Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (листопад 2013) |
Країни осі, Нації осі, Об'єднання осі, Країни фашистського альянсу, гітлерівська коаліція (нім. Achsenmächte ( прослухати); італ. Potenze dell'Asse [po.'tɛn.t͡se delˈlas.se]; яп. 枢軸国 Sūjikukoku sɯːdʑikɯꜜkokɯ) — об'єднання країн в часи Другої світової війни.
Три головні країни — елементи вісі: націонал-соціалістичний Третій Рейх, фашистська Італія та Японська імперія («Вісь Рим-Берлін-Токіо») були членами військового союзу Троїстого пакту (англ. Tripartite Pact) підписаного в серпні 1940 року, що офіційно заснували Об'єднання Вісі. Під час найбільшого підйому пакту його країни-члени домінували над значною частиною Європи, Північної та Східної Африки, Далекого Сходу, Південно-Східної Азії й Океанії.
Початок
Термін «вісь», як вважають, першим застосував прем'єр-міністр Угорщини Дюла Гембеш, який відстоював союз Німеччини, Угорщини та Італії й був посередником між Німеччиною й Італією задля зменшення протиріч між ними, задля досягнення цього союзу. Передчасна смерть Гомбоша у 1936 році при проведенні переговорів з Німеччиною в Мюнхені та зайняття його посади нефашистом припинило початкове притягнення Угорщини до триполярної осі, але зменшило протиріччя між Італією та Німеччиною, що вело до створення двополярної осі.
В листопаді 1936 року, термін «вісь» розпочав офіційно використовувати італійський диктатор Беніто Муссоліні, коли він говорив про вісь Рим—Берлін посилаючись на угоду між Німеччиною й Італією від 25 жовтня 1936 року. Муссоліні оголосив, що ці дві держави формують «Вісь», навколо якої інші держави Європи та світу мали б обертатись. Ця угода була підписана під час Другої італо-абісінської війни, проти експансії Італії виступила Ліга Націй, й Італія отримала підтримку Німеччини. Пізніше, у травні 1939 року, ці відносини, перетворені в союз, Муссоліні назвав «Сталевим пактом».
Термін «Держави осі» формально почав вживатись після підписання Троїстого пакту між Німеччиною, Японією й Італією 27 вересня 1940 року. До договору пізніше приєднались Угорщина (20 листопада 1940 року), Румунія (23 листопада 1940 року), Словаччина (24 листопада 1940 року) і Болгарія (1 березня 1941 року).
Італійське ім'я Roberto у 1940-1945 роках отримало нове значення — вживалось як скорочення «Rome-Berlin-Tokyo».
Його найпотужнішими державами з військового погляду були Німеччина і Японія. Ці дві нації також підписали Антикомінтернівський пакт 1936 року.
Від листопада 1940 року між нацистською Німеччиною і СРСР велися офіційні таємні переговори про приєднання Радянського Союзу до Вісі, що мало здійснитись через підписання нового документу про фактичний розподіл Східної півкулі планети між учасниками Пакту чотирьох Держав: Німеччиною, Італією, Японією та Радянським Союзом. Однак, вкінці 1940 року, Гітлер відкинув цей план і віддав наказ готуватися до нападу на СРСР.
Країни-учасники
Основні країни
- Третій Рейх з 1 вересня 1939 року.
- Королівство Італія з 1 вересня 1939 року до 8 вересня 1943 року.
- Японська імперія з 25 листопада 1939 року.
Сателіти і союзники
- Угорське королівство з 20 листопада 1940 року з Трансильванією і Воєводиною.
- Карелія (з осені 1941 року);
- Румунське королівство з 20 листопада 1940 року до 23 серпня 1944 року;
- Словацька республіка з 20 листопада 1940 року;
- Болгарське царство з 1 березня 1941 року до 9 вересня 1944 року;
- Королівство Югославія 1—27 березня 1941 року;
- Незалежна Держава Хорватія з 15 липня 1941 року — зі Славонією та Боснією і Герцеговиною;
- Королівство Ірак.
Неформальні союзники Третього Рейху
- СРСР (сторона що вела спільні бойові дії) від 17 вересня 1939 до 22 червня 1941.
- Фінляндія (сторона що вела спільні бойові дії) з травня 1940 року до 19 вересня 1944 року — з Петсамо.
Сателіти і союзники Японської імперії
- Маньчжурська держава (1937—1945 роки) — офіційно не проголошувала війни країнам Антигітлерівської коаліції; розгромлена вступом Червоної армії у війну проти Японії (1945).
- Менцзян (Внутрішня Монголія) з 27 вересня 1940 року.
- Тимчасовий уряд Китайської Республіки () з 29 березня 1941 року.
- Бірманська держава (1943—1945) — офіційно проголосила війну.
- Філіппінська республіка (1943—1945 роки) — офіційно не проголошувала війни.
- В'єтнамська імперія з 11 березня до 23 серпня 1945 року.
- Камбоджа 9—15 квітня 1945 року.
- Лаос 1944—1945.
- Тимчасовий уряд вільної Індії (1943—1945 роки) — офіційно проголосив війну.
- Таїланд (1942—1945) — офіційно не проголошував війни.
Сателіти і союзники Королівства Італія
- Албанія з 1 листопада 1939 року до 8 вересня 1943 року.
- Королівство Чорногорія (Режим С.Дрлевича), формально з 12 липня 1941 року до 8 вересня 1943 року, фактично — кілька тижнів 1941.
Окуповані і анексовані Третім Рейхом
- (Австрійська республіка).
- Вестмарк (Саар)
- Частини Польської республіки:
- Вільне місто Данциг.
- Частини Чехословацької республіки:
- Протекторат Богемії та Моравії з 15 березня 1939;
- Судетенланд.
- Люксембург.
- Данія.
- Бельгія (генерал-губернатор Фалькенхаузен).
- Франція (окуповані землі, включаючи Ельзас і Лотарингію).
- Нормандські острови.
- Італійська соціальна республіка з 23 вересня 1943 року;
- Частини колишнього Королівства Югославія:
- Сербія (з Банатом) — маріонетковий режим Недича з 1 вересня 1941;
- і Нижня Штирія;
- Провінція Любляна (до 1943 підпорядкувалась Королівству Італія, потім Третьому Рейху)
- Східні райхскомісаріати:
Держави-колабораціоністи
- Франція (Режим Віші, 1940—1944).
- Норвегія (режим Квіслінга).
- Нідерланди (режим Муссерта).
Примітки
- ВІСЬ - тлумачення, орфографія, новий правопис онлайн. slovnyk.ua. Процитовано 23 жовтня 2022.
- Hakim, Joy (1995). A History of Us: War, Peace and all that Jazz. New York: Oxford University Press. ISBN .
- Sinor, Denis. 1959. History of Hungary. Woking and London: George Allen and Unwin Ltd. Pp. 291
- Розмова наркома закордонних справ СРСР В. М. Молотова з послом Німеччини в СРСР Ф.Шуленбурґом. // АП РФ. Ф. 3. Оп. 64. С. 675. Л. 108. Машинопис. Завірена копія [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Nekrich, Aleksandr Moiseevich; Ulam, Adam Bruno; Freeze, Gregory L. (1997). Pariahs, Partners, Predators: German-Soviet Relations, 1922–1941, Columbia University Press. ; pp. 202–205.
- Roberts, Geoffrey (2006). Stalin's Wars: From World War to Cold War, 1939–1953, Yale University Press. ; p. 59.
- Hager, Robert P. (1 березня 2017). . Communist and Post-Communist Studies (англ.). 50 (1): 15—27. doi:10.1016/j.postcomstud.2016.11.002. ISSN 0967-067X. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
The Soviet Union participated as a cobelligerent with Germany after September 17, 1939, when Soviet forces invaded eastern Poland
- Blobaum, Robert (1990). . Problems of Communism. 39: 106. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 22 червня 2022.
As a co-belligerent of Nazi Germany, the Soviet Union secretly assisted the German invasion of central and western Poland before launching its own invasion of eastern Poland on September 17
Посилання
- Axis History Factbook [ 23 листопада 2006 у Wayback Machine.]
- В. С. Коваль. «ВІСЬ РИМ-БЕРЛІН» [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 578. — .
Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2013 Krayini osi Naciyi osi Ob yednannya osi Krayini fashistskogo alyansu gitlerivska koaliciya nim Achsenmachte ˈak sn ˌmɛc te prosluhati ital Potenze dell Asse po tɛn t se delˈlas se yap 枢軸国 Sujikukoku sɯːdʑikɯꜜkokɯ ob yednannya krayin v chasi Drugoyi svitovoyi vijni Antigitlerivska koaliciya ta yihni koloniyi Krayini sho priyednalisya do koaliciyi pislya ataki na Perl Garbor Krayini Osi yihni koloniyi ta abo soyuzniki storoni sho veli spilni bojovi diyi Nejtralni Tri golovni krayini elementi visi nacional socialistichnij Tretij Rejh fashistska Italiya ta Yaponska imperiya Vis Rim Berlin Tokio buli chlenami vijskovogo soyuzu Troyistogo paktu angl Tripartite Pact pidpisanogo v serpni 1940 roku sho oficijno zasnuvali Ob yednannya Visi Pid chas najbilshogo pidjomu paktu jogo krayini chleni dominuvali nad znachnoyu chastinoyu Yevropi Pivnichnoyi ta Shidnoyi Afriki Dalekogo Shodu Pivdenno Shidnoyi Aziyi j Okeaniyi PochatokDokladnishe Troyistij pakt Termin vis yak vvazhayut pershim zastosuvav prem yer ministr Ugorshini Dyula Gembesh yakij vidstoyuvav soyuz Nimechchini Ugorshini ta Italiyi j buv poserednikom mizh Nimechchinoyu j Italiyeyu zadlya zmenshennya protirich mizh nimi zadlya dosyagnennya cogo soyuzu Peredchasna smert Gombosha u 1936 roci pri provedenni peregovoriv z Nimechchinoyu v Myunheni ta zajnyattya jogo posadi nefashistom pripinilo pochatkove prityagnennya Ugorshini do tripolyarnoyi osi ale zmenshilo protirichchya mizh Italiyeyu ta Nimechchinoyu sho velo do stvorennya dvopolyarnoyi osi V listopadi 1936 roku termin vis rozpochav oficijno vikoristovuvati italijskij diktator Benito Mussolini koli vin govoriv pro vis Rim Berlin posilayuchis na ugodu mizh Nimechchinoyu j Italiyeyu vid 25 zhovtnya 1936 roku Mussolini ogolosiv sho ci dvi derzhavi formuyut Vis navkolo yakoyi inshi derzhavi Yevropi ta svitu mali b obertatis Cya ugoda bula pidpisana pid chas Drugoyi italo abisinskoyi vijni proti ekspansiyi Italiyi vistupila Liga Nacij j Italiya otrimala pidtrimku Nimechchini Piznishe u travni 1939 roku ci vidnosini peretvoreni v soyuz Mussolini nazvav Stalevim paktom Termin Derzhavi osi formalno pochav vzhivatis pislya pidpisannya Troyistogo paktu mizh Nimechchinoyu Yaponiyeyu j Italiyeyu 27 veresnya 1940 roku Do dogovoru piznishe priyednalis Ugorshina 20 listopada 1940 roku Rumuniya 23 listopada 1940 roku Slovachchina 24 listopada 1940 roku i Bolgariya 1 bereznya 1941 roku Italijske im ya Roberto u 1940 1945 rokah otrimalo nove znachennya vzhivalos yak skorochennya Rome Berlin Tokyo Jogo najpotuzhnishimi derzhavami z vijskovogo poglyadu buli Nimechchina i Yaponiya Ci dvi naciyi takozh pidpisali Antikominternivskij pakt 1936 roku Vid listopada 1940 roku mizh nacistskoyu Nimechchinoyu i SRSR velisya oficijni tayemni peregovori pro priyednannya Radyanskogo Soyuzu do Visi sho malo zdijsnitis cherez pidpisannya novogo dokumentu pro faktichnij rozpodil Shidnoyi pivkuli planeti mizh uchasnikami Paktu chotiroh Derzhav Nimechchinoyu Italiyeyu Yaponiyeyu ta Radyanskim Soyuzom Odnak vkinci 1940 roku Gitler vidkinuv cej plan i viddav nakaz gotuvatisya do napadu na SRSR Krayini uchasnikiOsnovni krayini Tretij Rejh z 1 veresnya 1939 roku Korolivstvo Italiya z 1 veresnya 1939 roku do 8 veresnya 1943 roku Yaponska imperiya z 25 listopada 1939 roku Sateliti i soyuzniki Ugorske korolivstvo z 20 listopada 1940 roku z Transilvaniyeyu i Voyevodinoyu Kareliya z oseni 1941 roku Rumunske korolivstvo z 20 listopada 1940 roku do 23 serpnya 1944 roku Slovacka respublika z 20 listopada 1940 roku Bolgarske carstvo z 1 bereznya 1941 roku do 9 veresnya 1944 roku Korolivstvo Yugoslaviya 1 27 bereznya 1941 roku Nezalezhna Derzhava Horvatiya z 15 lipnya 1941 roku zi Slavoniyeyu ta Bosniyeyu i Gercegovinoyu Korolivstvo Irak Neformalni soyuzniki Tretogo Rejhu SRSR storona sho vela spilni bojovi diyi vid 17 veresnya 1939 do 22 chervnya 1941 Finlyandiya storona sho vela spilni bojovi diyi z travnya 1940 roku do 19 veresnya 1944 roku z Petsamo Sateliti i soyuzniki Yaponskoyi imperiyi Manchzhurska derzhava 1937 1945 roki oficijno ne progoloshuvala vijni krayinam Antigitlerivskoyi koaliciyi rozgromlena vstupom Chervonoyi armiyi u vijnu proti Yaponiyi 1945 Menczyan Vnutrishnya Mongoliya z 27 veresnya 1940 roku Timchasovij uryad Kitajskoyi Respubliki z 29 bereznya 1941 roku Birmanska derzhava 1943 1945 oficijno progolosila vijnu Filippinska respublika 1943 1945 roki oficijno ne progoloshuvala vijni V yetnamska imperiya z 11 bereznya do 23 serpnya 1945 roku Kambodzha 9 15 kvitnya 1945 roku Laos 1944 1945 Timchasovij uryad vilnoyi Indiyi 1943 1945 roki oficijno progolosiv vijnu Tayiland 1942 1945 oficijno ne progoloshuvav vijni Sateliti i soyuzniki Korolivstva Italiya Albaniya z 1 listopada 1939 roku do 8 veresnya 1943 roku Korolivstvo Chornogoriya Rezhim S Drlevicha formalno z 12 lipnya 1941 roku do 8 veresnya 1943 roku faktichno kilka tizhniv 1941 Okupovani i aneksovani Tretim RejhomNimechchina ta yiyi sateliti pid chas yih najbilshoyi teritorialnoyi ekspansiyi v Yevropi Avstrijska respublika Vestmark Saar Chastini Polskoyi respubliki Generalna guberniya Krayina Varti Poznan Vilne misto Dancig Chastini Chehoslovackoyi respubliki Protektorat Bogemiyi ta Moraviyi z 15 bereznya 1939 Sudetenland Lyuksemburg Daniya Belgiya general gubernator Falkenhauzen Franciya okupovani zemli vklyuchayuchi Elzas i Lotaringiyu Normandski ostrovi Italijska socialna respublika z 23 veresnya 1943 roku Chastini kolishnogo Korolivstva Yugoslaviya Serbiya z Banatom marionetkovij rezhim Nedicha z 1 veresnya 1941 i Nizhnya Shtiriya Provinciya Lyublyana do 1943 pidporyadkuvalas Korolivstvu Italiya potim Tretomu Rejhu Shidni rajhskomisariati Ukrayina Ostland Baltijski krayini ta Biloruska RSR Kavkaz Moskoviya Derzhavi kolaboracionistiFranciya Rezhim Vishi 1940 1944 Norvegiya rezhim Kvislinga Niderlandi rezhim Musserta PrimitkiVIS tlumachennya orfografiya novij pravopis onlajn slovnyk ua Procitovano 23 zhovtnya 2022 Hakim Joy 1995 A History of Us War Peace and all that Jazz New York Oxford University Press ISBN 0 19 509514 6 Sinor Denis 1959 History of Hungary Woking and London George Allen and Unwin Ltd Pp 291 Rozmova narkoma zakordonnih sprav SRSR V M Molotova z poslom Nimechchini v SRSR F Shulenburgom AP RF F 3 Op 64 S 675 L 108 Mashinopis Zavirena kopiya 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ros Nekrich Aleksandr Moiseevich Ulam Adam Bruno Freeze Gregory L 1997 Pariahs Partners Predators German Soviet Relations 1922 1941 Columbia University Press ISBN 0 231 10676 9 pp 202 205 Roberts Geoffrey 2006 Stalin s Wars From World War to Cold War 1939 1953 Yale University Press ISBN 0 300 11204 1 p 59 Hager Robert P 1 bereznya 2017 Communist and Post Communist Studies angl 50 1 15 27 doi 10 1016 j postcomstud 2016 11 002 ISSN 0967 067X Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 15 grudnya 2021 The Soviet Union participated as a cobelligerent with Germany after September 17 1939 when Soviet forces invaded eastern Poland Blobaum Robert 1990 Problems of Communism 39 106 Arhiv originalu za 18 bereznya 2022 Procitovano 22 chervnya 2022 As a co belligerent of Nazi Germany the Soviet Union secretly assisted the German invasion of central and western Poland before launching its own invasion of eastern Poland on September 17PosilannyaKrayini Osi u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Axis History Factbook 23 listopada 2006 u Wayback Machine V S Koval VIS RIM BERLIN 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 578 ISBN 966 00 0734 5 Ce nezavershena stattya pro Drugu svitovu vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi