Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тіто Йосип Броз хорв Josip Broz партійний псевдонім Тіто хорв Tito 7 т

Броз Йосип

Броз Йосип
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тіто.

Йосип Броз (хорв. Josip Broz, партійний псевдонім Тіто (хорв. Tito); 7 травня 1892, Кумровець, Короліство Хорватія та Славонія, Австро-Угорщина — 4 травня 1980, Любляна, Соціалістична Республіка Словенія, СФРЮ) — югославський комуністичний революціонер, політик, державний та військовий діяч, лідер Югославії з кінця Другої світової війни до своєї смерті (1945—1980), (1953—1980), (1943). Учасник Першої та Другої світової війн, лідер югославських партизанів.

Йосип Броз Тіто
сербохорв. Јосип Броз Тито / Josip Broz Tito
image
Йосип Броз Тіто
Президент Югославії
14 січня 1953 — 4 травня 1980
Попередник (як Голова Президії Народних Зборів)
НаступникЛазар Колішевський (як Голова Президії)
Народився7 травня 1892(1892-05-07)[1][2][3]
Кумровець, Королівство Хорватія і Славонія, Австро-Угорщина
Помер4 травня 1980(1980-05-04)[1][4][…] (87 років)
Любляна, Соціалістична Республіка Словенія, СФРЮ[5]
ПохованийБудинок квітів
Відомий якполітик, machinist, державний діяч, боєць опору, есперантист, революціонер, слюсар
ГромадянствоЮгославія
Alma materМіжнародна ленінська школа
Політична партіяd (1916) і Комуністична партія Югославії (4 травня 1980)
Матиd
У шлюбі зd, d, d і Йованка Броз[6][7][…]
Дітиd і d
Релігіяатеїзм і католик, що не сповідує віру
Нагороди
image
image image image
image
image
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
image
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
image image

Помилка: неправильне або відсутнє зображення

image image image
image image
image
image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

image
Будинок, у якому народився Йосип Броз (пізніше Тіто)

Йосип Броз народився 7 травня 1892 року в селі Кумровець у Хорватії в бідній селянській сім'ї (він був сьомим з п'ятнадцяти дітей). Батько Франц Броз був хорватом, мати — словенкою. Батько розорився, і вже з 14-ти років хлопчику довелося самому заробляти собі на життя. Був учнем у ресторані, слюсарем, потім — кваліфікованим механіком у Загребі та Любляні; довелося працювати на заводах Чехії («Шкода»), Німеччини та Австрії. Наприкінці 1913 року молодого Йосипа, котрий уже став соціал-демократом, призвали до австрійської армії (Хорватія тоді була частиною Австро-Угорської імперії), а через півроку розпочалася Перша світова війна.

4 квітня 1915 року взводний командир Йосип Броз під час відбиття російського прориву на Дністрі біля с. Миткеу (Буковина, нині с. Митків (Заставнівський район)) був важко поранений і потрапив до російського полону. Там, дивом виживши після висипного тифу та запалення легень, у таборі для військовополонених вступив у контакт із робітниками-більшовиками й став швидко засвоювати їхні ідеї. Йосип просидів у таборі до 1917 року. Потім — робота (головним чином підпільна) на Путиловському заводі в Петрограді, служба в інтерзагоні Червоної гвардії (Омськ), партизанська боротьба з Колчаком, одруження з 15-річною російською дівчиною Пелагеєю Білоусовою. На той час став переконаним комуністом. У Югославію Йосип Броз повернувся з дружиною та дитиною наприкінці 1920 року, не заставши живими майже нікого з рідних.

Відсидівши шість років у загребській в'язниці, Броз як «більшовик-пролетар» входить 1934 р. до складу ЦК КПЮ, потім — до Політбюро.

1935 року для роботи в Комінтерні отримав партійний псевдонім Фрідріх Вальтер. Працював у Парижі, куди прибув у серпні 1937. На той час був організаційним секретарем ЦК. Там дізнався про арешт у Москві Горкича. На кілька його запитів до Комінтерну про долю Горкича відповіді не отримав. 24 серпня 1938 року прибув до Москви, де знаходився під постійним наглядом НКВС. Було прийнято рішення заарештувати Тіто. Справа його розглядалася Інтернаціональною контрольною комісією Комінтерну, його звинуватили у «троцькізмі» та у «серйозних політичних помилках» при перекладі сербською мовою «Короткого курсу історії ВКП(б)» Й. Сталіна. У ці ночі у готелі «Люкс», де Тіто очікував на арешт і де у той час арештовували інших працівників Комінтерну, за його свідченням, у нього з'явилася перша сивина. «За те, що мене не заарештували, я повинен бути вдячним Димитрову. Він мені довіряв і вважав, що керівництво партією повинен очолити я»,— говорив Тіто слухачам політичної школи Союзу комуністів Югославії 1977 року.

Новим важким моментом вибору для Й. Броза (від 1934 р. він підписувався партійним псевдонімом Тіто) стали жорстокі репресії, яких 1937 р. зазнало керівництво ЦК КП Югославії в Москві: Генсека ЦК М. Горкича і чималу частину ЦК було звинувачено у шпигунстві та розстріляно. Тіто також звинувачували то у шкідництві, то у фракційності. Після хвилі «сталінських чисток» викликаний до Москви Йосип змушений був, щоб урятуватися, дати невтішну характеристику кільком своїм товаришам.

5 січня 1939 року на засіданні Секретаріату ВККІ Тіто доручили сформувати новий ЦК. У березні 1939 р. Й. Броз Тіто нелегально повернувся до Югославії, що стояла на порозі німецької агресії. В СРСР залишилися його 15-місячний син Жарко та друга дружина, німецька комсомолка Люція Бауер. На нараді тимчасового керівництва КПЮ за участі Тіто, Джиласа, Карделя, Ранковича 15 березня у Бохіні (Словенія) під тиском Комінтерну (фактично — ВКП(б)) було прийнято рішення про виключення із партії заарештованих у Москві комуністів, звинувачених у «троцькізмі».

Друга світова війна

image
Маршал Тіто (праворуч) у травні 1944

6 квітня 1941 року нацисти вдерлися до Югославії. Протягом 11 днів погано організовану та погано озброєну югославську королівську армію було вщент розгромлено, гітлерівці та їхні союзники окупували всю країну. Югославію було розділено. Косово і частину Македонії приєднали до Албанії, яка на той час стала італійською колонією, решту Македонії — до Болгарії, Воєводину — до Угорщини. Словенію поділили між Німеччиною та Італією, яка отримала також хорватську Далмацію. На решті території Хорватії та Боснії і Герцеговини хорватським націоналістам-усташам дозволили створити маріонеткову «незалежну» державу. Сербію окупували німці.

В історію Другої світової війни Тіто увійшов як командувач югославського партизанського визвольного руху, провідну роль у якому відігравала його партія. Ось цифри, що свідчать про зростання чисельності сил опору: кінець 1941 р. — 80 тис. осіб, кінець 1942 р. — 150 тис., кінець 1943 р. — 320 тис., кінець 1944 р. — 400 тис. Із моменту агресії нацистської Німеччини проти Югославії (квітень 1941 р.) і особливо після нападу на СРСР Й. Тіто та його соратники почали збройну боротьбу проти загарбників. Крім того, доводилося боротися й проти національних збройних формувань, що співпрацювали з німцями: хорватських усташів і сербських четників Драголюба Михайловича, які підпорядковувалися лондонському югославському королівському урядові в еміграції. Вони «збирали сили» для збройного виступу проти німців у «слушний момент», але тим часом воювали з повстанцями-комуністами. Варто відзначити, що югославські партизани і четники деякий час діяли спільно, але потім дружба змінилася взаємною ідеологічною ненавистю, в результаті Тіто і Михайлович стали заклятими ворогами.

СРСР, так само як і Велика Британія разом зі США, визнавав єдиним законним представництвом Югославії королівський уряд у Лондоні, а крім того просто технічно не міг ні в 1941-му, ні в 1942-му, ні навіть у 1943 році надати хоч якусь матеріальну підтримку повстанцям-комуністам на Балканах. Англійці ж аж до 1943 року підтримували з Єгипту виключно четників Михайловича. І попри це Тіто вдалося створити справжню партизанську армію. Ця армія відтягнула на себе десятки дивізій Німеччини та її союзників, витримала сім генеральних наступів окупантів. Сам Тіто був 1943 р. тяжко поранений і дивом уцілів.

1942 року Тіто створив прообраз нової влади — Антифашистське віче, а роком пізніше — Національний комітет визволення Югославії, який фактично виконував функції уряду на визволених територіях. Тоді ж віче заборонило Петру II Карагеоргієвичу повертатися в країну після війни.

Після капітуляції фашистської Італії загони югославських партизанів намагалися оволодіти територіями, раніше окупованими італійцями. Югославський уряд в еміграції розірвав свої відносини з Драголюбом Михайловичем і визнав Тіто верховним командувачем. Американці і британці почали надавати свою допомогу НВАЮ, в тому числі і військову, завдаючи авіаційних ударів по об'єктах противника на території Хорватії.

20 жовтня 1944 р. частини югославських партизанів і Червоної Армії увійшли до Белграда, незабаром Югославія була проголошена республікою. На чолі держави став Тіто (шляхом важких переговорів із Рузвельтом, Черчиллем і Сталіном йому вдалося запобігти поверненню до влади короля Павла).

В жовтні 1944 через масові напади червоноармійців на громадян Югославії, зокрема, зафіксували зґвалтування (121) з убивствами жертви (111), 1204 пограбування із завданням тілесних ушкоджень, між ним та Сталіним «пробігла чорна кішка»..

У травні 1945 року була ліквідована Незалежна Держава Хорватія. 15 травня 1945 року югославські партизани, спираючись на підтримку британських військ, завдали поразки останньому великому угрупованню військ противника у Словенії, тим самим завершивши звільнення країни.

Розрив із Москвою (1948)

Докладніше: Розкол Тіто-Сталін

Після закінчення війни Сталін вважав, що Тіто, як і лідери інших східноєвропейських країн, буде покірно слідувати у фарватері радянської політики. Хоча б на знак вдячності за звільнення від нацизму. Однак цього не сталося, Тіто не демонстрував ні краплі слухняності.

У лютому 1948 р. Сталін і Молотов відіслали у Белград послання, в якому різко критикували Тіто за «свавілля» (договір із Болгарією та введення дивізії в Албанію без згоди СРСР). Тіто відповів ввічливо, але гідно, що ці кроки були необхідні, хай навіть і без узгодження з Москвою. Наступні сталінські послання були схожими на вироки в стилі 1937 р. Тіто зібрав пленум свого ЦК, де заявив: комуніст не має права любити Москву більше, ніж свою країну. У червні 1948 р. Москва заявила, що Югославія перебуває під владою «вбивць і шпигунів» і закликала «чесних комуністів і патріотів» усунути Тіто.

У 1948—1952 роках велася підготовка до здійснення військового вторгнення в Югославію, у рамках якої СРСР заохочував своїх союзників по соцтабору розбудовувати їхні військові сили. Це особливо стосувалося Угорщини, якій відводилася провідна роль у можливій війні проти Югославії. Однак цим планам завадила спочатку війна в Кореї, а потім смерть Сталіна.

Після смерті Сталіна відносини між Югославією і СРСР почали теплішати і в 1955 році Тіто здійснив офіційний візит до Москви, де був прийнятий Микитою Хрущовим, який вибачався перед ним за політику Сталіна, проте повного порозуміння з СРСР знайти так і не вдалось, на відміну від Китаю, куди у 1977 році він здійснив один з останніх офіційних візитів.

Правління Югославією (1948—1980)

Тіто шукав свій, югославський шлях до соціалізму. Бачив його в самоврядуванні, створенні «робітничих рад» на підприємствах із гранично широкими правами, різкому ослабленні цензури, «керованому» плюралізмі, «відокремленні партії від влади». В основних рисах ця модель склалася до середини 60-х років і проіснувала до смерті Тіто. У зовнішній політиці Тіто був відомим ідеологом Руху неприєднання, проголосивши рівну віддаленість від США і СРСР. Незалежність країни була для нього дорогою: він пам'ятав про неї і на переговорах із Черчиллем, і коли 1968 року, висловивши протест послу СРСР після введення військ у Чехословаччину, заявив: «Зважте на те, що якщо ви наважитеся на подібний крок проти Югославії, на вас чекає війна тривалістю у 20 і більше років!».

Спроби керівництва СРСР усунути Тіто від влади тривали і в 70-х роках. З відома радянських спецслужб у Києві був створений «ініціативний комітет за відродження Комуністичної партії Югославії», очолюваний . «Ініціативникам» вдалося встановити контакти із опозиціонерами в самій Югославії — як сталіністами, так і сербськими шовіністами, невдоволеними розширенням прав албанців у Косові. В квітні 1974 року у чорногорському Барі, на квартирі професора з Приштини відбулися збори, учасники яких оголосили себе «V з'їздом КПЮ». Вони проголосували за зміщення керівництва Союзу комуністів Югославії, а на його місце обрали нове — на чолі з Мілетою Перовичем, який у цей час перебував у Києві.

Югославські спецслужби отримали докази, що організатори «нової КПЮ» діють під патронатом Москви і розпочали арешти по всій країні. Щоправда, без розголосу — лише через півроку, після того як інформація потрапила до «Вашингтон пост», Тіто її підтвердив. У 1977 році його агенти викрали Перовича, що виїхав до Європи, сподіваючись залучити до партії трудових мігрантів поза Югославією. На батьківщині Перовича засудили на 20 років позбавлення волі.

Створена Тіто модель держави та соціалізму, як і його незвичайна доля, досі викликають суперечки, він творець найліберальнішої з усіх моделей соціалізму 60—70-х років, лідер, що зберігав єдність Югославії та її незалежність.

Після виявленого лікарями закупорення вен лівої ноги з небезпекою переходу в гангрену був госпіталізований. Пережив ампутацію обох ніг по черзі. Тіто помер 4 травня 1980 р. у віці 88 років на руках четвертої дружини Йованки Броз (Будиславлєвич, під час ІІ світової — майор НВАЮ) в Люблянській клініці. Перед цим він понад 100 днів перебував у стані коми.

З Тіто прийшли прощатися 700 тисяч людей, 209 державних делегацій із 123 країн, його похорон — наймасштабніша церемонія ХХ ст.

Керівництво країною після смерті Тіто перейшло до колективного органу з представників союзних республік і автономних країв, який не зміг запобігти міжетнічним конфліктам і політичній кризі, і через 10 років це призвело до розвалу економіки, дезінтеграційних процесів, громадянських воєн і розвалу країни.

Життєвий стиль

Під час відвідин різних країн світу змушував обслугу записувати рецепти вподобаних страв, які відтворювали кухарі його резиденції на острові Бріуни. Свіже м'ясо північного оленя доставляли з Канади, живих диких качок — з Камбоджі. На Бріунах приймав лідерів іноземних держав, артистів Річарда Бартона, Елізабет Тейлор, Джину Лолобриджиду, Софі Лорен.

Див. також

  • 1550 Тіто — астероїд, названий на честь політика.

Примітки

  1. Banac I. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Filmportal.de — 2005.
    d:Track:Q15706812
  3. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118622935 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. Vreme 957 - Porodica Broz_ Potomci i nasledniciJosipa Broza Tita — 2009.
  7. Svi detalji svadbe Tita i Jovanke: Venčanje koje je uzburkalo svet! — 2015.
  8. Cerić G. Gdje je Tito tajno vjenčao Jovanku? — 2021.
  9. Пізніше псевдонім і прізвище поєдналися.
  10. Йосип Броз ТІТО: творець «іншого» соціалізму. Олекса Підлуцький
  11. Орися Хом'як. Тіто не боявся ні Гітлера, ні Сталіна… С. 10
  12. Thomas, N., Mikulan, K. and Pavelic, D. Axis Forces in Yugoslavia 1941-45, Osprey, London, 1995.
  13. Олексій Мустафін. Поцілунок до крові. Як Київ став центром змови проти Йосипа Броза Тіто. Київ24. 2023-09-27.
  14. Христина Козак. Довічний президент Югославії… С. 19
  15. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Посилання

  • Тіто [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
  • Тіто // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Йосип Броз Тіто: творець «іншого» соціалізму[недоступне посилання з липня 2019]
  • Орися Хом'як. Тіто не боявся ні Гітлера, ні Сталіна / Високий замок.— Львів, № 4 (5260) за 15-21 січня 2015.— С. 10.
  • Христина Козак. Довічний президент Югославії / Історія.— Львів, № 5 (18) за травень 2015.— С. 19.
  • Каліч М.-Я. Тіто. Вічний партизан. — Львів: Видавництво Анетти Антоненко; Київ: Ніка-Центр, 2023. — 360с.
  • Auty, Phyllis (1970). Tito: A Biography. New York City: McGraw-Hill. OCLC 100536.
  • Banac, Ivo (1988). With Stalin against Tito: Cominformist splits in Yugoslav Communism. Ithaca, New York: Cornell University Press. ISBN .
  • Barnett, Neil (2006). Tito. London, England: Haus. ISBN .
  • Belaj, Marijana (2008). Peter Jan Margry (ред.). 'I'm not religious, but Tito is a God': Tito, Kumrovec, and the New Pilgrims. Amsterdam: Amsterdam University Press. с. 71—94. ISBN . {{}}: Проігноровано |work= ()
  • Borneman, John (2004). Death of the Father: An Anthropology of End in Political Authority. Berghahn Books. ISBN .
  • Cook, Bernard A. (2001). . New York City: Garland Publishing Inc. ISBN . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 13 вересня 2020.
  • Corbel, Josef (1951). Tito's Communism. Denver, Colorado: The University of Denver Press.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Josip Broz Tito

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tito Josip Broz horv Josip Broz partijnij psevdonim Tito horv Tito 7 travnya 1892 Kumrovec Korolistvo Horvatiya ta Slavoniya Avstro Ugorshina 4 travnya 1980 Lyublyana Socialistichna Respublika Sloveniya SFRYu yugoslavskij komunistichnij revolyucioner politik derzhavnij ta vijskovij diyach lider Yugoslaviyi z kincya Drugoyi svitovoyi vijni do svoyeyi smerti 1945 1980 1953 1980 1943 Uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovoyi vijn lider yugoslavskih partizaniv Josip Broz Titoserbohorv Јosip Broz Tito Josip Broz TitoJosip Broz TitoPrezident Yugoslaviyi14 sichnya 1953 4 travnya 1980Poperednik yak Golova Prezidiyi Narodnih Zboriv NastupnikLazar Kolishevskij yak Golova Prezidiyi Narodivsya7 travnya 1892 1892 05 07 1 2 3 Kumrovec Korolivstvo Horvatiya i Slavoniya Avstro UgorshinaPomer4 travnya 1980 1980 05 04 1 4 87 rokiv Lyublyana Socialistichna Respublika Sloveniya SFRYu 5 PohovanijBudinok kvitivVidomij yakpolitik machinist derzhavnij diyach boyec oporu esperantist revolyucioner slyusarGromadyanstvoYugoslaviyaAlma materMizhnarodna leninska shkolaPolitichna partiyad 1916 i Komunistichna partiya Yugoslaviyi 4 travnya 1980 MatidU shlyubi zd d d i Jovanka Broz 6 7 Ditid i dReligiyaateyizm i katolik sho ne spoviduye viruNagorodiOrden Vidrodzhennya Polshi Velikij Hrest Orden Vidrodzhennya Polshi Velikij Hrest Pomilka nepravilne abo vidsutnye zobrazhennya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBudinok u yakomu narodivsya Josip Broz piznishe Tito Josip Broz narodivsya 7 travnya 1892 roku v seli Kumrovec u Horvatiyi v bidnij selyanskij sim yi vin buv somim z p yatnadcyati ditej Batko Franc Broz buv horvatom mati slovenkoyu Batko rozorivsya i vzhe z 14 ti rokiv hlopchiku dovelosya samomu zaroblyati sobi na zhittya Buv uchnem u restorani slyusarem potim kvalifikovanim mehanikom u Zagrebi ta Lyublyani dovelosya pracyuvati na zavodah Chehiyi Shkoda Nimechchini ta Avstriyi Naprikinci 1913 roku molodogo Josipa kotrij uzhe stav social demokratom prizvali do avstrijskoyi armiyi Horvatiya todi bula chastinoyu Avstro Ugorskoyi imperiyi a cherez pivroku rozpochalasya Persha svitova vijna 4 kvitnya 1915 roku vzvodnij komandir Josip Broz pid chas vidbittya rosijskogo prorivu na Dnistri bilya s Mitkeu Bukovina nini s Mitkiv Zastavnivskij rajon buv vazhko poranenij i potrapiv do rosijskogo polonu Tam divom vizhivshi pislya visipnogo tifu ta zapalennya legen u tabori dlya vijskovopolonenih vstupiv u kontakt iz robitnikami bilshovikami j stav shvidko zasvoyuvati yihni ideyi Josip prosidiv u tabori do 1917 roku Potim robota golovnim chinom pidpilna na Putilovskomu zavodi v Petrogradi sluzhba v interzagoni Chervonoyi gvardiyi Omsk partizanska borotba z Kolchakom odruzhennya z 15 richnoyu rosijskoyu divchinoyu Pelageyeyu Bilousovoyu Na toj chas stav perekonanim komunistom U Yugoslaviyu Josip Broz povernuvsya z druzhinoyu ta ditinoyu naprikinci 1920 roku ne zastavshi zhivimi majzhe nikogo z ridnih Vidsidivshi shist rokiv u zagrebskij v yaznici Broz yak bilshovik proletar vhodit 1934 r do skladu CK KPYu potim do Politbyuro 1935 roku dlya roboti v Kominterni otrimav partijnij psevdonim Fridrih Valter Pracyuvav u Parizhi kudi pribuv u serpni 1937 Na toj chas buv organizacijnim sekretarem CK Tam diznavsya pro aresht u Moskvi Gorkicha Na kilka jogo zapitiv do Kominternu pro dolyu Gorkicha vidpovidi ne otrimav 24 serpnya 1938 roku pribuv do Moskvi de znahodivsya pid postijnim naglyadom NKVS Bulo prijnyato rishennya zaareshtuvati Tito Sprava jogo rozglyadalasya Internacionalnoyu kontrolnoyu komisiyeyu Kominternu jogo zvinuvatili u trockizmi ta u serjoznih politichnih pomilkah pri perekladi serbskoyu movoyu Korotkogo kursu istoriyi VKP b J Stalina U ci nochi u goteli Lyuks de Tito ochikuvav na aresht i de u toj chas areshtovuvali inshih pracivnikiv Kominternu za jogo svidchennyam u nogo z yavilasya persha sivina Za te sho mene ne zaareshtuvali ya povinen buti vdyachnim Dimitrovu Vin meni doviryav i vvazhav sho kerivnictvo partiyeyu povinen ocholiti ya govoriv Tito sluhacham politichnoyi shkoli Soyuzu komunistiv Yugoslaviyi 1977 roku Novim vazhkim momentom viboru dlya J Broza vid 1934 r vin pidpisuvavsya partijnim psevdonimom Tito stali zhorstoki represiyi yakih 1937 r zaznalo kerivnictvo CK KP Yugoslaviyi v Moskvi Genseka CK M Gorkicha i chimalu chastinu CK bulo zvinuvacheno u shpigunstvi ta rozstrilyano Tito takozh zvinuvachuvali to u shkidnictvi to u frakcijnosti Pislya hvili stalinskih chistok viklikanij do Moskvi Josip zmushenij buv shob uryatuvatisya dati nevtishnu harakteristiku kilkom svoyim tovarisham 5 sichnya 1939 roku na zasidanni Sekretariatu VKKI Tito doruchili sformuvati novij CK U berezni 1939 r J Broz Tito nelegalno povernuvsya do Yugoslaviyi sho stoyala na porozi nimeckoyi agresiyi V SRSR zalishilisya jogo 15 misyachnij sin Zharko ta druga druzhina nimecka komsomolka Lyuciya Bauer Na naradi timchasovogo kerivnictva KPYu za uchasti Tito Dzhilasa Kardelya Rankovicha 15 bereznya u Bohini Sloveniya pid tiskom Kominternu faktichno VKP b bulo prijnyato rishennya pro viklyuchennya iz partiyi zaareshtovanih u Moskvi komunistiv zvinuvachenih u trockizmi Druga svitova vijna Marshal Tito pravoruch u travni 1944 6 kvitnya 1941 roku nacisti vderlisya do Yugoslaviyi Protyagom 11 dniv pogano organizovanu ta pogano ozbroyenu yugoslavsku korolivsku armiyu bulo vshent rozgromleno gitlerivci ta yihni soyuzniki okupuvali vsyu krayinu Yugoslaviyu bulo rozdileno Kosovo i chastinu Makedoniyi priyednali do Albaniyi yaka na toj chas stala italijskoyu koloniyeyu reshtu Makedoniyi do Bolgariyi Voyevodinu do Ugorshini Sloveniyu podilili mizh Nimechchinoyu ta Italiyeyu yaka otrimala takozh horvatsku Dalmaciyu Na reshti teritoriyi Horvatiyi ta Bosniyi i Gercegovini horvatskim nacionalistam ustasham dozvolili stvoriti marionetkovu nezalezhnu derzhavu Serbiyu okupuvali nimci V istoriyu Drugoyi svitovoyi vijni Tito uvijshov yak komanduvach yugoslavskogo partizanskogo vizvolnogo ruhu providnu rol u yakomu vidigravala jogo partiya Os cifri sho svidchat pro zrostannya chiselnosti sil oporu kinec 1941 r 80 tis osib kinec 1942 r 150 tis kinec 1943 r 320 tis kinec 1944 r 400 tis Iz momentu agresiyi nacistskoyi Nimechchini proti Yugoslaviyi kviten 1941 r i osoblivo pislya napadu na SRSR J Tito ta jogo soratniki pochali zbrojnu borotbu proti zagarbnikiv Krim togo dovodilosya borotisya j proti nacionalnih zbrojnih formuvan sho spivpracyuvali z nimcyami horvatskih ustashiv i serbskih chetnikiv Dragolyuba Mihajlovicha yaki pidporyadkovuvalisya londonskomu yugoslavskomu korolivskomu uryadovi v emigraciyi Voni zbirali sili dlya zbrojnogo vistupu proti nimciv u slushnij moment ale tim chasom voyuvali z povstancyami komunistami Varto vidznachiti sho yugoslavski partizani i chetniki deyakij chas diyali spilno ale potim druzhba zminilasya vzayemnoyu ideologichnoyu nenavistyu v rezultati Tito i Mihajlovich stali zaklyatimi vorogami SRSR tak samo yak i Velika Britaniya razom zi SShA viznavav yedinim zakonnim predstavnictvom Yugoslaviyi korolivskij uryad u Londoni a krim togo prosto tehnichno ne mig ni v 1941 mu ni v 1942 mu ni navit u 1943 roci nadati hoch yakus materialnu pidtrimku povstancyam komunistam na Balkanah Anglijci zh azh do 1943 roku pidtrimuvali z Yegiptu viklyuchno chetnikiv Mihajlovicha I popri ce Tito vdalosya stvoriti spravzhnyu partizansku armiyu Cya armiya vidtyagnula na sebe desyatki divizij Nimechchini ta yiyi soyuznikiv vitrimala sim generalnih nastupiv okupantiv Sam Tito buv 1943 r tyazhko poranenij i divom uciliv 1942 roku Tito stvoriv proobraz novoyi vladi Antifashistske viche a rokom piznishe Nacionalnij komitet vizvolennya Yugoslaviyi yakij faktichno vikonuvav funkciyi uryadu na vizvolenih teritoriyah Todi zh viche zaboronilo Petru II Karageorgiyevichu povertatisya v krayinu pislya vijni Pislya kapitulyaciyi fashistskoyi Italiyi zagoni yugoslavskih partizaniv namagalisya ovoloditi teritoriyami ranishe okupovanimi italijcyami Yugoslavskij uryad v emigraciyi rozirvav svoyi vidnosini z Dragolyubom Mihajlovichem i viznav Tito verhovnim komanduvachem Amerikanci i britanci pochali nadavati svoyu dopomogu NVAYu v tomu chisli i vijskovu zavdayuchi aviacijnih udariv po ob yektah protivnika na teritoriyi Horvatiyi 20 zhovtnya 1944 r chastini yugoslavskih partizaniv i Chervonoyi Armiyi uvijshli do Belgrada nezabarom Yugoslaviya bula progoloshena respublikoyu Na choli derzhavi stav Tito shlyahom vazhkih peregovoriv iz Ruzveltom Cherchillem i Stalinom jomu vdalosya zapobigti povernennyu do vladi korolya Pavla V zhovtni 1944 cherez masovi napadi chervonoarmijciv na gromadyan Yugoslaviyi zokrema zafiksuvali zgvaltuvannya 121 z ubivstvami zhertvi 111 1204 pograbuvannya iz zavdannyam tilesnih ushkodzhen mizh nim ta Stalinim probigla chorna kishka U travni 1945 roku bula likvidovana Nezalezhna Derzhava Horvatiya 15 travnya 1945 roku yugoslavski partizani spirayuchis na pidtrimku britanskih vijsk zavdali porazki ostannomu velikomu ugrupovannyu vijsk protivnika u Sloveniyi tim samim zavershivshi zvilnennya krayini Rozriv iz Moskvoyu 1948 Dokladnishe Rozkol Tito Stalin Pislya zakinchennya vijni Stalin vvazhav sho Tito yak i lideri inshih shidnoyevropejskih krayin bude pokirno sliduvati u farvateri radyanskoyi politiki Hocha b na znak vdyachnosti za zvilnennya vid nacizmu Odnak cogo ne stalosya Tito ne demonstruvav ni krapli sluhnyanosti U lyutomu 1948 r Stalin i Molotov vidislali u Belgrad poslannya v yakomu rizko kritikuvali Tito za svavillya dogovir iz Bolgariyeyu ta vvedennya diviziyi v Albaniyu bez zgodi SRSR Tito vidpoviv vvichlivo ale gidno sho ci kroki buli neobhidni haj navit i bez uzgodzhennya z Moskvoyu Nastupni stalinski poslannya buli shozhimi na viroki v stili 1937 r Tito zibrav plenum svogo CK de zayaviv komunist ne maye prava lyubiti Moskvu bilshe nizh svoyu krayinu U chervni 1948 r Moskva zayavila sho Yugoslaviya perebuvaye pid vladoyu vbivc i shpiguniv i zaklikala chesnih komunistiv i patriotiv usunuti Tito U 1948 1952 rokah velasya pidgotovka do zdijsnennya vijskovogo vtorgnennya v Yugoslaviyu u ramkah yakoyi SRSR zaohochuvav svoyih soyuznikiv po soctaboru rozbudovuvati yihni vijskovi sili Ce osoblivo stosuvalosya Ugorshini yakij vidvodilasya providna rol u mozhlivij vijni proti Yugoslaviyi Odnak cim planam zavadila spochatku vijna v Koreyi a potim smert Stalina Pislya smerti Stalina vidnosini mizh Yugoslaviyeyu i SRSR pochali teplishati i v 1955 roci Tito zdijsniv oficijnij vizit do Moskvi de buv prijnyatij Mikitoyu Hrushovim yakij vibachavsya pered nim za politiku Stalina prote povnogo porozuminnya z SRSR znajti tak i ne vdalos na vidminu vid Kitayu kudi u 1977 roci vin zdijsniv odin z ostannih oficijnih vizitiv Pravlinnya Yugoslaviyeyu 1948 1980 Tito shukav svij yugoslavskij shlyah do socializmu Bachiv jogo v samovryaduvanni stvorenni robitnichih rad na pidpriyemstvah iz granichno shirokimi pravami rizkomu oslablenni cenzuri kerovanomu plyuralizmi vidokremlenni partiyi vid vladi V osnovnih risah cya model sklalasya do seredini 60 h rokiv i proisnuvala do smerti Tito U zovnishnij politici Tito buv vidomim ideologom Ruhu nepriyednannya progolosivshi rivnu viddalenist vid SShA i SRSR Nezalezhnist krayini bula dlya nogo dorogoyu vin pam yatav pro neyi i na peregovorah iz Cherchillem i koli 1968 roku vislovivshi protest poslu SRSR pislya vvedennya vijsk u Chehoslovachchinu zayaviv Zvazhte na te sho yaksho vi navazhitesya na podibnij krok proti Yugoslaviyi na vas chekaye vijna trivalistyu u 20 i bilshe rokiv Sprobi kerivnictva SRSR usunuti Tito vid vladi trivali i v 70 h rokah Z vidoma radyanskih specsluzhb u Kiyevi buv stvorenij iniciativnij komitet za vidrodzhennya Komunistichnoyi partiyi Yugoslaviyi ocholyuvanij Iniciativnikam vdalosya vstanoviti kontakti iz opozicionerami v samij Yugoslaviyi yak stalinistami tak i serbskimi shovinistami nevdovolenimi rozshirennyam prav albanciv u Kosovi V kvitni 1974 roku u chornogorskomu Bari na kvartiri profesora z Prishtini vidbulisya zbori uchasniki yakih ogolosili sebe V z yizdom KPYu Voni progolosuvali za zmishennya kerivnictva Soyuzu komunistiv Yugoslaviyi a na jogo misce obrali nove na choli z Miletoyu Perovichem yakij u cej chas perebuvav u Kiyevi Yugoslavski specsluzhbi otrimali dokazi sho organizatori novoyi KPYu diyut pid patronatom Moskvi i rozpochali areshti po vsij krayini Shopravda bez rozgolosu lishe cherez pivroku pislya togo yak informaciya potrapila do Vashington post Tito yiyi pidtverdiv U 1977 roci jogo agenti vikrali Perovicha sho viyihav do Yevropi spodivayuchis zaluchiti do partiyi trudovih migrantiv poza Yugoslaviyeyu Na batkivshini Perovicha zasudili na 20 rokiv pozbavlennya voli Stvorena Tito model derzhavi ta socializmu yak i jogo nezvichajna dolya dosi viklikayut superechki vin tvorec najliberalnishoyi z usih modelej socializmu 60 70 h rokiv lider sho zberigav yednist Yugoslaviyi ta yiyi nezalezhnist Pislya viyavlenogo likaryami zakuporennya ven livoyi nogi z nebezpekoyu perehodu v gangrenu buv gospitalizovanij Perezhiv amputaciyu oboh nig po cherzi Tito pomer 4 travnya 1980 r u vici 88 rokiv na rukah chetvertoyi druzhini Jovanki Broz Budislavlyevich pid chas II svitovoyi major NVAYu v Lyublyanskij klinici Pered cim vin ponad 100 dniv perebuvav u stani komi Z Tito prijshli proshatisya 700 tisyach lyudej 209 derzhavnih delegacij iz 123 krayin jogo pohoron najmasshtabnisha ceremoniya HH st Kerivnictvo krayinoyu pislya smerti Tito perejshlo do kolektivnogo organu z predstavnikiv soyuznih respublik i avtonomnih krayiv yakij ne zmig zapobigti mizhetnichnim konfliktam i politichnij krizi i cherez 10 rokiv ce prizvelo do rozvalu ekonomiki dezintegracijnih procesiv gromadyanskih voyen i rozvalu krayini Zhittyevij stilPid chas vidvidin riznih krayin svitu zmushuvav obslugu zapisuvati recepti vpodobanih strav yaki vidtvoryuvali kuhari jogo rezidenciyi na ostrovi Briuni Svizhe m yaso pivnichnogo olenya dostavlyali z Kanadi zhivih dikih kachok z Kambodzhi Na Briunah prijmav lideriv inozemnih derzhav artistiv Richarda Bartona Elizabet Tejlor Dzhinu Lolobridzhidu Sofi Loren Div takozh1550 Tito asteroyid nazvanij na chest politika PrimitkiBanac I Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Filmportal de 2005 d Track Q15706812 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118622935 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Vreme 957 Porodica Broz Potomci i nasledniciJosipa Broza Tita 2009 Svi detalji svadbe Tita i Jovanke Vencanje koje je uzburkalo svet 2015 Ceric G Gdje je Tito tajno vjencao Jovanku 2021 Piznishe psevdonim i prizvishe poyednalisya Josip Broz TITO tvorec inshogo socializmu Oleksa Pidluckij Orisya Hom yak Tito ne boyavsya ni Gitlera ni Stalina S 10 Thomas N Mikulan K and Pavelic D Axis Forces in Yugoslavia 1941 45 Osprey London 1995 ISBN 1 85532 473 3 Oleksij Mustafin Pocilunok do krovi Yak Kiyiv stav centrom zmovi proti Josipa Broza Tito Kiyiv24 2023 09 27 Hristina Kozak Dovichnij prezident Yugoslaviyi S 19 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaTito 21 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Tito Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Josip Broz Tito tvorec inshogo socializmu nedostupne posilannya z lipnya 2019 Orisya Hom yak Tito ne boyavsya ni Gitlera ni Stalina Visokij zamok Lviv 4 5260 za 15 21 sichnya 2015 S 10 Hristina Kozak Dovichnij prezident Yugoslaviyi Istoriya Lviv 5 18 za traven 2015 S 19 Kalich M Ya Tito Vichnij partizan Lviv Vidavnictvo Anetti Antonenko Kiyiv Nika Centr 2023 360s Auty Phyllis 1970 Tito A Biography New York City McGraw Hill OCLC 100536 Banac Ivo 1988 With Stalin against Tito Cominformist splits in Yugoslav Communism Ithaca New York Cornell University Press ISBN 978 0 8014 2186 0 Barnett Neil 2006 Tito London England Haus ISBN 978 1 904950 31 8 Belaj Marijana 2008 Peter Jan Margry red I m not religious but Tito is a God Tito Kumrovec and the New Pilgrims Amsterdam Amsterdam University Press s 71 94 ISBN 978 90 485 0224 0 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka Borneman John 2004 Death of the Father An Anthropology of End in Political Authority Berghahn Books ISBN 978 1 57181 111 0 Cook Bernard A 2001 New York City Garland Publishing Inc ISBN 9780815340584 Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 13 veresnya 2020 Corbel Josef 1951 Tito s Communism Denver Colorado The University of Denver Press Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Josip Broz Tito

Дата публікації:
Топ