Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Влодзімєж Сокорський пс Анджей Сокора 2 липня 1908 Александровськ 2 травня 1999 Варшава польський військовий офіцер бриг

Влодзімеж Сокорський

Влодзімеж Сокорський

Влодзімєж Сокорський, пс. «Анджей Сокора» (2 липня 1908, Александровськ — 2 травня 1999, Варшава) — польський військовий офіцер, бригадний генерал Війська Польського, письменник, журналіст, оглядач, співробітник міністерства культури і мистецтва (1952—1956), голова Комітету Радіо і телебачення (1956—1972), заступник члена ЦК Польської об'єднаної робітничої партії; член Національної Ради, Законодавчого Сейму та Сейму ПНР 1-го, 4-го, 5-го і 6-го термінів повноважень; президент Головного правління Союзу борців за свободу і демократію (1980—1983). Будівельник ПНР.

Влодзімеж Сокорський
image
ПсевдоAndrzej Sokora[1]
Народився2 липня 1908(1908-07-02)[2][3]
Олекса́ндрівськ, Слов'яносербський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер2 травня 1999(1999-05-02)[2][3] (90 років)
Варшава, Республіка Польща[2]
ПохованняВійськові Повонзки
Країнаimage Республіка Польща
Діяльністьписьменник, профспілковий діяч, політик
Alma materd
Знання мовпольська
УчасникДруга світова війна
ЧленствоСпілка борців за свободу і демократію
Посадаd і d[3]
Військове званнябригадний генерал
ПартіяПольська об'єднана робітнича партія, d, d і Комуністична партія Польщі
Нагороди
image image image image image image image image image image image image
image
Могила Влодзімєжа Сокорського на військовому кладовищі Повонзкі у Варшаві, 23 липня 2008 р.
image
Генерали Влодзімєж Сокорський, Войцех Ярузельський і Зиґмунт Гуща в Бельведерському палаці, жовтень 1988 р.

Біографія

Син учителя Міхала та Катажини Полеської Щипило. Період Першої світової війни провів у будинку свого діда під Ялтою. У 1924—1926 роках був учнем гімназії ім. Тадеуша Костюшка в Ломжі .

У 1924—1927 роках був членом Комуністичної спілки польської молоді. У 1927—1938 роках — член Польської комуністичної партії (у 1929—1931 роках — генеральний секретар партії). У 1928—1931 роках був активним членом Польської соціалістичної партії — лівих (на першому з'їзді цієї партії в 1929 році разом з Владиславом Ґомулкою був членом програмного комітету та членом Центрального комітету). У 1931—1935 роках був ув'язнений за політичну діяльність у в'язницях у Лодзі, Вронках та Білостоку; у 1934 р. був покараний карою за протест проти відібрання цивільного одягу у в'язнів, а також був побитий охоронцями за оголошення голодування. Закінчив філософський факультет Варшавського університету. У 1936 році під псевдонімом Анджей Сокора опублікував роман «Роздарний брук».

Учасник оборонної війни 1939 року, під час Другої світової війни перебував у Радянському Союзі. У 1939—1941 роках працював на Державній залізниці УРСР у Ковелі, а після нападу Німеччини на Радянський Союз був зарахований до Корпусу охорони залізниць, у якому спочатку служив у Харкові, а з 1942 року — у Сталінграді. Отримав звання майора. Активіст профспілкового руху в Куйбишеві та Тбілісі. У 1943—1944 роках був співорганізатором Союзу польських патріотів . Після формування польських збройних сил в СРСР був заступником командира з політико-виховної роботи 1-ї піхотної дивізії. Тадеуша Костюшка, потім 1-й корпус польських збройних сил в СРСР . Усунений від цієї функції після створення (разом з Якубом Правіним) програмного документу «За що ми боремося», відомого як «Тези № 1», передбачаючи впровадження так званої системи в Польщі після війни як організована демократія. Передбачалося взяття влади в країні польською армією, створеною в Радянському Союзі в обхід комуністичної партії. Він також бачив можливість корекції на користь Польщі лінії Керзона. Свої погляди він викладав у пресі 1-го корпусу та під час інструктажів його офіцерів. Учасник битви під Леніно.

У 1941—1945 рр. належав до ВКП(б), а з 1943 р. водночас до Польської робітничої партії, з якою в 1948 р. вступив у Польську об'єднану робітничу партію (був делегатом її партії перші шість конгресів). Був депутатом Національної Національної Ради, Законодавчого Сейму та Сейму Народної Республіки Польща 1-го, 4-го, 5-го та 6-го термінів повноважень (послідовно від округів: Ломжа, Хожув, Кельце та Радзинь-Подляський). У 1948—1975 роках — заступник члена ЦК Польської об'єднаної робітничої партії. У 1945—1948 рр. — секретар ЦК профспілок.

З 21 листопада 1952 р. по 19 квітня 1956 р. — міністр культури і мистецтва (попередньо, з березня 1948 р. по листопад 1952 р. — заступник держсекретаря цього міністерства), один із головних пропагандистів т. зв. соціалістичний реалізм (соціалістичний реалізм). У листопаді 1953 року телебачення показало першу постановку Телевізійного театру.

У 1956—1960 роках був головою Комітету польського радіомовлення, а з 1960 по 1973 рік — Комітету радіо і телебачення Польського радіо і телебачення. Йому вдалося залучити до роботи на радіо та телебаченні багатьох діячів культури та мистецтва, зокрема , Адама Ганушкевича, Єжи Антчака, Єжи Васовського та Єремі Пшибору, Єжи Яніцького та Ольгу Ліпінську. З його ініціативи Кароль Малкужинський створив «Монітор», Ірена Дзедзіч — «Tele-Echo», а радіо почало транслювати « Південь з молоддю».

З 1966 по 1990 рік був головним редактором Miesięcznik Literacki.

Багаторічний член Вищої Ради та Головної Управи Спілки борців за свободу і демократію. З травня 1972 року був членом президії Головної Управи, а в 1980—1983 роках президентом ZG ZBoWiD. Він також був членом Національної ради культури та головою Комітету зі спорудження пам'ятника Костюшку у Варшаві. У жовтні 1988 року призначений бригадним генералом (за часів правління ген. Войцеха Ярузельського). Він був багаторічним членом редакційного комітету ЦК Польської об'єднаної робітничої партії «Z Pola Walki», яка публікувала статті з історії польського та міжнародного робітничого та комуністичного рухів. 28 листопада 1988 року став членом Почесного комітету 40-річчя Об'єднавчого з'їзду Польської робітничої партії — ППС — заснування Польської об'єднаної робітничої партії під головуванням першого секретаря ЦК. Польської об'єднаної робітничої партії. У 1988—1990 роках член Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва. У лютому 1989 року увійшов до складу Комітету вшанування пам'яті жертв сталінських репресій.

12 жовтня 1988 року він отримав спеціальну нагороду міністра національної оборони генерала армії Флоріана Сівіцького за життєві досягнення в літературі.

Широко відомий своїм життєрадісним цинізмом, любов'ю до життя та схильністю сильно перебільшувати свої історії. Він був неоднозначною і суперечливою постаттю серед партійних владних кіл. Незважаючи на пропагування соціалістичного реалізму та лінії комуністичної партії, наголошується, що як міністр культури і мистецтва він також врятував від репресій деяких письменників і діячів культури. З іншого боку, Анджей Вайда назвав діяльність Влодзімежа Сокорського на посаді міністра культури «ганьбою для польської культури».

У 1954 році, коли Влодзімєж Сокорський був міністром культури, Анджей Вайда отримав державні кошти на виробництво фільму «Покоління». Цей фільм розпочав кар'єру режисера Анджея Вайди.

Похований на військовому кладовищі Повонзкі у Варшаві (секція D6-2-41).

Особисте життя

Він був одружений чотири рази і мав трьох дочок і сина. Однією з дружин була Галина, уроджена Снарська (1920 р.н.), іншою — актриса Барбара Клімкевич (1936—2010), яка кілька років грала роль Ельжбети Матисякової, першої дружини Ґєнека Матисяка, у радіовиставі «Matysiakowie». Останньою дружиною була Веслава Ізабелла Федоронько.

Авторство

Влодзімєж Сокорський був автором, серед інших таких книг:

  • Справи професійного руху, 1947;
  • Журнал подорожей за два місяці в Китаї, 1954;
  • Товстим рядком: діалоги про мистецтво, мораль і соціалізм, 1954;
  • Сучасність і молодь, 1963;
  • Сучасна масова культура: етюди, 1967;
  • Культура і політика — нариси і статті, 1970;
  • Поляки з Леніна, 1971;
  • Записки, 1975;
  • Петро, 1976;
  • Люди і справи, 1977;
  • Польські роздуми, 1977;
  • Сходинки, 1978;
  • Леон Шиллер, 1978;
  • Ксаверій Дуніковський, 1978;
  • Час, що не минає, 1980;
  • Миколая, 1980;
  • Роздуми про культуру: Література і мистецтво тридцяти п'ятиріччя, 1980;
  • Ті роки, 1980;
  • Стань собою, 1982;
  • Не можна повторити, 1984;
  • Стань собою, 1987;
  • Skazani na się, 1988;
  • Знаки питання, 1988;
  • Нічого простого, 1989;
  • Uwikienia, 1990;
  • Спогади, 1990;
  • Роман з комунізмом, 1991.

Нагороди (вибрані)

Виноски

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  3. https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000014035&find_code=SYS&local_base=ARS10
  4. Włodzimierz Sokorski, Wspomnienia, Warszawa 1990, s. 8–10.
  5. Ewa Maria Ożóg, Władysław Gomułka. Biografia polityczna, t. I, Wydawnictwo Spółdzielcze Warszawa, 1989, s. 35, .
  6. Włodzimierz Sokorski, Wspomnienia, Warszawa 1990, s. 54.
  7. Anna Ścibór-Świderska, Jakub Berman. Biografia komunisty, IPN, Warszawa 2009, s. 90–92.
  8. Włodzimierz Sokorski, Stanisław Zawiśliński, Wyznania Zdrajcy, 1991.
  9. «, nr 108 (8784), 8 maja 1972, s. 2.
  10. «, nr 2 (128), kwiecień — czerwiec 1989, Warszawa, s. 352.
  11. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2014. Процитовано 23 вересня 2022., radaopwim.gov.pl [dostęp 2020-05-02].
  12. «, 1989, nr 37 (2171), s. 1–2.
  13. Internetowa Baza Filmu Polskiego, Państwowa Wyższa Szkoła Filmowa i Telewizyjna i Teatralna im Leona Schillera w Łodzi.
  14. Wyszukiwarka grobów w Warszawie [dostęp 2020-05-02].
  15. Prezenterki Tele PRL. Wydawnictwo Świat Książki. с. 69. ISBN .
  16. Zdzisław Nardelii, Płaskorzeźby dyletanta. Warszawa 1988, s. 188.
  17. Janusz Królikowski: Generałowie i admirałowie Wojska Polskiego 1943—1990, t. III: M–S, Toruń 2010, s. 480.
  18. Wręczenie odznaczeń w Belwederze. nr 170 z 20 lipca 1964: 2.
  19. M.P. z 1949 r. nr 62, poz. 832.
  20. M.P. z 1947 r. nr 27, poz. 194.
  21. «Życie Partii», styczeń–marzec 1987, s. 55.

Бібліографія

  • Encyklopedia Historii Polski, Wyd. Wiedza Powszechna, Warszawa 1996
  • Encyklopedia Powszechna PWN, tom IV, PWN, Warszawa 1989
  • Kto jest kim w Polsce 1984, Wyd. Interpress, Warszawa 1984
  • Kto jest kim w Polsce 1989, Wyd. Interpress, Warszawa 1989
  • Janusz Królikowski: Generałowie i admirałowie Wojska Polskiego 1943—1990, t. III: M–S, Toruń 2010
  • Ludzie władzy 1944–1991. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. 1991. ISBN . OCLC 69290887.
  • Kazimierz Sobczak: Lenino — Warszawa — Berlin: wojenne dzieje l Dywizji Piechoty im. Tadeusza Kościuszki, Wyd. MON, Warszawa 1988
  • Juliusz Stroynowski: Who's who in the socialist countries of Europe: a biographical encyclopedia of more than 12,600 leading personalities in Albania, Bulgaria, Czechoslovakia, German Democratic Republic, Hungary, Poland, Romania, Yugoslavia, tom 3, K.G. Saur Pub., 1989 (en)
  • «Wojsko Ludowe», nr 6, czerwiec 1985
  • «Za Wolność i Lud», nr 28 (1073) z 14 lipca 1984, s. 11
  • VI Kongres ZBoWiD Warszawa 7–8 maja 1979, Wydawnictwo ZG ZBoWiD, Warszawa 1979
  • Informacje w BIP IPN

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vlodzimyezh Sokorskij ps Andzhej Sokora 2 lipnya 1908 Aleksandrovsk 2 travnya 1999 Varshava polskij vijskovij oficer brigadnij general Vijska Polskogo pismennik zhurnalist oglyadach spivrobitnik ministerstva kulturi i mistectva 1952 1956 golova Komitetu Radio i telebachennya 1956 1972 zastupnik chlena CK Polskoyi ob yednanoyi robitnichoyi partiyi chlen Nacionalnoyi Radi Zakonodavchogo Sejmu ta Sejmu PNR 1 go 4 go 5 go i 6 go terminiv povnovazhen prezident Golovnogo pravlinnya Soyuzu borciv za svobodu i demokratiyu 1980 1983 Budivelnik PNR Vlodzimezh SokorskijPsevdoAndrzej Sokora 1 Narodivsya2 lipnya 1908 1908 07 02 2 3 Oleksa ndrivsk Slov yanoserbskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer2 travnya 1999 1999 05 02 2 3 90 rokiv Varshava Respublika Polsha 2 PohovannyaVijskovi PovonzkiKrayina Respublika PolshaDiyalnistpismennik profspilkovij diyach politikAlma materdZnannya movpolskaUchasnikDruga svitova vijnaChlenstvoSpilka borciv za svobodu i demokratiyuPosadad i d 3 Vijskove zvannyabrigadnij generalPartiyaPolska ob yednana robitnicha partiya d d i Komunistichna partiya PolshiNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Mogila Vlodzimyezha Sokorskogo na vijskovomu kladovishi Povonzki u Varshavi 23 lipnya 2008 r Generali Vlodzimyezh Sokorskij Vojceh Yaruzelskij i Zigmunt Gusha v Belvederskomu palaci zhovten 1988 r BiografiyaSin uchitelya Mihala ta Katazhini Poleskoyi Shipilo Period Pershoyi svitovoyi vijni proviv u budinku svogo dida pid Yaltoyu U 1924 1926 rokah buv uchnem gimnaziyi im Tadeusha Kostyushka v Lomzhi U 1924 1927 rokah buv chlenom Komunistichnoyi spilki polskoyi molodi U 1927 1938 rokah chlen Polskoyi komunistichnoyi partiyi u 1929 1931 rokah generalnij sekretar partiyi U 1928 1931 rokah buv aktivnim chlenom Polskoyi socialistichnoyi partiyi livih na pershomu z yizdi ciyeyi partiyi v 1929 roci razom z Vladislavom Gomulkoyu buv chlenom programnogo komitetu ta chlenom Centralnogo komitetu U 1931 1935 rokah buv uv yaznenij za politichnu diyalnist u v yaznicyah u Lodzi Vronkah ta Bilostoku u 1934 r buv pokaranij karoyu za protest proti vidibrannya civilnogo odyagu u v yazniv a takozh buv pobitij ohoroncyami za ogoloshennya goloduvannya Zakinchiv filosofskij fakultet Varshavskogo universitetu U 1936 roci pid psevdonimom Andzhej Sokora opublikuvav roman Rozdarnij bruk Uchasnik oboronnoyi vijni 1939 roku pid chas Drugoyi svitovoyi vijni perebuvav u Radyanskomu Soyuzi U 1939 1941 rokah pracyuvav na Derzhavnij zaliznici URSR u Koveli a pislya napadu Nimechchini na Radyanskij Soyuz buv zarahovanij do Korpusu ohoroni zaliznic u yakomu spochatku sluzhiv u Harkovi a z 1942 roku u Stalingradi Otrimav zvannya majora Aktivist profspilkovogo ruhu v Kujbishevi ta Tbilisi U 1943 1944 rokah buv spivorganizatorom Soyuzu polskih patriotiv Pislya formuvannya polskih zbrojnih sil v SRSR buv zastupnikom komandira z politiko vihovnoyi roboti 1 yi pihotnoyi diviziyi Tadeusha Kostyushka potim 1 j korpus polskih zbrojnih sil v SRSR Usunenij vid ciyeyi funkciyi pislya stvorennya razom z Yakubom Pravinim programnogo dokumentu Za sho mi boremosya vidomogo yak Tezi 1 peredbachayuchi vprovadzhennya tak zvanoyi sistemi v Polshi pislya vijni yak organizovana demokratiya Peredbachalosya vzyattya vladi v krayini polskoyu armiyeyu stvorenoyu v Radyanskomu Soyuzi v obhid komunistichnoyi partiyi Vin takozh bachiv mozhlivist korekciyi na korist Polshi liniyi Kerzona Svoyi poglyadi vin vikladav u presi 1 go korpusu ta pid chas instruktazhiv jogo oficeriv Uchasnik bitvi pid Lenino U 1941 1945 rr nalezhav do VKP b a z 1943 r vodnochas do Polskoyi robitnichoyi partiyi z yakoyu v 1948 r vstupiv u Polsku ob yednanu robitnichu partiyu buv delegatom yiyi partiyi pershi shist kongresiv Buv deputatom Nacionalnoyi Nacionalnoyi Radi Zakonodavchogo Sejmu ta Sejmu Narodnoyi Respubliki Polsha 1 go 4 go 5 go ta 6 go terminiv povnovazhen poslidovno vid okrugiv Lomzha Hozhuv Kelce ta Radzin Podlyaskij U 1948 1975 rokah zastupnik chlena CK Polskoyi ob yednanoyi robitnichoyi partiyi U 1945 1948 rr sekretar CK profspilok Z 21 listopada 1952 r po 19 kvitnya 1956 r ministr kulturi i mistectva poperedno z bereznya 1948 r po listopad 1952 r zastupnik derzhsekretarya cogo ministerstva odin iz golovnih propagandistiv t zv socialistichnij realizm socialistichnij realizm U listopadi 1953 roku telebachennya pokazalo pershu postanovku Televizijnogo teatru U 1956 1960 rokah buv golovoyu Komitetu polskogo radiomovlennya a z 1960 po 1973 rik Komitetu radio i telebachennya Polskogo radio i telebachennya Jomu vdalosya zaluchiti do roboti na radio ta telebachenni bagatoh diyachiv kulturi ta mistectva zokrema Adama Ganushkevicha Yezhi Antchaka Yezhi Vasovskogo ta Yeremi Pshiboru Yezhi Yanickogo ta Olgu Lipinsku Z jogo iniciativi Karol Malkuzhinskij stvoriv Monitor Irena Dzedzich Tele Echo a radio pochalo translyuvati Pivden z moloddyu Z 1966 po 1990 rik buv golovnim redaktorom Miesiecznik Literacki Bagatorichnij chlen Vishoyi Radi ta Golovnoyi Upravi Spilki borciv za svobodu i demokratiyu Z travnya 1972 roku buv chlenom prezidiyi Golovnoyi Upravi a v 1980 1983 rokah prezidentom ZG ZBoWiD Vin takozh buv chlenom Nacionalnoyi radi kulturi ta golovoyu Komitetu zi sporudzhennya pam yatnika Kostyushku u Varshavi U zhovtni 1988 roku priznachenij brigadnim generalom za chasiv pravlinnya gen Vojceha Yaruzelskogo Vin buv bagatorichnim chlenom redakcijnogo komitetu CK Polskoyi ob yednanoyi robitnichoyi partiyi Z Pola Walki yaka publikuvala statti z istoriyi polskogo ta mizhnarodnogo robitnichogo ta komunistichnogo ruhiv 28 listopada 1988 roku stav chlenom Pochesnogo komitetu 40 richchya Ob yednavchogo z yizdu Polskoyi robitnichoyi partiyi PPS zasnuvannya Polskoyi ob yednanoyi robitnichoyi partiyi pid golovuvannyam pershogo sekretarya CK Polskoyi ob yednanoyi robitnichoyi partiyi U 1988 1990 rokah chlen Radi ohoroni pam yati borotbi ta muchenictva U lyutomu 1989 roku uvijshov do skladu Komitetu vshanuvannya pam yati zhertv stalinskih represij 12 zhovtnya 1988 roku vin otrimav specialnu nagorodu ministra nacionalnoyi oboroni generala armiyi Floriana Sivickogo za zhittyevi dosyagnennya v literaturi Shiroko vidomij svoyim zhittyeradisnim cinizmom lyubov yu do zhittya ta shilnistyu silno perebilshuvati svoyi istoriyi Vin buv neodnoznachnoyu i superechlivoyu postattyu sered partijnih vladnih kil Nezvazhayuchi na propaguvannya socialistichnogo realizmu ta liniyi komunistichnoyi partiyi nagoloshuyetsya sho yak ministr kulturi i mistectva vin takozh vryatuvav vid represij deyakih pismennikiv i diyachiv kulturi Z inshogo boku Andzhej Vajda nazvav diyalnist Vlodzimezha Sokorskogo na posadi ministra kulturi ganboyu dlya polskoyi kulturi U 1954 roci koli Vlodzimyezh Sokorskij buv ministrom kulturi Andzhej Vajda otrimav derzhavni koshti na virobnictvo filmu Pokolinnya Cej film rozpochav kar yeru rezhisera Andzheya Vajdi Pohovanij na vijskovomu kladovishi Povonzki u Varshavi sekciya D6 2 41 Osobiste zhittyaVin buv odruzhenij chotiri razi i mav troh dochok i sina Odniyeyu z druzhin bula Galina urodzhena Snarska 1920 r n inshoyu aktrisa Barbara Klimkevich 1936 2010 yaka kilka rokiv grala rol Elzhbeti Matisyakovoyi pershoyi druzhini Gyeneka Matisyaka u radiovistavi Matysiakowie Ostannoyu druzhinoyu bula Veslava Izabella Fedoronko AvtorstvoVlodzimyezh Sokorskij buv avtorom sered inshih takih knig Spravi profesijnogo ruhu 1947 Zhurnal podorozhej za dva misyaci v Kitayi 1954 Tovstim ryadkom dialogi pro mistectvo moral i socializm 1954 Suchasnist i molod 1963 Suchasna masova kultura etyudi 1967 Kultura i politika narisi i statti 1970 Polyaki z Lenina 1971 Zapiski 1975 Petro 1976 Lyudi i spravi 1977 Polski rozdumi 1977 Shodinki 1978 Leon Shiller 1978 Ksaverij Dunikovskij 1978 Chas sho ne minaye 1980 Mikolaya 1980 Rozdumi pro kulturu Literatura i mistectvo tridcyati p yatirichchya 1980 Ti roki 1980 Stan soboyu 1982 Ne mozhna povtoriti 1984 Stan soboyu 1987 Skazani na sie 1988 Znaki pitannya 1988 Nichogo prostogo 1989 Uwikienia 1990 Spogadi 1990 Roman z komunizmom 1991 Nagorodi vibrani Orden Budivnichih Narodnoyi Polshi Zolotij hrest vijskovogo ordena Virtuti Militari Sribnij hrest vijskovogo ordena Virtuti Militari Orden Trudovogo Prapora 1 st Velikij hrest Ordena Vidrodzhennya Polshi Komandorskij hrest iz zirkoyu Ordena Vidrodzhennya Polshi 1964 Komandorskij hrest ordena Vidrodzhennya Polshi 1949 Licarskij hrest Ordena Vidrodzhennya Polshi 1946 Zolota medal Za zaslugi v oboroni Batkivshini Medal 40 richchya Narodnoyi Polshi Medal 30 richchya Narodnoyi Polshi Medal 10 richchya Narodnoyi Polshi Medal im Lyudvik Varinskij 1986 Zapis u Knizi pochesnih soldatskih podvigiv 1985 r Orden Lenina Radyanskij Soyuz Yuvilejna medal 20 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Radyanskij Soyuz Yuvilejna medal Tridcyat rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Radyanskij Soyuz Yuvilejna medal Sorok rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Radyanskij Soyuz i inshiVinoskiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 https bs sejm gov pl F func find acc amp acc sequence 000014035 amp find code SYS amp local base ARS10 Wlodzimierz Sokorski Wspomnienia Warszawa 1990 s 8 10 Ewa Maria Ozog Wladyslaw Gomulka Biografia polityczna t I Wydawnictwo Spoldzielcze Warszawa 1989 s 35 Wlodzimierz Sokorski Wspomnienia Warszawa 1990 s 54 Anna Scibor Swiderska Jakub Berman Biografia komunisty IPN Warszawa 2009 s 90 92 Wlodzimierz Sokorski Stanislaw Zawislinski Wyznania Zdrajcy 1991 nr 108 8784 8 maja 1972 s 2 nr 2 128 kwiecien czerwiec 1989 Warszawa s 352 PDF Arhiv originalu PDF za 3 listopada 2014 Procitovano 23 veresnya 2022 radaopwim gov pl dostep 2020 05 02 1989 nr 37 2171 s 1 2 Internetowa Baza Filmu Polskiego Panstwowa Wyzsza Szkola Filmowa i Telewizyjna i Teatralna im Leona Schillera w Lodzi Wyszukiwarka grobow w Warszawie dostep 2020 05 02 Prezenterki Tele PRL Wydawnictwo Swiat Ksiazki s 69 ISBN 978 83 8031 299 9 Zdzislaw Nardelii Plaskorzezby dyletanta Warszawa 1988 s 188 Janusz Krolikowski Generalowie i admiralowie Wojska Polskiego 1943 1990 t III M S Torun 2010 s 480 Wreczenie odznaczen w Belwederze nr 170 z 20 lipca 1964 2 M P z 1949 r nr 62 poz 832 M P z 1947 r nr 27 poz 194 Zycie Partii styczen marzec 1987 s 55 BibliografiyaEncyklopedia Historii Polski Wyd Wiedza Powszechna Warszawa 1996 Encyklopedia Powszechna PWN tom IV PWN Warszawa 1989 Kto jest kim w Polsce 1984 Wyd Interpress Warszawa 1984 Kto jest kim w Polsce 1989 Wyd Interpress Warszawa 1989 Janusz Krolikowski Generalowie i admiralowie Wojska Polskiego 1943 1990 t III M S Torun 2010 Ludzie wladzy 1944 1991 Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN 1991 ISBN 83 01 10386 8 OCLC 69290887 Kazimierz Sobczak Lenino Warszawa Berlin wojenne dzieje l Dywizji Piechoty im Tadeusza Kosciuszki Wyd MON Warszawa 1988 Juliusz Stroynowski Who s who in the socialist countries of Europe a biographical encyclopedia of more than 12 600 leading personalities in Albania Bulgaria Czechoslovakia German Democratic Republic Hungary Poland Romania Yugoslavia tom 3 K G Saur Pub 1989 en Wojsko Ludowe nr 6 czerwiec 1985 Za Wolnosc i Lud nr 28 1073 z 14 lipca 1984 s 11 VI Kongres ZBoWiD Warszawa 7 8 maja 1979 Wydawnictwo ZG ZBoWiD Warszawa 1979 Informacje w BIP IPN

Дата публікації:
Топ