Воля (пол. Wola) — район (дільниця) Варшави, розташована на лівому березі Вісли. Відрізняється значною кількістю хмарочосів — за цим показником дільниця займає друге місце після центру Варшави — дільниці Середмістя (Śródmieście). На півночі межує з дільницею Жолібож (Żoliborz), на півдні — з дільницею Охота (Ochota), на заході — з дільницею Бемово (Bemowo) (на південному заході — також з дільницею Влохи (Włochy), на сході — з дільницею Середмістя. Площа дільниці Воля становить 19,26 км2. Кількість жителів становить 138462 мешканці (станом на 31 грудня 2014).
Воля | |
---|---|
— Дільниця Варшави — | |
Адміністрація | |
Країна | |
Воєводство | Мазовецьке |
Повіт/Місто | Варшава |
Визначні місця | Цвинтар на Повонзках |
Уряд | |
- Голова | Кшиштоф Стшалковський |
Площа | |
- Повна | 19,26 км² |
Населення (2014) | |
- Усього | 138 462 |
- Густота | 7189,1/км² |
Часовий пояс | CET () |
- Літній час | CEST () |
Телефонний код(и) | +48 22 |
Вебсайт: wola.waw.pl | |
Воля на карті Варшави | |
Історія
Перша згадка про поселення на території сучасної дільниці Воля датована 1367 роком. В ті часи на її території існувало село Велика Воля (Wielka Wola), у центрі якого знаходилася дерев'яна церква (нині на її місці знаходиться церква св. Вавжинця (Лаврентія) (kościół św. Wawrzyńca)). У XVI — XVIII століттях з'явилися юридики Лєшно (Leszno), Новоліпє (Nowolipie), Ґжибув (Grzybów), Бєліно (Bielino), Валіцув (Waliców) та Чисте (Czyste).
З XVI століття тут обирали польських королів, про що залишилася згадка у місцевій топоніміці (вулиця Елекційна (Ulica Elekcyjna)). Крім неї, тут існують і інші вулиці, названі на честь цієї події, — Обозова (англ. Ulica Obozowa), Бандерії (Ulica Banderii), Вольнощ (Ulica Wolność), а також мікрорайон Коло (osiedla Koło). Під час виборів короля встановлювався образ Божої Матері з церкви св. Станіслава. Нині на вулиці Обозовій є пам'ятник, що символізує цю подію, — обеліск Electio Viritim (встановлений у 1997).
Наприкінці XIX століття, коли почав діяти залізничний маршрут Варшава — Відень, економіка Волі розвивалась особливо швидкими темпами. Тут розташувалися головні станції товарних потягів лівобережної частини Варшави. Також тут працювали фабрики, що належали знатним родинам з багатьох європейських країн (Франції, Шотландії, Голландії, Саксонії та ін.). Майже вп'ятеро зросла кількість мешканців — якщо у 1890 вона становила 9 тисяч осіб, то в 1915 — вже 40 тисяч. Більшу частину населення Волі становили наймані робітники. 8 квітня 1916 значна частина території нинішньої Волі офіційно стала частиною Варшави. Крім частини Волі, до Варшави було приєднано також Чисте та Коло.
Міжвоєнний період історії Польщі для Волі був періодом розбудови — виникали нові мікрорайони, розвивалася промисловість — на території Волі функціонувало понад 800 закладів, на яких працювало близько 45 тисяч чоловік.
Під час Другої світової війни Воля сильно постраждала. Ряд її вулиць у ті часи був заселений євреями, внаслідок чого окупаційна німецька влада відгородила їх цегельною стіною від інших частин міста. В січні 1941 майже 600 тисяч євреїв опинилися в гетто. Протягом 1940–1942 загинула чверть мешканців Варшавського гетто. Під час Варшавського повстання загинуло більш ніж 50 тисяч мешканців Волі. Значна частина забудови Волі була знищена, а в тій частині дільниці, що опинилася в гетто, вціліла лише церква святого Августина на Новолипках.
