Вінцук Відважний | ||||
---|---|---|---|---|
Йосип Станіславович Германович | ||||
Псевдонім | Вінцук Адважны | |||
Народився | 4 березня 1890 Гольшани, Білорусь | |||
Помер | 26 грудня 1978 (88 років) Лондон, Велика Британія | |||
Поховання | d | |||
Країна | Велика Британія Російська імперія | |||
Національність | білорус | |||
Діяльність | публіцист, письменник, поет, перекладач, adult educator, місіонер, католицький священник | |||
Сфера роботи | d[1], перекладацтво[d][1], освіта[d][1], місіонерство[d][1] і d[1] | |||
Alma mater | Q65437845? і d (1913) | |||
Мова творів | білоруська | |||
Конфесія | католицька церква | |||
| ||||
Вінцук Відважний у Вікісховищі | ||||
Вінцук Відважний (справжнє ім'я — Германович Йосип Станіславович; нар. 4 березня 1890 — пом. 26 грудня 1978) — білоруський письменник, католицький священик східного обряду, поет, публіцист.
Біографія
Народився в містечку Гольшани Ошмянського повіту Віленської губернії, нині це Ошмянський район Гродненської області. Походив із селянської родини: батьки — Станіслав та Ганна Германовичі. У 1898-1902 роках відвідував Гольшанську народну школу, а наступні чотири роки — Ошмянське міське училище. У 1913 році закінчив Віленську духовну католицьку семінарію. 29 червня 1913 року був висвячений на священика, тоді ж почав пастирську діяльність як вікарій в місцевості Далістова Білостоцького повіту. Пізніше працював у різних парафіях Білостоцького деканату (Білосток, Кринкі, Мсцібова, Велика Лапеніца). У 1921 році вступив у ; організував одну з білоруських шкіл, в костелі проповідував білоруською мовою. Це викликало невдоволення вищої ієрархії, і Відважний змушений був переїхати в Друю, де у 1924 році вступив до конгрегації маріян. Спочатку виконував обов'язки настоятеля Друйського приходу, пізніше був магістром колишнього новіціату і, крім того, вчителем релігії і латини в Друйській гімназії. Часто писав у білоруські періодичні видання. Прозові та поетичні твори Відважного регулярно з'являлися на сторінках періодичної преси («Krynica», «Chryscijanskaja Dumka»). Переслідувався польськими світською та духовною владою. З 1932 року знаходиться на місіонерській роботі в Харбіні, де також був директором місцевої гімназії. У 1936 році повернувся у Вільнюс, керував Білоруським маріянським домом студентів. У 1938 році був депортований разом зі студентами до Центральної Польщі, звідки незабаром знову виїхав у Харбін. У 1948 році був заарештований китайською поліцією і переданий радянським органам безпеки. Був засуджений до 25 років примусових робіт у таборах. Перебував в ув'язненні у Сибіру. Після смерті Сталіна був звільнений. Виїхав до Польщі, в кінці 1959 року — у Рим, а незабаром прибув у Лондон. Брав участь у релігійному та культурному житті білоруського зарубіжжя. Був одним з редакторів журналу «Божим шляхом» (Лондон). Про своє перебування в таборах написав спогади «Китай — Сибір — Москва», які викликали великий інтерес і були опубліковані на білоруською, італійською, польською, литовською мовами. Помер 26 грудня 1978 року у Лондоні.
Твори
- «Як Казюк сабраўся да споведзі» (Як Казюк збирався до сповіді, Вільно, 1928)
- «Казюковае жанімства» (Казкове одруження, Вільно, 1929)
- «Як Гануля зьбіралася ў Аргентыну» (Як Ганнуля збиралася до Аргентини, Вільно, 1930)
- «Адам і Анелька» (Адам та Анелька, Вільно, 1931)
- «Канёк-Гарбунок» (за Єршовим) (Коник-Горбунок, Вільно, 1932)
- «Бэтлейка» (Бетлейка, Вільно, 1932.)
- «Унія на Палесьсі» (Унія на Поліссі, Альбертин, 1932)
- «Беларускія цымбалы» (Білоруські цимбали, Вільно, 1933)
- «Казка аб рыбаку і рыбцы» (Казка про рибака і рибку, Вільно, 1935)
- «Хлапец» (Хлопець, Вільно, 1935)
- «Гануліны клопаты» (Ганнулині клопоти, Вільно, 1935)
- «Кітай-Сібір-Масква» (спогади) (Китай-Сибір-Москва, Мюнхен, 1962)
- «Пакутныя псальмы» (переклад віршів), (Покаянні псалми, Рим, 1964)
- «Князь і лапаць. Сучасная казка» (Князь і лапоть. Сучасна казка, Лондон, 1964)
- «Байкі і іншыя вершы», (Байки та інші вірші, Лондон, 1973)
- «Выбраныя творы», Мінск: Кнігазбор, 2011. — 592 с. — («Беларускі кнігазбор»: Серыя 1. Мастацкая літаратура).
Література
- Беларускія рэлігійныя дзеячы XX ст.: Жыццярысы, мартыралогія, успаміны / уклад.: Ю. Гарбінскі. — Мн.-Мюнхен: Беларускі кнігазбор, 1999; (біл.)
- Ласкоў І. Шлях пакутніка: Па старонках адной малавядомай кнігі // ЛіМ, 9.2.1990; (біл.)
- Сачанка Б. Сняцца сны… С. 12—14 (біл.)
- Станкевіч А. Аб жыцці і творчасці В. А. (Вінцука Адважнага) // W.A. Biełaruskija Cymbały. Wilnia, 1933 (біл.)
- Туронак Ю. Язэп Германовіч — святар і пісьменнік // Наша вера. № 1(2). 1996 (біл.)
- Юрэвіч Л. Літаратурная спадчына: новы погляд // Беларус (Нью-Ёрк). 1997. Жнівень (біл.)
Посилання
- Інформація про Вінцука Відважного [ 14 грудня 2009 у Wayback Machine.](біл.)
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Vincuk VidvazhnijJosip Stanislavovich GermanovichPsevdonimVincuk AdvazhnyNarodivsya4 bereznya 1890 1890 03 04 Golshani BilorusPomer26 grudnya 1978 1978 12 26 88 rokiv London Velika BritaniyaPohovannyadKrayina Velika Britaniya Rosijska imperiyaNacionalnistbilorusDiyalnistpublicist pismennik poet perekladach adult educator misioner katolickij svyashennikSfera robotid 1 perekladactvo d 1 osvita d 1 misionerstvo d 1 i d 1 Alma materQ65437845 i d 1913 Mova tvorivbiloruskaKonfesiyakatolicka cerkva Vincuk Vidvazhnij u Vikishovishi Vincuk Vidvazhnij spravzhnye im ya Germanovich Josip Stanislavovich nar 4 bereznya 1890 pom 26 grudnya 1978 biloruskij pismennik katolickij svyashenik shidnogo obryadu poet publicist BiografiyaNarodivsya v mistechku Golshani Oshmyanskogo povitu Vilenskoyi guberniyi nini ce Oshmyanskij rajon Grodnenskoyi oblasti Pohodiv iz selyanskoyi rodini batki Stanislav ta Ganna Germanovichi U 1898 1902 rokah vidviduvav Golshansku narodnu shkolu a nastupni chotiri roki Oshmyanske miske uchilishe U 1913 roci zakinchiv Vilensku duhovnu katolicku seminariyu 29 chervnya 1913 roku buv visvyachenij na svyashenika todi zh pochav pastirsku diyalnist yak vikarij v miscevosti Dalistova Bilostockogo povitu Piznishe pracyuvav u riznih parafiyah Bilostockogo dekanatu Bilostok Krinki Mscibova Velika Lapenica U 1921 roci vstupiv u organizuvav odnu z biloruskih shkil v kosteli propoviduvav biloruskoyu movoyu Ce viklikalo nevdovolennya vishoyi iyerarhiyi i Vidvazhnij zmushenij buv pereyihati v Druyu de u 1924 roci vstupiv do kongregaciyi mariyan Spochatku vikonuvav obov yazki nastoyatelya Drujskogo prihodu piznishe buv magistrom kolishnogo noviciatu i krim togo vchitelem religiyi i latini v Drujskij gimnaziyi Chasto pisav u biloruski periodichni vidannya Prozovi ta poetichni tvori Vidvazhnogo regulyarno z yavlyalisya na storinkah periodichnoyi presi Krynica Chryscijanskaja Dumka Peresliduvavsya polskimi svitskoyu ta duhovnoyu vladoyu Z 1932 roku znahoditsya na misionerskij roboti v Harbini de takozh buv direktorom miscevoyi gimnaziyi U 1936 roci povernuvsya u Vilnyus keruvav Biloruskim mariyanskim domom studentiv U 1938 roci buv deportovanij razom zi studentami do Centralnoyi Polshi zvidki nezabarom znovu viyihav u Harbin U 1948 roci buv zaareshtovanij kitajskoyu policiyeyu i peredanij radyanskim organam bezpeki Buv zasudzhenij do 25 rokiv primusovih robit u taborah Perebuvav v uv yaznenni u Sibiru Pislya smerti Stalina buv zvilnenij Viyihav do Polshi v kinci 1959 roku u Rim a nezabarom pribuv u London Brav uchast u religijnomu ta kulturnomu zhitti biloruskogo zarubizhzhya Buv odnim z redaktoriv zhurnalu Bozhim shlyahom London Pro svoye perebuvannya v taborah napisav spogadi Kitaj Sibir Moskva yaki viklikali velikij interes i buli opublikovani na biloruskoyu italijskoyu polskoyu litovskoyu movami Pomer 26 grudnya 1978 roku u Londoni TvoriVincuk Vidvazhnij Bajki 1973 London Yak Kazyuk sabraysya da spovedzi Yak Kazyuk zbiravsya do spovidi Vilno 1928 Kazyukovae zhanimstva Kazkove odruzhennya Vilno 1929 Yak Ganulya zbiralasya y Argentynu Yak Gannulya zbiralasya do Argentini Vilno 1930 Adam i Anelka Adam ta Anelka Vilno 1931 Kanyok Garbunok za Yershovim Konik Gorbunok Vilno 1932 Betlejka Betlejka Vilno 1932 Uniya na Palessi Uniya na Polissi Albertin 1932 Belaruskiya cymbaly Biloruski cimbali Vilno 1933 Kazka ab rybaku i rybcy Kazka pro ribaka i ribku Vilno 1935 Hlapec Hlopec Vilno 1935 Ganuliny klopaty Gannulini klopoti Vilno 1935 Kitaj Sibir Maskva spogadi Kitaj Sibir Moskva Myunhen 1962 Pakutnyya psalmy pereklad virshiv Pokayanni psalmi Rim 1964 Knyaz i lapac Suchasnaya kazka Knyaz i lapot Suchasna kazka London 1964 Bajki i inshyya vershy Bajki ta inshi virshi London 1973 Vybranyya tvory Minsk Knigazbor 2011 592 s Belaruski knigazbor Seryya 1 Mastackaya litaratura LiteraturaBelaruskiya religijnyya dzeyachy XX st Zhyccyarysy martyralogiya uspaminy uklad Yu Garbinski Mn Myunhen Belaruski knigazbor 1999 ISBN 985 6318 65 3 bil Laskoy I Shlyah pakutnika Pa staronkah adnoj malavyadomaj knigi LiM 9 2 1990 bil Sachanka B Snyacca sny S 12 14 bil Stankevich A Ab zhycci i tvorchasci V A Vincuka Advazhnaga W A Bielaruskija Cymbaly Wilnia 1933 bil Turonak Yu Yazep Germanovich svyatar i pismennik Nasha vera 1 2 1996 bil Yurevich L Litaraturnaya spadchyna novy poglyad Belarus Nyu York 1997 Zhniven bil PosilannyaPortal Biografiyi Informaciya pro Vincuka Vidvazhnogo 14 grudnya 2009 u Wayback Machine bil Czech National Authority Database d Track Q13550863