Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Колючі чагарники та ліси Північно-Західної Індії (ідентифікатор WWF: IM1303) — індомалайський екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований в Пакистані та Північно-Західній Індії.
 | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | IM1303 |
| Межі | Склерофітні рідколісся Белуджистану Гімалайські субтропічні соснові ліси Мангри дельти Інду та Аравійського моря Пустеля долини Інду Сухі листяні ліси Катхіавар-Гіру Пустеля Тар Західногімалайські широколистяні ліси Вологі листяні ліси долини верхнього Гангу Сезонні солоні болота Качського Ранну |
| Площа, км² | 486 906 |
| Країни | Пакистан, Індія |
| Охороняється | 20 150 км² (4 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон колючих чагарників та лісів Північно-Західної Індії охоплює низовини і пагорби, розташовані на території Пакистану та Північно-Західної Індії. На півдні він охоплює західну половину Гуджарату (за винятком гори [en]), після чого тягнеться на північ до Раджастхану (на схід до гір Араваллі), охоплює більшу частину штатів Хар'яна і Пенджаб), після чого, доходячи до передгір'їв Гімалаїв, повертає на захід, у Джамму і Кашмір. В Пакистані екорегіон охоплює більшу частину провінції Пенджаб, а також крайній схід Хайбер-Пахтунхви та частину провінцій Белуджистану та Сінду.
Пустеля Тар, пустеля долини Інду та сезонні солоні болота Качського Ранну з усіх боків оточені екорегіоном колючих чагарників та лісів Північно-Західної Індії. На захід від регіону поширені склерофітні рідколісся Белуджистану, на північ — гімалайські субтропічні соснові ліси, на північний схід — вологі листяні ліси долини верхнього Гангу, а на схід — сухі листяні ліси Катхіавар-Гіру.
Клімат
В межах екорегіону переважає напівпустельний клімат (BSh за класифікацією кліматів Кеппена) або пустельний клімат (BWh за класифікацією Кеппена). Середньорічна кількість опадів становить 500-600 мм. Наприкінці липня та в серпні, під час сезону мусонів, трапляються сильні зливи і грози. У найспекотніші місяці температура може перевищувати 45 °C, а взимку температура може опускатися нижче 0 °C.
Флора
Раніше основними рослинними угрупованнями екорегіону були сухі листяні ліси, однак внаслідок інтенсивного сільського господарства, перевипасу худоби та вирубки лісів вони деградували. Наразі в екорегіоні поширені колючі ліси та рідколісся, в яких переважають [en] (Senegalia senegal) та [en] (Vachellia leucophloea), висота яких рідко перевищує 6 м. Серед інших дерев, поширених в регіоні, слід відзначити дерево гаф (Prosopis cineraria), [en] (Capparis zeylanica), різні види [en] (Salvadora spp.), [en] (Carissa spp.), [en] (Gymnosporia spp.), [en] (Grewia spp.) та гарденії (Gardenia spp.). Також в регіоні поширені склерофітні ліани, зокрема різні види [en] (Tragia spp.), [en] (Rivea spp.), [en] (Tinospora spp.), винограду (Vitis spp.) та [en] (Peristrophe spp.).
На південно-західних схилах гір Араваллі поширені листяні ліси, де ростуть [sv] (Anogeissus pendula), бенгальські айви (Aegle marmelos), [en] (Boswellia serrata), золотий дощ (Cassia fistula), [en] (Mitragyna parviflora), [en] (Diospyros melanoxylon) та [en] (Wrightia tinctoria). У посушливих місцевостях колючі рідколісся переходять у напівпустельні склерофітні чагарникові зарості, де домінують різні види молочаю (Euphorbia ssp.). Також в цих місцевостях ростуть [en] (Ziziphus nummularia), білокорі акації (Vachellia leucophloea), сенегальські акації (Senegalia senegal), повислі аногейсуси (Anogeissus pendula) та [en] (Dichrostachys cinerea). На бідних ґрунтах біля підніжжя скелястих пагорбів ростуть різні види кассії (Cassia spp.) та [en] (Butea spp.). На солончакових грунтах ближче до узбережжя ростуть сальвадори (Salvadora spp.) та тамарикси (Tamarix spp.), а у найбільш засолених місцевостях рослинність відсутня.
