Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єжи Яніцький пол Jerzy Janicki псевдонім Andrzej Jurek 10 серпня 1928 Чортків 15 квітня 2007 Варшава Польща польський пр

Єжи Яніцький

Єжи Яніцький

Єжи Яніцький (пол. Jerzy Janicki), псевдонім Andrzej Jurek; 10 серпня 1928, Чортків — 15 квітня 2007, Варшава, Польща) — польський прозаїк, драматург, журналіст, радіо- і кіносценарист. Почесний доктор Опольського університету (2006). Відзначений нагородами Міністерства культури і мистецтва Польщі 1-го ступеня (1977, 1983).

Єжи Яніцький
Jerzy Janicki
image
Прізвисько Jurko
Народився 10 червня 1928(1928-06-10)
Чортків
Помер 15 квітня 2007(2007-04-15) (78 років)
Варшава
Поховання Військові Повонзки
Країна image Республіка Польща
Національність поляк
Діяльність прозаїк, драматург, журналіст, радіо- і кіносценарист
Відомий завдяки радіо- і кіносценарист
Alma mater Вроцлавський університет
Знання мов польська[3][4]
Членство d
Конфесія римо-католик
Батько Здзіслав Яніцький
Мати Густава з Лукасевичів
У шлюбі з d
Нагороди
image image image image image

d

 image
IMDb ID 0417591
Сайт jerzyjanicki.pl
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яніцький.

Життєпис

image
Гробівець Левицьких, цвинтар на пагорбі Федір, Бучач

Народився 10 серпня 1928 року в м. Чорткові (Чортківського повіту ЗОУНР, анексованого Другою Польською Республікою, за польським адмінподілом — місто Тернопільського воєводства; нині Тернопільської області, Україна). Батько — нотаріус Здзіслав Яніцький, який працював, зокрема, в м. Чортків, Бучач). Матір — Густава з Лукасевичів (пол. Gustawa Łukasiewicz), померла в перший день війни у віці 48 років, була тимчасово похована у гробівці родини аптекаря Левицького на міському цвинтарі на горі Федір у Бучачі, однак через війну та радянський режим її прах досі там.

Змалку проживав у Львові, де закінчив VI чоловічу гімназію імені Станіслава Сташиця (тепер Львівська середня загальноосвітня школа № 63).. За одними даними, у 1939—1946 роках перебував на Заході, потім повернувся до Польщі. За інформацією його родичів, період окупації він прожив у Бучачі, де якісь з них мешкали. за його спогадами, 13 квітня 1940 його родину енкаведисти викинули з помешкання. Навчався на факультеті польської філології Вроцлавського університету (від 1947 року). У 1946—1948 роках працював журналістом газети «Trybuna Robotnicza» в м. Катовицях.

Від 1949 — у Варшаві. Співпрацював з редакцією часопису «Нова культура» в 1950—1955 роках, а з 1955-го був працівником Польського радіо.

Був членом «Товариства прихильників Львова» (пол. Towarzystwo Miłośników Lwowa), від 1988 року — президентом його столичного відділення.

Помер 15 квітня 2007 року в м. Варшаві, Польща. У варшавському костелі святого Яцека, в якому він часто молився до ікони матері Божої Чортківської, відправили святу месу за душу покійного. Похований у понеділок на Алеї заслужених цвинтаря «Військові Повонзки» у Варшаві.

Доробок

З кінця 1980-х років після зняття цензури реалізував багато фільмів з галицької (зокрема, львівської та бучацької) тематики, зокрема:

  • Tońko, czyli legenda o ostatnim baciarze (1988)
  • Wszystko dla Orląt (1991; за участі учасника боїв за Львів, особистого лікаря генерала Владислава Андерса доктора Еміля Недзьвірського (пол. Emil Niedźwirski)
  • A do Lwowa daleko aż strach (1996, за участі Влади Маєвської (пол. Włada Majewska, музи Мар'яна Гемара (пол. Marian Hemar)
  • Lwów Adama Bujaka (1997)
  • Lwów tam i u mnie (1998)
  • Podróż do Lwowa w lata 30. (2000)
  • Legenda Orląt Lwowskich (2002)
  • Bardzo wielki mały teatr (2003)
  • Polskie Termopile (2003)
  • Opowieści Łyczakowskiego Cmentarza (2003)
  • Opowieść o czterech flagach, czyli burza dziejowa we Lwowie (2004),
  • Przestrzenie Banacha (2005, про львівського математика Стефана Банаха
  • Bramy przez które wędrowała historia (2006)
  • Kwadrans z Hemarem
  • Proboszcz znad rzeki Strypy [ 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.].

Нагороди, відзнаки

  • Нагороджений Кавалерським (1976 року) та Офіцерським (1985) Хрестами Ордену Відродження Польщі
  • Złota Odznaka m. st. Warszawy (1966), «Złoty Mikrofon» za zasługi dla rozwoju Polskiego Radia (1969)
  • «Specjalny Złoty Ekran» za wieloletnią działalność scenariopisarską dla TVP (1989, за рік 1988)
  • "SuperWiktor «2000» (2001)
  • Медаль «Gloria Artis» (посмертно)
  • Пам'ятний знак біля школи в селі Літовищі (пол. Lutowiska).

Примітки

  1. Woskowski K. Cały Lwów na jego głów [ 2017-04-14 у Wayback Machine.]
  2. Гжегож Ронковський вказує Бучач як місце народження
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  5. Sylwetka Jerzego Janickiego [ 14 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Twoje Bieszczady.net. (пол.)
  6. Гуцал П., Ткачов С., Ханас В. Яніцький Єжи… — С. 755.
  7. Гжегож Ронковський вказує Бучач як місце народження → Rąkowski G. Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej: Podole. Częć II [ 27 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Pruszków : Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — S. 62. — . (пол.)
  8. у 1939 році згаданий як абонент телефонної мережі з № 49 → Spis abonentówsieci sieci telefonicznych… na 1939 [ 1 березня 2017 у Wayback Machine.]. — S. 587. (пол.)
  9. Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 23 (прим.).
  10. Zamki kresowe Rzeczypospolitej — Buczacz [ 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] (ok. 16:20).
  11. Jerzy Janicki — jak mało kto zasługuje na miano «człowieka radia» [ 14 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Polskie Radio. (пол.)
  12. Lwów: przewodnik(пол.)
  13. Wspomnienia Jerzego Janickiego [ 13 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Powstanie czortkowskie — polski zryw przeciw Sowietom. (пол.)
  14. Jerzy Janicki kochał Bieszczady. Jego też tutaj kochają i pamiętają [ 13 квітня 2017 у Wayback Machine.] // nowiny24.pl
  15. Pogrzeb Jerzego Janickiego [ 13 квітня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
  16. Ostatnie pożegnanie Jerzego Janickiego [ 13 квітня 2017 у Wayback Machine.].(пол.)

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yezhi Yanickij pol Jerzy Janicki psevdonim Andrzej Jurek 10 serpnya 1928 Chortkiv 15 kvitnya 2007 Varshava Polsha polskij prozayik dramaturg zhurnalist radio i kinoscenarist Pochesnij doktor Opolskogo universitetu 2006 Vidznachenij nagorodami Ministerstva kulturi i mistectva Polshi 1 go stupenya 1977 1983 Yezhi YanickijJerzy JanickiPrizvisko JurkoNarodivsya 10 chervnya 1928 1928 06 10 ChortkivPomer 15 kvitnya 2007 2007 04 15 78 rokiv VarshavaPohovannya Vijskovi PovonzkiKrayina Respublika PolshaNacionalnist polyakDiyalnist prozayik dramaturg zhurnalist radio i kinoscenaristVidomij zavdyaki radio i kinoscenaristAlma mater Vroclavskij universitetZnannya mov polska 3 4 Chlenstvo dKonfesiya rimo katolikBatko Zdzislav YanickijMati Gustava z LukasevichivU shlyubi z dNagorodi Honorary badge For Merits for Warsaw dIMDb ID 0417591Sajt jerzyjanicki pl Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yanickij ZhittyepisGrobivec Levickih cvintar na pagorbi Fedir Buchach Narodivsya 10 serpnya 1928 roku v m Chortkovi Chortkivskogo povitu ZOUNR aneksovanogo Drugoyu Polskoyu Respublikoyu za polskim adminpodilom misto Ternopilskogo voyevodstva nini Ternopilskoyi oblasti Ukrayina Batko notarius Zdzislav Yanickij yakij pracyuvav zokrema v m Chortkiv Buchach Matir Gustava z Lukasevichiv pol Gustawa Lukasiewicz pomerla v pershij den vijni u vici 48 rokiv bula timchasovo pohovana u grobivci rodini aptekarya Levickogo na miskomu cvintari na gori Fedir u Buchachi odnak cherez vijnu ta radyanskij rezhim yiyi prah dosi tam Zmalku prozhivav u Lvovi de zakinchiv VI cholovichu gimnaziyu imeni Stanislava Stashicya teper Lvivska serednya zagalnoosvitnya shkola 63 Za odnimi danimi u 1939 1946 rokah perebuvav na Zahodi potim povernuvsya do Polshi Za informaciyeyu jogo rodichiv period okupaciyi vin prozhiv u Buchachi de yakis z nih meshkali za jogo spogadami 13 kvitnya 1940 jogo rodinu enkavedisti vikinuli z pomeshkannya Navchavsya na fakulteti polskoyi filologiyi Vroclavskogo universitetu vid 1947 roku U 1946 1948 rokah pracyuvav zhurnalistom gazeti Trybuna Robotnicza v m Katovicyah Vid 1949 u Varshavi Spivpracyuvav z redakciyeyu chasopisu Nova kultura v 1950 1955 rokah a z 1955 go buv pracivnikom Polskogo radio Buv chlenom Tovaristva prihilnikiv Lvova pol Towarzystwo Milosnikow Lwowa vid 1988 roku prezidentom jogo stolichnogo viddilennya Pomer 15 kvitnya 2007 roku v m Varshavi Polsha U varshavskomu kosteli svyatogo Yaceka v yakomu vin chasto molivsya do ikoni materi Bozhoyi Chortkivskoyi vidpravili svyatu mesu za dushu pokijnogo Pohovanij u ponedilok na Aleyi zasluzhenih cvintarya Vijskovi Povonzki u Varshavi Dorobok Z kincya 1980 h rokiv pislya znyattya cenzuri realizuvav bagato filmiv z galickoyi zokrema lvivskoyi ta buchackoyi tematiki zokrema Tonko czyli legenda o ostatnim baciarze 1988 Wszystko dla Orlat 1991 za uchasti uchasnika boyiv za Lviv osobistogo likarya generala Vladislava Andersa doktora Emilya Nedzvirskogo pol Emil Niedzwirski A do Lwowa daleko az strach 1996 za uchasti Vladi Mayevskoyi pol Wlada Majewska muzi Mar yana Gemara pol Marian Hemar Lwow Adama Bujaka 1997 Lwow tam i u mnie 1998 Podroz do Lwowa w lata 30 2000 Legenda Orlat Lwowskich 2002 Bardzo wielki maly teatr 2003 Polskie Termopile 2003 Opowiesci Lyczakowskiego Cmentarza 2003 Opowiesc o czterech flagach czyli burza dziejowa we Lwowie 2004 Przestrzenie Banacha 2005 pro lvivskogo matematika Stefana Banaha Bramy przez ktore wedrowala historia 2006 Kwadrans z Hemarem Proboszcz znad rzeki Strypy 14 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Nagorodi vidznaki Nagorodzhenij Kavalerskim 1976 roku ta Oficerskim 1985 Hrestami Ordenu Vidrodzhennya Polshi Zlota Odznaka m st Warszawy 1966 Zloty Mikrofon za zaslugi dla rozwoju Polskiego Radia 1969 Specjalny Zloty Ekran za wieloletnia dzialalnosc scenariopisarska dla TVP 1989 za rik 1988 SuperWiktor 2000 2001 Medal Gloria Artis posmertno Pam yatnij znak bilya shkoli v seli Litovishi pol Lutowiska PrimitkiWoskowski K Caly Lwow na jego glow 2017 04 14 u Wayback Machine Gzhegozh Ronkovskij vkazuye Buchach yak misce narodzhennya Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Sylwetka Jerzego Janickiego 14 kvitnya 2017 u Wayback Machine Twoje Bieszczady net pol Gucal P Tkachov S Hanas V Yanickij Yezhi S 755 Gzhegozh Ronkovskij vkazuye Buchach yak misce narodzhennya Rakowski G Przewodnik krajoznawczo historyczny po Ukrainie Zachodniej Podole Czec II 27 bereznya 2017 u Wayback Machine Pruszkow Oficyna Wydawnicza Rewasz 2006 S 62 ISBN 83 89188 46 5 pol u 1939 roci zgadanij yak abonent telefonnoyi merezhi z 49 Spis abonentowsieci sieci telefonicznych na 1939 1 bereznya 2017 u Wayback Machine S 587 pol Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu S 23 prim Zamki kresowe Rzeczypospolitej Buczacz 6 kvitnya 2017 u Wayback Machine ok 16 20 Jerzy Janicki jak malo kto zasluguje na miano czlowieka radia 14 kvitnya 2017 u Wayback Machine Polskie Radio pol Lwow przewodnik pol Wspomnienia Jerzego Janickiego 13 kvitnya 2017 u Wayback Machine Powstanie czortkowskie polski zryw przeciw Sowietom pol Jerzy Janicki kochal Bieszczady Jego tez tutaj kochaja i pamietaja 13 kvitnya 2017 u Wayback Machine nowiny24 pl Pogrzeb Jerzego Janickiego 13 kvitnya 2017 u Wayback Machine pol Ostatnie pozegnanie Jerzego Janickiego 13 kvitnya 2017 u Wayback Machine pol DzherelaGucal P Tkachov S Hanas V Yanickij Yezhi Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 755 ISBN 978 966 528 318 8 Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu Warszawa drukarnia Franczak Bydgoszcz 2009 254 s 118 il Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju Seria C zeszyt 3 ISBN 978 83 60976 45 6 pol Woskowski K Caly Lwow na jego glow 14 kvitnya 2017 u Wayback Machine Kurier galicyjski 2012 5 kwietnia pol

Дата публікації:
Топ