Влохи (пол. Włochy) — район (дільниця) Варшави, що знаходиться на лівому березі Вісли та на південному заході польської столиці. На заході межує з дільницею Урсус (пол. Ursus), на півночі — з дільницями Бемово (пол. Bemowo) й Воля (пол. Wola), на сході — з дільницями Охота (пол. Ochota) й Мокотув (пол. Mokotów), на півдні — з дільницею Урсинув (пол. Ursynów). Площа становить 28,63 км2.
Влохи | |
---|---|
— Дільниця Варшави — | |
Адміністрація | |
Координати: 52°12′ пн. ш. 20°55′ сх. д. / 52.200° пн. ш. 20.917° сх. д. | |
Країна | |
Воєводство | Мазовецьке |
Повіт/Місто | Варшава |
Основні місця | Аеропорт імені Фридерика Шопена |
Уряд | |
- Голова | Міхал Вансовіч (ПіС) |
Площа | |
- Повна | 28,63 км² |
Населення (2014) | |
- Усього | 39 674 |
- Густота | 1385,7/км² |
Часовий пояс | CET () |
- Літній час | CEST () |
Телефонний код(и) | +48 22 |
Вебсайт: ud-wlochy.waw.pl | |
Влохи на карті Варшави | |
Станом на 30 вересня 2014 на території дільниці Влохи проживає 39 674 мешканці.
Історія
Території, що нині належать дільниці Влохи, тривалий час характеризувалися невеликою кількістю поселенців. Однією з основних причин цьому була віддаленість цих територій від Вісли, також вони відрізнялися значною заболоченістю, що, зі свого боку, теж не сприяло освоєнню їх людьми. Перші поселення з'явилися приблизно в VI тисячолітті до н.е., в епоху мезоліту. «Поселенцями» були кочівники, що займалися мисливством та збиральництвом. У III-IV столітті н.е. нові поселенці на цих територіях майже не з'являлись, освоєння та заселення їх почалося в епоху Середньовіччя.
У XIV столітті виникли населені пункти Пожуцево (пол. Porzucewo), Ракув (пол. Raków), Збаж (пол. Zbarż), Ґожкєвки (пол. Gorzkiewki), Щєньшлівіце (пол. Szczęśliwice), Стоярти (пол. Stojarty), Віткі (пол. Witki) та Соліпсе (пол. Solipse). У XV столітті виникло село під назвою Влохи, яку пов'язують із прізвиськом господаря села Яна — «Влох» (пол. Włoch). У XVII столітті господарем села став примас та канцлер великий коронний Анджей Лєщинський, він збудував тут також літню резиденцію. Під час Московсько-шведської війни у 1655—56 резиденція канцлера Лєщинського та прилеглі до неї будівлі були повністю зруйновані, як і села Віткі та Стоярти, що знаходилися поруч; обидва населених пункти зникли з лиця Землі, а їхні території через деякий час стали власністю села Влохи.
У XVIII столітті Влохи стали частиною володінь роду Любомирських. У 1795 перейшли у володіння до тодішнього міністра внутрішніх справ Варшавського князівства та Королівства Польського графа Мостовського.
У 1842 була побудована цегельня, що використовувала як сировину мул та глину. Після виснаження запасів сировини виробництво переносилося на інше місце. У 1844 цегельня та весь населений пункт перейшли у володіння до Анджея Колігена (пол. Andrzej Koelichen). Нащадки Колігена володіли цегельнею та селом до 1928 — періоду проведення земельної реформи у Польщі.
У 1939 Влохи були урівняні в правах із польськими містами. Під час Другої світової війни тут існував табір для інтернованих, організований німцями, у якому перебували ті, хто зазнав примусового виселення з Варшави, звідти ув'язнених вивозили до Прушкова залізничним транспортом. 16 вересня 1944 німці депортували до своєї країни близько шести тисяч осіб чоловічої статі. Після завершення війни місто почало розвиватися.
У повоєнний період у Влохах деякий час знаходилося відділення НКВС, потім тут розмістилися польські органи державної безпеки. З січня по квітень 1945 функціонувала в'язниця польських органів безпеки, звідти в цей самий час були вивезені до Москви очільники польського підпільного уряду.
5 травня 1951 Влохи увійшли до складу Варшави, ставши частиною дільниці Охота.
У червні 1994 Влохи отримали статус столичної ґміни. З жовтня 2002 — одна з дільниць Варшави.
Походження назви
За однією з гіпотез, назва «Влохи» була успадкована населеним пунктом від свого засновника та господаря Яна, що мав прізвисько «Влох». Інша гіпотеза стверджує, що неподалік села, у районі нинішньої дільниці Воля, базувались італійські війська, що й дало назву населеному пункту. Є також третя гіпотеза, згідно з якою назва «Влохи» бере початок від італійських різьбярів, які займалися оздобленням палацу господаря села.
Кордони
Дільниця Влохи межує:
- на заході — з дільницею Урсус
- на півночі — з дільницями Бемово та Воля
- на сході — з дільницями Охота і Мокотув
- на півдні — з дільницею Урсинув та Прушковським повітом
Райони
Влохи поділяються на чотирнадцять районів:
- Нові Влохи (пол. Nowe Włochy)
- Старі Влохи (пол. Stare Włochy)
- Соліпсе
- Будкі Щєньшлівіцке (пол. Budki Szczęśliwickie)
- Вікторин (пол. Wiktoryn)
- Ракув
- Саломея (пол. Salomea)
- Океньче (пол. Okęcie)
- Ядвіжин (пол. Jadwisin)
- Збаж
- Ґожкєвки
- Палюх (пол. Paluch)
- Залуський (пол. Załuski)
- Опач Вєлька (пол. Opacz Wielka)
Найважливіші місця та пам'ятники архітектури
- Аеропорт імені Фридерика Шопена (пол. Lotnisko Chopina)
- Парк Бійців (пол. Park Kombatantów) та палац Колігенів
- Церква покликання Св. Терези Дитиною Ісусом (пол. Kościół pod wezwaniem św. Teresy od Dzieciątka Jezus)
- Цвинтар на Влохах
- євангелістсько-аугсбургська церква (пол. Kościół ewangelicko-augsburski)
- Форт V («Влохи») (пол. Fort V ("Włochy"))
- Форт VI («Океньче») (пол. Fort VI ("Okęcie"))
- Форт VII («Збаж») (пол. Fort VII ("Zbarż"))
- Стави Цетшевія (пол. Stawy Cietrzewia)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Влохи |
- Офіційний сайт дільниці Влохи (пол.) [ 9 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт Warszawikia (пол.) [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vlohi pol Wlochy rajon dilnicya Varshavi sho znahoditsya na livomu berezi Visli ta na pivdennomu zahodi polskoyi stolici Na zahodi mezhuye z dilniceyu Ursus pol Ursus na pivnochi z dilnicyami Bemovo pol Bemowo j Volya pol Wola na shodi z dilnicyami Ohota pol Ochota j Mokotuv pol Mokotow na pivdni z dilniceyu Ursinuv pol Ursynow Plosha stanovit 28 63 km2 Vlohi Dilnicya Varshavi AdministraciyaAdministraciya Koordinati 52 12 pn sh 20 55 sh d 52 200 pn sh 20 917 sh d 52 200 20 917 KrayinaVoyevodstvoMazoveckePovit MistoVarshava Osnovni miscya Aeroport imeni Friderika Shopena Uryad GolovaMihal Vansovich PiS Plosha Povna 28 63 km Naselennya 2014 Usogo 39 674 Gustota 1385 7 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Telefonnij kod i 48 22 Vebsajt ud wlochy waw pl Vlohi na karti VarshaviVlohi na karti Varshavi Stanom na 30 veresnya 2014 na teritoriyi dilnici Vlohi prozhivaye 39 674 meshkanci IstoriyaTeritoriyi sho nini nalezhat dilnici Vlohi trivalij chas harakterizuvalisya nevelikoyu kilkistyu poselenciv Odniyeyu z osnovnih prichin comu bula viddalenist cih teritorij vid Visli takozh voni vidriznyalisya znachnoyu zabolochenistyu sho zi svogo boku tezh ne spriyalo osvoyennyu yih lyudmi Pershi poselennya z yavilisya priblizno v VI tisyacholitti do n e v epohu mezolitu Poselencyami buli kochivniki sho zajmalisya mislivstvom ta zbiralnictvom U III IV stolitti n e novi poselenci na cih teritoriyah majzhe ne z yavlyalis osvoyennya ta zaselennya yih pochalosya v epohu Serednovichchya U XIV stolitti vinikli naseleni punkti Pozhucevo pol Porzucewo Rakuv pol Rakow Zbazh pol Zbarz Gozhkyevki pol Gorzkiewki Shyenshlivice pol Szczesliwice Stoyarti pol Stojarty Vitki pol Witki ta Solipse pol Solipse U XV stolitti viniklo selo pid nazvoyu Vlohi yaku pov yazuyut iz prizviskom gospodarya sela Yana Vloh pol Wloch U XVII stolitti gospodarem sela stav primas ta kancler velikij koronnij Andzhej Lyeshinskij vin zbuduvav tut takozh litnyu rezidenciyu Pid chas Moskovsko shvedskoyi vijni u 1655 56 rezidenciya kanclera Lyeshinskogo ta prilegli do neyi budivli buli povnistyu zrujnovani yak i sela Vitki ta Stoyarti sho znahodilisya poruch obidva naselenih punkti znikli z licya Zemli a yihni teritoriyi cherez deyakij chas stali vlasnistyu sela Vlohi U XVIII stolitti Vlohi stali chastinoyu volodin rodu Lyubomirskih U 1795 perejshli u volodinnya do todishnogo ministra vnutrishnih sprav Varshavskogo knyazivstva ta Korolivstva Polskogo grafa Mostovskogo U 1842 bula pobudovana cegelnya sho vikoristovuvala yak sirovinu mul ta glinu Pislya visnazhennya zapasiv sirovini virobnictvo perenosilosya na inshe misce U 1844 cegelnya ta ves naselenij punkt perejshli u volodinnya do Andzheya Koligena pol Andrzej Koelichen Nashadki Koligena volodili cegelneyu ta selom do 1928 periodu provedennya zemelnoyi reformi u Polshi U 1939 Vlohi buli urivnyani v pravah iz polskimi mistami Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni tut isnuvav tabir dlya internovanih organizovanij nimcyami u yakomu perebuvali ti hto zaznav primusovogo viselennya z Varshavi zvidti uv yaznenih vivozili do Prushkova zaliznichnim transportom 16 veresnya 1944 nimci deportuvali do svoyeyi krayini blizko shesti tisyach osib cholovichoyi stati Pislya zavershennya vijni misto pochalo rozvivatisya U povoyennij period u Vlohah deyakij chas znahodilosya viddilennya NKVS potim tut rozmistilisya polski organi derzhavnoyi bezpeki Z sichnya po kviten 1945 funkcionuvala v yaznicya polskih organiv bezpeki zvidti v cej samij chas buli vivezeni do Moskvi ochilniki polskogo pidpilnogo uryadu 5 travnya 1951 Vlohi uvijshli do skladu Varshavi stavshi chastinoyu dilnici Ohota U chervni 1994 Vlohi otrimali status stolichnoyi gmini Z zhovtnya 2002 odna z dilnic Varshavi Pohodzhennya nazviZa odniyeyu z gipotez nazva Vlohi bula uspadkovana naselenim punktom vid svogo zasnovnika ta gospodarya Yana sho mav prizvisko Vloh Insha gipoteza stverdzhuye sho nepodalik sela u rajoni ninishnoyi dilnici Volya bazuvalis italijski vijska sho j dalo nazvu naselenomu punktu Ye takozh tretya gipoteza zgidno z yakoyu nazva Vlohi bere pochatok vid italijskih rizbyariv yaki zajmalisya ozdoblennyam palacu gospodarya sela KordoniDilnicya Vlohi mezhuye na zahodi z dilniceyu Ursus na pivnochi z dilnicyami Bemovo ta Volya na shodi z dilnicyami Ohota i Mokotuv na pivdni z dilniceyu Ursinuv ta Prushkovskim povitomRajoniVlohi podilyayutsya na chotirnadcyat rajoniv Novi Vlohi pol Nowe Wlochy Stari Vlohi pol Stare Wlochy Solipse Budki Shyenshlivicke pol Budki Szczesliwickie Viktorin pol Wiktoryn Rakuv Salomeya pol Salomea Okenche pol Okecie Yadvizhin pol Jadwisin Zbazh Gozhkyevki Palyuh pol Paluch Zaluskij pol Zaluski Opach Vyelka pol Opacz Wielka Najvazhlivishi miscya ta pam yatniki arhitekturiAeroport imeni Friderika Shopena pol Lotnisko Chopina Park Bijciv pol Park Kombatantow ta palac Koligeniv Cerkva poklikannya Sv Terezi Ditinoyu Isusom pol Kosciol pod wezwaniem sw Teresy od Dzieciatka Jezus Cvintar na Vlohah yevangelistsko augsburgska cerkva pol Kosciol ewangelicko augsburski Fort V Vlohi pol Fort V Wlochy Fort VI Okenche pol Fort VI Okecie Fort VII Zbazh pol Fort VII Zbarz Stavi Cetsheviya pol Stawy Cietrzewia PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vlohi Oficijnij sajt dilnici Vlohi pol 9 chervnya 2016 u Wayback Machine Sajt Warszawikia pol 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine