Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сухі вічнозелені ліси Замбезії (ідентифікатор WWF: AT0203) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних сухих широколистяних лісів, розташований в Південній Африці.
 Річка Кабомпо у Національному парку Західної Лунги | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні сухі широколистяні ліси |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | AT0203 |
| Межі | Міомбові рідколісся Центральної Замбезії Луки Західної Замбезії Затоплювані луки Замбезії Ангольські міомбові рідколісся |
| Площа, км² | 31 577 |
| Країни | Замбія, Ангола |
| Охороняється | 6439 км² (20 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон сухих вічнозелених лісів Замбезії охоплює пагорби, розташовані в регіоні Баротселенду на заході Замбії та на крайньому сході Анголи, в долинах річок Замбезі, [en] та [en], переважно на висоті від 1100 до 1200 м над рівнем моря. На заході екорегіон переходить у луки Західної Замбезії, заболочування яких пригнічує ріст дерев. На південний захід від регіону розташована [en], яка є частиною екорегіону затоплюваних луків Замбезії. На півночі та сході екорегіон переходить у міомбові рідколісся Центральної Замбезії.
З геологічної точки зору основу регіону складають глибокі калахарійські піски, піщані дюни, що утворилися в плейстоцені. Вони можуть залягати на глибині понад 60 м і мають великий запас підземних вод, хоча більшість [en], невеликих сезонних водно-болотних угідь, розкиданих по регіону, є сухими протягом всього року. Загалом екорегіон характеризується браком поверхневих вод, що в поєднанні з низьким вмістом поживних речовин в його ґрунтах, пояснює дуже низьку густоту населення регіону.
Клімат
В межах екорегіону переважає вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна температура коливається від 20 до 22 °C, середня максимальна температура — від 28 до 30 °C, а середня мінімальна температура — від 7 до 8 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 800 до 1200 мм. З серпня по жовтень триває спекотний сухий сезон, з листопада по квітень — спекотний вологий сезон, а з травня по липень — прохолодний сухий сезон.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є сухі вічнозелені ліси, які складають одну з найбільших ділянок вічнозелених лісів в Африці поза межами екваторіального поясу. Ці ліси є перехідними між гвінейсько-конголезькими дощовими лісами та рідколіссями Замбезії. Флора лісів регіону включає гвінейсько-конголезькі та афромонтанські сполучні види, хоча більшість з них вразливі до лісових пожеж, тому загалом їх не дуже багато. Загалом ліси екорегіону флористично бідніші та простіші за структурою, ніж дощові ліси. За винятком кількох емерджентних видів, більшість дерев регіону рідко перевищують 25 м у висоту.
В лісах екорегіону домінують [en] (Cryptosepalum exfoliatum subsp. pseudotaxus), які подекуди формують моновидові насадження. Співдомінантами часто виступають [en] (Guibourtia coleosperma), деревина яких високо цінується. На сході екорегіону також зустрічаються [en] (Brachystegia spiciformis), [sv] (Brachystegia longifolia) та [en] (Colophospermum mopane). Серед інших дерев, що зустрічаються в лісах регіону, слід відзначити [es] (Brachystegia floribunda), [en] (Syzygium guineense subsp. afromontanum), [en] (Bersama abyssinica), [en] (Erythrophleum africanum) та [sv] (Combretum elaeagnoides).
Підлісок щільний та заплутаний. Серед поширених в ньому ліан слід відзначити [fr] (Combretum microphyllum), [sv] (Uvaria angolensis), [pl] (Artabotrys monteiroae) та різні види [en] (Landolphia spp.). В густому підліску зустрічаються епіфітні лишайники, а серед лісової підстилки, яка в більш густих лісах переважно вкрита мохами, подекуди росте трава. Після вирубки лісу на його місці можуть розвинутися майже непрохідні вторинні зарості, які включають велику кількість ліан, кущів та невеликих дерев. Розріджений трав'янистий підлісок ускладнює поширення пожежі, і у зрілих лісових насадженнях вогонь не є значним порушуючим фактором.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити жовтоспинного дуїкера (Cephalophus silvicultor), блакитного дуїкера (Philantomba monticola), чагарникову свиню (Potamochoerus larvatus), великого куду (Tragelaphus strepsiceros) та рідкісну гієнову собаку (Lycaon pictus). Також в лісах регіону зустрічаються саванні слони (Loxodonta africana) та африканські буйволи (Syncerus caffer). Серед майже ендемічних представників екорегіону слід відзначити [en] (Lemniscomys roseveari).
Орнітофауна екорегіону включає понад 380 видів. Вона вирізняється високим різноманіттям, особливо помітним там, де порушення природного середовища призвело до формування мозаїки лісистих саван, хащів, чагарників, рідколісь та лісів. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити чубату цесарку (Guttera pucherani), оливкову зозулю-довгохвоста (Cercococcyx olivinus), червоночубого турако (Musophaga rossae), золотохвостого дятлика (Campethera abingoni), зеленокрилого дятлика (Campethera cailliautii), золотогузого барбіона (Pogoniulus bilineatus), жовтолобого барбіона (Pogoniulus chrysoconus), вохристого торо (Phyllastrephus cabanisi), пурпурового личинкоїда (Campephaga quiscalina), білобокого приріта (Batis molitor), ангольського приріта (Batis margaritae), східного монарха (Trochocercus cyanomelas), прямохвостого дронго (Dicrurus ludwigii), чорнолобого вюргера (Chlorophoneus nigrifrons), зеленого вюргера (Telophorus viridis), оливкового нектарика (Cyanomitra olivacea), лісового ткачика (Ploceus bicolor) та темнодзьобого астрильда (Glaucestrilda perreini). Ендеміком екорегіону є замбійський барбіон (Pogoniulus makawai).
В межах екорегіону зустрічається 34 види плазунів та 14 видів земноводних. Більшість плазунів регіону зустрічається на узліссях та на сонячних галявинах, натомість в глибині лісу мешкає небагато видів.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 6439 км², або 20 % екорегіону, є заповідними територіями. Основною природоохоронною територією екорегіону є [en] в Замбії.
Примітки
- "Zambezian Cryptosepalum dry forests". DOPA Explorer. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 28 листопада 2023.
Посилання
- «Zambezian dry evergreen forest». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Zambezian Evergreen Dry Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suhi vichnozeleni lisi Zambeziyi identifikator WWF AT0203 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih suhih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v Pivdennij Africi Suhi vichnozeleni lisi Zambeziyi Richka Kabompo u Nacionalnomu parku Zahidnoyi Lungi Ekozona Afrotropika Biom Tropichni ta subtropichni suhi shirokolistyani lisi Status zberezhennya vrazlivij WWF AT0203 Mezhi Miombovi ridkolissya Centralnoyi Zambeziyi Luki Zahidnoyi Zambeziyi Zatoplyuvani luki Zambeziyi Angolski miombovi ridkolissya Plosha km 31 577 Krayini Zambiya Angola Ohoronyayetsya 6439 km 20 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion suhih vichnozelenih lisiv Zambeziyi ohoplyuye pagorbi roztashovani v regioni Barotselendu na zahodi Zambiyi ta na krajnomu shodi Angoli v dolinah richok Zambezi en ta en perevazhno na visoti vid 1100 do 1200 m nad rivnem morya Na zahodi ekoregion perehodit u luki Zahidnoyi Zambeziyi zabolochuvannya yakih prignichuye rist derev Na pivdennij zahid vid regionu roztashovana en yaka ye chastinoyu ekoregionu zatoplyuvanih lukiv Zambeziyi Na pivnochi ta shodi ekoregion perehodit u miombovi ridkolissya Centralnoyi Zambeziyi Z geologichnoyi tochki zoru osnovu regionu skladayut gliboki kalaharijski piski pishani dyuni sho utvorilisya v plejstoceni Voni mozhut zalyagati na glibini ponad 60 m i mayut velikij zapas pidzemnih vod hocha bilshist en nevelikih sezonnih vodno bolotnih ugid rozkidanih po regionu ye suhimi protyagom vsogo roku Zagalom ekoregion harakterizuyetsya brakom poverhnevih vod sho v poyednanni z nizkim vmistom pozhivnih rechovin v jogo gruntah poyasnyuye duzhe nizku gustotu naselennya regionu KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye vologij subtropichnij klimat Cwa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna temperatura kolivayetsya vid 20 do 22 C serednya maksimalna temperatura vid 28 do 30 C a serednya minimalna temperatura vid 7 do 8 C Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 800 do 1200 mm Z serpnya po zhovten trivaye spekotnij suhij sezon z listopada po kviten spekotnij vologij sezon a z travnya po lipen proholodnij suhij sezon FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye suhi vichnozeleni lisi yaki skladayut odnu z najbilshih dilyanok vichnozelenih lisiv v Africi poza mezhami ekvatorialnogo poyasu Ci lisi ye perehidnimi mizh gvinejsko kongolezkimi doshovimi lisami ta ridkolissyami Zambeziyi Flora lisiv regionu vklyuchaye gvinejsko kongolezki ta afromontanski spoluchni vidi hocha bilshist z nih vrazlivi do lisovih pozhezh tomu zagalom yih ne duzhe bagato Zagalom lisi ekoregionu floristichno bidnishi ta prostishi za strukturoyu nizh doshovi lisi Za vinyatkom kilkoh emerdzhentnih vidiv bilshist derev regionu ridko perevishuyut 25 m u visotu V lisah ekoregionu dominuyut en Cryptosepalum exfoliatum subsp pseudotaxus yaki podekudi formuyut monovidovi nasadzhennya Spivdominantami chasto vistupayut en Guibourtia coleosperma derevina yakih visoko cinuyetsya Na shodi ekoregionu takozh zustrichayutsya en Brachystegia spiciformis sv Brachystegia longifolia ta en Colophospermum mopane Sered inshih derev sho zustrichayutsya v lisah regionu slid vidznachiti es Brachystegia floribunda en Syzygium guineense subsp afromontanum en Bersama abyssinica en Erythrophleum africanum ta sv Combretum elaeagnoides Pidlisok shilnij ta zaplutanij Sered poshirenih v nomu lian slid vidznachiti fr Combretum microphyllum sv Uvaria angolensis pl Artabotrys monteiroae ta rizni vidi en Landolphia spp V gustomu pidlisku zustrichayutsya epifitni lishajniki a sered lisovoyi pidstilki yaka v bilsh gustih lisah perevazhno vkrita mohami podekudi roste trava Pislya virubki lisu na jogo misci mozhut rozvinutisya majzhe neprohidni vtorinni zarosti yaki vklyuchayut veliku kilkist lian kushiv ta nevelikih derev Rozridzhenij trav yanistij pidlisok uskladnyuye poshirennya pozhezhi i u zrilih lisovih nasadzhennyah vogon ne ye znachnim porushuyuchim faktorom FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti zhovtospinnogo duyikera Cephalophus silvicultor blakitnogo duyikera Philantomba monticola chagarnikovu svinyu Potamochoerus larvatus velikogo kudu Tragelaphus strepsiceros ta ridkisnu giyenovu sobaku Lycaon pictus Takozh v lisah regionu zustrichayutsya savanni sloni Loxodonta africana ta afrikanski bujvoli Syncerus caffer Sered majzhe endemichnih predstavnikiv ekoregionu slid vidznachiti en Lemniscomys roseveari Ornitofauna ekoregionu vklyuchaye ponad 380 vidiv Vona viriznyayetsya visokim riznomanittyam osoblivo pomitnim tam de porushennya prirodnogo seredovisha prizvelo do formuvannya mozayiki lisistih savan hashiv chagarnikiv ridkolis ta lisiv Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti chubatu cesarku Guttera pucherani olivkovu zozulyu dovgohvosta Cercococcyx olivinus chervonochubogo turako Musophaga rossae zolotohvostogo dyatlika Campethera abingoni zelenokrilogo dyatlika Campethera cailliautii zolotoguzogo barbiona Pogoniulus bilineatus zhovtolobogo barbiona Pogoniulus chrysoconus vohristogo toro Phyllastrephus cabanisi purpurovogo lichinkoyida Campephaga quiscalina bilobokogo pririta Batis molitor angolskogo pririta Batis margaritae shidnogo monarha Trochocercus cyanomelas pryamohvostogo drongo Dicrurus ludwigii chornolobogo vyurgera Chlorophoneus nigrifrons zelenogo vyurgera Telophorus viridis olivkovogo nektarika Cyanomitra olivacea lisovogo tkachika Ploceus bicolor ta temnodzobogo astrilda Glaucestrilda perreini Endemikom ekoregionu ye zambijskij barbion Pogoniulus makawai V mezhah ekoregionu zustrichayetsya 34 vidi plazuniv ta 14 vidiv zemnovodnih Bilshist plazuniv regionu zustrichayetsya na uzlissyah ta na sonyachnih galyavinah natomist v glibini lisu meshkaye nebagato vidiv ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 6439 km abo 20 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Osnovnoyu prirodoohoronnoyu teritoriyeyu ekoregionu ye en v Zambiyi Primitki Zambezian Cryptosepalum dry forests DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 28 listopada 2023 Posilannya Zambezian dry evergreen forest Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Zambezian Evergreen Dry Forests One Earth