Іван Никифорович Лакиза (Лакіза) (24 листопада 1895, , Польща — 27 липня 1938, концтабір ГУЛАГ СССР «Теміртау» Гірська Шорія Алтай) — український літературознавець, критик, публіцист, журналіст. Редактор видань «Пролетарська правда», «Життя й революція», «Глобус». Жертва сталінського терору.
Іван Никифорович Лакиза | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 24 листопада 1895 м. Польща | |||
Помер | 27 липня 1938 (42 роки) Гірська Шорія Алтай | |||
Громадянство | Російська імперія, УНР, СССР | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник | |||
Мова творів | українська | |||
Жанр | монографія, стаття, фейлетон, сценарій | |||
| ||||
Біографічні відомості
Народився 24 листопада 1895 у Старжинську (тепер — Польща) в родині залізничника.
Середню освіту здобув у київській гімназії, потім навчався на юридичному факультеті Університету св. Володимира. У 1918 року вступив до партії боротьбистів, а навесні 1920 перейшов до КП(б)У.
У роки національно-визвольних змагань 1917—1921 Іван Лакиза був комісаром комуністичної бригади, пізніше працював інструктором Київського губпарткому УКП, секретарем Таращанського повітового комітету КП(б)У на Київщині. З 1924 по лютий 1925 року — відповідальний секретар Уманського окружного комітету КП(б)У Київської губернії та редактор уманської газети «Робітниче-селянська правда».
З 1925 працював редактором газети «Пролетарська правда» (Київ), «Життя й революція» і «Глобус».
У 1929 переїхав до Харкова, де працював редактором «Книгоспілки», заступником редактора видавництва «Література і мистецтво». За книжку Черняка «Листи з чужих країн», яка вийшла друком у 1932 у видавництві «Література і мистецтво», його виключено з партії. Він оскаржив це рішення парткому й переїхав до Москви: там його в партії поновили, призначили завідувачем відділу наросвіти Бауманського району. Дня 19 грудня 1934 його заарештовано, а 9 березня 1935 спецконвоєм відправлено в Київ.
Івана Лакизу відправлено 20 жовтня 1935 в концтабір ГУЛАГ СССР Сиблаг, де він відбував покарання у спецзоні Теміртау на спорудженні залізниці Теміртау-Таштагол, шпали й колії якої, за свідченням М. І. Кутинського, укладено прямо на українських кістках.
Особлива трійка УНКВД по Новосибірській області 2 листопада 1938 засудила Лакизу до страти без будь-яких додаткових звинувачень.
Довідник «Письменники Радянської України» подає дату смерті І. Лакизи на 27 липня 1938: дати народження й смерті І. Лакизи вимагають уточнення. (М. І. Кутинський, який добре знав І. Лакизу ще до його ув'язнення, зустрічав його в таборі в спецзоні «Теміртау» в Гірській Шорії навесні 1939 року.) Відомо одне: загинув у Гірській Шорії (Алтай) на каторжних роботах Теміртау—Таштагол.
Творчість
Літературно-критичні, публіцистичні статті Іван Лакиза друкував у газетах «Більшовик», «Пролетарська правда», журналах «Гарт», «Глобус», «Життя й революція», «Політфронт» та ін.
Твори
- «М. Коцюбинський» (1928)
- «Лічилка» (1929)
- «Тарас Григорович Шевченко» (1929, 1931)
- «Закарпатська Україна» (1930)
Джерела
- Письменники Радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник/ Упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська.— К.: Рад. письменник, 1988.—719 с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lakiza Ivan Nikiforovich Lakiza Lakiza 24 listopada 1895 18951124 Polsha 27 lipnya 1938 konctabir GULAG SSSR Temirtau Girska Shoriya Altaj ukrayinskij literaturoznavec kritik publicist zhurnalist Redaktor vidan Proletarska pravda Zhittya j revolyuciya Globus Zhertva stalinskogo teroru Ivan Nikiforovich LakizaNarodivsya24 listopada 1895 1895 11 24 m PolshaPomer27 lipnya 1938 1938 07 27 42 roki Girska Shoriya AltajGromadyanstvoRosijska imperiya UNR SSSRNacionalnistukrayinecDiyalnistpismennikMova tvorivukrayinskaZhanrmonografiya stattya fejleton scenarijBiografichni vidomostiNarodivsya 24 listopada 1895 u Starzhinsku teper Polsha v rodini zaliznichnika Serednyu osvitu zdobuv u kiyivskij gimnaziyi potim navchavsya na yuridichnomu fakulteti Universitetu sv Volodimira U 1918 roku vstupiv do partiyi borotbistiv a navesni 1920 perejshov do KP b U U roki nacionalno vizvolnih zmagan 1917 1921 Ivan Lakiza buv komisarom komunistichnoyi brigadi piznishe pracyuvav instruktorom Kiyivskogo gubpartkomu UKP sekretarem Tarashanskogo povitovogo komitetu KP b U na Kiyivshini Z 1924 po lyutij 1925 roku vidpovidalnij sekretar Umanskogo okruzhnogo komitetu KP b U Kiyivskoyi guberniyi ta redaktor umanskoyi gazeti Robitniche selyanska pravda Z 1925 pracyuvav redaktorom gazeti Proletarska pravda Kiyiv Zhittya j revolyuciya i Globus U 1929 pereyihav do Harkova de pracyuvav redaktorom Knigospilki zastupnikom redaktora vidavnictva Literatura i mistectvo Za knizhku Chernyaka Listi z chuzhih krayin yaka vijshla drukom u 1932 u vidavnictvi Literatura i mistectvo jogo viklyucheno z partiyi Vin oskarzhiv ce rishennya partkomu j pereyihav do Moskvi tam jogo v partiyi ponovili priznachili zaviduvachem viddilu narosviti Baumanskogo rajonu Dnya 19 grudnya 1934 jogo zaareshtovano a 9 bereznya 1935 speckonvoyem vidpravleno v Kiyiv Ivana Lakizu vidpravleno 20 zhovtnya 1935 v konctabir GULAG SSSR Siblag de vin vidbuvav pokarannya u speczoni Temirtau na sporudzhenni zaliznici Temirtau Tashtagol shpali j koliyi yakoyi za svidchennyam M I Kutinskogo ukladeno pryamo na ukrayinskih kistkah Osobliva trijka UNKVD po Novosibirskij oblasti 2 listopada 1938 zasudila Lakizu do strati bez bud yakih dodatkovih zvinuvachen Dovidnik Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini podaye datu smerti I Lakizi na 27 lipnya 1938 dati narodzhennya j smerti I Lakizi vimagayut utochnennya M I Kutinskij yakij dobre znav I Lakizu she do jogo uv yaznennya zustrichav jogo v tabori v speczoni Temirtau v Girskij Shoriyi navesni 1939 roku Vidomo odne zaginuv u Girskij Shoriyi Altaj na katorzhnih robotah Temirtau Tashtagol TvorchistLiteraturno kritichni publicistichni statti Ivan Lakiza drukuvav u gazetah Bilshovik Proletarska pravda zhurnalah Gart Globus Zhittya j revolyuciya Politfront ta in Tvori M Kocyubinskij 1928 Lichilka 1929 Taras Grigorovich Shevchenko 1929 1931 Zakarpatska Ukrayina 1930 DzherelaPismenniki Radyanskoyi Ukrayini 1917 1987 Biobibliografichnij dovidnik Uporyadniki V K Koval V P Pavlovska K Rad pismennik 1988 719 s Posilannya