Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
- Основна стаття: Каталанська мова.
Катала́нська мо́ва (кат. català; вимовляється [kətə'ła] або [kata'ła]) — мова Західного Середземномор'я, належить до романської групи індоєвропейської мовної родини.
У період з 1979 р. до 2007 р. каталанська мова отримала певний офіційний статус на всіх адміністративних територіях, які є частиною каталанських країн, окрім Ал-Карші та Західної смуги. В Автономній області Каталонія вона є однією з трьох офіційних мов та єдиною «власною (або історичною) мовою» з 1979 р.
З точки зору фонетики, лексики та граматики найближчою до каталанської є окситанська мова (з VIII до XIII ст. каталанська мова являла собою діалект окситанської).
Граматика та фонетика каталанської мови має як спільні (зокрема 2 числа та 2 роди у іменника, прикметника та артикля, відмінникова система у займенника), так і відмінні риси (8, а не 7 голосних, як у більшості романських мов, вживання означеного артиклю перед іменами) з сусідніми галло-романськими та мовами.
Каталанська мова регулюється кількома закладами, зокрема Інститутом каталонських студій (який підтримує норму IEC) та Валенсійською мовною академією (яка підтримує норму AVL).
Морфологія
Артикль та іменник
Іменник у каталанській мові може бути чоловічого або жіночого роду, вживатися у множині чи однині : el / un llibre - книга (чол. рід, однина), els / uns llibres - книги (чол. рід, множина), la /una taula - стіл (жін. рід, однина), les / unes taules - столи (жін. рід, множина). Показником роду / числа виступає артикль та закінчення іменника.
Іменники жіночого роду в однині часто мають закінчення -a, хоча з цього правила є численні винятки. Іменники з закінченням -ció, -iva та -essa завжди жіночого роду. Слова з закінченням -iu завжди чоловічого роду.
Показником множини є закінчення -s для обох родів. Ті іменники, які в однині закінчуються на -s, мають таку саму форму множини : la pols / les pols, la tos / les tos.
Артиклі мають такі форми:
- Означений артикль
| Число | Чоловічий рід | Жіночий рід |
|---|---|---|
| Однина | el, l' | la, l' |
| Множина | els | les |
- Неозначений артикль
| Число | Чоловічий рід | Жіночий рід |
|---|---|---|
| Однина | un | una |
| Множина | uns | unes |
- Артикль «salat»
На узбережжі Коста Брава та на Балеарських о-вах паралельно зі стандартною формаю означеного артиклю вживається інша форма, яка називається «salat» (ця назва складається зі стандартної форми означеного артикля жіночого роду однини la та його місцевої форми sa).
| Число | Чоловічий рід | Жіночий рід |
|---|---|---|
| Однина | es, so (після amb), s' | sa, s' |
| Множина | es / ets, sos (після amb) | ses |
Прикметник
Прикметник у каталанській мові змінюється за родами (чоловічий / жіночий) та числами (однина / множина). Прикметники діляться на три групи:
- що мають чотири форми - білий: чол. рід, однина: blanc, жін. рід, однина: blanca, чол. рід, множина: blancs, жін. рід, множина: blanques.
- що мають три форми - щасливий: однина: feliç, чол. рід, множина: feliços, жін. рід, множина: felices.
- що мають дві форми - відмінний, той що відрізняється: однина: diferent, множина: diferents.
Слід зазначити, що більшість прикметників має форми чоловічого та жіночого роду (синій / синя - blau / blava), однак прикметники, утворені від іменників, мають лише одну форму для обох родів (пр., рожевий / рожева - rosa, брунатний / брунатна - marró).
Якщо відіменникові прикметники супроводжуються прислівниками, прикметники та прислівники за родами не змінюються (пр., сині штані - uns pantalons blaus, світло-сині штані - uns pantalons blau clar).
Як і у французькій мові, і на відміну від іспанської, найчастіше прикметник ставиться після іменника (пр., Камп Ноу («Новий стадіон», назва одного зі стадіонів Барселони) - Camp Nou).
Правила утворення форми множини
- У множині іменники та прикметники приймають закінчення -s без виключень. У більшості випадків -s додається до форми однини: пр., roure, roures; fort, forts.
- Слова, що закінчуються в однині на ненаголошений -a, змінюють -a на -e, та додають обов'язкове закінчення -s. У деяких словах відбуваються додаткові зміни при формуванні форми множини:
- - заміна ç на c: balança, balances; dolça, dolces
- - заміна c на qu: cuca, cuques; seca, seques
- - заміна cu на qü: pascua, pasqües; iniqua, iniqües
- - заміна j на g: platja, platges; roja roges
- - заміна g на gu: vaga, vagues; groga, grogues
- - заміна gu на gü: llengua, llengües; ambigua, ambigües.
- Деякі слова мають дві форми множини, з закінченням -s або з закінченням -ns (ases або àsens, coves або còvens, freixes або fréixens, homes або hòmens, joves або jóvens, marges або màrgens, orfes або òrfens, raves або ràvens, termes або térmens, verges або vèrgens).
- Слова, що в однині закінчуються на голосний під наголосом, у множині додають закінчення -ns: cantó, cantons; ple, plens.
- Слова, що в однині закінчуються на голосний під наголосом, але були запозичені не з латини, приймають закінчення -s: sofà - sofàs, cafè - cafès тощо.
- Іменники та прикметники чоловічого роду, що в однині закінчуються на -s, -ç, -x та мають наголос на останньому складі, у множині приймають закінчення -os. Деякі слова, які в однині закінчуються на -s , у множині приймають закінчення -ssos: gas, gasos; gos, gossos; braç, braços; reflex, reflexos; gris grisos, але espès, espessos тощо. З цього правила є численні винятки.
- Іменники та прикметники чоловічого роду, що в однині закінчуються на -sc, -st, -xt та мають наголос на останньому складі, у множині приймають або закінчення -os, або -s: bosc, boscos або boscs; impost, imposts або impostos; text, texts або textos. Слова post та host є жіночого роду, у множині приймають закінчення -s або -es: posts або postes.
- Деякі іменники та прикметники чоловічого роду, що в однині закінчуються на -ig, можуть мати такі закінчення у множині: faig: faigs або fajos; passeig: passeigs або passejos; desig: desigs або desitjos. Деякі слова цієї групи у множині мають лише закінчення -s: raig - raigs (пр., raigs x - «рентгенівське проміння», raigs ultraviolats - «ультрафіолетове проміння»).
Займенник
- Особові (сильні) займенники
| Каталанські займенники | Українські еквіваленти |
|---|---|
| jo | я |
| tu | ти |
| ell | він |
| ella | вона |
| nosaltres | ми |
| vosaltres | ви |
| ells | вони (чол. рід) |
| elles | вони (жін. рід) |
Особові займенники зазвичай використовуються з дієсловом лише для того, щоб підкреслити, хто саме робить ту чи іншу дію. Після прислівників у першій особі однини замість jo вживається mi : amb mi «зі мною».
Займеннику «Ви» (шанобливе звернення до однієї особи) відповідає каталанський займенник vostè, у множині - vostès. З цим займенником дієслово вживається у 3-ій особі.
- Слабкі займенники
Дієслово
- Див. додаткову інформацію про відмінювання дієслів на Wiktionary на сторінці Catalan conjugation [Архівовано 3 листопада 2010 у Wayback Machine.]. (кат.), (англ.)
- Правильні дієслова
У каталанській мові існує три дієвідміни (для правильних дієслів).
- Допоміжні дієслова
Числівник
- Див. список числівників у Wikibooks на сторінці - Numerals in Catalan language [Архівовано 8 серпня 2010 у Wayback Machine.] (кат.), (англ.)
Прислівник
- Див. переклад вибраних прислівників у Wiktionary у категорії Catalan adverbs [Архівовано 13 вересня 2006 у Wayback Machine.]. (кат.), (англ.)
Службові частини мови
- Див. переклад вибраних вигуків у Wiktionary у категорії Catalan interjections [Архівовано 6 липня 2010 у Wayback Machine.]. (кат.), (англ.)
Синтаксис
- Порядок розташування членів речення
Як і в українській, зазвичай у простому реченні присудок йде після підмета, а додаток після присудка, однак дуже часто члени речення розташовуються довільно, пр. Brillava el sol. – Сонце світило, дослівно : «Світило сонце». Підмет також може опускатися, пр., Era difícil convènce’l – Було важко його переконати, дослівно : «Було важко переконати його».
- Питальні речення
Зазвичай порядок слів у питальному реченні не відрізняється від порядку у стверджувальному, змінюється лише інтонація. Однак досить часто, особливо в усному мовленні, у питальному реченні на початку ставлять слово què, яке відокремлюють комою від решти слів (аналог українського «чи»), пр. Què, vindràs a la festa dissabte ? – Чи ти прийдеш на свято у суботу ?
- Заперечення
Для заперечення зазвичай використовують частку no, яку ставлять перед дієсловом. Іноді, як у французькій чи окситанській мовах, після дієслова вживають заперечну частку pas (завжди разом з no). Окрім того, використовують дві конструкції при запереченні наявності одного предмету чи особи (no … cap) та речовини, яку неможливо порахувати (no … gens). De gelats de vanilla no ens en queda cap. – [Жодної порції] ванільного морозива у нас не залишилося, дослівно : «Ванільних морозив не у нас їх залишається нічого».
Окрім того вживаються такі конструкції : для «ніколи не» – no … mai, «більше ніколи не» – no … més.
- Слабкі займенники
Однією з найхарактерніших оригінальних рис каталанського синтаксису є наявність великої кількості слабких займенників. Це дозволяє у фразі, особливо в усному мовленні, заміняти будь-який іменник відповідним займенником. У більшості випадків просте речення будується таким чином : A música, hi dedico molt de temps. – Я присвячую багато часу музиці, дослівно : «Музиці, цьому (я) присвячую багато часу». Така побудова простого речення характерна розмовним формам інших романських мов.
Як і у французькій мові, іменник з часткою de замінюються займенником en, іменник з часткою a або amb – займенником hi (у французькій - y), пр., No hi estic d’accord. – Я не погоджуюся з цим.
Займенник ho замінює цілу фразу, пр., Això és veritat, ho diu el capità. – Це правда, [про] це говорить капітан.
Слабкі займенники можуть комбінуватися, і таких комбінацій нараховується 65. Зазвичай на перше місце ставляться займенники em, et, li, ens, us, els, а потім займенник hi, ho, en, пр., m'hi van recomanar – вони мене йому рекомендували (порівняти – ісп. me recomendaron a él, фр. фр. ils m'ont recommandé à lui).
- Вибір дієслівних форм
У певних аспектах каталанська трохи ближче до германських мов, ніж сусідні іспанська та французька – вибір відповідної дієслівної форми обумовлюється наявністю темпоральних дієприслівників (ja - вже, encara - ще тощо), пр., Ho vam fer ahir. – Ми це зробили вчора, та Ho fèiem sovint quan érem joves. – Ми це робили часто, коли були молодими.
- Модальність
Модальність здебільшого передається описово. На приклад, «потрібно + дієслово» перекладається як cal + неозначена форма дієслова, або cal + que + кон’юнктив, пр., M’ha calgut corregir els errors. – Мені було потрібно виправити помилки, та No cal que t’ho repeteixi. – Мені не потрібно тобі це повторювати. Для передачі словосполучення «було б краще» (рекомендація або примус) використовувається вираз haver + неозначена форма дієслова, пр., Hauries de fer llit. – Було б краще, якби ти залишився у ліжку. Можливість передається виразом deure + неозначена форма дієслова, пр., Deuen arribar aquest vespre. – Вони повинні приїхати сьогодні ввечері.
- Посесивність («свій»)
Належність чогось (в українській найчастіше передається словом свій) в каталанській є самозрозумілою і не передається засобами мови, пр., Ha perdut el passaport. – Він / вона загубив / -ла свій паспорт.
- Шанобливе звернення
Для передачі українського «чи не міг би ти» вживається конструкція et fa res + неозначена форма дієслова, пр., Et fa res obrir la finestra ? – Чи не міг би ти прочинити вікно ?, Li fa res pagar ara mateix ? – Чи не могли б Ви (в однині) заплатити прямо зараз ?, Us fa res baixar del cotxe ? – Чи не могли б ви (у множині, не шанобливо) вийти з машини ?, Els fa res parlar en anglès ? – Чи не могли б ви (у множині, шанобливо) говорити англійською ?
- Вживання артиклю з іменами
Означений артикль, як і в окситанській мові, у більшості випадків вживається перед іменами (en для чоловічих імен та la для жіночих). Артикль не вживається при звертанні до людини та після виразу em dic - мене звати, пр., Natàlia, et presento la Lídia. – Наталіє, познайомся з Лідією, дослівно : «Наталія, (я) тобі представляю Лідію».
Примітки
- Зокрема за списками Сводеша.
- Підручник каталанської мови «Catalan. Teach yourself.», Anna Poch & Alan Yates, , стор. 183
- Підручник каталанської мови «Catalan. Teach yourself.», Anna Poch & Alan Yates, , стор. 157
- Підручник каталанської мови «Catalan. Teach yourself.», Anna Poch & Alan Yates, , стор. 77
- Синтаксис каталанської мови на сайті Enciclopèdia Catalana [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.].
- Підручник каталанської мови «Catalan. Teach yourself.», Anna Poch & Alan Yates, , стор. 178
Бібліографія
- Gramàtica Catalana, David Franq (Editorial Franq, Argentona)
Посилання
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osnovna stattya Katalanska mova Katala nska mo va kat catala vimovlyayetsya kete la abo kata la mova Zahidnogo Seredzemnomor ya nalezhit do romanskoyi grupi indoyevropejskoyi movnoyi rodini U period z 1979 r do 2007 r katalanska mova otrimala pevnij oficijnij status na vsih administrativnih teritoriyah yaki ye chastinoyu katalanskih krayin okrim Al Karshi ta Zahidnoyi smugi V Avtonomnij oblasti Kataloniya vona ye odniyeyu z troh oficijnih mov ta yedinoyu vlasnoyu abo istorichnoyu movoyu z 1979 r Z tochki zoru fonetiki leksiki ta gramatiki najblizhchoyu do katalanskoyi ye oksitanska mova z VIII do XIII st katalanska mova yavlyala soboyu dialekt oksitanskoyi Gramatika ta fonetika katalanskoyi movi maye yak spilni zokrema 2 chisla ta 2 rodi u imennika prikmetnika ta artiklya vidminnikova sistema u zajmennika tak i vidminni risi 8 a ne 7 golosnih yak u bilshosti romanskih mov vzhivannya oznachenogo artiklyu pered imenami z susidnimi gallo romanskimi ta movami Katalanska mova regulyuyetsya kilkoma zakladami zokrema Institutom katalonskih studij yakij pidtrimuye normu IEC ta Valensijskoyu movnoyu akademiyeyu yaka pidtrimuye normu AVL MorfologiyaArtikl ta imennik Imennik u katalanskij movi mozhe buti cholovichogo abo zhinochogo rodu vzhivatisya u mnozhini chi odnini el un llibre kniga chol rid odnina els uns llibres knigi chol rid mnozhina la una taula stil zhin rid odnina les unes taules stoli zhin rid mnozhina Pokaznikom rodu chisla vistupaye artikl ta zakinchennya imennika Imenniki zhinochogo rodu v odnini chasto mayut zakinchennya a hocha z cogo pravila ye chislenni vinyatki Imenniki z zakinchennyam cio iva ta essa zavzhdi zhinochogo rodu Slova z zakinchennyam iu zavzhdi cholovichogo rodu Pokaznikom mnozhini ye zakinchennya s dlya oboh rodiv Ti imenniki yaki v odnini zakinchuyutsya na s mayut taku samu formu mnozhini la pols les pols la tos les tos Artikli mayut taki formi Oznachenij artikl Chislo Cholovichij rid Zhinochij rid Odnina el l la l Mnozhina els les Neoznachenij artikl Chislo Cholovichij rid Zhinochij rid Odnina un una Mnozhina uns unes Artikl salat Na uzberezhzhi Kosta Brava ta na Balearskih o vah paralelno zi standartnoyu formayu oznachenogo artiklyu vzhivayetsya insha forma yaka nazivayetsya salat cya nazva skladayetsya zi standartnoyi formi oznachenogo artiklya zhinochogo rodu odnini la ta jogo miscevoyi formi sa Chislo Cholovichij rid Zhinochij rid Odnina es so pislya amb s sa s Mnozhina es ets sos pislya amb ses Prikmetnik Prikmetnik u katalanskij movi zminyuyetsya za rodami cholovichij zhinochij ta chislami odnina mnozhina Prikmetniki dilyatsya na tri grupi sho mayut chotiri formi bilij chol rid odnina blanc zhin rid odnina blanca chol rid mnozhina blancs zhin rid mnozhina blanques sho mayut tri formi shaslivij odnina felic chol rid mnozhina felicos zhin rid mnozhina felices sho mayut dvi formi vidminnij toj sho vidriznyayetsya odnina diferent mnozhina diferents Slid zaznachiti sho bilshist prikmetnikiv maye formi cholovichogo ta zhinochogo rodu sinij sinya blau blava odnak prikmetniki utvoreni vid imennikiv mayut lishe odnu formu dlya oboh rodiv pr rozhevij rozheva rosa brunatnij brunatna marro Yaksho vidimennikovi prikmetniki suprovodzhuyutsya prislivnikami prikmetniki ta prislivniki za rodami ne zminyuyutsya pr sini shtani uns pantalons blaus svitlo sini shtani uns pantalons blau clar Yak i u francuzkij movi i na vidminu vid ispanskoyi najchastishe prikmetnik stavitsya pislya imennika pr Kamp Nou Novij stadion nazva odnogo zi stadioniv Barseloni Camp Nou Pravila utvorennya formi mnozhini U mnozhini imenniki ta prikmetniki prijmayut zakinchennya s bez viklyuchen U bilshosti vipadkiv s dodayetsya do formi odnini pr roure roures fort forts Slova sho zakinchuyutsya v odnini na nenagoloshenij a zminyuyut a na e ta dodayut obov yazkove zakinchennya s U deyakih slovah vidbuvayutsya dodatkovi zmini pri formuvanni formi mnozhini zamina c nac balanca balances dolca dolces zamina c naqu cuca cuques seca seques zamina cu naqu pascua pasques iniqua iniques zamina j nag platja platges roja roges zamina g nagu vaga vagues groga grogues zamina gu nagu llengua llengues ambigua ambigues Deyaki slova mayut dvi formi mnozhini z zakinchennyam s abo z zakinchennyam ns asesaboasens coves abocovens freixesabofreixens homesabohomens jovesabojovens margesabomargens orfesaboorfens ravesaboravens termesabotermens vergesabovergens Slova sho v odnini zakinchuyutsya na golosnij pid nagolosom u mnozhini dodayut zakinchennya ns canto cantons ple plens Slova sho v odnini zakinchuyutsya na golosnij pid nagolosom ale buli zapozicheni ne z latini prijmayut zakinchennya s sofa sofas cafe cafes tosho Imenniki ta prikmetniki cholovichogo rodu sho v odnini zakinchuyutsya na s c x ta mayut nagolos na ostannomu skladi u mnozhini prijmayut zakinchennya os Deyaki slova yaki v odnini zakinchuyutsya na s u mnozhini prijmayut zakinchennya ssos gas gasos gos gossos brac bracos reflex reflexos gris grisos ale espes espessos tosho Z cogo pravila ye chislenni vinyatki Imenniki ta prikmetniki cholovichogo rodu sho v odnini zakinchuyutsya na sc st xt ta mayut nagolos na ostannomu skladi u mnozhini prijmayut abo zakinchennya os abo s bosc boscos abo boscs impost imposts abo impostos text texts abo textos Slova post ta host ye zhinochogo rodu u mnozhini prijmayut zakinchennya s abo es posts abo postes Deyaki imenniki ta prikmetniki cholovichogo rodu sho v odnini zakinchuyutsya na ig mozhut mati taki zakinchennya u mnozhini faig faigs abo fajos passeig passeigs abo passejos desig desigs abo desitjos Deyaki slova ciyeyi grupi u mnozhini mayut lishe zakinchennya s raig raigs pr raigs x rentgenivske prominnya raigs ultraviolats ultrafioletove prominnya Zajmennik Osobovi silni zajmenniki Katalanski zajmenniki Ukrayinski ekvivalenti jo ya tu ti ell vin ella vona nosaltres mi vosaltres vi ells voni chol rid elles voni zhin rid Osobovi zajmenniki zazvichaj vikoristovuyutsya z diyeslovom lishe dlya togo shob pidkresliti hto same robit tu chi inshu diyu Pislya prislivnikiv u pershij osobi odnini zamist jo vzhivayetsya mi amb mi zi mnoyu Zajmenniku Vi shanoblive zvernennya do odniyeyi osobi vidpovidaye katalanskij zajmennik voste u mnozhini vostes Z cim zajmennikom diyeslovo vzhivayetsya u 3 ij osobi Slabki zajmenniki Tablicya slabkih zajmennikiv Osoba Sintaksichna funkciya Pered diyeslovom