Фауна
Незважаючи на знеліснення, в екорегіоні продовжують мешкати різноманітні тварини. Загалом в регіоні зустрічається близько 90 видів ссавців. Серед великих травоїдних тварин слід відзначити нільгау (Boselaphus tragocamelus), індійську газель або чінкару (Gazella bennettii), чотирирогу антилопу (Tetracerus quadricornis) та гарну (Antilope cervicapra), а також хижаків — індійського леопарда (Panthera pardus fusca), звичайного каракала (Caracal caracal schmitzi), барвистого кота (Felis lybica ornata), очеретяного кота (Felis chaus), плямисто-рудого кота (Prionailurus rubiginosus), азійського вовка (Canis lupus pallipes), звичайного шакала (Canis aureus), [en] (Vulpes vulpes pusilla), бенгальську лисицю (Vulpes bengalensis) та смугасту гієну (Hyaena hyaena). Також в регіоні зустрічаються різноманітні дрібні ссавці, зокрема індійські зайці (Lepus nigricollis), індійські піщанки (Meriones hurrianae), індійські голостопки (Tatera indica) та індійські їжатці (Hystrix indica).
В межах екорегіону зустрічається понад 400 видів птахів. Серед них слід відзначити майже ендемічних рудогузих приній (Laticilla burnesii) та білокрилих синиць (Machlolophus nuchalis), а також рідкісних індійських дрохв (Ardeotis nigriceps) та індійських флоріканів (Sypheotides indicus). Також в регіоні мешкають чубаті павичі (Pavo cristatus), індійські токо (Ocyceros birostris) та пурпурові маріки (Cinnyris asiaticus). Багато птахів, зокрема строкаті зозулі (Clamator jacobinus), є перелітними і прилітають до регіону перед початком сезону дощів.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 20 150 км², або 4 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en] в Індії, а також Національний парк Кіртхар та Національний парк Лал-Сухарна в Пакистані.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 10 вересня 2023.
Посилання
- «Northwestern thorn scrub forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Aravalli West Thorn Scrub Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolyuchi chagarniki ta lisi Pivnichno Zahidnoyi Indiyi identifikator WWF IM1303 indomalajskij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij v Pakistani ta Pivnichno Zahidnij Indiyi Kolyuchi chagarniki ta lisi Pivnichno Zahidnoyi Indiyi Ekozona Indomalajya Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM1303 Mezhi Sklerofitni ridkolissya Beludzhistanu Gimalajski subtropichni sosnovi lisi Mangri delti Indu ta Aravijskogo morya Pustelya dolini Indu Suhi listyani lisi Kathiavar Giru Pustelya Tar Zahidnogimalajski shirokolistyani lisi Vologi listyani lisi dolini verhnogo Gangu Sezonni soloni bolota Kachskogo Rannu Plosha km 486 906 Krayini Pakistan Indiya Ohoronyayetsya 20 150 km 4 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Polya v okolicyah mista Siyalkot Pendzhab Pakistan GeografiyaEkoregion kolyuchih chagarnikiv ta lisiv Pivnichno Zahidnoyi Indiyi ohoplyuye nizovini i pagorbi roztashovani na teritoriyi Pakistanu ta Pivnichno Zahidnoyi Indiyi Na pivdni vin ohoplyuye zahidnu polovinu Gudzharatu za vinyatkom gori en pislya chogo tyagnetsya na pivnich do Radzhasthanu na shid do gir Aravalli ohoplyuye bilshu chastinu shtativ Har yana i Pendzhab pislya chogo dohodyachi do peredgir yiv Gimalayiv povertaye na zahid u Dzhammu i Kashmir V Pakistani ekoregion ohoplyuye bilshu chastinu provinciyi Pendzhab a takozh krajnij shid Hajber Pahtunhvi ta chastinu provincij Beludzhistanu ta Sindu Pustelya Tar pustelya dolini Indu ta sezonni soloni bolota Kachskogo Rannu z usih bokiv otocheni ekoregionom kolyuchih chagarnikiv ta lisiv Pivnichno Zahidnoyi Indiyi Na zahid vid regionu poshireni sklerofitni ridkolissya Beludzhistanu na pivnich gimalajski subtropichni sosnovi lisi na pivnichnij shid vologi listyani lisi dolini verhnogo Gangu a na shid suhi listyani lisi Kathiavar Giru KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye napivpustelnij klimat BSh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo pustelnij klimat BWh za klasifikaciyeyu Keppena Serednorichna kilkist opadiv stanovit 500 600 mm Naprikinci lipnya ta v serpni pid chas sezonu musoniv traplyayutsya silni zlivi i grozi U najspekotnishi misyaci temperatura mozhe perevishuvati 45 C a vzimku temperatura mozhe opuskatisya nizhche 0 C FloraRanishe osnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu buli suhi listyani lisi odnak vnaslidok intensivnogo silskogo gospodarstva perevipasu hudobi ta virubki lisiv voni degraduvali Narazi v ekoregioni poshireni kolyuchi lisi ta ridkolissya v yakih perevazhayut en Senegalia senegal ta en Vachellia leucophloea visota yakih ridko perevishuye 6 m Sered inshih derev poshirenih v regioni slid vidznachiti derevo gaf Prosopis cineraria en Capparis zeylanica rizni vidi en Salvadora spp en Carissa spp en Gymnosporia spp en Grewia spp ta gardeniyi Gardenia spp Takozh v regioni poshireni sklerofitni liani zokrema rizni vidi en Tragia spp en Rivea spp en Tinospora spp vinogradu Vitis spp ta en Peristrophe spp Na pivdenno zahidnih shilah gir Aravalli poshireni listyani lisi de rostut sv Anogeissus pendula bengalski ajvi Aegle marmelos en Boswellia serrata zolotij dosh Cassia fistula en Mitragyna parviflora en Diospyros melanoxylon ta en Wrightia tinctoria U posushlivih miscevostyah kolyuchi ridkolissya perehodyat u napivpustelni sklerofitni chagarnikovi zarosti de dominuyut rizni vidi molochayu Euphorbia ssp Takozh v cih miscevostyah rostut en Ziziphus nummularia bilokori akaciyi Vachellia leucophloea senegalski akaciyi Senegalia senegal povisli anogejsusi Anogeissus pendula ta en Dichrostachys cinerea Na bidnih gruntah bilya pidnizhzhya skelyastih pagorbiv rostut rizni vidi kassiyi Cassia spp ta en Butea spp Na solonchakovih gruntah blizhche do uzberezhzhya rostut salvadori Salvadora spp ta tamariksi Tamarix spp a u najbilsh zasolenih miscevostyah roslinnist vidsutnya FaunaNezvazhayuchi na znelisnennya v ekoregioni prodovzhuyut meshkati riznomanitni tvarini Zagalom v regioni zustrichayetsya blizko 90 vidiv ssavciv Sered velikih travoyidnih tvarin slid vidznachiti nilgau Boselaphus tragocamelus indijsku gazel abo chinkaru Gazella bennettii chotirirogu antilopu Tetracerus quadricornis ta garnu Antilope cervicapra a takozh hizhakiv indijskogo leoparda Panthera pardus fusca zvichajnogo karakala Caracal caracal schmitzi barvistogo kota Felis lybica ornata ocheretyanogo kota Felis chaus plyamisto rudogo kota Prionailurus rubiginosus azijskogo vovka Canis lupus pallipes zvichajnogo shakala Canis aureus en Vulpes vulpes pusilla bengalsku lisicyu Vulpes bengalensis ta smugastu giyenu Hyaena hyaena Takozh v regioni zustrichayutsya riznomanitni dribni ssavci zokrema indijski zajci Lepus nigricollis indijski pishanki Meriones hurrianae indijski golostopki Tatera indica ta indijski yizhatci Hystrix indica V mezhah ekoregionu zustrichayetsya ponad 400 vidiv ptahiv Sered nih slid vidznachiti majzhe endemichnih rudoguzih prinij Laticilla burnesii ta bilokrilih sinic Machlolophus nuchalis a takozh ridkisnih indijskih drohv Ardeotis nigriceps ta indijskih florikaniv Sypheotides indicus Takozh v regioni meshkayut chubati pavichi Pavo cristatus indijski toko Ocyceros birostris ta purpurovi mariki Cinnyris asiaticus Bagato ptahiv zokrema strokati zozuli Clamator jacobinus ye perelitnimi i prilitayut do regionu pered pochatkom sezonu doshiv ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 20 150 km abo 4 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en v Indiyi a takozh Nacionalnij park Kirthar ta Nacionalnij park Lal Suharna v Pakistani PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 10 veresnya 2023 Posilannya Northwestern thorn scrub forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Aravalli West Thorn Scrub Forests One Earth