Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Сальваторе Квазімодо | ||||
|---|---|---|---|---|
| Salvatore Quasimodo | ||||
 Сальваторе Квазімодо в 1959 році | ||||
| Народився | 20 серпня 1901 Модіка, Італія | |||
| Помер | 14 червня 1968 (66 років) Амальфі, Італія ·геморагічний інсульт[1] | |||
| Поховання | Монументальне кладовище[2] | |||
| Громадянство |  Італія | |||
| Національність | італієць | |||
| Діяльність | поет | |||
| Alma mater | d (1919)[1] | |||
| Заклад | Міланська консерваторія і Римський університет ла Сапієнца | |||
| Мова творів | італійська | |||
| Жанр | поезія | |||
| Magnum opus | d, Q3604704?, Q3612364?, d, Q3731105?, d, Q4006171?, Q15617209?, Q15617306?, Q16559643?, Q16570856?, d, d, d і d | |||
| Членство | Американська академія мистецтв і наук | |||
| У шлюбі з | d[1] і d[1] | |||
| Діти | d[1] | |||
| Премії |  Нобелівська премія з літератури (1959) | |||
| Сайт: salvatorequasimodo.it | ||||
| | ||||
 Сальваторе Квазімодо у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Сальвато́ре Квазíмодо (італ. Salvatore Quasimodo; 20 серпня 1901 — 14 червня 1968) — італійський письменник, поет, перекладач. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1959 року «за ліричну поезію, яка з класичною жвавістю висловлює трагічний досвід нашого часу».
Поезія Квазімодо, спираючись на традицію символізму, розвиває теми рідної йому Сицилії, її міфології та традицій. Разом з Еудженіо Монтале та Джузеппе Унґаретті — один з найвизначніших ліриків Італії XX століття, один з основоположників італійського герметизму.
Біографія і творчість
Італійський поет Сальваторе Квазімодо народився в Модіка, маленькому містечку біля Сіракуз (Сицилія). Його батько, Гаетано Квазімодо, був начальником залізничної станції, тому сім'я часто переїжджала з одного сицилійського містечка в друге. У 1916 році Сальваторе і його старший брат поступили в технічне училище у Мессіні, де в цей час жила родина. Хоча Сальваторе хотів вчитися в гімназії, його батьки вирішили дати дітям технічна освіта, оскільки вважали, що це практичніше. У цей час хлопець захоплюється поезією, починає читати класичну та сучасну літературу Росії і Франції, а також публікує свої перші вірші, разом з друзями випускає газету, що проіснувала дуже недовго.
У 1919 році Квазімодо залишає Мессіну і поступає до Римського політехнічного інституту, проте через грошові труднощі кидає навчання, отримавши диплом топографа. У 1920 році він одружується з Біче Донетті і починає серйозно займатися літературою, в чому його підтримує монсеньйор Рамполлі, сицилійський священик у Римі. Майбутній письменник вивчає грецьку та латину й через непевність у своїх літературних здібностях, займається роботою, що вимагає технічних знань. 31 березня 1922 року був посвячений в масони в ложі «Арнальдо да Брешія» в Лікаті.
З 1926 році Квазімодо працює в міністерстві цивільного будівництва, багато подорожує країною. Він з відкритою ворожістю ставиться до фашистів, тому не може займатися журналістикою, зате починає всерйоз писати вірші. У 1929 році швагр Квазімодо, Еліо Вітторіні, що став згодом відомим романістом, критиком і перекладачем, ввів його в літературні кола Флоренції, де Квазімодо зустрівся з поетами Еудженіо Монтале та Джузеппе Унгаретті, а також з Алессандро Бонсанті, редактором журналу «Солярій» (італ. «Solaria»), де були опубліковані кілька віршів поета-початківця.
У 1930 році Бонсанті фінансував видання першої збірки віршів Квазімодо «Вода і земля» (італ. «Acque e terre»), де чимало віршів присвячено Сицилії, і насамперед — маленький шедевр «Вітер над Тіндарі» (італ. «Vento a Tindari»). Уже в першій збірці Квазімодо відчувається вплив герметизму, поетичного напрямку, типовими рисами якого, на думку американського критика Томаса Г. Бергіна, були «зашифрована образність, культ слова і строгий, часом загадковий інтелектуалізм». До поезії Квазімодо застосовується поняття «магія слова», віра в те, що слова автономні, що вони несуть не лише чисто описову функцію.
Протягом наступних декількох років Квазімодо випустив ряд поетичних збірок: «Потонулий гобой» (італ. «Oboe sommerso», 1932), «Аромат евкаліпта та інші вірші» (італ. «Odore di eucalyptus e altri versi», 1933), «Ерато і Аполліон» (італ. «Erato e Apollion», 1936), і «Вірші» (італ. «Poesie», 1938). Реалізм «Води і землі» змінюється в цих збірках герметизмом. У 1932 році, через рік після Монтале, Квазімодо удостоюється Флорентійської премії «антик Фатторе», а в 1934 році переїжджає до Мілану, де зближується з гуртком південноіталійських інтелектуалів, які називають себе «юними емігрантами». У цей час Квазімодо запізнається з Амелією Спечіалетті, і в 1935 році у них народжується донька Оріетта.
У 1938 році Квазімодо подає прохання про відставку з міністерства цивільного будівництва і стає асистентом Чезаре Дзаваттіні, редактора кількох періодичних видань, що належать видавництву Мондадорі, а наступного року — редактором тижневика «Темпо» (італ. «Il tempo»). У тому ж році у танцівниці Марії Кумані від зв'язку з Квазімодо народжується син Алессандро. У цей час поет займається перекладами: його книга «Лірики Греції» (італ. «Lirici greci»), переклад давньогрецької поезії сучасною італійською мовою, вийшла в 1940 році. У 1941 році Квазімодо стає професором італійської літератури Міланської консерваторії імені Джузеппе Верді, а в 1942 році випускає збірку вибраних і перероблених віршів «І настав вечір» (італ. «Ed e subito sera»).
Жахи другої світової війни, нещастя, що звалилися на землю і народ Італії, глибоко вразили Квазімодо і призвели до зміни його поетичного стилю, повернули його поезію до соціальних проблем. У ці роки поет бере участь у русі Опору і навіть нетривалий час перебуває у в'язниці Бергамо за антифашистську діяльність. Тоді само відбувається еволюція Квазімодо від герметизму до активної творчої позиції, «перехід від поезії внутрішнього світу до поезії причетності», як писав критик С. Маккормік.
У 1945 році Квазімодо вступив до італійської компартії, проте незабаром вийшов з її лав, коли від нього зажадали складати політичні вірші. У післявоєнні роки поет пише есе, вірші, багато перекладає, випускає програмну для своєї творчої еволюції збірку віршів «День за днем» (італ. «Giorno dopo giorno», 1947).
Після смерті першої дружини у 1948 році Квазімодо одружується з Марією Кумані; в цей час він починає писати театральні статті, спочатку для «Омнібус», а потім для «Темпо». 1956 року виходить збірка віршів Квазімодо «Фальшива і справжня зелень» (італ. «Il falso e vero verde»), якому передує програмне есе «Міркування про поезію» (італ. «Discorso sulla poesia»), де стверджується, що у своїх віршах поет зобов'язаний виражати свої ідеологічні погляди. Наприкінці 1958 році Квазімодо відвідав СРСР, де через хворобу затримався до травня наступного року.
Незважаючи на безумовний авторитет Квазімодо в літературних колах, він не вважався найзначнішим італійським поетом, тому повідомлення щодо присудження йому Нобелівської премії з літератури за 1959 рік було великою несподіванкою. Квазімодо був удостоєний премії за «ліричну поезію, яка із класичною жвавістю висловлює трагічний досвід нашого часу». У своїй промові на церемонії нагородження Квазімодо сказав, що «поезія народжується на самоті і… з цієї самотності поширюється у всіх напрямках… Поезія, навіть лірична, — це завжди „мова“. Слухачем може бути хто завгодно: сам поет, його дух, випадковий перехожий або тисячі людей».
У 1960 році Квазімодо розлучився зі своєю другою дружиною. У 1960-х роах він публікує збірку статей «Поет і політик та інші есе» (італ. «Il poeta e il politico e altri saggi», 1960) та останню збірку віршів «Давати і мати» (італ. «Dare e avere», 1966). Квазімодо помер раптово, від крововиливу у мозок, 1968 року, під час поетичного фестивалю в Амальфі, де він був головою журі.
Хоча багато сучасних критиків вважають Квазімодо великим представником герметизму, порівняння з Монтале і Унгаретті він не витримує. У 1959 році американський дослідник Глауко Кембон зазначив, що «Квазімодо, безперечно, належить важливе місце [серед] сучасних італійських поетів, хоча останні його книги нерідко розчаровують». У статті, опублікованій в «Books Abroad» роком пізніше, критик Франсіс Голффінг називає Квазімодо «досить простим поетом в порівнянні з такими майстрами, як Монтале, Еліот чи Єйтс». У той же час англійський літературознавець Баура в 1960 році писав, що Квазімодо, «як жоден інший сучасний поет, говорить від імені всієї Європи». Квазімодо також широко відомий своїми критичними статтями і лібрето, а особливо — перекладами Шекспіра і античних авторів, а серед них Гомера, Есхіла, Софокла, Вергілія і Катулла, а також сучасних європейських та американських поетів, наприклад Пабло Неруди.
Крім Нобелівської премії, Квазімодо у 1953 році разом з Діланом Томасом отримав поетичну премію «Етна — Таорміна», а також премію Віареджо (1958) і почесний ступінь Оксфордського університету (1967).
Твори
- Acque e terre (1930)
- Oboe sommerso (1932)
- Erato e Apòllìon (1938)
- Poesie (1938)
- Ed è subito sera (1942)
- Con il piede straniero sopra il cuore (1946)
- Giorno dopo giorno (1947)
- La vita non è sogno (1949)
- Il falso e vero verde (1954)
- La terra impareggiabile (1958)
- Il poeta e il politico e altri saggi (1960)
- Dare e avere (1966)
Приклад поезії
- На гіллі плакучих верб
- Чи ми могли співать, коли нога чужинця
- Була над нашим серцем, -
- Поміж мерців. Забутих серед площ
- На вкритій кригою, твердій траві,
- Під жалісливі лементи дітей,
- Під чорні стогони
- Тих матерів, що вийшли зустрічать
- Своїх синів, розп'ятих на стовпах?
- Ми на гілля плакучих верб
- Повісили і ліри наші,
- І журний вітер їх розгойдував поволі.
- Переклав з італійської Микола Бажан
Українські переклади
Поезії Квазімодо українською перекладали Микола Бажан, Володимир Біляїв.
Див. також
Примітки
- Princiotta C. Dizionario Biografico degli Italiani — 2016. — Vol. 85.
- Find a Grave — 1996.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- BeWeB
Джерела та література
- Антологія зарубіжної поезії другої половини XIX — ХХ сторіччя. 10-11 класів: Посібник для загальноосвітніх навчальних закладів / Укладач і вступна стаття Д. С. Наливайко. — Київ : Навчальна книга, 2003. — 319 с. — .
- Квазімодо Сальваторе. Біографія
- Salvatore Quasimodo. Biografia [ 28 березня 2010 у Wayback Machine.] (італ.)
- Sito Ufficiale del Parco Letterario «Salvatore Quasimodo — La terra impareggiabile» [ 18 червня 2010 у Wayback Machine.] (італ.)
- Le poesie di Salvatore Quasimodo [ 20 січня 2014 у Wayback Machine.] (італ.)
- Биография Сальваторе Квазимодо (рос.)
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Сальваторе Квазімодо |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сальваторе Квазімодо |
- Сальваторе Квазімодо [ 24 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Пабло Неруда. Сальваторе Квазімодо(укр.)
- Сальваторе Квазимодо (рос.)
- Сальваторе Квазимодо — о писателе (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Salvatore KvazimodoSalvatore QuasimodoSalvatore Kvazimodo v 1959 rociNarodivsya20 serpnya 1901 1901 08 20 Modika ItaliyaPomer14 chervnya 1968 1968 06 14 66 rokiv Amalfi Italiya gemoragichnij insult 1 PohovannyaMonumentalne kladovishe 2 Gromadyanstvo ItaliyaNacionalnistitaliyecDiyalnistpoetAlma materd 1919 1 ZakladMilanska konservatoriya i Rimskij universitet la SapiyencaMova tvorivitalijskaZhanrpoeziyaMagnum opusd Q3604704 Q3612364 d Q3731105 d Q4006171 Q15617209 Q15617306 Q16559643 Q16570856 d d d i dChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i naukU shlyubi zd 1 i d 1 Ditid 1 PremiyiNobelivska premiya z literaturi 1959 Sajt salvatorequasimodo it Salvatore Kvazimodo u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Salvato re Kvazimodo ital Salvatore Quasimodo 20 serpnya 1901 14 chervnya 1968 italijskij pismennik poet perekladach Laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1959 roku za lirichnu poeziyu yaka z klasichnoyu zhvavistyu vislovlyuye tragichnij dosvid nashogo chasu Poeziya Kvazimodo spirayuchis na tradiciyu simvolizmu rozvivaye temi ridnoyi jomu Siciliyi yiyi mifologiyi ta tradicij Razom z Eudzhenio Montale ta Dzhuzeppe Ungaretti odin z najviznachnishih lirikiv Italiyi XX stolittya odin z osnovopolozhnikiv italijskogo germetizmu Biografiya i tvorchistItalijskij poet Salvatore Kvazimodo narodivsya v Modika malenkomu mistechku bilya Sirakuz Siciliya Jogo batko Gaetano Kvazimodo buv nachalnikom zaliznichnoyi stanciyi tomu sim ya chasto pereyizhdzhala z odnogo sicilijskogo mistechka v druge U 1916 roci Salvatore i jogo starshij brat postupili v tehnichne uchilishe u Messini de v cej chas zhila rodina Hocha Salvatore hotiv vchitisya v gimnaziyi jogo batki virishili dati dityam tehnichna osvita oskilki vvazhali sho ce praktichnishe U cej chas hlopec zahoplyuyetsya poeziyeyu pochinaye chitati klasichnu ta suchasnu literaturu Rosiyi i Franciyi a takozh publikuye svoyi pershi virshi razom z druzyami vipuskaye gazetu sho proisnuvala duzhe nedovgo U 1919 roci Kvazimodo zalishaye Messinu i postupaye do Rimskogo politehnichnogo institutu prote cherez groshovi trudnoshi kidaye navchannya otrimavshi diplom topografa U 1920 roci vin odruzhuyetsya z Biche Donetti i pochinaye serjozno zajmatisya literaturoyu v chomu jogo pidtrimuye monsenjor Rampolli sicilijskij svyashenik u Rimi Majbutnij pismennik vivchaye grecku ta latinu j cherez nepevnist u svoyih literaturnih zdibnostyah zajmayetsya robotoyu sho vimagaye tehnichnih znan 31 bereznya 1922 roku buv posvyachenij v masoni v lozhi Arnaldo da Breshiya v Likati Z 1926 roci Kvazimodo pracyuye v ministerstvi civilnogo budivnictva bagato podorozhuye krayinoyu Vin z vidkritoyu vorozhistyu stavitsya do fashistiv tomu ne mozhe zajmatisya zhurnalistikoyu zate pochinaye vserjoz pisati virshi U 1929 roci shvagr Kvazimodo Elio Vittorini sho stav zgodom vidomim romanistom kritikom i perekladachem vviv jogo v literaturni kola Florenciyi de Kvazimodo zustrivsya z poetami Eudzhenio Montale ta Dzhuzeppe Ungaretti a takozh z Alessandro Bonsanti redaktorom zhurnalu Solyarij ital Solaria de buli opublikovani kilka virshiv poeta pochatkivcya U 1930 roci Bonsanti finansuvav vidannya pershoyi zbirki virshiv Kvazimodo Voda i zemlya ital Acque e terre de chimalo virshiv prisvyacheno Siciliyi i nasampered malenkij shedevr Viter nad Tindari ital Vento a Tindari Uzhe v pershij zbirci Kvazimodo vidchuvayetsya vpliv germetizmu poetichnogo napryamku tipovimi risami yakogo na