Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бу́бу (boubou) — переважно чоловічий довгий і широкий тунікоподібний халат-сорочка із широкими рукавами, який носять чоловіки в Західній (т.зв. Західний Судан) та меншою мірою в Північній Африці.
Одяг і його варіації відомі під різними назвами в різних етнічних групах і мовах. Його називають agbádá на йоруба, babban Riga на хауса, boubou або mbubb на волоф, k'sa або gandora у туарегів, Kwayi Bèri на зарма-сонгаї, darra'a на магрибській арабській, grand boubou в різних франкомовних країнах Західної Африки.
Жіночий варіант, який носять у деяких етнічних спільнотах, відомий за назвами м'бубу або кафтан.
З історії
Походження бубу пов'язують з манерою вдягатись чоловіків туарегів, сонгаїв-зарма, хауса, канурі, тубу та представників інших транссахарських і сахельських етнічних груп, які носили довгу сорочку-халат для захисту від обох стихій (суворого денного сонця і температур нижче нуля вночі) під час подорожі пустелею Сахара.
Баббан-ріга/бубу часто поєднувався з великим тюрбаном, який закривав усе обличчя, за винятком очей, відомим як алашо на хауса, тагельмуст у туарегів або літам арабською.
У Королівстві Малі (ХІІ-ХІІІ ст.ст.), державах хаусанців та королівстві Сонгай (XIV ст.) цю комбінацію одягу прийняли як символ статусу, на відміну від традиційних халатів без рукавів або з короткими рукавами (нині відомих як дашікі або ганські халати), які вдягав простолюд або т.зв. сенегальський кафтан (варіація арабського thawb).
Відтак бубу/баббан-ріга швидко набув популярності серед західноафриканських мусульман під час міграцій торговців та ісламських проповідників хауса, фулані та діула в мусульманські регіони Західної Африки та навколо них у 1400-х роках, а згодом і в не такі ісламізовані території після фульбських джихадів у ХІХ столітті з наступною французькою та британською колонізацією.
Опис і використання
Бубу зазвичай прикрашають вигадливою вишивкою і вдягають з особливих релігійних або церемоніальних нагод на кшталт святкування Іду, на весілля, похорони або для відвідування мечеті на п'ятничну молитву.
Наразі бубу вважається офіційним і національним одягом багатьох країн Західної Африки. Старі бубу стали сімейними реліквіями, які передаються від батька до сина і мають статусний характер.
Існують жіночі варіанти стилю агбада в Малі, Сенегалі, Гамбії, Гвінеї, Нігері, Мавританії та багатьох інших країнах Західної Африки. Альтернативна жіноча формальна версія бубу також називається просто покривалом.
Бубу, власне агбада, як повний офіційний костюм нігерійських йоруба, складається з 3 частин: штанів із зав'язками, які звужуються до кісточок (відомі як ṣòkòtò, вимовляються як «шокото» на йоруба), сорочки з довгими рукавами та широкої безрукавки. Ці 3 частини зазвичай усі одного кольору. Виготовлені з бавовни й пишно оздоблені традиційними візерунками.
У теперішній час (з 2-ї половини ХХ ст.) йоруба шиють агбаду з синтетичних тканин, які нагадують шовк, що сильно відрізняється від традиційних бавовняних бубу.
Існує певний етикет носіння бубу, головним чином для того, щоб верхня безрукавка була вище кісточок у відповідності з ісламськими традиціями.
Розповсюдження
Популярність бубу історично обмежувалася ісламізованими народами Сахеля та Сахари в Західній Африці, але завдяки збільшенню торгівлі та поширенню ісламу по всьому регіону, воно поширилось і на народи савани та лісистих регіонів Західної Африки. Отже бубу історично носили вожді племен сонгаї в Нігері та Малі, хауса та йоруба в Нігерії, дагомба в Гані, мандінка в Гамбії, сусу в Гвінеї та темне в Сьєрра-Леоне.
Сьогодні бубу набув популярності як модний одяг серед широких верств населення в Західній Африці, африканської діаспори, а відносно недавно й серед представників бантуських народів Східної, Південної та Центральної Африки.
Примітки
- Аннотированный предметный указатель // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская энциклопедия», 1988, 624 с.: ил., 6 л. цв. карт. — С. 617 (рос.)
- Africa, Teller (11 жовтня 2019). . TellerAfrica.com (амер.). Архів оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 20 травня 2020.
Джерела, посилання та література
- Аннотированный предметный указатель // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская энциклопедия», 1988, 624 с.: ил., 6 л. цв. карт. — С. 617 (рос.)
- Agbada. Adire African textiles. (англ.)
- Le Boubou—C'est Chic: Les boubous du Mali et d'autres pays de l'Afrique de l'Ouest - Book Review. Kristyne Loughran. African Arts, Summer 2002. (англ.)
- Ettagale Blauer. African Elegance. New York: Rizzoli, 1999. (англ.)
- Frances Kennett and Caroline MacDonald-Haig. Ethnic Dress. New York: Facts on File, 1994. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bu bu boubou perevazhno cholovichij dovgij i shirokij tunikopodibnij halat sorochka iz shirokimi rukavami yakij nosyat choloviki v Zahidnij t zv Zahidnij Sudan ta menshoyu miroyu v Pivnichnij Africi Golova GO Afrikanska Rada v Ukrayini Issa Sadi Diallo Issa Sadi Diallo predstavnik narodu fula z Gvineyi u svyatkovomu bubu na afrikanskomu zahodi pid chas KA kviten 2015 roku Prezident Nigeru Mamadu Tandzha v bubu Odyag i jogo variaciyi vidomi pid riznimi nazvami v riznih etnichnih grupah i movah Jogo nazivayut agbada na joruba babban Riga na hausa boubou abo mbubb na volof k sa abo gandora u tuaregiv Kwayi Beri na zarma songayi darra a na magribskij arabskij grand boubou v riznih frankomovnih krayinah Zahidnoyi Afriki Zhinochij variant yakij nosyat u deyakih etnichnih spilnotah vidomij za nazvami m bubu abo kaftan Z istoriyiPohodzhennya bubu pov yazuyut z maneroyu vdyagatis cholovikiv tuaregiv songayiv zarma hausa kanuri tubu ta predstavnikiv inshih transsaharskih i sahelskih etnichnih grup yaki nosili dovgu sorochku halat dlya zahistu vid oboh stihij suvorogo dennogo soncya i temperatur nizhche nulya vnochi pid chas podorozhi pusteleyu Sahara Babban riga bubu chasto poyednuvavsya z velikim tyurbanom yakij zakrivav use oblichchya za vinyatkom ochej vidomim yak alasho na hausa tagelmust u tuaregiv abo litam arabskoyu U Korolivstvi Mali HII HIII st st derzhavah hausanciv ta korolivstvi Songaj XIV st cyu kombinaciyu odyagu prijnyali yak simvol statusu na vidminu vid tradicijnih halativ bez rukaviv abo z korotkimi rukavami nini vidomih yak dashiki abo ganski halati yaki vdyagav prostolyud abo t zv senegalskij kaftan variaciya arabskogo thawb Vidtak bubu babban riga shvidko nabuv populyarnosti sered zahidnoafrikanskih musulman pid chas migracij torgovciv ta islamskih propovidnikiv hausa fulani ta diula v musulmanski regioni Zahidnoyi Afriki ta navkolo nih u 1400 h rokah a zgodom i v ne taki islamizovani teritoriyi pislya fulbskih dzhihadiv u HIH stolitti z nastupnoyu francuzkoyu ta britanskoyu kolonizaciyeyu Opis i vikoristannyaBubu zazvichaj prikrashayut vigadlivoyu vishivkoyu i vdyagayut z osoblivih religijnih abo ceremonialnih nagod na kshtalt svyatkuvannya Idu na vesillya pohoroni abo dlya vidviduvannya mecheti na p yatnichnu molitvu Narazi bubu vvazhayetsya oficijnim i nacionalnim odyagom bagatoh krayin Zahidnoyi Afriki Stari bubu stali simejnimi relikviyami yaki peredayutsya vid batka do sina i mayut statusnij harakter Isnuyut zhinochi varianti stilyu agbada v Mali Senegali Gambiyi Gvineyi Nigeri Mavritaniyi ta bagatoh inshih krayinah Zahidnoyi Afriki Alternativna zhinocha formalna versiya bubu takozh nazivayetsya prosto pokrivalom Bubu vlasne agbada yak povnij oficijnij kostyum nigerijskih joruba skladayetsya z 3 chastin shtaniv iz zav yazkami yaki zvuzhuyutsya do kistochok vidomi yak ṣokoto vimovlyayutsya yak shokoto na joruba sorochki z dovgimi rukavami ta shirokoyi bezrukavki Ci 3 chastini zazvichaj usi odnogo koloru Vigotovleni z bavovni j pishno ozdobleni tradicijnimi vizerunkami U teperishnij chas z 2 yi polovini HH st joruba shiyut agbadu z sintetichnih tkanin yaki nagaduyut shovk sho silno vidriznyayetsya vid tradicijnih bavovnyanih bubu Isnuye pevnij etiket nosinnya bubu golovnim chinom dlya togo shob verhnya bezrukavka bula vishe kistochok u vidpovidnosti z islamskimi tradiciyami RozpovsyudzhennyaPopulyarnist bubu istorichno obmezhuvalasya islamizovanimi narodami Sahelya ta Sahari v Zahidnij Africi ale zavdyaki zbilshennyu torgivli ta poshirennyu islamu po vsomu regionu vono poshirilos i na narodi savani ta lisistih regioniv Zahidnoyi Afriki Otzhe bubu istorichno nosili vozhdi plemen songayi v Nigeri ta Mali hausa ta joruba v Nigeriyi dagomba v Gani mandinka v Gambiyi susu v Gvineyi ta temne v Syerra Leone Sogodni bubu nabuv populyarnosti yak modnij odyag sered shirokih verstv naselennya v Zahidnij Africi afrikanskoyi diaspori a vidnosno nedavno j sered predstavnikiv bantuskih narodiv Shidnoyi Pivdennoyi ta Centralnoyi Afriki PrimitkiAnnotirovannyj predmetnyj ukazatel Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya 1988 624 s il 6 l cv kart S 617 ros Africa Teller 11 zhovtnya 2019 TellerAfrica com amer Arhiv originalu za 20 bereznya 2021 Procitovano 20 travnya 2020 Dzherela posilannya ta literaturaAnnotirovannyj predmetnyj ukazatel Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya 1988 624 s il 6 l cv kart S 617 ros Agbada Adire African textiles angl Le Boubou C est Chic Les boubous du Mali et d autres pays de l Afrique de l Ouest Book Review Kristyne Loughran African Arts Summer 2002 angl Ettagale Blauer African Elegance New York Rizzoli 1999 angl Frances Kennett and Caroline MacDonald Haig Ethnic Dress New York Facts on File 1994 angl