Джерид, джирит (осман. dżirīd, араб. dżarit) — тонкий метальний спис, подібний до дротика.
Джерид | |
Джирид з палашом в окремому відділенні | |
Джерид у Вікісховищі |
Були розповсюджені на території Північної Африки та Азії. Через турків та татар джериди потрапили на територію Русі, а потім у країни Східної Європи.
Найчастіша джериди застосовувались кіннотою — їх було зручно та швидко витягувати з чохла, при цьому продовжуючи керування конем. Довжина джеридів становила 70-150 см. Древко було тонким та легким. Вага кавалерійського джерида становила трохи більше 0,5 кг, що дозволяло пробивати легкий захист противника. Метали джериди на невеликі відстані — 10-15 метрів. Наконечники були вузькі та довгі. Щоб утруднити витягування дротика зі щита чи рани на наконечнику могли робитись незворотні шипи.
Джериди носились у спеціальному колчані, який називався джид, на поясі воїна з лівого боку. Найчастіше чохол був розрахований на 3 або 4 дротики, що знаходились в окремих гніздах. Деколи в одному з гнізд замість дротика носили палаш, шаблю, довгий ніж або тесак — тобто, будь-яку зручну клинкову зброю. Чохли прикрашались металевими накладками — позолоченими, срібними, з чеканкою.
Джериди застосовувались аж до XVIII століття. Крім бойового застосування, використовувались також на парадах. В Польщі джерид вважається попередником лянци — уланської піки.
Примітки
- Джерид // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- , «Историческое описание одежды и вооружения российских войск», ч.1.
Джерела
- Джерид // Советская военная энциклопедия / под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 3. — 671 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джерид |
- Джид, джирд, джерид, джирид — метательный дротик [ 6 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzherid dzhirit osman dzirid arab dzarit tonkij metalnij spis podibnij do drotika Dzherid Dzhirid z palashom v okremomu viddilenni Dzherid u Vikishovishi Buli rozpovsyudzheni na teritoriyi Pivnichnoyi Afriki ta Aziyi Cherez turkiv ta tatar dzheridi potrapili na teritoriyu Rusi a potim u krayini Shidnoyi Yevropi Najchastisha dzheridi zastosovuvalis kinnotoyu yih bulo zruchno ta shvidko vityaguvati z chohla pri comu prodovzhuyuchi keruvannya konem Dovzhina dzheridiv stanovila 70 150 sm Drevko bulo tonkim ta legkim Vaga kavalerijskogo dzherida stanovila trohi bilshe 0 5 kg sho dozvolyalo probivati legkij zahist protivnika Metali dzheridi na neveliki vidstani 10 15 metriv Nakonechniki buli vuzki ta dovgi Shob utrudniti vityaguvannya drotika zi shita chi rani na nakonechniku mogli robitis nezvorotni shipi Dzheridi nosilis u specialnomu kolchani yakij nazivavsya dzhid na poyasi voyina z livogo boku Najchastishe chohol buv rozrahovanij na 3 abo 4 drotiki sho znahodilis v okremih gnizdah Dekoli v odnomu z gnizd zamist drotika nosili palash shablyu dovgij nizh abo tesak tobto bud yaku zruchnu klinkovu zbroyu Chohli prikrashalis metalevimi nakladkami pozolochenimi sribnimi z chekankoyu Dzheridi zastosovuvalis azh do XVIII stolittya Krim bojovogo zastosuvannya vikoristovuvalis takozh na paradah V Polshi dzherid vvazhayetsya poperednikom lyanci ulanskoyi piki PrimitkiDzherid Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Istoricheskoe opisanie odezhdy i vooruzheniya rossijskih vojsk ch 1 DzherelaDzherid Sovetskaya voennaya enciklopediya pod red N V Ogarkova M Voenizdat 1980 T 3 671 s v 8 mi t 105 000 ekz PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzherid Dzhid dzhird dzherid dzhirid metatelnyj drotik 6 listopada 2014 u Wayback Machine