У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Буффон Джанлуї джі Джіджі Буффо н італ Gianluigi Gigi Buffon 28

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Буффон.

Джанлуї́джі «Джіджі» Буффо́н (італ. Gianluigi "Gigi" Buffon; *28 січня 1978, Каррара) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря.

Джанлуїджі Буффон

Джанлуїджі Буффон у 2016 році

Особисті дані

Народження

28 січня 1978^[1]^[2]^[…] (46 років)

Каррара, Провінція Масса-Каррара, Тоскана, Італія

Зріст

1,92 м

Вага

92 кг^[4]

Прізвисько

Супермен (італ. Superman)
Джіджі (італ. Gigi)
Ель-Буфф (італ. El Buff)
Бетмен (італ. Batman)

Громадянство

Італія

Позиція

воротар

Інформація про клуб

Поточний клуб

завершив кар'єру

Юнацькі клуби

1991–1995

Парма

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1995–2001	«Парма»	168	(-159)
2001–2018	«Ювентус»	509	(-379)
2018–2019	«Парі Сен-Жермен»	17	(-18)
2019–2021	«Ювентус»	17	(-14)
2021– 2023	«Парма»	35	(-41)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1993–1994	Італія (U-16)	3	(-2)
1995	Італія (U-17)	3	(-1)
1994–1995	Італія (U-18)	3	(-1)
1995–1997	Італія (U-21)	11	(-7)
1997		4	(-1)
1997–2018	Італія	176	(-146)

Звання, нагороди

Нагороди

^d (2017)

Трофей Браво (1999)

^d (1999, 2001, 2002, 2003, 2005, 2006, 2008, 2012, 2014, 2015, 2016, 2017)

^d (2003)

Голкіпер року в Європі (2003, 2016, 2017)

Голкіпер року в світі (2003, 2004, 2006, 2007, 2017)

Golden foot (2016)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Джанлуїджі Буффон у Вікісховищі

Один з найвидатніших голкіперів в історії футболу. Багаторічний капітан «Ювентуса» та національної збірної Італії. Чемпіон світу, володар кубка УЄФА, кубка та суперкубка Італії, кількаразовий чемпіон Італії. Буффон отримував титул найкращого воротаря Серії A рекордну кількість разів — 9.

Рекордсмен збірної Італії за (загальною кількістю проведених офіційних матчів) (176), а також (кількістю матчів у статусі капітана) (80).

Клубна кар'єра

Ранні роки

У дитинстві Буффон був уболівальником клубу «Дженоа». Він почав кар'єру в аматорській команді міста Ла-Спеція, «Каналетто Сепор», яка виступає при футбольній школі, де навчався Буффон. Після навчання у футбольній школі Буффон повернувся в рідне місто Каррара і став там виступати за аматорський клуб «Пертіката» на позиції півзахисника. У віці 12 років перейшов в інший клуб з Каррари, «Бонаскола».

«Парма»

13 червня 1991 року Буффон був куплений клубом «Парма», яка витримала конкуренцію з боку двох інших команд, які бажали бачити його в своїх рядах, «Болоньї» і «Мілана». Купівля Буффона обійшлася «Пармі» в 15 млн лір, які клуб виплачував два роки: в перший рік — 3 млн лір і в другій — решту 12 млн. У віці 14 років Буффон вперше став у ворота молодіжної команди клубу, яка втратила обох своїх воротарів і через два тижні виступів став основним воротарем.

Дебютував у Серії A 1995 року у матчі «Парма» — «Мілан». У наступній грі з «Ювентусом» Буффон пропустив свій перший гол в Серії А; його ворота вразив Чіро Феррара, майбутній наставник Буффона. У наступному сезоні Буффон завоював місце в основному складі «Парми» і провів 27 матчів в чемпіонаті країни. 1997 року дебютував в єврокубках, зігравши 24 вересня в матчі Кубка УЄФА з клубом «Віторія» Гімарайнш, в якому «Парма» програла 0:2. 1999 року Буффон виграв у складі «Парми» Кубок УЄФА, а також Кубок і Суперкубок Італії.

«Ювентус»

У 2001 році Буффон перейшов до «Ювентуса» за рекордні на той час €52 млн. На придбання голкіпера особисто наполіг президент клубу, Умберто Аньєллі. У «Ювентус» Буффон прийшов разом з французьким захисником Ліліаном Тюрамом, таким чином клуб прагнув забезпечити міцну оборону команди. Попри невдалий початок, де в матчах з «К'єво» і «Ромою» Буффон діяв невдало, він провів хороший сезон. У тому ж році він виграв перший чемпіонат Італії, в якому «Ювентус» лише в останній грі випередив «Інтер». Сезон 2002–2003 Буффон провів дуже вдало. Він виграв чемпіонат і Суперкубок Італії і, разом з клубом, дійшов до фіналу Ліги чемпіонів, де «Ювентус» програв «Мілану». Попри цю поразку, Буффон був визнаний кращим гравцем Ліги чемпіонів.

У 2003 році Буффон виграв свій третій Суперкубок Італії, однак сезон для клубу видався невдалим: «Ювентус» зайняв в чемпіонаті лише третє місце і вилетів на ранніх стадіях розіграшу Ліги чемпіонів. Всього за сезон Буффон пропустив більше 50-ти голів. 2004 року клуб очолив Фабіо Капелло. З ним «Ювентус» переміг в чемпіонаті (пізніше цей титул був скасований через Кальчополі). 14 серпня 2005 року в матчі на турнірі Трофей Луїджі Берлусконі з «Міланом» Буффон отримав сильний вивих плеча у зіткненні з Кака, через що більше трьох місяців не міг виступати. Попри повернення наприкінці листопада, коли Буффон вийшов на поле в матчі Кубка Італії проти «Фіорентини», Капелло деякий час віддавав перевагу Крістіану Абб'яті, взятого в оренду у «Мілана». Лише наприкінці січня Буффон повернувся в основний склад, а потім провів залишок сезону, в якому його клуб виграв другий поспіль титул (який також був скасований після Кальчополі). Попри вдалі виступи, у Буффона був тривалий період, протягом якого він за три роки не відбив жодного пенальті (з 26 жовтня 2003 по 1 грудня 2006).

2006 року в італійському футболі розгорівся скандал навколо договірних матчів зокрема за участю «Ювентуса». Буффон проходив як один із фігурантів справи, проте 27 червня всі звинувачення з гравця було знято. «Ювентус» був знижений в Серію B. Попри це, Буффон залишився в команді, а за рік «Юве» повернувся у найвищий дивізіон.

У сезоні 2008—2009 Буффон знову отримав травму, потягнувши м'язи на правому стегні в матчі з «Кальярі». У наступній грі травма загострилася і він був змушений припинити виступи до січня. У листопаді 2008 року англійський клуб «Манчестер Сіті» запропонував за трансфер Буффона 75 млн євро, а самому голкіперу 5-річний контракт з щорічною виплатою 15 млн євро, що зробило б його найвисокооплачуванішим футболістом світу; «Ювентус», після деяких роздумів, відмовив. 6 січня 2009 року Буффон вперше вийшов після травми в товариській грі з «Монако», зігравши лише тільки тайм. 14 січня 2009 року повернувся на поле в матчі Кубка Італії з «Катанією», рахунок матчу 3:0 на користь «б'янконері».

13 грудня 2009 року Буффон знову переніс операцію, цього разу на лівому коліні. Після відновлення провів лише 7 ігор і отримав травму стегна, через яку вибув на місяць.

У травні 2010 року з'явилася інформація, що 32-річний Буффон, можливо, покине «Ювентус», який планує оновлення складу команди. 15 червня Джанлуїджі отримав травму — грижу і зміщення міжхребцевого диска, внаслідок чого був прооперований і вибув з гри до 2011 року. Під час періоду реабілітації Буффон відокремився від команди, за що був засуджений керівництвом клубу. У грудні 2010 року приступив до тренувань. 13 січня 2011 року в домашньому матчі Кубка Італії проти «Катанії» вперше з'явився на полі після вимушеної перерви і провів в основі всю гру.

28 жовтня 2012 року в матчі проти «Катанії» Буффон досяг позначки в 500 матчів в чемпіонаті Італії. 23 січня 2013 року продовжив контракт з «Ювентусом» до 2015 року, при цьому пішовши на скорочення річної зарплати, яка тепер складала близько 4 мільйонів євро.

28 лютого 2016 року під час зустрічі з «Інтером» Буффон побив свій рекорд «сухих» матчів — 746 хвилин він зберігав свої ворота в недоторканності, останній раз пропускав 10 січня. Попередній рекорд в сезоні 2013—2014 становив 745 хвилин. 6 листопада 2016 року провів 600-й матч в Серії A. Джанлуїджі став 4-м гравцем, кому підкорився такий рубіж після Паоло Мальдіні (647), (615) і Франческо Тотті (607).

У сезоні 2015—2016 у матчі 28 туру Серії А проти «Аталанти» Буффон залишив свої ворота на замку і довів свою серію без пропущених голів до 836 хвилин, що є третім найкращим результатом в історії чемпіонатів Італії. А вже в матчі 30 туру проти «Торіно» він побив рекорд Себастьяно Россі за кількістю «сухих» хвилин. Після завершення матчу проти «Торіно» (4:1) суха серія воротаря становила 973 хвилини. Рекордний показник голкіпера перервав Андреа Белотті, який реалізував пенальті.

30 липня 2018 року Буффон оголосив про завершення своїх виступів за «Ювентус». За 17 років, проведених у туринському клубі, він дев'ять разів вигравав чемпіонат країни (не враховуючи два скасованих чемпіонських титули), у тому числі сім поспіль протягом 2011—2018 років, з яких в останніх шести Буффон був капітаном команди. Десять разів визнавався найкращим голкіпером Серії A. Захищав ворота «Ювентуса» у 656 офіційних матчах, у тому числі у 509 іграх чемпіонату, поступаючись за обома цими показниками лише рекордсмену Алессандро Дель П'єро.

«Парі Сен-Жермен»

6 липня 2018 року було оголошено, що 40-річний на той момент голкіпер уклав однорічний контракт з лідером французької футбольної першості «Парі Сен-Жермен».

Повернення до «Ювентуса» і «Парми»

4 липня 2019 року було оголошено про повернення голкіпера до «Ювентуса», з яким 41-річний гравцевь уклав однорічний контракт. У туринській команді легенда клубу провів загалом ще два сезони у статусі резервного воротаря, додавши за цей час до свого активу ще 29 ігор усіх турнірів і довівши загальну кількість ігор за «Ювентус» до 685.

Влітку 2021 року свого найвідомішого вихованця, який на той час мав 43 роки, запросила до себе «Парма», яка на той час виступала у другому італійському дивізіоні. Воротар прийняв пропозицію і протягом наступних двох років регулярно захищав ворота команди, взявши участь у 45 іграх в різних змаганнях.

Ці ігри дозволили 45-річному Буффону на момент оголошення про завершення ігрової кар'єри у серпні 2023 року мати в активі неймовірні 975 офіційних ігор на клубному рівні.

Виступи за збірну

Буффон у збірній Італії на чемпіонаті світу 2006 року.

Буффон виступав за молодіжні збірні різного віку, починаючи з 15-річних і закінчуючи командою до 23 років. Фіналіст чемпіонату Європи до 20 років в 1995 році і чемпіон Європи з командою до 21 року в 1996 році.

У складі першої команди Буффон дебютував 29 жовтня 1997 в матчі з Росією за право виходу на чемпіонат світу. Він вийшов на поле замість Джанлуки Пальюки, який отримав травму, і пропустив автогол від Фабіо Каннаваро. Гра завершилася внічию 1:1, а після перемоги 1:0 в матчі-відповіді Італія кваліфікувалась на світову першість. На чемпіонат світу Буффон поїхав третім воротарем, але незабаром став другим, коли травмувався Анджело Перуцці. Незабаром, в 20-річному віці, Буффон став гравцем основи збірної. Як основний воротар, він повинен був поїхати на Євро-2000, де Італія стала другою, але був змушений залишитися в Італії через травму руки. Після цього Буффон грав на чемпіонаті світу 2002 і чемпіонаті Європи 2004, де пропустив 5 і 3 голи відповідно.

На чемпіонаті світу 2006 Буффон пропустив лише два голи, один з них — автогол від Крістіана Дзаккардо, а другий — у фіналі з пенальті від Зінедіна Зідана. До цього моменту Буффон не пропускав голи 418 хвилин, ставши володарем другої в історії збірної серії по числу хвилин без пропущених м'ячів, після Вальтера Дзенги (518 хвилин). 9 липня 2006 року Буффон став чемпіоном світу. А після закінчення змагання був нагороджений премією Яшина, яку вручають найкращому голкіперу чемпіонату. Всього на першості провів 7 матчів (690 хвилин), пропустив 2 м'ячі (1 — з пенальті, 1 — автогол захисника), парирував 27 ударів в ствір своїх воріт і заробив на собі 2 фоли.

На Євро-2008 Буффон провів 4 гри, як капітан команди. Пов'язку капітана отримав після травми Каннаваро, що не поїхав на турнір. У чотирьох іграх першості він пропустив чотири голи. У другому матчі з Румунією відбив пенальті після удару Адріана Муту, чим врятував команду від поразки. У матчі 1/4 фіналу з Іспанією не пропустив в основний час, а в додатковий відбив пенальті від Даніеля Гуїси, проте це не врятувало команду від поразки. На Кубку Конфедерацій 2009 Буффон провів 3 гри, в яких пропустив 5 голів, а Італія з трьох ігор програла дві.

На чемпіонаті світу 2010 вийшов на поле лише в першій грі з Парагваєм. Буффон був замінений після перерви, отримавши грижу міжхребцевого диску, і став першим воротарем в історії збірної Італії, заміненим на іграх чемпіонатів світу.

На Євро-2012 Буффон був капітаном збірної, яка за підсумками чемпіонату дійшла до фіналу. Сам воротар пропустив 7 голів у 6 матчах. У чвертьфіналі проти Англії не пропустив в основний і додатковий час, а в серії пенальті намертво зафіксував м'яч після удару Ешлі Коула. У фіналі проти діючих чемпіонів іспанців пропустив чотири голи.

На Кубку Конфедерацій 2013 Буффон провів всі 5 матчів турніру в яких пропустив 10 м'ячів. У півфіналі проти діючих чемпіонів світу та Європи іспанців не пропустив голів протягом основного і додаткового часу, проте в серії пенальті Італія все ж поступилася Іспанії. Єдиний промах допустив Леонардо Бонуччі. У матчі за третє місце з командою Уругваю основний і додатковий час завершився внічию 2:2, а в серії пенальті Буффон відбив три з п'яти ударів і приніс команді бронзу турніру.

На чемпіонаті світу 2014 Буффон був змушений пропустити перший матч турніру зі збірною Англії, його місце в воротах зайняв Сальваторе Сірігу. Матч закінчився перемогою італійців з рахунком 2:1. У наступних двох матчах з командами Коста-Рики і Уругваю Буффон повернувся на поле і виводив на поле команду з капітанською пов'язкою. Обидва ці матчі закінчилися поразкою збірної Італії з однаковим рахунком 0:1. У підсумку «скуадра адзурра» посіла в групі лише третє місце.

На Євро-2016 Буффон провів 4 матчі, пропустивши лише один гол. Перший м'яч був пропущений в матчі з Ірландією, де збірна поступилася з рахунком 0:1, але в воротах стояв не Буффон, бо збірна вже виконала завдання виходу з групи завдяки попереднім перемогам в матчах зі збірною Бельгії (2:0) і Швеції (1:0). На стадії 1/8 фіналу збірна Італії в матчі зі збірною Іспанією забила два м'ячі. В 1/4 фіналу італійці грали з чинними чемпіонами світу — збірною Німеччини, які на тому ж Євро-2012 поступилися італійцям в півфіналі з рахунком 2:1. В основний час Буффон пропустив один м'яч від Месута Озіла (який відзначився голом у ворота Буффона і чотири роки тому), однак завдяки пенальті, реалізованому Бонуччі, Італія зрівняла рахунок і зберегла його до серії пенальті. У серії пенальті німці та італійці зробили по 9 ударів, і лише допущений промах Маттео Дарміана і успішно реалізований удар Йонаса Гектора стали вирішальними. Італія вперше програла німцям в матчі міжнародного турніру і вилетіла з чемпіонату.

13 листопада 2017 року 39-річний на той час воротар оголосив про завершення своєї кар'єри у збірній. Рішення було прийняте відразу після зведеного у нульову нічию (матчу плей-оф відбору до чемпіонату світу 2018) проти збірної Швеції, результат якого, враховуючи поразку італійців 0:1 у першій грі, залишив їх поза участю у мундіалі. За двадцять років у збірній Буффон взяв участь у рекордних 175 офіційних матчах (на 39 більше, ніж у другого за цим показником Фабіо Каннаваро). Своєю останньою грою за «лазурових», яку він провів із капітанською пов'язкою, Буффон поділив із тим же Каннаваро лідерство за (кількістю матчів у статусі капітана збірної Італії) (в обох по 79 офіційних зустрічей).

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
Сезон	Команда	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1995–96	«Парма»	A	9	-6	КІ	0	-0	КВК	-	-	СІ	0	-0	9	-6
1996–97		A	27	-17	КІ	0	-0	КУЄФА	1	-1	-	-	-	28	-18
1997–98		A	32	-33	КІ	6	-6	ЛЧ	8	-6	-	-	-	46	-45
1998–99		A	34	-36	КІ	6	-4	КУЄФА	11	-10	-	-	-	51	-50
1999–00		A	32+1	-36 + -3		0	-0	ЛЧ+КУЄФА	2+7	-2 + -7	СІ	1	-1	43	-49
2000–01		A	34	-31	КІ	2	-2	КУЄФА	7	-7	-	-	-	43	-40
2001–02	«Ювентус»	A	34	-23	КІ	1	-1	ЛЧ	10	-12	-	-	-	45	-36
2002–03		A	32	-23	КІ	0	-0	ЛЧ	15	-16	СІ	1	-1	48	-40
2003–04		A	32	-41	КІ	0	-0	ЛЧ	6	-6	СІ	1	-1	39	-48
2004–05		A	37	-23	КІ	0	-0	ЛЧ	11	-6	-	-	-	48	-29
2005–06		A	18	-12	КІ	2	-3	ЛЧ	4	-6	СІ	0	-0	24	-21
2006–07			37	-21	КІ	3	-4	-	-	-	-	-	-	40	-25
2007–08		A	34	-30	КІ	1	-1	-	-	-	-	-	-	35	-31
2008–09		A	23	-26	КІ	2	-2	ЛЧ	5	-4	-	-	-	30	-32
2009–10		A	27	-33	КІ	1	-2	ЛЧ+ЛЄ	6+1	-7 + -1	-	-	-	35	-43
2010–11		A	16	-17	КІ	1	-0	ЛЄ	-	-	-	-	-	17	-17
2011–12		A	35	-16	КІ	0	-0	-	-	-	-	-	-	35	-16
2012–13		A	32	–	КІ	1	-0	ЛЧ	10	-8	СІ	1	-2	44	-29
2013–14		A	33	–	КІ	0	-0	ЛЧ+ЛЄ	6+8	-9 + -4	СІ	1	-0	48	-33
2014–15		A	33	–	КІ	0	-0	ЛЧ	13	-10	СІ	1	-2	47	-32
2015–16		A	35	-17	КІ	0	-0	ЛЧ	8	-9	СІ	1	-0	44	-26
2016–17		A	30	-24	КІ	0	-0	ЛЧ	12	-7	СІ	1	-1	43	-32
2017–18		A	21	-14	КІ	3	-0	ЛЧ	9	-11	СІ	1	-3	34	-28
2018–19	«Парі Сен-Жермен»	Л1	17	-18	КФ+КЛ	1+1	0 + -1	ЛЧ	5	-6	СФ	1	0	25	-25
2019–20	«Ювентус»	A	9	-10	КІ	5	-2	ЛЧ	1	0	СІ	0	0	15	-12
2020–21	«Ювентус»	A	8	-5	КІ	5	-4	ЛЧ	1	0	СІ	0	0	14	-9
Усього за «Ювентус»			526	-394		25	–		126	-116		8	-10	685	-539
2021–22	«Парма»	B	26	-27	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	26	-27
2022–23	«Парма»	B	17+1	-22 + 0	КІ	1	-2	-	-	-	-	-	-	19	-24
Усього за «Парма»			211+2	–8 + -3		15	-15		36	-34		1	-1	265	-261
Усього за кар'єру			756	-623		42	-35		167	-156		10	-11	975	-825

Статистика виступів за збірну

Статистика матчів і голів за збірну — Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
29-10-1997	Москва	Росія	1 – 1	Італія	Відбір до ЧС 1998	-1	32'
22-4-1998	Парма	Італія	3 – 1	Парагвай	товариський матч	-1	46'
10-10-1998	Удіне	Італія	2 – 0	Швейцарія	Відбір до ЧЄ 2000	-
16-12-1998	Рим	Італія	6 – 2	Зірки світу	Сторіччя FIGC	-	46'
27-3-1999	Копенгаген	Данія	1 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 2000	-1
31-3-1999	Анкона	Італія	1 – 1	Білорусь	Відбір до ЧЄ 2000	-1
28-4-1999	Загреб	Хорватія	0 – 0	Італія	товариський матч	-
5-6-1999	Болонья	Італія	4 – 0	Уельс	Відбір до ЧЄ 2000	-
9-6-1999	Лозанна	Швейцарія	0 – 0	Італія	Відбір до ЧЄ 2000	-
8-9-1999	Неаполь	Італія	2 – 3	Данія	Відбір до ЧЄ 2000	-3
9-10-1999	Мінськ	Білорусь	0 – 0	Італія	Відбір до ЧЄ 2000	-
13-11-1999	Лечче	Італія	1 – 3	Бельгія	товариський матч	-3
23-2-2000	Палермо	Італія	1 – 0	Швеція	товариський матч	-
29-3-2000	Барселона	Іспанія	2 – 0	Італія	товариський матч	-2
3-6-2000	Осло	Норвегія	1 – 0	Італія	товариський матч	-1	55'
15-11-2000	Турин	Італія	1 – 0	Англія	товариський матч	-
28-2-2001	Рим	Італія	1 – 2	Аргентина	товариський матч	-2
24-3-2001	Бухарест	Румунія	0 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2002	-
28-3-2001	Трієст	Італія	4 – 0	Литва	Відбір до ЧС 2002	-
2-6-2001	Тбілісі	Грузія	1 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2002	-1
1-9-2001	Каунас	Литва	0 – 0	Італія	Відбір до ЧС 2002	-
6-10-2001	Парма	Італія	1 – 0	Угорщина	Відбір до ЧС 2002	-
7-11-2001	Сайтама	Японія	1 – 1	Італія	товариський матч	-1
27-3-2002	Лідс	Англія	1 – 2	Італія	товариський матч	-1
17-4-2002	Мілан	Італія	1 – 1	Уругвай	товариський матч	-	46'
18-5-2002	Прага	Чехія	1 – 0	Італія	товариський матч	-1	46'
3-6-2002	Саппоро	Італія	2 – 0	Еквадор	ЧС 2002 - 1-й етап	-
8-6-2002	Касіма (Ібаракі)	Італія	1 – 2	Хорватія	ЧС 2002 - 1-й етап	-2
13-6-2002	Ойта	Італія	1 – 1	Мексика	ЧС 2002 - 1-й етап	-1
18-6-2002	Теджон	Італія	1 – 2	Південна Корея	ЧС 2002 - 1/8 фіналу	-2
21-8-2002	Трієст	Італія	0 – 1	Словенія	товариський матч	-1
7-9-2002	Баку	Азербайджан	0 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 2004	-
12-10-2002	Неаполь	Італія	1 – 1	Сербія та Чорногорія	Відбір до ЧЄ 2004	-1
16-10-2002	Кардіфф	Уельс	2 – 1	Італія	Відбір до ЧЄ 2004	-2
20-11-2002	Пескара	Італія	1 – 1	Туреччина	товариський матч	-1	46'
12-2-2003	Генуя	Італія	1 – 0	Португалія	товариський матч	-	46'
29-3-2003	Палермо	Італія	2 – 0	Фінляндія	Відбір до ЧЄ 2004	-
11-6-2003	Гельсінкі	Фінляндія	0 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 2004	-
20-8-2003	Штутгарт	Німеччина	0 – 1	Італія	товариський матч	-
6-9-2003	Мілан	Італія	4 – 0	Уельс	Відбір до ЧЄ 2004	-	27'
10-9-2003	Белград	Сербія та Чорногорія	1 – 1	Італія	Відбір до ЧЄ 2004	-1
11-10-2003	Реджо-Калабрія	Італія	4 – 0	Азербайджан	Відбір до ЧЄ 2004	-
18-2-2004	Палермо	Італія	2 – 2	Чехія	товариський матч	-1	46'
31-3-2004	Брага (Португалія)	Португалія	1 – 2	Італія	товариський матч	-1	кап.
28-4-2004	Генуя	Італія	1 – 1	Іспанія	товариський матч	-	46'
30-5-2004	Туніс (місто)	Туніс	0 – 4	Італія	товариський матч	-
14-6-2004	Гімарайш	Данія	0 – 0	Італія	ЧЄ 2004 - 1-й етап	-
18-6-2004	Порту	Італія	1 – 1	Швеція	ЧЄ 2004 - 1-й етап	-1
22-6-2004	Гімарайш	Італія	2 – 1	Болгарія	ЧЄ 2004 - 1-й етап	-1
18-8-2004	Рейк'явік	Ісландія	2 – 0	Італія	товариський матч	-2
4-9-2004	Палермо	Італія	2 – 1	Норвегія	Відбір до ЧС 2006	-1
8-9-2004	Кишинів	Молдова	0 – 1	Італія	Відбір до ЧС 2006	-
9-10-2004	Целє (місто)	Словенія	1 – 0	Італія	Відбір до ЧС 2006	-1
13-10-2004	Парма	Італія	4 – 3	Білорусь	Відбір до ЧС 2006	-3
9-2-2005	Кальярі	Італія	2 – 0	Росія	товариський матч	-
26-3-2005	Мілан	Італія	2 – 0	Шотландія	Відбір до ЧС 2006	-
4-6-2005	Осло	Норвегія	0 – 0	Італія	Відбір до ЧС 2006	-
1-3-2006	Флоренція	Італія	4 – 1	Німеччина	товариський матч	-1
31-5-2006	Женева	Швейцарія	1 – 1	Італія	товариський матч	-1
2-6-2006	Лозанна	Італія	0 – 0	Україна	товариський матч	-
12-6-2006	Ганновер	Італія	2 – 0	Гана	ЧС 2006 - 1-й етап	-
17-6-2006	Кайзерслаутерн	Італія	1 – 1	США	ЧС 2006 - 1-й етап	-1
22-6-2006	Гамбург	Чехія	0 – 2	Італія	ЧС 2006 - 1-й етап	-
26-6-2006	Кайзерслаутерн	Італія	1 – 0	Австралія	ЧС 2006 - 1/8 фіналу	-
30-6-2006	Гамбург	Італія	3 – 0	Україна	ЧС 2006 - чвертьфінал	-
4-7-2006	Дортмунд	Німеччина	0 – 2 д.ч.	Італія	ЧС 2006 - півфінал	-
9-7-2006	Берлін	Італія	1 – 1 д.ч. (5 - 3 п.п.)	Франція	ЧС 2006 - Фінал	-1	4-й титул чемпіонів
2-9-2006	Неаполь	Італія	1 – 1	Литва	Відбір до ЧЄ 2008	-1
6-9-2006	Париж	Франція	3 – 1	Італія	Відбір до ЧЄ 2008	-3
7-10-2006	Рим	Італія	2 – 0	Україна	Відбір до ЧЄ 2008	-
11-10-2006	Тбілісі	Грузія	1 – 3	Італія	Відбір до ЧЄ 2008	-1
15-11-2006	Бергамо	Італія	1 – 1	Туреччина	товариський матч	-1	46'
28-3-2007	Барі	Італія	2 – 0	Шотландія	Відбір до ЧЄ 2008	-
2-6-2007	Торсгавн	Фарерські острови	1 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 2008	-1
6-6-2007	Каунас	Литва	0 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 2008	-
22-8-2007	Будапешт	Угорщина	3 – 1	Італія	товариський матч	-3
8-9-2007	Мілан	Італія	0 – 0	Франція	Відбір до ЧЄ 2008	-
12-9-2007	Київ	Україна	1 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 2008	-1
13-10-2007	Генуя	Італія	2 – 0	Грузія	Відбір до ЧЄ 2008	-	кап.
17-11-2007	Глазго	Шотландія	1 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 2008	-1
26-3-2008	Ельче	Іспанія	1 – 0	Італія	товариський матч	-1
30-5-2008	Флоренція	Італія	3 – 1	Бельгія	товариський матч	-1
9-6-2008	Берн	Нідерланди	3 – 0	Італія	ЧЄ 2008 - 1-й етап	-3	кап.
13-6-2008	Цюрих	Італія	1 – 1	Румунія	ЧЄ 2008 - 1-й етап	-1
17-6-2008	Цюрих	Франція	0 – 2	Італія	ЧЄ 2008 - 1-й етап	-	кап.
22-6-2008	Відень	Іспанія	0 – 0 д.ч. (4 - 2 п.п.)	Італія	ЧЄ 2008 - чвертьфінал	-	кап.
20-8-2008	Ніцца	Італія	2 – 2	Австрія	товариський матч	-2
6-9-2008	Ларнака	Кіпр	1 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2010	-1
10-9-2008	Удіне	Італія	2 – 0	Грузія	Відбір до ЧС 2010	-
10-2-2009	Лондон	Бразилія	2 – 0	Італія	товариський матч	-2
28-3-2009	Подгориця	Чорногорія	0 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2010	-
1-4-2009	Барі	Італія	1 – 1	Ірландія	Відбір до ЧС 2010	-1
15-6-2009	Преторія	США	1 – 3	Італія	Кубок Конфедерацій	-1	кап.
18-6-2009	Йоганнесбург	Єгипет	1 – 0	Італія	Кубок Конфедерацій	-1
21-6-2009	Преторія	Італія	0 – 3	Бразилія	Кубок Конфедерацій	-3
12-8-2009	Базель	Швейцарія	0 – 0	Італія	товариський матч	-
5-9-2009	Тбілісі	Грузія	0 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2010	-
9-9-2009	Турин	Італія	2 – 0	Болгарія	Відбір до ЧС 2010	-
10-10-2009	Дублін	Ірландія	2 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2010	-2	кап.
14-11-2009	Пескара	Італія	0 – 0	Нідерланди	товариський матч	-
3-6-2010	Брюссель	Італія	1 – 2	Мексика	товариський матч	-2
14-6-2010	Кейптаун	Італія	1 – 1	Парагвай	ЧС 2010 - 1-й етап	-1	46'
9-2-2011	Дортмунд	Німеччина	1 – 1	Італія	товариський матч	-1	кап.
25-3-2011	Любляна	Словенія	0 – 1	Італія	Відбір до ЧЄ 2012	-	кап.
3-6-2011	Модена	Італія	3 – 0	Естонія	Відбір до ЧЄ 2012	-	кап.
10-8-2011	Барі	Італія	2 – 1	Іспанія	товариський матч	-1
2-9-2011	Торсгавн	Фарерські острови	0 – 1	Італія	Відбір до ЧЄ 2012	-	кап.
6-9-2011	Флоренція	Італія	1 – 0	Словенія	Відбір до ЧЄ 2012	-	кап.
7-10-2011	Белград	Сербія	1 – 1	Італія	Відбір до ЧЄ 2012	-1	кап.
11-10-2011	Пескара	Італія	3 – 0	Північна Ірландія	Відбір до ЧЄ 2012	-	кап. 76'
11-11-2011	Вроцлав	Польща	0 – 2	Італія	товариський матч	-	кап.
15-11-2011	Рим	Італія	0 – 1	Уругвай	товариський матч	-1	кап.
29-2-2012	Генуя	Італія	0 – 1	США	товариський матч	-1	кап.
1-6-2012	Цюрих	Італія	0 – 3	Росія	товариський матч	-	кап. 46'
10-6-2012	Гданськ	Іспанія	1 – 1	Італія	ЧЄ 2012 - 1-й етап	-1	кап.
14-6-2012	Познань	Італія	1 – 1	Хорватія	ЧЄ 2012 - 1-й етап	-1	кап.
18-6-2012	Познань	Італія	2 – 0	Ірландія	ЧЄ 2012 - 1-й етап	-	кап. 74'
24-6-2012	Київ	Англія	0 – 0 д.ч. (2 - 4 п.п.)	Італія	ЧЄ 2012 - чвертьфінал	-	кап.
28-6-2012	Варшава	Німеччина	1 – 2	Італія	ЧЄ 2012 - півфінал	-1	кап.
1-7-2012	Київ	Іспанія	4 – 0	Італія	ЧЄ 2012 - Фінал	-4	кап.
7-9-2012	Софія (місто)	Болгарія	2 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2014	-2	кап.
11-9-2012	Модена	Італія	2 – 0	Мальта	Відбір до ЧС 2014	-	кап.
12-10-2012	Єреван	Вірменія	1 – 3	Італія	Відбір до ЧС 2014	-1	кап.
6-2-2013	Амстердам	Нідерланди	1 – 1	Італія	товариський матч	-1	кап.
21-3-2013	Женева	Італія	2 – 2	Бразилія	товариський матч	-2	кап.
26-3-2013	Та-Калі	Мальта	0 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2014	-	кап. 16'
31-5-2013	Болонья	Італія

[1]

[2]

[4]