Си́тківці — селище в Україні, у Райгородській сільській громаді Гайсинського району Вінницької області. Населення — 2 155 осіб (станом на 1 січня 2022 року).
селище Ситківці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Вінницька область | ||||
Район | Гайсинський район | ||||
Громада | Райгородська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA05040190020042390 | ||||
Облікова картка | Ситківці. | ||||
Основні дані | |||||
Засновано | Перша письмова згадка - 1545 | ||||
Статус | із 26 січня 2024 року | ||||
Площа | 12 км² | ||||
Населення | ▼ 2155 (01.01.2022) | ||||
Густота | 179.58 осіб/км²; | ||||
Поштовий індекс | 22865 | ||||
Телефонний код | +380 4331 | ||||
Географічні координати | 48°54′31″ пн. ш. 29°12′04″ сх. д. / 48.90861° пн. ш. 29.20111° сх. д.Координати: 48°54′31″ пн. ш. 29°12′04″ сх. д. / 48.90861° пн. ш. 29.20111° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 221 м | ||||
Водойма | р. Бажаниха
| ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Ситківці | ||||
До станції: | 2,5 км | ||||
До райцентру: | |||||
- автошляхами: | 27 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- залізницею: | 88 км | ||||
- автошляхами: | 83 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 22865, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с-ще Ситківці, вул. Центральна, 123 | ||||
Голова селищної ради | Михайленко Віктор | ||||
Карта | |||||
Ситківці | |||||
Ситківці | |||||
Ситківці у Вікісховищі |
Географія
Селище розташоване на обох берегах річки Бажаниха (притока Кропив'янки) за 27 км на північний захід від міста Гайсин та за 7,5 км від автошляху М30. На околиці селища знаходиться залізнична станція Ситківці.
Історія
Стародавні часи
Старовину Ситківців підтверджують археологічні дослідження. У центрі селища виявлено 20 поховань пізньосередньовічного могильника — кладовища. При одному з поховань знайдена срібна монета — півгроша, карбовану 1520 року в часи чеського та угорського короля Людовика II. Деякі скелети мають сліди фізичних травм, нанесених за життя ударами тупого знаряддя по черепу, що може свідчити про участь населення у збройній боротьбі проти татаро-турецьких, литовських і шляхетських-польських загарбників.
Ситківці відомі з 1448 року. На початку XVI століття Ситківці — укріплений замок на межі Винницької й Гайсинської волостей. На його місці збереглися «замчища» — рештки земляних валів, підмурків домів, а за 9 км на схід — руїни старовинного монастиря (урочище Монастирище). 1545 року Ситківці належали литовському панові Скабарні, про що свідчать ревізькі документи.
Неподалік від Ситківців в сиву давнину проходив Чорний шлях, по якому йшли орди кочовиків, здійснювалися грабіжницькі набіги, хрестові походи тощо. Село неодноразово знищували під час таких приступів, але тут знову селилися люди.
Польська держава не захищала належно південні кордони, замки будували щоб загнузда́ти вільних селян. Після Люблінської унії володарі Ситківців — князі Четвертинські — посилили експлуатацію селян. У 1588 році III литовським уставом остаточно узаконено кріпацтво. У 1594—1596 рр. під час перебування на Брацлавщині Северина Наливайка люди спільно з міщанами й козаками виступили проти магнатів, шляхти й заможних міщан. Почастішали втечі кріпаків на Запоріжжя. Феодали в пошуках робочих рук займалися викотництвом і осадництвом. У 1602 році в Ситківцях поселилося немало селян з села Хлібової[] Подільського воєводства, які втекли від своїх хазяїв. Організатори втеч — викотці, нерідко й самі магнати заманювали невільників сусідніх власників пільгами, перевозили їх своїми підводами, іноді виділяючи для цього озброєні загони. Так було привезено до Ситківців селян з Кропивної.
Приймаючи втікачів з Волині, Полісся і Західного Поділля, поміщики обіцяли їм кілька пільгових років. Довірені особи феодалів — «осадники» ставили на ділянках-волоках, які підлягають заселенню, стовпи «на волю». На них умовними знаками вказувалися пільги на термін 10,15, 20, 30, іноді на 40 років. Та ці обіцянки рідко виконували. Часто до закінчення пільг поселенців на «законних» підставах закріпачували. Коли Ситківці стали власністю князів Вишневецьких (1606 р.), кріпак, що не виконав панщини, мав заплатити 5 талерів. Особливо експлуатували селян орендатори. Станом на 1629 рік в селі налічувалося 102 подвір'я. Люди постійно противились закріпаченню, посиленню панщини. «…Коли в 1648 році виникла визвольна боротьба українського народу проти польської шляхти, Ситковеччина взяла в ній активну участь. Найвидатнішим організатором селянського руху на Брацлавщині, Вінниччині був Максим Кривоніс, вірний товариш Богдана Хмельницького. Під його проводом селянські загони здобули Бершадь, Ладижин, Верхівку, Брацлав, Райгород, Немирів, Животів, Вінницю та зруйнували і спустошили багато панських маєтків».
З 1654 року Ситківці неодноразово постраждали від нападів польських військ. Пани катуваннями і пожежами намагались згасити спротив. У 1664 році шляхетські загони спопелили село. Залишилось тільки 27 домів. Чверть людей загинула, багато мешканців у складі Брацлавського й Вінницького полків перейшло на лівий берег Дніпра. За Андрусівським перемир'ям Ситківці залишилися під Польщею, а з 1672 по 1699 роки були під турками. У 1702 році повстанські загони Семена Палія й Самуся звільнили Ситківці від поміщиків і орендаторів. Щоб задушити спротив, пани брали на службу кримських татар. 21 березня 1745 року поблизу Немирова й Ситківців розташувався тритисячний загін татар, а в лісах було заготовлено багато кайданів і колодок для полонених. Місцеві поміщики збиралися сплатити живим товаром (ясиром) татарам. Кріпаки йшли в гайдамаки. У Голубиному яру (на території села) знайдено тайники, де гайдамаки тримали зброю. У 1750 році вони підпалили помістя пана.
У XVIII—XIX століттях
Після анексії Правобережної України Російською імперією у 1793 році Ситківці увійшли у склад Брацлавського намісництва, а через чотири роки — до Липовецького повіту Київської губернії. Незабаром село купив граф С. Потоцький[]. Руками селян Потоцькі збудували палац, заповнили ставки, розвели білих і чорних лебедів, заклали парк-заповідник, де за кам'яною стіною тримали завезених з далеких країв диких звірів. Кріпосні селяни злидарювали, пухли з голоду, працюючи від неділі до неділі, на панів. У квітні 1834 року земський суд встановив, що 821 кріпак ситковецького маєтку поміщика графа Потоцького харчується «хлібом», виготовленим з бурди, соломи, трави і нирок. Тим часом пан розважався на закордонних курортах, витрачаючи гроші, зароблені потом і кров'ю поневолених селян. Кріпацька праця застосовувалася також на цукровому заводі, заснованому у 1836 році, цегельному заводі, на заводі, де виробляли соду і скло. З 1808 по 1870 роки на заводі виготовляли скляний посуд блакитного, зеленого та інших кольорів. Тут і зараз знаходять рештки битого скла.
Реформа 1861 року збільшила малоземелля і безземелля селян, що йшли робити на цукровий завод і його посадки. 1866 року за орендною угодою з Потоцьким акціонерне товариство на чолі з бароном К. Таубе й французом І. Гоффаром почало ставити новий цукрозавод. Машини та інше обладнання завезли з-за кордону, переважно з Австрійської імперії. Осінню 1867 р. завод виробив 87 617 пудів цукру-піску. На заводі працювало 240 чоловіків и 20 жінок, переважно місцевих. Маючи великі дивіденди (10-20 %), акціонери поновили контракт з Потоцьким до 1918 року. Завод давав прибутку від 58 до 84 тис. рублів на рік. У гонитві за наживою власники цукрового заводу змушували робочих працювати по 16 годин на день без перерви на обід і без вихідних. Часто із заробітку робітників відраховували різні штрафи. Ще гірше оплачувалася праця жінок і підлітків. Останні працювали 5-6 років чорноробами по 12-13 годин, при цьому значна частина мізерної зарплати йшла на могорич майстрам.
Про нещадну експлуатацію трудівників на заводі писав у липні 1894 року в своїй скарзі губернатору робітник О. П. Данилевський. За 20 років роботи на різних заводах ніде не бачив він таких умов. Тяжке життя викликало невдоволення, страйки. Однак губернатор не допоміг, а передав скаргу фабричному інспектору. У 1896 році робочі Ситковецького заводу оголосили страйк, вимагаючи підвищення зарплати. Хазяї викликали поліцію і жандармів. Однак це не допомогло. Курівництво мусило частково задовольнити вимоги.