sho pochinayetsya z prigolosnoyi Pered diyesl sho pochinayetsya z golosnoyi Pislya diyeslova sho zakinchuyetsya prigolosnoyu Pislya diyeslova sho zakinchuyetsya golosnoyu 1 os odn em m me m 2 os odn et t te t 3 os odn a zvorotnij pidmet es s se s 3 os odn b pryamij dodatok chol el l lo l 3 os odn c pryamij dodatok zhin la l la 3 os odn d dodatok ser rodu ho ho 3 os odn e nepryamij dodatok chol abo zhin li li 1 os mnozh ens nos ns 2 os mnozh us vos us 3 os mnozh a zvorotnij pidmet es s se s 3 os mnozh b pryamij dodatok chol els los ls 3 os mnozh c pryamij dodatok zhin les les 3 os mnozh e nepryamij dodatok chol abo zhin els los ls f chastkovij partitivnij en n ne n g miscevij lokativnij hi hi Diyeslovo Div dodatkovu informaciyu pro vidminyuvannya diyesliv na Wiktionary na storinci Catalan conjugation Arhivovano 3 listopada 2010 u Wayback Machine kat angl Pravilni diyeslova U katalanskij movi isnuye tri diyevidmini dlya pravilnih diyesliv Diyevidminyuvannya pravilnih diyesliv Diyevidminyuvannya pravilnih diyesliv u katalanskij movi MODELS PER A LA CONJUGACIo DELS VERBS REGULARS EN CATALA Zajmennik PRONOMS 7 Persha diyevidmina PRIMERA CONJUGACIo Druga diyevidmina SEGONA CONJUGACIo Tretya diyevidmina TERCERA CONJUGACIo Prosti chasi diyesliv TEMPS SIMPLES Neoznachena forma INFINITIU cant ar 1 perd re tem er sent ir acolor ir Gerundij GERUNDI cant ant perd ent tem ent sent int acolor int Diyeprikmetnik PARTICIPI 6 cant at perd ut tem ut sent it acolor it Dijsnij sposib INDICATIU Teperishnij chas Present jo cant o perd o tem o sent o acolor eix o 3 tu cant es perd s tem s sent s acolor eix es ell ella voste cant a perd tem sent acolor eix nosaltres cant em perd em tem em sent im acolor im vosaltres cant eu perd eu tem eu sent iu acolor iu ells elles vostes cant en perd en tem en sent en acolor eix en Minulij nedokonanij chas Imperfet jo cant av a perd i a tem i a sent i a acolor i a tu cant av es perd i es tem i es sent i es acolor i es ell ella voste cant av a perd i a tem i a sent i a acolor i a nosaltres cant av em perd i em tem i em sent i em acolor i em vosaltres cant av eu perd i eu tem i eu sent i eu acolor i eu ells elles vostes cant av en perd i en tem i en sent i en acolor i en Prostij minulij chas Passat 4 jo cant i perd i tem i sent i acolor i tu cant a res perd e res tem e res sent i res acolor i res ell ella voste cant a perd e tem e sent i acolor i nosaltres cant a rem perd e rem tem e rem sent i rem acolor i rem vosaltres cant a reu perd e reu tem e reu sent i reu acolor i reu ells elles vostes cant a ren perd e ren tem e ren sent i ren acolor i ren Majbutnij chas Futur jo cant ar e perd r e 5 tem er e sent ir e acolor ir e tu cant ar as perd r as tem er as sent ir as acolor ir as ell ella voste cant ar a perd r a tem er a sent ir a acolor ir a nosaltres cant ar em perd r em tem er em sent ir em acolor ir em vosaltres cant ar eu perd r eu tem er eu sent ir eu acolor ir eu ells elles vostes cant ar an perd r an tem er an sent ir an acolor ir an Kondicionalis Condicional jo cant ar ia perd r ia 5 tem er ia sent ir ia acolor ir ia tu cant ar ies perd r ies tem er ies sent ir ies acolor ir ies ell ella voste cant ar ia perd r ia tem er ia sent ir ia acolor ir ia nosaltres cant ar iem perd r iem tem er iem sent ir iem acolor ir iem vosaltres cant ar ieu perd r ieu tem er ieu sent ir ieu acolor ir ieu ells elles vostes cant ar ien perd r ien tem er ien sent ir ien acolor ir ien Kon yunktiv sposib SUBJUNTIU Teperishnij chas Present jo cant i perd i tem i sent i acolor eix i 3 tu cant is perd is tem is sent is acolor eix is ell ella voste cant i perd i tem i sent i acolor eix i nosaltres cant em perd em tem em sent im acolor im vosaltres cant eu perd eu tem eu sent iu acolor iu ells elles vostes cant in perd in tem in sent in acolor eix in Minulij nedokonanij chas Imperfet jo cant es perd es tem es sent is acolor is tu cant ess is perd ess is tem ess is sent iss is acolor iss is ell ella voste cant es perd es tem es sent is acolor is nosaltres cant ess im perd ess im tem ess im sent iss im acolor iss im vosaltres cant ess iu perd ess iu tem ess iu sent iss iu acolor iss iu ells elles vostes cant ess in perd ess in tem ess in sent iss in acolor iss in Nakazovij sposib IMPERATIU tu cant a perd tem sent acolor eix 3 voste cant i perd i tem i sent i acolor eix i nosaltres cant em perd em tem em sent im acolor im vosaltres cant eu perd eu tem eu sent iu acolor iu vostes cant in perd in tem in sent in acolor eix in Skladeni formi TEMPS COMPOSTOS Minula rezultativna neoznachena forma diyeslova INFINITIU PERFET haver cantat haver perdut haver temut haver sentit haver acolorit Minulij rezultativnij gerundij gerundij perfekt GERUNDI PERFET havent cantat havent perdut havent temut havent sentit havent acolorit Dijsnij sposib INDICATIU Minulij dokonanij chas Perfet jo he cantat he perdut he temut he sentit he acolorit Davnominulij chas Plusquamperfet jo havia cantat havia perdut havia temut havia sentit havia acolorit Poperednij minulij chas Passat Anterior 4 jo hagui cantat hagui perdut hagui temut hagui sentit hagui acolorit Opisovij minulij chas Passat Perifrastic 4 jo vaig cantar vaig perdre vaig temer vaig sentir vaig acolorir tu vas cantar vas perdre vas temer vas sentir vas acolorir ell ella voste va cantar va perdre va temer va sentir va acolorir nosaltres vam cantar vam perdre vam temer vam sentir vam acolorir vosaltres vau cantar vau perdre vau temer vau sentir vau acolorir ells elles vostes van cantar van perdre van temer van sentir van acolorir Opisovij poperednij minulij chas Passat Anterior Perifrastic 4 jo vaig haver cantat vaig haver perdut vaig haver temut vaig haver sentir vaig haver acolorit Majbutnij rezultativnij chas Futur Perfet jo haure cantat haure perdut haure temut haure sentit haure acolorit Umovnij sposib CONDICIONAL Umovnij rezultativnij chas Condicional Perfet jo hauria cantat hauria perdut hauria temut hauria sentit hauria acolorit Kon yunktiv sposib SUBJUNTIU Opisovij minulij chas Passat Perifrastic 4 jo vagi cantar vagi perdre vagi temer vagi sentir vagi acolorir tu vagis cantar vagis perdre vagis temer vagis sentir vagis acolorir ell ella voste vagi cantar vagi perdre vagi temer vagi sentir vagi acolorir nosaltres vagim cantar vagim perdre vagim temer vagim sentir vagim acolorir vosaltres vagiu cantar vagiu perdre vagiu temer vagiu sentir vagiu acolorir ells elles vostes vagin cantar vagin perdre vagin temer vagin sentir vagin acolorir Minulij dokonanij chas Perfectjo hagi cantat hagi perdut hagi temut hagi sentit hagi acolorit Davnominulij chas Plusquamperfetjo hagues cantat hagues perdut hagues temut hagues sentit hagues acolorit Opisovij poperednij minulij chas Passat Anterior Perifrastic 4 jo vagi haver cantat vagi haver perdut vagi haver temut vagi haver sentit vagi haver acolorit 1 Vidpovidna diyevidmina viznachayetsya zakinchennyam diyeslova u neoznachenij formi 2 Diyeslova pershoyi diyevidmini korin yakih zakinchuyetsya na c c g j gu ta qu pri diyezminyuvanni pered e abo i zminyuyut ci prigolosni na qu c gu g gu ta qu vidpovidno Na priklad tancar tanques cacar caces furgar furgues rajar rages obliquar obliques 3 Sufiks eix z yavlyayetsya u bilshosti diyesliv tretoyi diyevidmini Vinyatkimi ye taki diyeslova ajupir bullir collir cosir cruixir dormir eixir escopir esmunyir fugir grunyir morir munyir obrir omplir pruir pudir retrunyir sentir sortir tenir tossir ta venir Diyeslova mentir consumir resumir ta brunzir mozhut zminyuvatisya yak z sufiksom eix tak i bez nogo 4 Prostij minulij chas ridko vzhivayetsya u rozmovnij movi majzhe ne vzhivayetsya u Kataloniyi chastishe vzhivayetsya u Valensiyi 5 U diyeslovah sho zakinchuyutsya na re u majbutnomu chasi ta kondicionali e pered zakinchennyami vipadaye 6 Diyeprikmetnik participi uzgodzhuyetsya u rodi ta chisli z oznachuvanim imennikom 7 Zajmenniki zazvichaj ne vzhivayutsya ani u rozmovnij movi ani na pismi Dopomizhni diyeslova Diyevidminyuvannya dopomizhnih diyesliv Diyevidminyuvannya dopomizhnih diyesliv u katalanskij movi MODELS PER A LA CONJUGACIo DELS VERBS AUXILIARS EN CATALA Prosti chasi diyesliv TEMPS SIMPLES Neoznachena forma INFINITIU Zajmenniki PRONOMS ES SER ESTAR HAVER ANAR TENIR Gerundij GERUNDI sent essant havent anant tenint Diyeprikmetnik PARTICIPI estat estat hagut anat tingut Dijsnij sposib INDICATIU Teperishnij chas Present jo soc estic he vaig tinc tu ets estas has vas tens ell ella voste es esta ha va te nosaltres som estem hem anem tenim vosaltres sou esteu heu aneu teniu ells elles vostes son estan han van tenen Minulij nedokonanij chas Imperfet jo era estava havia anava tenia tu eres estaves havies anaves tenies ell ella voste era estava havia anava tenia nosaltres erem estavem haviem anavem teniem vosaltres ereu estaveu havieu avaveu tenieu ells elles vostes eren estaven havien anaven tenien Prostij minulij chas Passat jo fui estigui hagui ani tingui tu fores estigueres hagueres anares tingueres ell ella voste fou estigue hague ana tingue nosaltres forem estiguerem haguerem anarem tinguerem vosaltres foreu estiguereu haguereu anareu tinguereu ells elles vostes foren estigueren hagueren anaren tingueren Majbutnij chas Futur jo sere estare haure anire tindre tu seras estaras hauras aniras tindras ell ella voste sera estara haura anira tindra nosaltres serem estarem haurem anirem tindrem vosaltres sereu estareu haureu anireu tindreu ells elles vostes seran estaran hauran aniran tindran Kondicionalis Condicional jo seria estaria hauria aniria tindria tu series estaries hauries aniries tindries ell ella voste seria estaria hauria aniria tindria nosaltres seriem estariem hauriem aniriem tindriem vosaltres serieu estarieu haurieu anirieu tindrieu ells elles vostes serien estarien haurien anirien tindrien Kon yunktiv sposib SUBJUNTIU Teperishnij chas Present jo sigui estigui hagi vagi tingui tu siguis estiguis hagis vagis tinguis ell ella voste sigui estigui hagi vagi tingui nosaltres siguem estiguem hagim anem tinguem vosaltres sigueu estigueu hagiu aneu tingueu ells elles vostes siguin estiguin hagin vagin tinguin Minulij nedokonanij chas Imperfet jo fos estigues hagues anes tingues tu fossis estiguessis haguessis anessis tinguessis ell ella voste fos estigues hagues anes tingues nosaltres fossim estiguessim haguessim anessim tinguessim vosaltres fossiu estiguessiu haguessiu anessiu tinguessiu ells elles vostes fossin estiguessin haguessin anessin tinguessin Nakazovij sposib IMPERATIU tu sigues estigues 1 ves tingues voste sigui estigui vagi tingui nosaltres siguem estiguem anem tinguem vosaltres sigueu estigueu aneu tingueu vostes siguin estiguin vagin tinguin Skladeni formi TEMPS COMPOSTOS Minula rezultativna neoznachena forma diyeslova INFINITIU PERFET haver estat haver estat 1 haver anat haver tingut Minulij rezultativnij gerundij gerundij perfekt GERUNDI PERFET havent estat havent estat havent anat havent tingut Dijsnij sposib INDICATIU Minulij dokonanij chas Perfet jo he estat he estat he anat he tingut Davnominulij chas Plusquamperfet jo havia estat havia estat havia anat havia tingut Poperednij minulij chas Passat Anterior jo hagui estat hagui estat hagui anat hagui tingut Opisovij minulij chas Passat Perifrastic jo vaig es ser vaig estar vaig anar vaig tenir tu vas es ser vas estar vas anar vas tenir ell ella voste va es ser va estar va anar va tenir nosaltres vam es ser vam estar vam anar vam tenir vosaltres vau es ser vau estar vau anar vau tenir ells elles vostes van es ser van estar van anar van tenir Opisovij poperednij minulij chas Passat Anterior Perifrastic jo vaig haver estat vaig haver estat vaig haver anat vaig haver tingut Majbutnij rezultativnij chas Futur Perfet jo haure estat haure estat haure anat haure tingut Umovnij sposib CONDICIONAL Umovnij rezultativnij chas Condicional Perfet jo hauria estat hauria estat hauria anat hauria tingut Kon yunktiv sposib SUBJUNTIU Opisovij minulij chas Passat Perifrastic jo vagi es ser vagi estar vagi anar vagi tenir tu vagis es ser vas estar vagis anar vagis tenir ell ella voste vagi es ser vagi estar vagi anar vagi tenir nosaltres vagim es ser vagim estar vagim anar vagim tenir vosaltres vagiu es ser vagiu estar vagiu anar vagiu tenir ells elles vostes vagin es ser vagin estar vagin anar vagin tenir Minulij dokonanij chas Perfectjo hagi estat hagi estat hagi anat hagi tingut Davnominulij chas Plusquamperfetjo hagues estat hagues estat hagues anat hagues tingut Opisovij poperednij minulij chas Passat Anterior Perifrastic jo vagi haver estat vagi haver estat vagi haver anat vagi haver tingut 1 Diyeslovo haver nikoli ne vzhivayetsya u nakazovomu sposobi ta u skladenih diyeslivnih formah Chislivnik Div spisok chislivnikiv u Wikibooks na storinci Numerals in Catalan language Arhivovano 8 serpnya 2010 u Wayback Machine kat angl Prislivnik Div pereklad vibranih prislivnikiv u Wiktionary u kategoriyi Catalan adverbs Arhivovano 13 veresnya 2006 u Wayback Machine kat angl Sluzhbovi chastini movi Div pereklad vibranih vigukiv u Wiktionary u kategoriyi Catalan interjections Arhivovano 6 lipnya 2010 u Wayback Machine kat angl SintaksisPoryadok roztashuvannya chleniv rechennya Yak i v ukrayinskij zazvichaj u prostomu rechenni prisudok jde pislya pidmeta a dodatok pislya prisudka odnak duzhe chasto chleni rechennya roztashovuyutsya dovilno pr Brillava el sol Sonce svitilo doslivno Svitilo sonce Pidmet takozh mozhe opuskatisya pr Era dificil convence l Bulo vazhko jogo perekonati doslivno Bulo vazhko perekonati jogo Pitalni rechennya Zazvichaj poryadok sliv u pitalnomu rechenni ne vidriznyayetsya vid poryadku u stverdzhuvalnomu zminyuyetsya lishe intonaciya Odnak dosit chasto osoblivo v usnomu movlenni u pitalnomu rechenni na pochatku stavlyat slovo que yake vidokremlyuyut komoyu vid reshti sliv analog ukrayinskogo chi pr Que vindras a la festa dissabte Chi ti prijdesh na svyato u subotu Zaperechennya Dlya zaperechennya zazvichaj vikoristovuyut chastku no yaku stavlyat pered diyeslovom Inodi yak u francuzkij chi oksitanskij movah pislya diyeslova vzhivayut zaperechnu chastku pas zavzhdi razom z no Okrim togo vikoristovuyut dvi konstrukciyi pri zaperechenni nayavnosti odnogo predmetu chi osobi no cap ta rechovini yaku nemozhlivo porahuvati no gens De gelats de vanilla no ens en queda cap Zhodnoyi porciyi vanilnogo moroziva u nas ne zalishilosya doslivno Vanilnih moroziv ne u nas yih zalishayetsya nichogo Okrim togo vzhivayutsya taki konstrukciyi dlya nikoli ne no mai bilshe nikoli ne no mes Slabki zajmenniki Odniyeyu z najharakternishih originalnih ris katalanskogo sintaksisu ye nayavnist velikoyi kilkosti slabkih zajmennikiv Ce dozvolyaye u frazi osoblivo v usnomu movlenni zaminyati bud yakij imennik vidpovidnim zajmennikom U bilshosti vipadkiv proste rechennya buduyetsya takim chinom A musica hi dedico molt de temps Ya prisvyachuyu bagato chasu muzici doslivno Muzici comu ya prisvyachuyu bagato chasu Taka pobudova prostogo rechennya harakterna rozmovnim formam inshih romanskih mov Yak i u francuzkij movi imennik z chastkoyu de zaminyuyutsya zajmennikom en imennik z chastkoyu a abo amb zajmennikom hi u francuzkij y pr No hi estic d accord Ya ne pogodzhuyusya z cim Zajmennik ho zaminyuye cilu frazu pr Aixo es veritat ho diu el capita Ce pravda pro ce govorit kapitan Slabki zajmenniki mozhut kombinuvatisya i takih kombinacij narahovuyetsya 65 Zazvichaj na pershe misce stavlyatsya zajmenniki em et li ens us els a potim zajmennik hi ho en pr m hi van recomanar voni mene jomu rekomenduvali porivnyati isp me recomendaron a el fr fr ils m ont recommande a lui Vibir diyeslivnih form U pevnih aspektah katalanska trohi blizhche do germanskih mov nizh susidni ispanska ta francuzka vibir vidpovidnoyi diyeslivnoyi formi obumovlyuyetsya nayavnistyu temporalnih diyeprislivnikiv ja vzhe encara she tosho pr Ho vam fer ahir Mi ce zrobili vchora ta Ho feiem sovint quan erem joves Mi ce robili chasto koli buli molodimi Modalnist Modalnist zdebilshogo peredayetsya opisovo Na priklad potribno diyeslovo perekladayetsya yak cal neoznachena forma diyeslova abo cal que kon yunktiv pr M ha calgut corregir els errors Meni bulo potribno vipraviti pomilki ta No cal que t ho repeteixi Meni ne potribno tobi ce povtoryuvati Dlya peredachi slovospoluchennya bulo b krashe rekomendaciya abo primus vikoristovuvayetsya viraz haver neoznachena forma diyeslova pr Hauries de fer llit Bulo b krashe yakbi ti zalishivsya u lizhku Mozhlivist peredayetsya virazom deure neoznachena forma diyeslova pr Deuen arribar aquest vespre Voni povinni priyihati sogodni vvecheri Posesivnist svij Nalezhnist chogos v ukrayinskij najchastishe peredayetsya slovom svij v katalanskij ye samozrozumiloyu i ne peredayetsya zasobami movi pr Ha perdut el passaport Vin vona zagubiv la svij pasport Shanoblive zvernennya Dlya peredachi ukrayinskogo chi ne mig bi ti vzhivayetsya konstrukciya et fa res neoznachena forma diyeslova pr Et fa res obrir la finestra Chi ne mig bi ti prochiniti vikno Li fa res pagar ara mateix Chi ne mogli b Vi v odnini zaplatiti pryamo zaraz Us fa res baixar del cotxe Chi ne mogli b vi u mnozhini ne shanoblivo vijti z mashini Els fa res parlar en angles Chi ne mogli b vi u mnozhini shanoblivo govoriti anglijskoyu Vzhivannya artiklyu z imenami Oznachenij artikl yak i v oksitanskij movi u bilshosti vipadkiv vzhivayetsya pered imenami en dlya cholovichih imen ta la dlya zhinochih Artikl ne vzhivayetsya pri zvertanni do lyudini ta pislya virazu em dic mene zvati pr Natalia et presento la Lidia Nataliye poznajomsya z Lidiyeyu doslivno Nataliya ya tobi predstavlyayu Lidiyu PrimitkiZokrema za spiskami Svodesha Pidruchnik katalanskoyi movi Catalan Teach yourself Anna Poch amp Alan Yates ISBN 0 340 87055 9 stor 183 Pidruchnik katalanskoyi movi Catalan Teach yourself Anna Poch amp Alan Yates ISBN 0 340 87055 9 stor 157 Pidruchnik katalanskoyi movi Catalan Teach yourself Anna Poch amp Alan Yates ISBN 0 340 87055 9 stor 77 Sintaksis katalanskoyi movi na sajti Enciclopedia Catalana 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Pidruchnik katalanskoyi movi Catalan Teach yourself Anna Poch amp Alan Yates ISBN 0 340 87055 9 stor 178BibliografiyaGramatica Catalana David Franq Editorial Franq Argentona Posilannya angl