Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Архітектура Австрії — сучасні та історичні пам'ятки, що мають архітектурну та історичну значимість.
Періодизація
Доба Стародавнього Риму
Відлік європейських зразків архітектури Австрії слід вести від архітектурних споруд Стародавнього Риму. Відомо, що римляни ще за життя імператора Октавіана Августа захопили більшу частину земель сучасної Австрії та побудували тут декілька фортець для римських гарнізонів. Серед них —
- Віндобона (нині Відень)
- Ленція (нині Зальцбург)
- Вірунум (нині Клагенфурт)
- Карнунтум (нині ).
Первісна забудова була типовою, чотирикутною з форумом у центрі. Будівельними матервалами слугували місцевий камінь та цегла. Окрім пересічної забудови зводили також — язичницькі храми, цирки, лазні ( терми ), театри, а фортеці мали брами. Біля Відня збереглися залишки римського акведуку.
Наприкінці 5 ст. н. е. римські гарнізони покинули ці землі, які перейшли до варварських племен германців та слов'ян.
-
Макет забудови римського військового табору -
-
Карнунтум ( нині ), реконструкція давньоримської вілли . -
Залишки римських лазень, Петронелль
Раннє середньовіччя
Близько 803 р. н.е. Карл Великий розбив вояків авар та створив на цій території Східну марку ( герцогство ). Почалася відчутна хвиля християнізації її мешканців та будівництво примітивних християнських церков спрощених за планами та архітектурними формами.
Будівлі раннього середньовіччя створювали переважно з дерева, тому вони не збереглися. Кам'яними були однонавні християнські церкви. Землі Австрії колонізували німецькі племена, здебільшого бавари, тому культура розвивалась в переважній стилістиці південно-німецького мистецтва. Але значні торговельні зв'язки з Ломбардією спричиняли дедалі більший вплив мистецтва північної Італії. Свій невеликий внесок мала і слов'янська складова. Розвиток отримав перший значний європейський стиль — романський. Серед значних споруд доби романського стилю —
- частини собору Св. Стефана (західний фасад), Відень
- собор в місті Гурк
- монастирська церква, Зеккау
- двоярусні надгробкові каплиці (так звані карнери, Штирія, Каринтія, Нижня Австрія).
Австрійські християни-вояки брали участь у Хрестових походах. Накопичені від воєнних грабунків чи торгівлі гроші ідуть на будівництво фортець, храмів, монастирів, замків.
-
Романський замок Рабенштейн 11 ст., руїни -
-
Каплиця Віндегг, Тіроль -
Катедрал, Лінц, вітраж
Австрійська готика
Перехід до готики відбувся лише наприкінці XIII століття. Готична архітектура та готична стилістика мала помітний розвиток впродовж 200-250 років і стала явищем в місцевій культурі. Її підтримували володарі — Бабенберги, а з 1282 року — Габсбурги. До володінь потроху захоплюють та додають нові території. Австрія стає відомою частиною так званої Священної Римської імперії германської нації. Серед найзначніших зразків австрійської готики —
- церква Санкт Марія ам Гештаде, Відень
- готична південна вежа собору Св. Стефана
- хори церков чи готичні каплиці (Грац, Клостернейбург, Цветль, Швац та ін.) Чим далі від Відня, тим простіші форми готики використовують.
Обмежено використовують стінописи (Св. Григорій, монастир Нонберг, Зальцбург, бл.1150 р.), скульптури, живопис («Втеча Св. Родини в Єгипет», до 1475 р.) Найзначнішими зразками готичного стилю стануть дерев'яні різьблені вівтарі (вівтар Св. Вольфганга, ц-ва Санкт Вольфганг ам Аберзе, 1471–1481 рр.), де активно використовували елементи готичної архітектури.
В 20 ст. уряд держави ініціюватиме створення Музею австрійської готики в палаці Бельведер.