Як і цукрозавод, цегельно-черепичний завод орендувало акціонерне товариство. У 1866 році там працювала 21 людина, переважно дівчата до 16 років.
Ткацька майстерня
До 1913 року в Ситківцях існувала ткацька майстерня, де виробляли килими, рушники, високоякісний шевйот. Шерсть для його виготовлення доставляли з Москви. Ткалі О. Загоровська, Я. Затворніцька, Г. Остроухова згадують, який невичерпної була фантазія народних умільців. Переконливим доказом їх високого художнього смаку були килими з оригінальним рослинним і геометричним орнаментом, рушники, вишиті різнокольоровими візерунками рослин і геометричних фігур. Умови праці в майстерні були дуже важкі. Робочий день тривав 16 годин. Поступово народні художні промисли занепали. Чимала провина в цьому лихварів і скупників. Скуповуючи за безцінь вироби народних художників, вони доводили їх до злиднів. «З ткача НЕ БУДЕ багатія, з швачки — багачки» — йшлося в народній приказці.
ХХ століття
6 листопада 1919 року в Ситківцях укладено умову про перехід Української Галицької армії до Добровольчої армії.
Тяжко виживали селяни під час Жовтневого перевороту, «хлібозаготівлі» та Голодомору 1932—1933 років, німецько-радянської війни. З останніх сил прості трудівники на совість розбудовувало село. Завдяки талантам ситківчан зростав валовий збір зерна. У 1958 році колгосп імені Ворошилова об'єднаний з артіллю імені Т. Г. Шевченка села Джуринців в один колгосп «Україна». З 1961 року господарство переважно займалося великою рогатою худобою. У 1970 році поголів'я збільшилося до 2455 худобин. На одну фуражну корову отримували 3800 кг молока, на 100 га сільгоспугідь — 220 ц м'яса. Колгоспники отримували по 2,3 рубля на людино/день.
У 1968 році залізничники завершили перешивання вузької колії на широку, що забезпечило зріст навантажень з 25 тис. тонн до 60 тис. тонн на рік, введена механізація усіх процесів навантаження й розвантаження вагонів на станції Ситківці.
Понад 43 роки працювала ланковою ситківецького колгоспу «Україна» колишня наймичка, Герой Соціалістичної Праці Олександра Середа. У 1970—1971 рр. завод відзначився значним зростанням виробництва цукру, добова потужність склала 7881 ц перероблених буряків. Г. Н. Поліщука нагороджено орденом трудового прапора, П. І. Григор'єва, О. О. Пачіско — орденом «Знак Пошани», 42 особи — медаллю «За доблесну працю». Високих трудових показників досягли колективи двох цегельних заводів, залізничної станції і лісоскладу, хлібозаготівельного пункту, відділення «Сільгосптехніки», хлібозаводу, лісництва.
У незалежній Україні
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Рвйгородської сільської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Немирівського району, селище увійшло до складу новоутвореного Гайсинського району.
26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, то ж селище міського типу Ситківці набуло статусу селища.
Населення
У 1966 році населення складало 4 600 осіб. За переписом 2001 року — 2 845 осіб.
Освіта
Жителі Ситковець прагнули до знань і освіти. З 1861 року в селі існувала лише однокласна парафіяльна школа, де дітей навчав дяк. Робітники цукрового заводу вирішили на свої кошти заснувати училище. Звернувшись з цього приводу до місцевої влади, вони разом з селянами обіцяли вносити щорічно на утримання училища 360 руб. та забезпечувати його шкільним обладнанням. Після тривалого листування однокласне народне училище відкрита у 1882 році. Навчалося в ньому 40 хлопчиків. У 1902 році училище перетворили на двокласне. Поміщалося воно в будинку, побудованому робітниками на власні кошти. Селяни, як і раніше, доплачували 360 рублів. Три вчителі навчали 157 хлопців та дівчат. Однак закінчували його лише не більше 10 учнів, переважно із заможних сімей. Через матеріальні нестатки діти бідняків могли вчитися не більше, ніж одну зиму.
Станом на 2016 рік в Ситківцях фунеціонувала ЗОШ І—ІІІ ст. (навчалося 217 учнів, працювало 30 вчителів), а також школа-інтернат.
Наразі середня школа займає приміщення на 35 класних кімнат, 13 класів-кабінетів, 2 майстерні. При школі працюють гуртки. Не менше ніж 15 вихідців із села стали кандидатами наук.
Спорт
У 2009 році створено футбольну команду «Шанс» (нині — ФК «Ситківці»).
Ботанічна пам'ятка
На східній околиці селища у лісовому масиві розташовані ботанічні пам'ятки природи місцевого значення Горіхи-екзоти та Ситковецькі буки.
Відомі особи
- Андрущенко Володимир Петрович — український журналіст, письменник (прозаїк, публіцист).
- Гуцало Роман Андрійович (1894—1938) — український письменник та педагог.
- Ковальчук Федір Сергійович (1911—1998) — повний кавалер ордена Слави.
- Мельников Володимир Степанович (1938—2010) — український науковець-мінералог, кристалохімік, педагог.
- Панченко Архип Іванович (1902 — 1987) — український радянський діяч, 1-й секретар Вороновицького райкому КП(б)У Вінницької області, 1-й секретар Монастирищенського райкому КПУ Черкаської області. Депутат Верховної Ради УРСР 2—5-го скликань.
- Середа Олександра Яківна — Герой Соціалістичної праці
- Середа Леонід Павлович — професор, ректор Вінницького аграрного університету
- Леон Сирочинський (1844—1925) — український та польський культурний діяч, професор гірництва, ректор Львівської політехніки.
- Скотний Валерій Григорович (1948—2011) — ректор Дрогобицького педагогічного університету, учений-культуролог, доктор філософських наук (2003), професор, заслужений працівник освіти України.
- Таранюк Владислав Володимирович — український письменник, перекладач, журналіст, сценарист, режисер.
Цікаві факти
- Залізнична станція Ситківці — третя за величиною пасажиропотоку приміського поїзда сполученням Вінниця — Гайворон.
- Збереглися залишки фортечних земляних валів XVII століття.
Галерея
- Центр селища
- Селищна рада
- Школа
- Школа-інтернат (колишня резиденція Потоцьких XIX століття)
- Будинок культури
- Амбулаторія
- Бібліотека
- Крамниця
- Магазини
- Вознесенська церква (колишній костел 1826 року побудови)
- Став на річці Бажаниха
- Руїни цукрозаводу
- Пам'ятник воїнам-односельчанам
- Братська могила радянських воїнів
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2022. Процитовано 10 серпня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Закон України № 3285-IX від 28 липня 2023 року «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Верховна Рада України.
Джерела та література
- Д. С. Вирський. Ситківці // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 571. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Ситківці // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — . — С. 187
- В. Я. Поліщук, Г. М. Юрченко. Си́тківці // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972: 788 с. — С. 490-498
Посилання
- Ситківці. Інформаційно-пізнавальний портал. Вінницька область у складі УРСР (на основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.).
- Ситківці.[недоступне посилання з травня 2019]
- Бекет.
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Si tkivci selishe v Ukrayini u Rajgorodskij silskij gromadi Gajsinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya 2 155 osib stanom na 1 sichnya 2022 roku selishe Sitkivci Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Gajsinskij rajon Gromada Rajgorodska silska gromada Kod KATOTTG UA05040190020042390 Oblikova kartka Sitkivci Osnovni dani Zasnovano Persha pismova zgadka 1545 Status iz 26 sichnya 2024 roku Plosha 12 km Naselennya 2155 01 01 2022 Gustota 179 58 osib km Poshtovij indeks 22865 Telefonnij kod 380 4331 Geografichni koordinati 48 54 31 pn sh 29 12 04 sh d 48 90861 pn sh 29 20111 sh d 48 90861 29 20111 Koordinati 48 54 31 pn sh 29 12 04 sh d 48 90861 pn sh 29 20111 sh d 48 90861 29 20111 Visota nad rivnem morya 221 m Vodojma r Bazhaniha Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Sitkivci Do stanciyi 2 5 km Do rajcentru avtoshlyahami 27 km Do obl centru zalizniceyu 88 km avtoshlyahami 83 km Selishna vlada Adresa 22865 Vinnicka obl Gajsinskij r n s she Sitkivci vul Centralna 123 Golova selishnoyi radi Mihajlenko Viktor Karta Sitkivci Sitkivci Sitkivci u Vikishovishi Div takozh SitkivciGeografiyaSelishe roztashovane na oboh beregah richki Bazhaniha pritoka Kropiv yanki za 27 km na pivnichnij zahid vid mista Gajsin ta za 7 5 km vid avtoshlyahu M30 Na okolici selisha znahoditsya zaliznichna stanciya Sitkivci IstoriyaStarodavni chasi Starovinu Sitkivciv pidtverdzhuyut arheologichni doslidzhennya U centri selisha viyavleno 20 pohovan piznoserednovichnogo mogilnika kladovisha Pri odnomu z pohovan znajdena sribna moneta pivgrosha karbovanu 1520 roku v chasi cheskogo ta ugorskogo korolya Lyudovika II Deyaki skeleti mayut slidi fizichnih travm nanesenih za zhittya udarami tupogo znaryaddya po cherepu sho mozhe svidchiti pro uchast naselennya u zbrojnij borotbi proti tataro tureckih litovskih i shlyahetskih polskih zagarbnikiv Sitkivci vidomi z 1448 roku Na pochatku XVI stolittya Sitkivci ukriplenij zamok na mezhi Vinnickoyi j Gajsinskoyi volostej Na jogo misci zbereglisya zamchisha reshtki zemlyanih valiv pidmurkiv domiv a za 9 km na shid ruyini starovinnogo monastirya urochishe Monastirishe 1545 roku Sitkivci nalezhali litovskomu panovi Skabarni pro sho svidchat revizki dokumenti Nepodalik vid Sitkivciv v sivu davninu prohodiv Chornij shlyah po yakomu jshli ordi kochovikiv zdijsnyuvalisya grabizhnicki nabigi hrestovi pohodi tosho Selo neodnorazovo znishuvali pid chas takih pristupiv ale tut znovu selilisya lyudi Polska derzhava ne zahishala nalezhno pivdenni kordoni zamki buduvali shob zagnuzda ti vilnih selyan Pislya Lyublinskoyi uniyi volodari Sitkivciv knyazi Chetvertinski posilili ekspluataciyu selyan U 1588 roci III litovskim ustavom ostatochno uzakoneno kripactvo U 1594 1596 rr pid chas perebuvannya na Braclavshini Severina Nalivajka lyudi spilno z mishanami j kozakami vistupili proti magnativ shlyahti j zamozhnih mishan Pochastishali vtechi kripakiv na Zaporizhzhya Feodali v poshukah robochih ruk zajmalisya vikotnictvom i osadnictvom U 1602 roci v Sitkivcyah poselilosya nemalo selyan z sela Hlibovoyi dzherelo Podilskogo voyevodstva yaki vtekli vid svoyih hazyayiv Organizatori vtech vikotci neridko j sami magnati zamanyuvali nevilnikiv susidnih vlasnikiv pilgami perevozili yih svoyimi pidvodami inodi vidilyayuchi dlya cogo ozbroyeni zagoni Tak bulo privezeno do Sitkivciv selyan z Kropivnoyi Prijmayuchi vtikachiv z Volini Polissya i Zahidnogo Podillya pomishiki obicyali yim kilka pilgovih rokiv Dovireni osobi feodaliv osadniki stavili na dilyankah volokah yaki pidlyagayut zaselennyu stovpi na volyu Na nih umovnimi znakami vkazuvalisya pilgi na termin 10 15 20 30 inodi na 40 rokiv Ta ci obicyanki ridko vikonuvali Chasto do zakinchennya pilg poselenciv na zakonnih pidstavah zakripachuvali Koli Sitkivci stali vlasnistyu knyaziv Vishneveckih 1606 r kripak sho ne vikonav panshini mav zaplatiti 5 taleriv Osoblivo ekspluatuvali selyan orendatori Stanom na 1629 rik v seli nalichuvalosya 102 podvir ya Lyudi postijno protivilis zakripachennyu posilennyu panshini Koli v 1648 roci vinikla vizvolna borotba ukrayinskogo narodu proti polskoyi shlyahti Sitkovechchina vzyala v nij aktivnu uchast Najvidatnishim organizatorom selyanskogo ruhu na Braclavshini Vinnichchini buv Maksim Krivonis virnij tovarish Bogdana Hmelnickogo Pid jogo provodom selyanski zagoni zdobuli Bershad Ladizhin Verhivku Braclav Rajgorod Nemiriv Zhivotiv Vinnicyu ta zrujnuvali i spustoshili bagato panskih mayetkiv Z 1654 roku Sitkivci neodnorazovo postrazhdali vid napadiv polskih vijsk Pani katuvannyami i pozhezhami namagalis zgasiti sprotiv U 1664 roci shlyahetski zagoni spopelili selo Zalishilos tilki 27 domiv Chvert lyudej zaginula bagato meshkanciv u skladi Braclavskogo j Vinnickogo polkiv perejshlo na livij bereg Dnipra Za Andrusivskim peremir yam Sitkivci zalishilisya pid Polsheyu a z 1672 po 1699 roki buli pid turkami U 1702 roci povstanski zagoni Semena Paliya j Samusya zvilnili Sitkivci vid pomishikiv i orendatoriv Shob zadushiti sprotiv pani brali na sluzhbu krimskih tatar 21 bereznya 1745 roku poblizu Nemirova j Sitkivciv roztashuvavsya tritisyachnij zagin tatar a v lisah bulo zagotovleno bagato kajdaniv i kolodok dlya polonenih Miscevi pomishiki zbiralisya splatiti zhivim tovarom yasirom tataram Kripaki jshli v gajdamaki U Golubinomu yaru na teritoriyi sela znajdeno tajniki de gajdamaki trimali zbroyu U 1750 roci voni pidpalili pomistya pana U XVIII XIX stolittyah Pislya aneksiyi Pravoberezhnoyi Ukrayini Rosijskoyu imperiyeyu u 1793 roci Sitkivci uvijshli u sklad Braclavskogo namisnictva a cherez chotiri roki do Lipoveckogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Nezabarom selo kupiv graf S Potockij hto Rukami selyan Potocki zbuduvali palac zapovnili stavki rozveli bilih i chornih lebediv zaklali park zapovidnik de za kam yanoyu stinoyu trimali zavezenih z dalekih krayiv dikih zviriv Kriposni selyani zlidaryuvali puhli z golodu pracyuyuchi vid nedili do nedili na paniv U kvitni 1834 roku zemskij sud vstanoviv sho 821 kripak sitkoveckogo mayetku pomishika grafa Potockogo harchuyetsya hlibom vigotovlenim z burdi solomi travi i nirok Tim chasom pan rozvazhavsya na zakordonnih kurortah vitrachayuchi groshi zarobleni potom i krov yu ponevolenih selyan Kripacka pracya zastosovuvalasya takozh na cukrovomu zavodi zasnovanomu u 1836 roci cegelnomu zavodi na zavodi de viroblyali sodu i sklo Z 1808 po 1870 roki na zavodi vigotovlyali sklyanij posud blakitnogo zelenogo ta inshih koloriv Tut i zaraz znahodyat reshtki bitogo skla Reforma 1861 roku zbilshila malozemellya i bezzemellya selyan sho jshli robiti na cukrovij zavod i jogo posadki 1866 roku za orendnoyu ugodoyu z Potockim akcionerne tovaristvo na choli z baronom K Taube j francuzom I Goffarom pochalo staviti novij cukrozavod Mashini ta inshe obladnannya zavezli z za kordonu perevazhno z Avstrijskoyi imperiyi Osinnyu 1867 r zavod virobiv 87 617 pudiv cukru pisku Na zavodi pracyuvalo 240 cholovikiv i 20 zhinok perevazhno miscevih Mayuchi veliki dividendi 10 20 akcioneri ponovili kontrakt z Potockim do 1918 roku Zavod davav pributku vid 58 do 84 tis rubliv na rik U gonitvi za nazhivoyu vlasniki cukrovogo zavodu zmushuvali robochih pracyuvati po 16 godin na den bez perervi na obid i bez vihidnih Chasto iz zarobitku robitnikiv vidrahovuvali rizni shtrafi She girshe oplachuvalasya pracya zhinok i pidlitkiv Ostanni pracyuvali 5 6 rokiv chornorobami po 12 13 godin pri comu znachna chastina mizernoyi zarplati jshla na mogorich majstram Pro neshadnu ekspluataciyu trudivnikiv na zavodi pisav u lipni 1894 roku v svoyij skarzi gubernatoru robitnik O P Danilevskij Za 20 rokiv roboti na riznih zavodah nide ne bachiv vin takih umov Tyazhke zhittya viklikalo nevdovolennya strajki Odnak gubernator ne dopomig a peredav skargu fabrichnomu inspektoru U 1896 roci robochi Sitkoveckogo zavodu ogolosili strajk vimagayuchi pidvishennya zarplati Hazyayi viklikali policiyu i zhandarmiv Odnak ce ne dopomoglo Kurivnictvo musilo chastkovo zadovolniti vimogi Yak i cukrozavod cegelno cherepichnij zavod orenduvalo akcionerne tovaristvo U 1866 roci tam pracyuvala 21 lyudina perevazhno divchata do 16 rokiv Tkacka majsternya Do 1913 roku v Sitkivcyah isnuvala tkacka majsternya de viroblyali kilimi rushniki visokoyakisnij shevjot Sherst dlya jogo vigotovlennya dostavlyali z Moskvi Tkali O Zagorovska Ya Zatvornicka G Ostrouhova zgaduyut yakij nevicherpnoyi bula fantaziya narodnih umilciv Perekonlivim dokazom yih visokogo hudozhnogo smaku buli kilimi z originalnim roslinnim i geometrichnim ornamentom rushniki vishiti riznokolorovimi vizerunkami roslin i geometrichnih figur Umovi praci v majsterni buli duzhe vazhki Robochij den trivav 16 godin Postupovo narodni hudozhni promisli zanepali Chimala provina v comu lihvariv i skupnikiv Skupovuyuchi za bezcin virobi narodnih hudozhnikiv voni dovodili yih do zlidniv Z tkacha NE BUDE bagatiya z shvachki bagachki jshlosya v narodnij prikazci HH stolittya 6 listopada 1919 roku v Sitkivcyah ukladeno umovu pro perehid Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi do Dobrovolchoyi armiyi Tyazhko vizhivali selyani pid chas Zhovtnevogo perevorotu hlibozagotivli ta Golodomoru 1932 1933 rokiv nimecko radyanskoyi vijni Z ostannih sil prosti trudivniki na sovist rozbudovuvalo selo Zavdyaki talantam sitkivchan zrostav valovij zbir zerna U 1958 roci kolgosp imeni Voroshilova ob yednanij z artillyu imeni T G Shevchenka sela Dzhurinciv v odin kolgosp Ukrayina Z 1961 roku gospodarstvo perevazhno zajmalosya velikoyu rogatoyu hudoboyu U 1970 roci pogoliv ya zbilshilosya do 2455 hudobin Na odnu furazhnu korovu otrimuvali 3800 kg moloka na 100 ga silgospugid 220 c m yasa Kolgospniki otrimuvali po 2 3 rublya na lyudino den U 1968 roci zaliznichniki zavershili pereshivannya vuzkoyi koliyi na shiroku sho zabezpechilo zrist navantazhen z 25 tis tonn do 60 tis tonn na rik vvedena mehanizaciya usih procesiv navantazhennya j rozvantazhennya vagoniv na stanciyi Sitkivci Ponad 43 roki pracyuvala lankovoyu sitkiveckogo kolgospu Ukrayina kolishnya najmichka Geroj Socialistichnoyi Praci Oleksandra Sereda U 1970 1971 rr zavod vidznachivsya znachnim zrostannyam virobnictva cukru dobova potuzhnist sklala 7881 c pereroblenih buryakiv G N Polishuka nagorodzheno ordenom trudovogo prapora P I Grigor yeva O O Pachisko ordenom Znak Poshani 42 osobi medallyu Za doblesnu pracyu Visokih trudovih pokaznikiv dosyagli kolektivi dvoh cegelnih zavodiv zaliznichnoyi stanciyi i lisoskladu hlibozagotivelnogo punktu viddilennya Silgosptehniki hlibozavodu lisnictva U nezalezhnij Ukrayini 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Rvjgorodskoyi silskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Nemirivskogo rajonu selishe uvijshlo do skladu novoutvorenogo Gajsinskogo rajonu 26 sichnya 2024 roku v Ukrayini nabuv chinnosti Zakon 3285 IX yakij peredbachaye deradyanizaciyu administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini to zh selishe miskogo tipu Sitkivci nabulo statusu selisha NaselennyaU 1966 roci naselennya skladalo 4 600 osib Za perepisom 2001 roku 2 845 osib OsvitaZhiteli Sitkovec pragnuli do znan i osviti Z 1861 roku v seli isnuvala lishe odnoklasna parafiyalna shkola de ditej navchav dyak Robitniki cukrovogo zavodu virishili na svoyi koshti zasnuvati uchilishe Zvernuvshis z cogo privodu do miscevoyi vladi voni razom z selyanami obicyali vnositi shorichno na utrimannya uchilisha 360 rub ta zabezpechuvati jogo shkilnim obladnannyam Pislya trivalogo listuvannya odnoklasne narodne uchilishe vidkrita u 1882 roci Navchalosya v nomu 40 hlopchikiv U 1902 roci uchilishe peretvorili na dvoklasne Pomishalosya vono v budinku pobudovanomu robitnikami na vlasni koshti Selyani yak i ranishe doplachuvali 360 rubliv Tri vchiteli navchali 157 hlopciv ta divchat Odnak zakinchuvali jogo lishe ne bilshe 10 uchniv perevazhno iz zamozhnih simej Cherez materialni nestatki diti bidnyakiv mogli vchitisya ne bilshe nizh odnu zimu Stanom na 2016 rik v Sitkivcyah funecionuvala ZOSh I III st navchalosya 217 uchniv pracyuvalo 30 vchiteliv a takozh shkola internat Narazi serednya shkola zajmaye primishennya na 35 klasnih kimnat 13 klasiv kabinetiv 2 majsterni Pri shkoli pracyuyut gurtki Ne menshe nizh 15 vihidciv iz sela stali kandidatami nauk SportU 2009 roci stvoreno futbolnu komandu Shans nini FK Sitkivci Botanichna pam yatkaNa shidnij okolici selisha u lisovomu masivi roztashovani botanichni pam yatki prirodi miscevogo znachennya Gorihi ekzoti ta Sitkovecki buki Vidomi osobiAndrushenko Volodimir Petrovich ukrayinskij zhurnalist pismennik prozayik publicist Gucalo Roman Andrijovich 1894 1938 ukrayinskij pismennik ta pedagog Kovalchuk Fedir Sergijovich 1911 1998 povnij kavaler ordena Slavi Melnikov Volodimir Stepanovich 1938 2010 ukrayinskij naukovec mineralog kristalohimik pedagog Panchenko Arhip Ivanovich 1902 1987 ukrayinskij radyanskij diyach 1 j sekretar Voronovickogo rajkomu KP b U Vinnickoyi oblasti 1 j sekretar Monastirishenskogo rajkomu KPU Cherkaskoyi oblasti Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 5 go sklikan Sereda Oleksandra Yakivna Geroj Socialistichnoyi praci Sereda Leonid Pavlovich profesor rektor Vinnickogo agrarnogo universitetu Leon Sirochinskij 1844 1925 ukrayinskij ta polskij kulturnij diyach profesor girnictva rektor Lvivskoyi politehniki Skotnij Valerij Grigorovich 1948 2011 rektor Drogobickogo pedagogichnogo universitetu uchenij kulturolog doktor filosofskih nauk 2003 profesor zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini Taranyuk Vladislav Volodimirovich ukrayinskij pismennik perekladach zhurnalist scenarist rezhiser Cikavi faktiZaliznichna stanciya Sitkivci tretya za velichinoyu pasazhiropotoku primiskogo poyizda spoluchennyam Vinnicya Gajvoron Zbereglisya zalishki fortechnih zemlyanih valiv XVII stolittya GalereyaCentr selisha Selishna rada Shkola Shkola internat kolishnya rezidenciya Potockih XIX stolittya Budinok kulturi Ambulatoriya Biblioteka Kramnicya Magazini Voznesenska cerkva kolishnij kostel 1826 roku pobudovi Stav na richci Bazhaniha Ruyini cukrozavodu Pam yatnik voyinam odnoselchanam Bratska mogila radyanskih voyinivPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 4 lipnya 2022 Procitovano 10 serpnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Zakon Ukrayini 3285 IX vid 28 lipnya 2023 roku Pro poryadok virishennya okremih pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini Verhovna Rada Ukrayini Dzherela ta literaturaD S Virskij Sitkivci Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 571 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Sitkivci Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K DP Vseukrayinske derzhavne specializovane vidavnictvo Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana 1993 T 3 P Ya 480 s 33 000 ekz ISBN 5 88500 020 4 S 187 V Ya Polishuk G M Yurchenko Si tkivci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788 s S 490 498PosilannyaSitkivci Informacijno piznavalnij portal Vinnicka oblast u skladi URSR na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vinnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 630 s Sitkivci nedostupne posilannya z travnya 2019 Beket Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi