Пустеля долини Інду

Пустеля долини Інду (ідентифікатор WWF: IM1303) — індомалайський екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований в Пакистані. Ця пустеля є одним із найбільш негостинних регіонів Південної та Південно-Східної Азії.

Пустеля долини Інду

Ландшафт екорегіону
Екозона	Індомалайя
Біом	Пустелі і склерофітні чагарники
Статус збереження	відносно стабільний/відносно збережений
Назва WWF	IM1303
Межі	Колючі чагарники та ліси Північно-Західної Індії
Площа, км²	19 479
Країни	Пакистан
Охороняється	12 176 км² (63 %)
Розташування екорегіону (фіолетовим)

Географія

Екорегіон пустелі долини Інду охоплює територію площею 19 479 км², розташовану на північному заході пакистанської провінції Пенджаб, між річками Інд та Чинаб. В його межах переважає пустельний клімат (BWh за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується екстремальними коливаннями температур, від майже 0 °C взимку до понад 45 °C влітку. Середньорічна кількість опадів коливається від 640 до 760 мм, що дещо більше, ніж в пустелі Тар.

Незважаючи на суворі кліматичні умови, ця пустеля, разом із сусідньою пустелею Тар, є однією з найбільш густонаселених пустель у світі. Густота населення в екорегіоні становить близько 150 осіб/км², що приблизно в п'ять разів перевищує світові показники густоти населення пустель.

Флора і фауна

В пустелі долини Інду ростуть склерофітні чагарники та невисокі дерева. Серед поширених в регіоні рослин слід відзначити дерево гаф (Prosopis cineraria), ^[en] (Salvadora oleoides), ^[en] (Senegalia senegal), ^[en] (Albizia lebbeck), білу шовковицю (Morus alba), різні види каперців (Capparis spp.) та тамариксів (Tamarix spp.).

В межах екорегіону зустрічаються 32 види ссавців та 190 видів птахів. Серед великих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити азійського вовка (Canis lupus pallipes), смугасту гієну (Hyaena hyaena), звичайного каракала (Caracal caracal), індійського леопарда (Panthera pardus fusca) та пенджабського уріала (Ovis vignei punjabiensis). Характерним птахом регіону є сокіл турумті (Falco chicquera chicquera). Плазуни та земноводні в екорегіоні відсутні.

Збереження

Оцінка 2017 року показала, що 12 176 км², або 63 % екорегіону, є заповідними територіями. Основною природоохоронною територією екорегіону є Мисливський заповідник Тхал.

Примітки

1. Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
2. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 10 вересня 2023.

Посилання

• «Indus Valley Desert». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
• «Indus Valley Desert» — One Earth.