Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Кам'янці-Бузькій — культова споруда, збудована на початку ХХ ст. у Кам'янці-Бузькій Львівської області. Занесений до Реєстру пам'яток України місцевого значення за охоронним номером 846-М.
| Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії | |
|---|---|
 Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії | |
| 50°06′37″ пн. ш. 24°20′35″ сх. д. / 50.110389° пн. ш. 24.34306° сх. д.Координати: 50°06′37″ пн. ш. 24°20′35″ сх. д. / 50.110389° пн. ш. 24.34306° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Львівська область, Кам'янка-Бузька |
| Архітектор | Теодор Мар'ян Тальовський |
| Інженер | Ян Новорита |
| Початок будівництва | 14 травня 1911/серпень 1914 |
| Кінець будівництва | 16 травня 1929 |
| Вартість | 200.000 ринських |
| Стиль | неоготика |
| Належність | РКЦ |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Адреса | Львівська область, Кам'янка-Бузька, вул. Хомина 5 |
  Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Кам'янка-Бузька) (Україна) | |
 Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у Вікісховищі | |
Історія
Існує декілька вірогідних дат закладення католицької парафії у Кам'янці-Бузькій (Кам'янці-Струмиловій) — 1432, 1471, 1473, коли згадано капеланів Григорія і Яна Бустаза, які могли бути капеланами замкової каплиці). Засновник міста Юрій Струмило разом з парафією фундував парафіяльний шпиталь Святого Духа. Зведений при ньому на передмісті Глинсько костел Святої Трійці і Святого Духа виконував роль парафіяльного костелу.
З фундації короля 1600 при костелі було відновлено препозитуру з колегіумом мансионаріїв. При костелі діяло братство святої Анни, до XVIII ст. парафіяльна школа. 3 березня 1627 Пйотр Пєньонжек фундував при костелі вікаріат. Владислав IV Ваза поновив і розширив 8 травня 1633 фундацію парафії. Крім наданих Юрієм Струмилом земель було надано дозвіл на вирубування дерев, вільний вилов риби та інше. Король 30 вересня 1641 передав парафіяльному костелу літургійні речі зі знищеної замкової каплиці. У XVII ст. при шпиталі існував фонд, з якого давали позики під процент. Ян ІІІ Собеський після пожежі звільнив шпиталь від усіх повинностей на користь міста. Август III Фрідріх 23 вересня 1760 підтвердив усі привілеї і маєтності шпиталю.
Декотрі автори називають 28 травня 1723 датою третьої фундації парафії. Парафія належала до Львівського деканату. Після реформи Львівської архідієцезії у 1765 перенесена до деканату Буського, з 1843 року — Глинянського. Наприкінці ХІХ ст. до парафії належало 38 селищ.
1873 року Якуб Новаковський відкрив при парафії читальню і музей мистецтв. Впродовж ХІХ ст. у більшості поселень парафії було збудовано каплиці, які обслуговували парафіяльні священики.
Костел
Костел Святої Трійці і святого Духа XV ст. фундації Юрія Струмила був дерев'яним, декілька разів пошкоджувався і відновлювався. Остаточно його спалили у 1627 році татари. З фундації Владислава IV Вази у 1633 році збудували неподалік ринкової площі костел Успення Пресвятої Богородиці.
З 1716 почали будувати новий костел. У протоколі візитації архієпископа Яна Скарбека у 1718 році зазначено, що стіни довкола діючого старого з одним вівтарем зводять нового костелу з фундації Самуеля Сулімірського і кам'янського старости, генерала . У 1722 році старий костел вже не згадували, а новий надалі будували. При візитації архієпископа Миколая Вижицького 1741 костел ще не завершили і не освятили. Були відсутні вівтарі, бабинець, орган. Від коронного писаря Міхала Юзефа Жевуського вимагали повернути 3000 золотих, обіцяних Сулімірським. На 1757 о. Кароль Сєправський описав костел у формі латинського хреста з двома бічними купольними каплицями Ісуса Розіп'ятого (шести- і восьмигранною) і св. Яна Непомуцена, 7 вівтарями, що частково походили з давнього костелу. Лише 3 серпня 1766 під час візитації архієпископ Вацлав Сєраковський освятив костел, у якому було 5 вівтарів. При цьому до головного вівтаря помістили реліквії трьох святих. На той час підвалини костелу, гонтове покриття стін вже було спорохнявілим. З 1767 пробощем храму впродовж 48 років був о. Ігнацій Треттер, буський декан — заможна людина, яка багато зробила для відновлення костелу, зокрема: замінили лави, збудували сигнатурку, новий бабинець (1778), покрили дах новим ґонтом 1784, 1812, замінили підлогу, орган, встановили двері. Через поганий стан 1784 розібрали бічну каплицю Ісуса Розіп'ятого. Через незадовільний стан невеликого костелу 1806 вперше постало питання будівництва мурованого храму, для чого почали збір коштів, матеріалів. Але смерть власника міста Йозефа Міра (1809), Треттера (1815) підготовку будівництва зупинили. Візитація 1821 відзначила поганий стан костелу, який 28 травня 1822 почали розбирати. Богослужіння проходили у церкві Св. Миколая.
Декан і пробощ буський Олександр Горецький 3 серпня 1822 освятив наріжний камінь нового костелу з чотирьохпрясловою навою, однопрясловим пресбітерієм і апсидою. При візитації 1822 архієпископ Анджей Анквіч побачив лише збудовані мури стін, які він назвав замалими для кількості вірних, як і вікна. Збудоване у вересні-листопаді 1832 склепіння виявилось неякісним і його розібрали. Майстер Францішек Раганович з Сеняви у 1833 році вимурував нове склепіння, у 1834 вежу, дахи покрили бляхою. З старого костелу перенесли вівтар, амвон. Через декілька років склепіння «зарисувалось» тріщинами, після чого костел закрили. Будівлю посилили у 1869 році контрфорсами, підсилили склепіння. На 1874 знову ремонтували костел, відновлювали вівтарі під нові образи. Було встановлено барельєф Богоматері з Мюнхену, фігуру Ісуса з Тиролю. Майстер сажотрусів Матвій Залуцький 1890 фундував вівтар Яна Непомуцена після виграшу у лотереї. У січні 1893 вперше постало питання будівництва нового костелу. Пробощ о. Ян Чирек купив 1900 город на схід від існуючого костелу. На час будівництва було вирішено спочатку збудувати для віруючих костел св. Духа. (1908–1909)
Неоготичний костел
Архітектор Теодор-Мар'ян Тальовський у липні 1901 виготовив проект неоготичного костелу. Інтер'єр мали виконати з нетинькованої цегли з профілями, декоративними елементами з бетону. Архітектор був автором проекту костелу святої Єлизавети у Львові. Вартість становила 200.000 ринських. Підготовчі роботи роботи розпочали у серпні 1910, а 14 травня 1911 єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь. Роботами керував Вінцент Беднарський з Радомишля, а контролював будівництво архітектор Ян Новорита зі Львова. Відносно проекту костел будували коротшим на одне прясло. На листопад 1913 завершили будівництво мурів, покритих дахом з бляхою крім вежі. Пробощ о. Ян Чирек 28 грудня 1913 освятив вівтар, що походив з старого костелу (вівтар Яна Непомуцена. 1890). У цей час розпочали оздоблення інтер'єру. Вітражі для вікон замовили у краківській фірмі Зелінського, причому на вітражах помістили імена офіродавців — Матір Божа з Лурду (Карл і Софія Познанські), Ісус-огородник (Ізидор і Анна Цесніцькі), свв. Войцех і Станіслав (вікарій Станіслав Попкевич), орнаментальні вітражі в нефах Йозеф Зєралко, Йозеф і Катерина Купчинські, Юзеф Сладкі.
На початку Першої світової війни при відступі російське військо вивезло у червні 1915 до Києва пробоща, дзвони, а у липні-серпні 1915 їхня артилерія зруйнувала вежу, пошкодила дахи, мури, знищила вітражі, плебанію. Наприкінці війни розпочали відновлення храму, зокрема відбудували вежу у спрощених формах. В час україно-польської війни 1919 польська артилерія пошкодила склепіння. Після завершення війни фірма Зелінського виготовила нові вітражі на старі теми з фундації К. і С. Познанських і С. Попкевича, встановлені до 22 грудня 1921 столярем Станіславом Брошковським. Вітраж «Ян з Дуклі і Св. Ян p Канти» фундував о. Й. Сольський з США, «Матір Божа Остробрамська і св. Казимир» родина Віслоцьких. Головний вівтар почав виготовляти Ян Рарогєвич із Переворська (пом. 1926) і завершив 1928 Ян Войтович із Перемишлян, який відновив музичний хор, амвон. Було встановлено 6 нових дзвонів, проведено електричне освітлення. Архієпископ Болеслав Твардовський 16 травня 1929 консекрував костел. Ще два орнаментальні вітражі було виготовлено у 1930-х роках, з яких один встановили 1932, а встановленню іншого 1939 завадив початок війни.
