Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (січень 2020) |
Іван Іванович — сатирична повість М. Хвильового, написана у 1929 році. У семи частинах письменник розповідає про патологічні процеси, які стались із суспільством у збільшовиченій Україні в часи НЕПу. У творі поставлено питання про оманливість особистостей, які претендували на звання господарів нового життя. У осінньому світі автора не тільки висміюються Івани Івановичі, але йдеться про світ провалу революції із її безжальною реальністю. «Іван Іванович» — полісемантичний текст, у якому можна знайти іронію та сатиру на тогочасне суспільство.
Сюжет
Пролог
В епіграфі використана цитата М. Гоголя. Пригадуються думки В. Теккерея щодо роману Свіфта «Мандри Гуллівера». Для Вільяма Теккерея загибель величезного гіганта рівноцінна загибелі грандіозного царства. Виявляється, що думки Івана Івановича співпадали із міркуваннями В. Теккерея, коли в студентські роки його вигнали із третього курсу юридичного факультету за «вольтер'янство». Замолоду Іван Іванович вважав, що «Мандри Гуллівера» можуть в кожному домі стати настільною книгою внаслідок перемоги «революційного народу». Однак оповідач повідомляє нам, що з плином часу юнацькі ідеї пішли в забуття і, можливо, вже нащадки юриста-недоучки все-таки зможуть втілити вольтер'янські погляди у життя. Читача повертають до історії про Івана Івановича.
I
Іван Іванович живе у 38й квартирі на вулиці Томаса Мора у «від голови до п'ят революційному городі». Нині по місту їздять автомобілі (таксі) та запашно пахнуть клумби. Раніше за словами Методія Кириловича, на цій вулиці було багато чиновників, але тепер їх тут зовсім нема. В добу існування комхозів головний герой із партійною кличкою «Жан» живе у будинку пролетарського походження. Іван Іванович перемовляється декількома словами із знайомими Іполітом Онуфрієвичем та прямує додому. Сім'я нашого персонажа — «новий комуністичний побут». Дружина Марфа Галактіонівна має партійну кличку «товаришка Галактика». Автор зображає Марфу Галактіонівну тогочасним зразковим типом дружини нового побуту. Героїня особливо не вирізняється своєю зовнішністю, хоч трошки манікюрить нігті «для здоров'я». Вона читає Леніна та Маркса, проте часом її хочеться прочитати книжки Мопассана. Подружжя має сина — Май, та доньку — Фіалку. Крім того, Іван Іванович має двох коханок. Мадмуазель Люсі — гувернантка, а Явдоха — радянська куховарка і член харчсмаку. Достаток Івана Івановича становить 250 карбованців, а взагалі він член колегії та тресту. Виявляється, що родині ледь вистачає, але Іван Іванович ні за що не покаже людям навколо, що в нього щось не так. Йому важливо носити один й той самий костюм, мати білосніжний носовичок, та заздалегідь сплачувати на «друга дітей». Коли чоловік і дружина сідають говорити про соціалізм, то автор називає свого героя за партійним прізвиськом. Під час розмови Марфа Галактіонівна намагається заспокоїти свого Жана, що зненацько рознервувався. Головний герой без особливих причин почав вважати, що вожді вирождаються. Але він за своєю душевною структурою не здатен їм цього простити. Через переживання у персонажа починає боліти серце і він зникає у своєму кабінеті. В гості до подружжя завітав Методій Кирилович, який своїми манерами приваблює товаришку Галакту. Колега Івана Івановича залишається в одному приміщені із товаришкою Галактикою, яка зізнається у своєму бажанні мати близькість із чужим чоловіком. Між двома у кімнати відбується те за чим автор не може підглядати і що він не здатен чути.
II
Іван Іванович відкриває для себе проблему розмірів власного помешкання. Для нього кількість кімнат — є проблемою, хоч він цілком тверезо розуміє, що більшість людей немає і по дві кімнати. У роздумах про те, як він досягнув цієї квартири герой пригадує себе на початку сімейного життя. Тоді Іван Іванович самовіддано проливав кров во ім'я кращого майбутнього і рішуче працював з товаришкою Галактою, завідуючи губерніяльною Наросвітою. Тоді він сперечався із комхозним агентом з приводу казенних та подарованих колегами речей, але не зважаючи на тремтіння внутрішнього стержня все ж залишився на довгі роки із майном невідомого для нього походження. Подружня пара просинається і має дискусію щодо меню. Іван Іванович не хоче, аби його раціон був схожим до міщанського. Однак присутність дітей у домі змушує Марфу Галактівну проігнорувати пропозицію чоловіка замінити другу страву вірменською горілкою та капушечками, а натомість приготувати ще й котлети. Іван Іванович йде по справам у трест, а Марфа Галактівна опісля лекції для спізнившоїся кухарки йде до дітей. Гувернантка нагадує про комунікативну складову формування індивідуальностей веде малечу в дитячий садок. Інколи в оселю може раптово повернутись наш герой із Методієм Кириловичем. Вони обговорюють «полову проблему і сучасний побут». Але часом Іван Іванович приходить ближче до вечора і просто проводить час із родиною. Інколи він, його дружина та Методій Кирилович потрапляють у кінематографі на фільм із побутово-сатиричною тематикою і це призводить до наступних наслідків. Іван Іванович пояснює своїм супутникам, що не вбачає у таких картинах жодної реалістичності. Автор плавно переводить читача у простір помешкання, де панує тепла та сімейна атмосфера. Тато танцює із донькою, а старші жінки ласкаво посміхаються через ці миті щастя.
III
Головний герой збирається з товаришкою Галактикою на зібрання комосередку. В один із четвергів подружжя партійців поспішало аби взяти участь в будівництві першої в світі Радянської Республіки. Марфа Галактіонівна вдягається симпатично та нагадує своєму чоловікові робітницю тютюнової фабрики. Іван Іванович також вдається бідніше, аніж зазвичай. «Щось надзвичайно зворушливе було в цьому передяганні, ніби це передягання було подібне до того, що його ми спостерігаємо у вівтарі. Але в той час, коли піп надягає на себе шикарну, цілком ідеалістичну ризу, тут ми бачимо, як краще вбрання міняють на скромний, можна сказати, матеріалістичний одяг і до того ж у звичайному коридорі. Словом, Іван Іванович (товариш Жан) і Марфа Галактіонівна (товаришка Галакта) воістину зразково і похвально орієнтувалися у всіх вимогах епохи переходового періоду». Між Марфою Галактіонівною та Іваном Івановичем розвертається діалог із політичним спрямуванням. Хоча й головний герой безмежно радий владі у власній країні, але він вважає, що у центрі політичного процесу, що відбувається, лежить не утворення соціалістичного союзу, а впровадження його в кожній окремій державі. Дружина ж героя намагається спростувати недоречні думки чоловіка тезою про спільну економіку для країн соціалістичного союзу. Іван Іванович розуміє, що його умовиводи можуть призвести до утворення справжньої буржуазної України, а тому варто залишитись стояти на постулатах останнього пленуму ЦК. У сутінках чутно дзвони з вечірньої служби в церкві, але наш герой волів, аби це гули гудки на заводах. На його думку, такі звукові вихлопи сильніше вражають людину, аніж якісь там звуки первісної християнської комуни.
IV
Дія відбувається у залі засідань комосередку. Тема доповіді — остання вилазка проти самокритики. На першому ряду сіли Іван Іванович, Марфа Галактіонівна та Методій Кирилович. Останній зізнається громадськості, що між них є дискусійщик. Опісля десятків варіантів та припущень, виявилось, що антагонізм приховано у тихому та лагідному товариші Лейтері. Марфа Галактіонівна одразу повідомляє, що завжди вважала його анархістом-індивідуалістом. До зали ввійшов головний начальник і секретар комячейки. Останній попросив намітити кандидатуру на голову даного зібрання. Спочатку слово отримав Семен Якович. Під час його промови у залі було відчутно, як аудиторія напружено поглинає думки свого улюбленого доповідача. В один із моментів доповіді Климентій Степанович викинув недоточений до кінця олівець, що і стало приводом для зауваження зі сторони Семена Яковича. Промова оратора надзвичайно сильно вразила людей і такого ентузіазму вже давно не було в комосередку. Далі слово передали товаришу Лейтеру, який захотів висловити деякі думки з приводу справжньої постановки самокритики. Новий доповідач не був прийнятий публікою і слово перейняв Іван Іванович. Він кмітливо висміяв стремління дискусійщика, пояснив переваги самокритики та змусив аудиторію себе полюбити.
V
Подружня пара повернулась додому, коли Явдоха поралась на кухні, а мадмуазель Люсі вишивала сорочку своєму майбутньому нареченому. Під час подальшої розмови чоловіка та дружини діти вже спали. Іван Іванович намагався знайти у теці потрібний документ, аби знайти підтвердження, що його все таки подавали на зібранні записок. Але натомість він виявив не оголошену стенограму якогось пленуму ЦК. Він подумав, що його дружина зробила таку прикрість, однак Марфа Галактіонівна одразу дала зрозуміти, що ворогів у чоловіка вистачає. Виявилось, що під час засідання Семен Якович випадково положив цей документ у портфель головного героя. Того ж дня вже ближче до ночі, коли всі заснули Марфа Галактіонівна все ще добивалась у свого чоловіка відповіді на запитання «чим же соціалізм відрізняється від комунізму». У Івану Івановичу сниться полум'я та м'яко-бірюзове небо.
VI
Осінь змінилась зимою. Іван Іванович вирішив ощасливити громаду появою нового винаходу. Йому здавалось, що влітку на їх помешкання нападуть мухи і тому варто вигадати якусь мухобійку. Для того, аби головний герой міг більшість свого часу присвятити винаходу він написав заяву до свого комосередку. Щоб його звільнили від партнавантаження. Напровесні Іван Іванович зрозумів, що мухобійку потрібно оснащити електрикою. Отож мухобійку винайшли. Коли муха сідала на апарат головного героя і саме на тому місці, де за проектом бажано було, щоб вона сіла, електрика обов'язково вбивала її. Іван Іванович на деякий час заспокоїв своє его новатора. Але потім він згадав, що його будинок був у стані «соціалістичного змагання». Іван Іванович викликав Методія Кириловича на соціалістичне змагання. Суть якого полягала в тому, що Іван Іванович зробить три мухобійки, а Методій Кирилович буде три дні агітувати службовців тресту за утворення фабрики з їх виробництва. Після Різдва до родини приїхав брат дружини — товариш Мрачний. Раніше він працював лісничим, але був усунений із посади чи то через шахрайство, чи то через опозиційні ухили. У будь-якому випадку чоловік, дружина та її брат почали мати зуб на Сталіна через його дискусійність.
VII
Іван Іванович лежав на дивані на переглядав «Вісті». Йому дуже подобалась ця газета через те, що в ній було багато урядових розпоряджень, гарного та часом смішного матеріалу. І тут раптом одного разу головний герой натрапив у своїй улюбленій газеті на матеріал, де повідомлялось, що революція загинула. У той момент вдома була лише Явдоха і він вирішив поділитись інформацією бодай з нею. Однак під час діалогу Явдоха назвала Івана Івановича «Барином», чим викликала у нього бажання спуститись на рівень хатньої робітниці та винести сміття. Марфа Галактіонівна, побачивши боротьбу вирішила з порогу вигнати робітницю. Але опісля розбіру ситуації всі залишились на своїх місцях. Але це сталось не на довго. Подружжя довго не могло заснути через те, що їх кусали блохи, блошиці. Вранці головний герой так поспішав до установи, що зовсім забув поцілувати рідну донечку. Однак Іван Івановича чекало дещо проблематичніше за це. В установі він дізнався про те, що за будь-яких обставин його будуть чистити. Крім того виконання роботи його комосередку контролюватиметься спеціальною комісією з райкому. Обіцяна комісія, як зазначає автор була необ'єктивна і виявилось, що товариш Лейтер не опозиціонер і не бутозер, а звичайний партієць. Також було наказано негайно переобрати бюро комосередку. Насамкінець: «(це вже просто якесь трагічне непорозуміння), Івану Івановичу, Марфі Галактіонівні, Методію Кириловичу і ще багатьом ще до чистки судилося „вийти із партії“, як потім говорила товаришка Галакта.».
Варіанти прочитання
Літературознавець Віра Агеєва вважає, що літературну ситуацію 20-х років можна назвати унікальною через те, що водночас співіснувало, впливало один на одного кілька стилів. Коли, скажімо, в Німеччині експресіонізм змінював імпресіонізм у боротьбі літературних поколінь, то в Україні вся молода генерація спрямовувала вістря критики проти архаїчного народницького реалізму. Отож, на думку літературного критика, «імпресіонізм та експресіонізм» — це два мистецькі напрями, які зійшлись в одну точку своїми протилежними світоглядовими настановами на перевалі ХІХ і ХХ сторіч. Такий зудар був наслідком бунту молодого покоління проти раціоналізму, позитивізму та емпіризму другої половини ХІХ сторіччя. Основою нового філософського світосприймання був ідеалізм, волюнтаризм, а перш за все ірраціоналізм, що заперечував можливість пізнання за допомогою виключно інтелекту і наукових метод. Навіть у прозі одного автора могли вжитись поряд елементи таких несхожих стилів, як імпресіонізм та експресіонізм чи імпресіонізм і неоромантизм. Таланту Миколи Хвильового була, притаманна жадоба експериментаторства, спрага до нового. Проза М. Хвильового переважно лірико-експресивна, з елементами неоромантизму. Але при цьому ряд творів позначений сильним впливом імпресіонізму (зокрема, й слідами навчання у М. Коцюбинського). У своєму дослідженні про письменника Віра Агеєва згадує, що О. Білецький у відомій статті «Про прозу взагалі та про нашу прозу 1925 року» назвав М. Хвильового «основоположником справжньої української прози». Взагалі, М. Хвильовий починав як неоромантик, хоча в новелістиці легко знати і вплив імпресіоністичної поетики, і елементи експресіонізму, навіть сюрреалізму. У його ранній прозі М. Хвильового превалюють музичні, загалом слухові образи. Музична інструментованість його новелістики помітна і на рівні композиційному, і в синтаксичній будові фрази та діалогу. І, зрештою, на рівні слова. Про музичну стихію у його прозі критика писала не раз. Тезу про панмузикалізм як питому рису українського письменства 20-х років сформував Є. Маланюк.
Крім того, М. Хвильовий-романтик умів бути й пильним спостерігачем, аналітиком пореволюційної дійсності. В його ранній прозі з'являється критичний, сатиричний струмінь. Саме невеликою повістю «Іван Іванович» письменник засвідчив віртуозне володіння сатиричним жанром. Проти вічних обивателів, світової наволочі, котра скористалася плодами революції та проникла в усі стільники нового суспільного організму, спрямовані такі механізми як: гостра іронія, нищівний сарказм. Іронічні ефекти спостерігаємо в іносказаннях, автохарактеристиках і взаємооцінках персонажів. Коли в ранніх сатиричних творах М. Хвильовий не втримувався від дошкульних авторських ремарок, то пізніше[]. Через точно відібрані побутові деталі, предметні реалії — підсвічується духовне єство героїв. «Весь цей замкнений в собі, наскрізь фальшивий маленький світик, в якому живуть герої, зображено майже зовсім поза зв'язками із великим світом реальних людських інтересів і турбот. Пропорції тут зміщені, й автор наголошує на цьому в своєрідних підзаголовках, де коротко викладається зміст кожного з розділів. Отже, випадково покладена в чужий портфель цілком легальна стенограма пленуму наводить на героя панічний страх, майбутня чистка партії видається загибеллю революції, а суть обіцяного довірливому читачеві „трагічного фіналу“ — всього лиш виключення з партії під час чистки. Система цінностей у цьому номенклатурному світі викривлення незбагненного. Єдиний голос реальності — слова куховарки Явдохи, що наспівує якусь пісеньку про майбутню кару на її нових панів. Постать мовчазної Явдохи нагадує образ служниці Варвари у новелі М. Коцюбинського „Сміх“. Але в цьому потворному світі пасивна героїня М. Хвильового не здатна на бунт».
