Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Василь Андрійович Гайворонський (псевдонім — Гайдарівський Василь; нар. 14 січня 1906, Костянтинівка, Донеччина — пом. 13 листопада 1972, Філадельфія, США) — український письменник, творчість якого почалася у 20-х роках, членом літспілки «Забой», «Всеукраїнської спілки пролетарських письменників» та ОУП «Слово». Похований на українському православному цвинтарі святого Андрія у Савт-Бавнд-Брук, штат Нью-Джерсі.
| Гайдарівський Василь Андрійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 14 січня 1906 Костянтинівка, Сантуринівська волость, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 13 листопада 1972 (66 років) Філадельфія, Пенсільванія, США | |||
| Поховання | Цвинтар святого Андрія | |||
| Країна |  США | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Заклад | Донбас | |||
| Мова творів | українська | |||
| Членство | Забой | |||
| | ||||
Життєпис
Василь Гайворонський народився 14 січня 1906 року в Костянтинівці на Донеччині.
У 1933 році Державне видавництво у Харкові видало його книгу «Пугачівська рудня», але до читачів вона не дійшла: головного редактора журналу «Літературний Донбас» Г. Баглюка та його заступника В. Гайворонського було заарештовано і звинувачено в троцькізмі. Троцькізмом, як ширмою, прикривався лише зовнішній фасад репресій в Донбасі на початку 30-х років. За цим явищем, як вважає дослідник літератури Донбасу , стояло одне: знищення української культури, і про це говорить хоч би той факт, що після арешту Баглюка і Гайворонського журнал було повністю русифіковано. Уже в сьомому номері за 1935 рік українською мовою було надруковано лише одного вірша М. Рудя «Нареченій». Цю ситуацію коментує В. Гайворонський у своїй автобіографічній довідці на адресу видавця з Буенос-Айреса Юліана Середяка: «На кінець 1933 року у нас у Донбасі мав відбутися з'їзд письменників. Але ні мені, ні Баглюкові, ні комусь іншому з українських письменників бути на ньому не довелося. Кружляли чутки, що Москва проектує формальне приєднання Донбасу до Росії, а тому можна сподіватися репресій проти всього, що українське».
Василь Гайворонський був членом літгрупи «Забой» та Всеукраїнської асоціації пролетарських письменників.
У 1933 році був висланий за межі України. Утік і жив, переховуючись на Кавказі.
У 1944 році переїхав до Львова. Звідти емігрував до Сполучених Штатів Америки. Василь Гайворонський потрапив за кордон вже сформованим письменником, на творчому рахунку якого було кілька оповідань і повістей, надрукованих у журналі «Літературний Донбас» та в інших періодичних виданнях. Багато його оповідань було надруковано у західноукраїнській еміграційній періодиці.
Він автор оповідань і новел «Пугачівська рудня» (1933). «Ще одне кохання» (1946), «А світ такий гарний» (1962), «Заячий пастух» (1962).
В доробку письменника є ряд оповідань та повістей, виданих у різний час. Так, 1963 року в Буенос-Айресі та (Аргентині) у видавництві вже згадуваного Юліана Середяка надруковано в календарі-альманасі «Мітла» гумористичне оповідання «Сенсація знічев'я». А в 1986 році у штаті Колорадо (США) вийшов збірник оповідань і повістей «Циркачка».
Про високе поцінування письменника еміграційною громадою може свідчити і той факт, що відомий український культурний діяч з Австралії Дмитро Нитченко включив у виданий ним збірник листів до нього видатних письменників діаспори і кореспонденції. Так, серед прізвищ Івана Багряного, Володимира Винниченка, Анатоля Гака (Мартин Задека), Анатолія Галана (Калиновського), Олекси Кобця (Варавви), Уласа Самчука і Володимира Ґжицького (недіаспорянина) бачимо і прізвище В. Гайворонського. Автор вступної статті до цього видання Марко Павлишин, зокрема, пише, що «вона, ця збірка, являє собою „збірний автопортрет“ українських письменників, які творили нашу літературу на одному з найтяжчих етапів нашої історії, в емігрантських скитаннях і діяспорних скрутах».
В цілому творчість Гайворонського можна поділити на два великі періоди: перший, коли він почав друкуватись у 20-х роках в періодиці Донеччини, а пізніше став заступником редактора журналу «Забой» — «Літературний Донбас»; другий — це початок сорокових років в Україні і далі — до кінця життєвого шляху в Америці.
Помер 13 листопада 1972 року в Філадельфії. Похований на українському кладовищі у Баунд-Бруці.
