Дятлик золотохвостий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець золотохвостого дятлика (підвид C. a. abingoni, заповідник Боракабало, ПАР) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Campethera abingoni (Smith, 1836) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Chrysoptilus abingoni Chrysoptilopicus abingoni Dendromus abingoni | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Дя́тлик золотохвостий (Campethera abingoni) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари.
Опис
Довжина птаха становить 20-23 см, вага 55-90 г, в залежності від підвиду. Самиці є дещо більшими за самиць. У самців верхня частина тіла жовтувато-зелена, оливкова або зеленувато-коричнева, поцяткована жовтувато-білими смужками. Верхні покривні пера хвоста більш смугасті, смужки на них більш широкі. Покривні пера крил поцятковані жовтуватими плямками або смужками. Крила коричнюваті, поцятковані жовтуватими смужками. Хвіст зеленувато-коричневий, поцяткований жовтуватими смужками, стрижні двох видовжених центральних стернових пер контрастно яскраво-жовті. Нижня частина тіла білувата, поцяткована чорними смужками, на животі і гузці чорні плями. Груди і боки мають легкий жовтуватий відтінок. Нижні сторони крил і хвості блідіші, ніж верхні, смужки на них менш чіткі.
Верхня частина голови у самців червона, пера на лобі біля основи чорні. Під дзьобом короткі червоні "вуса", над очима білі "брови". У самиць лоб і тім'я чорні, поцятковані білими плямами, червона пляма обмежена потилицею, "вуса" у них чорнуваті. Щоки білі, поцятковані чорними смужками. Очі червоні, дзьоб сірий, знизу біля основи зеленуватий, лапи зеленувато-сірі. Забарвлення молодих птахів є подібним до забарвлення самиць, однак жовті смужки у них менш виражені, загалом оперення скоріше плямисте, ніж смугасте.
Підвиди
Виділяють шість підвидів:
- C. a. chrysura (Swainson, 1837) — від Сенегалу і Гамбії до Південного Судану і західної Уганди;
- C. a. kavirondensis Van Someren, 1926 — від південно-західної Кенії і східної Руанди до центральної Танзанії;
- C. a. suahelica (Reichenow, 1902) — від північної Танзанії до східного Зімбабве, Мозамбіку і Есватіні;
- C. a. abingoni (Smith, A, 1836) — від заходу ДР Конго до західної Танзанії і на південь до північно-східної Намібії, північно-західної Замбії і північного сходу ПАР;
- C. a. anderssoni (Roberts, 1936) — південно-західна Ангола, Намібія, південно-західна Ботсвана і північ ПАР;
- C. a. constricta Clancey, 1965 — південь Мозамбіку, південь Есватіні і схід ПАР.
Поширення і екологія
Золотохвості дятлики живуть у вологих і сухих рівнинних тропічних лісах, в гірських тропічних лісах, рідколіссях і саванах міомбо, в заростях на берегах річок і озер, на плантаціях, в парках і садах. В ПАР зустрічаються на висоті до 1400 м над рівнем моря, в Малаві на висоті до 200 м над рівнем моря. Живляться мурахами та їх личинками, а також іншими комахами, яких шукають на деревах. Сезон розмноження триває з серпня по грудень. Золотохвості дятлики гніздяться в дуплах дерев, площа гніздових територій у них становить 10-15 га. В кладці 2-3, іноді до 5 яєць. Інкубаційний період триває 13 днів, пташенята покидають гніздо через 22-25 днів після вилуплення. Насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самиці, і самці.
Галерея
- Пташеня золотохвостого дятлика визирає з дупла
- Самиця номінативного підвиду
- Самиця підвиду C. a. constricta (ПАР)
- Самець підвиду C. a. anderssoni (Намібія)
Примітки
- BirdLife International (2016). Campethera abingoni: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 04 вересня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Winkler, Hans; Christie, David A.; Nurney, David (2010). Woodpeckers. London: A & C Black. с. 72, 230—231. ISBN .
- Ginn, Peter (1981). Birds of the Highveld (вид. 3rd impr.). Salisbury: Longman. с. 93–94. ISBN .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 вересня 2022.
Джерела
- Hans Winkler, David A. Christie and David Nurney: Woodpeckers. A Guide to the Woodpeckers, Piculets and Wrynecks of the World. Pica Press, Robertsbridge 1995, , S. 72–73, 230–231.
