Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пі́ка (фр. pique від piquer — «колоти») — різновид списа (вид колючо-держакової зброї), що перебував на озброєнні у піхотних та інших підрозділів цілого ряду країн.
| Піка | |
 | |
 Піка у Вікісховищі |
Загальний опис
Піка являє собою 3- або 4-гранний наконечник, надітий на древко за допомогою трубки. Для захисту древка від перерубання у верхній частині піка могла зміцнюватися поздовжніми штабами-«лангетами» (фр. languette — «язичок»), накладеними на древко біля наконечника. Довжина древка могла доходити до 3-5 м, наконечника — до 12 см, вага піки становила 3-4 кг. Наконечник гранованої форми, споряджений долами, уможливлював пробиття дуже міцних обладунків.
Піхотна піка
Довгі піхотні списи використовувалися ще в арміях Стародавнього світу (наприклад, македонська сариса).
Піхотинці з довгими списами (пікінери) стали застосовуватися з XIV століття: для протидії важкій лицарській кавалерії. З розвитком вогневого бою необхідність мати пікінерів у бойових порядках викликалася вразливістю стрільців (аркебузирів, надалі мушкетерів) до кавалерійської холодної зброї, їхньою малою придатністю для рукопашного бою (з холодної зброї вони мали тільки шпаги й кинджали). Велика вага ранньої аркебузи й мушкета утрудняла створення на їх основі комбінованої зброї, тому доводилося залучати для захисту стрільців окремих солдатів з держаковою зброєю.
Число пікінерів у бойових шикуваннях постійно зменшувалося на користь мушкетерів. У XVII ст. з появою багнета піші стрільці (мушкетери, фузилери, гренадери) стали виконувати водначас функції списників, тому бойові порядки мали менше потреби в пікінерах; нарешті на початку XVIII ст. піші пікінери зникли. Поряд з піками, у XVII—XVIII ст. використовувалися так звані «рогаткові» списи, що мали меншу довжину і застосовувалися для спорудження протикіннотних рогаток.
Кавалерійська піка
У кінноті піка зберігалася тривалий час після виходу її з ужитку в піхоті. Піками озброювалися як легкі (улани, гусари, кінні пікінери, козаки), так і важкі (кірасири) кавалеристи. На марші держак піки утримувався черезплічним темляком (або чіплявся до гака панталера), а його нижній кінець вставлявся в шкіряний стаканчик-бушмат, прикріплений до стремена. У регулярній кінноті армії Російської імперії XIX ст. спочатку використовувалися два варіанти пік: для важкої і легкої кавалерії, при цьому піка важкої кавалерії (кірасирська) була важчою і довшою. У 1862 р. прийнято єдину піку 2,7 м завдовжки.
Піка виходить з ужитку в кавалерії в першій половині XX ст. (у радянській кавалерії скасована 1931 року).
Козацька піка
Піка (копия́) найвідоміша в козацькому середовищі як зброя кінних частин, хоча була відомою й у піхотних підрозділів. Використовувалась під час бою як зброя першого порядку (пробивний характер піки давав можливість атакувати противника на більшій відстані ніж за допомогою шаблі). Саме тому піку використовували в козацьких кінних частинах і на початку ХХ ст.
В основі техніки бою з піками лежить та ж система бойових рухів, що і зі списом: різноманітні колючо-пробивні удари, поєднані з відбивно-відвідними рухами держаком.
В козацькій кінноті пікою діяли за допомогою переважно однієї руки, але в разі потреби і можливості (якщо володів засобами керування конем без участі рук) билися пікою і 2 руками. В кінному бою головну увагу приділяли швидким відвідним рухам держаком (проти піки ворога) та різким колючим пробивам вістрям. Для здійснення відбивів — відводів при дії однією рукою додатково окрім кисті підключали однойменну пахву, в котрій утримували зворотний кінець держака. Ударні рухи піки здійснювали головним чином вістрям, але вмілий боєць вправно діяв і зворотним кінцем держака, на котрий могло також надягатись вістря (вток). Удари виконували як двома, так і однією рукою з використанням потужної роботи корпусом та ногами (нахили, прокрути, відходи — обходи).
