Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ейн-Авдат (івр. עין עבדת), також Ейн-Овдат — національний парк (каньйон, утворений водою джерела Авдат), який знаходиться у пустелі Негев в Ізраїлі, на південь від кібуца Сде-Бокер. Археологічні пам'ятки свідчать, що Ейн-Авдат в давнину населяли набатеї та католицькі ченці. Численні джерела у південному відкритті каньйону впадають у глибокі ставки в серії водоспадів. Вода з'являється з горних порід, неподалік яких ростуть такі солевитривалі рослини, як тополі та лутига. Також у парку живуть нубійські козли.
 | |
| 30°49′35″ пн. ш. 34°45′59″ сх. д. / 30.82638889002777915° пн. ш. 34.76638889002777688° сх. д.Координати: 30°49′35″ пн. ш. 34°45′59″ сх. д. / 30.82638889002777915° пн. ш. 34.76638889002777688° сх. д. | |
| Країна |  Ізраїль |
|---|---|
| Розташування | Нагаль-Зін, Негев, Ізраїль |
| Площа | 4800 дунам |
| Вебсторінка | parks.org.il/reserve-park/%D7%92%D7%9F-%D7%9C%D7%90%D7%95%D7%9E%D7%99-%D7%A2%D7%99%D7%9F-%D7%A2%D7%91%D7%93%D7%AA/ |
  Ейн-Авдат (Ізраїль) | |
 Ейн-Авдат у Вікісховищі | |
Неподалік парку знаходяться руїни стародавнього міста Авдат, яке знаходиться під захистом однойменного національного парку.
Назва
Ейн (івр. עין) означає джерело води. Авдат (івр. עבדת) походить від назви міста Авдат, яке знаходилося на півдні каньйону і мешканці якого брали воду з цього джерела, яке було головним джерелом води в регіоні. Саме ж місто Авдат було назване на честь набатейського короля Ободата I, який, згідно з традицією, був тут похований.
Розташування
Джерело знаходиться за 6 км від кібуцу Сде-Бокер. Вхід до заповідника через Мідрешет Бен-Гуріон. Також можна заїхати на оглядовий майданчик з [ru] за 10 км від Сде-Бокера. Відстань від заповідника до Мідрешет Бен-Гуріон — 3 км, до Беер-Шеви — 52 км.
Історія
Доісторичні часи
Про мешканців Ейн-Авдату в доісторичні часи свідчати численні кременеві артефакти віком у 80-90 тисяч років, знайдені у цій місцевості, які вважають частиною Мустьєрської культури. Кремінь з відслонень породи неподалік використовували для виготовлення наконечників стріл та списів. Про фауну того часу свідчать знайдені шкаралупки яєць страусів та скелети куланів. Вироблені вручну ножі та інші ручні знаряддя праці походять з палеоліту і мезоліту. Залишки невеликого поселення, які складаються з невеликих круглих споруд, датовані Бронзовою добою.
Античність
Протягом давньогрецької епохи Авдат був зупинкою на набатейському Шляху пахощів — давньому торговому маршруті, що вів з Єгипту до Індії через Аравійський півострів. На початку давньоримської епохи тут розвивалося землеробство. Укріплення уздовж Шляху пахощів перетворилися у квітучі міста з великою кількість громадських заклад і подвір'їв.
За часів Візантійської імперії Ейн-Авдат населяли ченці, що жили в печерах. У них вони вирізали собі туалети, полиці, лави, сходи та системи водопостачання, а ще прикрашали стіни хрестами і молитвами.
ЮНЕСКО внесли Авдат до переліку об'єктів світової спадщини зокрема через його унікальну церкву візантійської епохи. Датована ІІІ століттям, вона є водночас однією з найперших і найкраще збережених церков, споруджених після визнання християнства імператором Костянтином. Також церква зазнала значних пошкоджень від бедуїнських вандалів у 2009 році.
Після мусульманського завоювання Палестини мешканці цієї місцевості покинули її.
Сучасна епоха
Після створення кібуцу Сде-Бокер у 1952 році та спорудження [en] до Ейлату в Ейн-Авдаті було зроблено туристичну стежку. Наразі Ейн-Авдат є національним парком Ізраїлю.
