Книгозбірні викладачів та випускників Київської академії
Джерелом для загального аналізу репертуарів приватних бібліотек викладачів і тих випускників Київської академії (див. Києво-Могилянська академія), які стали церковними ієрархами Російської держави та Російської імперії є посмертні описи їхнього майна, що складалися і надсилалися до Найсвятішого Синоду (див. Синод) для ухвали ним рішення про подальшу долю цього майна, у т. ч. й книг. Іноді на майно претендували спадкоємці, але книги, як правило, залишалися при єпископських кафедрах, передавалися Київській академії, Московській слов'яно-греко-латинській академії, семінаріям, Синодальній бібліотеці. Деякі з цих книг сьогодні виявлені в книжних зібраннях Москви, Санкт-Петербурга, Іркутська, Тобольська, Тюмені, В'ятки, ведеться їх пошук у Новгороді, Пскові, Смоленську та інших містах РФ.
Описи приватних бібліотек Стефана (Яворського), Димитрія Ростовського та Феофана (Прокоповича) опубліковані в різних виданнях. Каталоги книг багатьох професорів та вихованців Київської академії містяться в оприлюднених М.Петровим "Актах и документах, относящихся к истории Киевской академии" (от. 2, т. 2. К., 1906; т. 4. К., 1904; т. 5. К., 1908). Але переважна більшість описів книжкових зібрань (як правило, досить об'ємних – по кілька сотень назв), у т. ч. й церковних ієрархів, ще не опубліковані, вони зберігаються в рукописах у Російському державному історичному архіві (м. Санкт-Петербург, ф. 796).
Тематично склад приватних бібліотек викладачів і вихованців Київської академії, незалежно від кількості наявних у них книжок (наприклад, описи підбірок професорів і ректорів академії Христофора (Чорнуцького) та Сильвестра (Ляскоронського) свідчать, що їхні бібліотеки були невеликими, містили лише необхідні для викладацької діяльності та особистого читання книги), можна групувати за такими основними розділами:
1) видання Святого Письма (див. Біблія) та з питань богослов'я;
2) видання класичної літератури, творів з філософії та історії;
3) популярні книги для читання, календарі, словники, літературні журнали.
Переважали латиномовні видання, були книги церковнослов'янською і російською, частково польською та іншими мовами. Зокрема в бібліотеці Симона (Тодорського; викладач Київської академії, архієпископ Псковський) були книги грецькою, єврейською, німецькою та арабською мовами, у Феофіла (Кролика; архімандрит Новоспаського монастиря в Москві) – німецькою та французькою мовами. У складі бібліотек були також рукописні латиномовні курси поетик, риторик, філософії, рукописи історичних праць книжною українською мовою, а також рукописи партесної музики (див. Партесний спів) і музичних концертів.
Видання Святого Письма
Із видань Святого Письма у всіх книгозібраннях були Старий і Новий Завіти, зокрема, у Симона (Тодорського) та в Костянтина (Крижановського) – латинською, грецькою та єврейською мовами, а також церковнослов'янською; у Стефана (Калиновського; викладач Київської акад.) була Біблія грецькою, латинською та єврейською мовами, видана 1599. Зберігалися в бібліотеках і видання мусульманського віровчення та Коран. Із богослужбових книг у бібліотеках, як правило, були псалтирі, октоїхи, мінеї, тріоді, акафісти, служебники та ін. Широко представлена патристична літ. (див. Патристика), це твори Василія Великого, Кирила Єрусалимського, Єфрема Сиріна, Івана Золотоустого, Івана Дамаскина, а також Аврелія Августина, Альберта Великого, Томи Аквінського, у багатьох книгозбірках було багатотомне видання Бібліотеки патристики. Богословську літературу складали численні праці європейських учених як православного, так і католицького та протестантського напрямів (див. Православ'я, Католицизм, Протестантизм). Зберігалися твори католицьких богословів 16–17 ст., зокрема, єзуїтів Антоніо Поссевіно, Петра Аркудія та Корнелія Алапіда, історія церкви Цезаря Баронія. Досить повнопредставлено протестантське вчення – праці М.Лютера (його Малий Катехізис, коментарі до послань св. ап. Павла галатам та ін.; див. також Лютеранство), твори Жана Кальвіна (див. Кальвінізм) і Фауста Социна (див. Социніанство).
Простежується особливий інтерес до т. зв. пієтизму, що класифікується вченими як раннє німецьке просвітництво (від лат. pietas – благочестя; містична течія в протестантизмі кін. 17–18 ст., що закликала до поглиблення віри і самовдосконалення). Праці ідеолога цієї течії Йоганна Будде були майже в усіх книжних зібраннях києво-могилянських вихованців. Інтерес до цього вчення поширювався не без впливу Феофана (Прокоповича), він підтримував особисті контакти з німецькими пієтистами, які гуртувалися навколо університету в Галле, зокрема й з Й.Будде.
Теологічні праці Й.Будде "Issagoge historia theologica", "Institutiones theologiae moralis" та "Institutiones theologiae dogmatica" вважалися фундаментальним узагальненням лютеранської етики та догматики. У багатьох описах є праця Й.Будде "Ecclesia Romana cum Ruthenica ineconciliabilis" (1719), написана у відповідь на послання теологів з Сорбонни російському царю Петру І, в якому мова йшла про можливість об'єднання православної та католицької церков. Й.Будде, аналізуючи догматичні розходження між православ'ям та католицизмом, доводив, що таке єднання неможливе (в літературі існує думка, що цей твір написано за участі Феофана (Прокоповича), а Й.Будде його лише видав). Німецький учений був добре обізнаний з богословськими працями київських учених, зокрема критикував "Камінь віри" Стефана (Яворського).
Гальські пієтисти чи не найповніше представлені у бібліотеці Симона (Тодорського). Загалом, за описом майна, укладеним після його смерті, його бібліотека налічувала 701 книгу і брошуру (бібліотека залишилася при архієрейському домі й пізніше – 1817 – була передана Псковській духовній семінарії). Симон (Тодорський) завершив свою освіту в університеті м. Галле і привіз (1738) звідти до Києва "більш як півтонни книг". Згодом у листі до Гіршова в Галле він писав, що "якби тут знали, які я привіз книги, то визнали б мене за єретика, але більшість людей не знають німецької мови". У Галле, імовірно за участі Феофана (Прокоповича), Симон (Тодорський) переклав (проте свою причетність до перекладу приховував усе своє життя) і видав 1735 російською мовою працю протестантського вченого 17 ст. Йоганна Арндта "De vero christianismo". Ця праця (як у перекладі, так і в латиномовному виданні) значиться в багатьох описах (за указом Найсвятішого Синоду 1743 ця книга була заборонена; найбільше примірників її було вилучено з бібліотек у Лівобережній Україні, зокрема з бібліотек Києво-Печерської лаври та Київ. акад.; 1743 цю книгу можна було купити в Києво-Печерській друкарні; 1783 інший вихідець з України, відомий перекладач і видавець П.Богданович мав намір дещо виправити переклад Симона (Тодорського), зняти місця, які суперечать православній догматиці, й знову видати його – з цього приводу він звернувся за дозволом до Найсвятішого Синоду, але одержав відповідь, що "як та книга покійною імператрицею була заборонена, так їй належить і залишатися").
З кола гальських пієтистів у бібліотеках києво-могилянських вихованців представлені праці Христофора Целярія (видавця творів Гая Плінія Старшого, Марка Туллія Цицерона, Квінта Курція Руфа, а також граматик та історичних лексиконів). Популярністю користувалися теологічні роботи Й.Франке (засновника "східного колегіуму" при Гальському університеті, де вивчалися також і слов'янські мови; пієтисти надавали великого значення вивченню мов, оскільки без доброї філологічної підготовки неможлива була критика Святого Письма; сам Й.Франке написав чимало філологічних коментарів до Біблії). Київські вихованці були обізнані з працями гальського орієнталіста і біблеїста Й.Міхаеліса (видавця Біблії давньоєврейською та грецькою мовами, автора єврейської граматики).
В описах бібліотек згадуються праці протестантських теологів 17ст., зокрема Й.Герхарда (професора теології Єнського університету, автора популярної серед києво-могилянських учених праці "Meditationes sacra et exercitis pietatis", яка багато разів перевидавалася в Єні, Лейпцизі, Страсбурзі, Франкфурті; імовірно, була перекладена І.Максимовичем і видана Чернігівською друкарнею 1710 під назвою "Богомисліє", два видання 1711; також була заборонена Найсвятішим Синодом і вилучалася з бібліотек).
Класична література
Другим найбільш репрезентативним розділом приватних бібліотек викладачів і вихованців академії є класична література (у всіх описах книг, навіть невеликих, є по кілька таких творів). У описах згадані, зокрема, латинські переклади творів Гомера, Геродота, Еврипіда, Плутарха, Фукідіда, латиномовні твори Тіта Лукреція Кара, Квінта Горація Флакка, Публія Овідія Назона, Публія Вергілія Марона, Марка Туллія Ціцерона, Публія Корнелія Тацита, Гая Плінія Старшого, Валерія Максима, Гая Салюстія Кріспа, Квінта Курція Руфа, Гая Светонія Транквілла. Широко представлена й філософська література. Це насамперед різні видання творів Арістотеля (його філософія була особливо популярною в Київській академії) та коментарі до його праць. В описах бібліотек досить часто фігурують видання творів Діонісія Аеропагіта, значаться праці Платона, Луція Аннея Сенеки, Геракліта, Демокріта. Середньовічна філософія представлена працями Орігена, Р.Бекона, Й.Скота, М.Кузанського, епоха Відродження та Реформації – творами Філіппа Меланхтона і Еразма Роттердамського. З середини 18 ст., коли викладання філософії в академії почало орієнтуватися на праці німецьких учених Й.Вольфа та Ф.Баумейстера, у багатьох бібліотеках з'являються їхні твори, а також праці їхніх колег. Найширше представлені німецькі видання 18 ст., але є і видання 17 ст., а також палеотипи (видання, що здійснені до середини 16 ст.).
Так, у бібліотеці Стефана (Калиновського), яка складалася з 568 книг латинською мовою і 90 – церковнослов'янською та російською, був Новий Завіт, виданий грецькою та латинською мовами у Антверпені 1516. Взагалі, у його бібліотеці чи не найповніше представлена класична та філософська література. Склад бібліотеки Стефана (Калиновського) відповідав його викладацькій, пастирській та проповідницькій діяльності. Він закінчив повний курс Київської академії, 1727–33 викладав в академії риторику та філософію. 1732 Києво-Печерська друкарня опублікувала його філософські тези, винесені на диспут в академії. Далі він став ректором Московської слов'яно-греко-латинської академії, архімандритом Олександро-Невського монастиря, де заснував "латинську школу". 1739 висвячений на єпископа Псковського, 1745 став архієпископом Новгородським. Після його смерті (1753) його бібліотека 1761 була передана новгородському архієпископу. Опис бібліотеки кваліфіковано уклав Г.Полетика, на той час перекладач Найсвятішого Синоду.
Палеотипи зберігалися і в бібліотеці Гедеона (Вишневського;викладач Київ. акад., ректор Моск. слов'яно-греко-лат. акад.,єпископ Смоленський). В описі його великої книгозбірні, що після його смерті дісталася організованій ним у Смоленську "латинській школі", зазначені латиномовні твори Йосифа Флавія (Кельн, 1534), прижиттєве видання творів Еразма Роттердамського (Росток, 1530), твори Марка Туллія Ціцерона (Базель, 1540).
Популярні книги
В описах бібліотек фігурують праці теоретиків природного права, передусім С.Пуффендорфа. Його "De iure naturae et gentium" та "De officio hominis et civis juxta legem naturalem" були в багатьох книжкових зібраннях. Популярністю користувався також переклад його праці "Введение в европейскую историю" (С.-Петербург, 1718; переклад зробив Гавриїл Бужинський; у книзі викладено історію європейських народів, у т. ч. й українців, від найдавніших часів до серед. 17 ст. (її використовував і С.Величко, укладаючи твір "О войні козацкой з поляками"; як переклад, так і лат. оригінал видання значаться в описах майже всіх бібліотек). В описах наявні й твори ін. представників цієї школи – Ю.Ліпсія, Г.Гроція, Т.Гобса.
З книг природничого циклу наук у бібліотеках зберігалися "Евклідові начала геометричні", твори М.Коперника, книга Г.Галілея "Система космічна" (у бібліотеці Гавриїла (Бужинського)), праці Дж.Бруно. В описах багатьох бібліотек є переклад книги французького вченого Б.Фонтенеля "О множестве миров", де викладено вчення про геліоцентричну систему.
В описах бібліотек є граматики та словники, зокрема латинської та грецької (Альвара, Калепіна, Кленарда та ін.), а також єврейської мов.
Польські книги
Представлена також польська література, хоча і в значно меншому обсязі. Найбільше польські книг було в бібліотеках тих діячів, які свого часу навчалися в польських школах – Стефана (Яворського), Гедеона (Вишневського), Феофілакта (Лопатинського; ректор Моск. слов'яно-греко-латинської акад., архієпископ Тверський і Кашинський), а також у зібраннях професорів академії. Це – видання Святого Письма та теології, проповідницька, житійна і віршована, а також історична і мемуарна література, різного роду календарі, порадники. Серед віршованої літератури відомим і популярним був твір польського поета-гуманіста Я.Кохановського "Psalterz Dawidów", він значиться в описах бібліотек Стефана (Яворського), Феофіла (Кролика), Лаврентія (Горки; викладач Київ. акад., єпископ Астраханський, Рязанський, Вятський), Іннокентія (Неруновича; імовірно, примірник Феофіла, бібліотеку якого Іннокентій, висвячений на єпископа Іркутського, вивіз до Іркутська, де заснував "латинську школу"), Гедеона (Вишневського), Варлаама (Волчанського; намісник Київського Братського Богоявленського монастиря).
Іншим популярним поетом був С.Твардовський, його "Woyna domowa" перекладалася в Україні, використовувалася при укладанні історичних праць С.Величком і С.Лукомським; значиться в описах бібліотек Гедеона (Вишневського), Стефана (Яворського), Гавриїла (Бужинського).
У бібліотеці Гедеона Вишневського був переклад польського поета П.Кохановського пісень з популярної поеми Торквато Тассо "Визволений Єрусалим" (Краків,1684), вірші україно-польського поета Шимона Шимоновича.
Серед книг Лаврентія (Горки) зазначені твори польського поета А.Канона "Kanon poeta liricade Polonis".
Популярними були польські збірники сентенцій під назвами "Апофегмати" та "Фацеції або жарти польські". Вони є в описах бібліотек Стефана (Яворського) і Гедеона (Вишневського), в останнього, як і в Гавриїла (Бужинського), були також "Жарти і фрашки" В.Коховського. Представлена і польськомовна мемуарна літ. 16–17 ст., зокрема опис подорожі до Святих місць кн. М.Радзивілла, опис посольства кн. Х.Збаразького до Туреччини. В бібліотеці Феофіла (Кролика) були латиномовні видання епістолій польс. короля Сигізмунда II Августа та А.Залуського.
Як відомо, викладачі Київ. акад., розробляючи власні курси, широко використовували польську барокову літературну теорію (багато дослідників зазначають, що українська барокова література творилася під впливом польських запозичень форми та засобів стилістики; див. Бароко). В описах їхніх бібліотек є праці польського теоретика бароко і поета М.Сарбєвського. Серед книг Лаврентія (Горки) були "Nomenklator seu dictionarum polonolatinum", Христофора (Чорнуцького) – "Дедікації польські" та "Фама польська". В описах бібліотек зазначені також польс. риторики "Phenix rhetorum" Я.Квяткевича, "Mowca polski" І.Пісарського, "Orator politicus albo wymowny politik" Я.Бочиловича (у бібліотеках Христофора (Чорнуцького), Гедеона (Вишневського), Стефана (Яворського)).
Найповніше представлена польська проповідницька література 17 ст. Церковні діячі використовували проповіді та житія Петра Скарги, твори польського барокового проповідника 1-ї пол. 17 ст. Ф.Бірковського. Серед проповідницької літ. 2-ї пол. 17 ст. були твори Ф.Рихловського, О.Лоренцовича, Я.Крашевського, В.Гутовського, І.Красновського, П.Качинського, Б.Завадського, Я.Ліберіуша, П.Дуніна та ін., видані у Варшаві, Познані, Любліні, Кракові, Каліші, Вільно (нині м. Вільнюс). У деяких зібраннях значаться твори польс. теолога і проповідника Т.Млодзяновського, хоча його стиль гостро критикував Феофан (Прокопович) у своєму курсі риторики, прочитаному в Київ. акад. протягом 1706. Зібрання проповідей Т.Млодзяновського в 4-х томах знаходилося в бібліотеках Димитрія Ростовського, Феофілакта (Лопатинського), Філофея (Лещинського).
У приватних бібліотеках зберігалася польс. правнича літ. (зокрема видання Литовського статуту 1588 (див. Статути Великого князівства Литовського), постанови вальних сеймів), підручники з арифметики, геометрії, книги з медицини, словники, календарі. Особливо популярним був словник Г.Кнапського "Thesaurus polono-latino-grecus", він значиться в описах майже всіх бібліотек.
Великою популярністю у власників бібліотек користувалася польські історичні літописи: хроніки Я.Длугоша, М.Кромера, М.Бєльського (див. Бєльські), М.Стрийковського, А.Гваньїні, М.Кояловича, П.П'ясецького, зазначені в багатьох описах (переважно це польс. видання 17 ст.).
Книги церковнослов'янською та російською мовами
Книги церковнослов'янською та російською мовами складали, як правило, невелику частину приватних книгозбірень. Це церковнослужебна література Києво-Печерської, Чернігівської, Новгород-Сіверської, Синодальної друкарень. У книгозбірнях 1760–80-х рр. значно ширший за тематикою підбір книг, виданих російською мовою в Москві та С.-Петербурзі. Серед них переклади античної літератури, творів французьких просвітителів, наукові праці, журнали і газети. З вітчизняної історії популярними були "Синопсис", із всесвітньої – "Феатрон или позор исторический" (С.-Петербург, 1724; перекладений за участю Гавриїла (Бужинського); 1749 книга була заборонена й вилучена з бібліотек; до Найсвятішого Синоду надійшло 92 примірники, переважно з Лівобережної України, зокрема 8 книг з Києво-Печерської лаври, а також з бібліотек києво-могилянських вихованців; "Феатрон" також мали бунчукові товариші І.Черниш і Я.Оболонський, лохвицький сотник Кирило Коченевський, Генеральна військова канцелярія та Охтирська полкова канцелярія).
Французька просвітницька література
Як свідчать описи бібліотек, значний інтерес у їхніх власників викликала французька просвітницька література. У описах значаться "Опыты" М. де Монтеня, "Французская нынешнего времени философия", переклади з Енциклопедії та ін. Ці книги замовляли з Москви та С.-Петербурга. Києво-могилянські бібліофіли стежили за книжними новинками, мали каталоги книг, які видавалися в Західній Європі.
Українські книги
Власники бібліотек, переважно церковні ієрархи Лівобережжя, були не байдужі до суспільного і політичного життя в Гетьманщині. У чернігівського єпископа Кирила (Лящевецького) були рукописи "Історії казацкої", переклад з польської мови Статуту Великого князівства Литовського, звід законів "Права, за якими судиться малоросійський народ", в описі бібліотеки наступника Кирила – єпископа Феофіла (Ігнатовича) – значиться якийсь правничий кодекс під назвою "Судебник". Паїсій (Яновський; архімандрит Чернігівського Свято-Троїцького Ільїнського монастиря) зберігав рукопис перекладу, виконаного С.Лукомським, творів Йосифа Флавія, віршований твір С.Дівовича "Разговор Великороссии з Малороссией", "Концерты в нотах первого і второго дискантов и первого баса в трьох книгах", а також два портрети Б.Хмельницького на полотні. У бібліотеці Арсенія (Могилянського; митрополит Київський) знаходилися рукописи літописів "Летопись преподобного Нестора Печерского", "Летописец Россійский, состоящий в двух книгах", опис подорожі В.Григоровича-Барського.
У бібліотеках представлена й українська література 17 ст., зокрема твори Лазаря (Барановича), Іоаникія (Ґалятовського), Симеона Полоцького.
Інше
У бібліотеках були травники і лікарські порадники, календарі. У бібліотеці Феофіла (Кролика) знаходилися видані французькою мовою книги "Наука як на коня сідати", "Садовник голанский на французском и немецком", "Книга любовных разговоров", "Описание и употребление микроскопа". Паїсій (Яновський) мав у своїй бібліотеці "Арабскую сказку тысяча и одна ночь". У різних описах бібліотек є також книги з медицини, праці Гіппократа, географічні твори, зокрема перекладені з німецької мови видання А.Бюшінга, атласи, мемуарна та історична література.
Див. також
Джерела та література
- Дзюба О.М. Книгозбірні викладачів та випускників Київської академії [ 6 Березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Knigozbirni vikladachiv ta vipusknikiv Kiyivskoyi akademiyi Dzherelom dlya zagalnogo analizu repertuariv privatnih bibliotek vikladachiv i tih vipusknikiv Kiyivskoyi akademiyi div Kiyevo Mogilyanska akademiya yaki stali cerkovnimi iyerarhami Rosijskoyi derzhavi ta Rosijskoyi imperiyi ye posmertni opisi yihnogo majna sho skladalisya i nadsilalisya do Najsvyatishogo Sinodu div Sinod dlya uhvali nim rishennya pro podalshu dolyu cogo majna u t ch j knig Inodi na majno pretenduvali spadkoyemci ale knigi yak pravilo zalishalisya pri yepiskopskih kafedrah peredavalisya Kiyivskij akademiyi Moskovskij slov yano greko latinskij akademiyi seminariyam Sinodalnij biblioteci Deyaki z cih knig sogodni viyavleni v knizhnih zibrannyah Moskvi Sankt Peterburga Irkutska Tobolska Tyumeni V yatki vedetsya yih poshuk u Novgorodi Pskovi Smolensku ta inshih mistah RF Opisi privatnih bibliotek Stefana Yavorskogo Dimitriya Rostovskogo ta Feofana Prokopovicha opublikovani v riznih vidannyah Katalogi knig bagatoh profesoriv ta vihovanciv Kiyivskoyi akademiyi mistyatsya v oprilyudnenih M Petrovim Aktah i dokumentah otnosyashihsya k istorii Kievskoj akademii ot 2 t 2 K 1906 t 4 K 1904 t 5 K 1908 Ale perevazhna bilshist opisiv knizhkovih zibran yak pravilo dosit ob yemnih po kilka soten nazv u t ch j cerkovnih iyerarhiv she ne opublikovani voni zberigayutsya v rukopisah u Rosijskomu derzhavnomu istorichnomu arhivi m Sankt Peterburg f 796 Tematichno sklad privatnih bibliotek vikladachiv i vihovanciv Kiyivskoyi akademiyi nezalezhno vid kilkosti nayavnih u nih knizhok napriklad opisi pidbirok profesoriv i rektoriv akademiyi Hristofora Chornuckogo ta Silvestra Lyaskoronskogo svidchat sho yihni biblioteki buli nevelikimi mistili lishe neobhidni dlya vikladackoyi diyalnosti ta osobistogo chitannya knigi mozhna grupuvati za takimi osnovnimi rozdilami 1 vidannya Svyatogo Pisma div Bibliya ta z pitan bogoslov ya 2 vidannya klasichnoyi literaturi tvoriv z filosofiyi ta istoriyi 3 populyarni knigi dlya chitannya kalendari slovniki literaturni zhurnali Perevazhali latinomovni vidannya buli knigi cerkovnoslov yanskoyu i rosijskoyu chastkovo polskoyu ta inshimi movami Zokrema v biblioteci Simona Todorskogo vikladach Kiyivskoyi akademiyi arhiyepiskop Pskovskij buli knigi greckoyu yevrejskoyu nimeckoyu ta arabskoyu movami u Feofila Krolika arhimandrit Novospaskogo monastirya v Moskvi nimeckoyu ta francuzkoyu movami U skladi bibliotek buli takozh rukopisni latinomovni kursi poetik ritorik filosofiyi rukopisi istorichnih prac knizhnoyu ukrayinskoyu movoyu a takozh rukopisi partesnoyi muziki div Partesnij spiv i muzichnih koncertiv Vidannya Svyatogo PismaIz vidan Svyatogo Pisma u vsih knigozibrannyah buli Starij i Novij Zaviti zokrema u Simona Todorskogo ta v Kostyantina Krizhanovskogo latinskoyu greckoyu ta yevrejskoyu movami a takozh cerkovnoslov yanskoyu u Stefana Kalinovskogo vikladach Kiyivskoyi akad bula Bibliya greckoyu latinskoyu ta yevrejskoyu movami vidana 1599 Zberigalisya v bibliotekah i vidannya musulmanskogo virovchennya ta Koran Iz bogosluzhbovih knig u bibliotekah yak pravilo buli psaltiri oktoyihi mineyi triodi akafisti sluzhebniki ta in Shiroko predstavlena patristichna lit div Patristika ce tvori Vasiliya Velikogo Kirila Yerusalimskogo Yefrema Sirina Ivana Zolotoustogo Ivana Damaskina a takozh Avreliya Avgustina Alberta Velikogo Tomi Akvinskogo u bagatoh knigozbirkah bulo bagatotomne vidannya Biblioteki patristiki Bogoslovsku literaturu skladali chislenni praci yevropejskih uchenih yak pravoslavnogo tak i katolickogo ta protestantskogo napryamiv div Pravoslav ya Katolicizm Protestantizm Zberigalisya tvori katolickih bogosloviv 16 17 st zokrema yezuyitiv Antonio Possevino Petra Arkudiya ta Korneliya Alapida istoriya cerkvi Cezarya Baroniya Dosit povnopredstavleno protestantske vchennya praci M Lyutera jogo Malij Katehizis komentari do poslan sv ap Pavla galatam ta in div takozh Lyuteranstvo tvori Zhana Kalvina div Kalvinizm i Fausta Socina div Socinianstvo Prostezhuyetsya osoblivij interes do t zv piyetizmu sho klasifikuyetsya vchenimi yak rannye nimecke prosvitnictvo vid lat pietas blagochestya mistichna techiya v protestantizmi kin 17 18 st sho zaklikala do pogliblennya viri i samovdoskonalennya Praci ideologa ciyeyi techiyi Joganna Budde buli majzhe v usih knizhnih zibrannyah kiyevo mogilyanskih vihovanciv Interes do cogo vchennya poshiryuvavsya ne bez vplivu Feofana Prokopovicha vin pidtrimuvav osobisti kontakti z nimeckimi piyetistami yaki gurtuvalisya navkolo universitetu v Galle zokrema j z J Budde Teologichni praci J Budde Issagoge historia theologica Institutiones theologiae moralis ta Institutiones theologiae dogmatica vvazhalisya fundamentalnim uzagalnennyam lyuteranskoyi etiki ta dogmatiki U bagatoh opisah ye pracya J Budde Ecclesia Romana cum Ruthenica ineconciliabilis 1719 napisana u vidpovid na poslannya teologiv z Sorbonni rosijskomu caryu Petru I v yakomu mova jshla pro mozhlivist ob yednannya pravoslavnoyi ta katolickoyi cerkov J Budde analizuyuchi dogmatichni rozhodzhennya mizh pravoslav yam ta katolicizmom dovodiv sho take yednannya nemozhlive v literaturi isnuye dumka sho cej tvir napisano za uchasti Feofana Prokopovicha a J Budde jogo lishe vidav Nimeckij uchenij buv dobre obiznanij z bogoslovskimi pracyami kiyivskih uchenih zokrema kritikuvav Kamin viri Stefana Yavorskogo Galski piyetisti chi ne najpovnishe predstavleni u biblioteci Simona Todorskogo Zagalom za opisom majna ukladenim pislya jogo smerti jogo biblioteka nalichuvala 701 knigu i broshuru biblioteka zalishilasya pri arhiyerejskomu domi j piznishe 1817 bula peredana Pskovskij duhovnij seminariyi Simon Todorskij zavershiv svoyu osvitu v universiteti m Galle i priviz 1738 zvidti do Kiyeva bilsh yak pivtonni knig Zgodom u listi do Girshova v Galle vin pisav sho yakbi tut znali yaki ya priviz knigi to viznali b mene za yeretika ale bilshist lyudej ne znayut nimeckoyi movi U Galle imovirno za uchasti Feofana Prokopovicha Simon Todorskij pereklav prote svoyu prichetnist do perekladu prihovuvav use svoye zhittya i vidav 1735 rosijskoyu movoyu pracyu protestantskogo vchenogo 17 st Joganna Arndta De vero christianismo Cya pracya yak u perekladi tak i v latinomovnomu vidanni znachitsya v bagatoh opisah za ukazom Najsvyatishogo Sinodu 1743 cya kniga bula zaboronena najbilshe primirnikiv yiyi bulo vilucheno z bibliotek u Livoberezhnij Ukrayini zokrema z bibliotek Kiyevo Pecherskoyi lavri ta Kiyiv akad 1743 cyu knigu mozhna bulo kupiti v Kiyevo Pecherskij drukarni 1783 inshij vihidec z Ukrayini vidomij perekladach i vidavec P Bogdanovich mav namir desho vipraviti pereklad Simona Todorskogo znyati miscya yaki superechat pravoslavnij dogmatici j znovu vidati jogo z cogo privodu vin zvernuvsya za dozvolom do Najsvyatishogo Sinodu ale oderzhav vidpovid sho yak ta kniga pokijnoyu imperatriceyu bula zaboronena tak yij nalezhit i zalishatisya Z kola galskih piyetistiv u bibliotekah kiyevo mogilyanskih vihovanciv predstavleni praci Hristofora Celyariya vidavcya tvoriv Gaya Pliniya Starshogo Marka Tulliya Cicerona Kvinta Kurciya Rufa a takozh gramatik ta istorichnih leksikoniv Populyarnistyu koristuvalisya teologichni roboti J Franke zasnovnika shidnogo kolegiumu pri Galskomu universiteti de vivchalisya takozh i slov yanski movi piyetisti nadavali velikogo znachennya vivchennyu mov oskilki bez dobroyi filologichnoyi pidgotovki nemozhliva bula kritika Svyatogo Pisma sam J Franke napisav chimalo filologichnih komentariv do Bibliyi Kiyivski vihovanci buli obiznani z pracyami galskogo oriyentalista i bibleyista J Mihaelisa vidavcya Bibliyi davnoyevrejskoyu ta greckoyu movami avtora yevrejskoyi gramatiki V opisah bibliotek zgaduyutsya praci protestantskih teologiv 17st zokrema J Gerharda profesora teologiyi Yenskogo universitetu avtora populyarnoyi sered kiyevo mogilyanskih uchenih praci Meditationes sacra et exercitis pietatis yaka bagato raziv perevidavalasya v Yeni Lejpcizi Strasburzi Frankfurti imovirno bula perekladena I Maksimovichem i vidana Chernigivskoyu drukarneyu 1710 pid nazvoyu Bogomisliye dva vidannya 1711 takozh bula zaboronena Najsvyatishim Sinodom i viluchalasya z bibliotek Klasichna literaturaDrugim najbilsh reprezentativnim rozdilom privatnih bibliotek vikladachiv i vihovanciv akademiyi ye klasichna literatura u vsih opisah knig navit nevelikih ye po kilka takih tvoriv U opisah zgadani zokrema latinski perekladi tvoriv Gomera Gerodota Evripida Plutarha Fukidida latinomovni tvori Tita Lukreciya Kara Kvinta Goraciya Flakka Publiya Ovidiya Nazona Publiya Vergiliya Marona Marka Tulliya Cicerona Publiya Korneliya Tacita Gaya Pliniya Starshogo Valeriya Maksima Gaya Salyustiya Krispa Kvinta Kurciya Rufa Gaya Svetoniya Trankvilla Shiroko predstavlena j filosofska literatura Ce nasampered rizni vidannya tvoriv Aristotelya jogo filosofiya bula osoblivo populyarnoyu v Kiyivskij akademiyi ta komentari do jogo prac V opisah bibliotek dosit chasto figuruyut vidannya tvoriv Dionisiya Aeropagita znachatsya praci Platona Luciya Anneya Seneki Geraklita Demokrita Serednovichna filosofiya predstavlena pracyami Origena R Bekona J Skota M Kuzanskogo epoha Vidrodzhennya ta Reformaciyi tvorami Filippa Melanhtona i Erazma Rotterdamskogo Z seredini 18 st koli vikladannya filosofiyi v akademiyi pochalo oriyentuvatisya na praci nimeckih uchenih J Volfa ta F Baumejstera u bagatoh bibliotekah z yavlyayutsya yihni tvori a takozh praci yihnih koleg Najshirshe predstavleni nimecki vidannya 18 st ale ye i vidannya 17 st a takozh paleotipi vidannya sho zdijsneni do seredini 16 st Tak u biblioteci Stefana Kalinovskogo yaka skladalasya z 568 knig latinskoyu movoyu i 90 cerkovnoslov yanskoyu ta rosijskoyu buv Novij Zavit vidanij greckoyu ta latinskoyu movami u Antverpeni 1516 Vzagali u jogo biblioteci chi ne najpovnishe predstavlena klasichna ta filosofska literatura Sklad biblioteki Stefana Kalinovskogo vidpovidav jogo vikladackij pastirskij ta propovidnickij diyalnosti Vin zakinchiv povnij kurs Kiyivskoyi akademiyi 1727 33 vikladav v akademiyi ritoriku ta filosofiyu 1732 Kiyevo Pecherska drukarnya opublikuvala jogo filosofski tezi vineseni na disput v akademiyi Dali vin stav rektorom Moskovskoyi slov yano greko latinskoyi akademiyi arhimandritom Oleksandro Nevskogo monastirya de zasnuvav latinsku shkolu 1739 visvyachenij na yepiskopa Pskovskogo 1745 stav arhiyepiskopom Novgorodskim Pislya jogo smerti 1753 jogo biblioteka 1761 bula peredana novgorodskomu arhiyepiskopu Opis biblioteki kvalifikovano uklav G Poletika na toj chas perekladach Najsvyatishogo Sinodu Paleotipi zberigalisya i v biblioteci Gedeona Vishnevskogo vikladach Kiyiv akad rektor Mosk slov yano greko lat akad yepiskop Smolenskij V opisi jogo velikoyi knigozbirni sho pislya jogo smerti distalasya organizovanij nim u Smolensku latinskij shkoli zaznacheni latinomovni tvori Josifa Flaviya Keln 1534 prizhittyeve vidannya tvoriv Erazma Rotterdamskogo Rostok 1530 tvori Marka Tulliya Cicerona Bazel 1540 Populyarni knigiV opisah bibliotek figuruyut praci teoretikiv prirodnogo prava peredusim S Puffendorfa Jogo De iure naturae et gentium ta De officio hominis et civis juxta legem naturalem buli v bagatoh knizhkovih zibrannyah Populyarnistyu koristuvavsya takozh pereklad jogo praci Vvedenie v evropejskuyu istoriyu S Peterburg 1718 pereklad zrobiv Gavriyil Buzhinskij u knizi vikladeno istoriyu yevropejskih narodiv u t ch j ukrayinciv vid najdavnishih chasiv do sered 17 st yiyi vikoristovuvav i S Velichko ukladayuchi tvir O vojni kozackoj z polyakami yak pereklad tak i lat original vidannya znachatsya v opisah majzhe vsih bibliotek V opisah nayavni j tvori in predstavnikiv ciyeyi shkoli Yu Lipsiya G Grociya T Gobsa Z knig prirodnichogo ciklu nauk u bibliotekah zberigalisya Evklidovi nachala geometrichni tvori M Kopernika kniga G Galileya Sistema kosmichna u biblioteci Gavriyila Buzhinskogo praci Dzh Bruno V opisah bagatoh bibliotek ye pereklad knigi francuzkogo vchenogo B Fontenelya O mnozhestve mirov de vikladeno vchennya pro geliocentrichnu sistemu V opisah bibliotek ye gramatiki ta slovniki zokrema latinskoyi ta greckoyi Alvara Kalepina Klenarda ta in a takozh yevrejskoyi mov Polski knigi Predstavlena takozh polska literatura hocha i v znachno menshomu obsyazi Najbilshe polski knig bulo v bibliotekah tih diyachiv yaki svogo chasu navchalisya v polskih shkolah Stefana Yavorskogo Gedeona Vishnevskogo Feofilakta Lopatinskogo rektor Mosk slov yano greko latinskoyi akad arhiyepiskop Tverskij i Kashinskij a takozh u zibrannyah profesoriv akademiyi Ce vidannya Svyatogo Pisma ta teologiyi propovidnicka zhitijna i virshovana a takozh istorichna i memuarna literatura riznogo rodu kalendari poradniki Sered virshovanoyi literaturi vidomim i populyarnim buv tvir polskogo poeta gumanista Ya Kohanovskogo Psalterz Dawidow vin znachitsya v opisah bibliotek Stefana Yavorskogo Feofila Krolika Lavrentiya Gorki vikladach Kiyiv akad yepiskop Astrahanskij Ryazanskij Vyatskij Innokentiya Nerunovicha imovirno primirnik Feofila biblioteku yakogo Innokentij visvyachenij na yepiskopa Irkutskogo viviz do Irkutska de zasnuvav latinsku shkolu Gedeona Vishnevskogo Varlaama Volchanskogo namisnik Kiyivskogo Bratskogo Bogoyavlenskogo monastirya Inshim populyarnim poetom buv S Tvardovskij jogo Woyna domowa perekladalasya v Ukrayini vikoristovuvalasya pri ukladanni istorichnih prac S Velichkom i S Lukomskim znachitsya v opisah bibliotek Gedeona Vishnevskogo Stefana Yavorskogo Gavriyila Buzhinskogo U biblioteci Gedeona Vishnevskogo buv pereklad polskogo poeta P Kohanovskogo pisen z populyarnoyi poemi Torkvato Tasso Vizvolenij Yerusalim Krakiv 1684 virshi ukrayino polskogo poeta Shimona Shimonovicha Sered knig Lavrentiya Gorki zaznacheni tvori polskogo poeta A Kanona Kanon poeta liricade Polonis Populyarnimi buli polski zbirniki sentencij pid nazvami Apofegmati ta Faceciyi abo zharti polski Voni ye v opisah bibliotek Stefana Yavorskogo i Gedeona Vishnevskogo v ostannogo yak i v Gavriyila Buzhinskogo buli takozh Zharti i frashki V Kohovskogo Predstavlena i polskomovna memuarna lit 16 17 st zokrema opis podorozhi do Svyatih misc kn M Radzivilla opis posolstva kn H Zbarazkogo do Turechchini V biblioteci Feofila Krolika buli latinomovni vidannya epistolij pols korolya Sigizmunda II Avgusta ta A Zaluskogo Yak vidomo vikladachi Kiyiv akad rozroblyayuchi vlasni kursi shiroko vikoristovuvali polsku barokovu literaturnu teoriyu bagato doslidnikiv zaznachayut sho ukrayinska barokova literatura tvorilasya pid vplivom polskih zapozichen formi ta zasobiv stilistiki div Baroko V opisah yihnih bibliotek ye praci polskogo teoretika baroko i poeta M Sarbyevskogo Sered knig Lavrentiya Gorki buli Nomenklator seu dictionarum polonolatinum Hristofora Chornuckogo Dedikaciyi polski ta Fama polska V opisah bibliotek zaznacheni takozh pols ritoriki Phenix rhetorum Ya Kvyatkevicha Mowca polski I Pisarskogo Orator politicus albo wymowny politik Ya Bochilovicha u bibliotekah Hristofora Chornuckogo Gedeona Vishnevskogo Stefana Yavorskogo Najpovnishe predstavlena polska propovidnicka literatura 17 st Cerkovni diyachi vikoristovuvali propovidi ta zhitiya Petra Skargi tvori polskogo barokovogo propovidnika 1 yi pol 17 st F Birkovskogo Sered propovidnickoyi lit 2 yi pol 17 st buli tvori F Rihlovskogo O Lorencovicha Ya Krashevskogo V Gutovskogo I Krasnovskogo P Kachinskogo B Zavadskogo Ya Liberiusha P Dunina ta in vidani u Varshavi Poznani Lyublini Krakovi Kalishi Vilno nini m Vilnyus U deyakih zibrannyah znachatsya tvori pols teologa i propovidnika T Mlodzyanovskogo hocha jogo stil gostro kritikuvav Feofan Prokopovich u svoyemu kursi ritoriki prochitanomu v Kiyiv akad protyagom 1706 Zibrannya propovidej T Mlodzyanovskogo v 4 h tomah znahodilosya v bibliotekah Dimitriya Rostovskogo Feofilakta Lopatinskogo Filofeya Leshinskogo U privatnih bibliotekah zberigalasya pols pravnicha lit zokrema vidannya Litovskogo statutu 1588 div Statuti Velikogo knyazivstva Litovskogo postanovi valnih sejmiv pidruchniki z arifmetiki geometriyi knigi z medicini slovniki kalendari Osoblivo populyarnim buv slovnik G Knapskogo Thesaurus polono latino grecus vin znachitsya v opisah majzhe vsih bibliotek Velikoyu populyarnistyu u vlasnikiv bibliotek koristuvalasya polski istorichni litopisi hroniki Ya Dlugosha M Kromera M Byelskogo div Byelski M Strijkovskogo A Gvanyini M Koyalovicha P P yaseckogo zaznacheni v bagatoh opisah perevazhno ce pols vidannya 17 st Knigi cerkovnoslov yanskoyu ta rosijskoyu movami Knigi cerkovnoslov yanskoyu ta rosijskoyu movami skladali yak pravilo neveliku chastinu privatnih knigozbiren Ce cerkovnosluzhebna literatura Kiyevo Pecherskoyi Chernigivskoyi Novgorod Siverskoyi Sinodalnoyi drukaren U knigozbirnyah 1760 80 h rr znachno shirshij za tematikoyu pidbir knig vidanih rosijskoyu movoyu v Moskvi ta S Peterburzi Sered nih perekladi antichnoyi literaturi tvoriv francuzkih prosvititeliv naukovi praci zhurnali i gazeti Z vitchiznyanoyi istoriyi populyarnimi buli Sinopsis iz vsesvitnoyi Featron ili pozor istoricheskij S Peterburg 1724 perekladenij za uchastyu Gavriyila Buzhinskogo 1749 kniga bula zaboronena j viluchena z bibliotek do Najsvyatishogo Sinodu nadijshlo 92 primirniki perevazhno z Livoberezhnoyi Ukrayini zokrema 8 knig z Kiyevo Pecherskoyi lavri a takozh z bibliotek kiyevo mogilyanskih vihovanciv Featron takozh mali bunchukovi tovarishi I Chernish i Ya Obolonskij lohvickij sotnik Kirilo Kochenevskij Generalna vijskova kancelyariya ta Ohtirska polkova kancelyariya Francuzka prosvitnicka literatura Yak svidchat opisi bibliotek znachnij interes u yihnih vlasnikiv viklikala francuzka prosvitnicka literatura U opisah znachatsya Opyty M de Montenya Francuzskaya nyneshnego vremeni filosofiya perekladi z Enciklopediyi ta in Ci knigi zamovlyali z Moskvi ta S Peterburga Kiyevo mogilyanski bibliofili stezhili za knizhnimi novinkami mali katalogi knig yaki vidavalisya v Zahidnij Yevropi Ukrayinski knigi Vlasniki bibliotek perevazhno cerkovni iyerarhi Livoberezhzhya buli ne bajduzhi do suspilnogo i politichnogo zhittya v Getmanshini U chernigivskogo yepiskopa Kirila Lyasheveckogo buli rukopisi Istoriyi kazackoyi pereklad z polskoyi movi Statutu Velikogo knyazivstva Litovskogo zvid zakoniv Prava za yakimi suditsya malorosijskij narod v opisi biblioteki nastupnika Kirila yepiskopa Feofila Ignatovicha znachitsya yakijs pravnichij kodeks pid nazvoyu Sudebnik Payisij Yanovskij arhimandrit Chernigivskogo Svyato Troyickogo Ilyinskogo monastirya zberigav rukopis perekladu vikonanogo S Lukomskim tvoriv Josifa Flaviya virshovanij tvir S Divovicha Razgovor Velikorossii z Malorossiej Koncerty v notah pervogo i vtorogo diskantov i pervogo basa v troh knigah a takozh dva portreti B Hmelnickogo na polotni U biblioteci Arseniya Mogilyanskogo mitropolit Kiyivskij znahodilisya rukopisi litopisiv Letopis prepodobnogo Nestora Pecherskogo Letopisec Rossijskij sostoyashij v dvuh knigah opis podorozhi V Grigorovicha Barskogo U bibliotekah predstavlena j ukrayinska literatura 17 st zokrema tvori Lazarya Baranovicha Ioanikiya Galyatovskogo Simeona Polockogo Inshe U bibliotekah buli travniki i likarski poradniki kalendari U biblioteci Feofila Krolika znahodilisya vidani francuzkoyu movoyu knigi Nauka yak na konya sidati Sadovnik golanskij na francuzskom i nemeckom Kniga lyubovnyh razgovorov Opisanie i upotreblenie mikroskopa Payisij Yanovskij mav u svoyij biblioteci Arabskuyu skazku tysyacha i odna noch U riznih opisah bibliotek ye takozh knigi z medicini praci Gippokrata geografichni tvori zokrema perekladeni z nimeckoyi movi vidannya A Byushinga atlasi memuarna ta istorichna literatura Div takozhMuzej ridkisnoyi knigi imeni G P Vasilkivskogo Naukova biblioteka Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska akademiya Dzherela ta literaturaDzyuba O M Knigozbirni vikladachiv ta vipusknikiv Kiyivskoyi akademiyi 6 Bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8