Після закінчення війни почалася відбудова Волі. Будувалися панельні будинки та дороги, натомість кам'яниці довоєнних часів — навіть ті, що вціліли — руйнувалися. Виникло чимало закладів праці — Польфа, імені Рози Люксембург, радіотехнічні імені Марціна Каспшака, Фотон та ін. Зараз багато з них вже не працює.
Зараз на території Волі знаходяться банки та представництва іноземних фірм. Через близькість до центру Варшави є привабливою для підприємців та інвесторів, які розміщують тут бюро, крамниці та будують нові мікрорайони. Однак, попри це, Воля належить до однієї з найбідніших дільниць Варшави.
Райони
Дільниця Воля поділяється на вісім районів:
- Коло
- Ульрихув (Ulrychów)
- Одоляни (Odolany)
- Повонзки (Powązki)
- Млинув (Młynów)
- Чисте
- Новолипки (Nowolipki)
- Мірув (Mirów)
Традиційний поділ Волі збігається з офіційним, однак є й деякі розбіжності:
- В районі Ульрихова виділяють Старе Єльонки (Stare Jelonki)
- В районі Коло виділяють мікрорайон (осєдле) Мочидло (Moczydło)
- Окремим районом виступають Єльонки, яких немає в офіційному поділі
Головні місця та пам'ятники
- Фабрика Норблінів (Zakład Platerniczy Norblinów) (створена в 1820)
- Міська трамвайна електростанція (Elektrownia Tramwajów Miejskich)
- Пивоварня Габербуша (Browar Haberbuscha)
- Варшавський газовий завод (Gazownia Warszawska) (нині Музей газифікації (Muzeum Gazownictwa))
- Будівлі довоєнного Акціонерного товариства промислових підприємств «Лільпоп, Рау та Левенштайн» (Towarzystwo Aukcyjne Zakładów Przemysłowych „Lilpop, Rau i Loewenstein”)
- Гарбувальна фабрика Темлер і Шведе
- Будинки фабрики залізних виробів «Душик і Шольце»
- Вокзал Варшава—Головна та Музей залізниці (Muzeum Kolejnictwa)
- Колонія Вавельберга (Kolonia Wawelberga) (дешеві помешкання для робітників Волі, побудовані банкіром Іпполітом Вавельбергом)
- Корпуси радіозаводів імені М. Каспшака
- Фрагменти стіни Варшавського гетто
- Особняк Бернацьких
- Особняк Богуславського
- Виборне поле (Pole Elekcyjne na Woli)
- Редут Ордона
- Форт Совінського
- Церква св. Августина (kościół św. Augustyna)
- Церква Доброго Пастиря (kościół Dobrego Pasterza)
- Церква св. Йосифа (kościół św. Józefa Oblubieńca NMP)
- Церква св. Карла Борромео (kościół św. Karola Boromeusza) на вулицях Хлодній та Повонзковській
- Монастир та церква отців редемптористів св. Клеменса Дворжака та Янголів-хранителів (klasztor i kościół oo. Redemptorystów św. Klemensa Dworzaka i Aniołów Stróżów)
- Церква Божого Милосердя та св. Фаустини (kościół Miłosierdzia Bożego i św. Faustyny)
- Церква св. Вавжинця (Лаврентія)
- Церква св. мученика єпископа Станіслава (kościół św. Stanisława Biskupa Męczennika)
- Церква св. Іоанна Лествичника (cerkiew prawosławna pw. św. Jana Klimaka) (православна)
- Каплиця Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (kaplica Kościoła Jezusa Chrystusa Świętych w Dniach Ostatnich) (мормони)
- Каплиця та парафіяльний дім збору християн-баптистів (kaplica i Dom Parafialny Zboru Chrześcijan Baptystów)
- Старокатолицька церква маріавітів Безперестанної Допомоги Святої Божої Матері (Kościół Starokatolicki Mariawitów pw. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy)
- Євагнелістсько-аугсбургський лютеранський цвинтар
- Євангелістсько-реформаторський кальвіністський цвинтар
- Караїмський цвинтар
- Маріавітський цвинтар
- Повонзківський цвинтар
- Цвинтар жертв Варшавського повстання
- Православний цвинтар
- Вольський цвинтар
- Єврейський цвинтар
- Мусульманський кавказький цвинтар
- Мусульманський татарський цвинтар
Відомі люди, пов'язані з Волею
- Юзеф Бем — герой оборони Варшави (1830)
- Мирон Бялошевський — поет
- Ванда Хотомська — поетеса
- Януш Кусоцинський — спортсмен
- Юліан Константи Ордон — командувач редуту № 54 (1831)
- Юзеф Совінський — командувач редуту № 56 (1831)
У кіно та літературі
- В оповіданні «Соколовська база» Марека Гласка розповідається про начальників, що працюють на базі на Волі
На території дільниці Воля відбувається дія:
- Фільму «Покоління» Анджея Вайди
- Фільму «Зустріч зі шпигуном» Яна Баторія
- Серіалу «Медові роки»
- На території ліцею імені генерала Совінського знімається польський та зарубіжний телевізійний продукт
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Воля (Варшава) |
- Офіційний сайт дільниці Воля (пол.) [ 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Сайт Warszawikia (пол.) [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт Головного управління статистики (пол.) [ 10 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт Управління міських доріг (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volya pol Wola rajon dilnicya Varshavi roztashovana na livomu berezi Visli Vidriznyayetsya znachnoyu kilkistyu hmarochosiv za cim pokaznikom dilnicya zajmaye druge misce pislya centru Varshavi dilnici Seredmistya Srodmiescie Na pivnochi mezhuye z dilniceyu Zholibozh Zoliborz na pivdni z dilniceyu Ohota Ochota na zahodi z dilniceyu Bemovo Bemowo na pivdennomu zahodi takozh z dilniceyu Vlohi Wlochy na shodi z dilniceyu Seredmistya Plosha dilnici Volya stanovit 19 26 km2 Kilkist zhiteliv stanovit 138462 meshkanci stanom na 31 grudnya 2014 Volya Dilnicya Varshavi AdministraciyaAdministraciyaKrayinaVoyevodstvoMazoveckePovit MistoVarshavaViznachni miscya Cvintar na PovonzkahUryad GolovaKshishtof StshalkovskijPlosha Povna 19 26 km Naselennya 2014 Usogo 138 462 Gustota 7189 1 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Telefonnij kod i 48 22Vebsajt wola waw plVolya na karti VarshaviVolya na karti VarshaviIstoriyaVibori korolya 1697Budivlya gazoshovishaPam yatnik generalu SovinskomuMuzej Varshavskogo povstannyaPravoslavna cerkva sv Ioanna LestvichnikaCerkva mariavitiv Bezperestannoyi Dopomogi Svyatoyi Bozhoyi MateriKolishni budivli zavodu imeni Kaspshaka nini tut znahodyatsya ofisi Kladovishe zhertv Varshavskogo povstannyaVid na Volyu z Orco Tower Persha zgadka pro poselennya na teritoriyi suchasnoyi dilnici Volya datovana 1367 rokom V ti chasi na yiyi teritoriyi isnuvalo selo Velika Volya Wielka Wola u centri yakogo znahodilasya derev yana cerkva nini na yiyi misci znahoditsya cerkva sv Vavzhincya Lavrentiya kosciol sw Wawrzynca U XVI XVIII stolittyah z yavilisya yuridiki Lyeshno Leszno Novolipye Nowolipie Gzhibuv Grzybow Byelino Bielino Valicuv Walicow ta Chiste Czyste Z XVI stolittya tut obirali polskih koroliv pro sho zalishilasya zgadka u miscevij toponimici vulicya Elekcijna Ulica Elekcyjna Krim neyi tut isnuyut i inshi vulici nazvani na chest ciyeyi podiyi Obozova angl Ulica Obozowa Banderiyi Ulica Banderii Volnosh Ulica Wolnosc a takozh mikrorajon Kolo osiedla Kolo Pid chas viboriv korolya vstanovlyuvavsya obraz Bozhoyi Materi z cerkvi sv Stanislava Nini na vulici Obozovij ye pam yatnik sho simvolizuye cyu podiyu obelisk Electio Viritim vstanovlenij u 1997 Naprikinci XIX stolittya koli pochav diyati zaliznichnij marshrut Varshava Viden ekonomika Voli rozvivalas osoblivo shvidkimi tempami Tut roztashuvalisya golovni stanciyi tovarnih potyagiv livoberezhnoyi chastini Varshavi Takozh tut pracyuvali fabriki sho nalezhali znatnim rodinam z bagatoh yevropejskih krayin Franciyi Shotlandiyi Gollandiyi Saksoniyi ta in Majzhe vp yatero zrosla kilkist meshkanciv yaksho u 1890 vona stanovila 9 tisyach osib to v 1915 vzhe 40 tisyach Bilshu chastinu naselennya Voli stanovili najmani robitniki 8 kvitnya 1916 znachna chastina teritoriyi ninishnoyi Voli oficijno stala chastinoyu Varshavi Krim chastini Voli do Varshavi bulo priyednano takozh Chiste ta Kolo Mizhvoyennij period istoriyi Polshi dlya Voli buv periodom rozbudovi vinikali novi mikrorajoni rozvivalasya promislovist na teritoriyi Voli funkcionuvalo ponad 800 zakladiv na yakih pracyuvalo blizko 45 tisyach cholovik Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Volya silno postrazhdala Ryad yiyi vulic u ti chasi buv zaselenij yevreyami vnaslidok chogo okupacijna nimecka vlada vidgorodila yih cegelnoyu stinoyu vid inshih chastin mista V sichni 1941 majzhe 600 tisyach yevreyiv opinilisya v getto Protyagom 1940 1942 zaginula chvert meshkanciv Varshavskogo getto Pid chas Varshavskogo povstannya zaginulo bilsh nizh 50 tisyach meshkanciv Voli Znachna chastina zabudovi Voli bula znishena a v tij chastini dilnici sho opinilasya v getto vcilila lishe cerkva svyatogo Avgustina na Novolipkah Pislya zakinchennya vijni pochalasya vidbudova Voli Buduvalisya panelni budinki ta dorogi natomist kam yanici dovoyennih chasiv navit ti sho vcilili rujnuvalisya Viniklo chimalo zakladiv praci Polfa imeni Rozi Lyuksemburg radiotehnichni imeni Marcina Kaspshaka Foton ta in Zaraz bagato z nih vzhe ne pracyuye Zaraz na teritoriyi Voli znahodyatsya banki ta predstavnictva inozemnih firm Cherez blizkist do centru Varshavi ye privablivoyu dlya pidpriyemciv ta investoriv yaki rozmishuyut tut byuro kramnici ta buduyut novi mikrorajoni Odnak popri ce Volya nalezhit do odniyeyi z najbidnishih dilnic Varshavi RajoniDilnicya Volya podilyayetsya na visim rajoniv Kolo Ulrihuv Ulrychow Odolyani Odolany Povonzki Powazki Mlinuv Mlynow Chiste Novolipki Nowolipki Miruv Mirow Tradicijnij podil Voli zbigayetsya z oficijnim odnak ye j deyaki rozbizhnosti V rajoni Ulrihova vidilyayut Stare Yelonki Stare Jelonki V rajoni Kolo vidilyayut mikrorajon osyedle Mochidlo Moczydlo Okremim rajonom vistupayut Yelonki yakih nemaye v oficijnomu podiliGolovni miscya ta pam yatnikiFabrika Norbliniv Zaklad Platerniczy Norblinow stvorena v 1820 Miska tramvajna elektrostanciya Elektrownia Tramwajow Miejskich Pivovarnya Gaberbusha Browar Haberbuscha Varshavskij gazovij zavod Gazownia Warszawska nini Muzej gazifikaciyi Muzeum Gazownictwa Budivli dovoyennogo Akcionernogo tovaristva promislovih pidpriyemstv Lilpop Rau ta Levenshtajn Towarzystwo Aukcyjne Zakladow Przemyslowych Lilpop Rau i Loewenstein Garbuvalna fabrika Temler i Shvede Budinki fabriki zaliznih virobiv Dushik i Sholce Vokzal Varshava Golovna ta Muzej zaliznici Muzeum Kolejnictwa Koloniya Vavelberga Kolonia Wawelberga deshevi pomeshkannya dlya robitnikiv Voli pobudovani bankirom Ippolitom Vavelbergom Korpusi radiozavodiv imeni M Kaspshaka Fragmenti stini Varshavskogo getto Osobnyak Bernackih Osobnyak Boguslavskogo Viborne pole Pole Elekcyjne na Woli Redut Ordona Fort Sovinskogo Cerkva sv Avgustina kosciol sw Augustyna Cerkva Dobrogo Pastirya kosciol Dobrego Pasterza Cerkva sv Josifa kosciol sw Jozefa Oblubienca NMP Cerkva sv Karla Borromeo kosciol sw Karola Boromeusza na vulicyah Hlodnij ta Povonzkovskij Monastir ta cerkva otciv redemptoristiv sv Klemensa Dvorzhaka ta Yangoliv hraniteliv klasztor i kosciol oo Redemptorystow sw Klemensa Dworzaka i Aniolow Strozow Cerkva Bozhogo Miloserdya ta sv Faustini kosciol Milosierdzia Bozego i sw Faustyny Cerkva sv Vavzhincya Lavrentiya Cerkva sv muchenika yepiskopa Stanislava kosciol sw Stanislawa Biskupa Meczennika Cerkva sv Ioanna Lestvichnika cerkiew prawoslawna pw sw Jana Klimaka pravoslavna Kaplicya Cerkvi Isusa Hrista Svyatih ostannih dniv kaplica Kosciola Jezusa Chrystusa Swietych w Dniach Ostatnich mormoni Kaplicya ta parafiyalnij dim zboru hristiyan baptistiv kaplica i Dom Parafialny Zboru Chrzescijan Baptystow Starokatolicka cerkva mariavitiv Bezperestannoyi Dopomogi Svyatoyi Bozhoyi Materi Kosciol Starokatolicki Mariawitow pw Matki Boskiej Nieustajacej Pomocy Yevagnelistsko augsburgskij lyuteranskij cvintar Yevangelistsko reformatorskij kalvinistskij cvintar Karayimskij cvintar Mariavitskij cvintar Povonzkivskij cvintar Cvintar zhertv Varshavskogo povstannya Pravoslavnij cvintar Volskij cvintar Yevrejskij cvintar Musulmanskij kavkazkij cvintar Musulmanskij tatarskij cvintarVidomi lyudi pov yazani z VoleyuYuzef Bem geroj oboroni Varshavi 1830 Miron Byaloshevskij poet Vanda Hotomska poetesa Yanush Kusocinskij sportsmen Yulian Konstanti Ordon komanduvach redutu 54 1831 Yuzef Sovinskij komanduvach redutu 56 1831 U kino ta literaturiV opovidanni Sokolovska baza Mareka Glaska rozpovidayetsya pro nachalnikiv sho pracyuyut na bazi na Voli Na teritoriyi dilnici Volya vidbuvayetsya diya Filmu Pokolinnya Andzheya Vajdi Filmu Zustrich zi shpigunom Yana Batoriya Serialu Medovi roki Na teritoriyi liceyu imeni generala Sovinskogo znimayetsya polskij ta zarubizhnij televizijnij produktPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Volya Varshava Oficijnij sajt dilnici Volya pol 6 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Sajt Warszawikia pol 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Sajt Golovnogo upravlinnya statistiki pol 10 travnya 2016 u Wayback Machine Sajt Upravlinnya miskih dorig pol