-
Кірха,вівтар, Магдаленсберг -
м.Грац, Катедральний собор -
Абатство Цветль, готичний дворик монастиря -
Південна вежа собору Св. Стефана
Зруйновані замки Австрії
-
Замок Еммерберг -
Замок Альтшилейтен - Гінтергаус
- Кольміц
Коротке австрійське відродження
Доба відродження в Австрії припала на важку пору контрреформації та воєн з Туреччиною і прийшла зі значним запізненням. Церковна архітектура втрачала своє провідне значення і перебувала в полоні застарілих і спрощених готичних форм. Дихання ідей відродження відчутніше у живопису та декоративно-ужитковому мистецтві. В 16 ст. загроза турецького захоплення Австрії спонукала не стільки до будівництва церков і палаців (головних царин архітектури відродження ), скільки до оновлення фортець. Практично не було міста, що вийшло б в цю пору в Австрії за межі колишніх ( ще середньовічних ) фортечних мурів, а забудова в містах залишила тісний, середньовічний характер. Але були поодинокі зразки створення парадних дворів у замках з відкритими колонадами на зразок італійських. Були і випадки запрошення майстрів Італії задля будівництва нових замків і садів італійського типу (Хоензальцбург, Амбрас, Шаллабург).
Доба маньєризму практично не відбилася в архітектурі Австрії, попри те, що австрійський двір був одним зі значущих центрів маньєризму в Західній Європі. Імператорські замови виконують відомі майстри — маньєристи, майже всі іноземного походження, але вони не архітектори.
- Бартоломеус Шпрангер, художник, з Фландрії
- Арчімбольдо, художник, з Мілану
- Адріан де Вріс, скульптор
- Ганс фон Аахен, художник, з Кельну
- Егідіус Заделер, гравер з Фландрії
Архітектура Австрії 16 століття наче накопичує сили для могутнього розгортання і розквіту в добу бароко, який став яскравим фактом мистецтва і самої Австрії, і культури Західної Європи.
Фрески в Австрії
-
Церква св. Лаврентія. Альтхейм. Чорно-біла фреска «Св. Єронім, Лаврентій, Амвросій», до 1600 р. -
Альтенбурзьке абатство. Чорно-білі фрески коридору до крипти -
Альтенбурзьке абатство. Вхід до крипти -
Альтенбурзьке абатство. Декор склепіння стелі в крипті
Бароко Австрії
-
Місто Дюрнштейн з півдня -
м.Грац, мавзолей Фердинанда ІІ, 1614-1638 рр. -
Палац Нижній Бельведер, музей бароко, Відень -
Вестибюль Верхнього Бельведеру
В 17 столітті Австрія як держава мала недовгий період піднесення. Він пов'язаний як з позитивними, так і негативними факторами. Позитивними були перемоги над Туреччиною і вивільнення європейських територій від чужинської, неєвропейської культури. Бо Туреччина ( і її культура ) тоді не сприймалася частиною Європи. Негативним було приєднання нових територій до Австрії і формування Австрійської імперії. Вона і до цього була конгломератом різних за культурою і історією областей. Тепер областей побільшало. Цей процес триватиме до кінця 18 століття. Почалося з приєднання насильством Угорщини з 1686 р. Закінчилося приєднанням північної Італії, що спровокувало Національно-визвольну війну спочатку в Угорщині на початку 18 століття, а в 19 столітті — в Італії.
Перемогу отримали світська і церковна влади Австрії. Саме ці могутні і багаті кола стали замовниками і головними споживачами надбань доби бароко. Із стратегічних міркувань у 1683 р. австрійці спалили всі передмістя Відню, аби нічого не дісталося воякам-туркам. Приблизно з 1690 років почався будівельний бум — на спалених територіях виникають розкішні заміські садиби, барокові монастирі, барокові церкви в різних містах.
Будівництво в стилі бароко почалося задовго до 1690-х років. Один з перших зразків-бароковий собор в місті Зальцбург — виник в 1611—1628 роках. Вже тоді широко викоростовувалися проекти і праця архітекторів Італії, бо бароко Австрії розвинулося під могутнім впливом бароко Італії. Так, собор в Зальцбурзі будував італієць Сантіно Соларі. А в захопленій і підкореній Австрією Празі по замовам австрійців-переможців працювала вже ціла армія архітекторів, декораторів і художників Італії ( від архітектора Каратті до садівника Себрегонді ).
