Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Immortale Dei (укр. безсмертна [праця] Бога, ASS XVIII, S.161 ff.) — енцикліка про християнський державний устрій, про відносини Церкви та держави, написана 1 листопада 1885 р. Папою Римським Левом XIII, як вчення «Істинного стану».
Теми
- Церква — просвітниця народів
- Церква — не ворог держави
- Євангеліє — найкраще державне вчення
- Авторитет і держава мають Бога як автора
- Вирішує не форма правління, а послух Богові
- Послух владі потрібен у будь-якій формі правління
- Держава та суспільство зобов'язані поклонятися
- Справжню релігію, засновану Богом, можна знайти лише в Церкві
- Церква являє собою досконале суспільство
- Церква існує і діє сама по собі
- Дві сили, якими користується Бог
- Між силами повинна бути гармонія
- Розквіт держави був розквітом Церкви
- Ренесанс та Просвітництво ввели в замішання
- Ворожа природа такого стану
- Осуд доктрини народного суверенітету
- Джерело зла для свободи вираження поглядів та преси
- Помилки ліберальної держави
Енцикліка в період індустріалізації
Лев XIII мав справу з «масовим відступництвом від Церкви», оскільки в останній третині XIX століття процес індустріалізації сколихнув стару рівновагу появою великої маси войовничих груп, зібраних під прапорами соціалізму чи анархізму на периферії промислових міст.
Церква могла обмежитися переговорами з державами. Однак, оскільки промислова революція закликала фермерів з полів до міських фабрик, а сучасні ідеології пропонували вірування та спосіб життя, що суперечили традиційній релігії, то сучасність набула все більш грізного вигляду. Лев XIII побачив цю сучасну епоху, теоретизував про реальність, що прийняла конкретну форму, оголосив сучасну епоху. Яка була представлена не лише в книгах, обговорювалася в дискусійних колах і враховувалася в деяких законах, але була присутня і на фабриках, на вулицях і майданах.
Врешті, при свободі думки та свободі преси: «…свобода мислення та публікації речей, що подобається кожному, без жодних (морально-етичних) перешкод, само по собі не є перевагою…Навпаки… від цього (походить) багато зла».
Соціальні градації та права держави
Енцикліка Папи Лева XIII, що стосується християнської конституції держав (De Civitatum constitutione Christiana), за часів культуркампфу у Німеччині, та послаблення шкіл у Франції. Це підтвердження церковних прав, де засуджувана сучасна тенденція встановити в суспільстві верховенство людини з метою виключення Бога. Він вважав, що теорії соціальних контрактів небезпечні, оскільки сприяють авторитаризмові.
На думку Майкла Л. Брока, позиція Церкви завжди полягала в тому, що існує два порядки, надприродний і природний, що в останньому — керівний орган має (або делегований) пріоритет, а в першому — Церква має пріоритет, бо уряди — це природні установи, які слід поважати. «Зневажати законну владу, хто яке б мав право, є протизаконним, як бунт проти божественної волі, і хто противиться цьому, навмисно накидається на знищення» (…), проте, «бажати, щоби Церква підлягала громадянській владі при здійсненні її релігійного обов'язку є велика дурість і повна несправедливість. Коли це відбувається, тоді порядок порушується, бо речі природні дехто ставить вище речей надприродних…»
Посібник людини до небес має бути Церква, а не держава. … Саме на Церкву Бог поклав відповідальність … вільно та безперешкодно виконувати, відповідно до її власного рішення, всі питання, що належать до Його компетенції.
Для органічної взаємодії заради миру та порядку католицьке вчення приписує державі гідність та авторитет пильного та далекоглядного захисника божественного та прав людини, на що наголошує часто Святе Письмо та отці Церкви. У своєму циркулярі Лев XIII щодо державної влади та християнської конституції наголосив, що католики знаходять чіткі принципи розуму й віри, які повинні дати йому можливість захистити себе від помилкових і небезпечних поглядів комуністичного режиму в державі. Сам Творець керував цим взаємним взаємозв'язком у своїх принципах, і несправедлива презумпція, якщо комуністи у своїх судженнях знімають це з божественного закону (лат. lex divina), який базується на незмінних принципах правди і любові.
Вказує, що дії можуть стосуватися приватних і побутових питань або суспільних питань. Щодо першого, перший обов'язок полягає у дотриманні життя та поведінки за заповідями Євангелія. Він також закликає вірних брати розсудливу участь у громадських справах задля загального блага. Крім того, він говорить, що католики в цілому «придатні і корисні», і повинні приділяти свою увагу національній політиці.
Однак, «протизаконно слідкувати за однією лінією поведінки в приватному житті та іншою на публіці, поважаючи приватно авторитет Церкви, але публічно відкидаючи її; бо це означало б об'єднання добра і зла та поставлення людини в конфлікт з самим собою; тоді як людина повинна завжди бути послідовною, і ні в останній мірі, ні в будь-якому житті не відриватися від християнської доброчесності». Крім того, обов'язок усіх католиків використовувати популярні інституції, наскільки це можна чесно зробити, для просування правди та праведності.
Право керувати не обов'язково пов'язане з будь-яким спеціальним режимом правління. Це може приймати ту чи іншу форму за умови лише того, що воно матиме характер дбання за загальний добробут. Але яким би не був характер уряду, правителі повинні вважати на те, що Бог є першорядним володарем світу, і тому повинні вони ставити Його перед собою як зразок для себе й законотворчості в управлінні державою.
Толерантність й конфлікт
Вчення Церкви ніколи не відходило від толерантності в принципі, ця позиція лише мінялася в деяких аспектах. Папа Лев XIII у своїй енцикліці засудив вчення про свободу віросповідання як протиставлення природному праву, і заявив про толерантність до інших релігій як «зло», яке треба (обов'язково) прийняти, але лише за певних обставин. Церква не могла терпіти свободи совісті, свободи вираження поглядів і віросповідання як «збочення проти християнського і природного права», вони є «розгульними ліберальними теоріями».
Енциклікою Лев XIII приймав церковний конфлікт поступово і призвів Церкву до важкої зміни напрямку, стимулювання до «християнського модерну»:
- від осуду до пропозиції,
- від обуреного відступу до відданого зобов'язання,
- від переживання подій до управління ними.
Під терміном «модерн» зазвичай розуміють так звані «декларації принципів з 1789 року» з похідними від них політичними ідеологіями: соціалізм, секуляризм, лібералізм та демократія. Однак при більш детальному огляді можна виділити два періоди: той, протягом якого сучасність постає переважно в культурній, а тому досить елітарній формі, перш ніж стати масовим явищем у другому періоді. В центрі переходу між двома епохами сучасності перебуває процес індустріалізації, що призвів до «відступництва» (апостазії, «нестримності»).
Згідно з вченням Католицької Церкви, релігійні громадяни зобов'язані підкорятися своїм громадянським (світським) правителям у всіх питаннях, що належать до сфери цивільного управління. Ця сфера включає все, що може сприяти тимчасовому добробуту всього тіла громадян. Оскільки релігія є священним обов'язком і її практика значно сприяє добробуту громадян, держава не повинна бути повністю байдужою до релігії. Досі пряме піклування про релігію покладається не на державу, а на Церкву, незалежну від держави. Отже, існують обмеження щодо обов'язку цивільної вірності. Держава не уповноважена приймати закони з питань релігії, а також не може втручатися у права Церкви. Якщо держава переступає встановлені їй межі, обов'язок покори припиняється: «Ми повинні слухатися Бога, а не людей». Католики керуються питаннями обов'язків громадським вченням і законом Католицької Церкви.
Див. також
Примітки
- Immortale Dei §32.
- (англ.)Schuck, Michael Joseph. That They be One: The Social Teaching of the Papal Encyclicals, 1740—1989, Georgetown University Press, 1991 [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.]
- (англ.)Brock, Michael L., «Pope Leo XIII: a Critique of the Modern World», Faith & Reason, Winter 1975-76 [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. Catholic culture.
- Immortale Dei §5.
- Immortale Dei §33.
- Immortale Dei §11.
- (англ.)Bourdin, Ceslas Bernard. «Church and State», Philosophical Psychology: Psychology, Emotions, and Freedom, (Craig Steven Titus, ed.), CUA, 2009 [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Immortale Dei §47.
- (англ.)Pope Leo XIII, «Immortale Dei», § 3, Libreria Editrice Vaticana, 1 November 1885 [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]
Джерела
- (лат.)«Immortale Dei [ 4 грудня 2019 у Wayback Machine.]». (PDF, 3,2 MB) // Acta Sanctae Sedis 18. 1885, S. 161—180.
- (англ.)Chatard F. S., «The Encyclical 'Immortale Dei',» The American Catholic Quarterly Review, Vol. XI, 1886.
- (нім.)Rudolf Fischer-Wolpert: Wissen Sie Bescheid — Lexikon religiöser und weltanschaulicher Fragen. 3. Auflage, Verlag Friedrich Pustet, Regensburg, 1982,
- (нім.)Carl Andresen, Georg Denzler: dtv Wörterbuch der Kirchengeschichte. Deutscher Taschenbuch Verlag, München, 1982,
- (нім.)Werner Stein: Fahrplan der Weltgeschichte. F.A. Herbig Verlagsbuchhandlung, Berlin, 1990,
- (нім.)Bruno Moser (Hrsg.): Das Papsttum — Epochen und Gestalten. Südwest Verlag, München, 1983.
Посилання
- (англ.)Pope Leo XIII, Immortale Dei, 1 November 1885, Libreria Editrice Vaticana [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Immortale Dei ukr bezsmertna pracya Boga ASS XVIII S 161 ff enciklika pro hristiyanskij derzhavnij ustrij pro vidnosini Cerkvi ta derzhavi napisana 1 listopada 1885 r Papoyu Rimskim Levom XIII yak vchennya Istinnogo stanu TemiCerkva prosvitnicya narodiv Cerkva ne vorog derzhavi Yevangeliye najkrashe derzhavne vchennya Avtoritet i derzhava mayut Boga yak avtora Virishuye ne forma pravlinnya a posluh Bogovi Posluh vladi potriben u bud yakij formi pravlinnya Derzhava ta suspilstvo zobov yazani poklonyatisya Spravzhnyu religiyu zasnovanu Bogom mozhna znajti lishe v Cerkvi Cerkva yavlyaye soboyu doskonale suspilstvo Cerkva isnuye i diye sama po sobi Dvi sili yakimi koristuyetsya Bog Mizh silami povinna buti garmoniya Rozkvit derzhavi buv rozkvitom Cerkvi Renesans ta Prosvitnictvo vveli v zamishannya Vorozha priroda takogo stanu Osud doktrini narodnogo suverenitetu Dzherelo zla dlya svobodi virazhennya poglyadiv ta presi Pomilki liberalnoyi derzhaviEnciklika v period industrializaciyiLev XIII mav spravu z masovim vidstupnictvom vid Cerkvi oskilki v ostannij tretini XIX stolittya proces industrializaciyi skolihnuv staru rivnovagu poyavoyu velikoyi masi vojovnichih grup zibranih pid praporami socializmu chi anarhizmu na periferiyi promislovih mist Cerkva mogla obmezhitisya peregovorami z derzhavami Odnak oskilki promislova revolyuciya zaklikala fermeriv z poliv do miskih fabrik a suchasni ideologiyi proponuvali viruvannya ta sposib zhittya sho superechili tradicijnij religiyi to suchasnist nabula vse bilsh griznogo viglyadu Lev XIII pobachiv cyu suchasnu epohu teoretizuvav pro realnist sho prijnyala konkretnu formu ogolosiv suchasnu epohu Yaka bula predstavlena ne lishe v knigah obgovoryuvalasya v diskusijnih kolah i vrahovuvalasya v deyakih zakonah ale bula prisutnya i na fabrikah na vulicyah i majdanah Vreshti pri svobodi dumki ta svobodi presi svoboda mislennya ta publikaciyi rechej sho podobayetsya kozhnomu bez zhodnih moralno etichnih pereshkod samo po sobi ne ye perevagoyu Navpaki vid cogo pohodit bagato zla Socialni gradaciyi ta prava derzhaviEnciklika Papi Leva XIII sho stosuyetsya hristiyanskoyi konstituciyi derzhav De Civitatum constitutione Christiana za chasiv kulturkampfu u Nimechchini ta poslablennya shkil u Franciyi Ce pidtverdzhennya cerkovnih prav de zasudzhuvana suchasna tendenciya vstanoviti v suspilstvi verhovenstvo lyudini z metoyu viklyuchennya Boga Vin vvazhav sho teoriyi socialnih kontraktiv nebezpechni oskilki spriyayut avtoritarizmovi Na dumku Majkla L Broka poziciya Cerkvi zavzhdi polyagala v tomu sho isnuye dva poryadki nadprirodnij i prirodnij sho v ostannomu kerivnij organ maye abo delegovanij prioritet a v pershomu Cerkva maye prioritet bo uryadi ce prirodni ustanovi yaki slid povazhati Znevazhati zakonnu vladu hto yake b mav pravo ye protizakonnim yak bunt proti bozhestvennoyi voli i hto protivitsya comu navmisno nakidayetsya na znishennya prote bazhati shobi Cerkva pidlyagala gromadyanskij vladi pri zdijsnenni yiyi religijnogo obov yazku ye velika durist i povna nespravedlivist Koli ce vidbuvayetsya todi poryadok porushuyetsya bo rechi prirodni dehto stavit vishe rechej nadprirodnih Posibnik lyudini do nebes maye buti Cerkva a ne derzhava Same na Cerkvu Bog poklav vidpovidalnist vilno ta bezpereshkodno vikonuvati vidpovidno do yiyi vlasnogo rishennya vsi pitannya sho nalezhat do Jogo kompetenciyi Dlya organichnoyi vzayemodiyi zaradi miru ta poryadku katolicke vchennya pripisuye derzhavi gidnist ta avtoritet pilnogo ta dalekoglyadnogo zahisnika bozhestvennogo ta prav lyudini na sho nagoloshuye chasto Svyate Pismo ta otci Cerkvi U svoyemu cirkulyari Lev XIII shodo derzhavnoyi vladi ta hristiyanskoyi konstituciyi nagolosiv sho katoliki znahodyat chitki principi rozumu j viri yaki povinni dati jomu mozhlivist zahistiti sebe vid pomilkovih i nebezpechnih poglyadiv komunistichnogo rezhimu v derzhavi Sam Tvorec keruvav cim vzayemnim vzayemozv yazkom u svoyih principah i nespravedliva prezumpciya yaksho komunisti u svoyih sudzhennyah znimayut ce z bozhestvennogo zakonu lat lex divina yakij bazuyetsya na nezminnih principah pravdi i lyubovi Vkazuye sho diyi mozhut stosuvatisya privatnih i pobutovih pitan abo suspilnih pitan Shodo pershogo pershij obov yazok polyagaye u dotrimanni zhittya ta povedinki za zapovidyami Yevangeliya Vin takozh zaklikaye virnih brati rozsudlivu uchast u gromadskih spravah zadlya zagalnogo blaga Krim togo vin govorit sho katoliki v cilomu pridatni i korisni i povinni pridilyati svoyu uvagu nacionalnij politici Odnak protizakonno slidkuvati za odniyeyu liniyeyu povedinki v privatnomu zhitti ta inshoyu na publici povazhayuchi privatno avtoritet Cerkvi ale publichno vidkidayuchi yiyi bo ce oznachalo b ob yednannya dobra i zla ta postavlennya lyudini v konflikt z samim soboyu todi yak lyudina povinna zavzhdi buti poslidovnoyu i ni v ostannij miri ni v bud yakomu zhitti ne vidrivatisya vid hristiyanskoyi dobrochesnosti Krim togo obov yazok usih katolikiv vikoristovuvati populyarni instituciyi naskilki ce mozhna chesno zrobiti dlya prosuvannya pravdi ta pravednosti Pravo keruvati ne obov yazkovo pov yazane z bud yakim specialnim rezhimom pravlinnya Ce mozhe prijmati tu chi inshu formu za umovi lishe togo sho vono matime harakter dbannya za zagalnij dobrobut Ale yakim bi ne buv harakter uryadu praviteli povinni vvazhati na te sho Bog ye pershoryadnim volodarem svitu i tomu povinni voni staviti Jogo pered soboyu yak zrazok dlya sebe j zakonotvorchosti v upravlinni derzhavoyu Tolerantnist j konfliktVchennya Cerkvi nikoli ne vidhodilo vid tolerantnosti v principi cya poziciya lishe minyalasya v deyakih aspektah Papa Lev XIII u svoyij enciklici zasudiv vchennya pro svobodu virospovidannya yak protistavlennya prirodnomu pravu i zayaviv pro tolerantnist do inshih religij yak zlo yake treba obov yazkovo prijnyati ale lishe za pevnih obstavin Cerkva ne mogla terpiti svobodi sovisti svobodi virazhennya poglyadiv i virospovidannya yak zbochennya proti hristiyanskogo i prirodnogo prava voni ye rozgulnimi liberalnimi teoriyami Enciklikoyu Lev XIII prijmav cerkovnij konflikt postupovo i prizviv Cerkvu do vazhkoyi zmini napryamku stimulyuvannya do hristiyanskogo modernu vid osudu do propoziciyi vid oburenogo vidstupu do viddanogo zobov yazannya vid perezhivannya podij do upravlinnya nimi Pid terminom modern zazvichaj rozumiyut tak zvani deklaraciyi principiv z 1789 roku z pohidnimi vid nih politichnimi ideologiyami socializm sekulyarizm liberalizm ta demokratiya Odnak pri bilsh detalnomu oglyadi mozhna vidiliti dva periodi toj protyagom yakogo suchasnist postaye perevazhno v kulturnij a tomu dosit elitarnij formi persh nizh stati masovim yavishem u drugomu periodi V centri perehodu mizh dvoma epohami suchasnosti perebuvaye proces industrializaciyi sho prizviv do vidstupnictva apostaziyi nestrimnosti Zgidno z vchennyam Katolickoyi Cerkvi religijni gromadyani zobov yazani pidkoryatisya svoyim gromadyanskim svitskim pravitelyam u vsih pitannyah sho nalezhat do sferi civilnogo upravlinnya Cya sfera vklyuchaye vse sho mozhe spriyati timchasovomu dobrobutu vsogo tila gromadyan Oskilki religiya ye svyashennim obov yazkom i yiyi praktika znachno spriyaye dobrobutu gromadyan derzhava ne povinna buti povnistyu bajduzhoyu do religiyi Dosi pryame pikluvannya pro religiyu pokladayetsya ne na derzhavu a na Cerkvu nezalezhnu vid derzhavi Otzhe isnuyut obmezhennya shodo obov yazku civilnoyi virnosti Derzhava ne upovnovazhena prijmati zakoni z pitan religiyi a takozh ne mozhe vtruchatisya u prava Cerkvi Yaksho derzhava perestupaye vstanovleni yij mezhi obov yazok pokori pripinyayetsya Mi povinni sluhatisya Boga a ne lyudej Katoliki keruyutsya pitannyami obov yazkiv gromadskim vchennyam i zakonom Katolickoyi Cerkvi Div takozhSocialna doktrina Katolickoyi Cerkvi Spisok enciklikPrimitkiImmortale Dei 32 angl Schuck Michael Joseph That They be One The Social Teaching of the Papal Encyclicals 1740 1989 Georgetown University Press 1991 4 travnya 2021 u Wayback Machine ISBN 9780878404896 angl Brock Michael L Pope Leo XIII a Critique of the Modern World Faith amp Reason Winter 1975 76 4 travnya 2021 u Wayback Machine Catholic culture Immortale Dei 5 Immortale Dei 33 Immortale Dei 11 angl Bourdin Ceslas Bernard Church and State Philosophical Psychology Psychology Emotions and Freedom Craig Steven Titus ed CUA 2009 4 travnya 2021 u Wayback Machine ISBN 9780977310364 Immortale Dei 47 angl Pope Leo XIII Immortale Dei 3 Libreria Editrice Vaticana 1 November 1885 19 listopada 2015 u Wayback Machine Dzherela lat Immortale Dei 4 grudnya 2019 u Wayback Machine PDF 3 2 MB Acta Sanctae Sedis 18 1885 S 161 180 angl Chatard F S The Encyclical Immortale Dei The American Catholic Quarterly Review Vol XI 1886 nim Rudolf Fischer Wolpert Wissen Sie Bescheid Lexikon religioser und weltanschaulicher Fragen 3 Auflage Verlag Friedrich Pustet Regensburg 1982 ISBN 3 7917 0738 8 nim Carl Andresen Georg Denzler dtv Worterbuch der Kirchengeschichte Deutscher Taschenbuch Verlag Munchen 1982 ISBN 3 423 03245 6 nim Werner Stein Fahrplan der Weltgeschichte F A Herbig Verlagsbuchhandlung Berlin 1990 ISBN 3 7766 1476 5 nim Bruno Moser Hrsg Das Papsttum Epochen und Gestalten Sudwest Verlag Munchen 1983 Posilannya angl Pope Leo XIII Immortale Dei 1 November 1885 Libreria Editrice Vaticana 19 listopada 2015 u Wayback Machine