Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Матяші́вка — село в Україні у Гоголівській селищній громаді Миргородського району (до 2020 року Великобагачанському районі) Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 965 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Матяшівська сільська рада.
| село Матяшівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Великобагачанський район |
| Громада | Гоголівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA53060110060089940 |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1726 |
| Населення | 965 (2001 рік) |
| Територія | 1,699 км² |
| Густота населення | 567.98 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 38314 |
| Телефонний код | +380 5345 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°52′13″ пн. ш. 33°51′44″ сх. д. / 49.87028° пн. ш. 33.86222° сх. д.Координати: 49°52′13″ пн. ш. 33°51′44″ сх. д. / 49.87028° пн. ш. 33.86222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 94 м м |
| Водойми | річки Псел, Вузька |
| Відстань до районного центру | 20 км |
| Найближча залізнична станція | Матяшівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38314, Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с. Матяшівка |
| Карта | |
  Матяшівка | |
 Матяшівка | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Матяшівка знаходиться на правому березі Псла, нижче за течією примикає село Підлуки, на протилежному березі — село Яреськи. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани та заболочені озера, у тому числі озеро Вузьке. На східній околиці села бере початок річка Вузька. До села примикає лісовий масив. Поруч проходить залізниця, станція Матяшівка.
Розташована на віддалі 20 км від селища Велика Багачка.
Історія
Село виникло на початку XVII століття та належало до Шишацької сотні [].
Назва села походить від імені легендарного першого поселенця козака Матяша.
Згідно з реєстром Війська Запорізького після Зборівського договору 16 жовтня 1649 року село належало, ймовірно, до Миргородського полку Уцтивицької (тобто Устивицької) сотні.
У переписних книгах 1666 року вказується, що у Матяшівці Жигмонтовського () повіту був 41 двір (крім козацьких дворів).
У 1726 році в Матяшівці налічувався 51 двір. Селом володів Роман Лісницький за універсалом гетьмана І. Скоропадського від 1709 року.
У 1729 році в селі було 62 двори. Власницею села була дружина Романа Лісницького.
У 1768 та березні 1778 року Матяшівка згадується у складі Миргородської протопопії. Найдавніша відома церква св. Миколая була збудована 1776 року.
У 1782 році полк за указом Катерини ІІ від 16 вересня 1781 року було ліквідовано. Територія полку увійшла тим складом, що залишився від 1775 року (12 сотень), до Київського намісництва. Матяшівка належала до Миргородського повіту.
Того ж року в селі сталися селянські заворушення.
На час входження Миргородського повіту до складу Полтавської губернії Матяшівка належала до Устивицької волості.
За даними 1859 року у власницькому і козацькому селі при річці Псел було 146 дворів, 1242 жителя, діяла православна церква.
У 1884 році Миколаївську церкву поставили на мурований цоколь, тоді ж до неї прибудували дерев’яну дзвіницю. При церкві діяла церковнопарафіяльна школа.
У 1885 році колишнє державне і власницьке село при річці Вузька мало 214 дворів і 1150 жителів, православну церкву, постоялий двір, 6 вітряних млинів, 6 маслобійних заводів. Село тоді належало до Яреськівської волості Миргородського повіту.
У 1900 році в Матяшівці було 297 дворів, 1889 жителів; у 1910 році — 292 двори, 1790 жителів. В селі працювало 9 теслярів, 8 шевців, 4 кравці, 4 ковалі, 11 ткачів.
У 1912 році в селі було 2010 жителів, діяла земська школа.
У січні 1918 року в селі розпочалась радянська окупація.
7 березня 1923 року Матяшівка увійшла до Шишацького району Полтавської округи Полтавської губернії.
У 1929 році, під час примусової колективізації, у селі були створені колгоспи "Нове життя" та ім. Сталіна. Колективізація тривала до 1934 року.
З лютого 1931 року село було у складі Диканського району Харківської області, з 22 січня 1935 року — у складі Великобагачанського району Харківської області.
У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 196 мешканців, у тому числі встановлено імена 6 загиблих. Збереглися свідчення про Голодомор місцевих жителів, серед яких Дзябенко Г. Ф., Кравченко В. (1922 р. н.), Лейко В. М.
До 1933 року в селі діяла початкова школа, згодом — семирічна.
Під час німецько окупації на території сільради з вересня 1941 по травень 1942 року діяла група підпільників на чолі з (закатований в гестапо). З липня по вересень 1943 року в селі діяли парашутний партизанський загін ім. Котовського та партизани загону під керівництвом секретаря Шишацького РК КП України Купріяна Тутки. Мешканці Матяшівки постачали патризанам харчі, одяг, переховували їх у своїх будинках.
Упродовж 18 вересня 1941 — 14 вересня 1943 років окупаційною владою на примусові роботи до Німеччини вивезено 87 осіб.
У 1957 році в селі було встановлено пам'ятники воїнам-односельцям, які полягли (210 осіб) на фронтах Німецько-радянської війни, та на братській могилі радянських воїнів і партизанів, загиблих 1943 року.
У 1966 році колгосп ім. Енгельса, центральна садиба якого містилася в селі, мав 3517 га землі. Виробничим напрямом було рільництво і тваринництво.
У 1966 році в Матяшівці була восьмирічна школа, бібліотека, клуб. Населення становило 1122 осіб. Сільській раді був підпорядкований населений пункт Лейків (нині не існує).
У 1967 році в селі було встановлено пам'ятники Фрідріху Енгельсу та на могилі комсомольця Я. А. Федоряки, що загинув 1920 року.
У 1990 році населення села становило 1051 особу.
У 1991 році в селі діяли колгосп ім. Ф. Енгельса (рослинницько-тваринницького напряму), неповна середня школа, Будинок культури на 300 місць, кіноустановка, бібліотека (10,1 тис. одиниць літератури).
Економіка
- Молочно-товарна ферма;
- ТОВ «Світанок».
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530020, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстрований 541 виборець, явка 56,56%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 60,46%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 9,15%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 7,19%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримала Анастасія Ляшенко (Слуга народу) — 46,38%, за Костянтина Іщейкіна (самовисування) — 17,11%, за Олексія Баганця (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 8,55%.
Об'єкти соціальної сфери
- Матяшівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів;
- Будинок культури на 300 місць;
- Бібліотека.
Меморіали, пам'ятники
- Пам'ятник воїнам-односельцям, які полягли на фронтах Німецько-радянської війни;
- Пам'ятник на братській могилі радянських воїнів і партизанів, загиблих 1943 року;
- Пам'ятник Фрідріху Енгельсу;
- Пам'ятник на могилі комсомольця Я. А. Федоряки, що загинув 1920 року;
- В околицях Матяшівки є п’ять поодиноких курганів і два майдани. Висота насипів до трьох метрів.
Відомі люди
- Андрієнко Олексій Григорович (1895 — ?) — бандурист
- Дзябенко Яків Мартинович (1892—1959) — військовий і громадський діяч, старшина охорони Головного отамана Армії УНР Симона Петлюри, ад'ютант і старшина для доручень Президента УНР в екзилі Андрія Лівицького; адміністративний сотник Армії УНР
- (1893, с. Піски Лубенський р-н Полтавська обл. — ?) — українець, із духовенства, освіта початкова. Мешкав у с. Матяшівка Великобагачанського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 29 липня 1937 року. Засуджений Полтавським обласним судом 7 грудня 1937 року за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 років. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 10 листопада 1992 року.
- Хоружий Григорій Фокович (1947— 2018) — український державний і політичний діяч, дипломат.
- (нар. 1940) — дослідник історії української еміграції в Північній Америці та зарубіжної історіографії
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- Малороссійскія переписныя книги 1666 года. Съ послесловіемъ Ал. Лазаревскаго. Киевъ, типографія Императорскаго Университ. Св. Владиміра Н. Т. Корчакъ-Новицкаго. Меринговская улица. 1900.— С. 71.
- Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12 — Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт. — Полтава: Оріяна, 2008. — С. 29
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 13 травня 2011.
Джерела
- Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12. — Релігія і Церква. — Полтава: «Полтавський літератор», 2009.
- Матяшівка / Полтавщина: Енциклопедичний довідник // за ред. А. В. Кудрицького. — Київ: УЕ, 1992. — . — С. 518-519.
- Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — C. 142.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Matyashivka Matyashi vka selo v Ukrayini u Gogolivskij selishnij gromadi Mirgorodskogo rajonu do 2020 roku Velikobagachanskomu rajoni Poltavskoyi oblasti Naselennya stanom na 2001 rik stanovilo 965 osib Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Matyashivska silska rada selo MatyashivkaKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Velikobagachanskij rajonGromada Gogolivska selishna gromadaKod KATOTTG UA53060110060089940Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni daniZasnovane 1726Naselennya 965 2001 rik Teritoriya 1 699 km Gustota naselennya 567 98 osib km Poshtovij indeks 38314Telefonnij kod 380 5345Geografichni daniGeografichni koordinati 49 52 13 pn sh 33 51 44 sh d 49 87028 pn sh 33 86222 sh d 49 87028 33 86222 Koordinati 49 52 13 pn sh 33 51 44 sh d 49 87028 pn sh 33 86222 sh d 49 87028 33 86222Serednya visota nad rivnem morya 94 m mVodojmi richki Psel VuzkaVidstan do rajonnogo centru 20 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya MatyashivkaMisceva vladaAdresa radi 38314 Poltavska obl Velikobagachanskij r n s MatyashivkaKartaMatyashivkaMatyashivkaMapa Matyashivka u VikishovishiGeografiyaSelo Matyashivka znahoditsya na pravomu berezi Psla nizhche za techiyeyu primikaye selo Pidluki na protilezhnomu berezi selo Yareski Richka v comu misci zvivista utvoryuye limani ta zabolocheni ozera u tomu chisli ozero Vuzke Na shidnij okolici sela bere pochatok richka Vuzka Do sela primikaye lisovij masiv Poruch prohodit zaliznicya stanciya Matyashivka Roztashovana na viddali 20 km vid selisha Velika Bagachka IstoriyaSelo viniklo na pochatku XVII stolittya ta nalezhalo do Shishackoyi sotni dzherelo Nazva sela pohodit vid imeni legendarnogo pershogo poselencya kozaka Matyasha Zgidno z reyestrom Vijska Zaporizkogo pislya Zborivskogo dogovoru 16 zhovtnya 1649 roku selo nalezhalo jmovirno do Mirgorodskogo polku Uctivickoyi tobto Ustivickoyi sotni U perepisnih knigah 1666 roku vkazuyetsya sho u Matyashivci Zhigmontovskogo povitu buv 41 dvir krim kozackih dvoriv U 1726 roci v Matyashivci nalichuvavsya 51 dvir Selom volodiv Roman Lisnickij za universalom getmana I Skoropadskogo vid 1709 roku U 1729 roci v seli bulo 62 dvori Vlasniceyu sela bula druzhina Romana Lisnickogo Matyashivka na karti 1857 roku U 1768 ta berezni 1778 roku Matyashivka zgaduyetsya u skladi Mirgorodskoyi protopopiyi Najdavnisha vidoma cerkva sv Mikolaya bula zbudovana 1776 roku U 1782 roci polk za ukazom Katerini II vid 16 veresnya 1781 roku bulo likvidovano Teritoriya polku uvijshla tim skladom sho zalishivsya vid 1775 roku 12 soten do Kiyivskogo namisnictva Matyashivka nalezhala do Mirgorodskogo povitu Togo zh roku v seli stalisya selyanski zavorushennya Na chas vhodzhennya Mirgorodskogo povitu do skladu Poltavskoyi guberniyi Matyashivka nalezhala do Ustivickoyi volosti Za danimi 1859 roku u vlasnickomu i kozackomu seli pri richci Psel bulo 146 dvoriv 1242 zhitelya diyala pravoslavna cerkva U 1884 roci Mikolayivsku cerkvu postavili na murovanij cokol todi zh do neyi pribuduvali derev yanu dzvinicyu Pri cerkvi diyala cerkovnoparafiyalna shkola U 1885 roci kolishnye derzhavne i vlasnicke selo pri richci Vuzka malo 214 dvoriv i 1150 zhiteliv pravoslavnu cerkvu postoyalij dvir 6 vitryanih mliniv 6 maslobijnih zavodiv Selo todi nalezhalo do Yareskivskoyi volosti Mirgorodskogo povitu U 1900 roci v Matyashivci bulo 297 dvoriv 1889 zhiteliv u 1910 roci 292 dvori 1790 zhiteliv V seli pracyuvalo 9 teslyariv 8 shevciv 4 kravci 4 kovali 11 tkachiv U 1912 roci v seli bulo 2010 zhiteliv diyala zemska shkola U sichni 1918 roku v seli rozpochalas radyanska okupaciya 7 bereznya 1923 roku Matyashivka uvijshla do Shishackogo rajonu Poltavskoyi okrugi Poltavskoyi guberniyi U 1929 roci pid chas primusovoyi kolektivizaciyi u seli buli stvoreni kolgospi Nove zhittya ta im Stalina Kolektivizaciya trivala do 1934 roku Z lyutogo 1931 roku selo bulo u skladi Dikanskogo rajonu Harkivskoyi oblasti z 22 sichnya 1935 roku u skladi Velikobagachanskogo rajonu Harkivskoyi oblasti U 1932 1933 rokah vnaslidok Golodomoru provedenogo radyanskim uryadom u seli zaginulo 196 meshkanciv u tomu chisli vstanovleno imena 6 zagiblih Zbereglisya svidchennya pro Golodomor miscevih zhiteliv sered yakih Dzyabenko G F Kravchenko V 1922 r n Lejko V M Do 1933 roku v seli diyala pochatkova shkola zgodom semirichna Pid chas nimecko okupaciyi na teritoriyi silradi z veresnya 1941 po traven 1942 roku diyala grupa pidpilnikiv na choli z zakatovanij v gestapo Z lipnya po veresen 1943 roku v seli diyali parashutnij partizanskij zagin im Kotovskogo ta partizani zagonu pid kerivnictvom sekretarya Shishackogo RK KP Ukrayini Kupriyana Tutki Meshkanci Matyashivki postachali patrizanam harchi odyag perehovuvali yih u svoyih budinkah Uprodovzh 18 veresnya 1941 14 veresnya 1943 rokiv okupacijnoyu vladoyu na primusovi roboti do Nimechchini vivezeno 87 osib U 1957 roci v seli bulo vstanovleno pam yatniki voyinam odnoselcyam yaki polyagli 210 osib na frontah Nimecko radyanskoyi vijni ta na bratskij mogili radyanskih voyiniv i partizaniv zagiblih 1943 roku U 1966 roci kolgosp im Engelsa centralna sadiba yakogo mistilasya v seli mav 3517 ga zemli Virobnichim napryamom bulo rilnictvo i tvarinnictvo U 1966 roci v Matyashivci bula vosmirichna shkola biblioteka klub Naselennya stanovilo 1122 osib Silskij radi buv pidporyadkovanij naselenij punkt Lejkiv nini ne isnuye U 1967 roci v seli bulo vstanovleno pam yatniki Fridrihu Engelsu ta na mogili komsomolcya Ya A Fedoryaki sho zaginuv 1920 roku U 1990 roci naselennya sela stanovilo 1051 osobu U 1991 roci v seli diyali kolgosp im F Engelsa roslinnicko tvarinnickogo napryamu nepovna serednya shkola Budinok kulturi na 300 misc kinoustanovka biblioteka 10 1 tis odinic literaturi EkonomikaMolochno tovarna ferma TOV Svitanok PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 530020 roztashovana u primishenni shkoli Rezultatizareyestrovanij 541 viborec yavka 56 56 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 60 46 za Radikalnu partiyu Olega Lyashka 9 15 za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 7 19 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimala Anastasiya Lyashenko Sluga narodu 46 38 za Kostyantina Ishejkina samovisuvannya 17 11 za Oleksiya Bagancya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 8 55 Ob yekti socialnoyi sferiMatyashivska zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv Budinok kulturi na 300 misc Biblioteka Memoriali pam yatnikiPam yatnik voyinam odnoselcyam yaki polyagli na frontah Nimecko radyanskoyi vijni Pam yatnik na bratskij mogili radyanskih voyiniv i partizaniv zagiblih 1943 roku Pam yatnik Fridrihu Engelsu Pam yatnik na mogili komsomolcya Ya A Fedoryaki sho zaginuv 1920 roku V okolicyah Matyashivki ye p yat poodinokih kurganiv i dva majdani Visota nasipiv do troh metriv Vidomi lyudiAndriyenko Oleksij Grigorovich 1895 bandurist Dzyabenko Yakiv Martinovich 1892 1959 vijskovij i gromadskij diyach starshina ohoroni Golovnogo otamana Armiyi UNR Simona Petlyuri ad yutant i starshina dlya doruchen Prezidenta UNR v ekzili Andriya Livickogo administrativnij sotnik Armiyi UNR 1893 s Piski Lubenskij r n Poltavska obl ukrayinec iz duhovenstva osvita pochatkova Meshkav u s Matyashivka Velikobagachanskogo r nu Poltavskoyi obl Svyashenik Zaareshtovanij 29 lipnya 1937 roku Zasudzhenij Poltavskim oblasnim sudom 7 grudnya 1937 roku za st 54 10 ch 1 KK URSR do 8 rokiv pozbavlennya voli z obmezhennyam u pravah na 5 rokiv Reabilitovanij Generalnoyu prokuraturoyu Ukrayini 10 listopada 1992 roku Horuzhij Grigorij Fokovich 1947 2018 ukrayinskij derzhavnij i politichnij diyach diplomat nar 1940 doslidnik istoriyi ukrayinskoyi emigraciyi v Pivnichnij Americi ta zarubizhnoyi istoriografiyiPrimitki Arhiv originalu za 25 serpnya 2019 Procitovano 25 serpnya 2019 Malorossijskiya perepisnyya knigi 1666 goda S poslesloviem Al Lazarevskago Kiev tipografiya Imperatorskago Universit Sv Vladimira N T Korchak Novickago Meringovskaya ulica 1900 S 71 Poltavika Poltavska enciklopediya Tom 12 Religiya i Cerkva Poltava Poltavskij literator 2009 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Poltavska oblast Uporyadn O A Bilousko Yu M Varchenko V O Moklyak T P Pustovit Poltava Oriyana 2008 S 29 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 13 travnya 2011 DzherelaPoltavika Poltavska enciklopediya Tom 12 Religiya i Cerkva Poltava Poltavskij literator 2009 Matyashivka Poltavshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo Kiyiv UE 1992 ISBN 5 88500 033 6 S 518 519 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Poltavska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 C 142