dumku amerikanskogo kritika Tomasa G Bergina buli zashifrovana obraznist kult slova i strogij chasom zagadkovij intelektualizm Do poeziyi Kvazimodo zastosovuyetsya ponyattya magiya slova vira v te sho slova avtonomni sho voni nesut ne lishe chisto opisovu funkciyu Protyagom nastupnih dekilkoh rokiv Kvazimodo vipustiv ryad poetichnih zbirok Potonulij goboj ital Oboe sommerso 1932 Aromat evkalipta ta inshi virshi ital Odore di eucalyptus e altri versi 1933 Erato i Apollion ital Erato e Apollion 1936 i Virshi ital Poesie 1938 Realizm Vodi i zemli zminyuyetsya v cih zbirkah germetizmom U 1932 roci cherez rik pislya Montale Kvazimodo udostoyuyetsya Florentijskoyi premiyi antik Fattore a v 1934 roci pereyizhdzhaye do Milanu de zblizhuyetsya z gurtkom pivdennoitalijskih intelektualiv yaki nazivayut sebe yunimi emigrantami U cej chas Kvazimodo zapiznayetsya z Ameliyeyu Spechialetti i v 1935 roci u nih narodzhuyetsya donka Orietta U 1938 roci Kvazimodo podaye prohannya pro vidstavku z ministerstva civilnogo budivnictva i staye asistentom Chezare Dzavattini redaktora kilkoh periodichnih vidan sho nalezhat vidavnictvu Mondadori a nastupnogo roku redaktorom tizhnevika Tempo ital Il tempo U tomu zh roci u tancivnici Mariyi Kumani vid zv yazku z Kvazimodo narodzhuyetsya sin Alessandro U cej chas poet zajmayetsya perekladami jogo kniga Liriki Greciyi ital Lirici greci pereklad davnogreckoyi poeziyi suchasnoyu italijskoyu movoyu vijshla v 1940 roci U 1941 roci Kvazimodo staye profesorom italijskoyi literaturi Milanskoyi konservatoriyi imeni Dzhuzeppe Verdi a v 1942 roci vipuskaye zbirku vibranih i pereroblenih virshiv I nastav vechir ital Ed e subito sera Zhahi drugoyi svitovoyi vijni neshastya sho zvalilisya na zemlyu i narod Italiyi gliboko vrazili Kvazimodo i prizveli do zmini jogo poetichnogo stilyu povernuli jogo poeziyu do socialnih problem U ci roki poet bere uchast u rusi Oporu i navit netrivalij chas perebuvaye u v yaznici Bergamo za antifashistsku diyalnist Todi samo vidbuvayetsya evolyuciya Kvazimodo vid germetizmu do aktivnoyi tvorchoyi poziciyi perehid vid poeziyi vnutrishnogo svitu do poeziyi prichetnosti yak pisav kritik S Makkormik U 1945 roci Kvazimodo vstupiv do italijskoyi kompartiyi prote nezabarom vijshov z yiyi lav koli vid nogo zazhadali skladati politichni virshi U pislyavoyenni roki poet pishe ese virshi bagato perekladaye vipuskaye programnu dlya svoyeyi tvorchoyi evolyuciyi zbirku virshiv Den za dnem ital Giorno dopo giorno 1947 Pislya smerti pershoyi druzhini u 1948 roci Kvazimodo odruzhuyetsya z Mariyeyu Kumani v cej chas vin pochinaye pisati teatralni statti spochatku dlya Omnibus a potim dlya Tempo 1956 roku vihodit zbirka virshiv Kvazimodo Falshiva i spravzhnya zelen ital Il falso e vero verde yakomu pereduye programne ese Mirkuvannya pro poeziyu ital Discorso sulla poesia de stverdzhuyetsya sho u svoyih virshah poet zobov yazanij virazhati svoyi ideologichni poglyadi Naprikinci 1958 roci Kvazimodo vidvidav SRSR de cherez hvorobu zatrimavsya do travnya nastupnogo roku Nezvazhayuchi na bezumovnij avtoritet Kvazimodo v literaturnih kolah vin ne vvazhavsya najznachnishim italijskim poetom tomu povidomlennya shodo prisudzhennya jomu Nobelivskoyi premiyi z literaturi za 1959 rik bulo velikoyu nespodivankoyu Kvazimodo buv udostoyenij premiyi za lirichnu poeziyu yaka iz klasichnoyu zhvavistyu vislovlyuye tragichnij dosvid nashogo chasu U svoyij promovi na ceremoniyi nagorodzhennya Kvazimodo skazav sho poeziya narodzhuyetsya na samoti i z ciyeyi samotnosti poshiryuyetsya u vsih napryamkah Poeziya