Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Політи́чна еконо́мія, політеконо́мія — галузь суспільної науки, яка вивчає взаємозв'язки між людьми та суспільством, а також між ринками та державою, використовуючи різноманітний набір інструментів та методів, в основному з економіки, політології та соціології. Вивчає всю систему економічних відносин, їх єдність і взаємодії з обмеженими продуктивними силами та політичними, ідеологічними та соціальними інститутами суспільства. Вона показує, як люди і суспільство мають здійснювати кінцевий вибір рідкісних ресурсів, як найкраще виробляти різні товари та послуги й обмінювати їх з метою максимального задоволення потреб людини.
1615 рік — французький економіст Антуан де Монкретьєн вводить термін «політична економія» (гр. politicos + oiconomia — мистецтво державного управління господарством). У сучасній науці широко дискутуються питання щодо співвідношення таких понять як політична економія, економічна теорія, , економікс.
Предметом політичної економії є вивчення виробничих відносин між державою, підприємствами, населенням.
Об'єктом вивчення є суспільне виробництво економічних відносин та ведення економіки.
Етимологія
Термін політична економія походить від грецького polis, що означає «місто» або «держава», і oikonomos, що означає «той, хто керує домашнім господарством або маєтком». Таким чином, політичну економію можна розуміти як вивчення того, як країна – домашнє господарство – керується або управляється з урахуванням як політичних, так і економічних факторів.
Історія розвитку
Політична економія є дуже старим предметом інтелектуального дослідження, але порівняно молода навчальна дисципліна. Аналіз політичної економії (з точки зору природи державних і ринкових відносин), як в практичному плані, так і в моральній філософії, простежується як у грецьких філософів, таких як Платон і Арістотель, так і схоластів Середньовіччя й тих, хто пропагував філософію, засновану на природному праві.
Чи не найважливішою подією для розвитку політичної економії стало поширення в 16-18 століттях меркантилістичної школи, яка закликала до сильної ролі держави в економічному регулюванні. Теореттично меркантилізм уособлює праця шотландського економіста сера Джеймса Стюарта (Sir James Steuart) «Дослідження принципів політичної економії» (Inquiry into the Principles of Political Economy, 1767), що вважається першою систематизованою роботою англійською мовою про економіку та політику. Рішення та політики, які приймав у Франції Жан-Батіст Колберт (1619–83), генеральний контролер короля Луї XIV, уособлюють меркантилізм на практиці.
Політична економія виникла як окрема сфера вивчення в середині 18 століття, значною мірою як реакція на меркантилізм. Шотландські філософи Адам Сміт (1723–90) та Девід Г'юм (1711–76) та французький економіст Франсуа Кене (1694 –1774) підійшли до цього дослідження систематично, а не фрагментарно. Вони застосували секулярний підхід, відмовившись пояснювати розподіл багатства та влади з точки зору волі Бога, а натомість апелювали до політичних, економічних, технологічних, природних та соціальних факторів та складних взаємодій між ними. Дійсно, знакова робота Сміта – Дослідження про природу і причини багатства народів (1776), яка забезпечила першу всеосяжну систему політичної економії – передає у своїй назві широкий спектр раннього політичного економічного аналізу. Хоча саме поле було новим, деякі ідеї та підходи, до яких він звертався, були вже давно відомі. На нього вплинули індивідуалістична орієнтація англійських філософів-політологів Томаса Гоббса (1588–1679) та Джона Лока (1632–1704), «Реальна політика» італійського політичного теоретика Ніколо Макіавеллі (1469–1527) та індуктивний метод наукових міркувань, введений англійським філософом Френсісом Беконом (1561–1626).
У XIX столітті англійський політичний економіст Давид Рікардо (1772–1823) ще більше розвинув ідеї Сміта. Він розробив концепцію порівняльної переваги, яка передбачала, що держави повинні виробляти та експортувати лише ті товари, які вони можуть виробляти за меншими витратами, ніж інші країни, та імпортувати товари, які інші країни можуть виробляти ефективніше. Ця його робота вихваляла переваги вільної торгівлі і відіграла важливу роль у підриві британського меркантилізму. Приблизно в той же час утилітаризм Джеремі Бентама (1748–1832), Джеймса Мілля (1773–1836) та сина Мілла Джона Стюарта Мілля (1806–73) об'єднав економічний аналіз із закликами до розширення демократії.
Позиція Сміта про індивідуально-орієнтований аналіз політичної економії все ж піддавалася критиці. Так, наприклад, німецько-американський економіст Фрідріх Ліст (1789–1846) розробив більш систематичний аналіз меркантилізму, який протиставляв його національну систему політичної економії тому, що він називав «космополітичною» системою Сміта, який розглядав питання так, ніби національних кордонів та інтересів не існувало. У середині 19 століття німецький філософ-матеріаліст, теоретик-суспільствознавець Карл Маркс (1818–83) запропонував класовий аналіз політичної економії, кульмінацією чого став його трактат «Капітал», перший том якого був опублікований у 1867 році.
Холістичний (цілісний або всеохопний) підхід до вивчення політичної економії, що характеризує твори Сміта, Ліста, Маркса та інших, поступово затьмарився в кінці 19 століття групою більш вузько зосереджених та методологічно конвенціональних дисциплін, кожна з яких прагнула пролити світло на окремі елементи суспільства, неминуче за рахунок більш широкого погляду на соціальну взаємодію. До 1890 р., коли англійський економіст-неокласик Альфред Маршалл (1842–1924) видав підручник «Принципи економіки» (Principles of Economics, 1890), політичну економію, як окрему академічну галузь, фактично вже замінили в університетах окремими дисциплінами економіки, соціології, політології та міжнародних відносин. Маршалл чітко відокремив свій предмет – економіку чи економічну науку – від політичної економії, не явно привілейовуючи першу над останньою. Це відображало загальну академічну тенденцію до спеціалізації за методологічними принципами.
У другій половині XX століття, коли соціальні науки (особливо економіка, але й політологія теж) ставали все більш абстрактними, формальними та спеціалізованими як у фокусі, так і методології, політична економія відроджувалася, щоб забезпечити більш широкі рамки для розуміння складних національних та міжнародних проблем і подій. Сфера політичної економії сьогодні охоплює декілька напрямків дослідження, включаючи політику економічних відносин, внутрішні політичні та економічні питання, порівняльне вивчення політичних та економічних систем та міжнародну політичну економію. Виникнення міжнародної політичної економії, спочатку в рамках міжнародних відносин, а згодом як окремої сфери дослідження, ознаменувало повернення політичної економії до її коренів – до цілісного дослідження індивідів, держав, ринків та суспільства.
Економіка та політична економія
Відмінність між економікою та політичною економією можна проілюструвати різним трактуванням питань, пов'язаних з міжнародною торгівлею. Економічний аналіз тарифної політики, наприклад, фокусується на впливі тарифів на ефективне використання дефіцитних ресурсів у різних ринкових умовах, включаючи досконалу (чисту) конкуренцію (кілька дрібних постачальників), монополію (один постачальник), монопсонію (один покупець) та олігополію (декілька постачальників). Різні аналітичні рамки вивчають прямий вплив тарифів, а також вплив на економічний вибір на суміжних ринках. Така методологія, як правило, математична і базується на припущенні, що економічна поведінка актора є раціональною і спрямована на максимізацію користі для себе. Хоча нібито такий економічний аналіз має бути вільним від суб'єктивних переконань та упереджень, дуже часто він усе ж таки не явно виводить, що політика, яка максимізує вигоду, отриману економічним суб'єктом, також є пріоритетною з соціальної точки зору.
На відміну від чистого економічного аналізу тарифної політики, політичний економічний аналіз вивчає соціальний, політичний та економічний тиск та інтереси, які впливають на тарифну політику, і як ці тиски впливають на політичний процес, враховуючи низку соціальних пріоритетів, міжнародне переговорне середовище, стратегії розвитку та філософські перспективи. Зокрема, політичний економічний аналіз може враховувати, яким чином тарифи можуть бути використані як стратегія впливу на закономірність національного економічного зростання (неомеркантилізм) або як тарифи можуть вплинути на упередженості у світовій системі міжнародної торгівлі, що може сприяти розвинутим країнам на противагу країнам, що розвиваються (неомарксистський аналіз). Хоча політичній економії не вистачає суворого наукового методу та об'єктивної аналітичної бази, її широка перспектива дає глибше розуміння багатьох аспектів тарифної політики, які не мають суто економічного характеру.
СРСР
У СРСР «марксисько-ленінська політична економія» існувала як єдиний академічний фах, який отримували на економічних факультетах університетів і котрий вказувався в випускному дипломі. Іншого економічного фаху в університетах СРСР не було. Вища освіта з конкретної та прикладної економії давалася в інших вищих навчальних закладах, в першу чергу в інститутах народного господарства з 4-річним терміном навчання.
Марксисько-ленінська політекономія як навчальна дисципліна складалася з «Політекономії капіталізму» та «Політекономії соціалізму». Якщо політекономія капіталізму (класична політекономія) ґрунтувалася на працях класиків марксизму та світової економічної теоретичної думки, то «політекономія соціалізму» в основном мала підґрунтям директивні документи КПРС та плани радянської держави по «Збудуванню соціалістичного суспільства».
Нова політична економія
Нова політична економія (нова політекономія) - школа сучасної економічної теорії, що вивчає функціювання політичної системи і поведінку політиків і виборців. Для нової політекономії характерно активне використання методів і результатів нового інституціоналізму (теорії контрактів або теорії оптимальних механізмів (дизайн механізмів) для аналізу традиційних питань політології. Нова політекономія виходить з моделі, коли прийняття політичних рішень делегується особливій групі індивідів (тобто політикам).
Нова політична економія вважається результатом синтезу теорії суспільного вибору і макроекономіки.
Див. також
Література
- Політична економія : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. В. Кальченко, І. О. Щебликіна, Д. Г. Легеза. - Сімф. : ДІАЙПІ, 2012. - 317 с. : рис., табл. - Бібліогр.: с. 312-317. -
- Політична економія : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. В. Мочерний. - К. : Знання-Прес, 2002. - 687 с. - (Серія "Вища освіта XXI століття"). -
- Політична економія : [навч. посіб. для студентів ВНЗ] / Я. С. Ларіна, С. В. Фомішин. — Херсон : Олді-плюс, 2016. — 502 с. : іл., табл. — Бібліогр. в кінці глав. —
- Політична економія : навч. посібник / Є. С. Шевчук [та ін.] ; ред. Г. І. Башнянін, Є. С. Шевчук. - 5-те вид., стер. - Л. : Новий Світ-2000, 2007. - 479 с. - (Вища освіта в Україні). -
- "Political Economy Lecture Notes" Daron Acemoglu, Массачусетс. [ 27 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Political economy. Encyclopedia Britannica. Michael A. Veseth, David N. Balaam [ 14 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Інтернет-ресурси
- (U.S.) "Political Economy" abstract links.
- (VoxEU.org) (Europe) "Politics and economics" article links.
- . National System of Political Economy [ 2009-08-31 у Wayback Machine.]
- Carey, Henry C. Harmony of Interests – compares American and British systems[] of political economy
- at City University London
- Centre for Global Political Economy at the University of Sussex, UK
- O'Neil Center for Global Markets and Freedom at the SMU Cox School of Business Dallas, TX
- Institute for the study of Political Economy and Law (IPEL) at the International University College of Turin (IUC), Italy
- European Centre for International Political Economy
- Institute for Political Economy and Development (IPEAD)
 | Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Politi chna ekono miya politekono miya galuz suspilnoyi nauki yaka vivchaye vzayemozv yazki mizh lyudmi ta suspilstvom a takozh mizh rinkami ta derzhavoyu vikoristovuyuchi riznomanitnij nabir instrumentiv ta metodiv v osnovnomu z ekonomiki politologiyi ta sociologiyi Vivchaye vsyu sistemu ekonomichnih vidnosin yih yednist i vzayemodiyi z obmezhenimi produktivnimi silami ta politichnimi ideologichnimi ta socialnimi institutami suspilstva Vona pokazuye yak lyudi i suspilstvo mayut zdijsnyuvati kincevij vibir ridkisnih resursiv yak najkrashe viroblyati rizni tovari ta poslugi j obminyuvati yih z metoyu maksimalnogo zadovolennya potreb lyudini 1615 rik francuzkij ekonomist Antuan de Monkretyen vvodit termin politichna ekonomiya gr politicos oiconomia mistectvo derzhavnogo upravlinnya gospodarstvom U suchasnij nauci shiroko diskutuyutsya pitannya shodo spivvidnoshennya takih ponyat yak politichna ekonomiya ekonomichna teoriya ekonomiks Predmetom politichnoyi ekonomiyi ye vivchennya virobnichih vidnosin mizh derzhavoyu pidpriyemstvami naselennyam Ob yektom vivchennya ye suspilne virobnictvo ekonomichnih vidnosin ta vedennya ekonomiki EtimologiyaTermin politichna ekonomiya pohodit vid greckogo polis sho oznachaye misto abo derzhava i oikonomos sho oznachaye toj hto keruye domashnim gospodarstvom abo mayetkom Takim chinom politichnu ekonomiyu mozhna rozumiti yak vivchennya togo yak krayina domashnye gospodarstvo keruyetsya abo upravlyayetsya z urahuvannyam yak politichnih tak i ekonomichnih faktoriv Istoriya rozvitkuPolitichna ekonomiya ye duzhe starim predmetom intelektualnogo doslidzhennya ale porivnyano moloda navchalna disciplina Analiz politichnoyi ekonomiyi z tochki zoru prirodi derzhavnih i rinkovih vidnosin yak v praktichnomu plani tak i v moralnij filosofiyi prostezhuyetsya yak u greckih filosofiv takih yak Platon i Aristotel tak i sholastiv Serednovichchya j tih hto propaguvav filosofiyu zasnovanu na prirodnomu pravi Chi ne najvazhlivishoyu podiyeyu dlya rozvitku politichnoyi ekonomiyi stalo poshirennya v 16 18 stolittyah merkantilistichnoyi shkoli yaka zaklikala do silnoyi roli derzhavi v ekonomichnomu regulyuvanni Teorettichno merkantilizm uosoblyuye pracya shotlandskogo ekonomista sera Dzhejmsa Styuarta Sir James Steuart Doslidzhennya principiv politichnoyi ekonomiyi Inquiry into the Principles of Political Economy 1767 sho vvazhayetsya pershoyu sistematizovanoyu robotoyu anglijskoyu movoyu pro ekonomiku ta politiku Rishennya ta politiki yaki prijmav u Franciyi Zhan Batist Kolbert 1619 83 generalnij kontroler korolya Luyi XIV uosoblyuyut merkantilizm na praktici Politichna ekonomiya vinikla yak okrema sfera vivchennya v seredini 18 stolittya znachnoyu miroyu yak reakciya na merkantilizm Shotlandski filosofi Adam Smit 1723 90 ta Devid G yum 1711 76 ta francuzkij ekonomist Fransua Kene 1694 1774 pidijshli do cogo doslidzhennya sistematichno a ne fragmentarno Voni zastosuvali sekulyarnij pidhid vidmovivshis poyasnyuvati rozpodil bagatstva ta vladi z tochki zoru voli Boga a natomist apelyuvali do politichnih ekonomichnih tehnologichnih prirodnih ta socialnih faktoriv ta skladnih vzayemodij mizh nimi Dijsno znakova robota Smita Doslidzhennya pro prirodu i prichini bagatstva narodiv 1776 yaka zabezpechila pershu vseosyazhnu sistemu politichnoyi ekonomiyi peredaye u svoyij nazvi shirokij spektr rannogo politichnogo ekonomichnogo analizu Hocha same pole bulo novim deyaki ideyi ta pidhodi do yakih vin zvertavsya buli vzhe davno vidomi Na nogo vplinuli individualistichna oriyentaciya anglijskih filosofiv politologiv Tomasa Gobbsa 1588 1679 ta Dzhona Loka 1632 1704 Realna politika italijskogo politichnogo teoretika Nikolo Makiavelli 1469 1527 ta induktivnij metod naukovih mirkuvan vvedenij anglijskim filosofom Frensisom Bekonom 1561 1626 U XIX stolitti anglijskij politichnij ekonomist David Rikardo 1772 1823 she bilshe rozvinuv ideyi Smita Vin rozrobiv koncepciyu porivnyalnoyi perevagi yaka peredbachala sho derzhavi povinni viroblyati ta eksportuvati lishe ti tovari yaki voni mozhut viroblyati za menshimi vitratami nizh inshi krayini ta importuvati tovari yaki inshi krayini mozhut viroblyati efektivnishe Cya jogo robota vihvalyala perevagi vilnoyi torgivli i vidigrala vazhlivu rol u pidrivi britanskogo merkantilizmu Priblizno v toj zhe chas utilitarizm Dzheremi Bentama 1748 1832 Dzhejmsa Millya 1773 1836 ta sina Milla Dzhona Styuarta Millya 1806 73 ob yednav ekonomichnij analiz iz zaklikami do rozshirennya demokratiyi Poziciya Smita pro individualno oriyentovanij analiz politichnoyi ekonomiyi vse zh piddavalasya kritici Tak napriklad nimecko amerikanskij ekonomist Fridrih List 1789 1846 rozrobiv bilsh sistematichnij analiz merkantilizmu yakij protistavlyav jogo nacionalnu sistemu politichnoyi ekonomiyi tomu sho vin nazivav kosmopolitichnoyu sistemoyu Smita yakij rozglyadav pitannya tak nibi nacionalnih kordoniv ta interesiv ne isnuvalo U seredini 19 stolittya nimeckij filosof materialist teoretik suspilstvoznavec Karl Marks 1818 83 zaproponuvav klasovij analiz politichnoyi ekonomiyi kulminaciyeyu chogo stav jogo traktat Kapital pershij tom yakogo buv opublikovanij u 1867 roci Holistichnij cilisnij abo vseohopnij pidhid do vivchennya politichnoyi ekonomiyi sho harakterizuye tvori Smita Lista Marksa ta inshih postupovo zatmarivsya v kinci 19 stolittya grupoyu bilsh vuzko zoseredzhenih ta metodologichno konvencionalnih disciplin kozhna z yakih pragnula proliti svitlo na okremi elementi suspilstva neminuche za rahunok bilsh shirokogo poglyadu na socialnu vzayemodiyu Do 1890 r koli anglijskij ekonomist neoklasik Alfred Marshall 1842 1924 vidav pidruchnik Principi ekonomiki Principles of Economics 1890 politichnu ekonomiyu yak okremu akademichnu galuz faktichno vzhe zaminili v universitetah okremimi disciplinami ekonomiki sociologiyi politologiyi ta mizhnarodnih vidnosin Marshall chitko vidokremiv svij predmet ekonomiku chi ekonomichnu nauku vid politichnoyi ekonomiyi ne yavno privilejovuyuchi pershu nad ostannoyu Ce vidobrazhalo zagalnu akademichnu tendenciyu do specializaciyi za metodologichnimi principami U drugij polovini XX stolittya koli socialni nauki osoblivo ekonomika ale j politologiya tezh stavali vse bilsh abstraktnimi formalnimi ta specializovanimi yak u fokusi tak i metodologiyi politichna ekonomiya vidrodzhuvalasya shob zabezpechiti bilsh shiroki ramki dlya rozuminnya skladnih nacionalnih ta mizhnarodnih problem i podij Sfera politichnoyi ekonomiyi sogodni ohoplyuye dekilka napryamkiv doslidzhennya vklyuchayuchi politiku ekonomichnih vidnosin vnutrishni politichni ta ekonomichni pitannya porivnyalne vivchennya politichnih ta ekonomichnih sistem ta mizhnarodnu politichnu ekonomiyu Viniknennya mizhnarodnoyi politichnoyi ekonomiyi spochatku v ramkah mizhnarodnih vidnosin a zgodom yak okremoyi sferi doslidzhennya oznamenuvalo povernennya politichnoyi ekonomiyi do yiyi koreniv do cilisnogo doslidzhennya individiv derzhav rinkiv ta suspilstva Ekonomika ta politichna ekonomiyaVidminnist mizh ekonomikoyu ta politichnoyu ekonomiyeyu mozhna proilyustruvati riznim traktuvannyam pitan pov yazanih z mizhnarodnoyu torgivleyu Ekonomichnij analiz tarifnoyi politiki napriklad fokusuyetsya na vplivi tarifiv na efektivne vikoristannya deficitnih resursiv u riznih rinkovih umovah vklyuchayuchi doskonalu chistu konkurenciyu kilka dribnih postachalnikiv monopoliyu odin postachalnik monopsoniyu odin pokupec ta oligopoliyu dekilka postachalnikiv Rizni analitichni ramki vivchayut pryamij vpliv tarifiv a takozh vpliv na ekonomichnij vibir na sumizhnih rinkah Taka metodologiya yak pravilo matematichna i bazuyetsya na pripushenni sho ekonomichna povedinka aktora ye racionalnoyu i spryamovana na maksimizaciyu koristi dlya sebe Hocha nibito takij ekonomichnij analiz maye buti vilnim vid sub yektivnih perekonan ta uperedzhen duzhe chasto vin use zh taki ne yavno vivodit sho politika yaka maksimizuye vigodu otrimanu ekonomichnim sub yektom takozh ye prioritetnoyu z socialnoyi tochki zoru Na vidminu vid chistogo ekonomichnogo analizu tarifnoyi politiki politichnij ekonomichnij analiz vivchaye socialnij politichnij ta ekonomichnij tisk ta interesi yaki vplivayut na tarifnu politiku i yak ci tiski vplivayut na politichnij proces vrahovuyuchi nizku socialnih prioritetiv mizhnarodne peregovorne seredovishe strategiyi rozvitku ta filosofski perspektivi Zokrema politichnij ekonomichnij analiz mozhe vrahovuvati yakim chinom tarifi mozhut buti vikoristani yak strategiya vplivu na zakonomirnist nacionalnogo ekonomichnogo zrostannya neomerkantilizm abo yak tarifi mozhut vplinuti na uperedzhenosti u svitovij sistemi mizhnarodnoyi torgivli sho mozhe spriyati rozvinutim krayinam na protivagu krayinam sho rozvivayutsya neomarksistskij analiz Hocha politichnij ekonomiyi ne vistachaye suvorogo naukovogo metodu ta ob yektivnoyi analitichnoyi bazi yiyi shiroka perspektiva daye glibshe rozuminnya bagatoh aspektiv tarifnoyi politiki yaki ne mayut suto ekonomichnogo harakteru SRSRU SRSR marksisko leninska politichna ekonomiya isnuvala yak yedinij akademichnij fah yakij otrimuvali na ekonomichnih fakultetah universitetiv i kotrij vkazuvavsya v vipusknomu diplomi Inshogo ekonomichnogo fahu v universitetah SRSR ne bulo Visha osvita z konkretnoyi ta prikladnoyi ekonomiyi davalasya v inshih vishih navchalnih zakladah v pershu chergu v institutah narodnogo gospodarstva z 4 richnim terminom navchannya Marksisko leninska politekonomiya yak navchalna disciplina skladalasya z Politekonomiyi kapitalizmu ta Politekonomiyi socializmu Yaksho politekonomiya kapitalizmu klasichna politekonomiya gruntuvalasya na pracyah klasikiv marksizmu ta svitovoyi ekonomichnoyi teoretichnoyi dumki to politekonomiya socializmu v osnovnom mala pidgruntyam direktivni dokumenti KPRS ta plani radyanskoyi derzhavi po Zbuduvannyu socialistichnogo suspilstva Nova politichna ekonomiyaDokladnishe Nova politichna ekonomiya Nova politichna ekonomiya nova politekonomiya shkola suchasnoyi ekonomichnoyi teoriyi sho vivchaye funkciyuvannya politichnoyi sistemi i povedinku politikiv i viborciv Dlya novoyi politekonomiyi harakterno aktivne vikoristannya metodiv i rezultativ novogo institucionalizmu teoriyi kontraktiv abo teoriyi optimalnih mehanizmiv dizajn mehanizmiv dlya analizu tradicijnih pitan politologiyi Nova politekonomiya vihodit z modeli koli prijnyattya politichnih rishen deleguyetsya osoblivij grupi individiv tobto politikam Nova politichna ekonomiya vvazhayetsya rezultatom sintezu teoriyi suspilnogo viboru i makroekonomiki Div takozhEkonomika Ekonomiks Ekonomichna teoriya Katalaktika Nova politichna ekonomiya PrakseologiyaLiteraturaPolitichna ekonomiya navch posib dlya stud vish navch zakl S V Kalchenko I O Sheblikina D G Legeza Simf DIAJPI 2012 317 s ris tabl Bibliogr s 312 317 ISBN 978 966 491 284 3 Politichna ekonomiya navch posib dlya stud vish navch zakl S V Mochernij K Znannya Pres 2002 687 s Seriya Visha osvita XXI stolittya ISBN 966 7767 32 9 Politichna ekonomiya navch posib dlya studentiv VNZ Ya S Larina S V Fomishin Herson Oldi plyus 2016 502 s il tabl Bibliogr v kinci glav ISBN 978 966 289 104 1 Politichna ekonomiya navch posibnik Ye S Shevchuk ta in red G I Bashnyanin Ye S Shevchuk 5 te vid ster L Novij Svit 2000 2007 479 s Visha osvita v Ukrayini ISBN 966 7827 39 9 Political Economy Lecture Notes Daron Acemoglu Massachusets 27 kvitnya 2018 u Wayback Machine Political economy Encyclopedia Britannica Michael A Veseth David N Balaam 14 grudnya 2019 u Wayback Machine Internet resursi U S Political Economy abstract links VoxEU org Europe Politics and economics article links National System of Political Economy 2009 08 31 u Wayback Machine Carey Henry C Harmony of Interests compares American and British systems proyasniti of political economy at City University London Centre for Global Political Economy at the University of Sussex UK O Neil Center for Global Markets and Freedom at the SMU Cox School of Business Dallas TX Institute for the study of Political Economy and Law IPEL at the International University College of Turin IUC Italy European Centre for International Political Economy Institute for Political Economy and Development IPEAD Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi