Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Підкоришник короткопалий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Certhia brachydactyla Brehm, 1820 | ||||||||||||||||
 Приблизна карта розповсюдження підкоришника короткопалого | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Підкори́шник короткопа́лий (Certhia brachydactyla) — невеликий горобцеподібний птах, що мешкає в лісистій місцевості центральної та південної Європи, північної Африки, та півострова Мала Азія. Він є, загалом, більш теплолюбним, ніж інший європейський підкоришник, підкоришник звичайний, від котрого короткопалого досить важко відрізнити (деяка різниця інснує в деталях оперення, але найбільша — в співі). На територіях, де ареали обох європейських підкоришників збігаються, підкоришник короткопалий надає перевагу лісам з більшою часткою листопадних дерев та меншим висотам над рівнем моря, ніж підкоришник звичайний. Незважаючи на, загалом, осілий спосіб життя, притаманний для вида, окремі пролітні особини можуть зустрічатись за межами постійного ареалу.
Підкоришник короткопалий є одним з групи близьких видів голарктичних підкоришників, що включає, окрім підкоришника звичайного, ще близько з ними спорідненого північноамериканського коричневого підкоришника (Certhia americana). Підкоришник короткопалий поділяється на п'ять підвидів, що розрізняються зовнішністю та співом. Як і інші види роду Підкоришник, підкоришник короткопалий має криївне забарвлення — коричнево-сіре зверху та сірувато-біле знизу, довгий загнутий донизу дзьоб та жорсткі довгі хвостові пера. Основним біотопом, що населяє цей вид на всьому просторі свого ареалу, є ліси різних типів. Гнізда звичайно будуються в невеликих дуплах, тріщинах стовбурів або великих гілок дерев, та під відсталими пластинами кори. Звичайна кількість яєць в кладці — 4-6. Цей досить чисельний, але малопомітний птах харчується в основному членистоногими та іншими безхребетними, добуваючи їх з-під кори дерев, якою він пересувається характерними короткими ривками.
Загальний опис
Як і всі види підкоришників, підкоришник короткопалий є невеликим птахом із коричневим забарвленням оперення верхньої частини тіла, що вкрита смугасто-сторкатим орнаментуванням, рудуватим огузком та сірувато-білим черевом, грудьми та горлом, і світлими «бровами». Дзьоб відносно довгий, загнутий донизу, а довгий жорсткий хвіст надає птаху змогу утримуватись вертикально на стовбурах та великих гілках дерев, де він добуває собі харчування. В забарвленні короткопалих підкоришників на території Європи спостерігається географічний градієнт: із заходу на схід забарвлення верхньої частини тіла стає темнішим. Статевого диморфізму не спостерігається; молодим птахам притаманна світліша нижня половина тіла, інколи з жовтуватим відливом. Короткопалий підкоришник досягає в середньому 12-13 сантиметрів в довжину та важить 7.5-11 грам.
Спів цього виду звучайно є пронизловою треллю, де повторюється елемент «тіт-тіт-тіт»; для співу номінативного підвиду характерене повторення через рівномірні проміжки фрази «тііт-тііт-тііт-іі-руу-тііт». В співі короткопалого підкоришника існують географічні варіації: так, пісня данських підкоришників є коротшою за підкоришників з Австрії, підкоришники з Кіпру співають дуже коротко та простими трелями, північноафриканські птахи мало варіюють спів за висотою звуку, і т.ін. При цьому птахи з континентальних європейських популяцій не відповідають на останні два варіанти співу.
Підкоришник короткопалий на більшій частині свого ареалу співіснує з близьким видом — підкоришником звичайним. Порівняно з короткопалим, цей вид має білішу нижню частину тіла, більш насичене забарвлення верхньої частини з більшою кількістю плям, трохи коротший дзьоб, та біліші «брови». Тим не менше, візуальне розрізнення видів є важким, і навіть практично неможливим для тьмяно забарвлених особин підкоришника звичайного; набагато легшим є розрізнення видів за співом. Але при цьому треба брати до уваги, що обидва види іноді можуть співати пісні один одного. Навіть при порівняльному визначенні двох видів «в руках», незважаючи на довший дзьоб та коротші пальці короткопалого підкоришника, приблизно 5 % птахів не вдається впевнено розрізнити.
Таксономія
Короткопалий підкоришник був вперше описаний Християном Людвігом Бремом в 1820 році. Біномінальна назва виду походить від грецьких слів грец. kerthios, яким Аристотель позначав невеликого птаха, що живе на деревах, грец. brakhus, що означає «короткий», та грец. dactulos, що означає «палець». Тобто загалом видова назва віддзеркалює той факт, що у підкоришника короткопалого пальці ніг коротші, ніж у підкоришника звичайного.
Цей вид є одним з приблизно восьми близько споріднених видів, що формують рід Підкоришник (Certhia). Вісім видів роду формують дві еволюційні групи: голарктичну та південно-азійську. Для голарктичної групи характерний мелодійніший спів, що завжди (окрім C. familiaris з китайського ареалу) починається або закінчується треллю «цріі». Види південно-азійської групи, навпаки, мають коротші фрази співу без трелі «цріі». Всі види мають досить видоспецифічний спів, і деякі підвиди були таксономічно підвищені до рангу видів, базуючись саме на особливостях співу. Короткопалий підкоришник належить до північної (голарктичної) групи видів роду, разом з американським коричневим підкоришником C. americana, звичайним підкоришником C. familaris, та високогірним підкоришником C. hodgsoni, що мешкає в південній та південно-східній частині Гімалаїв.
Підвиди
Цей вид розділяється на п'ять підвидів, що є вельми схожими один на одний і часто гібридизуються на трериторіях, де їхні ареали збігаються. Підвиди, що їх виділяють зараз, є такими:
| Підвид | Ареал | Примітки |
|---|---|---|
| C. b. megarhyncha | Нормандські острови та Західна Європа: північно-західна Іспанія, західна та північна Франція, Бельгія, Нідерланди, західна Німеччина. | Тьмяніший та рудуватіший за інші підвиди |
| C. b. brachydactyla | Континентальна Європа на схід від C. b. megarhyncha, Сицилія, Крит. | Номінативний підвид. Темніше коричневе забарвлення верхньої частини тіла та чистіший білий колір нижньої половини, ніж у C. b. megarhyncha. |
| C. b. mauritanica | Північна Африка. | Темніша верхня половина тіла та рудуватіша нижня, ніж у номінативного підвиду. Інший спів. |
| C. b. dorotheae | Кіпр. | Сіріше та тьмяніше забарвлення верхньої частини тіла, більш чисто-біли забарвлення нижньої половини тіла, ніж у номінативного підвиду. Інший (спрощений) спів. |
| C. b. harterti | Мала Азія, Кавказ, Закавказзя. | Схожий на C. b. megarhyncha, але тьмяніші руді тони в забарвленні оперення верхньої частини тіла. |
Поширення
Підкоришник короткопалий гніздиться в лісах помірного та сухого субтропічного поясів в Європі від Португалії до Туреччини та у північно-західній Африці. В західній частині ареалу в північному напрямку вид розповсюджений до Данії, де перший випадок гніздування був відмічений в 1946 році. Надає перевагу високим деревам, особлибо дубам, і звичайно уникає чисто хвойних масивів. В місцях, де його ареал накладається на такий підкоришника звичайного, підкоришник короткопалий займає переважно широколистяні масиви та території, нижчі щодо рівня моря.
Попри те, що переважним середовищем життя підкоришника короткопалого є низькі рівнини, його гніздування відмічене до висоти 900 метрів над рівнем моря в Німеччині, 1800 метрів у Франції та 1400 метрів в Швейцарії. Гніздова територія обмежена ізотермами липня 17-18°С та 26°С.
Цей вид підкоришників є осілим, але розліт молодих птахів часто призводить до спостережень їх за межами усталеного ареалу. Таких зальотних птахів реєстрували в Англії, Швеції, Литві та на Балеарських островах; на острові Корсика було відловлено трьох особин північноафриканського підвиду C. b. mauritanica.
Територією України проходить північно-східна межа ареалу виду: він відмічається на крайньому заході української території. Зокрема, даний вид неодноразово фіксувався на території Закарпатської області, а гніздування відмічено, зокрема, в місті Львові; загалом, підкоришника короткопалого віднесено до переліку видів, що здійснили найактивнішу інвазію на територію України протягом останніх 30-40 років як осілих та зимуючих.
Охоронний статус
Підкоришник короткопалий має ареал великої площі (1-10 мільйонів квадратних кілометрів за різними оцінками) на якому мешкає популяція великої чисельності (за різними джерелами, 4-14 мільйонів особин). Динаміка чисельності є досі невідомою, але, судячи зі всього, він не знаходиться під жодною загрозою зникнення відповідно до критеріїв Червоного Списку МСОП (скорочення чисельності популяції на 30 % протягом 10 років або трьох поколінь).
Вид є звичайним на більшій частині ареалу, але доволі рідкісний на Кавказі та на дрібних островах з групи Нормандських.
Спосіб життя
Розмноження
Підкоришник короткопалий гніздиться в тріщинах стовбурів дерев, в дуплах, а також під пластинами відсталої кори. Окрім того, може займати старі гнізда дятлів, виїмки та тріщини в будівлях та стінах, та штучні гнізда (шпаківні і т.ін.).
Гніздо зазвичай має масивну основу з гілочок та голок хвойних дерев, що вистілена м'яким матеріалом на кшталт пер, вовни, моху, лишайників, або павутиння. Яйця відкладаються в період з квітня до середини червня (типова кладка складається з 5-7 яєць); забарвлення яєць біле з пурпурно-червоними ляпками та крапками, розмір 15,6×12,2 мм. Кладка насиджується тільки самкою 13-15 діб, доки не виводяться пташенята. Пташенят годують обидва батьки, але більше піклується про них самка, доки через 15-18 днів полоді птахи не починають літати. Цей вид часто протягом робить дві кладки на рік; при цьому самець починає будувати нове гніздо коли самка все ще годує попередній виводок. Коли пташенята досягають 10-12 денного віку, самець бере на себе їхнє годування, а самка добудовує нове гніздо.
Дослідження іспанських орнітологів показали, що підвищення мозаїчності ландшафта шляхом прорідження лісів негативно впливає на кількість як короткопалого, так і звичайного підкоришника. Ці види, для котрих критично необхідним є відносно рідкісний ресурс — старі та, особливо, дуплисті дерева, мають сприятливіші в старих великих лісових масивах, на відміну від таких лісових горобиних як синиці або золотомушки, котрі не залежать від настільки специфічного гніздового ресурсу і, отже, можуть рівномірно заселяти куди ширший спектр лісових ландшафтів.
Харчування
Харчується переважно комахами, але також і іншими безхребетними — птах стрибає по стовбурах дерев знизу догори по спіралі; закінчивши огляд дерева, перелітає на низ іншого. На відміну від повзика, ніколи не спускається деревами вниз головою. Хоча в більшості випадків харчування спостерігається на деревах, також воно можливе і на стінах, а також на землі, особливо серед опалих голок хвойних дерев; в холодні зими підкоришник звичайний може додавати до свого харчування деяку кількість насіння хвойних порід.
Поведінка
Підкоришник короткопалий — невеликий лісовий птах з камуфлюючим оперенням та неголосним співом, завдяки чому легко лишається непоміченим. Характерним для нього рухом є мишоподібне пересування короткими ривками вертикально по стовбурах та товстих гілках дерев, з використанням довгого жорсткого хвоста та широко розведених ніг як трикутника опори. Тим не менше, цей птах не дуже обережний і часто не звертає уваги на присутність людини. В нього характерний нерівний пульсуючий політ, в якому чергуються метеликоподібні серії серії змахів крилами із (сковзанням на крило та падіннями). Цей вид взимку веде зазвичай поодинокий спосіб життя, але в холодну погоду в доброму притулку можуть формуватись зграї, що налічують один-два десятки підкоришників.
