Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шипши́на іржа́ста (Rosa rubiginosa) — багаторічна рослина родини розових. Колючий чагарник середньої висоти із запашним листям та яскраво-рожевими квітами. Має їстівні плоди. Типовий представник флори Європи, поширений також в окремих областях Західної Азії, Північної Африки та інтродукований на інших континентах. Зростає на відкритих місцях: узліссях, схилах гір, у заростях інших чагарників. Належить до декоративних рослин, в садівництві цей вид використовують переважно як підщепу для сортів троянд. В окремих частинах вторинного ареалу шипшину іржасту розглядають як злісний бур'ян. Має обмежене використання як харчова, медоносна, лікарська та ефіроолійна рослина.
| Шипшина іржаста | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Троянда (Rosa) |
| Вид: | Шипшина іржаста (R. rubiginosa) |
| Біноміальна назва | |
| Rosa rubiginosa L., 1771 | |
| Синоніми | |
| Rosa eglanteria L. Rosa floribunda Steven | |
Назва
У Словнику українських наукових і народних назв судинних рослин Ю. Кобіва для цього виду наведені такі синонімічні народні назви як: ро́жа ржа́ва, ро́жа ясночерво́на, шипши́на іржа́сто-черво́на, шипши́на червонобу́ра, ро́жа ди́ка, шигарина, шипча́к. Назви «шипшина» і «шипчак» вказують на наявність колючок (шипів), якими густо вкриті пагони цього виду. Назви із включенням прикметників «ржава», «іржаста», «червоно-бура» вказують на іржавий колір нижнього боку листків, обумовлений великою кількістю залозистих волосків. Застосування прикметника «червоний» у назвах пов'язано із рожевим кольором квітів, яскравішим, ніж в інших видів шипшини.
Опис
Багаторічна рослина, нанофанерофіт. Листопадний кущ із компактною, оберненопірамідальною кроною, заввишки 120—150 см, рідше — до 2-3 м. Гілки на початку розвитку спрямовані вверх, потім вигинаються дугою. Пагони червонуваті або зелені, вкриті численними червонувато-бурими колючками двох типів — великими і малими. Великі колючки розташовані на зрілих пагонах, вони мають широку основу, серпасту форму (загнуті назад) та сильно стиснуті з боків. Малі колючки вкривають пагони будь-якого віку, вони тонкі, прямі, на молодих гілках, особливо на квітконосах, щетиноподібні, гнучкі, на старих гілках — тверді, голчасті.
Листки завдовжки 5—12 (частіше 7—9) см, чергові, непарнопірчасті, складені зазвичай із сімох листочків (інколи їх може бути п'ять або дев'ять). Черешок листка густо вкритий залозистими волосками і нечисленними загнутими назад дрібними колючками. Прилистки завдовжки 11—17 мм, завширшки 5—9 мм, опушені, мають залозки, розташовані переважно по краю та зісподу. Листочки 2—2,5 см завдовжки, 1—1,5 см завширшки, заокруглено-овальної або яйцеподібної форми, із заокругленою основою, двічіпилчастим краєм. Так само, як і прилистки, листочки зверху голі, гладенькі або із поодинокими розсіяними залозками, а по краю і з нижнього боку густо вкриті короткими залозистими волосками. На початку літа листя шипшини іржастої набуває вираженого яблучного запаху, який підсилюється під час дощу або від доторку.
Квітки можуть бути поодинокими або зібраними по 2—7 штук в негусті суцвіття — щитки. Приквітки завдовжки 6—18 мм, завширшки 5—10 мм, овально-ланцетні. Квітконіжки завдовжки 7-20 мм, залозисто-щетинчасті, рідше — голі. Чашолистки 9—17 мм завдовжки, 3—5 мм завширшки, пірчасті або ланцетні, знизу залозисто-щетинчасті, зверху густо опушені; під час достигання плодів вони спрямовані вбоки, після повного достигання частково опадають, хоча інколи можуть зберігатися цілком. Квітки актиноморфні, п'ятичленні, двостатеві, завширшки 1,8—3 (рідше до 5) см, яскраво-рожевого (рідше — блідо-рожевого) кольору зі світлішою основою, запашні. Тичинки численні, жовті, інколи залишаються на плодах. Маточка коротка, із опушеною приймочкою.
Плоди завдовжки 2—2,5 см (за іншими даними 1—1,6 см) та 0,8—1,3 см завширшки, ягодоподібні, зазвичай кулясті, рідше — видовжено-еліптичні, різко звужені під чашолистками, у нижній частині вкриті голкоподібними колючками і залозистими шпичаками. Зев плоду широкий — близько 2 мм завширшки. Колір плодів змінюється від зеленого, до жовтого і червоного при повній стиглості. Кожен плід містить численні тверді, жовті насінини завдовжки 4—7 мм. Поверхня насінин вкрита нечисленними тонкими білими волосками.
Число хромосом 2n=35.
Визначення
Шипшину іржасту легко сплутати з шипшиною звичайною та Rosa bracteata, які трапляються у схожих біотопах.
| Назва виду | Листки | Квітконіжки і чашолистки | Пелюстки | Плоди |
| Шипшина іржаста | Зісподу і по краях вкриті залозистими (липкими) волосками, мають негострі верхівки | Вкриті залозистими (липкими) волосками і дрібними колючками | Від яскраво- до блідо-рожевого із білою основою | Основа плоду іноді вкрита щетинками та (або) дрібними колючками |
|---|---|---|---|---|
| Шипшина звичайна | Здебільшого голі, із загостреними верхівками | Голі | Здебільшого блідо-рожеві, іноді яскраво-рожеві, однотонні | Голі |
| Rosa bracteata | Здебільшого голі, на верхньому боці листка можуть бути розсіяні волоски | Густо вкриті волосками та колючками | Білі | По всій поверхні вкриті волосками |
Поширення
Шипшина іржаста належить до представників атлантико-середземноморської флори. Первинний ареал цього виду охоплює всю Європу, майже збігаючись з її географічними кордонами, в тому числі включає ряд островів таких як Велика Британія, Балеарські острови, Сицилія тощо. Крім того, до нього входить велика частина Західної Азії — весь півострів Мала Азія, терени Ірану та Іраку, а також деякі країни Північної Африки, зокрема, Туніс. Водночас, у Європі у широтах, вищих за 61°, вона трапляється дуже рідко, а в Росії цей вид знайдено лише у Бєлгородській, Воронезькій, Саратовській та Ростовській областях. В Україні ця рослина зростає по всіх регіонах і належить до звичайних видів.
Як культурна рослина шипшина іржаста була розповсюджена на інших континентах, де окремі особини поширились за межі садків і створили дикі популяції. Такі осередки відомі на теренах Чилі, Аргентини, Нової Зеландії, на півдні Африки, зокрема, у Лесото, ПАР. В Австралії шипшина іржаста поширена в штатах Південна Австралія, Новий Південний Уельс, Вікторія, у прибережній та острівній частині Квінсленду, на південному заході штату Західна Австралія, на острові Тасманія. В Канаді її знаходили в провінціях Онтаріо та Нова Шотландія. В США цей вид натуралізований у штатах Міссурі, Джорджія, Канзас.
Екологія
Шипшина іржаста — світлолюбна, помірно морозостійка рослина, яка досить добре пристосована до високих температур та нетривалої посухи. Вона віддає перевагу помірно зволоженим, добре розвиненим і прогрітим ґрунтам, як правило, супіщаним, суглинистим, кам'янистим, але завжди із високим вмістом кальцію. Типовими біотопами цього виду є узлісся, кам'янисті схили гір, сухі луки, в тому числі й такі, що розвинулись на вапнякових, лужних ґрунтах, чагарникові зарості, узбіччя доріг, гірські пасовища. В цих осередках шипшина іржаста входить до рослинних угруповань союзу Berberidion асоціації Pruno-Ligustretum. У горах (наприклад, Альпах) цей вид підіймається до висот 750—1700 (2000) м, що значною мірою пов'язано зі здатністю схилів до нагрівання. Натомість, у Канаді з її доволі холодним кліматом, шипшину іржасту не знаходили вище за 533 м. В Австралії цей чагарник почав заселяти нетипові для нього біотопи, наприклад, світлі склерофітні ліси, а у горах цієї країни він сягає рівня субальпійських пасовищ.
В помірному поясі Європи вегетація розпочинається у квітні, триває до кінця вересня — початку жовтня. Швидкість розвитку кущів цього виду від середньої до повільної, перше цвітіння відбувається приблизно у віці 6 років. Вид розмножується насінням та вегетативно. У природі переважає насіннєвий спосіб розмноження, подекуди можливе розмноження кореневими паростками. У садівництві шипшину іржасту розмножують лише вегетативно, при цьому окрім кореневих паростків широко застосовують живцювання.
Цвітіння у різних частинах ареалу відбувається у травні — серпні, в Україні цей вид шипшини квітне у червні. Його запашні квіти приваблюють різноманітних комах, в тому числі жуків-бронзівок, мух-дзюрчалок та медоносних бджіл.
Плоди достигають у вересні — жовтні. В їхньому розповсюдженні велику роль відіграють звіри й птахи, які, живлячись ягодами, виділяють із послідом неушкоджене насіння, яке, таким чином, поширюється на значні відстані. Саме зоохорія стала одним із чинників успішного розмноження цього чагарника за межами основного ареалу: дослідники відмічали, що значну кількість насіння на пасовищах Нової Зеландії залишають із послідом посуми та лисиці. На теренах Європи серед споживачів плодів відмічені різні види дроздів, омелюхів, зеленяк, нориця руда.
Плодами шипшини іржастої живиться гусінь . З числа паразитів на цьому виді відмічений грибок . Разом з тим, шипшина іржаста стійка до небезпечної для культурних троянд іржі, яку викликає грибок .
Використання
Шипшину іржасту здавна використовують у садівництві. Оскільки її квіти відносно невеликі, своїми декоративними якостями вона суттєво поступається культурним трояндам, а тому в дикому вигляді її майже не висаджують у садках. Натомість, цей вид добре зарекомендував себе як підщепа для благородних сортів. Оскільки він невибагливий і стійкий до іржі, від якої сильно потерпають культурні сорти, то щепленні на цей кущ живці частково набувають стійкості до несприятливих умов довкілля. До переваг шипшини іржастої як підщепи слід віднести зимостійкість та незначну кількість прикореневих паростків. В XIX столітті в США побутувала оригінальна практика створення кореневласних троянд із використанням шипшини іржастої як тимчасової підщепи. Для цього культурні сорти щепили на короткий саджанець шипшини, який поступово заглиблювали в ґрунт — з часом на верхній (сортовій) частині саджанця з'являлися власні корені.
Втім, шипшина іржаста і сама стала батьківською формою для кількох сортів паркових троянд, значна частина яких виведена ще у XIX столітті в Англії. Ці сорти об'єднують в групу Hybrid Eglanteria. Вони вирізняються більшими, ніж у диких особин, розмірами квітів (до 6 см завширшки), різноманітним забарвленням (рожевим, рожево-червоним, рожево-помаранчевим), збільшеною кількістю пелюсток (махрові, напівмахрові квіти), приємним слабким запахом. Кущі цих сортів можуть бути різного розміру, але переважають сильнорослі, їм, як і дикій формі, притаманний яблучний запах листя. Втім, культурні сорти шипшини іржастої втратили ряд корисних властивостей батьківського виду: вони не стійкі морозів і грибкових захворювань, вирізняться нетривалим цвітінням. Використовують їх обмежено, здебільшого для створення живоплотів і групових насаджень.
Певне значення цей вид має і як медонос, втім, через невелику проективну площу заростей у бджільництві цей вид є джерелом підтримуючого, а не товарного медозбору. В Тунісі із квітів шипшини іржастої отримують ароматизовану воду. В європейських країнах, а також в країнах, де цей вид поширився у дикій природі, його плоди збирають і консервують різними способами: готують джем або в сушеному вигляді варять з них своєрідний вітамінний узвар. Там, де площі шипшинових заростей великі, їх використовують задля промислового видобутку . Цей продукт являє собою жирну олію темного кольору зі специфічним запахом, яку вичавлюють із лущеного насіння. Він діє на шкіру живильно, омолоджуюче, ранозагоювально, зменшує негативні наслідки рубцювання ран, розгладжує неглибокі зморшки. Шипшинова олія входить до складу косметичних засобів, в першу чергу, кремів.
Слід зазначити, що в місцевостях із помірним та субтропічним кліматом, близьким до того, що існує в первинному ареалі, цей вид почуває себе дуже добре і створює не просто стійкі, а, навіть, агресивні осередки, маючи тенденцію до пригнічення місцевої флори. У зв'язку з цим в Новій Зеландії, ПАР та деяких штатах Австралії заборонений продаж насіння і саджанців шипшини іржастої.
Синоніми
|
|
Джерела
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11 червня 2017.
- Rosa rubiginosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- . Энциклопедия декоративных садовых растений ((рос.)) . Архів оригіналу за 17 січня 2010. Процитовано 11 червня 2017.
- jb.utad.pt ((порт.)) . Архів оригіналу за 13 грудня 2016. Процитовано 11 червня 2017.
- www.floravascular.com ((порт.)) . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 11 червня 2017.
- Хромосомные числа цветковых растений. — Л.: Наука, 1969. — 927 с. (рос.)
- . keyserver.lucidcentral.org ((англ.)) . Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 11 червня 2017.
- . eol.org ((англ.)) . Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 11 червня 2017.
- Władysław Matuszkiewicz: Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roślinnych Polski. Warszawa: Wyd. Naukowe PWN, 2006. (пол.)
- Былов В. Н., Михайлов Н. Л., Сурина Е. И. Розы. Итоги интродукции. — М. : Наука, 1988. з джерела 17 жовтня 2012(рос.)
- The Plant List (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shipshi na irzha sta Rosa rubiginosa bagatorichna roslina rodini rozovih Kolyuchij chagarnik serednoyi visoti iz zapashnim listyam ta yaskravo rozhevimi kvitami Maye yistivni plodi Tipovij predstavnik flori Yevropi poshirenij takozh v okremih oblastyah Zahidnoyi Aziyi Pivnichnoyi Afriki ta introdukovanij na inshih kontinentah Zrostaye na vidkritih miscyah uzlissyah shilah gir u zarostyah inshih chagarnikiv Nalezhit do dekorativnih roslin v sadivnictvi cej vid vikoristovuyut perevazhno yak pidshepu dlya sortiv troyand V okremih chastinah vtorinnogo arealu shipshinu irzhastu rozglyadayut yak zlisnij bur yan Maye obmezhene vikoristannya yak harchova medonosna likarska ta efiroolijna roslina Shipshina irzhasta Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Rozocviti Rosales Rodina Troyandovi Rosaceae Rid Troyanda Rosa Vid Shipshina irzhasta R rubiginosa Binomialna nazva Rosa rubiginosa L 1771 Sinonimi Rosa eglanteria L Rosa floribunda StevenNazvaU Slovniku ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiva dlya cogo vidu navedeni taki sinonimichni narodni nazvi yak ro zha rzha va ro zha yasnochervo na shipshi na irzha sto chervo na shipshi na chervonobu ra ro zha di ka shigarina shipcha k Nazvi shipshina i shipchak vkazuyut na nayavnist kolyuchok shipiv yakimi gusto vkriti pagoni cogo vidu Nazvi iz vklyuchennyam prikmetnikiv rzhava irzhasta chervono bura vkazuyut na irzhavij kolir nizhnogo boku listkiv obumovlenij velikoyu kilkistyu zalozistih voloskiv Zastosuvannya prikmetnika chervonij u nazvah pov yazano iz rozhevim kolorom kvitiv yaskravishim nizh v inshih vidiv shipshini OpisKolyuchki dvoh tipiv na zimovomu pagoni Bagatorichna roslina nanofanerofit Listopadnij kush iz kompaktnoyu obernenopiramidalnoyu kronoyu zavvishki 120 150 sm ridshe do 2 3 m Gilki na pochatku rozvitku spryamovani vverh potim viginayutsya dugoyu Pagoni chervonuvati abo zeleni vkriti chislennimi chervonuvato burimi kolyuchkami dvoh tipiv velikimi i malimi Veliki kolyuchki roztashovani na zrilih pagonah voni mayut shiroku osnovu serpastu formu zagnuti nazad ta silno stisnuti z bokiv Mali kolyuchki vkrivayut pagoni bud yakogo viku voni tonki pryami na molodih gilkah osoblivo na kvitkonosah shetinopodibni gnuchki na starih gilkah tverdi golchasti Listki zavdovzhki 5 12 chastishe 7 9 sm chergovi neparnopirchasti skladeni zazvichaj iz simoh listochkiv inkoli yih mozhe buti p yat abo dev yat Chereshok listka gusto vkritij zalozistimi voloskami i nechislennimi zagnutimi nazad dribnimi kolyuchkami Prilistki zavdovzhki 11 17 mm zavshirshki 5 9 mm opusheni mayut zalozki roztashovani perevazhno po krayu ta zispodu Listochki 2 2 5 sm zavdovzhki 1 1 5 sm zavshirshki zaokrugleno ovalnoyi abo yajcepodibnoyi formi iz zaokruglenoyu osnovoyu dvichipilchastim krayem Tak samo yak i prilistki listochki zverhu goli gladenki abo iz poodinokimi rozsiyanimi zalozkami a po krayu i z nizhnogo boku gusto vkriti korotkimi zalozistimi voloskami Na pochatku lita listya shipshini irzhastoyi nabuvaye virazhenogo yabluchnogo zapahu yakij pidsilyuyetsya pid chas doshu abo vid dotorku Kvitki mozhut buti poodinokimi abo zibranimi po 2 7 shtuk v negusti sucvittya shitki Prikvitki zavdovzhki 6 18 mm zavshirshki 5 10 mm ovalno lancetni Kvitkonizhki zavdovzhki 7 20 mm zalozisto shetinchasti ridshe goli Chasholistki 9 17 mm zavdovzhki 3 5 mm zavshirshki pirchasti abo lancetni znizu zalozisto shetinchasti zverhu gusto opusheni pid chas dostigannya plodiv voni spryamovani vboki pislya povnogo dostigannya chastkovo opadayut hocha inkoli mozhut zberigatisya cilkom Kvitki aktinomorfni p yatichlenni dvostatevi zavshirshki 1 8 3 ridshe do 5 sm yaskravo rozhevogo ridshe blido rozhevogo koloru zi svitlishoyu osnovoyu zapashni Tichinki chislenni zhovti inkoli zalishayutsya na plodah Matochka korotka iz opushenoyu prijmochkoyu Plodi zavdovzhki 2 2 5 sm za inshimi danimi 1 1 6 sm ta 0 8 1 3 sm zavshirshki yagodopodibni zazvichaj kulyasti ridshe vidovzheno eliptichni rizko zvuzheni pid chasholistkami u nizhnij chastini vkriti golkopodibnimi kolyuchkami i zalozistimi shpichakami Zev plodu shirokij blizko 2 mm zavshirshki Kolir plodiv zminyuyetsya vid zelenogo do zhovtogo i chervonogo pri povnij stiglosti Kozhen plid mistit chislenni tverdi zhovti nasinini zavdovzhki 4 7 mm Poverhnya nasinin vkrita nechislennimi tonkimi bilimi voloskami Chislo hromosom 2n 35 Viznachennya Shipshinu irzhastu legko splutati z shipshinoyu zvichajnoyu ta Rosa bracteata yaki traplyayutsya u shozhih biotopah Nazva vidu Listki Kvitkonizhki i chasholistki Pelyustki PlodiTablicya dlya viznachennya shipshini irzhastoyi Shipshina irzhasta Zispodu i po krayah vkriti zalozistimi lipkimi voloskami mayut negostri verhivki Vkriti zalozistimi lipkimi voloskami i dribnimi kolyuchkami Vid yaskravo do blido rozhevogo iz biloyu osnovoyu Osnova plodu inodi vkrita shetinkami ta abo dribnimi kolyuchkami Shipshina zvichajna Zdebilshogo goli iz zagostrenimi verhivkami Goli Zdebilshogo blido rozhevi inodi yaskravo rozhevi odnotonni Goli Rosa bracteata Zdebilshogo goli na verhnomu boci listka mozhut buti rozsiyani voloski Gusto vkriti voloskami ta kolyuchkami Bili Po vsij poverhni vkriti voloskamiPoshirennyaSkladnij listok shipshini irzhastoyi Shipshina irzhasta nalezhit do predstavnikiv atlantiko seredzemnomorskoyi flori Pervinnij areal cogo vidu ohoplyuye vsyu Yevropu majzhe zbigayuchis z yiyi geografichnimi kordonami v tomu chisli vklyuchaye ryad ostroviv takih yak Velika Britaniya Balearski ostrovi Siciliya tosho Krim togo do nogo vhodit velika chastina Zahidnoyi Aziyi ves pivostriv Mala Aziya tereni Iranu ta Iraku a takozh deyaki krayini Pivnichnoyi Afriki zokrema Tunis Vodnochas u Yevropi u shirotah vishih za 61 vona traplyayetsya duzhe ridko a v Rosiyi cej vid znajdeno lishe u Byelgorodskij Voronezkij Saratovskij ta Rostovskij oblastyah V Ukrayini cya roslina zrostaye po vsih regionah i nalezhit do zvichajnih vidiv Yak kulturna roslina shipshina irzhasta bula rozpovsyudzhena na inshih kontinentah de okremi osobini poshirilis za mezhi sadkiv i stvorili diki populyaciyi Taki oseredki vidomi na terenah Chili Argentini Novoyi Zelandiyi na pivdni Afriki zokrema u Lesoto PAR V Avstraliyi shipshina irzhasta poshirena v shtatah Pivdenna Avstraliya Novij Pivdennij Uels Viktoriya u priberezhnij ta ostrivnij chastini Kvinslendu na pivdennomu zahodi shtatu Zahidna Avstraliya na ostrovi Tasmaniya V Kanadi yiyi znahodili v provinciyah Ontario ta Nova Shotlandiya V SShA cej vid naturalizovanij u shtatah Missuri Dzhordzhiya Kanzas EkologiyaKvitka tipovogo zabarvlennya Shipshina irzhasta svitlolyubna pomirno morozostijka roslina yaka dosit dobre pristosovana do visokih temperatur ta netrivaloyi posuhi Vona viddaye perevagu pomirno zvolozhenim dobre rozvinenim i progritim gruntam yak pravilo supishanim suglinistim kam yanistim ale zavzhdi iz visokim vmistom kalciyu Tipovimi biotopami cogo vidu ye uzlissya kam yanisti shili gir suhi luki v tomu chisli j taki sho rozvinulis na vapnyakovih luzhnih gruntah chagarnikovi zarosti uzbichchya dorig girski pasovisha V cih oseredkah shipshina irzhasta vhodit do roslinnih ugrupovan soyuzu Berberidion asociaciyi Pruno Ligustretum U gorah napriklad Alpah cej vid pidijmayetsya do visot 750 1700 2000 m sho znachnoyu miroyu pov yazano zi zdatnistyu shiliv do nagrivannya Natomist u Kanadi z yiyi dovoli holodnim klimatom shipshinu irzhastu ne znahodili vishe za 533 m V Avstraliyi cej chagarnik pochav zaselyati netipovi dlya nogo biotopi napriklad svitli sklerofitni lisi a u