В армії Російської імперії козацькі піки відрізнялися від пік інших родів кавалерії більшою довжиною (бл. 3 м) і меншою вагою залізних частин. Щодо наконечників піки, то вони мали різноманітну форму, котра змінювалась відповідно до завдань (пробивати захисні обладунки легше було 4-гранним вістрям, а з відмовою від такого обладунку — 2-гранним).
На протилежному наконечнику кінці держака кріпилась петелька («ножник») для надягання на стопу ноги під час їзди верхи, що полегшувало її утримання у похідному марші. Під наконечником, як правило, прикріплявся значок із тканини у формі трикутника, що кольоровою гамою відповідав військовому, або державному прапору. На початок XX ст. піками були озброєні тільки вершники 1-ї шереги козачих полків, решта мала на озброєнні тільки шашки, кинджали і гвинтівки.
Див. також
- Копия
- Пікінери
- Пікінерні полки
- Кінні пікінери (лансьєри)
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .
- Пика // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Пикинеры // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Белое или холодное оружие // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Бушмат // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
Джерела
- Пика // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Белое или холодное оружие // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Пикинеры // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Пикинеры // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pi ka fr pique vid piquer koloti riznovid spisa vid kolyucho derzhakovoyi zbroyi sho perebuvav na ozbroyenni u pihotnih ta inshih pidrozdiliv cilogo ryadu krayin Pika Pika u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pika znachennya Soldati XVII go storichchya ozbroyeni pikami festival Vallenshtajna 2004 Vikoristovuvannya pikineriv u terciyiZagalnij opisPika yavlyaye soboyu 3 abo 4 grannij nakonechnik naditij na drevko za dopomogoyu trubki Dlya zahistu drevka vid pererubannya u verhnij chastini pika mogla zmicnyuvatisya pozdovzhnimi shtabami langetami fr languette yazichok nakladenimi na drevko bilya nakonechnika Dovzhina drevka mogla dohoditi do 3 5 m nakonechnika do 12 sm vaga piki stanovila 3 4 kg Nakonechnik granovanoyi formi sporyadzhenij dolami umozhlivlyuvav probittya duzhe micnih obladunkiv Pihotna pikaDovgi pihotni spisi vikoristovuvalisya she v armiyah Starodavnogo svitu napriklad makedonska sarisa Pihotinci z dovgimi spisami pikineri stali zastosovuvatisya z XIV stolittya dlya protidiyi vazhkij licarskij kavaleriyi Z rozvitkom vognevogo boyu neobhidnist mati pikineriv u bojovih poryadkah viklikalasya vrazlivistyu strilciv arkebuziriv nadali mushketeriv do kavalerijskoyi holodnoyi zbroyi yihnoyu maloyu pridatnistyu dlya rukopashnogo boyu z holodnoyi zbroyi voni mali tilki shpagi j kindzhali Velika vaga rannoyi arkebuzi j mushketa utrudnyala stvorennya na yih osnovi kombinovanoyi zbroyi tomu dovodilosya zaluchati dlya zahistu strilciv okremih soldativ z derzhakovoyu zbroyeyu Chislo pikineriv u bojovih shikuvannyah postijno zmenshuvalosya na korist mushketeriv U XVII st z poyavoyu bagneta pishi strilci mushketeri fuzileri grenaderi stali vikonuvati vodnachas funkciyi spisnikiv tomu bojovi poryadki mali menshe potrebi v pikinerah nareshti na pochatku XVIII st pishi pikineri znikli Poryad z pikami u XVII XVIII st vikoristovuvalisya tak zvani rogatkovi spisi sho mali menshu dovzhinu i zastosovuvalisya dlya sporudzhennya protikinnotnih rogatok Kavalerijska pikaRosijska kavalerijska pika zrazka 1910 roku U kinnoti pika zberigalasya trivalij chas pislya vihodu yiyi z uzhitku v pihoti Pikami ozbroyuvalisya yak legki ulani gusari kinni pikineri kozaki tak i vazhki kirasiri kavaleristi Na marshi derzhak piki utrimuvavsya cherezplichnim temlyakom abo chiplyavsya do gaka pantalera a jogo nizhnij kinec vstavlyavsya v shkiryanij stakanchik bushmat prikriplenij do stremena U regulyarnij kinnoti armiyi Rosijskoyi imperiyi XIX st spochatku vikoristovuvalisya dva varianti pik dlya vazhkoyi i legkoyi kavaleriyi pri comu pika vazhkoyi kavaleriyi kirasirska bula vazhchoyu i dovshoyu U 1862 r prijnyato yedinu piku 2 7 m zavdovzhki Pika vihodit z uzhitku v kavaleriyi v pershij polovini XX st u radyanskij kavaleriyi skasovana 1931 roku Kozacka pika Pika kopiya najvidomisha v kozackomu seredovishi yak zbroya kinnih chastin hocha bula vidomoyu j u pihotnih pidrozdiliv Vikoristovuvalas pid chas boyu yak zbroya pershogo poryadku probivnij harakter piki davav mozhlivist atakuvati protivnika na bilshij vidstani nizh za dopomogoyu shabli Same tomu piku vikoristovuvali v kozackih kinnih chastinah i na pochatku HH st V osnovi tehniki boyu z pikami lezhit ta zh sistema bojovih ruhiv sho i zi spisom riznomanitni kolyucho probivni udari poyednani z vidbivno vidvidnimi ruhami derzhakom V kozackij kinnoti pikoyu diyali za dopomogoyu perevazhno odniyeyi ruki ale v razi potrebi i mozhlivosti yaksho volodiv zasobami keruvannya konem bez uchasti ruk bilisya pikoyu i 2 rukami V kinnomu boyu golovnu uvagu pridilyali shvidkim vidvidnim ruham derzhakom proti piki voroga ta rizkim kolyuchim probivam vistryam Dlya zdijsnennya vidbiviv vidvodiv pri diyi odniyeyu rukoyu dodatkovo okrim kisti pidklyuchali odnojmennu pahvu v kotrij utrimuvali zvorotnij kinec derzhaka Udarni ruhi piki zdijsnyuvali golovnim chinom vistryam ale vmilij boyec vpravno diyav i zvorotnim kincem derzhaka na kotrij moglo takozh nadyagatis vistrya vtok Udari vikonuvali yak dvoma tak i odniyeyu rukoyu z vikoristannyam potuzhnoyi roboti korpusom ta nogami nahili prokruti vidhodi obhodi V armiyi Rosijskoyi imperiyi kozacki piki vidriznyalisya vid pik inshih rodiv kavaleriyi bilshoyu dovzhinoyu bl 3 m i menshoyu vagoyu zaliznih chastin Shodo nakonechnikiv piki to voni mali riznomanitnu formu kotra zminyuvalas vidpovidno do zavdan probivati zahisni obladunki legshe bulo 4 grannim vistryam a z vidmovoyu vid takogo obladunku 2 grannim Na protilezhnomu nakonechniku kinci derzhaka kripilas petelka nozhnik dlya nadyagannya na stopu nogi pid chas yizdi verhi sho polegshuvalo yiyi utrimannya u pohidnomu marshi Pid nakonechnikom yak pravilo prikriplyavsya znachok iz tkanini u formi trikutnika sho kolorovoyu gamoyu vidpovidav vijskovomu abo derzhavnomu praporu Na pochatok XX st pikami buli ozbroyeni tilki vershniki 1 yi sheregi kozachih polkiv reshta mala na ozbroyenni tilki shashki kindzhali i gvintivki Div takozhKopiya Pikineri Pikinerni polki Kinni pikineri lansyeri PrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 Pika Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Pikinery Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Beloe ili holodnoe oruzhie Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Bushmat Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros DzherelaPika Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Beloe ili holodnoe oruzhie Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Pikinery Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Pikinery Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros