Куш або Мероїтське царство — стародавнє царство, що існувало в північній частині території сучасного Судану (Нубії) з IX або VIII століття до н. е. по IV століття. Народ Куша називають кушитами.
Кес (мероїтська) Царство Куш | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Центр кушитів і Кушитська імперія за часів двадцять п'ятої династії Єгипту, приблизно 700 р. до Р.Х.. | |||||||||||||||||
Столиця | Керма, Напата, Мерое | ||||||||||||||||
Мови | мероїтська, , єгипетська, кушитська | ||||||||||||||||
Релігії | Релігія Стародавнього Єгипту | ||||||||||||||||
Форма правління | Монархія | ||||||||||||||||
Історичний період | Бронзова доба — Пізня античність | ||||||||||||||||
- утворення | приблизно 1070 до Р. Х. | ||||||||||||||||
- Столицю перемістили в Мерое | 591 до Р.Х. | ||||||||||||||||
- зникнення | приблизно 550 по Р.Х. | ||||||||||||||||
Населення | |||||||||||||||||
- Мероїтська фаза | 1,150,000 л. | ||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Сьогодні є частиною | Судан Єгипет | ||||||||||||||||
|
Зародження
Незважаючи на хронологічний розрив, Куш є культурним та політичним наступником колишнього царства Керма, яке було важливим суперником Єгипту, проте було завойовано Тутмосом I. Перші розвинені спільноти з'являються в Нубії в часи Єгипетської Першої династії (3100-2890 рр. до н. е.). Близько 2500 р до н. е. єгиптяни почали просуватися на південь, і від них надходять більшість знань про Куш. Ця експансія була зупинена занепадом Середнього царства Єгипту і вторгненням гіксосів, які стали союзниками кушитів. Після встановлення Нового царства до 1550 року до н. е. єгипетська експансія поновилася, проте цього разу вона зустріла організовану протидію. Історики не впевнені, протидіяли чи окремі міста або одна об'єднана імперія. Також тривають суперечки, чи була державність заснована місцевими жителями або привнесена з Єгипту. В результаті вторгнення регіон став володінням Єгипту під контролем Тутмоса I, чия армія підтримувала владу завдяки ряду фортець. Нубія, аж до четвертого і п'ятого порога Нілу, була включена до складу Єгипту при XVIII династії Нового царства і на п'ять століть підпорядкована намісникам фараона, носив титул царський син Куша.
З часів Нового царства Нубія (Куш) була єгипетської колонією. Починаючи з XVI століття до н. е. землі Куша управлялися єгипетським намісником з титулом Царський син Куша. З розпадом Нового царства в районі 1070 рр. до н. е. Куш став самостійною державою зі столицею в місті Напата.
Держава зі столицею в Напаті
Територія Верхньої Нубії від Мерое до третього порога Нілу була об'єднана під владою Алари в період близько 780—755 років до нашої ери. Алара вважався своїми спадкоємцями засновником кушитської царської династії — XXV династії Стародавнього Єгипту. Царство збільшувало сферу свого впливу, і під час правління Кашта, послідовника Алари, домінувало в південному Єгипті, в області Елефантина і навіть у Фівах. Кашта примусив Шепенупет I, єдинокровну сестру фараона Такелота III, що служила Божественною Дружиною Амона, визнати його доньку Аменірдіс I своєї спадкоємицею. Після цієї події Фіви потрапили під фактичний контроль Напати. Влада царства досягла найвищої точки під час правління Піанхи, спадкоємця Кашти, який завоював весь Єгипет до 20-річного віку, і поклав початок XXV династії.
Куш знову став окремою від Єгипту державою, коли ассирійці вторглися в Єгипет в 671 році до нашої ери. Володар Шабака (716—702 роки до н. е.) остаточно підкорив дельту Нілу в 715 році до н. е. і втрутився в боротьбу з Ассирією за Палестину. Особливо важкі війни з Ассирією припали на час фараона Тахарки (690—664 роки до н. е.). Ассирійці зробили кілька вторгнень до Єгипту і захопили північ країни в 671—664 роках до нашої ери. Кушити ще володіли південним Єгиптом.
Останнім кушитським царем, який спробував відновити контроль над Єгиптом, був Танутамон, який зазнав нищівної поразки від ассирійців в 664 році до нашої ери. Кілька років тривала боротьба за південний Єгипет між Напатою і новою єгипетською династією фараонів, яка закінчилася вигнанням кушитів з Єгипту. Північна межа царства тепер проходила близько Пнубуса, південніше 3-го порогу Ніла. Деякий час противниками Напати були тільки кочові племена регіону. Відомо про кілька походів царя Анламані (623—593 роки до н. е.) проти кочових племен, що загрожували місту Кава (між 3-м і 4-м порогами Нілу).
Після цього вплив царства в Єгипті пішов на спад і припинився до 656 року до н. е., коли Псамметіх I, засновник XXVI династії, об'єднав весь Єгипет під своєю владою. В 591 році до н. е. єгиптяни під керівництвом Псамметіха II вторглися в Куш, можливо, через те, що правитель Куша Аспелта готував вторгнення до Єгипту, розграбували і спалили Напату. Після чого столицю перенесено до Мерое.
Переміщення столиці в Мерое
З різних історичних джерел випливає, що послідовники Аспелти перенесли столицю в Мерое, далеко на південь від Напати. Точний час перенесення залишається неясним, але багато істориків вважають, що це сталося в період правління Аспелти, у відповідь на єгипетське вторгнення в нижню Нубію. Інші історики вважають, що перенесення царства на південь було пов'язане з видобутком заліза — навколо Мерое, на відміну від Напати, розташовувалися великі ліси, які могли служити джерелом палива для доменних печей. Крім того, поява грецьких торговців у цьому регіоні значило для кушитів зменшення залежності від нільського торгового маршруту, тепер вони могли торгувати з грецькими колоніями на узбережжі Червоного Моря.
Альтернативна теорія стверджує, що існувало дві окремі, але тісно пов'язані одна з одною держави, з центрами в Напаті і Мерое. Держава зі столицею в Мерое поступово затьмарила свою північну сусідку. На північ від Мерое не знайдено нічого схожого на царську резиденцію, і, можливо, Напата була тільки релігійним центром. Однак, Напата виразно залишалася важливим центром, царі коронувалися і погребались в ній навіть в періоди, коли вони жили в Мерое.
Остаточне перенесення столиці в Мерое сталося близько 300 року до н. е., коли монархів стали ховати там, а не в Напаті. Існує теорія, що цей перенос відображає звільнення монархів від влади жерців Напати. За повідомленням Діодора Сицилійського, жерці наказали Мероітському правителю по імені Ергамен вчинити самогубство, однак, він знехтував традицією і, замість цього, стратив жерців. Деякі історики вважають, що Ергамен відповідає Арраккамані (Arrakkamani), першому правителю, похованому в Мерое. Однак, більш імовірною транслітерацією імені Ергамен є Аркамані (Arqamani), правитель, який управляв країною багато століть після того, як царський некрополь був перенесений в Мерое.
Існує також теорія, що столиця завжди перебувала в Мерое.
Про царство Куш в мероїтський період є дуже невелика кількість інформації. У ранній період кушити використовували єгипетські ієрогліфи, але в мерїтський період було розроблена нова, досі не повністю розшифрована Мероїтська писемність, що застосовувалося для запису Мероїтскої мови. Країна торгувала зі своїми сусідами і продовжувала будувати пам'ятники й гробниці.
В 23 році римський префект Єгипту, , вторгся до Нубії в відповідь на нубійський напад на південний Єгипет. Він пограбував північ країни, включаючи Напату, і повернувся до Єгипту.
Занепад
В 350 році його захопила держава Аксум. Але немає доказів що вони залишалися в регіоні на довго після цього цівілізація розпалася близько 6 століття нашої ери коли сформувалися королівства Нобатія,Муккура та Алва.
Примітки
- Török, 1998, p. 2 (1997 ed.).
- Welsby, Derek (1996). The Kingdom of Kush: the Napatan and Meroitic empires. London: Published for the Trustees of the British Museum by British Museum Press. ISBN 978-0-7141-0986-2. OCLC 34888835
- . National Geographic (англ.). 2 липня 2019. Архів оригіналу за 29 серпня 2020. Процитовано 8 січня 2022.
- Török, 1998, p. 49 (1997 ed.).
- Rilly, Claude (2019). . У Raue, Dietrich (ред.). Handbook of Ancient Nubia. De Gruyter. с. 133—4. ISBN . Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2019.
The Blemmyan language is so close to modern Beja that it is probably nothing else than an early dialect of the same language.
- , ред. (2001). (II.B.4.) East Africa, c. 2000–332 B.C.E.. (вид. 6th). Boston: Houghton Mifflin Harcourt. с. 32. ISBN .
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
- Morkot, Roger G. «On the Priestly Origin of the Napatan Kings: The Adaptation, Demise and Resurrection of Ideas in Writing Nubian History» in O'Connor, David and Andrew Reid, eds. Ancient Egypt in Africa (Encounters with Ancient Egypt) (University College London Institute of Archaeology Publications) Left Coast Press (1 Aug 2003) p.151
Посилання
- Jean Leclant. «The empire of Kush: Napata and Meroe» UNESCO General History of Africa
- A. Hakem with I. Hrbek and J. Vercoutter. «The civilization of Napata and Meroe» UNESCO General History of Africa
- P.L. Shinnie. «The Nilotic Sudan and Ethiopia c. 660 BC to c. AD 600» Cambridge History of Africa — Volume 2 Cambridge University Press, 1978.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kush Kush abo Meroyitske carstvo starodavnye carstvo sho isnuvalo v pivnichnij chastini teritoriyi suchasnogo Sudanu Nubiyi z IX abo VIII stolittya do n e po IV stolittya Narod Kusha nazivayut kushitami Kes meroyitska Carstvo Kush priblizno 1070 do R H priblizno 550 po R H Kusha istorichni kordoni na kartiCentr kushitiv i Kushitska imperiya za chasiv dvadcyat p yatoyi dinastiyi Yegiptu priblizno 700 r do R H Stolicya Kerma Napata Meroe Movi meroyitska yegipetska kushitska Religiyi Religiya Starodavnogo Yegiptu Forma pravlinnya Monarhiya Istorichnij period Bronzova doba Piznya antichnist utvorennya priblizno 1070 do R H Stolicyu peremistili v Meroe 591 do R H zniknennya priblizno 550 po R H Naselennya Meroyitska faza 1 150 000 l Poperednik Nastupnik Nove carstvo Starodavnij Yegipet Alva derzhava Nobatiya Mukurra Aksumske carstvo X Group culture Sogodni ye chastinoyu Sudan Yegipet Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kush carstvo Carstvo Kush na mapi 400 roku do n e Svyashenna dlya kushitiv skelya Dzhebel Barkal Golova kushita 716 702 rik do n e ZarodzhennyaDokladnishe Kerma carstvo Nezvazhayuchi na hronologichnij rozriv Kush ye kulturnim ta politichnim nastupnikom kolishnogo carstva Kerma yake bulo vazhlivim supernikom Yegiptu prote bulo zavojovano Tutmosom I Pershi rozvineni spilnoti z yavlyayutsya v Nubiyi v chasi Yegipetskoyi Pershoyi dinastiyi 3100 2890 rr do n e Blizko 2500 r do n e yegiptyani pochali prosuvatisya na pivden i vid nih nadhodyat bilshist znan pro Kush Cya ekspansiya bula zupinena zanepadom Serednogo carstva Yegiptu i vtorgnennyam giksosiv yaki stali soyuznikami kushitiv Pislya vstanovlennya Novogo carstva do 1550 roku do n e yegipetska ekspansiya ponovilasya prote cogo razu vona zustrila organizovanu protidiyu Istoriki ne vpevneni protidiyali chi okremi mista abo odna ob yednana imperiya Takozh trivayut superechki chi bula derzhavnist zasnovana miscevimi zhitelyami abo privnesena z Yegiptu V rezultati vtorgnennya region stav volodinnyam Yegiptu pid kontrolem Tutmosa I chiya armiya pidtrimuvala vladu zavdyaki ryadu fortec Nubiya azh do chetvertogo i p yatogo poroga Nilu bula vklyuchena do skladu Yegiptu pri XVIII dinastiyi Novogo carstva i na p yat stolit pidporyadkovana namisnikam faraona nosiv titul carskij sin Kusha Z chasiv Novogo carstva Nubiya Kush bula yegipetskoyi koloniyeyu Pochinayuchi z XVI stolittya do n e zemli Kusha upravlyalisya yegipetskim namisnikom z titulom Carskij sin Kusha Z rozpadom Novogo carstva v rajoni 1070 rr do n e Kush stav samostijnoyu derzhavoyu zi stoliceyu v misti Napata Derzhava zi stoliceyu v NapatiTeritoriya Verhnoyi Nubiyi vid Meroe do tretogo poroga Nilu bula ob yednana pid vladoyu Alari v period blizko 780 755 rokiv do nashoyi eri Alara vvazhavsya svoyimi spadkoyemcyami zasnovnikom kushitskoyi carskoyi dinastiyi XXV dinastiyi Starodavnogo Yegiptu Carstvo zbilshuvalo sferu svogo vplivu i pid chas pravlinnya Kashta poslidovnika Alari dominuvalo v pivdennomu Yegipti v oblasti Elefantina i navit u Fivah Kashta primusiv Shepenupet I yedinokrovnu sestru faraona Takelota III sho sluzhila Bozhestvennoyu Druzhinoyu Amona viznati jogo donku Amenirdis I svoyeyi spadkoyemiceyu Pislya ciyeyi podiyi Fivi potrapili pid faktichnij kontrol Napati Vlada carstva dosyagla najvishoyi tochki pid chas pravlinnya Pianhi spadkoyemcya Kashti yakij zavoyuvav ves Yegipet do 20 richnogo viku i poklav pochatok XXV dinastiyi Kush znovu stav okremoyu vid Yegiptu derzhavoyu koli assirijci vtorglisya v Yegipet v 671 roci do nashoyi eri Volodar Shabaka 716 702 roki do n e ostatochno pidkoriv deltu Nilu v 715 roci do n e i vtrutivsya v borotbu z Assiriyeyu za Palestinu Osoblivo vazhki vijni z Assiriyeyu pripali na chas faraona Taharki 690 664 roki do n e Assirijci zrobili kilka vtorgnen do Yegiptu i zahopili pivnich krayini v 671 664 rokah do nashoyi eri Kushiti she volodili pivdennim Yegiptom Ostannim kushitskim carem yakij sprobuvav vidnoviti kontrol nad Yegiptom buv Tanutamon yakij zaznav nishivnoyi porazki vid assirijciv v 664 roci do nashoyi eri Kilka rokiv trivala borotba za pivdennij Yegipet mizh Napatoyu i novoyu yegipetskoyu dinastiyeyu faraoniv yaka zakinchilasya vignannyam kushitiv z Yegiptu Pivnichna mezha carstva teper prohodila blizko Pnubusa pivdennishe 3 go porogu Nila Deyakij chas protivnikami Napati buli tilki kochovi plemena regionu Vidomo pro kilka pohodiv carya Anlamani 623 593 roki do n e proti kochovih plemen sho zagrozhuvali mistu Kava mizh 3 m i 4 m porogami Nilu Pislya cogo vpliv carstva v Yegipti pishov na spad i pripinivsya do 656 roku do n e koli Psammetih I zasnovnik XXVI dinastiyi ob yednav ves Yegipet pid svoyeyu vladoyu V 591 roci do n e yegiptyani pid kerivnictvom Psammetiha II vtorglisya v Kush mozhlivo cherez te sho pravitel Kusha Aspelta gotuvav vtorgnennya do Yegiptu rozgrabuvali i spalili Napatu Pislya chogo stolicyu pereneseno do Meroe Peremishennya stolici v MeroePiramidi v Meroe Z riznih istorichnih dzherel viplivaye sho poslidovniki Aspelti perenesli stolicyu v Meroe daleko na pivden vid Napati Tochnij chas perenesennya zalishayetsya neyasnim ale bagato istorikiv vvazhayut sho ce stalosya v period pravlinnya Aspelti u vidpovid na yegipetske vtorgnennya v nizhnyu Nubiyu Inshi istoriki vvazhayut sho perenesennya carstva na pivden bulo pov yazane z vidobutkom zaliza navkolo Meroe na vidminu vid Napati roztashovuvalisya veliki lisi yaki mogli sluzhiti dzherelom paliva dlya domennih pechej Krim togo poyava greckih torgovciv u comu regioni znachilo dlya kushitiv zmenshennya zalezhnosti vid nilskogo torgovogo marshrutu teper voni mogli torguvati z greckimi koloniyami na uzberezhzhi Chervonogo Morya Alternativna teoriya stverdzhuye sho isnuvalo dvi okremi ale tisno pov yazani odna z odnoyu derzhavi