Уманський округ

Не плутати з округою Умань — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941-1943 рр.

Уманська округа — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР утворена навесні 1923 року у складі Київської губернії. Окружний центр — місто Умань. Проіснувала до 1930 року.

Уманська округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Київська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Умань
Мапа округи
Окружна влада

На півночі округа межувала з Білоцерківською округою, на сході з Черкаською, на півдні з Первомайською, на південному заході з Тульчинською, на заході з Вінницькою та з Бердичівською на північному заході.

Історія

Утворена 7 березня 1923 року в складі Київської губернії з центром в Умані з повітів: Уманського і частин Липовецького, Таращанського, Звенигородського в складі 15 районів:

• Бабанський — з Бабанської і Дубівської волостей.
• Букинський — з Букинської і Хажнянської волостей.
• Жашківський — з Жашківської волості.
• Катеринопільський — з Катеринопільської і Петриківської волостей.
• Ладиженський — з Ладиженської і Посухівської волостей.
• Маньківський — з Маньківської, Іванківської і частини Лещинівської (с. с. Красноставка і Добрів) волостей.
• Манастирищенський — з Манастирищенської, Сарнівської, Канельсько-Попівської і Севастянівської волостей.
• Орадівський / Верхняцький — з Христинівської, Кузьминської і частини Лещинівської (без сел Красноставки і Добрів) волостей.
• Оратівський — Оратівської, Підвисочанської і Жаданівської волостей.
• — з Підвисоцької і Торговицької волостей.
• Тальнівський — з Тальнівської і Шавлихінської волостей.
• — з Таллянскої і Машурівської волостей.
• Уманський — з Уманської і Краснопільскої волостей.
• Цибулівський — з Цибулівської, Лукашівської, Бузівської і сел Стаднище і Клюки.
• Вільховецький — з Рижанівської і Вільховецької волостей.

27 березня 1925:

• Таллянський район розформований, сільради приєднані:
  • Таллянська, Касенівська, Вишнопольська і Легезинівська до складу Бабанського району;
  • Білашківська, Гордощівська, Зеленківська, Лащівська і Мошурівська до складу Тальнівського району;
  • Поташська, Рогинська і Романівська до складу Маньківського району.
• села Пархомівка, Талалаївка і Хрінівка Оратівського району перейшли до складу Дашівського району Гайсинської округи.
• село Горошково з хутором Карпова-Долина, лісова сторожка і залізнична будка Жашківського району перейшли до складу Білоцерківської округи.
• Осичнівська і Рожичнівська сільради Плисківського району Бердичівської округи перейшли до складу Оратівського району.
• село Нагірно-Глинне Виноградського району Шевченківської округи перейшло до складу Букинського району.
• Сологубівська сільрада Іллінецького району Бердичівської округи перейшла до складу Оратівського району.
• Даньківська, Дубровицька й Паріївська сільради Оратівського району перейшли до складу Іллінецького району Бердичівської округи.
• село Королівка Виноградського району Шевченківської округи перейшло до складу Жашківського району.
• Неморізька, Озерянська і Стебнівська сільради Вільховецького району перейшли до складу Звенигородського району Шевченківської округи.
• с. Текліївка Підвисоцького району перейшло до складу Бабанського району.
• Невелівська, Островецька і Рогівська сільради Бабанського району перейшли до складу Підвисоцького району.
• Беринцька і Чорнокаменська сільради Тальнівського району перейшли до складу Букинського району.
• Березівська і Попівська сільради Маньківського району перейшли до складу Букинського району.
• Бузівська, Житнинська, Вільшанська і Сабадазька сільради Цибулівського району перейшли до складу Жашківського району.
• Молодецька, Подібнівська і Помойниківська сільради Уманського району перейшли до складу Маньківського району.
• Зубріська, Канільска і Юстингородська сільради Манастирищенського району перейшли до складу Цибулівського району.
• село Мала-Севастіянівка Манастирищенського району перейшло до складу Орадівського району.
• село Ступки Оратівського району перейшло до складу Тальнівського району.
• Чеснопольська сільрада Підвисоцького району перейшла до складу Тальнівського району.
• Синицька і Томашівська сільради Орадівського району перейшли до складу Уманського району.
• центр Вільховецького району перенесений з с. Вільхівця до м. Рижанівки, Вільховецький район перейменований на Рижанівський.
• центр Орадівського району перенесений з с. Орадова до м. Верхнячки, Орадівський район перейменований на Верхняцький.

3 червня 1925 приєднані , Лисянський та Звенигородський райони розформованої Шевченківської округи, а також Гранівський, Теплицький і Тернівський райони розформованої Гайсинської округи. Жаданівська, Конталінська, Кошланська та Яструбинська сільради Оратівського району Уманської округи перейшли у склад Дашівського району розформованої Гайсинської округи, включеного у склад Вінницької округи.

17 червня 1925 до складу Оратівського району перейшли: Бугаївська, Ст.-Животівська, Нов.-Животівська і Якимівська сільради Плисківського району, а також В.-Ростовська, Медівська, Мервинська, Чагівська і Володимирська сільради приєднуваного до Вінницької округи Іллінецького району Бердичівської округи.

1 липня 1930 приєднані Бершадський, Гайсинський, Джулинський, Ладижинський, Ольгопільський, Соболівський і Тульчинський з містом Тульчиним райони розформованої Тульчинської округи, а також Грушківський, Голованівський, Добровеличківський, Ново-Архангельський та Хащеватський райони розформованої Першомайської округи.

15 вересня 1930 ліквідована округа і райони:

• Гранівський з віднесенням до складу Гайсинського району.
• Соболівський з віднесенням до складу Теплицького району.
• Тернівський з віднесенням до складу Джулинського району.
• Ольгопільський з віднесенням до складу Бершадського району.

• Карта Уманської округи у складі Київської губернії, 1923
• Карта Уманської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• Карта Уманської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• • (6.04.1923—.08.1923),
  • (.08.1923—.07.1924),
  • Лакиза Іван Никифорович (.07.1924—1925),
  • Плачинда Іван Семенович (1925—1927),
  • Клочко Петро Сергійович (1927—1928),
  • Коваль Ксенофонт Федорович (.12.1928—.12.1929),
  • Коваленко Олексій Сергійович (.12.1929—.08.1930).

Голови окружного виконавчого комітету

• • Налімов Михайло Миколайович (6.04.1923—1925),
  • Сліпанський Андрій Миколайович (1925),
  • (1925—1926),
  • Яцевський Іван Петрович (1926—1929),
  • Козіс Микола Леонтійович (.10.1929—.08.1930).

Населення

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 892 665 чоловік (47,75% чоловіків і 52,25% жінок). З них 76 794 були міськими, а 815 871 сільськими жителями.

Національний склад

За національним складом 92% населення були українці, 6,4% євреї, росіяни і поляки по 0,6%, інші національності загалом 0,4%.

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року

	населення	українці	євреї	росіяни	поляки	інші
м. Умань	44 812	43,3	49,5	4,6	1,7	0,9
Бабанський район	45 242	99,1	0,3	0,3	0,1	0,2
Буцький район	48 375	96,9	2,3	0,4	0,2	0,2
Верхняцький район	49 787	96,7	0,8	1,2	0,7	0,6
Виноградський район	26 117	95,0	4,4	0,2	0,1	0,3
Гранівський район	35 919	94,6	0,9	0,2	4,2	0,1
Катеринопільський район	45 278	95,5	3,9	0,2	0,1	0,4
Жашківський район	34 730	96,4	2,6	0,4	0,3	0,3
Звенигородський район	53 101	86,1	12,5	0,7	0,5	0,3
Ладиженський район	37 693	98,4	0,6	0,5	0,3	0,2
Лисянський район	40 121	96,2	2,8	0,4	0,3	0,3
Маньківський район	55 846	97,9	1,5	0,4	0,2	0,1
Монастирищенський район	45 423	90,2	8,3	0,3	0,9	0,3
Оратівський район	40 526	96,2	2,3	0,3	1,1	0,2
Підвисоцький район	46 587	93,8	5,1	0,4	0,4	0,3
Рижанівський район	36 240	96,8	2,2	0,4	0,4	0,2
Тальнівський район	48 736	90,2	8,7	0,6	0,3	0,3
Теплицький район	40 829	91,6	7,6	0,3	0,2	0,3
Тернівський район	29 785	88,2	10,8	0,2	0,6	0,2
Уманський район	44 385	99,6	0,1	0,1	0,0	0,1
Цибулівський район	43 540	92,5	4,8	0,4	1,8	0,3
Уманська округа	893 072	92,0	6,4	0,6	0,7	0,3

Мовний склад

Рідна мова населення Уманської округи за переписом 1926 року

	населення	українська	єврейська	російська	польська	інша
м. Умань	44 812	41,5	45,5	10,7	1,6	0,7
Бабанський район	45 242	99,3	0,2	0,3	0,1	0,1
Буцький район	48 375	97,0	2,2	0,5	0,2	0,1
Верхняцький район	49 787	96,9	0,6	1,6	0,6	0,4
Виноградський район	26 117	94,9	4,4	0,3	0,1	0,4
Гранівський район	35 919	97,6	0,8	0,3	1,1	0,1
Катеринопільський район	45 278	95,4	3,8	0,3	0,1	0,4
Жашківський район	34 730	96,4	2,4	0,7	0,3	0,3
Звенигородський район	53 101	86,0	11,4	1,9	0,4	0,4
Ладиженський район	37 693	98,3	0,6	0,6	0,2	0,3
Лисянський район	40 121	96,2	2,7	0,5	0,3	0,3
Маньківський район	55 846	97,8	1,4	0,5	0,1	0,1
Монастирищенський район	45 423	90,2	8,2	0,4	0,8	0,4
Оратівський район	40 526	96,3	2,3	0,3	0,8	0,3
Підвисоцький район	46 587	93,8	5,1	0,5	0,3	0,3
Рижанівський район	36 240	96,8	2,2	0,5	0,3	0,2
Тальнівський район	48 736	90,4	8,2	0,9	0,2	0,3
Теплицький район	40 829	91,7	7,5	0,4	0,2	0,3
Тернівський район	29 785	88,2	10,7	0,3	0,5	0,2
Уманський район	44 385	99,5	0,1	0,2	0,0	0,1
Цибулівський район	43 540	93,0	4,8	0,5	1,4	0,3
Уманська округа	893 072	92,1	6,1	1,1	0,4	0,3

Примітки

1. Постанова ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
2. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 109 від 27 березня 1925 «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля»
3. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 237 від 3 червня 1925 «Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини»
4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 238 від 3 червня 1925 «Про скасування Гайсинської Округи на Поділлі й зміни адміністраційно-територіяльного поділу Поділля й Київщини»
5. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля»
6. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
7. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
8. Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29

Посилання

• (рос.)
• Демоскоп(рос.)

Джерела

• Верменич Я. В. Уманська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 228. — .
• Матеріяли до опису округ УСРР. Гуманська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. – Харків, 1926. — VIII, 48 с. : іл.
• Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)