Джерела
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Tietze, Dieter Thomas; Martens, Jochen & Sun, Yue-Hua (2006). Molecular phylogeny of treecreepers (Certhia) detects hidden diversity. Ibis. 148 (3): 477—488. doi:10.1111/j.1474-919X.2006.00547.x.
- Harrap, Simon; Quinn, David (1996). Tits, Nuthatches and Treecreepers. Christopher Helm. с. 177–195. ISBN .
- Brehm, Christian (1820). Handbuch der Naturgeschichte aller Vogel Deutschlands. с. 266–271.
- Short-toed Treecreeper Certhia brachydactyla. CL Brehm, 1820]. BirdFacts. British Trust for Ornithology (BTO). Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 23 травня 2008.
- Snow, David; Perrins, Christopher M (editors) (1998). The Birds of the Western Palearctic concise edition (2 volumes). Oxford: Oxford University Press. ISBN . 1411—1416
- Л. А. Потіш. Ревізія видового переліку орнітофауни Закарпатської області: стан вивченості, попередній аналіз.[недоступне посилання з липня 2019]Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, Випуск 23, 2008: 120—124.
- А. А. Бокотей. Гніздова орнітофауна міста Львова та основні причини її змін (за результатами складання гніздових атласів птахів у 1994—1995 та 2005—2007 рр.)[недоступне посилання з липня 2019] Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, Випуск 23, 2008: 17-25.
- І. Горбань. Розміри популяцій зимуючих птахів України.[недоступне посилання з липня 2019] Вісник Львівського Університету. Серія біологічна. 2004. Вип. 35. С. 23-39.
- Tellería, J. L.; Santos, T. (1995). Effects of forest fragmentation on a guild of wintering passerines: The role of habitat selection. Biological Conservation. 71 (1): 61—67. doi:10.1016/0006-3207(94)00021-H.
- Huhta, Esa; Aho, Teija; Jäntti, Ari; Suorsa, Petri; Kuitunen, Markku; Nikula, Ari; Hakkarainen Harri (February 2004). Forest Fragmentation Increases Nest Predation in the Eurasian Treecreeper. Conservation Biology. 18 (1): 148—155. doi:10.1111/j.1523-1739.2004.00270.x.
Посилання
- Відео підкоришника короткопалого [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Internet Bird Collection.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidkorishnik korotkopalij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Pidkorishnikovi Certhiidae Rid Pidkorishnik Certhia Vid Pidkorishnik korotkopalij Binomialna nazva Certhia brachydactyla Brehm 1820 Priblizna karta rozpovsyudzhennya pidkorishnika korotkopalogo Posilannya Vikishovishe Certhia brachydactyla Vikividi Certhia brachydactyla EOL 45513692 ITIS 559138 MSOP 22711249 NCBI 73330 Pidkori shnik korotkopa lij Certhia brachydactyla nevelikij gorobcepodibnij ptah sho meshkaye v lisistij miscevosti centralnoyi ta pivdennoyi Yevropi pivnichnoyi Afriki ta pivostrova Mala Aziya Vin ye zagalom bilsh teplolyubnim nizh inshij yevropejskij pidkorishnik pidkorishnik zvichajnij vid kotrogo korotkopalogo dosit vazhko vidrizniti deyaka riznicya insnuye v detalyah operennya ale najbilsha v spivi Na teritoriyah de areali oboh yevropejskih pidkorishnikiv zbigayutsya pidkorishnik korotkopalij nadaye perevagu lisam z bilshoyu chastkoyu listopadnih derev ta menshim visotam nad rivnem morya nizh pidkorishnik zvichajnij Nezvazhayuchi na zagalom osilij sposib zhittya pritamannij dlya vida okremi prolitni osobini mozhut zustrichatis za mezhami postijnogo arealu Pidkorishnik korotkopalij ye odnim z grupi blizkih vidiv golarktichnih pidkorishnikiv sho vklyuchaye okrim pidkorishnika zvichajnogo she blizko z nimi sporidnenogo pivnichnoamerikanskogo korichnevogo pidkorishnika Certhia americana Pidkorishnik korotkopalij podilyayetsya na p yat pidvidiv sho rozriznyayutsya zovnishnistyu ta spivom Yak i inshi vidi rodu Pidkorishnik pidkorishnik korotkopalij maye kriyivne zabarvlennya korichnevo sire zverhu ta siruvato bile znizu dovgij zagnutij donizu dzob ta zhorstki dovgi hvostovi pera Osnovnim biotopom sho naselyaye cej vid na vsomu prostori svogo arealu ye lisi riznih tipiv Gnizda zvichajno buduyutsya v nevelikih duplah trishinah stovburiv abo velikih gilok derev ta pid vidstalimi plastinami kori Zvichajna kilkist yayec v kladci 4 6 Cej dosit chiselnij ale malopomitnij ptah harchuyetsya v osnovnomu chlenistonogimi ta inshimi bezhrebetnimi dobuvayuchi yih z pid kori derev yakoyu vin peresuvayetsya harakternimi korotkimi rivkami Zagalnij opisYak i vsi vidi pidkorishnikiv pidkorishnik korotkopalij ye nevelikim ptahom iz korichnevim zabarvlennyam operennya verhnoyi chastini tila sho vkrita smugasto storkatim ornamentuvannyam ruduvatim oguzkom ta siruvato bilim cherevom grudmi ta gorlom i svitlimi brovami Dzob vidnosno dovgij zagnutij donizu a dovgij zhorstkij hvist nadaye ptahu zmogu utrimuvatis vertikalno na stovburah ta velikih gilkah derev de vin dobuvaye sobi harchuvannya V zabarvlenni korotkopalih pidkorishnikiv na teritoriyi Yevropi sposterigayetsya geografichnij gradiyent iz zahodu na shid zabarvlennya verhnoyi chastini tila staye temnishim Statevogo dimorfizmu ne sposterigayetsya molodim ptaham pritamanna svitlisha nizhnya polovina tila inkoli z zhovtuvatim vidlivom Korotkopalij pidkorishnik dosyagaye v serednomu 12 13 santimetriv v dovzhinu ta vazhit 7 5 11 gram Spiv cogo vidu zvuchajno ye pronizlovoyu trellyu de povtoryuyetsya element tit tit tit dlya spivu nominativnogo pidvidu harakterene povtorennya cherez rivnomirni promizhki frazi tiit tiit tiit ii ruu tiit V spivi korotkopalogo pidkorishnika isnuyut geografichni variaciyi tak pisnya danskih pidkorishnikiv ye korotshoyu za pidkorishnikiv z Avstriyi pidkorishniki z Kipru spivayut duzhe korotko ta prostimi trelyami pivnichnoafrikanski ptahi malo variyuyut spiv za visotoyu zvuku i t in Pri comu ptahi z kontinentalnih yevropejskih populyacij ne vidpovidayut na ostanni dva varianti spivu Pidkorishnik korotkopalij na bilshij chastini svogo arealu spivisnuye z blizkim vidom pidkorishnikom zvichajnim Porivnyano z korotkopalim cej vid maye bilishu nizhnyu chastinu tila bilsh nasichene zabarvlennya verhnoyi chastini z bilshoyu kilkistyu plyam trohi korotshij dzob ta bilishi brovi Tim ne menshe vizualne rozriznennya vidiv ye vazhkim i navit praktichno nemozhlivim dlya tmyano zabarvlenih osobin pidkorishnika zvichajnogo nabagato legshim ye rozriznennya vidiv za spivom Ale pri comu treba brati do uvagi sho obidva vidi inodi mozhut spivati pisni odin odnogo Navit pri porivnyalnomu viznachenni dvoh vidiv v rukah nezvazhayuchi na dovshij dzob ta korotshi palci korotkopalogo pidkorishnika priblizno 5 ptahiv ne vdayetsya vpevneno rozrizniti TaksonomiyaKorotkopalij pidkorishnik buv vpershe opisanij Hristiyanom Lyudvigom Bremom v 1820 roci Binominalna nazva vidu pohodit vid greckih sliv grec kerthios yakim Aristotel poznachav nevelikogo ptaha sho zhive na derevah grec brakhus sho oznachaye korotkij ta grec dactulos sho oznachaye palec Tobto zagalom vidova nazva viddzerkalyuye toj fakt sho u pidkorishnika korotkopalogo palci nig korotshi nizh u pidkorishnika zvichajnogo Cej vid ye odnim z priblizno vosmi blizko sporidnenih vidiv sho formuyut rid Pidkorishnik Certhia Visim vidiv rodu formuyut dvi evolyucijni grupi golarktichnu ta pivdenno azijsku Dlya golarktichnoyi grupi harakternij melodijnishij spiv sho zavzhdi okrim C familiaris z kitajskogo arealu pochinayetsya abo zakinchuyetsya trellyu crii Vidi pivdenno azijskoyi grupi navpaki mayut korotshi frazi spivu bez treli crii Vsi vidi mayut dosit vidospecifichnij spiv i deyaki pidvidi buli taksonomichno pidvisheni do rangu vidiv bazuyuchis same na osoblivostyah spivu Korotkopalij pidkorishnik nalezhit do pivnichnoyi golarktichnoyi grupi vidiv rodu razom z amerikanskim korichnevim pidkorishnikom C americana zvichajnim pidkorishnikom C familaris ta visokogirnim pidkorishnikom C hodgsoni sho meshkaye v pivdennij ta pivdenno shidnij chastini Gimalayiv Pidvidi Cej vid rozdilyayetsya na p yat pidvidiv sho ye velmi shozhimi odin na odnij i chasto gibridizuyutsya na treritoriyah de yihni areali zbigayutsya Pidvidi sho yih vidilyayut zaraz ye takimi Pidvid Areal Primitki C b megarhyncha Normandski ostrovi ta Zahidna Yevropa pivnichno zahidna Ispaniya zahidna ta pivnichna Franciya Belgiya Niderlandi zahidna Nimechchina Tmyanishij ta ruduvatishij za inshi pidvidi C b brachydactyla Kontinentalna Yevropa na shid vid C b megarhyncha Siciliya Krit Nominativnij pidvid Temnishe korichneve zabarvlennya verhnoyi chastini tila ta chistishij bilij kolir nizhnoyi polovini nizh u C b megarhyncha C b mauritanica Pivnichna Afrika Temnisha verhnya polovina tila ta ruduvatisha nizhnya nizh u nominativnogo pidvidu Inshij spiv C b dorotheae Kipr Sirishe ta tmyanishe zabarvlennya verhnoyi chastini tila bilsh chisto bili zabarvlennya nizhnoyi polovini tila nizh u nominativnogo pidvidu Inshij sproshenij spiv C b harterti Mala Aziya Kavkaz Zakavkazzya Shozhij na C b megarhyncha ale tmyanishi rudi toni v zabarvlenni operennya verhnoyi chastini tila PoshirennyaDoroslij korotkopalij pidkorishnik na stovburi dereva Pidkorishnik korotkopalij gnizditsya v lisah pomirnogo ta suhogo subtropichnogo poyasiv v Yevropi vid Portugaliyi do Turechchini ta u pivnichno zahidnij Africi V zahidnij chastini arealu v pivnichnomu napryamku vid rozpovsyudzhenij do Daniyi de pershij vipadok gnizduvannya buv vidmichenij v 1946 roci Nadaye perevagu visokim derevam osoblibo dubam i zvichajno unikaye chisto hvojnih masiviv V miscyah de jogo areal nakladayetsya na takij pidkorishnika zvichajnogo pidkorishnik korotkopalij zajmaye perevazhno shirokolistyani masivi ta teritoriyi nizhchi shodo rivnya morya Popri te sho perevazhnim seredovishem zhittya pidkorishnika korotkopalogo ye nizki rivnini jogo gnizduvannya vidmichene do visoti 900 metriv nad rivnem morya v Nimechchini 1800 metriv u Franciyi ta 1400 metriv v Shvejcariyi Gnizdova teritoriya obmezhena izotermami lipnya 17 18 S ta 26 S Cej vid pidkorishnikiv ye osilim ale rozlit molodih ptahiv chasto prizvodit do sposterezhen yih za mezhami ustalenogo arealu Takih zalotnih ptahiv reyestruvali v Angliyi Shveciyi Litvi ta na Balearskih ostrovah na ostrovi Korsika bulo vidlovleno troh osobin pivnichnoafrikanskogo pidvidu C b mauritanica Teritoriyeyu Ukrayini prohodit pivnichno shidna mezha arealu vidu vin vidmichayetsya na krajnomu zahodi ukrayinskoyi teritoriyi Zokrema danij vid neodnorazovo fiksuvavsya na teritoriyi Zakarpatskoyi oblasti a gnizduvannya vidmicheno zokrema v misti Lvovi zagalom pidkorishnika korotkopalogo vidneseno do pereliku vidiv sho zdijsnili najaktivnishu invaziyu na teritoriyu Ukrayini protyagom ostannih 30 40 rokiv yak osilih ta zimuyuchih Ohoronnij status Pidkorishnik korotkopalij maye areal velikoyi ploshi 1 10 miljoniv kvadratnih kilometriv za riznimi ocinkami na yakomu meshkaye populyaciya velikoyi chiselnosti za riznimi dzherelami 4 14 miljoniv osobin Dinamika chiselnosti ye dosi nevidomoyu ale sudyachi zi vsogo vin ne znahoditsya pid zhodnoyu zagrozoyu zniknennya vidpovidno do kriteriyiv Chervonogo Spisku MSOP skorochennya chiselnosti populyaciyi na 30 protyagom 10 rokiv abo troh pokolin Vid ye zvichajnim na bilshij chastini arealu ale dovoli ridkisnij na Kavkazi ta na dribnih ostrovah z grupi Normandskih Sposib zhittyaRozmnozhennya Certhia brachydactyla Pidkorishnik korotkopalij gnizditsya v trishinah stovburiv derev v duplah a takozh pid plastinami vidstaloyi kori Okrim togo mozhe zajmati stari gnizda dyatliv viyimki ta trishini v budivlyah ta stinah ta shtuchni gnizda shpakivni i t in Gnizdo zazvichaj maye masivnu osnovu z gilochok ta golok hvojnih derev sho vistilena m yakim materialom na kshtalt per vovni mohu lishajnikiv abo pavutinnya Yajcya vidkladayutsya v period z kvitnya do seredini chervnya tipova kladka skladayetsya z 5 7 yayec zabarvlennya yayec bile z purpurno chervonimi lyapkami ta krapkami rozmir 15 6 12 2 mm Kladka nasidzhuyetsya tilki samkoyu 13 15 dib doki ne vivodyatsya ptashenyata Ptashenyat goduyut obidva batki ale bilshe pikluyetsya pro nih samka doki cherez 15 18 dniv polodi ptahi ne pochinayut litati Cej vid chasto protyagom robit dvi kladki na rik pri comu samec pochinaye buduvati nove gnizdo koli samka vse she goduye poperednij vivodok Koli ptashenyata dosyagayut 10 12 dennogo viku samec bere na sebe yihnye goduvannya a samka dobudovuye nove gnizdo Doslidzhennya ispanskih ornitologiv pokazali sho pidvishennya mozayichnosti landshafta shlyahom proridzhennya lisiv negativno vplivaye na kilkist yak korotkopalogo tak i zvichajnogo pidkorishnika Ci vidi dlya kotrih kritichno neobhidnim ye vidnosno ridkisnij resurs stari ta osoblivo duplisti dereva mayut spriyatlivishi v starih velikih lisovih masivah na vidminu vid takih lisovih gorobinih yak sinici abo zolotomushki kotri ne zalezhat vid nastilki specifichnogo gnizdovogo resursu i otzhe mozhut rivnomirno zaselyati kudi shirshij spektr lisovih landshaftiv Pidkorishnik korotkopalij in Nederlandsche Vogelen 1770 Harchuvannya Harchuyetsya perevazhno komahami ale takozh i inshimi bezhrebetnimi ptah stribaye po stovburah derev znizu dogori po spirali zakinchivshi oglyad dereva perelitaye na niz inshogo Na vidminu vid povzika nikoli ne spuskayetsya derevami vniz golovoyu Hocha v bilshosti vipadkiv harchuvannya sposterigayetsya na derevah takozh vono mozhlive i na stinah a takozh na zemli osoblivo sered opalih golok hvojnih derev v holodni zimi pidkorishnik zvichajnij mozhe dodavati do svogo harchuvannya deyaku kilkist nasinnya hvojnih porid Povedinka Pidkorishnik korotkopalij nevelikij lisovij ptah z kamuflyuyuchim operennyam ta negolosnim spivom zavdyaki chomu legko lishayetsya nepomichenim Harakternim dlya nogo ruhom ye mishopodibne peresuvannya korotkimi rivkami vertikalno po stovburah ta tovstih gilkah derev z vikoristannyam dovgogo zhorstkogo hvosta ta shiroko rozvedenih nig yak trikutnika opori Tim ne menshe cej ptah ne duzhe oberezhnij i chasto ne zvertaye uvagi na prisutnist lyudini V nogo harakternij nerivnij pulsuyuchij polit v yakomu cherguyutsya metelikopodibni seriyi seriyi zmahiv krilami iz skovzannyam na krilo ta padinnyami Cej vid vzimku vede zazvichaj poodinokij sposib zhittya ale v holodnu pogodu v dobromu pritulku mozhut formuvatis zgrayi sho nalichuyut odin dva desyatki pidkorishnikiv DzherelaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Tietze Dieter Thomas Martens Jochen amp Sun Yue Hua 2006 Molecular phylogeny of treecreepers Certhia detects hidden diversity Ibis 148 3 477 488 doi 10 1111 j 1474 919X 2006 00547 x Harrap Simon Quinn David 1996 Tits Nuthatches and Treecreepers Christopher Helm s 177 195 ISBN 0 7136 3964 4 Brehm Christian 1820 Handbuch der Naturgeschichte aller Vogel Deutschlands s 266 271 Short toed Treecreeper Certhia brachydactyla CL Brehm 1820 BirdFacts British Trust for Ornithology BTO Arhiv originalu za 27 chervnya 2013 Procitovano 23 travnya 2008 Snow David Perrins Christopher M editors 1998 The Birds of the Western Palearctic concise edition 2 volumes Oxford Oxford University Press ISBN 0 19 854099 X 1411 1416 L A Potish Reviziya vidovogo pereliku ornitofauni Zakarpatskoyi oblasti stan vivchenosti poperednij analiz nedostupne posilannya z lipnya 2019 Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu Seriya Biologiya Vipusk 23 2008 120 124 A A Bokotej Gnizdova ornitofauna mista Lvova ta osnovni prichini yiyi zmin za rezultatami skladannya gnizdovih atlasiv ptahiv u 1994 1995 ta 2005 2007 rr nedostupne posilannya z lipnya 2019 Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu Seriya Biologiya Vipusk 23 2008 17 25 I Gorban Rozmiri populyacij zimuyuchih ptahiv Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Visnik Lvivskogo Universitetu Seriya biologichna 2004 Vip 35 S 23 39 Telleria J L Santos T 1995 Effects of forest fragmentation on a guild of wintering passerines The role of habitat selection Biological Conservation 71 1 61 67 doi 10 1016 0006 3207 94 00021 H Huhta Esa Aho Teija Jantti Ari Suorsa Petri Kuitunen Markku Nikula Ari Hakkarainen Harri February 2004 Forest Fragmentation Increases Nest Predation in the Eurasian Treecreeper Conservation Biology 18 1 148 155 doi 10 1111 j 1523 1739 2004 00270 x PosilannyaVideo pidkorishnika korotkopalogo 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine na sajti Internet Bird Collection