Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Кіндратович Кравцов (19 січня 1896, село Чуровичі, Чернігівська губернія, тепер Климовського району Брянської області, Російська Федерація — 19 жовтня 1964, гора Авала поблизу Белграда, Югославія) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант (1945). Герой Радянського Союзу (28.04.1945). Депутат Верховної Ради УРСР 4-го скликання.
| Кравцов Іван Кіндратович | |
|---|---|
| Народження | 7 (19) січня 1896 Чуровичі, Новозибківський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 19 жовтня 1964 (68 років) Белград, СФРЮ |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |  СРСР |
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
| Партія | КПРС |
| Звання | генерал-лейтенант |
| Командування | d |
| Війни / битви | Перша світова війна і німецько-радянська війна |
| Нагороди |           |
Біографія
Народився у селянській родині. У 1915 році був призваний до лав російської імператорської армії. У званні унтер-офіцера командував взводом на Південно-Західному фронті Першої світової війни.
З грудня 1918 року служив у лавах Червоної армії. Під час Громадянської війни Кравцов, перебуваючи на посадах командира відділення, взводу, помічника командира та командира роти, брав участь у бойових діях на Західному та Південному фронтах у складі 1-го Богунського полку 12-ї армії.
Після закінчення війни продовжив командувати ротою в 1-му Богунському стрілецькому полку в Українському військовому окрузі. У жовтні 1924 року був призначений на посаду командира роти 132-го Донецького полку цього ж округу.
У 1925 році вступив до лав РКП(б).
З жовтня 1925 року навчався у Київській об'єднаної військової школи імені Сергія Сергійовича Каменєва, по закінченні якої в серпні 1927 року був призначений на посаду командира роти 239-го стрілецького полку 80-ї стрілецької дивізії.
З березня 1929 року перебував на навчанні у Військовій академії імені Фрунзе, по закінченні якої в травні 1932 року був направлений на Ленінградські бронетанкові курси удосконалення командного складу, які закінчив у серпні 1932 року.
З серпня 1932 року був начальником штабу і тимчасово виконуючим обов'язки командира 11-го механізованого полку Приволзького і Білоруського військових округів. У січні 1937 року був призначений на посаду начальника 1-ї частини штабу 19-ї механізованої бригади Ленінградського військового округу.
У вересні 1937 року заарештований органами НКВС і перебував під слідством, але в жовтні 1939 року був звільнений за недоведеністю фактів звинувачення, після чого був направлений на Ленінградські бронетанкові курси удосконалення командного складу РСЧА на посаду викладача, а потім — на посаду старшого викладача тактики.
У листопаді 1940 року був призначений на посаду начальника штабу 40-ї легкотанкової бригади, а в березні 1941 року — на посаду начальника штабу 21-ї танкової дивізії (10-й механізований корпус, Ленінградський військовий округ).
З початком німецько-радянської війни 21-а танкова дивізія в складі 10-го механізованого корпусу (23-ї армії Ленінградського фронту) вела оборонні бої в районі міста Виборг. 29 грудня 1941 року Кравцов був призначений на посаду командира 281-ї стрілецької дивізії. З 23 лютого по 13 березня 1943 року командував 198-ю стрілецькою дивізією, а з 13 березня по 9 червня 1943 року знову командував 281-ю стрілецькою дивізією. Брав участь у Тихвінської і Любанській наступальних операціях.
Постановою Ради Народних Комісарів СРСР від 10 листопада 1942 року № 1804 полковнику Івану Кіндратійовичу Кравцову присвоєно військове звання «генерал-майор».
З червня 1943 року був слухачем Вищої військової академії імені Ворошилова і по її закінченні 18 лютого 1944 року був призначений на посаду командира 29-го гвардійського стрілецького корпусу, який брав участь у Нікопольсько-Криворізькій, Березнегувато-Снігурівській та Одеській наступальних операціях. Корпус за півтора місяця пройшов близько 300 км, зайняв Миколаївську і Одеську області, потім форсував річку Дністер, захопив і утримував плацдарм на північний захід від міста Бендери. Кравцов командував корпусом до 27 березня 1944 року.
У квітні 1944 року був призначений на посаду начальника штабу 8-ї гвардійської армії, а 10 травня 1944 року — на посаду командира 64-го стрілецького корпусу, який брав участь у Яссько-Кишинівській, Белградській наступальних, Балатонській оборонній, Віденській наступальній операціях.
Постановою Ради Народних Комісарів СРСР від 19 квітня 1945 року № 803 генерал-майору Івану Кіндратійовичу Кравцову було присвоєно військове звання «генерал-лейтенант».
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1945 року за відзнаку в боях, вміле командування військами стрілецького корпусу при форсуванні річки Дунай, прорив сильно укріпленої оборони противника, а також особисту мужність і відвагу генерал-лейтенанту Івану Кіндратійовичу Кравцову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5432).
Післявоєнна кар'єра
Після закінчення війни Кравцов продовжив командувати 64-м стрілецьким корпусом. З квітня 1946 року перебував у розпорядженні Головного управління кадрів Народного комісаріату оборони і в жовтні 1946 року був призначений на посаду командира 59-го стрілецького корпусу, а в квітні 1947 року — на посаду командира 86-го стрілецького корпусу.
З липня 1950 по липень 1951 року проходив навчання на Вищих академічних курсах при Вищій військовій академії імені Ворошилова, які закінчив з відзнакою.
У серпні 1951 року був призначений на посаду командира 34-го гвардійського стрілецького корпусу 13-ї армії Прикарпатського військового округу, а у вересні 1956 року — на посаду генерал-інспектора Інспекції стрілецьких військ Головної інспекції Міністерства оборони СРСР. У травні 1957 року генерал-лейтенант Іван Кіндратович Кравцов вийшов запас.
Генерал-лейтенант запасу Іван Кіндратович Кравцов загинув 19 жовтня 1964 року в авіаційній катастрофі біля Белграда, столиці Югославії, куди прямував у складі радянської військової делегації на авіалайнері «Іл-18» на урочистості з нагоди 20-річчя визволення Белграду. Похований в Москві в братській могилі у колумбарію Новодівичого кладовища (секція 129).
Нагороди
- Медаль «Золота Зірка» (28.04.1945)
- два ордени Леніна (28.04.1945,)
- три ордени Червоного Прапора (1928, 1944,)
- орден Кутузова 2 ступеня (1944)
- орден Богдана Хмельницького 2-го ступеня (1944)
- орден Червоної Зірки
- медаль «XX років Робітничо-Селянської Червоної Армії»;
- інші медалі;
- іноземні ордени.
Пам'ять
На місці загибелі військової делегації, в яку входив Іван Кравцов, на горі Авала поблизу Белграда в Сербії, споруджений Пам'ятник радянським ветеранам війни.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Kravcov Ivan Kindratovich Kravcov 19 sichnya 1896 18960119 selo Churovichi Chernigivska guberniya teper Klimovskogo rajonu Bryanskoyi oblasti Rosijska Federaciya 19 zhovtnya 1964 gora Avala poblizu Belgrada Yugoslaviya radyanskij vijskovij diyach general lejtenant 1945 Geroj Radyanskogo Soyuzu 28 04 1945 Deputat Verhovnoyi Radi URSR 4 go sklikannya Kravcov Ivan KindratovichNarodzhennya7 19 sichnya 1896 Churovichi Novozibkivskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaSmert19 zhovtnya 1964 1964 10 19 68 rokiv Belgrad SFRYuPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSROsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiPartiyaKPRSZvannyageneral lejtenantKomanduvannyadVijni bitviPersha svitova vijna i nimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya u selyanskij rodini U 1915 roci buv prizvanij do lav rosijskoyi imperatorskoyi armiyi U zvanni unter oficera komanduvav vzvodom na Pivdenno Zahidnomu fronti Pershoyi svitovoyi vijni Z grudnya 1918 roku sluzhiv u lavah Chervonoyi armiyi Pid chas Gromadyanskoyi vijni Kravcov perebuvayuchi na posadah komandira viddilennya vzvodu pomichnika komandira ta komandira roti brav uchast u bojovih diyah na Zahidnomu ta Pivdennomu frontah u skladi 1 go Bogunskogo polku 12 yi armiyi Pislya zakinchennya vijni prodovzhiv komanduvati rotoyu v 1 mu Bogunskomu strileckomu polku v Ukrayinskomu vijskovomu okruzi U zhovtni 1924 roku buv priznachenij na posadu komandira roti 132 go Doneckogo polku cogo zh okrugu U 1925 roci vstupiv do lav RKP b Z zhovtnya 1925 roku navchavsya u Kiyivskij ob yednanoyi vijskovoyi shkoli imeni Sergiya Sergijovicha Kamenyeva po zakinchenni yakoyi v serpni 1927 roku buv priznachenij na posadu komandira roti 239 go strileckogo polku 80 yi strileckoyi diviziyi Z bereznya 1929 roku perebuvav na navchanni u Vijskovij akademiyi imeni Frunze po zakinchenni yakoyi v travni 1932 roku buv napravlenij na Leningradski bronetankovi kursi udoskonalennya komandnogo skladu yaki zakinchiv u serpni 1932 roku Z serpnya 1932 roku buv nachalnikom shtabu i timchasovo vikonuyuchim obov yazki komandira 11 go mehanizovanogo polku Privolzkogo i Biloruskogo vijskovih okrugiv U sichni 1937 roku buv priznachenij na posadu nachalnika 1 yi chastini shtabu 19 yi mehanizovanoyi brigadi Leningradskogo vijskovogo okrugu U veresni 1937 roku zaareshtovanij organami NKVS i perebuvav pid slidstvom ale v zhovtni 1939 roku buv zvilnenij za nedovedenistyu faktiv zvinuvachennya pislya chogo buv napravlenij na Leningradski bronetankovi kursi udoskonalennya komandnogo skladu RSChA na posadu vikladacha a potim na posadu starshogo vikladacha taktiki U listopadi 1940 roku buv priznachenij na posadu nachalnika shtabu 40 yi legkotankovoyi brigadi a v berezni 1941 roku na posadu nachalnika shtabu 21 yi tankovoyi diviziyi 10 j mehanizovanij korpus Leningradskij vijskovij okrug Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 21 a tankova diviziya v skladi 10 go mehanizovanogo korpusu 23 yi armiyi Leningradskogo frontu vela oboronni boyi v rajoni mista Viborg 29 grudnya 1941 roku Kravcov buv priznachenij na posadu komandira 281 yi strileckoyi diviziyi Z 23 lyutogo po 13 bereznya 1943 roku komanduvav 198 yu strileckoyu diviziyeyu a z 13 bereznya po 9 chervnya 1943 roku znovu komanduvav 281 yu strileckoyu diviziyeyu Brav uchast u Tihvinskoyi i Lyubanskij nastupalnih operaciyah Postanovoyu Radi Narodnih Komisariv SRSR vid 10 listopada 1942 roku 1804 polkovniku Ivanu Kindratijovichu Kravcovu prisvoyeno vijskove zvannya general major Z chervnya 1943 roku buv sluhachem Vishoyi vijskovoyi akademiyi imeni Voroshilova i po yiyi zakinchenni 18 lyutogo 1944 roku buv priznachenij na posadu komandira 29 go gvardijskogo strileckogo korpusu yakij brav uchast u Nikopolsko Krivorizkij Berezneguvato Snigurivskij ta Odeskij nastupalnih operaciyah Korpus za pivtora misyacya projshov blizko 300 km zajnyav Mikolayivsku i Odesku oblasti potim forsuvav richku Dnister zahopiv i utrimuvav placdarm na pivnichnij zahid vid mista Benderi Kravcov komanduvav korpusom do 27 bereznya 1944 roku U kvitni 1944 roku buv priznachenij na posadu nachalnika shtabu 8 yi gvardijskoyi armiyi a 10 travnya 1944 roku na posadu komandira 64 go strileckogo korpusu yakij brav uchast u Yassko Kishinivskij Belgradskij nastupalnih Balatonskij oboronnij Videnskij nastupalnij operaciyah Postanovoyu Radi Narodnih Komisariv SRSR vid 19 kvitnya 1945 roku 803 general majoru Ivanu Kindratijovichu Kravcovu bulo prisvoyeno vijskove zvannya general lejtenant Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 28 kvitnya 1945 roku za vidznaku v boyah vmile komanduvannya vijskami strileckogo korpusu pri forsuvanni richki Dunaj proriv silno ukriplenoyi oboroni protivnika a takozh osobistu muzhnist i vidvagu general lejtenantu Ivanu Kindratijovichu Kravcovu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 5432 Pislyavoyenna kar yera Pislya zakinchennya vijni Kravcov prodovzhiv komanduvati 64 m strileckim korpusom Z kvitnya 1946 roku perebuvav u rozporyadzhenni Golovnogo upravlinnya kadriv Narodnogo komisariatu oboroni i v zhovtni 1946 roku buv priznachenij na posadu komandira 59 go strileckogo korpusu a v kvitni 1947 roku na posadu komandira 86 go strileckogo korpusu Z lipnya 1950 po lipen 1951 roku prohodiv navchannya na Vishih akademichnih kursah pri Vishij vijskovij akademiyi imeni Voroshilova yaki zakinchiv z vidznakoyu U serpni 1951 roku buv priznachenij na posadu komandira 34 go gvardijskogo strileckogo korpusu 13 yi armiyi Prikarpatskogo vijskovogo okrugu a u veresni 1956 roku na posadu general inspektora Inspekciyi strileckih vijsk Golovnoyi inspekciyi Ministerstva oboroni SRSR U travni 1957 roku general lejtenant Ivan Kindratovich Kravcov vijshov zapas General lejtenant zapasu Ivan Kindratovich Kravcov zaginuv 19 zhovtnya 1964 roku v aviacijnij katastrofi bilya Belgrada stolici Yugoslaviyi kudi pryamuvav u skladi radyanskoyi vijskovoyi delegaciyi na avialajneri Il 18 na urochistosti z nagodi 20 richchya vizvolennya Belgradu Pohovanij v Moskvi v bratskij mogili u kolumbariyu Novodivichogo kladovisha sekciya 129 NagorodiMedal Zolota Zirka 28 04 1945 dva ordeni Lenina 28 04 1945 tri ordeni Chervonogo Prapora 1928 1944 orden Kutuzova 2 stupenya 1944 orden Bogdana Hmelnickogo 2 go stupenya 1944 orden Chervonoyi Zirki medal XX rokiv Robitnicho Selyanskoyi Chervonoyi Armiyi inshi medali inozemni ordeni Pam yatNa misci zagibeli vijskovoyi delegaciyi v yaku vhodiv Ivan Kravcov na gori Avala poblizu Belgrada v Serbiyi sporudzhenij Pam yatnik radyanskim veteranam vijni Posilannya