Тип героя-переродженця
Більшість дослідників схиляється до думки, що рецепція соціально заангажованої літератури не тільки поглиблює розуміння минулого, а й змінює оцінку дослідниками обставин сучасного. Як не дивно, але й в умовах політичної регламентації змінана естетичних норм також мала місце. Необхідно заново переосмислити образи репрезентантів соціальної утопії, творців «нового світу», світоглядна позиція яких базується на поєднанні комуністичного прагнення до глобального перетворення світу та примітивних міщанських забаганок і потреб. Тобто йдеться про те, що державні службовці, які входили до партій мали подвійне життя. З однієї сторони їх життя позірне і для партії, колективу. А з іншої воно притаєне та зроблене собі на втіху. Вони є руйнівниками суспільного організму, які обертають «блакитну мрію» на «клоаку». Микола Хвильовий зробив детальний аналіз пореволюційної дійсності, суспільної атмосфери, що набирала ознак оміщанення. Письменник критикує бюрократичну радянську систему, діяльність чиновницького і партійного апаратів. Деталізований опис побуту Іван Івановича свідчить про предметні реалії з акцентом на зовнішні помпезності. Дорогі меблі не відповідають дріб'язковому внутрішньому світові свого власника. Іван Іванович намагається будь-яким чином підлаштуватись під обставини в яких перебуває, аби виглядати у них вигідно. Красномовним моментом є щомісячні збори головного героя на партійні збори: «Іван Іванович взяв портфель і пішов у коридор вдягатись. Марфа Галактіонівна наділа простеньку червону хустку і старенький жакет, так що виглядала зовсім симпатично і нагадувала моєму герою робітницю з тютюнової фабрики. Іван Іванович теж в ці дні виглядав багато скромніше, як звичайно. Капелюх він брав старенький і навіть виймав з комода солдатську блузку, що залишилась в нього з часів воєнного комунізму». Варто також відзначити, що Іван Іванович використовує партійну посаду, аби задовольнити власні потреби. Тому для нього виключення із партії виявляється, справді, фатальним кінцем. Його комфортні умови життя типового міщанина з партквитком у руках зникли. При пильнішому аналізі знаходимо у творі О. Копиленка перегук з рефлексіями М. Хвильового («Кіт у чоботях», «Іван Іванович», «Вальдшнепи»), зокрема з тими, що торкаються проблеми тиражування радянської партійною номенклатурою подвійних стандартів поведінки, нівеляції морально-етичних норм буття, засилля партійно-бюрократичної системи управління. Вчинки героїв-переродженців у творах О. Копиленка і М. Хвильового схожі за своєю помпезністю, внутрішню невідповідністю, партійним кар'єризмом, лицемірством, подвійною мораллю та спекуляцією високими ідеалами. Вони відображають специфіку нової, комуністичної реальності, спрямованої на утвердження норм радянської етики й моралі.
Іронія
На думку Юрія Безхутрого, виведені у творі образи однозначно негативні, вони втілюють патологічні процеси, що відбуваються в «збільшовиченій» Україні під впливом НЕПу в середовищі комуністів, які сприйняли революцію, за словами героя іншої новели Хвильового, «Колонії, вілли…», як «можливість набивати пельку». Характерно, що вже перший відгук на «Івана Івановича», надрукований як післяслово до першої ж публікації твору в журналі (альманасі) «Літературний ярмарок», № 7, у червні 1928 року наголошував саме на цьому: «Ми не раз були свідки того, як хороші революціонери-комуністи в минулому, в роки громадянської війни, в період неп'у підпадали під дрібнобуржуазний, міщанський вплив, цілком розкладалися» <…> Герої подібної сатири — Іван Іванович, Марфа Галактіонівна, Методій Кирилович. У тексті оповідання є ознака, яка виводить його за межі традиційної плакатної прямолінійності, властивої так званій «радянській сатирі». Іронія визначає семантичні й структурні пріоритети твору, забезпечуючи його високий мистецький рівень і художній ефект. Головним засобом формування художнього світу твору Хвильовий обирає іронію. Іронія — прихована насмішка, що містить у собі оцінку того, що висміюється, і є однією із форм заперечення. Загальновизнано також, що висміюватися може як сутність предмета, так і окремі його сторони: у цих двох випадках характер іронії — об'єм значення знищувальне, в другому — коректуюче, вдосконалююче. Іронія семантично амбівалентна: з одного боку вона є висміюванням і в цьому розумінні профанація певної реальності, заснована на сумніві в її істинності або навіть на передбаченні неістинності такої реальності, з другого — іронія ніби проба цієї реальності на міцність, що залишає надію на її можливості. Одна з головних ознак іронічності — конгруентність (рівність, нерозрізненість) серйозність і насмішка наявна і в розв'язці, про щ освідчать останні рядки оповідання: «… — І потім, чому Салтиков-Щедрін міг бути віце-губернатором, а я не можу? Правда?». Сучасна Хвильовому критика наголошувала на тому, що вістря сатири письменника спрямоване виключно проти «переродженців». «Івани Івановичі і Марфи Галактіонівни могли навіть бути й на фронті, в Червоній армії і навіть припускаю, були не погані революціонери, але відгриміла громадянська війна і вони входять в особисте життя і в роки неп'у, обоє члени партії, розкладаються» — писав М. Майоров у 1929 році. Письменник шукає причини деградації героїв значно глибше — адже і в роки революції і наступної війни вони аж ніяк не на фронті: «Тоді Іван Іванович самовіддано проливав кров во ім'я кращого майбутнього і рішуче працював з товаришкою Галактою, завідуючи губерніальною Наросвітою». Водночас іронія, яка завжди є джерелом семантичного подвоєння будь-якого тексту, органічно вписується у мотивну канву оповідання, бо саме мотив «подвійності» як способу світобачення й екзистенції героїв становить собою структурну вісь «Іван Івановича». Подвійність моралі, подвійність стандартів, зрештою, подвійність самого життя, «всередині» якого існують герої, — постійний ідеологічний рефрен оповідання. «Несправжність», «перелицьованість» комунізованого життя переконливо засвідчують епізоди, присвячені зборам партійного осередку. Лицедійством є і самі збори. Партійний спектакль, наголошує оповідач, має цілком конкретний взірець. Накреслена паралель між партійними зборами і церковною службою послідовно проводиться протягом усієї частини, присвяченої засіданню комосередку. Переодягання акторів у простий «ком'ячейківський» одяг нагадує авторові те, «що ми спостерігаємо у вівтарі». Усе свідчить про те, що зібрання ком'ячейки не що інше, як ритуальний маскарад імітація, покликана продемонструвати зв'язок комуністичної «пастви» і вождів-«святих», чиї настанови, немов євангельські посилання апостолів, розтлумачуються «головними начальниками-священниками». Перед читачем постає своєрідний культурний інтертекст, який ґрунтується на цілком ясних паралелях: комуністична ідеологія — тільки інша форма релігії. Сила сатири Хвильового в тому, що оповідання, як не парадоксально, психологічний твір. Незважаючи на елементи гротеску, характери герої позначені «поведінковою достовірністю», а кожен із персонажів — психологічно індивідуалізована особистість. Пихатий, але недалекий, а часом і просто тупуватий Іван Іванович, доволі розумна, по-жіночому інтуїтивно передбачлива й прагматична Марфа, хитрий і «вертлявий» Методій Кирилович, навіть епізодичні герої, грубовато-простецька «радянська куховарка, член міського харчсмаку», Явдоха й жеманна мадмуазель Люсі — усі вони постають, у певному розумінні, як живі люди і є психологічними типами. Важливі мотиви — «мажор» і «дрібний дощик». Мотиви «дрібного осіннього дощика», або «мінору» з'являється у тексті поступово, наростаючи до кінця оповідання і, з одного боку, символізує крах Іванів Івановичів та іже з ними, а з другого — є типовим інваріантом у Хвильового і пов'язаний із розчаруванням письменника у можливості швидкого досягнення омріяного ідеалу. Хвильовий підводить читача до центральної проблеми усієї своєї творчості — суті й ролі літератури й мистецтва у постреволюційному житті.
