Мероїтська писемність алфавіт із 23 знаків що використовувався приблизно з II століття до н е до V століття н е у Нубії

Мероїтська писемність — алфавіт із 23 знаків, що використовувався приблизно з II століття до н. е. до V століття н. е. у Нубії і північному Судані для запису мероїтської мови.

Дві форми писемності та позначувані ними звуки

Має два різновиди: ієрогліфічну (відомі тільки написи, висічені на монументах; походить від єгипетської ієрогліфічної писемності) і курсивну (походить від демотичної писемності). Ієрогліфічні символи писалися стовбчиками, зверху вниз, справа наліво. Більш поширена курсивна форма писалася справа наліво, зверху вниз.

Алфавіт розшифровано на початку XX століття англійським вченим , але мова залишається багато у чому незрозумілою.

Містить 4 знаки голосних, 14 для приголосних і 5 для складів.

Можливо, мероїтська писемність використовувалася також для запису древньонубійської мови, яка є нащадком мероїтської і записується, в основному коптським алфавітом (модифікованим грецьким).

Посилання

Приклади Мероїтської писемності
Meroitic — AncientScripts
Meroitic at Omniglot
Meroitic font