Під час війни костел не потерпів. До липня 1946 священики виїхали до ПНР, забравши літургічне приладдя, тканини, орнати, барельєфи. Костел був зачинений і використовувався як зерносховище, магазин меблів, сортивного спорядження, пунк заправки сифонів. У 1969 згоріло покриття вежі. 18 листопада 1989 будівлю передали віруючим РКЦ. Першим пробощем став о. Володислав Дерунов. Впродовж 1990-х тривав ремонт храму. До костелу 1996 урочисто внесли стару копію чудотворного образу Ісуса Христа Милятинського з львівської катедри. Архієпископ Мар'ян Яворський 14 вересня 1997 увінчав образ коронами, посвяченими Іваном Павлом II.
Костел у формі латинського хреста отримав з чотирьохпрясловим тринавним псевдобазиліковим корпусом, двопрясловий пресбітерій з п'ятигранним завершенням. Однопрясловий трансепт з тригранним завершенням рамен. Фасад формує вежа з простим порталом проходу на рівні першого ярусу, на рівні другого ярусу музичним хором, відкритим в інтер'єр, триярусною дзвіницею з великим вікном, площина якої має трикутне завершення з фігурою Розіп'ятого Ісуса. Її почав виготовляти Річард Пліха у 1913 році, завершив у 1922 Францішек Ясковський. Фігура була копією фігури з фасаду львівського костелу Церква святих Ольги і Єлизавети авторства Петра Війтовича. Пристоячі фігури св. Петра і Павла так і не розпочали виготовляти. По сторонах вежі до початку дзвіниці розміщено два квадратні корпуси з сходами на музичні хори, дзвіницю. Вгорі на них розміщено невеликі каплички.
На відміну від проекту інтер'єр костелу потинькували і побілили. Склепіння центральної нави через брак верхніх вікон є затемненою, оскільки освітлюється лише через низькі арки з вікон низьких бічних нефів. Крім головного вівтаря з коронованим образом Ісуса Христа Милятинського у костелі розміщено вівтарі Найсв. Серця Ісуса з Розп'яттям 1741 року. Вівтар св. Терези походить з старого костелу. 1890. Вівтар Матері Божої Болісної оздоблено гіпсовим барельєфом, вкритим поліхромією. Головний вівтар відносять до одного з найкращих зразків неоготики.
Світлини
-
![image]()
Головний фасад -
![image]()
Кутовий вигляд -
![image]()
Розп'яття з фасаду костелу -
![image]()
Головний вівтар -
![image]()
Портал
Примітки
- [en]
Джерела
- Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Krakow, 2003. — T.11. — S. 131—149. (пол.)
Посилання
- Кам'янка-Бузька [ 4 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- 195. Костел Успіння Пресв. Діви Марії, 1914 — Кам'янка-Бузька [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- КАМ‘ЯНКА-БУЗЬКА. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії. Sanktuarium Pana Jezusa Konająncego z Milatyna [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Church of the Assumption, Kamianka-Buzka |
- Кам'янка-Бузька. Костел Св. Духа 1908—1909 рр. [ 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi v Kam yanci Buzkij kultova sporuda zbudovana na pochatku HH st u Kam yanci Buzkij Lvivskoyi oblasti Zanesenij do Reyestru pam yatok Ukrayini miscevogo znachennya za ohoronnim nomerom 846 M Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi MariyiKostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi50 06 37 pn sh 24 20 35 sh d 50 110389 pn sh 24 34306 sh d 50 110389 24 34306 Koordinati 50 06 37 pn sh 24 20 35 sh d 50 110389 pn sh 24 34306 sh d 50 110389 24 34306Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Lvivska oblast Kam yanka BuzkaArhitektorTeodor Mar yan TalovskijInzhenerYan NovoritaPochatok budivnictva14 travnya 1911 serpen 1914Kinec budivnictva16 travnya 1929Vartist200 000 rinskihStilneogotikaNalezhnistRKCStanpam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniAdresaLvivska oblast Kam yanka Buzka vul Homina 5Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Kam yanka Buzka Ukrayina Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi u VikishovishiIstoriyaIsnuye dekilka virogidnih dat zakladennya katolickoyi parafiyi u Kam yanci Buzkij Kam yanci Strumilovij 1432 1471 1473 koli zgadano kapelaniv Grigoriya i Yana Bustaza yaki mogli buti kapelanami zamkovoyi kaplici Zasnovnik mista Yurij Strumilo razom z parafiyeyu funduvav parafiyalnij shpital Svyatogo Duha Zvedenij pri nomu na peredmisti Glinsko kostel Svyatoyi Trijci i Svyatogo Duha vikonuvav rol parafiyalnogo kostelu Z fundaciyi korolya 1600 pri kosteli bulo vidnovleno prepozituru z kolegiumom mansionariyiv Pri kosteli diyalo bratstvo svyatoyi Anni do XVIII st parafiyalna shkola 3 bereznya 1627 Pjotr Pyenonzhek funduvav pri kosteli vikariat Vladislav IV Vaza ponoviv i rozshiriv 8 travnya 1633 fundaciyu parafiyi Krim nadanih Yuriyem Strumilom zemel bulo nadano dozvil na virubuvannya derev vilnij vilov ribi ta inshe Korol 30 veresnya 1641 peredav parafiyalnomu kostelu liturgijni rechi zi znishenoyi zamkovoyi kaplici U XVII st pri shpitali isnuvav fond z yakogo davali poziki pid procent Yan III Sobeskij pislya pozhezhi zvilniv shpital vid usih povinnostej na korist mista Avgust III Fridrih 23 veresnya 1760 pidtverdiv usi privileyi i mayetnosti shpitalyu Dekotri avtori nazivayut 28 travnya 1723 datoyu tretoyi fundaciyi parafiyi Parafiya nalezhala do Lvivskogo dekanatu Pislya reformi Lvivskoyi arhidiyeceziyi u 1765 perenesena do dekanatu Buskogo z 1843 roku Glinyanskogo Naprikinci HIH st do parafiyi nalezhalo 38 selish 1873 roku Yakub Novakovskij vidkriv pri parafiyi chitalnyu i muzej mistectv Vprodovzh HIH st u bilshosti poselen parafiyi bulo zbudovano kaplici yaki obslugovuvali parafiyalni svyasheniki KostelKostel Svyatoyi Trijci i svyatogo Duha XV st fundaciyi Yuriya Strumila buv derev yanim dekilka raziv poshkodzhuvavsya i vidnovlyuvavsya Ostatochno jogo spalili u 1627 roci tatari Z fundaciyi Vladislava IV Vazi u 1633 roci zbuduvali nepodalik rinkovoyi ploshi kostel Uspennya Presvyatoyi Bogorodici Z 1716 pochali buduvati novij kostel U protokoli vizitaciyi arhiyepiskopa Yana Skarbeka u 1718 roci zaznacheno sho stini dovkola diyuchogo starogo z odnim vivtarem zvodyat novogo kostelu z fundaciyi Samuelya Sulimirskogo i kam yanskogo starosti generala U 1722 roci starij kostel vzhe ne zgaduvali a novij nadali buduvali Pri vizitaciyi arhiyepiskopa Mikolaya Vizhickogo 1741 kostel she ne zavershili i ne osvyatili Buli vidsutni vivtari babinec organ Vid koronnogo pisarya Mihala Yuzefa Zhevuskogo vimagali povernuti 3000 zolotih obicyanih Sulimirskim Na 1757 o Karol Syepravskij opisav kostel u formi latinskogo hresta z dvoma bichnimi kupolnimi kaplicyami Isusa Rozip yatogo shesti i vosmigrannoyu i sv Yana Nepomucena 7 vivtaryami sho chastkovo pohodili z davnogo kostelu Lishe 3 serpnya 1766 pid chas vizitaciyi arhiyepiskop Vaclav Syerakovskij osvyativ kostel u yakomu bulo 5 vivtariv Pri comu do golovnogo vivtarya pomistili relikviyi troh svyatih Na toj chas pidvalini kostelu gontove pokrittya stin vzhe bulo sporohnyavilim Z 1767 proboshem hramu vprodovzh 48 rokiv buv o Ignacij Tretter buskij dekan zamozhna lyudina yaka bagato zrobila dlya vidnovlennya kostelu zokrema zaminili lavi zbuduvali signaturku novij babinec 1778 pokrili dah novim gontom 1784 1812 zaminili pidlogu organ vstanovili dveri Cherez poganij stan 1784 rozibrali bichnu kaplicyu Isusa Rozip yatogo Cherez nezadovilnij stan nevelikogo kostelu 1806 vpershe postalo pitannya budivnictva murovanogo hramu dlya chogo pochali zbir koshtiv materialiv Ale smert vlasnika mista Jozefa Mira 1809 Trettera 1815 pidgotovku budivnictva zupinili Vizitaciya 1821 vidznachila poganij stan kostelu yakij 28 travnya 1822 pochali rozbirati Bogosluzhinnya prohodili u cerkvi Sv Mikolaya Dekan i probosh buskij Oleksandr Goreckij 3 serpnya 1822 osvyativ narizhnij kamin novogo kostelu z chotirohpryaslovoyu navoyu odnopryaslovim presbiteriyem i apsidoyu Pri vizitaciyi 1822 arhiyepiskop Andzhej Ankvich pobachiv lishe zbudovani muri stin yaki vin nazvav zamalimi dlya kilkosti virnih yak i vikna Zbudovane u veresni listopadi 1832 sklepinnya viyavilos neyakisnim i jogo rozibrali Majster Francishek Raganovich z Senyavi u 1833 roci vimuruvav nove sklepinnya u 1834 vezhu dahi pokrili blyahoyu Z starogo kostelu perenesli vivtar amvon Cherez dekilka rokiv sklepinnya zarisuvalos trishinami pislya chogo kostel zakrili Budivlyu posilili u 1869 roci kontrforsami pidsilili sklepinnya Na 1874 znovu remontuvali kostel vidnovlyuvali vivtari pid novi obrazi Bulo vstanovleno barelyef Bogomateri z Myunhenu figuru Isusa z Tirolyu Majster sazhotrusiv Matvij Zaluckij 1890 funduvav vivtar Yana Nepomucena pislya vigrashu u lotereyi U sichni 1893 vpershe postalo pitannya budivnictva novogo kostelu Probosh o Yan Chirek kupiv 1900 gorod na shid vid isnuyuchogo kostelu Na chas budivnictva bulo virisheno spochatku zbuduvati dlya viruyuchih kostel sv Duha 1908 1909 Neogotichnij kostel Arhitektor Teodor Mar yan Talovskij u lipni 1901 vigotoviv proekt neogotichnogo kostelu Inter yer mali vikonati z netinkovanoyi cegli z profilyami dekorativnimi elementami z betonu Arhitektor buv avtorom proektu kostelu svyatoyi Yelizaveti u Lvovi Vartist stanovila 200 000 rinskih Pidgotovchi roboti roboti rozpochali u serpni 1910 a 14 travnya 1911 yepiskop Vladislav Bandurskij osvyativ narizhnij kamin Robotami keruvav Vincent Bednarskij z Radomishlya a kontrolyuvav budivnictvo arhitektor Yan Novorita zi Lvova Vidnosno proektu kostel buduvali korotshim na odne pryaslo Na listopad 1913 zavershili budivnictvo muriv pokritih dahom z blyahoyu krim vezhi Probosh o Yan Chirek 28 grudnya 1913 osvyativ vivtar sho pohodiv z starogo kostelu vivtar Yana Nepomucena 1890 U cej chas rozpochali ozdoblennya inter yeru Vitrazhi dlya vikon zamovili u krakivskij firmi Zelinskogo prichomu na vitrazhah pomistili imena ofirodavciv Matir Bozha z Lurdu Karl i Sofiya Poznanski Isus ogorodnik Izidor i Anna Cesnicki svv Vojceh i Stanislav vikarij Stanislav Popkevich ornamentalni vitrazhi v nefah Jozef Zyeralko Jozef i Katerina Kupchinski Yuzef Sladki Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni pri vidstupi rosijske vijsko vivezlo u chervni 1915 do Kiyeva probosha dzvoni a u lipni serpni 1915 yihnya artileriya zrujnuvala vezhu poshkodila dahi muri znishila vitrazhi plebaniyu Naprikinci vijni rozpochali vidnovlennya hramu zokrema vidbuduvali vezhu u sproshenih formah V chas ukrayino polskoyi vijni 1919 polska artileriya poshkodila sklepinnya Pislya zavershennya vijni firma Zelinskogo vigotovila novi vitrazhi na stari temi z fundaciyi K i S Poznanskih i S Popkevicha vstanovleni do 22 grudnya 1921 stolyarem Stanislavom Broshkovskim Vitrazh Yan z Dukli i Sv Yan p Kanti funduvav o J Solskij z SShA Matir Bozha Ostrobramska i sv Kazimir rodina Vislockih Golovnij vivtar pochav vigotovlyati Yan Rarogyevich iz Perevorska pom 1926 i zavershiv 1928 Yan Vojtovich iz Peremishlyan yakij vidnoviv muzichnij hor amvon Bulo vstanovleno 6 novih dzvoniv provedeno elektrichne osvitlennya Arhiyepiskop Boleslav Tvardovskij 16 travnya 1929 konsekruvav kostel She dva ornamentalni vitrazhi bulo vigotovleno u 1930 h rokah z yakih odin vstanovili 1932 a vstanovlennyu inshogo 1939 zavadiv pochatok vijni Pid chas vijni kostel ne poterpiv Do lipnya 1946 svyasheniki viyihali do PNR zabravshi liturgichne priladdya tkanini ornati barelyefi Kostel buv zachinenij i vikoristovuvavsya yak zernoshovishe magazin mebliv sortivnogo sporyadzhennya punk zapravki sifoniv U 1969 zgorilo pokrittya vezhi 18 listopada 1989 budivlyu peredali viruyuchim RKC Pershim proboshem stav o Volodislav Derunov Vprodovzh 1990 h trivav remont hramu Do kostelu 1996 urochisto vnesli staru kopiyu chudotvornogo obrazu Isusa Hrista Milyatinskogo z lvivskoyi katedri Arhiyepiskop Mar yan Yavorskij 14 veresnya 1997 uvinchav obraz koronami posvyachenimi Ivanom Pavlom II Kostel u formi latinskogo hresta otrimav z chotirohpryaslovim trinavnim psevdobazilikovim korpusom dvopryaslovij presbiterij z p yatigrannim zavershennyam Odnopryaslovij transept z trigrannim zavershennyam ramen Fasad formuye vezha z prostim portalom prohodu na rivni pershogo yarusu na rivni drugogo yarusu muzichnim horom vidkritim v inter yer triyarusnoyu dzviniceyu z velikim viknom ploshina yakoyi maye trikutne zavershennya z figuroyu Rozip yatogo Isusa Yiyi pochav vigotovlyati Richard Pliha u 1913 roci zavershiv u 1922 Francishek Yaskovskij Figura bula kopiyeyu figuri z fasadu lvivskogo kostelu Cerkva svyatih Olgi i Yelizaveti avtorstva Petra Vijtovicha Pristoyachi figuri sv Petra i Pavla tak i ne rozpochali vigotovlyati Po storonah vezhi do pochatku dzvinici rozmisheno dva kvadratni korpusi z shodami na muzichni hori dzvinicyu Vgori na nih rozmisheno neveliki kaplichki Na vidminu vid proektu inter yer kostelu potinkuvali i pobilili Sklepinnya centralnoyi navi cherez brak verhnih vikon ye zatemnenoyu oskilki osvitlyuyetsya lishe cherez nizki arki z vikon nizkih bichnih nefiv Krim golovnogo vivtarya z koronovanim obrazom Isusa Hrista Milyatinskogo u kosteli rozmisheno vivtari Najsv Sercya Isusa z Rozp yattyam 1741 roku Vivtar sv Terezi pohodit z starogo kostelu 1890 Vivtar Materi Bozhoyi Bolisnoyi ozdobleno gipsovim barelyefom vkritim polihromiyeyu Golovnij vivtar vidnosyat do odnogo z najkrashih zrazkiv neogotiki SvitliniGolovnij fasad Kutovij viglyad Rozp yattya z fasadu kostelu Golovnij vivtar PortalPrimitki en DzherelaKoscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow 2003 T 11 S 131 149 pol PosilannyaKam yanka Buzka 4 lyutogo 2010 u Wayback Machine 195 Kostel Uspinnya Presv Divi Mariyi 1914 Kam yanka Buzka 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine KAM YaNKA BUZKA Kostel Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi Sanktuarium Pana Jezusa Konajancego z Milatyna 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Church of the Assumption Kamianka Buzka Kam yanka Buzka Kostel Sv Duha 1908 1909 rr 13 zhovtnya 2017 u Wayback Machine