z centrami v Napati i Meroe Derzhava zi stoliceyu v Meroe postupovo zatmarila svoyu pivnichnu susidku Na pivnich vid Meroe ne znajdeno nichogo shozhogo na carsku rezidenciyu i mozhlivo Napata bula tilki religijnim centrom Odnak Napata virazno zalishalasya vazhlivim centrom cari koronuvalisya i pogrebalis v nij navit v periodi koli voni zhili v Meroe Ostatochne perenesennya stolici v Meroe stalosya blizko 300 roku do n e koli monarhiv stali hovati tam a ne v Napati Isnuye teoriya sho cej perenos vidobrazhaye zvilnennya monarhiv vid vladi zherciv Napati Za povidomlennyam Diodora Sicilijskogo zherci nakazali Meroitskomu pravitelyu po imeni Ergamen vchiniti samogubstvo odnak vin znehtuvav tradiciyeyu i zamist cogo strativ zherciv Deyaki istoriki vvazhayut sho Ergamen vidpovidaye Arrakkamani Arrakkamani pershomu pravitelyu pohovanomu v Meroe Odnak bilsh imovirnoyu transliteraciyeyu imeni Ergamen ye Arkamani Arqamani pravitel yakij upravlyav krayinoyu bagato stolit pislya togo yak carskij nekropol buv perenesenij v Meroe Isnuye takozh teoriya sho stolicya zavzhdi perebuvala v Meroe Pro carstvo Kush v meroyitskij period ye duzhe nevelika kilkist informaciyi U rannij period kushiti vikoristovuvali yegipetski iyeroglifi ale v meryitskij period bulo rozroblena nova dosi ne povnistyu rozshifrovana Meroyitska pisemnist sho zastosovuvalosya dlya zapisu Meroyitskoyi movi Krayina torguvala zi svoyimi susidami i prodovzhuvala buduvati pam yatniki j grobnici V 23 roci rimskij prefekt Yegiptu vtorgsya do Nubiyi v vidpovid na nubijskij napad na pivdennij Yegipet Vin pograbuvav pivnich krayini vklyuchayuchi Napatu i povernuvsya do Yegiptu ZanepadV 350 roci jogo zahopila derzhava Aksum Ale nemaye dokaziv sho voni zalishalisya v regioni na dovgo pislya cogo civilizaciya rozpalasya blizko 6 stolittya nashoyi eri koli sformuvalisya korolivstva Nobatiya Mukkura ta Alva PrimitkiTorok 1998 p 2 1997 ed Welsby Derek 1996 The Kingdom of Kush the Napatan and Meroitic empires London Published for the Trustees of the British Museum by British Museum Press ISBN 978 0 7141 0986 2 OCLC 34888835 National Geographic angl 2 lipnya 2019 Arhiv originalu za 29 serpnya 2020 Procitovano 8 sichnya 2022 Torok 1998 p 49 1997 ed Rilly Claude 2019 U Raue Dietrich red Handbook of Ancient Nubia De Gruyter s 133 4 ISBN 978 3110416695 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2021 Procitovano 20 listopada 2019 The Blemmyan language is so close to modern Beja that it is probably nothing else than an early dialect of the same language red 2001 II B 4 East Africa c 2000 332 B C E vid 6th Boston Houghton Mifflin Harcourt s 32 ISBN 978 0 395 65237 4 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2014 Procitovano 30 zhovtnya 2014 Morkot Roger G On the Priestly Origin of the Napatan Kings The Adaptation Demise and Resurrection of Ideas in Writing Nubian History in O Connor David and Andrew Reid eds Ancient Egypt in Africa Encounters with Ancient Egypt University College London Institute of Archaeology Publications Left Coast Press 1 Aug 2003 ISBN 978 1 59874 205 3 p 151PosilannyaJean Leclant The empire of Kush Napata and Meroe UNESCO General History of Africa A Hakem with I Hrbek and J Vercoutter The civilization of Napata and Meroe UNESCO General History of Africa P L Shinnie The Nilotic Sudan and Ethiopia c 660 BC to c AD 600 Cambridge History of Africa Volume 2 Cambridge University Press 1978