Посилання
- Golden-tailed woodpecker - Species text in The Atlas of Southern African Birds
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dyatlik zolotohvostij Samec zolotohvostogo dyatlika pidvid C a abingoni zapovidnik Borakabalo PAR Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Rid Dyatlik Campethera Vid Dyatlik zolotohvostij Binomialna nazva Campethera abingoni Smith 1836 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Chrysoptilus abingoni Chrysoptilopicus abingoni Dendromus abingoni Posilannya Vikishovishe Campethera abingoni Vikividi Campethera abingoni EOL 1177586 ITIS 554000 MSOP 22680902 NCBI 1642381 Dya tlik zolotohvostij Campethera abingoni vid dyatlopodibnih ptahiv rodini dyatlovih Picidae Meshkaye v Africi na pivden vid Sahari OpisDovzhina ptaha stanovit 20 23 sm vaga 55 90 g v zalezhnosti vid pidvidu Samici ye desho bilshimi za samic U samciv verhnya chastina tila zhovtuvato zelena olivkova abo zelenuvato korichneva pocyatkovana zhovtuvato bilimi smuzhkami Verhni pokrivni pera hvosta bilsh smugasti smuzhki na nih bilsh shiroki Pokrivni pera kril pocyatkovani zhovtuvatimi plyamkami abo smuzhkami Krila korichnyuvati pocyatkovani zhovtuvatimi smuzhkami Hvist zelenuvato korichnevij pocyatkovanij zhovtuvatimi smuzhkami strizhni dvoh vidovzhenih centralnih sternovih per kontrastno yaskravo zhovti Nizhnya chastina tila biluvata pocyatkovana chornimi smuzhkami na zhivoti i guzci chorni plyami Grudi i boki mayut legkij zhovtuvatij vidtinok Nizhni storoni kril i hvosti blidishi nizh verhni smuzhki na nih mensh chitki Verhnya chastina golovi u samciv chervona pera na lobi bilya osnovi chorni Pid dzobom korotki chervoni vusa nad ochima bili brovi U samic lob i tim ya chorni pocyatkovani bilimi plyamami chervona plyama obmezhena potiliceyu vusa u nih chornuvati Shoki bili pocyatkovani chornimi smuzhkami Ochi chervoni dzob sirij znizu bilya osnovi zelenuvatij lapi zelenuvato siri Zabarvlennya molodih ptahiv ye podibnim do zabarvlennya samic odnak zhovti smuzhki u nih mensh virazheni zagalom operennya skorishe plyamiste nizh smugaste PidvidiVidilyayut shist pidvidiv C a chrysura Swainson 1837 vid Senegalu i Gambiyi do Pivdennogo Sudanu i zahidnoyi Ugandi C a kavirondensis Van Someren 1926 vid pivdenno zahidnoyi Keniyi i shidnoyi Ruandi do centralnoyi Tanzaniyi C a suahelica Reichenow 1902 vid pivnichnoyi Tanzaniyi do shidnogo Zimbabve Mozambiku i Esvatini C a abingoni Smith A 1836 vid zahodu DR Kongo do zahidnoyi Tanzaniyi i na pivden do pivnichno shidnoyi Namibiyi pivnichno zahidnoyi Zambiyi i pivnichnogo shodu PAR C a anderssoni Roberts 1936 pivdenno zahidna Angola Namibiya pivdenno zahidna Botsvana i pivnich PAR C a constricta Clancey 1965 pivden Mozambiku pivden Esvatini i shid PAR Poshirennya i ekologiyaZolotohvosti dyatliki zhivut u vologih i suhih rivninnih tropichnih lisah v girskih tropichnih lisah ridkolissyah i savanah miombo v zarostyah na beregah richok i ozer na plantaciyah v parkah i sadah V PAR zustrichayutsya na visoti do 1400 m nad rivnem morya v Malavi na visoti do 200 m nad rivnem morya Zhivlyatsya murahami ta yih lichinkami a takozh inshimi komahami yakih shukayut na derevah Sezon rozmnozhennya trivaye z serpnya po gruden Zolotohvosti dyatliki gnizdyatsya v duplah derev plosha gnizdovih teritorij u nih stanovit 10 15 ga V kladci 2 3 inodi do 5 yayec Inkubacijnij period trivaye 13 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 22 25 dniv pislya viluplennya Nasidzhuyut yajcya i doglyadayut za ptashenyatami i samici i samci GalereyaPtashenya zolotohvostogo dyatlika viziraye z dupla Samicya nominativnogo pidvidu Samicya pidvidu C a constricta PAR Samec pidvidu C a anderssoni Namibiya PrimitkiBirdLife International 2016 Campethera abingoni informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 04 veresnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Winkler Hans Christie David A Nurney David 2010 Woodpeckers London A amp C Black s 72 230 231 ISBN 9781408135037 Ginn Peter 1981 Birds of the Highveld vid 3rd impr Salisbury Longman s 93 94 ISBN 0582608902 Gill Frank Donsker David red 2022 Woodpeckers IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 04 veresnya 2022 DzherelaHans Winkler David A Christie and David Nurney Woodpeckers A Guide to the Woodpeckers Piculets and Wrynecks of the World Pica Press Robertsbridge 1995 ISBN 0 395 72043 5 S 72 73 230 231 PosilannyaGolden tailed woodpecker Species text in The Atlas of Southern African Birds Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi