Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ана́ній Гаври́лович Волине́ць (*1894—†1941) — український військовий, один з керівників протибільшовицького збройного опору на Гайсинщині, командир 61-го і 13-го полків Армії УНР, командир .
| Ананій Волинець | |
|---|---|
 Полковник | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1 жовтня 1894 Карбівка, Гайсинський повіт, Подільська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 14 травня 1941 (46 років) Вінниця, Українська РСР, СРСР |
| Військова служба | |
| Приналежність |  УНР |
| Війни / битви | Українсько-радянська війна 1917—1921 |
| Командування | |
| Армії УНР, | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
До революції
Народився він 1 жовтня 1894 р. в багатодітній селянській родині в селі Карбівка нинішнього Гайсинського району Вінницької області. Окрім Ананія, в Гаврила Волинця, селянина середніх статків, було ще 3 синів та 4 дочок. Найстарший син помер ще до 1917 р. Інший син, Ілько (1887 року народження), був незаконно репресований у жовтні 1930 р. Ще один син Гаврила, Олексій, за участь у повстанському русі був розстріляний ЧК в 1921 р. Одна із сестер Ананія Волинця, Ганна (1897 р. н.), була дружиною повстанського командира Гиви-Плахотнюка. 8 вересня 1937 р. вона була заарештована і засуджена на 8 років таборів.
Про життя Ананія Волинця за період до 1917 р. відомо, що навчався він у місцевій церковно-парафіяльній школі, однокласній міністерській народній школі в Кисляку, а також у двокласній у Гайсині (закінчив її навесні 1908 р.). Після цього майже 3 роки заробляв на життя важкою працею в домашньому господарстві, деякий час був також помічником діловода Гайсинського лісництва. Восени 1913 р. вступає до Верхньодніпровського середнього сільськогосподарського училища, де зарекомендував себе здібним учнем (одним із перших за успішністю) та свідомим українцем (був співредактором нелегального шкільного журналу «Наше життя»).
Після революції
Есер
Після падіння царського самодержавства Ананій Волинець повертається додому і одразу ж з головою поринає в тогочасне бурхливе суспільно-політичне життя: вступає до партії українських есерів, а також входить до складу гайсинського революційного комітету (виконує обов'язки секретаря). В серпні 1917 р. влада у Гайсинському повіті фактично переходить до рук есерів і Волинець стає заступником повітового комісара Тимчасового уряду, а також очолює повітову міліцію. Усі свої сили на згаданих посадах Волинець віддавав забезпеченню законності та порядку на території краю. Так, коли у жовтні 1917 р. в Гайсині збунтувалися хворі солдати-венерики і почали чинити єврейські погроми, то лише енергійне втручання Волинця допомогло зупинити грабежі та насильства.
Отаман
Волинець відгукується на заклик Центральної Ради про організацію загонів Вільного козацтва. Завдяки його зусиллям, до лав повітового козацтва записується майже 5 тисяч осіб, які надійно стояли на шляху численних грабіжників та мародерів.
В березні 1918 р. Волинець опиняється у Києві, куди він прибув для лікування гострого запалення легень. Після одужання, за мандатом Центральної Ради, здійснює інспекцію органів місцевої влади у Київській та Подільській губерніях. На Черкащині його застає гетьманський переворот, через який він був змушений повернутися додому. В листопаді 1918 р., Волинець, отримавши наказ із Києва, виступає проти місцевої гетьманської адміністрації. В селі Рахнівка із місцевих селян він формує загін у 250 осіб, при 4-х ккулеметах, з якими без бою захоплює Гайсин. Солдати , що знаходились у місті, майже повним складом перейшли на бік повстанців. Таким чином, у розпорядженні Волинця опинились значні військові сили у складі 3-х куренів, загону кінноти у 200 шабель, з важкого озброєння — 30 станкових кулемети та 1 гармата. Дізнавшись від помічника Гайсинського повітового комісара Л.Грановського про успіх Волинця, Головний Отаман Симон Петлюра своєю телеграмою призначає його командиром місцевих повстанців.
Офіцер УНР
Невдовзі (з 3 січня 1919 р. — ) підпорядковується 2-му Подільському корпусу генерала П. Ярошевича . Із загону Волинця у Вінниці 25 січня 1919 р. було сформовано (саме в цьому підрозділі служив Гальчевський), а молодому отаману присвоєно звання підполковника.
Перше бойове хрещення полк Ананія Волинця дістав, придушуючи більшовицькі виступи в Літинсько-Летичівсько-Меджибізькому районі, після чого був перекинутий під Рівне у розпорядження отамана Оскілка (лютий 1919 р.). В районі Костополя та Сарнів 19 дивізія Добрянського, до складу якої входив і полк Волинця, вела запеклі бої із червоними, які, зрештою, були відкинуті за Прип'ять (березень 1919 р.). Однак у квітні червоні прорвали фронт, і Волинець із своїм загоном відступає на південь, знищуючи по дорозі червоноармійські загони, склади та комунікації.
Невдовзі в районі містечка Ситківці загін Волинця об'єднується із загонами галичанина Голуба та підполковника Лисогора. На базі цих загонів було створено Гайсинсько-Брацлавську бригаду, яка звільнює від червоних Брацлав та Немирів (через деякий час вона розпадається).
11 травня 1919 р. бійці Волинця повели наступ на Гайсин, який із великим завзяттям обороняли більшовики. В ході бою загинули більшовицькі керівники — секретар партосередку та голова місцевого ЧК Вдовиченко, а також військовий комісар Міхейкін. Далі в ході боїв було звільнено Ладижин, Теплик, Гранів, Дашів, Китайгород, Хмільник та інші міста.
У відповідь червоне командування знімає з фронту і кидає проти повстанців 7-й піхотний полк. Відступивши з міста, Волинець заманює противника в ліси на північний захід від Гайсина і майже повністю винищує. На короткий час у Гайсині та повіті знову встановлюється українська влада. Однак червоні невдовзі відновлюють сили і відбивають Гайсин (всього лише з початку травня до середини липня 1919 р. місто 8 разів переходило до рук повстанців). На допомогу 7-му піхотному полку червоних приходить Таращанська бригада (2000 шабель та 800 багнетів). Розуміючи, що з такою силою йому не впоратися, Волинець розпускає хлопців по домівках, а сам із невеликим загоном приймає нерівний бій у селі Кисляк, оточеному звідусіль червоними. З 60 бійців на чолі з отаманом, які кинулись у прорив ворожого кільця, в живих залишилося лише троє козаків. З двома із них отаман заховався у лісі. Вибратися ж з нього вдалося лише завдяки коневі, попустивши повід.
Не спіймавши отамана, червоні вимістили лють на мирних мешканцях, зібравши з них величезну продовольчу контрибуцію. Та до червоного Пітера вантаж не дійшов: вночі на станцію Гайворон, коли замінювали паровоз, зненацька налетів Волинець і захопив увесь ешелон. Після цього він знову захоплює Гайсин і встановлює в ньому українську владу (на цей час таращанці вже пішли на схід). 16 червня 1919 р. у Гайсині скликається повітовий селянський з'їзд, який обирає владні органи — повітову раду (70 чоловік). Виконком ради очолює двоюрідний брат Волинця есер Іван Миколайчук.
Еміграція
Після поразки у визвольних змаганнях Ананій Волинець разом із вагітною дружиною Ольгою (Оляною) (1897 р.н.,) поселяється в селі Щаснівка, що біля Тарнова, заробляючи на прожиття важкою працею в заможних господарів, а також лікуючи місцевих селян. Згодом, після багатомісячного перебування у Рівненській в'язниці (1922 рік), куди потрапив за підозрою у антидержавній діяльності, багато працює, щоб утримати сім'ю. Активно займається суспільно-політичним життям (вступає до лав Української народної партії (1923—1928), працює в редакції щотижневика «Дзвін», підтримує зв'язки з багатьма визначними діячами української еміграції (зокрема, з поетом Володимиром Самійленком), входить до складу правління Волинського Українського об'єднання (1931—1939) та культурно-просвітнього товариства «Українська школа» (1938—1939)).
В 1933 р. у Рівному Волинець познайомився із Тарасом Бульбою-Боровцем. Останній дуже високо цінив свого нового знайомого:
“Волинець був нашим симпатиком та дуже добрим моїм дорадником у багатьох справах. Він знав про всі плани та дії нашої організації і був дуже поважним співавтором тих чи інших її намірів. Це була високоінтелігентна та далекозора людина, гнучкий тактик. Я дуже багато від нього навчився у галузі воєнно-політичної тактики ( бачити те, чого не видно)”.
Ув'язнення і страта
Після приходу Рад на Західну Україну вже 2 жовтня 1939 р. А. Волинець був заарештований енкаведистами, однак, не знайшовши нічого підозрілого, вони були змушені його відпустити. Проте завдяки доносу громадянина С. В. Пекаря, А.Волинця було заарештовано вдруге 20 січня 1940 р. На суді Ананій Волинець тримається мужньо й безстрашно. Помилування не просив і виступив з ґрунтовними звинуваченнями більшовизму. Закінчив словами про віру в звільнення України від сталіністів.
Полковника армії УНР Ананія Волинця розстріляли 14 травня 1941 року.
У художній літературі
- дійова особа в історичному романі про чекістів радянського письменника Костянтина Басенка «На крутозламі» (1970)
- художньо-документальна повість Вадима Вітковського «Ранок повсталого Поділля»(1988)
Вшанування пам'яті
У місті Гайсин є вулиця Ананія Волинця.
У кінематографі
Примітки
- Письменник Роман Коваль вказує, що «кримінальна» справа Ананія Гавриловича Волинця, яка зберігається в Управлінні СБУ у Вінницькій області, засвідчила інше: закінчити гідно життя свого Ананій Волинець не зумів — під впливом фізичних і психологічних тортур він зламався. І на суді гайсинський отаман поводив себе не так, як змальовував Бульба-Боровець
Література
- Басенко К. Я. На крутозламі.-К.,1970.-420 с.;
- Бульба — Боровець Т. Армія без держави. -Львів, 1993.-168с.;
- Доценко О. Зимовий похід (6.ХІІ.1919-6.V.1920).-К.,2001.-376 с.;
- Середа М. Отаман Волинець //Червона Калина.-1930.-№ 7-8.-С.21-25;
- Тимчук В.Волинець: герой чи отаман банди // Вінницька правда.-1990.-5,7 жовтня;
- Улянич В. Отаман Волинець // Голос України.-1994.-23 квітня;
- Завальнюк К. В. Ананій Волинець — організатор повстанського руху на Поділлі в 1917-20 роках // Тези доповідей і повідомлення 17-ї Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції. -Вінниця, 1997.- С.13-18;
- Завальнюк К. В. Провісники волі. — Літин, 2005.- С.34;
- Завальнюк К. В. Ананій Волинець — організатор повстанського руху на Поділлі в 1917—1920 роках.-С.14;
- Державний архів Вінницької області.-Ф.Д-286.-Оп.1.- Спр.264.-Арк.178;
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
- Г. П. Савченко. Волинець Ананій Гаврилович [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 605. — .
- Р. М. Коваль. Волинець Ананій Гаврилович [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Посилання
- Ананій Волинець — Гордість Гайсинського краю. Командир полків Армії УНР [ 3 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- З бібліотечки[недоступне посилання з червня 2019]
- Роман Коваль. Трагедія отамана Волинця [ 1 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Стаття Т. В. Стецюка про Ананія Волинця (pdf)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Volinec Ana nij Gavri lovich Voline c 1894 1941 ukrayinskij vijskovij odin z kerivnikiv protibilshovickogo zbrojnogo oporu na Gajsinshini komandir 61 go i 13 go polkiv Armiyi UNR komandir Ananij Volinec PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya1 zhovtnya 1894 1894 10 01 Karbivka Gajsinskij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaSmert14 travnya 1941 1941 05 14 46 rokiv Vinnicya Ukrayinska RSR SRSRVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitviUkrayinsko radyanska vijna 1917 1921KomanduvannyaArmiyi UNR Nagorodi ta vidznakiHrest Simona PetlyuriDo revolyuciyiNarodivsya vin 1 zhovtnya 1894 r v bagatoditnij