-
Ранньобароковий костел св. Івана Хрестителя в м.Трнава, Словаччина -
палац Шенбрунн на старій гравюрі. -
-
Палац Грассалковичів в Братиславі(нині резиденція президента Словаччини).
Учнівський період закінчився приблизно через 70 років. Австрійське бароко починає по справжньому конкурувати з батьківщиною бароко — Італією. Вже найбільша барокова споруда Відня — палац Шенбрунн — будується австрійцями Йоганом Бернгардом Фішером фон Ерлахом та його сином Йозефом Еммануелєм. При цьому Шенбрунн не схожий на жоден з палаців Італії. В самому Відні будують барокові — палац принца Євгена Савойського (Бельведер), Богемську канцелярію, Придворну бібліотеку, церкву Св. Карла Борромея (Карлскірхе), палаци аристократів. Австрійська провінція пишається справжнім шедевром — бароковим монастирем в містечку Мельк (арх. Я.Прандтауер, Й.Мунгенаст).
Не всім архітекторам і в Авсртії вистачало замовлень. Вони їдуть на заробітки (Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах, Гілдебрандт, ). Так шедеври австрійського бароко поширюються і їх можна зустріти як в самій Австрії, так і в колись підлеглих, захоплених країнах (барокові палаци Праги (Чехія), палац герцога Естергазі у Фертеді (Угорщина), палац Грассалковича в Гьодельо в Угорщині, бароковий монастир-шедевр в Ясові та низка барокових соборів у різних містах Словаччини та ін.)
Церква в містечку Цветль стала одним з найкращих досягнень австрійського бароко в сакральній архітектурі. Тут розташований монастир Успіння Богородиці, відомий з доби готики. На початку 18 століття керівництво монастиря вирішило оновити фасад монастирської церкви, залучивши до праці талановитих архітекторів (ними були М.Штейнль та Й. Мунгенаст). Новий хвилястий фасад вдало поєднав барокові форми з готичним прагненням до висотності, яке успадкувала єдина центральна вежа. Кам'яні брили обтесували окремо, надаючи їм індивідуальних форм лекальної цегли. Так обтесували камені лише в добу готики. Але в фасаді Штейнля та Мунгенаста стара, готична за ознаками, технологія обробки каменю поєднана з бароковими формами та бароковими скульптурами. А барокова вежа з фігурним дахом височить над оточенням, як і звичні шпилі готичних церков Австрії, слугуючи знайомим просторовим орієнтиром у краєвиді.
-
Готичне вікно церкви у Цветлі -
Барокове вікно церкви у Цветлі -
Бароковий фасад готичної церки у Цветлі -
Архангел Михаїл в двобої з Дияволом
Серед найкращих зразків цивільної, нецерковної архітектури — бароковий ансамбль Шлосс Хоф, створений по замові полководця Євгена Савойського.
-
План ансамблю замка та саду бароко Шлосс Хоф -
Замок Шлосс Хоф, партер (сад) -
Парковий фасад замку -
Басейн і хоздвір
Класицизм
В країні з розвиненими традиціями готики та бароко — класицизм не мав значного поширення. А його форми та архітектурні рішення мали значні домішки бароко в скульптурі, декорі, просторовому розплануванні. Австрійський класицизм не мав значних досягнень і поступися бурхливому розвитку еклектики в 19 ст. Стилістика пізнього класицизму і мода на ампір французького зразка вплинула на створення декількох модних інтер'єрів.
-
Мальтійська церква, фасад, Відень -
Палац Кобург, Відень -
Головний Віденський шпиталь та клініка університету, 1784 р. -
Палац Пальфі, Відень
Еклектика XIX ст. та модерн
Архітектура Австрії 19 ст. розвивалась в умовах складної політичної ситуації. Було збережено її бюрократичне врегулювання, а війна з наполеонівською Францією на початку століття спричинила відсутність великих замов.
Лише з 1850-х рр. ситуація поліпшилась. На це вплинули бурхливі капіталістичні відносини в економіці. Міста отримують умови для розвитку через наказ влади зруйнувати давні фортечні мури та право забудови зелених зон навколо них. Навіть зростання уяви про значущість історичних фортець не припинила руйнацію фортечних мурів Відня, де створюють колоподібну магістраль (Рінгштрассе), а на зруйнованих зовнішніх валах Відня — друге коло бульварів (Гюртель). Столиця Австрійської імперії забудовується багатоповерховими та багатоквартирними прибутковими будинками. Більш забезпечені верства населення будують окремі будинки-особняки — компактні, спрощені, іноді прикрашені кутовими вежами, фахверковими частинами, відкритими галереями. Отримав розвиток стиль бідермеєр. Пересічна забудова — упорядкована, але буденна, невиразна, майже нудна, сильно контрастує з пам'ятками готики, бароко, навіть зі спорудами історичних стилів.
Імперська влада нарешті звертається до великих замов і великих державних об'єктів. Пафосна буржуазна архітектура чудернацьки поєднана з імперськими амбіціями і зверненням до яскравих історичних стилів — панують неоготика, неоренесанс, необароко, неогрек. Серед великих будівель Відня цього часу — Оперний театр ( арх. Зіккард фон Зіккардсбугр, 1861-1869), нова будівля Парламенту (арх. Т. Хансен), церква Вотівкірхе (арх. Г. Ферстель, 1883), нова Ратуша (арх. Ф. Шмідт, 1895), дві грандіозні будівлі імперських музеїв та Бургтеатр ( арх. Г. Земпер та К. Хазенауер). В межах стилістики еклектики будують театри по-за межами Відня — у Чернівцях, Празі, Львові, Одесі — за проектами віденських архітекторів.
Наприкінці 19 ст. виникає новий архітектурний стиль — Віденська сецесія.
-
Бібліотека Віденського університету, читальна зала -
-
Художньо-історичний музей, Відень -
Фахверк в Австрії
Віденська сецесія
-
Кутові балкони фасаду -
-
, інтер'єр -
Забудова на
XX століття
-
Музей сучасного мистецтва, музейний квартал Відня. -
м. Грац, Штейєрмаркт -
м. Грац, фреска земельного архіву -
Віденський університет. Юридичний факультет
Див. також
Джерела
- Hielscher K,. Gube R ,. Osterreich. Landschaft und Baukunst, B.,1928
- Riehl H., Barocke Baukunst in Osterreich, Munch, 1930
- Sedlmayer H., Osterreichische Barockarchitektur 1690-1740,W., 1930
- Краткая художественная энциклопедия. Искусство стран и народов мира,Т 1, М, 1962
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhitektura Avstriyi suchasni ta istorichni pam yatki sho mayut arhitekturnu ta istorichnu znachimist Albertinaplac Viden Periodizaciya Doba Starodavnogo Rimu Rekonstrukciya inter yeru davnorimskoyi villi Klagenfurt Vidlik yevropejskih zrazkiv arhitekturi Avstriyi slid vesti vid arhitekturnih sporud Starodavnogo Rimu Vidomo sho rimlyani she za zhittya imperatora Oktaviana Avgusta zahopili bilshu chastinu zemel suchasnoyi Avstriyi ta pobuduvali tut dekilka fortec dlya rimskih garnizoniv Sered nih Vindobona nini Viden Lenciya nini Zalcburg Virunum nini Klagenfurt Karnuntum nini Pervisna zabudova bula tipovoyu chotirikutnoyu z forumom u centri Budivelnimi matervalami sluguvali miscevij kamin ta cegla Okrim peresichnoyi zabudovi zvodili takozh yazichnicki hrami cirki lazni termi teatri a forteci mali brami Bilya Vidnya zbereglisya zalishki rimskogo akveduku Naprikinci 5 st n e rimski