Ізборська фортеця — фортеця, яка вважається початком заснування російського історичного міста Ізборськ, яке згадувалось вперше в давньоруському літописі «Повість врем'яних літ». Ізборське укріплення багато століть відстоювало західні кордони Росії. Не зовсім переміг її і час, досі існують фортечні мури та башти, що вже стали частиною місцевого природно-історичного комплексу.
Ізборська фортеця | ||||
---|---|---|---|---|
Фортечні мури та Миколаївська церква | ||||
57°42′30″ пн. ш. 27°51′30″ сх. д. / 57.70833° пн. ш. 27.85833° сх. д.Координати: 57°42′30″ пн. ш. 27°51′30″ сх. д. / 57.70833° пн. ш. 27.85833° сх. д. | ||||
Статус | Державний музей | |||
Статус спадщини | d[1] | |||
Країна | Росія | |||
Розташування | Ізборськ | |||
Конфесія | Російська Ортодоксальна Церква | |||
Єпархія | Псковська | |||
Тип будівлі | Фортеця | |||
Архітектурний стиль | d | |||
Засновано | XI-XII століття, перебудована на початку XIII століття | |||
Стан | у руїні, ведуться відновлювальні роботи | |||
Ізборська фортеця (Росія) | ||||
Ізборська фортеця у Вікісховищі |
Історія
Древній Ізборськ був заснований на рубежі VII та VIII століть на стрілці озерного мису, яке пізніше було назване — Труворове городище. Тоді, у IX столітті, укріплення мало невеликі розміри та займало територію у 4500 м².
У X столітті Ізборськ з протоміста племінного центру кривичів переріс у ранньосередньовічне місто, великий центр ремесла і торгівлі. У XI-XIII століттях дерев'яна фортеця буле перебудована на кам'яну.
У 1233 та влітку 1240 роках Ізборськ двічі захоплювали німці, причому 1240 року лицарі взяли фортецю штурмом вже на другий день облоги. Вигнали Німецьких лицарів псковці лише після перемоги військ Олександра Невського на льоду Чудського озера в 1242 році.
На початку XIV століття аби зміцнити городище, фортецю було відбудована на новому місці за 1,5 км від старої, спочатку дерев'яною, а 1330 року псковським посадником Шелогою перебудовано в кам'яну.
1342 року фортеця протягом одинадцять днів знаходилась в облозі лівонців, проте так і не була взята. Пішли ні з чим і німці, які влітку 1367 року 18 днів тримали в облозі місто, використовуючи при цьому пороки й тарани.
1581 року Ізборськ був узятий військами Стефана Баторія. У роки Смутного часу — фортеця встояла перед військами Олександра Лісовського, та після Північної війни втратила військове значення.
До XIX століття у фортеці панувала розруха і лише в 1842 році за наказом імператора Миколи I був проведений ремонт фортечних стін та побудована нова соборна дзвіниця.
У наш час Ізборська фортеця входить до складу музею-заповідника «Ізборськ» і є об'єктом музейних оглядин відвідувачів. На території фортеці постійно ведуться дослідницькі та реставраційні роботи.
Опис
Перша фортеця
Перша кам'яна фортеця (XI-XII століття) мала двоє воріт: західні для сполучення з посадом та східні, які вели до Городищенського озера, де могли знаходитися пристань і торг. Вал з напільного боку досягав висоти 6 метрів, кам'яна стіна «мисової частини городища» була завширшки до 3 м та заввишки 3 м. «Мала вежа», прибудована до оборонної стіни, споруджувалась з плитняку, товщина її стін становила не менше 1,5 метрів, вона завершувалась колодчастою надбудовою з конічним дахом. Поруч з вежею в стіні був прихований тунель шириною 0,8 м і висотою 1 м, зовні закритий плитняком.
Друга фортеця
Перенесена на нове місце друга фортеця спочатку мала дерев'яне укріплення, за винятком єдиної вежі «Куковка», яка примикала до східної стіни. Вона мала круглу основу, зовнішній діаметр якої становив 9,5 м, та була заввишки близько 13 м. У південно-східній стороні фортеці знаходився прокладений на глибині 16 м під землею вузький коридор довжиною до 40 м, він з'єднував місто-фортецю з підніжжям мису. Його стіни і двоскатне склепіння були викладені плитняком, вихід — обнесений зрубом та перетворений на колодязь.
На початку XV століття фортечні мури були перебудові на кам'яні (складені з вапняку), а приступна стіна, що мала форму опуклої дуги, стала двошаровою, вздовж укріплення був викопаний глибокий рів наповнений водою. Також до фортеці були прибудовані декілька кам'яних веж, що призначалися для ведення артилерійського вогню. Тоді площа обгородженої фортечними мурами території становила 2,4 гектари, загальна протяжність стін до 850 метрів, їх товщина до 3 метрів.
На початку наступного століття Ізборськ знову зміцнили — по всьому периметру фортеці було здійснено ще одне потовщення стін. В результаті їхня ширина зросла в середньому з 2,5 до 3,7 м (по боках) і навіть до 5 м на приступній стороні. Тепер фортеця в плані отримала форму неправильного трикутника з округленими кутами і шістьма конічними баштами. Її площа склала близько 15 тисяч м². Усі вежі знаходились на відстані, що не перевищувала 60 м одна від одної, та, за винятком «Куковки», були сильно винесені в сторону поля на віддаль. Це забезпечувало ефективний обстріл території навколо фортеці.
Північно-західна кутова вежа «Плоскушка» — єдина, що мала в плані прямокутну форму. Її розміри 8,5×9,5 м, висота — близько 15 м. Вона скаладалась з п'яти ярусів для ведення бою і прибудованого захабу, що являв собою вузький прохід між стінами шириною близько 4 м і довжиною 36 м. Всі інші вежі фортеці були в плані круглі.
Див. також
Посилання та примітки
- Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
- Маршрути — туризм і подорожі [ 31 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Стаття «Ізборська фортеця», на сайті Ізборськ. Музей-заповідник (museum-izborsk.ru) [ 1 листопада 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Стаття «Фортеця Ізборськ», на сайті Стародавні замки (ancient-castles.org.ua) [ 5 липня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Video.Yandex.ua, Легенди старої фортеці[недоступне посилання з червня 2019] (рос.) (Перевірено 20 вересня 2011)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izborska fortecya fortecya yaka vvazhayetsya pochatkom zasnuvannya rosijskogo istorichnogo mista Izborsk yake zgaduvalos vpershe v davnoruskomu litopisi Povist vrem yanih lit Izborske ukriplennya bagato stolit vidstoyuvalo zahidni kordoni Rosiyi Ne zovsim peremig yiyi i chas dosi isnuyut fortechni muri ta bashti sho vzhe stali chastinoyu miscevogo prirodno istorichnogo kompleksu Izborska fortecyaFortechni muri ta Mikolayivska cerkva57 42 30 pn sh 27 51 30 sh d 57 70833 pn sh 27 85833 sh d 57 70833 27 85833 Koordinati 57 42 30 pn sh 27 51 30 sh d 57 70833 pn sh 27 85833 sh d 57 70833 27 85833StatusDerzhavnij muzejStatus spadshinid 1 Krayina Rosiya ISO3166 1 alpha 3 RUS ISO3166 1 cifrovij 643 RoztashuvannyaIzborskKonfesiyaRosijska Ortodoksalna CerkvaYeparhiyaPskovskaTip budivliFortecyaArhitekturnij stildZasnovanoXI XII stolittya perebudovana na pochatku XIII stolittyaStanu ruyini vedutsya vidnovlyuvalni robotiIzborska fortecya Rosiya Izborska fortecya u VikishovishiIstoriyaDrevnij Izborsk buv zasnovanij na rubezhi VII ta VIII stolit na strilci ozernogo misu yake piznishe bulo nazvane Truvorove gorodishe Todi u IX stolitti ukriplennya malo neveliki rozmiri ta zajmalo teritoriyu u 4500 m U X stolitti Izborsk z protomista pleminnogo centru krivichiv pereris u rannoserednovichne misto velikij centr remesla i torgivli U XI XIII stolittyah derev yana fortecya bule perebudovana na kam yanu Hrest bilya forteci U 1233 ta vlitku 1240 rokah Izborsk dvichi zahoplyuvali nimci prichomu 1240 roku licari vzyali fortecyu shturmom vzhe na drugij den oblogi Vignali Nimeckih licariv pskovci lishe pislya peremogi vijsk Oleksandra Nevskogo na lodu Chudskogo ozera v 1242 roci Na pochatku XIV stolittya abi zmicniti gorodishe fortecyu bulo vidbudovana na novomu misci za 1 5 km vid staroyi spochatku derev yanoyu a 1330 roku pskovskim posadnikom Shelogoyu perebudovano v kam yanu 1342 roku fortecya protyagom odinadcyat dniv znahodilas v oblozi livonciv prote tak i ne bula vzyata Pishli ni z chim i nimci yaki vlitku 1367 roku 18 dniv trimali v oblozi misto vikoristovuyuchi pri comu poroki j tarani 1581 roku Izborsk buv uzyatij vijskami Stefana Batoriya U roki Smutnogo chasu fortecya vstoyala pered vijskami Oleksandra Lisovskogo ta pislya Pivnichnoyi vijni vtratila vijskove znachennya Do XIX stolittya u forteci panuvala rozruha i lishe v 1842 roci za nakazom imperatora Mikoli I buv provedenij remont fortechnih stin ta pobudovana nova soborna dzvinicya U nash chas Izborska fortecya vhodit do skladu muzeyu zapovidnika Izborsk i ye ob yektom muzejnih oglyadin vidviduvachiv Na teritoriyi forteci postijno vedutsya doslidnicki ta restavracijni roboti OpisPersha fortecya Fortechna stina sogodennya Persha kam yana fortecya XI XII stolittya mala dvoye vorit zahidni dlya spoluchennya z posadom ta shidni yaki veli do Gorodishenskogo ozera de mogli znahoditisya pristan i torg Val z napilnogo boku dosyagav visoti 6 metriv kam yana stina misovoyi chastini gorodisha bula zavshirshki do 3 m ta zavvishki 3 m Mala vezha pribudovana do oboronnoyi stini sporudzhuvalas z plitnyaku tovshina yiyi stin stanovila ne menshe 1 5 metriv vona zavershuvalas kolodchastoyu nadbudovoyu z konichnim dahom Poruch z vezheyu v stini buv prihovanij tunel shirinoyu 0 8 m i visotoyu 1 m zovni zakritij plitnyakom Druga fortecya Perenesena na nove misce druga fortecya spochatku mala derev yane ukriplennya za vinyatkom yedinoyi vezhi Kukovka yaka primikala do shidnoyi stini Vona mala kruglu osnovu zovnishnij diametr yakoyi stanoviv 9 5 m ta bula zavvishki blizko 13 m U pivdenno shidnij storoni forteci znahodivsya prokladenij na glibini 16 m pid zemleyu vuzkij koridor dovzhinoyu do 40 m vin z yednuvav misto fortecyu z pidnizhzhyam misu Jogo stini i dvoskatne sklepinnya buli vikladeni plitnyakom vihid obnesenij zrubom ta peretvorenij na kolodyaz Fortecya zseredini Na pochatku XV stolittya fortechni muri buli perebudovi na kam yani skladeni z vapnyaku a pristupna stina sho mala formu opukloyi dugi stala dvosharovoyu vzdovzh ukriplennya buv vikopanij glibokij riv napovnenij vodoyu Takozh do forteci buli pribudovani dekilka kam yanih vezh sho priznachalisya dlya vedennya artilerijskogo vognyu Todi plosha obgorodzhenoyi fortechnimi murami teritoriyi stanovila 2 4 gektari zagalna protyazhnist stin do 850 metriv yih tovshina do 3 metriv Na pochatku nastupnogo stolittya Izborsk znovu zmicnili po vsomu perimetru forteci bulo zdijsneno she odne potovshennya stin V rezultati yihnya shirina zrosla v serednomu z 2 5 do 3 7 m po bokah i navit do 5 m na pristupnij storoni Teper fortecya v plani otrimala formu nepravilnogo trikutnika z okruglenimi kutami i shistma konichnimi bashtami Yiyi plosha sklala blizko 15 tisyach m Usi vezhi znahodilis na vidstani sho ne perevishuvala 60 m odna vid odnoyi ta za vinyatkom Kukovki buli silno vineseni v storonu polya na viddal Ce zabezpechuvalo efektivnij obstril teritoriyi navkolo forteci Pivnichno zahidna kutova vezha Ploskushka yedina sho mala v plani pryamokutnu formu Yiyi rozmiri 8 5 9 5 m visota blizko 15 m Vona skaladalas z p yati yarusiv dlya vedennya boyu i pribudovanogo zahabu sho yavlyav soboyu vuzkij prohid mizh stinami shirinoyu blizko 4 m i dovzhinoyu 36 m Vsi inshi vezhi forteci buli v plani krugli Div takozhSpisok davnoruskih arhitekturnih sporud domongolskogo periodu Spisok murovanih fortec RosiyiPosilannya ta primitkiPortal Fortifikaciya Postanovlenie Soveta Ministrov RSFSR 1327 ot 30 08 1960 Marshruti turizm i podorozhi 31 serpnya 2010 u Wayback Machine ros Stattya Izborska fortecya na sajti Izborsk Muzej zapovidnik museum izborsk ru 1 listopada 2008 u Wayback Machine ros Stattya Fortecya Izborsk na sajti Starodavni zamki ancient castles org ua 5 lipnya 2011 u Wayback Machine ros PosilannyaVideo Yandex ua Legendi staroyi forteci nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros Perevireno 20 veresnya 2011