Мартин середземноморський (Ichthyaetus melanocephalus) — птах родини мартинових (Laridae). В Україні гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. В Україні, на чорноморському узбережжі, зосереджена основна частина світової популяції виду.
Мартин середземноморський | |
---|---|
Дорослий птах у шлюбному вбранні | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Завропсиди (Sauropsida) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | Сивкоподібні (Charadriiformes) |
Родина: | Мартинові (Laridae) |
Рід: | Ichthyaetus |
Вид: | Мартин середземноморський (I. melanocephalus) |
Біноміальна назва | |
Ichthyaetus melanocephalus (Temminck, 1820 | |
Ареал I. melanocephalus Гніздування Осіле проживання Зимування | |
Синоніми | |
Larus melanocephalus |
Зауваження щодо систематики
Монотиповий вид. Відомі випадки гібридизації із звичайним мартином. До недавнього часу відносили до роду Мартин (Larus), проте в останніх зведеннях вид виділяють до роду Ichthyaetus.
Опис
Морфологічні ознаки
Мартин із темною головою, середнього розміру, приблизно з сивого мартина. Маса тіла до 350 г, довжина тіла 36-38 см, розмах крил 98-105 см. У дорослого птаха в шлюбному вбранні голова чорна; спина і верхні покривні пера крил сірі; решта оперення біла; навколоочне кільце червоне, окреслене зверху і знизу білим; дзьоб яскраво-червоний, часто з чорною смугою біля кінця; ноги червоні; райдужна оболонка ока темно-коричнева; у позашлюбному оперенні голова біла, з темними плямами за очима і на тім'ї. Молодий птах зверху сірувато-бурий, пера зі світлою облямівкою; верхні великі покривні пера другорядних махових світло-сірі; боки вола буруваті; крайні першорядні махові пера чорно-бурі, інші махові пера сірувато-білі, з темною верхівкою; на кінці білого хвоста чорно-бура смуга; дзьоб темно-бурий; ноги бурі; навколоочного кільця нема; взимку першого року життя спина і плечі сірі.
Дорослий середземноморський мартин від дорослого звичайного мартина відрізняється відсутністю чорного кольору на крилах, а у шлюбному оперенні — також чорним кольором голови; молодий птах від молодого звичайного мартина — чорно-бурими зовнішніми першорядними маховими перами.
Звуки
Видає гугняве «ева», в колонії в разі тривоги подає крик «ка-ка-ка».
Поширення
У XIX ст. гніздовий ареал виду включав, ймовірно, тільки північне і північно-східне узбережжя Чорного моря та, можливо, Егейське море. Із середини ХХ ст. невеликі колонії почали з'являтись на узбережжі Північного і Балтійського морів, а також на внутрішніх водоймах майже всіх країн Західної і Центральної Європи. У 1970-х роках відбувалось також розширення ареалу на схід — середземноморський мартин почав гніздитись вздовж Азовського моря — на Молочному лимані, на Східному Маничі. Мешкає, як правило, на узбережжі, інколи гніздиться в глибині материка. У Південній Європі це звичайний гніздовий вид, у Центральній Європі, навпаки, поширений спорадично. Гніздиться також в південній Англії, Франції, на півночі Німеччини, в Нідерландах, на півночі Польщі, в Латвії, Литві, Туреччині, в Італії, Греції, Хорватії, Сербії. Поза межами Європи зустрічається в Північній Африці, Центральній та Передній Азії і на Аравійському півострові.
В Україні гніздиться в Причорномор'ї та Приазов'ї. Основні колонії розташовані на островах Орлов, Бабин, Смалений та деяких інших Тендрівської затоки. Іноді зимує біля південного узбережжя Криму.
Місця зимівель розташовані переважно в середземноморському регіоні.
Чисельність
Чисельність в Європі станом на кінець XX ст. оцінена в 120–320 тис. пар, із них більша частина гніздилась в Україні — 100–300 тис. пар. Проте з початку XXI ст. чисельність виду в Україні суттєво скоротилася. У цілому світова популяція виду стабільна.
Розмноження
До розмноження у більшості випадків приступає у віці трьох років. Моногам. На місця розмноження в Тендівській затоці перші птахи прилітають в першій половині березня, інколи наприкінці лютого. Гніздиться колоніями, що нараховують сотні і тисячі пар. Інколи гніздиться окремими парами, але тільки в колоніях з іншими вилами мартинів (звичайний, сивий мартини, річковий крячок та інші). Щільність гніздування висока — відстань між гніздами становить від 0,3 до 1,5 м.
Діаметр гнізд становить 23,5-35 см, лотка — 15,5-20 см, глибина лотка 2,5-6,5 см. Як гніздовий матеріал використовують сухі стебла трави, водорості та пір'я. Відкладання яєць на території України починається у першій половині квітня. У повній кладці 1-4 яйця, частіше 2-3. Середній розмір яєць 54,7×38,0 мм (Костін, 1983). Насиджують обидва партнери. Тривалість інкубації 23-26 днів (Ардамацька, 1977). Пташенят вигодовують обидва батьків, відригуючи їжу з вола. Пташенята починають літати у віці 35-40 днів після вилуплення, в Тендрівській затоці це відбувається у першій декаді липня.
У Тендрівській затоці покидають місця гніздування вже у другій половині серпня.
Живлення
У гніздовий період основними кормовими стаціями є цілинні приморські степи і поля. Головні кормові об'єкти — комахи, зазвичай масові види. Поїдає також дрібних гризунів, яйця і пташенят мартина тонкодзьобого, крячка рябодзьобого та інших птахів; ящірок, зрідка рибу і зерна культурних злаків. Серед комах у районі Тендрівської затоки в раціоні трапляються: лускокрилі (25%), двокрилі (24%), перетинчастокрилі (19%), жуки (16%), напівтвердокрилі (7%), прямокрилі (4%). Поза сезоном розмноження основним кормом є морська риба і молюски, а також відходи риболовного виробництва та харчові відходи. Протягом останніх десятиліть частка кормів антропогенного походження в раціоні зростає.
Загрози
Середземноморські мартини є дуже чутливими до відвідування гніздових колоній людьми, в результаті чого може гинути до 98% гнізд. Тому однією з головних загроз є відвідування колоній туристами. Частина кладок може гинути від повеней. Потенційними загрозами є втрата місць існування внаслідок туризму, також забруднення морських екосистем.
Охорона
Мартин середземноморський охороняється відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів та Бернської конвенції.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Птицы СССР. Чайковые / В.Д. Ильичев, В.А. Зубакин. — М : Наука, 1988. — 416 с.(рос.)
- Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- Handbook of the Birds of the World. Volume 3 Hoatzin to Auks / Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal. — Lynx Edicions, 1996. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- . Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 22 липня 2015.
Література
- Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Martin seredzemnomorskij Ichthyaetus melanocephalus ptah rodini martinovih Laridae V Ukrayini gnizdovij perelitnij zridka zimuyuchij V Ukrayini na chornomorskomu uzberezhzhi zoseredzhena osnovna chastina svitovoyi populyaciyi vidu Martin seredzemnomorskij Doroslij ptah u shlyubnomu vbranni Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Zavropsidi Sauropsida Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Martinovi Laridae Rid Ichthyaetus Vid Martin seredzemnomorskij I melanocephalus Binomialna nazva Ichthyaetus melanocephalus Temminck 1820 Areal I melanocephalus Gnizduvannya Osile prozhivannya Zimuvannya Sinonimi Larus melanocephalusZauvazhennya shodo sistematikiMonotipovij vid Vidomi vipadki gibridizaciyi iz zvichajnim martinom Do nedavnogo chasu vidnosili do rodu Martin Larus prote v ostannih zvedennyah vid vidilyayut do rodu Ichthyaetus OpisMorfologichni oznaki Martin seredzemnomorskij u zimovomu vbranni Martin iz temnoyu golovoyu serednogo rozmiru priblizno z sivogo martina Masa tila do 350 g dovzhina tila 36 38 sm rozmah kril 98 105 sm U doroslogo ptaha v shlyubnomu vbranni golova chorna spina i verhni pokrivni pera kril siri reshta operennya bila navkoloochne kilce chervone okreslene zverhu i znizu bilim dzob yaskravo chervonij chasto z chornoyu smugoyu bilya kincya nogi chervoni rajduzhna obolonka oka temno korichneva u pozashlyubnomu operenni golova bila z temnimi plyamami za ochima i na tim yi Molodij ptah zverhu siruvato burij pera zi svitloyu oblyamivkoyu verhni veliki pokrivni pera drugoryadnih mahovih svitlo siri boki vola buruvati krajni pershoryadni mahovi pera chorno buri inshi mahovi pera siruvato bili z temnoyu verhivkoyu na kinci bilogo hvosta chorno bura smuga dzob temno burij nogi buri navkoloochnogo kilcya nema vzimku pershogo roku zhittya spina i plechi siri Doroslij seredzemnomorskij martin vid doroslogo zvichajnogo martina vidriznyayetsya vidsutnistyu chornogo koloru na krilah a u shlyubnomu operenni takozh chornim kolorom golovi molodij ptah vid molodogo zvichajnogo martina chorno burimi zovnishnimi pershoryadnimi mahovimi perami Zvuki Vidaye gugnyave eva v koloniyi v razi trivogi podaye krik ka ka ka PoshirennyaU XIX st gnizdovij areal vidu vklyuchav jmovirno tilki pivnichne i pivnichno shidne uzberezhzhya Chornogo morya ta mozhlivo Egejske more Iz seredini HH st neveliki koloniyi pochali z yavlyatis na uzberezhzhi Pivnichnogo i Baltijskogo moriv a takozh na vnutrishnih vodojmah majzhe vsih krayin Zahidnoyi i Centralnoyi Yevropi U 1970 h rokah vidbuvalos takozh rozshirennya arealu na shid seredzemnomorskij martin pochav gnizditis vzdovzh Azovskogo morya na Molochnomu limani na Shidnomu Manichi Meshkaye yak pravilo na uzberezhzhi inkoli gnizditsya v glibini materika U Pivdennij Yevropi ce zvichajnij gnizdovij vid u Centralnij Yevropi navpaki poshirenij sporadichno Gnizditsya takozh v pivdennij Angliyi Franciyi na pivnochi Nimechchini v Niderlandah na pivnochi Polshi v Latviyi Litvi Turechchini v Italiyi Greciyi Horvatiyi Serbiyi Poza mezhami Yevropi zustrichayetsya v Pivnichnij Africi Centralnij ta Perednij Aziyi i na Aravijskomu pivostrovi V Ukrayini gnizditsya v Prichornomor yi ta Priazov yi Osnovni koloniyi roztashovani na ostrovah Orlov Babin Smalenij ta deyakih inshih Tendrivskoyi zatoki Inodi zimuye bilya pivdennogo uzberezhzhya Krimu Miscya zimivel roztashovani perevazhno v seredzemnomorskomu regioni ChiselnistChiselnist v Yevropi stanom na kinec XX st ocinena v 120 320 tis par iz nih bilsha chastina gnizdilas v Ukrayini 100 300 tis par Prote z pochatku XXI st chiselnist vidu v Ukrayini suttyevo skorotilasya U cilomu svitova populyaciya vidu stabilna RozmnozhennyaYajcya v oologichnij kolekciyi Do rozmnozhennya u bilshosti vipadkiv pristupaye u vici troh rokiv Monogam Na miscya rozmnozhennya v Tendivskij zatoci pershi ptahi prilitayut v pershij polovini bereznya inkoli naprikinci lyutogo Gnizditsya koloniyami sho narahovuyut sotni i tisyachi par Inkoli gnizditsya okremimi parami ale tilki v koloniyah z inshimi vilami martiniv zvichajnij sivij martini richkovij kryachok ta inshi Shilnist gnizduvannya visoka vidstan mizh gnizdami stanovit vid 0 3 do 1 5 m Diametr gnizd stanovit 23 5 35 sm lotka 15 5 20 sm glibina lotka 2 5 6 5 sm Yak gnizdovij material vikoristovuyut suhi stebla travi vodorosti ta pir ya Vidkladannya yayec na teritoriyi Ukrayini pochinayetsya u pershij polovini kvitnya U povnij kladci 1 4 yajcya chastishe 2 3 Serednij rozmir yayec 54 7 38 0 mm Kostin 1983 Nasidzhuyut obidva partneri Trivalist inkubaciyi 23 26 dniv Ardamacka 1977 Ptashenyat vigodovuyut obidva batkiv vidriguyuchi yizhu z vola Ptashenyata pochinayut litati u vici 35 40 dniv pislya viluplennya v Tendrivskij zatoci ce vidbuvayetsya u pershij dekadi lipnya U Tendrivskij zatoci pokidayut miscya gnizduvannya vzhe u drugij polovini serpnya Martin seredzemnomorskij z ptashenyatami na ostrovi Tendrivska zatoka Chornomorskij biosfernij zapovidnik ZhivlennyaU gnizdovij period osnovnimi kormovimi staciyami ye cilinni primorski stepi i polya Golovni kormovi ob yekti komahi zazvichaj masovi vidi Poyidaye takozh dribnih grizuniv yajcya i ptashenyat martina tonkodzobogo kryachka ryabodzobogo ta inshih ptahiv yashirok zridka ribu i zerna kulturnih zlakiv Sered komah u rajoni Tendrivskoyi zatoki v racioni traplyayutsya luskokrili 25 dvokrili 24 peretinchastokrili 19 zhuki 16 napivtverdokrili 7 pryamokrili 4 Poza sezonom rozmnozhennya osnovnim kormom ye morska riba i molyuski a takozh vidhodi ribolovnogo virobnictva ta harchovi vidhodi Protyagom ostannih desyatilit chastka kormiv antropogennogo pohodzhennya v racioni zrostaye ZagroziSeredzemnomorski martini ye duzhe chutlivimi do vidviduvannya gnizdovih kolonij lyudmi v rezultati chogo mozhe ginuti do 98 gnizd Tomu odniyeyu z golovnih zagroz ye vidviduvannya kolonij turistami Chastina kladok mozhe ginuti vid povenej Potencijnimi zagrozami ye vtrata misc isnuvannya vnaslidok turizmu takozh zabrudnennya morskih ekosistem OhoronaMartin seredzemnomorskij ohoronyayetsya vidpovidno do Ugodi pro zberezhennya afro yevrazijskih migruyuchih vodno bolotnih ptahiv ta Bernskoyi konvenciyi PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Pticy SSSR Chajkovye V D Ilichev V A Zubakin M Nauka 1988 416 s ros Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 Handbook of the Birds of the World Volume 3 Hoatzin to Auks Josep del Hoyo Andrew Elliott Jordi Sargatal Lynx Edicions 1996 ISBN 84 87334 20 2 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Arhiv originalu za 23 lipnya 2015 Procitovano 22 lipnya 2015 LiteraturaFauna Ukrayini T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini Kistyakivskij O B K AN URSR 1957 432 s