Географія
Каньйон Ейн-Авдат є частиною Нагаль-Зін, найбільшого сухого русла річки (ваді) в пустелі Негев. Русло завдовжки у 120 км починається у північно-західній частині кратера Махтеш-Рамон та йде на північ до того, як круто повертає на схід. Ейн-Авдат утворився завдяки ерозії.
Джерела
Найпівнічнішим джерелом є Ейн-Ма'ариф, яке також має низку водоспадів і басейнів. З візантійської фортеці відкривається краєвид на джерела та прилеглі сільськогосподарські території.
Далі на північ знаходиться Ейн-Авдат, водоспад у 15 м заввишки, який впадає у басейн глибиною 8 м, розділений невеликию штучною дамбою.
Біля північного входу в парк розташоване джерело під назвою Ейн-Мор, назване на честь мирри.
Навколо джерел ростуть тополі та лутига, яка зазвичай росте на берегах річок та може витримувати солоність води.
Клімат
Згідно зі статистичними даними, зібраними метеорологічною станцією у Сде-Бокер, літо тут спекотне і майже без опадів, у то час як зима холодна і дещо дощова. Найнижча температура, зафіксована в січні — –3,6 °C. Влітку температурна позначка може досягати більше 40°C. Вологість повітря тут відносно висока.
| Кліматограма Ейн-Авдат | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
25 15 4 | 18 16 5 | 17 19 7 | 7.9 25 11 | 1.1 29 14 | 0 31 16 | 0 33 18 | 0 33 19 | 0.1 31 17 | 2 27 14 | 7.6 22 9 | 75 17 6 |
| Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 153,4 мм. Джерело: The Israel Meteorological Service | |||||||||||
Див. також
Примітки
- . mosaic.lk.net. Архів оригіналу за 31 січня 2009. Процитовано 25 січня 2009.
- Jacobs, Daniel; Eber, Shirley; Silvani, Francesca (1998). Dimona and Mamshit. Israel and the Palestinian Territories: The Rough Guide. . с. 531. ISBN . Процитовано 13 січня 2009.
- . mosaic.lk.net. Архів оригіналу за 29 січня 2009. Процитовано 16 січня 2009.
- . Jewish Virtual Library. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 23 січня 2009.
- . bibleplaces.com. Архів оригіналу за 23 грудня 2008. Процитовано 17 січня 2009.
- "Vandals destroy ancient Negev site; Bedouin held for 'unparalleled damage' to Nabatean archaeological park, Zafrir Rinat, Oct.06, 2009, Haaretz http://www.haaretz.com/print-edition/news/vandals-destroy-ancient-negev-site-1.6637 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- . Israel Nature and National Parks Protection Authority. Архів оригіналу за 26 лютого 2009. Процитовано 17 січня 2009.
- Orgad, Avigdor; Tsvika Tsuk. . Kalmanovitz Bros. Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 6 лютого 2009.
- . Caretakers Israel. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 23 січня 2009.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=() - . boker.org.il. Архів оригіналу за 31 травня 2009. Процитовано 23 січня 2009.
- Winter, Dave; John Matthews (1999). Israel Handbook: With the Palestinian Authority Areas (вид. 2). Footprint Travel Guides. с. 841. ISBN . Процитовано 5 лютого 2009.
- Strutin, Michal (2001). Northern Negev. Discovering Natural Israel (вид. illustrated). Jonathan David Company, Inc. с. 341. ISBN . Процитовано 23 січня 2009.
- . The Israel Meteorological Service. Архів оригіналу за 18 січня 2009. Процитовано 1 лютого 2009.
Джерела
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ейн-Авдат |
Ейн-Авдат у Вікімандрах
- {ref-he}}
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ejn Avdat ivr עין עבדת takozh Ejn Ovdat nacionalnij park kanjon utvorenij vodoyu dzherela Avdat yakij znahoditsya u pusteli Negev v Izrayili na pivden vid kibuca Sde Boker Arheologichni pam yatki svidchat sho Ejn Avdat v davninu naselyali nabateyi ta katolicki chenci Chislenni dzherela u pivdennomu vidkritti kanjonu vpadayut u gliboki stavki v seriyi vodospadiv Voda z yavlyayetsya z gornih porid nepodalik yakih rostut taki solevitrivali roslini yak topoli ta lutiga Takozh u parku zhivut nubijski kozli Ejn Avdat30 49 35 pn sh 34 45 59 sh d 30 82638889002777915 pn sh 34 76638889002777688 sh d 30 82638889002777915 34 76638889002777688 Koordinati 30 49 35 pn sh 34 45 59 sh d 30 82638889002777915 pn sh 34 76638889002777688 sh d 30 82638889002777915 34 76638889002777688Krayina IzrayilRoztashuvannyaNagal Zin Negev IzrayilPlosha4800 dunamVebstorinkaparks org il reserve park D7 92 D7 9F D7 9C D7 90 D7 95 D7 9E D7 99 D7 A2 D7 99 D7 9F D7 A2 D7 91 D7 93 D7 AA Ejn Avdat Izrayil Ejn Avdat u Vikishovishi Nepodalik parku znahodyatsya ruyini starodavnogo mista Avdat yake znahoditsya pid zahistom odnojmennogo nacionalnogo parku NazvaEjn ivr עין oznachaye dzherelo vodi Avdat ivr עבדת pohodit vid nazvi mista Avdat yake znahodilosya na pivdni kanjonu i meshkanci yakogo brali vodu z cogo dzherela yake bulo golovnim dzherelom vodi v regioni Same zh misto Avdat bulo nazvane na chest nabatejskogo korolya Obodata I yakij zgidno z tradiciyeyu buv tut pohovanij RoztashuvannyaDzherelo znahoditsya za 6 km vid kibucu Sde Boker Vhid do zapovidnika cherez Midreshet Ben Gurion Takozh mozhna zayihati na oglyadovij majdanchik z ru za 10 km vid Sde Bokera Vidstan vid zapovidnika do Midreshet Ben Gurion 3 km do Beer Shevi 52 km IstoriyaVid na dzherelo Avdat zverhu Doistorichni chasi Pro meshkanciv Ejn Avdatu v doistorichni chasi svidchati chislenni kremenevi artefakti vikom u 80 90 tisyach rokiv znajdeni u cij miscevosti yaki vvazhayut chastinoyu Mustyerskoyi kulturi Kremin z vidslonen porodi nepodalik vikoristovuvali dlya vigotovlennya nakonechnikiv stril ta spisiv Pro faunu togo chasu svidchat znajdeni shkaralupki yayec strausiv ta skeleti kulaniv Virobleni vruchnu nozhi ta inshi ruchni znaryaddya praci pohodyat z paleolitu i mezolitu Zalishki nevelikogo poselennya yaki skladayutsya z nevelikih kruglih sporud datovani Bronzovoyu doboyu Antichnist Protyagom davnogreckoyi epohi Avdat buv zupinkoyu na nabatejskomu Shlyahu pahoshiv davnomu torgovomu marshruti sho viv z Yegiptu do Indiyi cherez Aravijskij pivostriv Na pochatku davnorimskoyi epohi tut rozvivalosya zemlerobstvo Ukriplennya uzdovzh Shlyahu pahoshiv peretvorilisya u kvituchi mista z velikoyu kilkist gromadskih zaklad i podvir yiv Za chasiv Vizantijskoyi imperiyi Ejn Avdat naselyali chenci sho zhili v pecherah U nih voni virizali sobi tualeti polici lavi shodi ta sistemi vodopostachannya a she prikrashali stini hrestami i molitvami YuNESKO vnesli Avdat do pereliku ob yektiv svitovoyi spadshini zokrema cherez jogo unikalnu cerkvu vizantijskoyi epohi Datovana III stolittyam vona ye vodnochas odniyeyu z najpershih i najkrashe zberezhenih cerkov sporudzhenih pislya viznannya hristiyanstva imperatorom Kostyantinom Takozh cerkva zaznala znachnih poshkodzhen vid beduyinskih vandaliv u 2009 roci Pislya musulmanskogo zavoyuvannya Palestini meshkanci ciyeyi miscevosti pokinuli yiyi Suchasna epoha Pislya stvorennya kibucu Sde Boker u 1952 roci ta sporudzhennya en do Ejlatu v Ejn Avdati bulo zrobleno turistichnu stezhku Narazi Ejn Avdat ye nacionalnim parkom Izrayilyu GeografiyaKrayevid Ejn Avdatu zroblenij bilya en Kanjon Ejn Avdat ye chastinoyu Nagal Zin najbilshogo suhogo rusla richki vadi v pusteli Negev Ruslo zavdovzhki u 120 km pochinayetsya u pivnichno zahidnij chastini kratera Mahtesh Ramon ta jde na pivnich do togo yak kruto povertaye na shid Ejn Avdat utvorivsya zavdyaki eroziyi Dzherela Basejni Ejn Avdatu Najpivnichnishim dzherelom ye Ejn Ma arif yake takozh maye nizku vodospadiv i basejniv Z vizantijskoyi forteci vidkrivayetsya krayevid na dzherela ta prilegli silskogospodarski teritoriyi Dali na pivnich znahoditsya Ejn Avdat vodospad u 15 m zavvishki yakij vpadaye u basejn glibinoyu 8 m rozdilenij nevelikiyu shtuchnoyu damboyu Bilya pivnichnogo vhodu v park roztashovane dzherelo pid nazvoyu Ejn Mor nazvane na chest mirri Navkolo dzherel rostut topoli ta lutiga yaka zazvichaj roste na beregah richok ta mozhe vitrimuvati solonist vodi Klimat Zgidno zi statistichnimi danimi zibranimi meteorologichnoyu stanciyeyu u Sde Boker lito tut spekotne i majzhe bez opadiv u to chas yak zima holodna i desho doshova Najnizhcha temperatura zafiksovana v sichni 3 6 C Vlitku temperaturna poznachka mozhe dosyagati bilshe 40 C Vologist povitrya tut vidnosno visoka Klimatograma Ejn Avdat SLBKTChLSVZhLG 25 15 4 18 16 5 17 19 7 7 9 25 11 1 1 29 14 0 31 16 0 33 18 0 33 19 0 1 31 17 2 27 14 7 6 22 9 75 17 6 Serednya maks i min temperaturi povitrya C Atmosferni opadi mm za rik 153 4 mm Dzherelo The Israel Meteorological ServiceDiv takozhGeografiya Izrayilyu Turizm v Izrayili Fauna IzrayilyuPrimitki mosaic lk net Arhiv originalu za 31 sichnya 2009 Procitovano 25 sichnya 2009 Jacobs Daniel Eber Shirley Silvani Francesca 1998 Dimona and Mamshit Israel and the Palestinian Territories The Rough Guide s 531 ISBN 1 85828 248 9 Procitovano 13 sichnya 2009 mosaic lk net Arhiv originalu za 29 sichnya 2009 Procitovano 16 sichnya 2009 Jewish Virtual Library Arhiv originalu za 18 serpnya 2016 Procitovano 23 sichnya 2009 bibleplaces com Arhiv originalu za 23 grudnya 2008 Procitovano 17 sichnya 2009 Vandals destroy ancient Negev site Bedouin held for unparalleled damage to Nabatean archaeological park Zafrir Rinat Oct 06 2009 Haaretz http www haaretz com print edition news vandals destroy ancient negev site 1 6637 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Israel Nature and National Parks Protection Authority Arhiv originalu za 26 lyutogo 2009 Procitovano 17 sichnya 2009 Orgad Avigdor Tsvika Tsuk Kalmanovitz Bros Arhiv originalu za 14 grudnya 2015 Procitovano 6 lyutogo 2009 Caretakers Israel Arhiv originalu za 19 listopada 2008 Procitovano 23 sichnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka boker org il Arhiv originalu za 31 travnya 2009 Procitovano 23 sichnya 2009 Winter Dave John Matthews 1999 Israel Handbook With the Palestinian Authority Areas vid 2 Footprint Travel Guides s 841 ISBN 1 900949 48 2 Procitovano 5 lyutogo 2009 Strutin Michal 2001 Northern Negev Discovering Natural Israel vid illustrated Jonathan David Company Inc s 341 ISBN 0 8246 0413 X Procitovano 23 sichnya 2009 The Israel Meteorological Service Arhiv originalu za 18 sichnya 2009 Procitovano 1 lyutogo 2009 DzherelaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ejn Avdat Ejn Avdat u Vikimandrah ref he