Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Секула Дрлевич (серб. Секула Дрљевић; 25 серпня (6 вересня) 1884, Равні (Колашин), Муніципалітет Колашин, Князівство Чорногорія — 10 листопада 1945, Юденбург, Австрія) — чорногорський юрист, письменник і політик. Прем'єр-міністр чорногорського уряду у період італійської окупації держави. Один з найвідоміших критиків югославського унітаризму.
| Секула Дрлевич | |
|---|---|
| серб. Секула Дрљевић | |
 | |
| Народився | 25 серпня (6 вересня) 1884 d, Князівство Чорногорія |
| Помер | 10 листопада 1945 (61 рік) Юденбург, Штирія |
| Країна |  Королівство Чорногорія Королівство Сербів, Хорватів і Словенців Королівство Югославія |
| Діяльність | політик, адвокат, письменник, правник |
| Галузь | право[1] і політика[1] |
| Alma mater | Загребський університет і d |
| Знання мов | сербська і чорногорська[1] |
| Посада | Прем'єр-міністр Чорногорії |
| Партія | зеленаші і d |
| |
Біографія
Він вивчав право у Загребському університеті. У 1907 році він очолив Міністерство фінансів. З 1909 — міністр юстиції, з 1912 по 1913 — знову міністр фінансів. Вперше був обраний до парламенту у 1913 році.
Під час Балканських воєн та Першої світової війни виступав за об'єднання Чорногорії та Сербії, відмовився залишити країну навіть після того як вона була окупована австрійцями і опинився у в'язниці.
Після завершення війни і утворення Королівства сербів, хорватів і словенців увійшов до складу уряду , отримавши портфель міністра юстиції. Але вражений переслідуванням співвтчизників, через три місяці залишив посаду і став адвокатом жертв репресій. Одним з найгучніших став процес колишнього міністра оборони королівської Чорногорії та організатора протиавстрійського партизанського руху . Влада звинуватила генерала у державній зраді, але Дрлевич викрив фальсифікації слідства і домігся виправдального вироку.
Разом з Вешовичем Дрлевич увійшов до руху «За право, честь і свободу», а згодом — заснував , яка виступала проти упослідженого становища Чорногорії в королівстві Карагеоргієвичів та вимагала його перетворення на федерацію — вільний союз південнослов'янських народів. Саме тому активістів цієї партії часто іменували федералістами.
Розвал Югославії у 1941 році федералісти сприяняли як слушну нагоду для здобуття незалежності Чорногорії. Дрлевич разом із однодумцями поквапився створити в Цетинє , який сподівався перебрати на себе владу в краї. Проте італійці одразу ж створили власну окупаційну адміністрацію і оголосили комітет Дрлевича розпущеним.
12 липня 1941 року на скликаному італійцями Чорногорія була проголошена «суверенною і незалежною державою» під владою намісника італійського короля. Дрлевич очолив уряд — Чорногорську Раду. Проте в жовтні 1941 року окупанти його заарештували і вислали до Італії.
Загинув, разом із дружиною, 10 листопада 1945 року в австрійському Юденбурзі. Їх вбили власні охоронці, колишні четники.
Редактор гімну Чорногорії
У 1937 році Дрлевич запропонував змінити текст популярної чорногорської народної пісні і чорногорського гімну «Oj, svijetla majska zoro» (О, світла травнева зоря!), прибравши з неї слова, що натякають на спорідненість чорногорців з сербами: Једина си за слободу, Ти остала српском роду… Оновлена версія гімну була опублікована у 1944 році під назвою «Vječna naša» (Вічна наша…).
Через 60 років, після отримання Чорногорією незалежності, 12 липня 2004 правляча Демократична партія соціалістів Чорногорії під керівництвом Міло Джукановича затвердила вірші Дрлевича як національний гімн Чорногорії, лише злегка змінивши слова.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.149
- Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.157-159
Див. також
Посилання
- (1977). Kontrarevolucija u Crnoj Gori: Četnički i federalistički pokret 1941—1945. Cetinje: Obod.
- Tomasevich, Jozo (2002). . Stanford: Stanford University Press. ISBN . Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 24 травня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sekula Drlevich serb Sekula Drљeviћ 25 serpnya 6 veresnya 1884 18840906 Ravni Kolashin Municipalitet Kolashin Knyazivstvo Chornogoriya 10 listopada 1945 Yudenburg Avstriya chornogorskij yurist pismennik i politik Prem yer ministr chornogorskogo uryadu u period italijskoyi okupaciyi derzhavi Odin z najvidomishih kritikiv yugoslavskogo unitarizmu Sekula Drlevichserb Sekula DrљeviћNarodivsya25 serpnya 6 veresnya 1884 d Knyazivstvo ChornogoriyaPomer10 listopada 1945 1945 11 10 61 rik Yudenburg ShtiriyaKrayina Korolivstvo Chornogoriya Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv Korolivstvo YugoslaviyaDiyalnistpolitik advokat pismennik pravnikGaluzpravo 1 i politika 1 Alma materZagrebskij universitet i dZnannya movserbska i chornogorska 1 PosadaPrem yer ministr ChornogoriyiPartiyazelenashi i dVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaVin vivchav pravo u Zagrebskomu universiteti U 1907 roci vin ocholiv Ministerstvo finansiv Z 1909 ministr yusticiyi z 1912 po 1913 znovu ministr finansiv Vpershe buv obranij do parlamentu u 1913 roci Pid chas Balkanskih voyen ta Pershoyi svitovoyi vijni vistupav za ob yednannya Chornogoriyi ta Serbiyi vidmovivsya zalishiti krayinu navit pislya togo yak vona bula okupovana avstrijcyami i opinivsya u v yaznici Pislya zavershennya vijni i utvorennya Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv uvijshov do skladu uryadu otrimavshi portfel ministra yusticiyi Ale vrazhenij peresliduvannyam spivvtchiznikiv cherez tri misyaci zalishiv posadu i stav advokatom zhertv represij Odnim z najguchnishih stav proces kolishnogo ministra oboroni korolivskoyi Chornogoriyi ta organizatora protiavstrijskogo partizanskogo ruhu Vlada zvinuvatila generala u derzhavnij zradi ale Drlevich vikriv falsifikaciyi slidstva i domigsya vipravdalnogo viroku Razom z Veshovichem Drlevich uvijshov do ruhu Za pravo chest i svobodu a zgodom zasnuvav yaka vistupala proti uposlidzhenogo stanovisha Chornogoriyi v korolivstvi Karageorgiyevichiv ta vimagala jogo peretvorennya na federaciyu vilnij soyuz pivdennoslov yanskih narodiv Same tomu aktivistiv ciyeyi partiyi chasto imenuvali federalistami Rozval Yugoslaviyi u 1941 roci federalisti spriyanyali yak slushnu nagodu dlya zdobuttya nezalezhnosti Chornogoriyi Drlevich razom iz odnodumcyami pokvapivsya stvoriti v Cetinye yakij spodivavsya perebrati na sebe vladu v krayi Prote italijci odrazu zh stvorili vlasnu okupacijnu administraciyu i ogolosili komitet Drlevicha rozpushenim 12 lipnya 1941 roku na sklikanomu italijcyami Chornogoriya bula progoloshena suverennoyu i nezalezhnoyu derzhavoyu pid vladoyu namisnika italijskogo korolya Drlevich ocholiv uryad Chornogorsku Radu Prote v zhovtni 1941 roku okupanti jogo zaareshtuvali i vislali do Italiyi Zaginuv razom iz druzhinoyu 10 listopada 1945 roku v avstrijskomu Yudenburzi Yih vbili vlasni ohoronci kolishni chetniki Redaktor gimnu ChornogoriyiU 1937 roci Drlevich zaproponuvav zminiti tekst populyarnoyi chornogorskoyi narodnoyi pisni i chornogorskogo gimnu Oj svijetla majska zoro O svitla travneva zorya pribravshi z neyi slova sho natyakayut na sporidnenist chornogorciv z serbami Јedina si za slobodu Ti ostala srpskom rodu Onovlena versiya gimnu bula opublikovana u 1944 roci pid nazvoyu Vjecna nasa Vichna nasha Cherez 60 rokiv pislya otrimannya Chornogoriyeyu nezalezhnosti 12 lipnya 2004 pravlyacha Demokratichna partiya socialistiv Chornogoriyi pid kerivnictvom Milo Dzhukanovicha zatverdila virshi Drlevicha yak nacionalnij gimn Chornogoriyi lishe zlegka zminivshi slova PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Mustafin O Chornogoriya Podorozh istoriyeyu K 2022 s 149 Mustafin O Chornogoriya Podorozh istoriyeyu K 2022 s 157 159Div takozhZelenashiPosilannya 1977 Kontrarevolucija u Crnoj Gori Cetnicki i federalisticki pokret 1941 1945 Cetinje Obod Tomasevich Jozo 2002 Stanford Stanford University Press ISBN 978 0 8047 3615 2 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2014 Procitovano 24 travnya 2015