navit lirichna ce zavzhdi mova Sluhachem mozhe buti hto zavgodno sam poet jogo duh vipadkovij perehozhij abo tisyachi lyudej U 1960 roci Kvazimodo rozluchivsya zi svoyeyu drugoyu druzhinoyu U 1960 h roah vin publikuye zbirku statej Poet i politik ta inshi ese ital Il poeta e il politico e altri saggi 1960 ta ostannyu zbirku virshiv Davati i mati ital Dare e avere 1966 Kvazimodo pomer raptovo vid krovovilivu u mozok 1968 roku pid chas poetichnogo festivalyu v Amalfi de vin buv golovoyu zhuri Pam yatna doshka na budinku de narodivsya Salvatore Kvazimodo Hocha bagato suchasnih kritikiv vvazhayut Kvazimodo velikim predstavnikom germetizmu porivnyannya z Montale i Ungaretti vin ne vitrimuye U 1959 roci amerikanskij doslidnik Glauko Kembon zaznachiv sho Kvazimodo bezperechno nalezhit vazhlive misce sered suchasnih italijskih poetiv hocha ostanni jogo knigi neridko rozcharovuyut U statti opublikovanij v Books Abroad rokom piznishe kritik Fransis Golffing nazivaye Kvazimodo dosit prostim poetom v porivnyanni z takimi majstrami yak Montale Eliot chi Yejts U toj zhe chas anglijskij literaturoznavec Baura v 1960 roci pisav sho Kvazimodo yak zhoden inshij suchasnij poet govorit vid imeni vsiyeyi Yevropi Kvazimodo takozh shiroko vidomij svoyimi kritichnimi stattyami i libreto a osoblivo perekladami Shekspira i antichnih avtoriv a sered nih Gomera Eshila Sofokla Vergiliya i Katulla a takozh suchasnih yevropejskih ta amerikanskih poetiv napriklad Pablo Nerudi Krim Nobelivskoyi premiyi Kvazimodo u 1953 roci razom z Dilanom Tomasom otrimav poetichnu premiyu Etna Taormina a takozh premiyu Viaredzho 1958 i pochesnij stupin Oksfordskogo universitetu 1967 TvoriAcque e terre 1930 Oboe sommerso 1932 Erato e Apollion 1938 Poesie 1938 Ed e subito sera 1942 Con il piede straniero sopra il cuore 1946 Giorno dopo giorno 1947 La vita non e sogno 1949 Il falso e vero verde 1954 La terra impareggiabile 1958 Il poeta e il politico e altri saggi 1960 Dare e avere 1966 Priklad poeziyiNa gilli plakuchih verb dd Chi mi mogli spivat koli noga chuzhincya Bula nad nashim sercem Pomizh merciv Zabutih sered plosh Na vkritij krigoyu tverdij travi Pid zhalislivi lementi ditej Pid chorni stogoni Tih materiv sho vijshli zustrichat Svoyih siniv rozp yatih na stovpah Mi na gillya plakuchih verb Povisili i liri nashi I zhurnij viter yih rozgojduvav povoli Pereklav z italijskoyi Mikola Bazhan dd dd Ukrayinski perekladiPoeziyi Kvazimodo ukrayinskoyu perekladali Mikola Bazhan Volodimir Bilyayiv Div takozhGermetizm poeziya PrimitkiPrinciotta C Dizionario Biografico degli Italiani 2016 Vol 85 d Track Q1128537 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 BeWeB d Track Q77541206Dzherela ta literaturaAntologiya zarubizhnoyi poeziyi drugoyi polovini XIX HH storichchya 10 11 klasiv Posibnik dlya zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv Ukladach i vstupna stattya D S Nalivajko Kiyiv Navchalna kniga 2003 319 s ISBN 966 7943 09 7 Kvazimodo Salvatore Biografiya Salvatore Quasimodo Biografia 28 bereznya 2010 u Wayback Machine ital Sito Ufficiale del Parco Letterario Salvatore Quasimodo La terra impareggiabile 18 chervnya 2010 u Wayback Machine ital Le poesie di Salvatore Quasimodo 20 sichnya 2014 u Wayback Machine ital Biografiya Salvatore Kvazimodo ros PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Salvatore Kvazimodo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Salvatore Kvazimodo Salvatore Kvazimodo 24 sichnya 2020 u Wayback Machine Pablo Neruda Salvatore Kvazimodo ukr Salvatore Kvazimodo ros Salvatore Kvazimodo o pisatele ros