selyanskij rodini v seli Karbivka ninishnogo Gajsinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Okrim Ananiya v Gavrila Volincya selyanina serednih statkiv bulo she 3 siniv ta 4 dochok Najstarshij sin pomer she do 1917 r Inshij sin Ilko 1887 roku narodzhennya buv nezakonno represovanij u zhovtni 1930 r She odin sin Gavrila Oleksij za uchast u povstanskomu rusi buv rozstrilyanij ChK v 1921 r Odna iz sester Ananiya Volincya Ganna 1897 r n bula druzhinoyu povstanskogo komandira Givi Plahotnyuka 8 veresnya 1937 r vona bula zaareshtovana i zasudzhena na 8 rokiv taboriv Pro zhittya Ananiya Volincya za period do 1917 r vidomo sho navchavsya vin u miscevij cerkovno parafiyalnij shkoli odnoklasnij ministerskij narodnij shkoli v Kislyaku a takozh u dvoklasnij u Gajsini zakinchiv yiyi navesni 1908 r Pislya cogo majzhe 3 roki zaroblyav na zhittya vazhkoyu praceyu v domashnomu gospodarstvi deyakij chas buv takozh pomichnikom dilovoda Gajsinskogo lisnictva Voseni 1913 r vstupaye do Verhnodniprovskogo serednogo silskogospodarskogo uchilisha de zarekomenduvav sebe zdibnim uchnem odnim iz pershih za uspishnistyu ta svidomim ukrayincem buv spivredaktorom nelegalnogo shkilnogo zhurnalu Nashe zhittya Pislya revolyuciyiEser Pislya padinnya carskogo samoderzhavstva Ananij Volinec povertayetsya dodomu i odrazu zh z golovoyu porinaye v togochasne burhlive suspilno politichne zhittya vstupaye do partiyi ukrayinskih eseriv a takozh vhodit do skladu gajsinskogo revolyucijnogo komitetu vikonuye obov yazki sekretarya V serpni 1917 r vlada u Gajsinskomu poviti faktichno perehodit do ruk eseriv i Volinec staye zastupnikom povitovogo komisara Timchasovogo uryadu a takozh ocholyuye povitovu miliciyu Usi svoyi sili na zgadanih posadah Volinec viddavav zabezpechennyu zakonnosti ta poryadku na teritoriyi krayu Tak koli u zhovtni 1917 r v Gajsini zbuntuvalisya hvori soldati veneriki i pochali chiniti yevrejski pogromi to lishe energijne vtruchannya Volincya dopomoglo zupiniti grabezhi ta nasilstva Otaman Volinec vidgukuyetsya na zaklik Centralnoyi Radi pro organizaciyu zagoniv Vilnogo kozactva Zavdyaki jogo zusillyam do lav povitovogo kozactva zapisuyetsya majzhe 5 tisyach osib yaki nadijno stoyali na shlyahu chislennih grabizhnikiv ta maroderiv V berezni 1918 r Volinec opinyayetsya u Kiyevi kudi vin pribuv dlya likuvannya gostrogo zapalennya legen Pislya oduzhannya za mandatom Centralnoyi Radi zdijsnyuye inspekciyu organiv miscevoyi vladi u Kiyivskij ta Podilskij guberniyah Na Cherkashini jogo zastaye getmanskij perevorot cherez yakij vin buv zmushenij povernutisya dodomu V listopadi 1918 r Volinec otrimavshi nakaz iz Kiyeva vistupaye proti miscevoyi getmanskoyi administraciyi V seli Rahnivka iz miscevih selyan vin formuye zagin u 250 osib pri 4 h kkulemetah z yakimi bez boyu zahoplyuye Gajsin Soldati sho znahodilis u misti majzhe povnim skladom perejshli na bik povstanciv Takim chinom u rozporyadzhenni Volincya opinilis znachni vijskovi sili u skladi 3 h kureniv zagonu kinnoti u 200 shabel z vazhkogo ozbroyennya 30 stankovih kulemeti ta 1 garmata Diznavshis vid pomichnika Gajsinskogo povitovogo komisara L Granovskogo pro uspih Volincya Golovnij Otaman Simon Petlyura svoyeyu telegramoyu priznachaye jogo komandirom miscevih povstanciv Oficer UNR Nevdovzi z 3 sichnya 1919 r pidporyadkovuyetsya 2 mu Podilskomu korpusu generala P Yaroshevicha Iz zagonu Volincya u Vinnici 25 sichnya 1919 r bulo sformovano same v comu pidrozdili sluzhiv Galchevskij a molodomu otamanu prisvoyeno zvannya pidpolkovnika Pershe bojove hreshennya polk Ananiya Volincya distav pridushuyuchi bilshovicki vistupi v Litinsko Letichivsko Medzhibizkomu rajoni pislya chogo buv perekinutij pid Rivne u rozporyadzhennya otamana Oskilka lyutij 1919 r V rajoni Kostopolya ta Sarniv 19 diviziya Dobryanskogo do skladu yakoyi vhodiv i polk Volincya vela zapekli boyi iz chervonimi yaki zreshtoyu buli vidkinuti za Prip yat berezen 1919 r Odnak u kvitni chervoni prorvali front i Volinec iz svoyim zagonom vidstupaye na pivden znishuyuchi po dorozi chervonoarmijski zagoni skladi ta komunikaciyi Nevdovzi v rajoni mistechka Sitkivci zagin Volincya ob yednuyetsya iz zagonami galichanina Goluba ta pidpolkovnika Lisogora Na bazi cih zagoniv bulo stvoreno Gajsinsko Braclavsku brigadu yaka zvilnyuye vid chervonih Braclav ta Nemiriv cherez deyakij chas vona rozpadayetsya 11 travnya 1919 r bijci Volincya poveli nastup na Gajsin yakij iz velikim zavzyattyam oboronyali bilshoviki V hodi boyu zaginuli bilshovicki kerivniki sekretar partoseredku ta golova miscevogo ChK Vdovichenko a takozh vijskovij komisar Mihejkin Dali v hodi boyiv bulo zvilneno Ladizhin Teplik Graniv Dashiv Kitajgorod Hmilnik ta inshi mista U vidpovid chervone komanduvannya znimaye z frontu i kidaye proti povstanciv 7 j pihotnij polk Vidstupivshi z mista Volinec zamanyuye protivnika v lisi na pivnichnij zahid vid Gajsina i majzhe povnistyu vinishuye Na korotkij chas u Gajsini ta poviti znovu vstanovlyuyetsya ukrayinska vlada Odnak chervoni nevdovzi vidnovlyuyut sili i vidbivayut Gajsin vsogo lishe z pochatku travnya do seredini lipnya 1919 r misto 8 raziv perehodilo do ruk povstanciv Na dopomogu 7 mu pihotnomu polku chervonih prihodit Tarashanska brigada 2000 shabel ta 800 bagnetiv Rozumiyuchi sho z takoyu siloyu jomu ne vporatisya Volinec rozpuskaye hlopciv po domivkah a sam iz nevelikim zagonom prijmaye nerivnij bij u seli Kislyak otochenomu zvidusil chervonimi Z 60 bijciv na choli z otamanom yaki kinulis u proriv vorozhogo kilcya v zhivih zalishilosya lishe troye kozakiv Z dvoma iz nih otaman zahovavsya u lisi Vibratisya zh z nogo vdalosya lishe zavdyaki konevi popustivshi povid Ne spijmavshi otamana chervoni vimistili lyut na mirnih meshkancyah zibravshi z nih velicheznu prodovolchu kontribuciyu Ta do chervonogo Pitera vantazh ne dijshov vnochi na stanciyu Gajvoron koli zaminyuvali parovoz znenacka naletiv Volinec i zahopiv uves eshelon Pislya cogo vin znovu zahoplyuye Gajsin i vstanovlyuye v nomu ukrayinsku vladu na cej chas tarashanci vzhe pishli na shid 16 chervnya 1919 r u Gajsini sklikayetsya povitovij selyanskij z yizd yakij obiraye vladni organi povitovu radu 70 cholovik Vikonkom radi ocholyuye dvoyuridnij brat Volincya eser Ivan Mikolajchuk EmigraciyaPislya porazki u vizvolnih zmagannyah Ananij Volinec razom iz vagitnoyu druzhinoyu Olgoyu Olyanoyu 1897 r n poselyayetsya v seli Shasnivka sho bilya Tarnova zaroblyayuchi na prozhittya vazhkoyu praceyu v zamozhnih gospodariv a takozh likuyuchi miscevih selyan Zgodom pislya bagatomisyachnogo perebuvannya u Rivnenskij v yaznici 1922 rik kudi potrapiv za pidozroyu u antiderzhavnij diyalnosti bagato pracyuye shob utrimati sim yu Aktivno zajmayetsya suspilno politichnim zhittyam vstupaye do lav Ukrayinskoyi narodnoyi partiyi 1923 1928 pracyuye v redakciyi shotizhnevika Dzvin pidtrimuye zv yazki z bagatma viznachnimi diyachami ukrayinskoyi emigraciyi zokrema z poetom Volodimirom Samijlenkom vhodit do skladu pravlinnya Volinskogo Ukrayinskogo ob yednannya 1931 1939 ta kulturno prosvitnogo tovaristva Ukrayinska shkola 1938 1939 V 1933 r u Rivnomu Volinec poznajomivsya iz Tarasom Bulboyu Borovcem Ostannij duzhe visoko ciniv svogo novogo znajomogo Volinec buv nashim simpatikom ta duzhe dobrim moyim doradnikom u bagatoh spravah Vin znav pro vsi plani ta diyi nashoyi organizaciyi i buv duzhe povazhnim spivavtorom tih chi inshih yiyi namiriv Ce bula visokointeligentna ta dalekozora lyudina gnuchkij taktik Ya duzhe bagato vid nogo navchivsya u galuzi voyenno politichnoyi taktiki bachiti te chogo ne vidno Uv yaznennya i strataPislya prihodu Rad na Zahidnu Ukrayinu vzhe 2 zhovtnya 1939 r A Volinec buv zaareshtovanij enkavedistami odnak ne znajshovshi nichogo pidozrilogo voni buli zmusheni jogo vidpustiti Prote zavdyaki donosu gromadyanina S V Pekarya A Volincya bulo zaareshtovano vdruge 20 sichnya 1940 r Na sudi Ananij Volinec trimayetsya muzhno j bezstrashno Pomiluvannya ne prosiv i vistupiv z gruntovnimi zvinuvachennyami bilshovizmu Zakinchiv slovami pro viru v zvilnennya Ukrayini vid stalinistiv Polkovnika armiyi UNR Ananiya Volincya rozstrilyali 14 travnya 1941 roku U hudozhnij literaturidijova osoba v istorichnomu romani pro chekistiv radyanskogo pismennika Kostyantina Basenka Na krutozlami 1970 hudozhno dokumentalna povist Vadima Vitkovskogo Ranok povstalogo Podillya 1988 Vshanuvannya pam yatiU misti Gajsin ye vulicya Ananiya Volincya U kinematografiPrimitkiPismennik Roman Koval vkazuye sho kriminalna sprava Ananiya Gavrilovicha Volincya yaka zberigayetsya v Upravlinni SBU u Vinnickij oblasti zasvidchila inshe zakinchiti gidno zhittya svogo Ananij Volinec ne zumiv pid vplivom fizichnih i psihologichnih tortur vin zlamavsya I na sudi gajsinskij otaman povodiv sebe ne tak yak zmalovuvav Bulba BorovecLiteraturaBasenko K Ya Na krutozlami K 1970 420 s Bulba Borovec T Armiya bez derzhavi Lviv 1993 168s Docenko O Zimovij pohid 6 HII 1919 6 V 1920 K 2001 376 s Sereda M Otaman Volinec Chervona Kalina 1930 7 8 S 21 25 Timchuk V Volinec geroj chi otaman bandi Vinnicka pravda 1990 5 7 zhovtnya Ulyanich V Otaman Volinec Golos Ukrayini 1994 23 kvitnya Zavalnyuk K V Ananij Volinec organizator povstanskogo ruhu na Podilli v 1917 20 rokah Tezi dopovidej i povidomlennya 17 yi Vinnickoyi oblasnoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Vinnicya 1997 S 13 18 Zavalnyuk K V Provisniki voli Litin 2005 S 34 Zavalnyuk K V Ananij Volinec organizator povstanskogo ruhu na Podilli v 1917 1920 rokah S 14 Derzhavnij arhiv Vinnickoyi oblasti F D 286 Op 1 Spr 264 Ark 178 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 G P Savchenko Volinec Ananij Gavrilovich 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 605 ISBN 966 00 0734 5 R M Koval Volinec Ananij Gavrilovich 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaAnanij Volinec Gordist Gajsinskogo krayu Komandir polkiv Armiyi UNR 3 grudnya 2018 u Wayback Machine Z bibliotechki nedostupne posilannya z chervnya 2019 Roman Koval Tragediya otamana Volincya 1 veresnya 2010 u Wayback Machine Stattya T V Stecyuka pro Ananiya Volincya pdf