Псевдонім
В. Гайворонський так описував історію свого псевдоніму «Гайдарівський»:
В одному німецькому селі південної Баварії, під Альпами, уже після війни мені довелося ще раз міняти прізвище. На нас, втікачів, почали полювати репатріаційні комісії чи місії. Представники совєтської влади їздили по селах і за своїм списком вимагали «ворогів народу». І я попросив люб'язну секретарку бюрґермайстра, щоб вона змінила в моєму прізвищі деякі літери. Це вона, хоч і не без страху, зробила. І я заходив до канцелярії бюрґермайстра Гайворонським, а вийшов Гайдарівським. Серпень, 1962 р.
Творчий доробок
Автор збірок оповідань і новел «Пугачівська рудня» (1933), «Ще одне кохання» (1946), «А світ такий гарний…» (1962); повістей «Заячий пастух» (1962), «Циркачка» (1986), «Спокута» (1991).
- Гайдарівський В. А світ такий гарний… — Буенос-Айрес: Видавництво Юліяна Середяка, 1962. — 238 с.
- Гайдарівський В. Заячий пастух: Повість. — Нью-Йорк: Слово, 1962. — 164 с.
- Гайдарівський В. Листи до Д. Нитченка // Нитченко Д. Листи письменників. — Мельборн, 1992. — С. 53-61.
- Гайворонський В. Сенсація знічев'я. Двоє друзів і містер Піт // Уроки правди і добра / Упоряд. та автор біогр. нарисів В. В. Оліфіренко. — Донецьк: Донбас, 2001. — С. 205—228.
- Гайдарівський В. Спокута. — Філадельфія: Накладом С. Гайдарівської, 1991. — 253 с.
- Гайдарівський В. Циркачка: Оповідання. — Грілей, 1986. — 285 с.
- Гайдарівський В. Ще одно кохання. Повість. — Авґсбурґ, 1946. — 134 с.
Вшанування пам'яті
16 квітня 2024 року у місті Костянтинівка вулицю Булгакова перейменували на вулицю Василя Гайворонського.
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 27 жовтня 2017.
- У Костянтинівці та громаді перейменували понад 170 вулиць: серед них кілька — на честь загиблих військових з Донеччини.
Література
- Письменники української діаспори: Донбаський вимір / [упоряд. В. А. Просалова]. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. — 336 с.
- Баса О. Гайдарівський Василь: біогр. довідка; бібліографія // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопед. слов. / За ред. М. М. Романюка. — Львів, 1996. — Т. 3. — С. 73-74.
- Біляїв В. Шукач гарного світу (Василь Гайдарівський) // «На неокраянім крилі…». — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — С. 58-78. http://ukrlife.org/main/cxid/bilajiw1_gaid.htm [ 2 квітня 2007 у Wayback Machine.]
- Гайворонський Василь. Заячий пастух. — Донецьк: Еколого-культурний центр «Бахмат», Товариство ім. Олекси Тихого, Союз українок, 2010. — 156 с.
- Гайдарівський Василь // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. Репринт. відтворення. — К., 1993. — Т. 1. — С. 338.
- Гайдарівський Василь // Романенчук Б. . — Філадельфія, 1973. — Т. 2. — С. 316—317.
- Кухар Р. Чому Донбас національно відстає // Визвольний шлях. — 1991. — Кн. 8. — С. 1014—1017.
- Нитченко Д. Василь Гайдарівський // Нитченко Д. Листи письменників. — Мельборн, 1992. — С. 52-53.
- Овечко І. «А світ такий гарний…» // Вибрані поезії, нариси, оповідання, статті, рецензії. — Лос-Анджелес: Батурин, 1970. — С. 152—153.
- Просалова В. Василь Гайворонський: життєві і творчі перипетії // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. — Черкаси, 2008. — Вип. 138. — С. 54-60.
- Пустова Ф. Естетична функція міфологічних образів у творі «Мерехтливі зорі» В. Гайворонського // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шеченка. — Донецьк: Український культурологічний центр, Східний видавничий дім, 2008. — Т. 23. — С. 38-44.
- Ром Б. Василь Гайдарівський // Київ. — Філадельфія, 1964. — № 2. — С. 69.
- Сварог В. Творчі шукання Василя Гайдарівського (Письменник, його час, люди і теми) // Нові дні. — 1967. — січень. — С. 6-11.
- Скворцова Т. Невтомний шукач гарного світу (Про В. Гайворонського) // Бахмутський шлях. — 1998. — № 5. — С.19-24.
- Тарнавська М. Гайдарівський Василь // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 143.
- Чапленко В. Привітаймо письменника: Про книжку В. Гайдарівського «А світ такий гарний…» // Нові дні. — 1963. — № 100. — С. 14-17.