Культура споживання їжі
Автор ставить важливий акцент на культурі споживання їжі персонажами. Планування меню на день, винесено у підзаголовки розділу, а сам процес його створення названий М. Хвильовим «ребусом». На думку В. О. Зенгвої визначним збігом обставин виявляється те, що Іван Іванович та Дмитро Карамазов приходять до однакового рішення — вони їстимуть котлети. Ця страва є цілим сатиричним мотивом у творах письменника. Герої, які споживають котлети висвітлені кровожерливими істотами, котрі готові на все заради власного благоустрою. Крім того, у пореволюційній України «котлети» вважались стравою майже недосяжною для звичного люду. Уподобання м'ясної страви говорить про наближеність натури до тваринності. Важливу роль у творі відіграє ставлення Івана Івановича, як головного мовця цього твору, до куховарки. Цей епізодичний персонаж висвітлюється неосвіченим, злиденним та безслівним, бо ж його голос немає значення у суспільстві. За нових часів звичайні люди мали б отримати свій середній рівень життя, але «куховарки» так і зостались у безпросвітніх злиднях. Тобто в свідомості Іванів Івановичів їх місце, як і раніше, біля «помийного корита».
Релігійні мотиви
Релігійно-містичні мотиви також посідають особливе місце ц розумінні тексту. У 20-30-ті роки ХХ століття правляча верхівка використовує термін християнство лише для виявлення сатиричного ставлення, або нагадування про антирелігійну політику. Так само і в оповідання можна відслідкувати, що головний персонаж згадує церкву лише з метою висміювання її цінностей. Зі своїми колегами він намагається підтримувати культ підтримки влади. Автор зі своєї сторони піджартовує над партійцями, які йдуть в ячейку під час звуків вечірньої дзвіниці. Перевдягання персонажів мають певну обрядовість: «Щось надзвичайно зворушливе було у цьому перевдяганні, ніби це перевдягання подібне до того, що ми його спостерігаємо у вівтарі». Автор спеціально робить зал засідань комосередку схожим на християнський храм. Поміж його легких та величних архітектурних елементів розташовано іконостас нового часу — портрети вождів. Процес засідання нагадує службу своєю тишею та стриманим шепотінням аудиторії. М. Хвильовий ніби протиставляє зал комосередку християнській святині. Тодішня політика для письменника була демонічним втіленням. Персонаж товариш Лейтар виступає у творі символом доброго начала. У творі навіть читаємо текст, де розповідається, що у вступній частині свого монологу Іван Іванович порівнює його із Ісусом Христом: «От, приміром, візьмемо Ісуса Христа, — сказав він. Наш народ і досі не знає, що Христос був єврей». Переодягання акторів у простий «ком'ячейківський» одяг нагадує авторові те, «що ми спостерігаємо у вівтарі». Усе свідчить про те, що зібрання ком'ячейки не що інше, як ритуальний маскарад імітація, покликана продемонструвати зв'язок комуністичної «пастви» і вождів-«святих», чиї настанови, немов євангельські посилання апостолів, розтлумачуються «головними начальниками-священниками». Перед читачем постає своєрідний культурний інтертекст, який ґрунтується на цілком ясних паралелях: комуністична ідеологія — тільки інша форма релігії.
Примітки
- [Безхутрий Ю. М. Удосконалити чи заперечити? Іронія в оповіданні Миколи Хвильового «Іван Іванович» [Електронний ресурс] / Ю. М. Безхутрий // Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. — 2011. — Режим доступу до ресурсу: http://ekhnuir.univer.kharkov.ua/handle/123456789/5009 [ 13 березня 2019 у Wayback Machine.].]
- [Хвильовий М. Іван Іванович [Електронний ресурс] / Микола Хвильовий // Бібліотека української літератури. — 1929. — Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=665 [ 7 грудня 2017 у Wayback Machine.].]
- [Агеєва В. П. Автор і герой у структурі новели Миколи Хвильового / Віра Павлівна Агеєва — Київ: Слово і час: науково-теоретичний журнал, 1993. — (№ 12). — С. 16–21.]
- [Агеєва В. П. Микола Хвильовий / Віра Павлівна Агеєва // Гроно нездоланих співців: літературні портрети українських письменників 20 ст. / Віра Павлівна Агеєва. — К.: Український письменник, 1997. — С. 112—122.]
- [Філатова О. С. Тип героя-переродженця в повісті М. Хвильового «Іван Іванович» і романі О. Копиленка «Визволення» [Електронний ресурс] / О. С. Філатова // Випуск 4.13 (104). Філологічні науки. — 2014. — Режим доступу до ресурсу: http://litzbirnyk.com.ua/wp-content/uploads/2014/07/60.13.14.pdf [ 10 квітня 2018 у Wayback Machine.].]
- [Зенгва В. О. Місце «Івана Івановича» в мегатексті М. Хвильового [Електронний ресурс] / В. О. Зенгва // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки 2011 № 01 (212). — 2011. — Режим доступу до ресурсу: http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=9699&chapter=1[недоступне посилання].]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami sichen 2020 Ivan Ivanovich satirichna povist M Hvilovogo napisana u 1929 roci U semi chastinah pismennik rozpovidaye pro patologichni procesi yaki stalis iz suspilstvom u zbilshovichenij Ukrayini v chasi NEPu U tvori postavleno pitannya pro omanlivist osobistostej yaki pretenduvali na zvannya gospodariv novogo zhittya U osinnomu sviti avtora ne tilki vismiyuyutsya Ivani Ivanovichi ale jdetsya pro svit provalu revolyuciyi iz yiyi bezzhalnoyu realnistyu Ivan Ivanovich polisemantichnij tekst u yakomu mozhna znajti ironiyu ta satiru na togochasne suspilstvo SyuzhetProlog V epigrafi vikoristana citata M Gogolya Prigaduyutsya dumki V Tekkereya shodo romanu Svifta Mandri Gullivera Dlya Vilyama Tekkereya zagibel velicheznogo giganta rivnocinna zagibeli grandioznogo carstva Viyavlyayetsya sho dumki Ivana Ivanovicha spivpadali iz mirkuvannyami V Tekkereya koli v studentski roki jogo vignali iz tretogo kursu yuridichnogo fakultetu za volter yanstvo Zamolodu Ivan Ivanovich vvazhav sho Mandri Gullivera mozhut v kozhnomu domi stati nastilnoyu knigoyu vnaslidok peremogi revolyucijnogo narodu Odnak opovidach povidomlyaye nam sho z plinom chasu yunacki ideyi pishli v zabuttya i mozhlivo vzhe nashadki yurista nedouchki vse taki zmozhut vtiliti volter yanski poglyadi u zhittya Chitacha povertayut do istoriyi pro Ivana Ivanovicha I Ivan Ivanovich zhive u 38j kvartiri na vulici Tomasa Mora u vid golovi do p yat revolyucijnomu gorodi Nini po mistu yizdyat avtomobili taksi ta zapashno pahnut klumbi Ranishe za slovami Metodiya Kirilovicha na cij vulici bulo bagato chinovnikiv ale teper yih tut zovsim nema V dobu isnuvannya komhoziv golovnij geroj iz partijnoyu klichkoyu Zhan zhive u budinku proletarskogo pohodzhennya Ivan Ivanovich peremovlyayetsya dekilkoma slovami iz znajomimi Ipolitom Onufriyevichem ta pryamuye dodomu Sim ya nashogo personazha novij komunistichnij pobut Druzhina Marfa Galaktionivna maye partijnu klichku tovarishka Galaktika Avtor zobrazhaye Marfu Galaktionivnu togochasnim zrazkovim tipom druzhini novogo pobutu Geroyinya osoblivo ne viriznyayetsya svoyeyu zovnishnistyu hoch troshki manikyurit nigti dlya zdorov ya Vona chitaye Lenina ta Marksa prote chasom yiyi hochetsya prochitati knizhki Mopassana Podruzhzhya maye sina Maj ta donku Fialku Krim togo Ivan Ivanovich maye dvoh kohanok Madmuazel Lyusi guvernantka a Yavdoha radyanska kuhovarka i chlen harchsmaku Dostatok Ivana Ivanovicha stanovit 250 karbovanciv a vzagali vin chlen kolegiyi ta trestu Viyavlyayetsya sho rodini led vistachaye ale Ivan Ivanovich ni za sho ne pokazhe lyudyam navkolo sho v nogo shos ne tak Jomu vazhlivo nositi odin j toj samij kostyum mati bilosnizhnij nosovichok ta zazdalegid splachuvati na druga ditej Koli cholovik i druzhina sidayut govoriti pro socializm to avtor nazivaye svogo geroya za partijnim prizviskom Pid chas rozmovi Marfa Galaktionivna namagayetsya zaspokoyiti svogo Zhana sho znenacko roznervuvavsya Golovnij geroj bez osoblivih prichin pochav vvazhati sho vozhdi virozhdayutsya Ale vin za svoyeyu dushevnoyu strukturoyu ne zdaten yim cogo prostiti Cherez perezhivannya u personazha pochinaye boliti serce i vin znikaye u svoyemu kabineti V gosti do podruzhzhya zavitav Metodij Kirilovich yakij svoyimi manerami privablyuye tovarishku Galaktu Kolega Ivana Ivanovicha zalishayetsya v odnomu primisheni iz tovarishkoyu Galaktikoyu yaka ziznayetsya u svoyemu bazhanni mati blizkist iz chuzhim cholovikom Mizh dvoma u kimnati vidbuyetsya te za chim avtor ne mozhe pidglyadati i sho vin ne zdaten chuti II Ivan Ivanovich vidkrivaye dlya sebe problemu rozmiriv vlasnogo pomeshkannya Dlya nogo kilkist kimnat ye problemoyu hoch vin cilkom tverezo rozumiye sho bilshist lyudej nemaye i po dvi kimnati U rozdumah pro te yak vin dosyagnuv ciyeyi kvartiri geroj prigaduye sebe na pochatku simejnogo zhittya Todi Ivan Ivanovich samoviddano prolivav krov vo im ya krashogo majbutnogo i rishuche pracyuvav z tovarishkoyu Galaktoyu zaviduyuchi guberniyalnoyu Narosvitoyu Todi vin sperechavsya iz komhoznim agentom z privodu kazennih ta podarovanih kolegami rechej ale ne zvazhayuchi na tremtinnya vnutrishnogo sterzhnya vse zh zalishivsya na dovgi roki iz majnom nevidomogo dlya nogo pohodzhennya Podruzhnya para prosinayetsya i maye diskusiyu shodo menyu Ivan Ivanovich ne hoche abi jogo racion buv shozhim do mishanskogo Odnak prisutnist ditej u domi zmushuye Marfu Galaktivnu proignoruvati propoziciyu cholovika zaminiti drugu stravu virmenskoyu gorilkoyu ta kapushechkami a natomist prigotuvati she j kotleti Ivan Ivanovich jde po spravam u trest a Marfa Galaktivna opislya lekciyi dlya spiznivshoyisya kuharki jde do ditej Guvernantka nagaduye pro komunikativnu skladovu formuvannya individualnostej vede malechu v dityachij sadok Inkoli v oselyu mozhe raptovo povernutis nash geroj iz Metodiyem Kirilovichem Voni obgovoryuyut polovu problemu i suchasnij pobut Ale chasom Ivan Ivanovich prihodit blizhche do vechora i prosto provodit chas iz rodinoyu Inkoli vin jogo druzhina ta Metodij Kirilovich potraplyayut u kinematografi na film iz pobutovo satirichnoyu tematikoyu i ce prizvodit do nastupnih naslidkiv Ivan Ivanovich poyasnyuye svoyim suputnikam sho ne vbachaye u takih kartinah zhodnoyi realistichnosti Avtor plavno perevodit chitacha u prostir pomeshkannya de panuye tepla ta simejna atmosfera Tato tancyuye iz donkoyu a starshi zhinki laskavo posmihayutsya cherez ci miti shastya III Golovnij geroj zbirayetsya z tovarishkoyu Galaktikoyu na zibrannya komoseredku V odin iz chetvergiv podruzhzhya partijciv pospishalo abi vzyati uchast v budivnictvi pershoyi v sviti Radyanskoyi Respubliki Marfa Galaktionivna vdyagayetsya simpatichno ta nagaduye svoyemu cholovikovi robitnicyu tyutyunovoyi fabriki Ivan Ivanovich takozh vdayetsya bidnishe anizh zazvichaj Shos nadzvichajno zvorushlive bulo v comu peredyaganni nibi ce peredyagannya bulo podibne do togo sho jogo mi sposterigayemo u vivtari Ale v toj chas koli pip nadyagaye na sebe shikarnu cilkom idealistichnu rizu tut mi bachimo yak krashe vbrannya minyayut na skromnij mozhna skazati materialistichnij odyag i do togo zh u zvichajnomu koridori Slovom Ivan Ivanovich tovarish Zhan i Marfa Galaktionivna tovarishka Galakta voistinu zrazkovo i pohvalno oriyentuvalisya u vsih vimogah epohi perehodovogo periodu Mizh Marfoyu Galaktionivnoyu ta Ivanom Ivanovichem rozvertayetsya dialog iz politichnim spryamuvannyam Hocha j golovnij geroj bezmezhno radij vladi u vlasnij krayini ale vin vvazhaye sho u centri politichnogo procesu sho vidbuvayetsya lezhit ne utvorennya socialistichnogo soyuzu a vprovadzhennya jogo v kozhnij okremij derzhavi Druzhina zh geroya namagayetsya sprostuvati nedorechni dumki cholovika tezoyu pro spilnu ekonomiku dlya krayin socialistichnogo soyuzu Ivan Ivanovich rozumiye sho jogo umovivodi mozhut prizvesti do utvorennya spravzhnoyi burzhuaznoyi Ukrayini a tomu varto zalishitis stoyati na postulatah ostannogo plenumu CK U sutinkah chutno dzvoni z vechirnoyi sluzhbi v cerkvi ale nash geroj voliv abi ce guli gudki na zavodah Na jogo dumku taki zvukovi vihlopi silnishe vrazhayut lyudinu anizh yakis tam zvuki pervisnoyi hristiyanskoyi komuni IV Diya vidbuvayetsya u zali zasidan komoseredku Tema dopovidi ostannya vilazka proti samokritiki Na pershomu ryadu sili Ivan Ivanovich Marfa Galaktionivna ta Metodij Kirilovich Ostannij ziznayetsya gromadskosti sho mizh nih ye diskusijshik Opislya desyatkiv variantiv ta pripushen viyavilos sho antagonizm prihovano u tihomu ta lagidnomu tovarishi Lejteri Marfa Galaktionivna odrazu povidomlyaye sho zavzhdi vvazhala jogo anarhistom individualistom Do zali vvijshov golovnij nachalnik i sekretar komyachejki Ostannij poprosiv namititi kandidaturu na golovu danogo zibrannya Spochatku slovo otrimav Semen Yakovich Pid chas jogo promovi u zali bulo vidchutno yak auditoriya napruzheno poglinaye dumki svogo ulyublenogo dopovidacha V odin iz momentiv dopovidi Klimentij Stepanovich vikinuv nedotochenij do kincya olivec sho i stalo privodom dlya zauvazhennya zi storoni Semena Yakovicha Promova oratora nadzvichajno silno vrazila lyudej i takogo entuziazmu vzhe davno ne bulo v komoseredku Dali slovo peredali tovarishu Lejteru yakij zahotiv visloviti deyaki dumki z privodu spravzhnoyi postanovki samokritiki Novij dopovidach ne buv prijnyatij publikoyu i slovo perejnyav Ivan Ivanovich Vin kmitlivo vismiyav stremlinnya diskusijshika poyasniv perevagi samokritiki ta zmusiv auditoriyu sebe polyubiti V Podruzhnya para povernulas dodomu koli Yavdoha poralas na kuhni a madmuazel Lyusi vishivala sorochku svoyemu majbutnomu narechenomu Pid chas podalshoyi rozmovi cholovika ta druzhini diti vzhe spali Ivan Ivanovich namagavsya znajti u teci potribnij dokument abi znajti pidtverdzhennya sho jogo vse taki podavali na zibranni zapisok Ale natomist vin viyaviv ne ogoloshenu stenogramu yakogos plenumu CK Vin podumav sho jogo druzhina zrobila taku prikrist odnak Marfa Galaktionivna odrazu dala zrozumiti sho vorogiv u cholovika vistachaye Viyavilos sho pid chas zasidannya Semen Yakovich vipadkovo polozhiv cej dokument u portfel golovnogo geroya Togo zh dnya vzhe blizhche do nochi koli vsi zasnuli Marfa Galaktionivna vse she dobivalas u svogo cholovika vidpovidi na zapitannya chim zhe socializm vidriznyayetsya vid komunizmu U Ivanu Ivanovichu snitsya polum ya ta m yako biryuzove nebo VI Osin zminilas zimoyu Ivan Ivanovich virishiv oshasliviti gromadu poyavoyu novogo vinahodu Jomu zdavalos sho vlitku na yih pomeshkannya napadut muhi i tomu varto vigadati yakus muhobijku Dlya togo abi golovnij geroj mig bilshist svogo chasu prisvyatiti vinahodu vin napisav zayavu do svogo komoseredku Shob jogo zvilnili vid partnavantazhennya Naprovesni Ivan Ivanovich zrozumiv sho muhobijku potribno osnashiti elektrikoyu Otozh muhobijku vinajshli Koli muha sidala na aparat golovnogo geroya i same na tomu misci de za proektom bazhano bulo shob vona sila elektrika obov yazkovo vbivala yiyi Ivan Ivanovich na deyakij chas zaspokoyiv svoye ego novatora Ale potim vin zgadav sho jogo budinok buv u stani socialistichnogo zmagannya Ivan Ivanovich viklikav Metodiya Kirilovicha na socialistichne zmagannya Sut yakogo polyagala v tomu sho Ivan Ivanovich zrobit tri muhobijki a Metodij Kirilovich bude tri dni agituvati sluzhbovciv trestu za utvorennya fabriki z yih virobnictva Pislya Rizdva do rodini priyihav brat druzhini tovarish Mrachnij Ranishe vin pracyuvav lisnichim ale buv usunenij iz posadi chi to cherez shahrajstvo chi to cherez opozicijni uhili U bud yakomu vipadku cholovik druzhina ta yiyi brat pochali mati zub na Stalina cherez jogo diskusijnist VII Ivan Ivanovich lezhav na divani na pereglyadav Visti Jomu duzhe podobalas cya gazeta cherez te sho v nij bulo bagato uryadovih rozporyadzhen garnogo ta chasom smishnogo materialu I tut raptom odnogo razu golovnij geroj natrapiv u svoyij ulyublenij gazeti na material de povidomlyalos sho revolyuciya zaginula U toj moment vdoma bula lishe Yavdoha i vin virishiv podilitis informaciyeyu bodaj z neyu Odnak pid chas dialogu Yavdoha nazvala Ivana Ivanovicha Barinom chim viklikala u nogo bazhannya spustitis na riven hatnoyi robitnici ta vinesti smittya Marfa Galaktionivna pobachivshi borotbu virishila z porogu vignati robitnicyu Ale opislya rozbiru situaciyi vsi zalishilis na svoyih miscyah Ale ce stalos ne na dovgo Podruzhzhya dovgo ne moglo zasnuti cherez te sho yih kusali blohi bloshici Vranci golovnij geroj tak pospishav do ustanovi sho zovsim zabuv pociluvati ridnu donechku Odnak Ivan Ivanovicha chekalo desho problematichnishe za ce V ustanovi vin diznavsya pro te sho za bud yakih obstavin jogo budut chistiti Krim togo vikonannya roboti jogo komoseredku kontrolyuvatimetsya specialnoyu komisiyeyu z rajkomu Obicyana komisiya yak zaznachaye avtor bula neob yektivna i viyavilos sho tovarish Lejter ne opozicioner i ne butozer a zvichajnij partiyec Takozh bulo nakazano negajno pereobrati byuro komoseredku Nasamkinec ce vzhe prosto yakes tragichne neporozuminnya Ivanu Ivanovichu Marfi Galaktionivni Metodiyu Kirilovichu i she bagatom she do chistki sudilosya vijti iz partiyi yak potim govorila tovarishka Galakta Varianti prochitannyaLiteraturoznavec Vira Ageyeva vvazhaye sho literaturnu situaciyu 20 h rokiv mozhna nazvati unikalnoyu cherez te sho vodnochas spivisnuvalo vplivalo odin na odnogo kilka stiliv Koli skazhimo v Nimechchini ekspresionizm zminyuvav impresionizm u borotbi literaturnih pokolin to v Ukrayini vsya moloda generaciya spryamovuvala vistrya kritiki proti arhayichnogo narodnickogo realizmu Otozh na dumku literaturnogo kritika impresionizm ta ekspresionizm ce dva mistecki napryami yaki zijshlis v odnu tochku svoyimi protilezhnimi svitoglyadovimi nastanovami na perevali HIH i HH storich Takij zudar buv naslidkom buntu molodogo pokolinnya proti racionalizmu pozitivizmu ta empirizmu drugoyi polovini HIH storichchya Osnovoyu novogo filosofskogo svitosprijmannya buv idealizm volyuntarizm a persh za vse irracionalizm sho zaperechuvav mozhlivist piznannya za dopomogoyu viklyuchno intelektu i naukovih metod Navit u prozi odnogo avtora mogli vzhitis poryad elementi takih neshozhih stiliv yak impresionizm ta ekspresionizm chi impresionizm i neoromantizm Talantu Mikoli Hvilovogo bula pritamanna zhadoba eksperimentatorstva spraga do novogo Proza M Hvilovogo perevazhno liriko ekspresivna z elementami neoromantizmu Ale pri comu ryad tvoriv poznachenij silnim vplivom impresionizmu zokrema j slidami navchannya u M Kocyubinskogo U svoyemu doslidzhenni pro pismennika Vira Ageyeva zgaduye sho O Bileckij u vidomij statti Pro prozu vzagali ta pro nashu prozu 1925 roku nazvav M Hvilovogo osnovopolozhnikom spravzhnoyi ukrayinskoyi prozi Vzagali M Hvilovij pochinav yak neoromantik hocha v novelistici legko znati i vpliv impresionistichnoyi poetiki i elementi ekspresionizmu navit syurrealizmu U jogo rannij prozi M Hvilovogo prevalyuyut muzichni zagalom sluhovi obrazi Muzichna instrumentovanist jogo novelistiki pomitna i na rivni kompozicijnomu i v sintaksichnij budovi frazi ta dialogu I zreshtoyu na rivni slova Pro muzichnu stihiyu u jogo prozi kritika pisala ne raz Tezu pro panmuzikalizm yak pitomu risu ukrayinskogo pismenstva 20 h rokiv sformuvav Ye Malanyuk Krim togo M Hvilovij romantik umiv buti j pilnim sposterigachem analitikom porevolyucijnoyi dijsnosti V jogo rannij prozi z yavlyayetsya kritichnij satirichnij strumin Same nevelikoyu povistyu Ivan Ivanovich pismennik zasvidchiv virtuozne volodinnya satirichnim zhanrom Proti vichnih obivateliv svitovoyi navolochi kotra skoristalasya plodami revolyuciyi ta pronikla v usi stilniki novogo suspilnogo organizmu spryamovani taki mehanizmi yak gostra ironiya nishivnij sarkazm Ironichni efekti sposterigayemo v inoskazannyah avtoharakteristikah i vzayemoocinkah personazhiv Koli v rannih satirichnih tvorah M Hvilovij ne vtrimuvavsya vid doshkulnih avtorskih remarok to piznishe proyasniti Cherez tochno vidibrani pobutovi detali predmetni realiyi pidsvichuyetsya duhovne yestvo geroyiv Ves cej zamknenij v sobi naskriz falshivij malenkij svitik v yakomu zhivut geroyi zobrazheno majzhe zovsim poza zv yazkami iz velikim svitom realnih lyudskih interesiv i turbot Proporciyi tut zmisheni j avtor nagoloshuye na comu v svoyeridnih pidzagolovkah de korotko vikladayetsya zmist kozhnogo z rozdiliv Otzhe vipadkovo pokladena v chuzhij portfel cilkom legalna stenograma plenumu navodit na geroya panichnij strah majbutnya chistka partiyi vidayetsya zagibellyu revolyuciyi a sut obicyanogo dovirlivomu chitachevi tragichnogo finalu vsogo lish viklyuchennya z partiyi pid chas chistki Sistema cinnostej u comu nomenklaturnomu sviti vikrivlennya nezbagnennogo Yedinij golos realnosti slova kuhovarki Yavdohi sho naspivuye yakus pisenku pro majbutnyu karu na yiyi novih paniv Postat movchaznoyi Yavdohi nagaduye obraz sluzhnici Varvari u noveli M Kocyubinskogo Smih Ale v comu potvornomu sviti pasivna geroyinya M Hvilovogo ne zdatna na bunt Tip geroya pererodzhencyaBilshist doslidnikiv shilyayetsya do dumki sho recepciya socialno zaangazhovanoyi literaturi ne tilki pogliblyuye rozuminnya minulogo a j zminyuye ocinku doslidnikami obstavin suchasnogo Yak ne divno ale j v umovah politichnoyi reglamentaciyi zminana estetichnih norm takozh mala misce Neobhidno zanovo pereosmisliti obrazi reprezentantiv socialnoyi utopiyi tvorciv novogo svitu svitoglyadna poziciya yakih bazuyetsya na poyednanni komunistichnogo pragnennya do globalnogo peretvorennya svitu ta primitivnih mishanskih zabaganok i potreb Tobto jdetsya pro te sho derzhavni sluzhbovci yaki vhodili do partij mali podvijne zhittya Z odniyeyi storoni yih zhittya pozirne i dlya partiyi kolektivu A z inshoyi vono pritayene ta zroblene sobi na vtihu Voni ye rujnivnikami suspilnogo organizmu yaki obertayut blakitnu mriyu na kloaku Mikola Hvilovij zrobiv detalnij analiz porevolyucijnoyi dijsnosti suspilnoyi atmosferi sho nabirala oznak omishanennya Pismennik kritikuye byurokratichnu radyansku sistemu diyalnist chinovnickogo i partijnogo aparativ Detalizovanij opis pobutu Ivan Ivanovicha svidchit pro predmetni realiyi z akcentom na zovnishni pompeznosti Dorogi mebli ne vidpovidayut drib yazkovomu vnutrishnomu svitovi svogo vlasnika Ivan Ivanovich namagayetsya bud yakim chinom pidlashtuvatis pid obstavini v yakih perebuvaye abi viglyadati u nih vigidno Krasnomovnim momentom ye shomisyachni zbori golovnogo geroya na partijni zbori Ivan Ivanovich vzyav portfel i pishov u koridor vdyagatis Marfa Galaktionivna nadila prostenku chervonu hustku i starenkij zhaket tak sho viglyadala zovsim simpatichno i nagaduvala moyemu geroyu robitnicyu z tyutyunovoyi fabriki Ivan Ivanovich tezh v ci dni viglyadav bagato skromnishe yak zvichajno Kapelyuh vin brav starenkij i navit vijmav z komoda soldatsku bluzku sho zalishilas v nogo z chasiv voyennogo komunizmu Varto takozh vidznachiti sho Ivan Ivanovich vikoristovuye partijnu posadu abi zadovolniti vlasni potrebi Tomu dlya nogo viklyuchennya iz partiyi viyavlyayetsya spravdi fatalnim kincem Jogo komfortni umovi zhittya tipovogo mishanina z partkvitkom u rukah znikli Pri pilnishomu analizi znahodimo u tvori O Kopilenka pereguk z refleksiyami M Hvilovogo Kit u chobotyah Ivan Ivanovich Valdshnepi zokrema z timi sho torkayutsya problemi tirazhuvannya radyanskoyi partijnoyu nomenklaturoyu podvijnih standartiv povedinki nivelyaciyi moralno etichnih norm buttya zasillya partijno byurokratichnoyi sistemi upravlinnya Vchinki geroyiv pererodzhenciv u tvorah O Kopilenka i M Hvilovogo shozhi za svoyeyu pompeznistyu vnutrishnyu nevidpovidnistyu partijnim kar yerizmom licemirstvom podvijnoyu morallyu ta spekulyaciyeyu visokimi idealami Voni vidobrazhayut specifiku novoyi komunistichnoyi realnosti spryamovanoyi na utverdzhennya norm radyanskoyi etiki j morali IroniyaNa dumku Yuriya Bezhutrogo vivedeni u tvori obrazi odnoznachno negativni voni vtilyuyut patologichni procesi sho vidbuvayutsya v zbilshovichenij Ukrayini pid vplivom NEPu v seredovishi komunistiv yaki sprijnyali revolyuciyu za slovami geroya inshoyi noveli Hvilovogo Koloniyi villi yak mozhlivist nabivati pelku Harakterno sho vzhe pershij vidguk na Ivana Ivanovicha nadrukovanij yak pislyaslovo do pershoyi zh publikaciyi tvoru v zhurnali almanasi Literaturnij yarmarok 7 u chervni 1928 roku nagoloshuvav same na comu Mi ne raz buli svidki togo yak horoshi revolyucioneri komunisti v minulomu v roki gromadyanskoyi vijni v period nep u pidpadali pid dribnoburzhuaznij mishanskij vpliv cilkom rozkladalisya lt gt Geroyi podibnoyi satiri Ivan Ivanovich Marfa Galaktionivna Metodij Kirilovich U teksti opovidannya ye oznaka yaka vivodit jogo za mezhi tradicijnoyi plakatnoyi pryamolinijnosti vlastivoyi tak zvanij radyanskij satiri Ironiya viznachaye semantichni j strukturni prioriteti tvoru zabezpechuyuchi jogo visokij misteckij riven i hudozhnij efekt Golovnim zasobom formuvannya hudozhnogo svitu tvoru Hvilovij obiraye ironiyu Ironiya prihovana nasmishka sho mistit u sobi ocinku togo sho vismiyuyetsya i ye odniyeyu iz form zaperechennya Zagalnoviznano takozh sho vismiyuvatisya mozhe yak sutnist predmeta tak i okremi jogo storoni u cih dvoh vipadkah harakter ironiyi ob yem znachennya znishuvalne v drugomu korektuyuche vdoskonalyuyuche Ironiya semantichno ambivalentna z odnogo boku vona ye vismiyuvannyam i v comu rozuminni profanaciya pevnoyi realnosti zasnovana na sumnivi v yiyi istinnosti abo navit na peredbachenni neistinnosti takoyi realnosti z drugogo ironiya nibi proba ciyeyi realnosti na micnist sho zalishaye nadiyu na yiyi mozhlivosti Odna z golovnih oznak ironichnosti kongruentnist rivnist nerozriznenist serjoznist i nasmishka nayavna i v rozv yazci pro sh osvidchat ostanni ryadki opovidannya I potim chomu Saltikov Shedrin mig buti vice gubernatorom a ya ne mozhu Pravda Suchasna Hvilovomu kritika nagoloshuvala na tomu sho vistrya satiri pismennika spryamovane viklyuchno proti pererodzhenciv Ivani Ivanovichi i Marfi Galaktionivni mogli navit buti j na fronti v Chervonij armiyi i navit pripuskayu buli ne pogani revolyucioneri ale vidgrimila gromadyanska vijna i voni vhodyat v osobiste zhittya i v roki nep u oboye chleni partiyi rozkladayutsya pisav M Majorov u 1929 roci Pismennik shukaye prichini degradaciyi geroyiv znachno glibshe adzhe i v roki revolyuciyi i nastupnoyi vijni voni azh niyak ne na fronti Todi Ivan Ivanovich samoviddano prolivav krov vo im ya krashogo majbutnogo i rishuche pracyuvav z tovarishkoyu Galaktoyu zaviduyuchi gubernialnoyu Narosvitoyu Vodnochas ironiya yaka zavzhdi ye dzherelom semantichnogo podvoyennya bud yakogo tekstu organichno vpisuyetsya u motivnu kanvu opovidannya bo same motiv podvijnosti yak sposobu svitobachennya j ekzistenciyi geroyiv stanovit soboyu strukturnu vis Ivan Ivanovicha Podvijnist morali podvijnist standartiv zreshtoyu podvijnist samogo zhittya vseredini yakogo isnuyut geroyi postijnij ideologichnij refren opovidannya Nespravzhnist perelicovanist komunizovanogo zhittya perekonlivo zasvidchuyut epizodi prisvyacheni zboram partijnogo oseredku Licedijstvom ye i sami zbori Partijnij spektakl nagoloshuye opovidach maye cilkom konkretnij vzirec Nakreslena paralel mizh partijnimi zborami i cerkovnoyu sluzhboyu poslidovno provoditsya protyagom usiyeyi chastini prisvyachenoyi zasidannyu komoseredku Pereodyagannya aktoriv u prostij kom yachejkivskij odyag nagaduye avtorovi te sho mi sposterigayemo u vivtari Use svidchit pro te sho zibrannya kom yachejki ne sho inshe yak ritualnij maskarad imitaciya poklikana prodemonstruvati zv yazok komunistichnoyi pastvi i vozhdiv svyatih chiyi nastanovi nemov yevangelski posilannya apostoliv roztlumachuyutsya golovnimi nachalnikami svyashennikami Pered chitachem postaye svoyeridnij kulturnij intertekst yakij gruntuyetsya na cilkom yasnih paralelyah komunistichna ideologiya tilki insha forma religiyi Sila satiri Hvilovogo v tomu sho opovidannya yak ne paradoksalno psihologichnij tvir Nezvazhayuchi na elementi grotesku harakteri geroyi poznacheni povedinkovoyu dostovirnistyu a kozhen iz personazhiv psihologichno individualizovana osobistist Pihatij ale nedalekij a chasom i prosto tupuvatij Ivan Ivanovich dovoli rozumna po zhinochomu intuyitivno peredbachliva j pragmatichna Marfa hitrij i vertlyavij Metodij Kirilovich navit epizodichni geroyi grubovato prostecka radyanska kuhovarka chlen miskogo harchsmaku Yavdoha j zhemanna madmuazel Lyusi usi voni postayut u pevnomu rozuminni yak zhivi lyudi i ye psihologichnimi tipami Vazhlivi motivi mazhor i dribnij doshik Motivi dribnogo osinnogo doshika abo minoru z yavlyayetsya u teksti postupovo narostayuchi do kincya opovidannya i z odnogo boku simvolizuye krah Ivaniv Ivanovichiv ta izhe z nimi a z drugogo ye tipovim invariantom u Hvilovogo i pov yazanij iz rozcharuvannyam pismennika u mozhlivosti shvidkogo dosyagnennya omriyanogo idealu Hvilovij pidvodit chitacha do centralnoyi problemi usiyeyi svoyeyi tvorchosti suti j roli literaturi j mistectva u postrevolyucijnomu zhitti Kultura spozhivannya yizhiAvtor stavit vazhlivij akcent na kulturi spozhivannya yizhi personazhami Planuvannya menyu na den vineseno u pidzagolovki rozdilu a sam proces jogo stvorennya nazvanij M Hvilovim rebusom Na dumku V O Zengvoyi viznachnim zbigom obstavin viyavlyayetsya te sho Ivan Ivanovich ta Dmitro Karamazov prihodyat do odnakovogo rishennya voni yistimut kotleti Cya strava ye cilim satirichnim motivom u tvorah pismennika Geroyi yaki spozhivayut kotleti visvitleni krovozherlivimi istotami kotri gotovi na vse zaradi vlasnogo blagoustroyu Krim togo u porevolyucijnij Ukrayini kotleti vvazhalis stravoyu majzhe nedosyazhnoyu dlya zvichnogo lyudu Upodobannya m yasnoyi stravi govorit pro nablizhenist naturi do tvarinnosti Vazhlivu rol u tvori vidigraye stavlennya Ivana Ivanovicha yak golovnogo movcya cogo tvoru do kuhovarki Cej epizodichnij personazh visvitlyuyetsya neosvichenim zlidennim ta bezslivnim bo zh jogo golos nemaye znachennya u suspilstvi Za novih chasiv zvichajni lyudi mali b otrimati svij serednij riven zhittya ale kuhovarki tak i zostalis u bezprosvitnih zlidnyah Tobto v svidomosti Ivaniv Ivanovichiv yih misce yak i ranishe bilya pomijnogo korita Religijni motiviReligijno mistichni motivi takozh posidayut osoblive misce c rozuminni tekstu U 20 30 ti roki HH stolittya pravlyacha verhivka vikoristovuye termin hristiyanstvo lishe dlya viyavlennya satirichnogo stavlennya abo nagaduvannya pro antireligijnu politiku Tak samo i v opovidannya mozhna vidslidkuvati sho golovnij personazh zgaduye cerkvu lishe z metoyu vismiyuvannya yiyi cinnostej Zi svoyimi kolegami vin namagayetsya pidtrimuvati kult pidtrimki vladi Avtor zi svoyeyi storoni pidzhartovuye nad partijcyami yaki jdut v yachejku pid chas zvukiv vechirnoyi dzvinici Perevdyagannya personazhiv mayut pevnu obryadovist Shos nadzvichajno zvorushlive bulo u comu perevdyaganni nibi ce perevdyagannya podibne do togo sho mi jogo sposterigayemo u vivtari Avtor specialno robit zal zasidan komoseredku shozhim na hristiyanskij hram Pomizh jogo legkih ta velichnih arhitekturnih elementiv roztashovano ikonostas novogo chasu portreti vozhdiv Proces zasidannya nagaduye sluzhbu svoyeyu tisheyu ta strimanim shepotinnyam auditoriyi M Hvilovij nibi protistavlyaye zal komoseredku hristiyanskij svyatini Todishnya politika dlya pismennika bula demonichnim vtilennyam Personazh tovarish Lejtar vistupaye u tvori simvolom dobrogo nachala U tvori navit chitayemo tekst de rozpovidayetsya sho u vstupnij chastini svogo monologu Ivan Ivanovich porivnyuye jogo iz Isusom Hristom Ot primirom vizmemo Isusa Hrista skazav vin Nash narod i dosi ne znaye sho Hristos buv yevrej Pereodyagannya aktoriv u prostij kom yachejkivskij odyag nagaduye avtorovi te sho mi sposterigayemo u vivtari Use svidchit pro te sho zibrannya kom yachejki ne sho inshe yak ritualnij maskarad imitaciya poklikana prodemonstruvati zv yazok komunistichnoyi pastvi i vozhdiv svyatih chiyi nastanovi nemov yevangelski posilannya apostoliv roztlumachuyutsya golovnimi nachalnikami svyashennikami Pered chitachem postaye svoyeridnij kulturnij intertekst yakij gruntuyetsya na cilkom yasnih paralelyah komunistichna ideologiya tilki insha forma religiyi Primitki Bezhutrij Yu M Udoskonaliti chi zaperechiti Ironiya v opovidanni Mikoli Hvilovogo Ivan Ivanovich Elektronnij resurs Yu M Bezhutrij Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina 2011 Rezhim dostupu do resursu http ekhnuir univer kharkov ua handle 123456789 5009 13 bereznya 2019 u Wayback Machine Hvilovij M Ivan Ivanovich Elektronnij resurs Mikola Hvilovij Biblioteka ukrayinskoyi literaturi 1929 Rezhim dostupu do resursu http www ukrlib com ua books printit php tid 665 7 grudnya 2017 u Wayback Machine Ageyeva V P Avtor i geroj u strukturi noveli Mikoli Hvilovogo Vira Pavlivna Ageyeva Kiyiv Slovo i chas naukovo teoretichnij zhurnal 1993 12 S 16 21 Ageyeva V P Mikola Hvilovij Vira Pavlivna Ageyeva Grono nezdolanih spivciv literaturni portreti ukrayinskih pismennikiv 20 st Vira Pavlivna Ageyeva K Ukrayinskij pismennik 1997 S 112 122 Filatova O S Tip geroya pererodzhencya v povisti M Hvilovogo Ivan Ivanovich i romani O Kopilenka Vizvolennya Elektronnij resurs O S Filatova Vipusk 4 13 104 Filologichni nauki 2014 Rezhim dostupu do resursu http litzbirnyk com ua wp content uploads 2014 07 60 13 14 pdf 10 kvitnya 2018 u Wayback Machine Zengva V O Misce Ivana Ivanovicha v megateksti M Hvilovogo Elektronnij resurs V O Zengva Visnik Luganskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Filologichni nauki 2011 01 212 2011 Rezhim dostupu do resursu http bo0k net index php p achapter amp bid 9699 amp chapter 1 nedostupne posilannya