gorah ciyeyi krayini vin syagaye rivnya subalpijskih pasovish V pomirnomu poyasi Yevropi vegetaciya rozpochinayetsya u kvitni trivaye do kincya veresnya pochatku zhovtnya Shvidkist rozvitku kushiv cogo vidu vid serednoyi do povilnoyi pershe cvitinnya vidbuvayetsya priblizno u vici 6 rokiv Vid rozmnozhuyetsya nasinnyam ta vegetativno U prirodi perevazhaye nasinnyevij sposib rozmnozhennya podekudi mozhlive rozmnozhennya korenevimi parostkami U sadivnictvi shipshinu irzhastu rozmnozhuyut lishe vegetativno pri comu okrim korenevih parostkiv shiroko zastosovuyut zhivcyuvannya Cvitinnya u riznih chastinah arealu vidbuvayetsya u travni serpni v Ukrayini cej vid shipshini kvitne u chervni Jogo zapashni kviti privablyuyut riznomanitnih komah v tomu chisli zhukiv bronzivok muh dzyurchalok ta medonosnih bdzhil Plodi dostigayut u veresni zhovtni V yihnomu rozpovsyudzhenni veliku rol vidigrayut zviri j ptahi yaki zhivlyachis yagodami vidilyayut iz poslidom neushkodzhene nasinnya yake takim chinom poshiryuyetsya na znachni vidstani Same zoohoriya stala odnim iz chinnikiv uspishnogo rozmnozhennya cogo chagarnika za mezhami osnovnogo arealu doslidniki vidmichali sho znachnu kilkist nasinnya na pasovishah Novoyi Zelandiyi zalishayut iz poslidom posumi ta lisici Na terenah Yevropi sered spozhivachiv plodiv vidmicheni rizni vidi drozdiv omelyuhiv zelenyak noricya ruda Plodami shipshini irzhastoyi zhivitsya gusin Z chisla parazitiv na comu vidi vidmichenij gribok Razom z tim shipshina irzhasta stijka do nebezpechnoyi dlya kulturnih troyand irzhi yaku viklikaye gribok VikoristannyaStigli plodi na yakih vidno harakterni zalishki tichinok i chasholistkiv Shipshinu irzhastu zdavna vikoristovuyut u sadivnictvi Oskilki yiyi kviti vidnosno neveliki svoyimi dekorativnimi yakostyami vona suttyevo postupayetsya kulturnim troyandam a tomu v dikomu viglyadi yiyi majzhe ne visadzhuyut u sadkah Natomist cej vid dobre zarekomenduvav sebe yak pidshepa dlya blagorodnih sortiv Oskilki vin nevibaglivij i stijkij do irzhi vid yakoyi silno poterpayut kulturni sorti to sheplenni na cej kush zhivci chastkovo nabuvayut stijkosti do nespriyatlivih umov dovkillya Do perevag shipshini irzhastoyi yak pidshepi slid vidnesti zimostijkist ta neznachnu kilkist prikorenevih parostkiv V XIX stolitti v SShA pobutuvala originalna praktika stvorennya korenevlasnih troyand iz vikoristannyam shipshini irzhastoyi yak timchasovoyi pidshepi Dlya cogo kulturni sorti shepili na korotkij sadzhanec shipshini yakij postupovo zagliblyuvali v grunt z chasom na verhnij sortovij chastini sadzhancya z yavlyalisya vlasni koreni Vtim shipshina irzhasta i sama stala batkivskoyu formoyu dlya kilkoh sortiv parkovih troyand znachna chastina yakih vivedena she u XIX stolitti v Angliyi Ci sorti ob yednuyut v grupu Hybrid Eglanteria Voni viriznyayutsya bilshimi nizh u dikih osobin rozmirami kvitiv do 6 sm zavshirshki riznomanitnim zabarvlennyam rozhevim rozhevo chervonim rozhevo pomaranchevim zbilshenoyu kilkistyu pelyustok mahrovi napivmahrovi kviti priyemnim slabkim zapahom Kushi cih sortiv mozhut buti riznogo rozmiru ale perevazhayut silnorosli yim yak i dikij formi pritamannij yabluchnij zapah listya Vtim kulturni sorti shipshini irzhastoyi vtratili ryad korisnih vlastivostej batkivskogo vidu