- Юриняк А. Шляхом власного стилю (про В. Гайдарівського) // Критичним пером. — Лос Анджелес, 1974. — С. 57-61.
- Жила В. І тривоги, і радощі…: До 90-річчя життя і літ. діяльності Григорія Костюка // Визвольний шлях. — 1998. — № 4. — С. 491—496.
- Жулинський М. Зустрічі без прощань на українському просторі XX століття // Зустрічі і прощання: Спогади. — К.: Смолоскип, 2008. — Кн. 1. — С. 5-20.
- Кошелівець І. Ентузіаст відродження // Дзвін. — 1991. — № 12. Нитченко Д. Григорієві Костюкові сімдесят років // Нові дні. — 1993. — № 3. — С. 14-15.
- Нитченко Д. «Григорій Костюк» // Новий обрій. Альманах. — Мельборн, 1999. — Ч. 11. — С. 276—278.
- Пригорницький Ю. Григорій Костюк: «І впадуть Єрихонські стіни» / / Літ. Україна. — 1991. — 30 травня.
- Ротач П. Мемуарна епопея // Слово і час. — 1991. — № 7. Світайло Л. Р. Костюк Григорій Олександрович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 22.
- Творча спадщина Григорія Костюка в контексті сучасної наукової думки/ матеріали Всеукраїнської наукової конференції. — К. — Хмельницький, 2002. — 154 с.
- Романько В. І. Повернення на батьківщину Василя Гайворонського // Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2006 рік. — Донецьк, 2005. — С. 81-84.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Посилання
- Гайворонський Василь Андрійович. Біографія [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gajvoronskij Vasil Andrijovich Gajvoronskij psevdonim Gajdarivskij Vasil nar 14 sichnya 1906 Kostyantinivka Donechchina pom 13 listopada 1972 Filadelfiya SShA ukrayinskij pismennik tvorchist yakogo pochalasya u 20 h rokah chlenom litspilki Zaboj Vseukrayinskoyi spilki proletarskih pismennikiv ta OUP Slovo Pohovanij na ukrayinskomu pravoslavnomu cvintari svyatogo Andriya u Savt Bavnd Bruk shtat Nyu Dzhersi Gajdarivskij Vasil AndrijovichNarodivsya14 sichnya 1906 1906 01 14 Kostyantinivka Santurinivska volost Bahmutskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer13 listopada 1972 1972 11 13 66 rokiv Filadelfiya Pensilvaniya SShAPohovannyaCvintar svyatogo AndriyaKrayina SShADiyalnistpismennikZakladDonbasMova tvorivukrayinskaChlenstvoZabojZhittyepisVasil Gajvoronskij narodivsya 14 sichnya 1906 roku v Kostyantinivci na Donechchini U 1933 roci Derzhavne vidavnictvo u Harkovi vidalo jogo knigu Pugachivska rudnya ale do chitachiv vona ne dijshla golovnogo redaktora zhurnalu Literaturnij Donbas G Baglyuka ta jogo zastupnika V Gajvoronskogo bulo zaareshtovano i zvinuvacheno v trockizmi Trockizmom yak shirmoyu prikrivavsya lishe zovnishnij fasad represij v Donbasi na pochatku 30 h rokiv Za cim yavishem yak vvazhaye doslidnik literaturi Donbasu stoyalo odne znishennya ukrayinskoyi kulturi i pro ce govorit hoch bi toj fakt sho pislya areshtu Baglyuka i Gajvoronskogo zhurnal bulo povnistyu rusifikovano Uzhe v somomu nomeri za 1935 rik ukrayinskoyu movoyu bulo nadrukovano lishe odnogo virsha M Rudya Narechenij Cyu situaciyu komentuye V Gajvoronskij u svoyij avtobiografichnij dovidci na adresu vidavcya z Buenos Ajresa Yuliana Seredyaka Na kinec 1933 roku u nas u Donbasi mav vidbutisya z yizd pismennikiv Ale ni meni ni Baglyukovi ni komus inshomu z ukrayinskih pismennikiv buti na nomu ne dovelosya Kruzhlyali chutki sho Moskva proektuye formalne priyednannya Donbasu do Rosiyi a tomu mozhna spodivatisya represij proti vsogo sho ukrayinske Vasil Gajvoronskij buv chlenom litgrupi Zaboj ta Vseukrayinskoyi asociaciyi proletarskih pismennikiv U 1933 roci buv vislanij za mezhi Ukrayini Utik i zhiv perehovuyuchis na Kavkazi U 1944 roci pereyihav do Lvova Zvidti emigruvav do Spoluchenih Shtativ Ameriki Vasil Gajvoronskij potrapiv za kordon vzhe sformovanim pismennikom na tvorchomu rahunku yakogo bulo kilka opovidan i povistej nadrukovanih u zhurnali Literaturnij Donbas ta v inshih periodichnih vidannyah Bagato jogo opovidan bulo nadrukovano u zahidnoukrayinskij emigracijnij periodici Vin avtor opovidan i novel Pugachivska rudnya 1933 She odne kohannya 1946 A svit takij garnij 1962 Zayachij pastuh 1962 V dorobku pismennika ye ryad opovidan ta povistej vidanih u riznij chas Tak 1963 roku v Buenos Ajresi ta Argentini u vidavnictvi vzhe zgaduvanogo Yuliana Seredyaka nadrukovano v kalendari almanasi Mitla gumoristichne opovidannya Sensaciya znichev ya A v 1986 roci u shtati Kolorado SShA vijshov zbirnik opovidan i povistej Cirkachka Pro visoke pocinuvannya pismennika emigracijnoyu gromadoyu mozhe svidchiti i toj fakt sho vidomij ukrayinskij kulturnij diyach z Avstraliyi Dmitro Nitchenko vklyuchiv u vidanij nim zbirnik listiv do nogo vidatnih pismennikiv diaspori i korespondenciyi Tak sered prizvish Ivana Bagryanogo Volodimira Vinnichenka Anatolya Gaka Martin Zadeka Anatoliya Galana Kalinovskogo Oleksi Kobcya Varavvi Ulasa Samchuka i Volodimira Gzhickogo nediasporyanina bachimo i prizvishe V Gajvoronskogo Avtor vstupnoyi statti do cogo vidannya Marko Pavlishin zokrema pishe sho vona cya zbirka yavlyaye soboyu zbirnij avtoportret ukrayinskih pismennikiv yaki tvorili nashu literaturu na odnomu z najtyazhchih etapiv nashoyi istoriyi v emigrantskih skitannyah i diyaspornih skrutah V cilomu tvorchist Gajvoronskogo mozhna podiliti na dva veliki periodi pershij koli vin pochav drukuvatis u 20 h rokah v periodici Donechchini a piznishe stav zastupnikom redaktora zhurnalu Zaboj Literaturnij Donbas drugij ce pochatok sorokovih rokiv v Ukrayini i dali do kincya zhittyevogo shlyahu v Americi Pomer 13 listopada 1972 roku v Filadelfiyi Pohovanij na ukrayinskomu kladovishi u Baund Bruci PsevdonimV Gajvoronskij tak opisuvav istoriyu svogo psevdonimu Gajdarivskij V odnomu nimeckomu seli pivdennoyi Bavariyi pid Alpami uzhe pislya vijni meni dovelosya she raz minyati prizvishe Na nas vtikachiv pochali polyuvati repatriacijni komisiyi chi misiyi Predstavniki sovyetskoyi vladi yizdili po selah i za svoyim spiskom vimagali vorogiv narodu I ya poprosiv lyub yaznu sekretarku byurgermajstra shob vona zminila v moyemu prizvishi deyaki literi Ce vona hoch i ne bez strahu zrobila I ya zahodiv do kancelyariyi byurgermajstra Gajvoronskim a vijshov Gajdarivskim Serpen 1962 r Tvorchij dorobokAvtor zbirok opovidan i novel Pugachivska rudnya 1933 She odne kohannya 1946 A svit takij garnij 1962 povistej Zayachij pastuh 1962 Cirkachka 1986 Spokuta 1991 Gajdarivskij V A svit takij garnij Buenos Ajres Vidavnictvo Yuliyana Seredyaka 1962 238 s Gajdarivskij V Zayachij pastuh Povist Nyu Jork Slovo 1962 164 s Gajdarivskij V Listi do D Nitchenka Nitchenko D Listi pismennikiv Melborn 1992 S 53 61 Gajvoronskij V Sensaciya znichev ya Dvoye druziv i mister Pit Uroki pravdi i dobra Uporyad ta avtor biogr narisiv V V Olifirenko Doneck Donbas 2001 S 205 228 Gajdarivskij V Spokuta Filadelfiya Nakladom S Gajdarivskoyi 1991 253 s Gajdarivskij V Cirkachka Opovidannya Grilej 1986 285 s Gajdarivskij V She odno kohannya Povist Avgsburg 1946 134 s Vshanuvannya pam yati16 kvitnya 2024 roku u misti Kostyantinivka vulicyu Bulgakova perejmenuvali na vulicyu Vasilya Gajvoronskogo Primitki Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2017 Procitovano 27 zhovtnya 2017 U Kostyantinivci ta gromadi perejmenuvali ponad 170 vulic sered nih kilka na chest zagiblih vijskovih z Donechchini LiteraturaPismenniki ukrayinskoyi diaspori Donbaskij vimir uporyad V A Prosalova Doneck Shidnij vidavnichij dim 2010 336 s Basa O Gajdarivskij Vasil biogr dovidka bibliografiya Ukrayinska zhurnalistika v imenah Materiali do encikloped slov Za red M M Romanyuka Lviv 1996 T 3 S 73 74 Bilyayiv V Shukach garnogo svitu Vasil Gajdarivskij Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 S 58 78 http ukrlife org main cxid bilajiw1 gaid htm 2 kvitnya 2007 u Wayback Machine Gajvoronskij Vasil Zayachij pastuh Doneck Ekologo kulturnij centr Bahmat Tovaristvo im Oleksi Tihogo Soyuz ukrayinok 2010 156 s Gajdarivskij Vasil Enciklopediya Ukrayinoznavstva Slovnikova chastina Golov red V Kubijovich Reprint vidtvorennya K 1993 T 1 S 338 Gajdarivskij Vasil Romanenchuk B Filadelfiya 1973 T 2 S 316 317 Kuhar R Chomu Donbas nacionalno vidstaye Vizvolnij shlyah 1991 Kn 8 S 1014 1017 Nitchenko D Vasil Gajdarivskij Nitchenko D Listi pismennikiv Melborn 1992 S 52 53 Ovechko I A svit takij garnij Vibrani poeziyi narisi opovidannya statti recenziyi Los Andzheles Baturin 1970 S 152 153 Prosalova V Vasil Gajvoronskij zhittyevi i tvorchi peripetiyi Visnik Cherkaskogo universitetu Seriya Filologichni nauki Cherkasi 2008 Vip 138 S 54 60 Pustova F Estetichna funkciya mifologichnih obraziv u tvori Merehtlivi zori V Gajvoronskogo Doneckij visnik Naukovogo tovaristva im Shechenka Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Shidnij vidavnichij dim 2008 T 23 S 38 44 Rom B Vasil Gajdarivskij Kiyiv Filadelfiya 1964 2 S 69 Svarog V Tvorchi shukannya Vasilya Gajdarivskogo Pismennik jogo chas lyudi i temi Novi dni 1967 sichen S 6 11 Skvorcova T Nevtomnij shukach garnogo svitu Pro V Gajvoronskogo Bahmutskij shlyah 1998 5 S 19 24 Tarnavska M Gajdarivskij Vasil Enciklopediya ukrayinskoyi diyaspori Gol red V Markus spiv red D Markus Nyu Jork Chikago 2009 Kn 1 S 143 Chaplenko V Privitajmo pismennika Pro knizhku V Gajdarivskogo A svit takij garnij Novi dni 1963 100 S 14 17 Yurinyak A Shlyahom vlasnogo stilyu pro V Gajdarivskogo Kritichnim perom Los Andzheles 1974 S 57 61 Zhila V I trivogi i radoshi Do 90 richchya zhittya i lit diyalnosti Grigoriya Kostyuka Vizvolnij shlyah 1998 4 S 491 496 Zhulinskij M Zustrichi bez proshan na ukrayinskomu prostori XX stolittya Zustrichi i proshannya Spogadi K Smoloskip 2008 Kn 1 S 5 20 Koshelivec I Entuziast vidrodzhennya Dzvin 1991 12 Nitchenko D Grigoriyevi Kostyukovi simdesyat rokiv Novi dni 1993 3 S 14 15 Nitchenko D Grigorij Kostyuk Novij obrij Almanah Melborn 1999 Ch 11 S 276 278 Prigornickij Yu Grigorij Kostyuk I vpadut Yerihonski stini Lit Ukrayina 1991 30 travnya Rotach P Memuarna epopeya Slovo i chas 1991 7 Svitajlo L R Kostyuk Grigorij Oleksandrovich Ukrayinska literaturna enciklopediya U 5 t K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 3 S 22 Tvorcha spadshina Grigoriya Kostyuka v konteksti suchasnoyi naukovoyi dumki materiali Vseukrayinskoyi naukovoyi konferenciyi K Hmelnickij 2002 154 s Romanko V I Povernennya na batkivshinu Vasilya Gajvoronskogo Kalendar znamennih i pam yatnih dat Doneckoyi oblasti 2006 rik Doneck 2005 S 81 84 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s PosilannyaGajvoronskij Vasil Andrijovich Biografiya 14 serpnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi