова. — С. 27—29.
- Узвышша. 1929. № 1. — С. 111
- Дубоўка, У. Некаторыя прыватныя выпадкі мілагучнасці нашае мовы // Узвышша. — 1927. — № 4. — С. 91.
- Бугаёў, Дз. Трагедыя паэта (Уладзімір Дубоўка) // Спавядальнае слова: Літаратурная крытыка, успаміны. — Мн.: Маст. літ., 2001. — С. 231. — 327 с.
- Бугаёў, Дз. Трагедыя паэта (Уладзімір Дубоўка) // Спавядальнае слова: Літаратурная крытыка, успаміны. — Мн.: Маст. літ., 2001. — С. 232. — 327 с.
Посилання
- [[https://web.archive.org/web/20190324143857/http://news.tut.by/culture/175524.html Архівовано 24 березень 2019 у Wayback Machine.] Рукапісы не гараць. Уладзімір Дубоўка] на партале TUT.BY
- «Чорны чалавек Уладзіміра Дубоўкі» — містычны дэтэктыў. [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] Belsat TV
- Вершы Уладзіміра Дубоўкі на bellib.by[недоступне посилання з травня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Mikolajovich Dubovka 15 lipnya 1900 Ogorodniki Vilejskij povit Vilenska guberniya zaraz Postavskij rajon Vitebska oblast Bilorus 20 bereznya 1976 Moskva biloruskij radyanskij poet prozayik movoznavec perekladach literaturnij kritik Dubovka Volodimir MikolajovichUladzi mir Dubo ykaPsevdonim Ganna Arshyca U Gajdukevich U Gajdukovich Ul Gajdukovich Uladzimir Gajdukovich B s Duboyka Bladys Duboyka Uladzik Pavadyr Tupyaec V Tuyanec U D ka U D naNarodivsya 15 lipnya 1900 1900 07 15 s Ogorodniki Vilejskij povit Vilenska guberniya zaraz Postavskij rajon Vitebska oblast Bilorus Pomer 20 bereznya 1976 1976 03 20 75 rokiv MoskvaGromadyanstvo BilorusNacionalnist bilorusDiyalnist poet prozayik movoznavec perekladach literaturnij kritikAlma mater Vishij literaturno misteckij institut im V BryusovaZaklad Komunistichnij universitet nacionalnih menshin Zahodu imeni Marhlevskogo d i Q13028880 Mova tvoriv biloruskaRoki aktivnosti 1 1921 1930 2 1958 1976Chlenstvo SP SRSR Maladnyak literaturne ob yednannya Bilorus Uzvyshsha i Q17046936 U shlyubi z Mariya KlyausDiti Olgerd Dubovka 1928 1941 Premiyi Literaturna premiya imeni Yanki Kupali 1962 Sajt knihi com Uladzimir Dubouka Dubovka Volodimir Mikolajovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi robitnika U 1905 1912 navchavsya v Mankovickij pochatkovij shkoli U 1912 vstupiv u M yadelske uchilishe U zhovtni 1914 vstupiv u Novo Vilejsku vchitelsku seminariyu yaka u zv yazku z vijnoyu bula perevedena v Nevel U lyutomu 1918 zavershiv seminarskih navchannya i pereyihav do Moskvi kudi she u 1915 perebralasya jogo rodina Pislya zakinchennya u 1918 roci Novo Vilejskoyi uchitelskoyi seminariyi V Dubovka buv prijnyatij studentom istoriko filologichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu ale pislya dvoh misyaciv navchannya buv zmushenij poyihati pracyuvati vchitelem na Tulshinu shob dopomogti batkam U 1920 prohodiv sluzhbu v okremij telegrafno budivelnij roti U 1921 po demobilizaciyi pracyuye v Narodnomu komisariati osviti metodistom i instruktorom biloruskih shkil i vchitsya u Vishomu literaturno hudozhnomu instituti imeni V Bryusova U 1920 ti roki odin iz providnih biloruskih poetiv nezalezhnoyi oriyentaciyi Buv osobisto znajomij z V Mayakovskim i S Yesenin spilno brav uchast z nimi na okremih literaturnih zustrichah i prijomah Literaturne ob yednannya Ўzvyshsha Volodimir Dubovka vseredini pershogo ryadu U 1924 vpershe vidviduye Minsk potim yide v Harkiv de znajomitsya z Volodimirom Sosyuroyu ta inshimi ukrayinskimi poetami Takozh pracyuye redaktorom literaturnoyi storinki biloruskoyu movoyu v gazeti Gudok Nezvazhayuchi na te sho postijno zhiv u Moskvi brav aktivnu uchast v biloruskomu literaturnomu rusi chlen literaturnih ob yednan Maladnyak Ўzvyshsha Pershij redaktor zhurnalu Biloruskij pioner Shob uniknuti cenzuri deyaki virshi drukuvav u zahidnobiloruskomu zhurnali Belaruskaya kultura Volodimir Dubovka z druzhinoyu Mariyeyu i sinom Algerdom Yaransk 1933 U 1927 odruzhivsya z Mariyeyu Klaus Nastupnogo roku narodivsya sin Olgerd Redkolegiya chasopisu Ўzvyshsha Volodimir Dubovka sidit u centri Minsk 1927 Za virsh za vse zemli vsih narodiv svitu 20 lipnya 1930 zaareshtovanij ODPU SRSR v Kremli u spravi Spilki vizvolennya Bilorusi U 1931 znahoditsya v uv yaznenni v minskij tyurmi 10 kvitnya zasudzhenij na p yat rokiv zaslannya v Yaransk kudi priyizhdzhaye z malolitnim Olgerdom ta druzhinoyu Mariyeyu Pracyuye v Yaranskomu rajonnomu spozhivchomusoyuzi na posadi sekretarya Primusovo pereyizhdzhaye v selo Sheshurga a piznishe v Cheboksari U 1935 termin visilki prodovzhenij na 2 roki U 1937 povtorno zaareshtovanij i zasudzhenij do 10 ti rokiv pozbavlennya voli pislya chogo druzhina z sinom povertayetsya do Moskvi a potim v Taldi de pracyuye rahivnikom Tut v 1941 gine trinadcyatirichnij sin Olgerd Pokarannya vidbuvav u Kirovskij oblasti Chuvashiyi na Dalekomu Shodi Na zaslanni literaturnoyu robotoyu ne zajmavsya U 1947 pislya zakinchennya terminu uv yaznennya poet vidpravlyayetsya u Zugdidi Gruziya de pracyuye rahivnikom v kontori chajnogo radgospu Narazeni Tudi zh pereyizhdzhaye i Mariya 16 lyutogo 1949 roku areshtovuyetsya vtretye Osoblivoyu naradoyu MDB SRSR u kvitni 1949 zasudzhenij na 25 rokiv pozbavlennya voli Vidbuvaye pokarannya spochatku u tbiliskij v yaznici potim etapovanij u Krasnoyarskij kraj Pracyuye stolyarom v Pocheci Abanskogo rajonu Ostatochno reabilitovanij 15 listopada 1957 Chlen Spilki pismennikiv Bilorusiyi z 1958 U 1959 vidvidav Kiyiv i podorozhuye Polissyam Laureat Literaturnoyi premiyi imeni Yanki Kupali 1962 za knigu poeziyi Paleskaya rapsodyya Pomer 20 bereznya 1976 u Moskvi TvorchistPoeziya Z Rigorom Baradulinim 1961 Poetichna tvorchist Volodimira Dubovki dilitsya na dva periodi 1921 1930 i 1958 1976 rr z yakih pershij buv osoblivo plidnim Na formuvannya napryamiv hudozhnogo poshuku V Dubovki silno vplinuli klasiki biloruskoyi literaturi Yanka Kupala Yakub Kolas i Maksim Bogdanovich Tvorchist poeta 1920 h rr vidilyayetsya noviznoyu i originalnistyu vikoristannya poetichnih zasobiv viraznosti i prijomiv versifikaciyi Pochatkom literaturnoyi tvorchosti vvazhayetsya 1921 koli v gazeti buv nadrukovanij jogo virsh Sonca Belarusi Nezabarom vihodyat zbirki Stroma 1923 Tam dze kiparysy 1925 Tryscyo 1925 Credo 1926 i Nalya 1927 golovnoyu temoyu yakih staye ideya vidrodzhennya krayini zaklik do dobrochinnosti zaradi krayu j narodu U period perebuvannya poeta v Moskvi bula napisana poema triptih Krugi 1927 I purpurovyh vetrazej uzvivy 1929 i Shturmujce buduchyni avanposty 1929 vijshla v 1965 U poemah stavitsya problema zberezhennya duhovnoyi spadshini narodu skarbi nakopicheni protyagom dovgih stolit V ostannij poemi V Dubovka vistupiv proti gvaltivnoyi kolektivizaciyi vidstoyuvav pravo vilnogo viboru pri organizaciyi novih form gospodaryuvannya U 1930 Volodimir Dubovka buv zaareshtovanij i zvinuvachenij u spravi Spilki vizvolennya Bilorusi Bezposerednoyu prichinoyu areshtu stala publikaciya virsha Za yse krai za yse narody svetu opublikovanij v zhurnali Belaruskaya kultura 1 1927 Vilnyus pid psevdonimom Yanka Kryvichanin Cim psevdonimom poet bilshe ne koristuvavsya Na comu etapi zhittya zakinchuyetsya pershij period tvorchosti Volodimira Dubovki U svoyih poetichnih tvorah yak predstavnik molodoyi pleyadi tvorciv Volodimir Dubovka pragnuv osyagnuti duhovnij sens revolyuciyi ta zmin yaki vidbuvalisya v zhitti Yak zaznachaye V Maksimovich hudozhnya kanva tvoriv poeta yaka trimayetsya na umovno asociativnij obraznosti silno zazemlena i sluzhit dlya viyavlennya konkretno istorichnoyi problematiki Movoznavstvo ta movnij vnesok Volodimir Dubovka zrobiv znachnij vnesok u rozvitok leksichnogo ladu biloruskoyi literaturnoyi movi popovnennya yiyi slovnikovogo skladu abstraktnoyu i naukovoyu leksikoyu Yak svidchit A Kavrus doslidnik movi V Dubovki okremi slova j frazeologizmi zastosovani pismennikom peredayut kolorit ridnih jomu promov Postavshini j Myadelshini adlyajcac azhyrgac astryzhonak bryzh butal vodzyyki zblocic kalyuzha laktac nazhutka pagurachak razygranka ta in Poetovi nalezhit velika rol u zakriplenni nastupnih sliv u literaturnomu pobuti agorac apantany ashchaperyc vodar dojlid zbochyc znichka imklivasc nakanavany nelyudz neprydatny talaka udubalt ta in U privatnij galuzi vikoristannya Volodimir Dubovka proponuvav zaminiti inshomovne slovo dyftong biloruskim zguk Tvori poeta privertayut do sebe uvagu vikoristannyam novih sliv i nezvichajnih zvorotiv Cya osoblivist zustrichayetsya majzhe v kozhnomu poetichnomu tvori 1920 h rr desan kunezhyc sejmavac sejmikavac skvil mnogakrac zameta chmary gercy skelz valotny soykac staccyo suhazloty pamzha vilavodny viratlivy cvyatlivic zaistuzhyc rasparasonsya beshacincy dzendziver skogat sukrystasc ta in Naprikinci 1920 h 1930 h rokiv Volodimir Dubovka v zhurnali Uzvyshsha ta inshih vidannyah opublikuvav ryad statej z pitan rozvitku biloruskoyi movi U svoyih movoznavchih stattyah vin proponuvav svij proyekt virishennya osnovnih pitan grafiki j ortografiyi postavlenih na Akademichnij konferenciyi 1926 roku u yakij vin brav uchast U stattyah Volodimir Dubovka gliboko rozmirkovuvav pro zastosuvannya abetki v riznih krayinah i kulturnih seredovishah Prostezhiv i istoriyu vikoristannya riznih grafichnih sistem u biloruskomu knigopisanni glagolici kirilici gromadyanki vin dijshov do visnovku sho Suchasna nasha kirilicya nepopravno krashe pristosovana do nashoyi fonetiki nizh polsko cheska abetka U 1928 roci V Dubovka v zhurnali Uzvyshsha opublikuvav vlasnij proyekt dlya bukv d ta dzh i z 5 pochav drukuvati z nimi okremi materiali a z 2 za 1929 rik zgidno z postanovoyu zagalnih zboriv vid 14 lyutogo 1929 roku uzhe ves zhurnal drukuvavsya novimi literami Vtim ce novovvedennya piznishe ne otrimalo zakonodavchogo oformlennya Takozh V Dubovka proponuvav zaminiti stvorene M Karamzinim yo na o on lon Londan uvesti za prikladom ukrayinskoyi grafiki literu yi dlya peredachi poyednannya zvukiv j ta i yikavka yim payila Tvorchij potencial Volodimira Dubovki otrimav shirokij rezonans sered jogo suchasnikiv ishe v 1920 ti roki Maksim Gareckij vidznachav Pershe misce v biloruskij poeziyi pislyazhovtnevogo periodu posiv Dubovka miroyu pochuttya glibini dumki ta hudozhnoyi doskonalosti formi v lirichnih virshah i nevelikih poemah Yazep Pushcha stverdzhuvav sho tvori Dubovki ce visochina suchasnogo biloruskogo hudozhnogo slova j poeziyi jogo virshi zahoplyuyut klasichnistyu svogo hudozhnogo naryadu sho malo v kogo znahodimo z suchasnih poetiv ne tilki Bilorusi ale i Rosiyi i Ukrayini Volodimir Zhilka zvertav uvagu na obraznij talant poeta Vin umiye yak iz marmuru virubati svij nepovtornij obraz U 1960 ti roki ukrayinskij prozayik Ivan Senchenko nazivav poeta geniyem biloruskoyi zemli U svoyu chergu ukrayinskij poet Volodimir Sosyura govoriv sho Dubovka velikij poet Bilorusi i ne tilki Bilorusi Memorialna doshka u PostavahBibliografiyaZbirki virshiv Stroma Vilnya 1923 Tam dze kiparysy 1925 Tryscyo 1925 Sgedo 1926 Nalya Maskva 1927 Paleskaya rapsodyya 1961 Vershy 1970 Poemi Krugi 1927 I purpurovyh vetrazej uzvivy 1929 Shturmujce buduchyni avanposty 1929 Kazki Cudoynaya znahodka 1960 Kvetki soncavy dzetki 1963 Kazki 1968 Zalatyya zyarnyaty 1975 Yak sinyachok da sonca lyotay 1961 Dzivosnyya prygody 1963 Milavica 1964 Antologiyi Vybranyya tvory y 2 tamah 1959 1965 Opovidannya dlya ditj Zhoytaya akacyya 1967 Ganna Alelka 1969 Yak Alik u tajze zabludziysya 1974 Opovidannya spogadi Pyalyostki 1973 Perekladi Ўilyam Shekspir Sanety 1964 Dzhordzh Bajran paemy Shylyonski vyazen Bronzavy vek misteryya Kain u zborniku Vybranae 1963 virshi V Bryusova O Prokof eva P Tichini Yu Yanonisa az az K Kaladze Ye Charenca V Bronyevskogo Yu Slovackogo V Sirokomli Du Fu ta inshih Literaturana sajce goradu Pastavy Duboyka Uladzimir Mikalaevich 7 serpnya 2016 u Wayback Machine Represavanyya litaratary navukoycy rabotniki asvety gramadskiya i kulturnyya dzeyachy Belarusi 1794 1991 Enc davednik U 10 t T 1 Mn 2003 ISBN 985 6374 04 9 Duboyka Uladzimir 24 lyutogo 2019 u Wayback Machine Belaruskiya pismenniki 1917 1990 24 bereznya 2019 u Wayback Machine Mensk Mastackaya litaratura 1994 ISBN 5 340 00709 X Bugayoy Dz Uladzimir Duboyka Mn 1965 Lojka A Pshyrkoy Yu Pyasnyar vysokih dum i glybokih pachuccyay Na vysokaj hvali Mn 1980 Duboyka Uladzimir Belaruskiya pismenniki biyabibliyagrafichny sloynik u 6 t pad red A V Maldzisa redkal I E Bagdanovich i insh Mn 1993 T 2 S 378 384 Mihnyuk U Vyazen sumlennya Polymya 1996 2 Duboyka Uladzimir Mikalaevich EGB t 3 Duboyka Uladzimir Mikalaevich Pamyac gistoryka dakumentalnaya hronika Pastayskaga rayona redkal G K Kisyalyoy i insh Mn 2001 S 513 518 Marakoy L U Represavanyya litaratary navukoycy rabotniki asvety gramadskiya i kulturnyya dzeyachy Belarusi 1794 1991 Enc davednik U 10 t T 1 Mn 2003 ISBN 985 6374 04 9 Marakoy L U Represavanyya litaratary navukoycy rabotniki asvety gramadskiya i kulturnyya dzeyachy Belarusi 1794 1991 Enc davednik U 10 t T 3 Kn 2 Mn 2003 ISBN 985 6374 04 9 Bugayoy D Uladzimir Duboyka Kn pra paeta Mn 2005 Grahoyski S Paet zaysyody paet www grahouski org Uspaminy Publicystyka PrimitkiGistoryya belaruskaj litaratury XX stagoddzya U 4t T 2 Nac akad navuk Belarusi In t litaratury imya Ya Kupaly 2 e vyd Mn Belaruskaya navuka 2002 S 479 903 s Bubnovich I Rolya Uladzimira Duboyki y farmavanni belaruskaj litaraturnaj movy Rodnae slova Mn 2000 7 S 6 Maksimovich V Liryka Uladzimira Duboyki 1920 h gg Rodnae slova 2009 9 S 4 Davidoyski 3 Za versh terminova aryshtavac Shypshyna Pastavy 2011 6 S 4 5 Maksimovich V Liryka Uladzimira Duboyki 1920 h gg Rodnae slova 2009 9 S 5 Kayrus A Duboyka Uladzimir Mikalaevich Belaruskaya mova Encyklapedyya Mn 1994 S 183 Duboyka U Proekt litar dlya zgukay Dz i Dzh Uzvyshsha 1928 4 S 170 Bubnovich I Rolya Uladzimira Duboyki y farmavanni belaruskaj litaraturnaj movy Rodnae slova Mn 2000 7 S 7 Bubnovich I Rolya Uladzimira Duboyki y farmavanni belaruskaj litaraturnaj movy Rodnae slova Mn 2000 7 S 8 Duboyka U Lacinka ci kirylica Uzvyshsha 1929 1 S 7 Kulikovich U Praekt Uladzimira Duboyki Da pytannya ab udaskanalenni moynaj sistemy Rodnae slova S 27 29 Uzvyshsha 1929 1 S 111 Duboyka U Nekatoryya pryvatnyya vypadki milaguchnasci nashae movy Uzvyshsha 1927 4 S 91 Bugayoy Dz Tragedyya paeta Uladzimir Duboyka Spavyadalnae slova Litaraturnaya krytyka uspaminy Mn Mast lit 2001 S 231 327 s Bugayoy Dz Tragedyya paeta Uladzimir Duboyka Spavyadalnae slova Litaraturnaya krytyka uspaminy Mn Mast lit 2001 S 232 327 s Posilannya https web archive org web 20190324143857 http news tut by culture 175524 html Arhivovano24 berezen 2019 u Wayback Machine Rukapisy ne garac Uladzimir Duboyka na partale TUT BY Chorny chalavek Uladzimira Duboyki mistychny detektyy 24 veresnya 2020 u Wayback Machine Belsat TV Vershy Uladzimira Duboyki na bellib by nedostupne posilannya z travnya 2019