Сухі листяні ліси Катхіавар-Гіру (ідентифікатор WWF: IM0206) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних сухих широколистяних лісів, розташований на північному заході Індії.
Сухий ліс Гір | |
Екозона | Індомалайя |
---|---|
Біом | Тропічні та субтропічні сухі широколистяні ліси |
Статус збереження | критичний/зникаючий |
WWF | IM0206 |
Межі | Сухі листяні ліси долини Нармади Вологі листяні ліси Північно-Західних Гат Колючі чагарники та ліси Північно-Західної Індії Вологі листяні ліси долини верхнього Гангу |
Площа, км² | 265 995 |
Країни | Індія |
Охороняється | 11 335 км² (4 %) |
Розташування екорегіону (фіолетовим) |
Географія
Екорегіон сухих листяних лісів Катхіавар-Гіру простягається від гір Араваллі на схід до гір Віндг'я та річки [en], на території штатів Гуджарат, Раджастхан та Мадг'я-Прадеш. Крім того, екорегіон охоплює Гірський ліс, розташований на півострові Катхіавар в штаті Гуджарат. Найвищою вершиною регіону є гора Абу висотою 1722 м. На захід від регіону поширені колючі чагарники та ліси Північно-Західної Індії, на південний схід — сухі листяні ліси долини Нармади, а на північний схід — вологі листяні ліси долини верхнього Гангу.
Клімат
В межах екорегіону переважає спекотний і посушливий тропічний клімат. Середньорічна кількість опадів коливається від 550 до 700 мм, більшість з яких приносять південно-західні мусони, що дмуть в регіоні з червня по вересень. Влітку температури підіймаються до 45 °C, а холодними зимовими ночами вони можуть опускатися до 0 °C. У високогір'ях Араваллі клімат більш прохолодний, а на навітряних південно-східних схилах випадає більше опадів.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є сухі листяні ліси, видовий склад яких залежить від вологості та ґрунтів. Ці ліси складаються з трьох ярусів, а лісовий намет в них розташований на висоті від 15 до 25 м над землею.
У більш зволожених районах основу лісів складають тикові дерева (Tectona grandis). Також в цих лісах ростуть бенгальські айви (Aegle marmelos), [en] (Boswellia serrata), [en] (Ougeinia oojeinense), різні види хурми (Diospyros spp.), [en] (Bombax ceiba), [en] (Sterculia urens), амли (Phyllanthus emblica), [en] (Dalbergia lanceolaria subsp. paniculata) та [en] (Terminalia elliptica). В більш посушливих районах тикові ліси змінюються майже чистими насадженнями [sv] (Anogeissus pendula), іноді у поєднанні з [en] (Senegalia catechu).
На схилах скелястих пагорбів Араваллі та в деградованих ландшафтах поширені колючі чагарники та рідколісся, в яких ростуть безлисті молочаї (Euphorbia caducifolia), [sv] (Gymnosporia emarginata), [en] (Senegalia senegal), [en] (Commiphora wightii), [en] (Wrightia tinctoria), [sv] (Flueggea leucopyrus), [en] (Grewia tenax) та [en] (Grewia villosa). На берегах річок і струмків ростуть [en] (Phoenix sylvestris) та червоні річкові фікуси (Ficus racemosa).
Більшість ендеміків регіону зустрічається в горах Араваллі. Серед таких рослин слід відзначити [sv] та Veronica anagallis.
Фауна
В межах екорегіону мешкає близько 80 видів ссавців та близько 300 видів птахів. Найбільш характерним представником екорегіону є азійський лев (Panthera leo persica). Історично цей хижак був широко поширений в Південно-Західній Азії та Північній Індії, однак наразі він обмежений Гірським національном парком. Станом на 2020 рік популяція азійських левів нараховувала 674 особини. Серед інших хижаків, поширених в екорегіоні, слід відзначити індійського леопарда (Panthera pardus fusca), азійського вовка (Canis lupus pallipes) та смугасту гієну (Hyaena hyaena), а також дрібніших звичайних шакалів (Canis aureus), очеретяних котів (Felis chaus) та плямисто-рудих котів (Prionailurus rubiginosus). В східній частині екорегіону зустрічаються бенгальські тигри (Panthera tigris tigris) та ведмеді-губачі (Melursus ursinus).
Також в екорегіоні мешкають індійські замбари (Rusa unicolor), нільгау (Boselaphus tragocamelus), аксіси (Axis axis), індійські газелі або чінкари (Gazella bennettii), чотирирогі антилопи (Tetracerus quadricornis), гарни (Antilope cervicapra), дикі свині (Sus scrofa), макаки-резуси (Macaca mulatta), індійські зайці (Lepus nigricollis) та індійські їжатці (Hystrix indica). Серед поширених в регіоні птахів слід відзначити майже ендемічних білокрилих синиць (Machlolophus nuchalis), а також рідкісних індійських дрохв (Ardeotis nigriceps) та індійських флоріканів (Sypheotides indicus). На берегах водойм зустрічаються болотяні крокодили (Crocodylus palustris).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 11 335 км², або 4 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають:
- [en];
- [en] (включно із Заповідником дикої природи Джавахар-Сагар та [en]);
- [en];
- [en];
- Національний парк Гір;
- [en];
- [en];
- [en];
- [en];
- [en];
- [en];
- [en];
- [en];
- [en];
- [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 10 вересня 2023.
- Singh, H. S.; Gibson, L. (2011). A conservation success story in the otherwise dire megafauna extinction crisis: The Asiatic lion (Panthera leo persica) of Gir forest (PDF). Biological Conservation. 144 (5): 1753—1757. doi:10.1016/j.biocon.2011.02.009.
- Alam, M. S.; Khan, J. A.; Njoroge, C. H.; Kumar, S.; Meena, R. L. (2015). Food preferences of the Golden Jackal Canis aureus in the Gir National Park and Sanctuary, Gujarat, India. Journal of Threatened Taxa. 7 (2): 6927—6933. doi:10.11609/jott.o3954.6927-33.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - Pathak, B. J. (1990). Rusty-spotted Cat Felis rubiginosa Geoffroy: a new record for Gir Wildlife Sanctuary and National Park. Journal of the Bombay Natural History Society (87): 8.
- Jhala, Y. V.; Qureshi, Q.; Sinha, P. R., ред. (2011). Status of tigers, co-predators and prey in India, 2010. TR 2011/003 pp-302 (PDF). New Delhi, Dehradun: National Tiger Conservation Authority, Govt. of India, and Wildlife Institute of India. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2012.
- Garshelis, D. L.; Joshi, A. R.; Smith, J. L. D. & Rice, C. G. Sloth Bear Conservation Action Plan. Bears: status survey and conservation action plan (PDF). Gland: IUCN. с. 225—240. Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2011. Процитовано 18 квітня 2011.
Посилання
- «Khathiar–Gir dry deciduous forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Khathiar-Gir Dry Deciduous Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suhi listyani lisi Kathiavar Giru identifikator WWF IM0206 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih suhih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na pivnichnomu zahodi Indiyi 2 Suhi listyani lisi Kathiavar Giru Suhij lis Gir Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni suhi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij Nazva WWF IM0206 Mezhi Suhi listyani lisi dolini Narmadi Vologi listyani lisi Pivnichno Zahidnih Gat Kolyuchi chagarniki ta lisi Pivnichno Zahidnoyi Indiyi Vologi listyani lisi dolini verhnogo Gangu Plosha km 265 995 Krayini Indiya Ohoronyayetsya 11 335 km 4 1 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Girskij nacionalnij park Shili gir Aravalli Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Ekoregion suhih listyanih lisiv Kathiavar Giru prostyagayetsya vid gir Aravalli na shid do gir Vindg ya ta richki Betva en na teritoriyi shtativ Gudzharat Radzhasthan ta Madg ya Pradesh Krim togo ekoregion ohoplyuye Girskij lis roztashovanij na pivostrovi Kathiavar v shtati Gudzharat Najvishoyu vershinoyu regionu ye gora Abu visotoyu 1722 m Na zahid vid regionu poshireni kolyuchi chagarniki ta lisi Pivnichno Zahidnoyi Indiyi na pivdennij shid suhi listyani lisi dolini Narmadi a na pivnichnij shid vologi listyani lisi dolini verhnogo Gangu Klimatred V mezhah ekoregionu perevazhaye spekotnij i posushlivij tropichnij klimat Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 550 do 700 mm bilshist z yakih prinosyat pivdenno zahidni musoni sho dmut v regioni z chervnya po veresen Vlitku temperaturi pidijmayutsya do 45 C a holodnimi zimovimi nochami voni mozhut opuskatisya do 0 C U visokogir yah Aravalli klimat bilsh proholodnij a na navitryanih pivdenno shidnih shilah vipadaye bilshe opadiv Florared Osnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye suhi listyani lisi vidovij sklad yakih zalezhit vid vologosti ta gruntiv Ci lisi skladayutsya z troh yarusiv a lisovij namet v nih roztashovanij na visoti vid 15 do 25 m nad zemleyu U bilsh zvolozhenih rajonah osnovu lisiv skladayut tikovi dereva Tectona grandis Takozh v cih lisah rostut bengalski ajvi Aegle marmelos pilchasti bosvelliyi en Boswellia serrata sandanovi dereva en Ougeinia oojeinense rizni vidi hurmi Diospyros spp malabarski bavovnyani dereva en Bombax ceiba indijski tragakanti en Sterculia urens amli Phyllanthus emblica volotisti dalbergiyi en Dalbergia lanceolaria subsp paniculata ta eliptichni terminaliyi en Terminalia elliptica V bilsh posushlivih rajonah tikovi lisi zminyuyutsya majzhe chistimi nasadzhennyami povislih anogejsusiv sv Anogeissus pendula inodi u poyednanni z akaciyami katehu en Senegalia catechu Na shilah skelyastih pagorbiv Aravalli ta v degradovanih landshaftah poshireni kolyuchi chagarniki ta ridkolissya v yakih rostut bezlisti molochayi Euphorbia caducifolia viyimchasti golonasinniki sv Gymnosporia emarginata senegalski akaciyi en Senegalia senegal mukullovi dereva en Commiphora wightii nepalski indigovi dereva en Wrightia tinctoria bili flyugeyi sv Flueggea leucopyrus chipki greviyi en Grewia tenax ta volohati greviyi en Grewia villosa Na beregah richok i strumkiv rostut indijski finikovi palmi en Phoenix sylvestris ta chervoni richkovi fikusi Ficus racemosa Bilshist endemikiv regionu zustrichayetsya v gorah Aravalli Sered takih roslin slid vidznachiti Dicliptera abuensis sv ta Veronica anagallis Faunared V mezhah ekoregionu meshkaye blizko 80 vidiv ssavciv ta blizko 300 vidiv ptahiv Najbilsh harakternim predstavnikom ekoregionu ye azijskij lev Panthera leo persica 3 Istorichno cej hizhak buv shiroko poshirenij v Pivdenno Zahidnij Aziyi ta Pivnichnij Indiyi odnak narazi vin obmezhenij Girskim nacionalnom parkom Stanom na 2020 rik populyaciya azijskih leviv narahovuvala 674 osobini Sered inshih hizhakiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti indijskogo leoparda Panthera pardus fusca azijskogo vovka Canis lupus pallipes ta smugastu giyenu Hyaena hyaena a takozh dribnishih zvichajnih shakaliv Canis aureus 4 ocheretyanih kotiv Felis chaus ta plyamisto rudih kotiv Prionailurus rubiginosus 5 V shidnij chastini ekoregionu zustrichayutsya bengalski tigri Panthera tigris tigris 6 ta vedmedi gubachi Melursus ursinus 7 Takozh v ekoregioni meshkayut indijski zambari Rusa unicolor nilgau Boselaphus tragocamelus aksisi Axis axis indijski gazeli abo chinkari Gazella bennettii chotirirogi antilopi Tetracerus quadricornis garni Antilope cervicapra diki svini Sus scrofa makaki rezusi Macaca mulatta indijski zajci Lepus nigricollis ta indijski yizhatci Hystrix indica Sered poshirenih v regioni ptahiv slid vidznachiti majzhe endemichnih bilokrilih sinic Machlolophus nuchalis a takozh ridkisnih indijskih drohv Ardeotis nigriceps ta indijskih florikaniv Sypheotides indicus Na beregah vodojm zustrichayutsya bolotyani krokodili Crocodylus palustris Zberezhennyared Ocinka 2017 roku pokazala sho 11 335 km abo 4 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Prirodnij zapovidnik Balaram Ambadzhi en Nacionalnij park Mukundara Hillz en vklyuchno iz Zapovidnikom dikoyi prirodi Dzhavahar Sagar ta Nacionalnim zapovidnikom Chambal en Zapovidnik Gandhi Sagar en Prirodnij zapovidnik Ghatigaon en Nacionalnij park Gir Prirodnij zapovidnik Dzhajsamund en Prirodnij zapovidnik Dzhambugoda en Prirodnij zapovidnik Kumbhalgar en Nacionalnij park Kuno en Nacionalnij park Madhav en Prirodnij zapovidnik gori Abu en Prirodnij zapovidnik Ramgarh en Nacionalnij park Ranthambor en Tigrovij zapovidnik Sariska en Prirodnij zapovidnik Sita Mata en Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 10 veresnya 2023 Singh H S Gibson L 2011 A conservation success story in the otherwise dire megafauna extinction crisis The Asiatic lion Panthera leo persica of Gir forest PDF Biological Conservation 144 5 1753 1757 doi 10 1016 j biocon 2011 02 009 Alam M S Khan J A Njoroge C H Kumar S Meena R L 2015 Food preferences of the Golden Jackal Canis aureus in the Gir National Park and Sanctuary Gujarat India Journal of Threatened Taxa 7 2 6927 6933 doi 10 11609 jott o3954 6927 33 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Pathak B J 1990 Rusty spotted Cat Felis rubiginosa Geoffroy a new record for Gir Wildlife Sanctuary and National Park Journal of the Bombay Natural History Society 87 8 Jhala Y V Qureshi Q Sinha P R red 2011 Status of tigers co predators and prey in India 2010 TR 2011 003 pp 302 PDF New Delhi Dehradun National Tiger Conservation Authority Govt of India and Wildlife Institute of India Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2012 Garshelis D L Joshi A R Smith J L D amp Rice C G Sloth Bear Conservation Action Plan Bears status survey and conservation action plan PDF Gland IUCN s 225 240 Arhiv originalu PDF za 23 lipnya 2011 Procitovano 18 kvitnya 2011 Posilannyared Khathiar Gir dry deciduous forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Khathiar Gir Dry Deciduous Forests One Earth Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Suhi listyani lisi Kathiavar Giru amp oldid 40946893