voni ne stijki moroziv i gribkovih zahvoryuvan viriznyatsya netrivalim cvitinnyam Vikoristovuyut yih obmezheno zdebilshogo dlya stvorennya zhivoplotiv i grupovih nasadzhen Rozchavlenij plid zbilsheno v yakomu vidno nasinini vkriti korotkimi voloskami Pevne znachennya cej vid maye i yak medonos vtim cherez neveliku proektivnu ploshu zarostej u bdzhilnictvi cej vid ye dzherelom pidtrimuyuchogo a ne tovarnogo medozboru V Tunisi iz kvitiv shipshini irzhastoyi otrimuyut aromatizovanu vodu V yevropejskih krayinah a takozh v krayinah de cej vid poshirivsya u dikij prirodi jogo plodi zbirayut i konservuyut riznimi sposobami gotuyut dzhem abo v sushenomu viglyadi varyat z nih svoyeridnij vitaminnij uzvar Tam de ploshi shipshinovih zarostej veliki yih vikoristovuyut zadlya promislovogo vidobutku Cej produkt yavlyaye soboyu zhirnu oliyu temnogo koloru zi specifichnim zapahom yaku vichavlyuyut iz lushenogo nasinnya Vin diye na shkiru zhivilno omolodzhuyuche ranozagoyuvalno zmenshuye negativni naslidki rubcyuvannya ran rozgladzhuye negliboki zmorshki Shipshinova oliya vhodit do skladu kosmetichnih zasobiv v pershu chergu kremiv Slid zaznachiti sho v miscevostyah iz pomirnim ta subtropichnim klimatom blizkim do togo sho isnuye v pervinnomu areali cej vid pochuvaye sebe duzhe dobre i stvoryuye ne prosto stijki a navit agresivni oseredki mayuchi tendenciyu do prignichennya miscevoyi flori U zv yazku z cim v Novij Zelandiyi PAR ta deyakih shtatah Avstraliyi zaboronenij prodazh nasinnya i sadzhanciv shipshini irzhastoyi SinonimiRosa rubiginosa Brot Rosa rubiginosa Coss ex D s gl Rosa rubiginosa Webb ex Ball Rosa rubiginosa Ledeb Rosa rubiginosa Jacq Rosa rubiginosa Britton amp N E Br Rosa rubiginosa Sm Rosa rubiginosa M Bieb Rosa rubiginosa var amphadena R Keller Rosa rubiginosa var amphiadena R Keller Rosa rubiginosa var arabica Cr p ex Boiss Rosa rubiginosa subsp columnifera Schwertschl Rosa rubiginosa f gremlii H Christ Rosa rubiginosa var imitans R Keller Rosa rubiginosa var leiostyla H Christ Rosa rubiginosa var licostyla H Christ Rosa rubiginosa var liostyla R Keller Rosa rubiginosa var liostyla H Christ Rosa rubiginosa var nemoralis Leman Thory Rosa rubiginosa var resinosa Wallr Rosa rubiginosa var rotundifolia A Rau Rosa rubiginosa f sassnowskyana Regel Rosa rubiginosa subsp thuretii Burnat amp Gremli H Christ Rosa floribunda StevenDzherela Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2017 Rosa rubiginosa Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Enciklopediya dekorativnyh sadovyh rastenij ros Arhiv originalu za 17 sichnya 2010 Procitovano 11 chervnya 2017 jb utad pt port Arhiv originalu za 13 grudnya 2016 Procitovano 11 chervnya 2017 www floravascular com port Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 11 chervnya 2017 Hromosomnye chisla cvetkovyh rastenij L Nauka 1969 927 s ros keyserver lucidcentral org angl Arhiv originalu za 19 chervnya 2017 Procitovano 11 chervnya 2017 eol org angl Arhiv originalu za 24 lipnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2017 Wladyslaw Matuszkiewicz Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski Warszawa Wyd Naukowe PWN 2006 pol Bylov V N Mihajlov N L Surina E I Rozy Itogi introdukcii M Nauka 1988 z dzherela 17 zhovtnya 2012 ros The Plant List angl