garnizoni pokinuli ci zemli yaki perejshli do varvarskih plemen germanciv ta slov yan Maket zabudovi rimskogo vijskovogo taboru Karnuntum nini rekonstrukciya davnorimskoyi villi Zalishki rimskih lazen Petronell Rannye serednovichchya Blizko 803 r n e Karl Velikij rozbiv voyakiv avar ta stvoriv na cij teritoriyi Shidnu marku gercogstvo Pochalasya vidchutna hvilya hristiyanizaciyi yiyi meshkanciv ta budivnictvo primitivnih hristiyanskih cerkov sproshenih za planami ta arhitekturnimi formami Budivli rannogo serednovichchya stvoryuvali perevazhno z dereva tomu voni ne zbereglisya Kam yanimi buli odnonavni hristiyanski cerkvi Zemli Avstriyi kolonizuvali nimecki plemena zdebilshogo bavari tomu kultura rozvivalas v perevazhnij stilistici pivdenno nimeckogo mistectva Ale znachni torgovelni zv yazki z Lombardiyeyu sprichinyali dedali bilshij vpliv mistectva pivnichnoyi Italiyi Svij nevelikij vnesok mala i slov yanska skladova Rozvitok otrimav pershij znachnij yevropejskij stil romanskij Sered znachnih sporud dobi romanskogo stilyu chastini soboru Sv Stefana zahidnij fasad Viden sobor v misti Gurk monastirska cerkva Zekkau dvoyarusni nadgrobkovi kaplici tak zvani karneri Shtiriya Karintiya Nizhnya Avstriya Avstrijski hristiyani voyaki brali uchast u Hrestovih pohodah Nakopicheni vid voyennih grabunkiv chi torgivli groshi idut na budivnictvo fortec hramiv monastiriv zamkiv Romanskij zamok Rabenshtejn 11 st ruyini Kaplicya Vindegg Tirol Katedral Linc vitrazh Avstrijska gotika Gotichni shodi v sobori Sv Stefana Perehid do gotiki vidbuvsya lishe naprikinci XIII stolittya Gotichna arhitektura ta gotichna stilistika mala pomitnij rozvitok vprodovzh 200 250 rokiv i stala yavishem v miscevij kulturi Yiyi pidtrimuvali volodari Babenbergi a z 1282 roku Gabsburgi Do volodin potrohu zahoplyuyut ta dodayut novi teritoriyi Avstriya staye vidomoyu chastinoyu tak zvanoyi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi germanskoyi naciyi Sered najznachnishih zrazkiv avstrijskoyi gotiki cerkva Sankt Mariya am Geshtade Viden gotichna pivdenna vezha soboru Sv Stefana hori cerkov chi gotichni kaplici Grac Klosternejburg Cvetl Shvac ta in Chim dali vid Vidnya tim prostishi formi gotiki vikoristovuyut Obmezheno vikoristovuyut stinopisi Sv Grigorij monastir Nonberg Zalcburg bl 1150 r skulpturi zhivopis Vtecha Sv Rodini v Yegipet do 1475 r Najznachnishimi zrazkami gotichnogo stilyu stanut derev yani rizbleni vivtari vivtar Sv Volfganga c va Sankt Volfgang am Aberze 1471 1481 rr de aktivno vikoristovuvali elementi gotichnoyi arhitekturi V 20 st uryad derzhavi iniciyuvatime stvorennya Muzeyu avstrijskoyi gotiki v palaci Belveder Kirha vivtar Magdalensberg m Grac Katedralnij sobor Abatstvo Cvetl gotichnij dvorik monastirya Pivdenna vezha soboru Sv Stefana Zrujnovani zamki Avstriyi Zamok Emmerberg Zamok Altshilejten Gintergaus Kolmic Korotke avstrijske vidrodzhennya Doba vidrodzhennya v Avstriyi pripala na vazhku poru kontrreformaciyi ta voyen z Turechchinoyu i prijshla zi znachnim zapiznennyam Cerkovna arhitektura vtrachala svoye providne znachennya i perebuvala v poloni zastarilih i sproshenih gotichnih form Dihannya idej vidrodzhennya vidchutnishe u zhivopisu ta dekorativno uzhitkovomu mistectvi V 16 st zagroza tureckogo zahoplennya Avstriyi sponukala ne stilki do budivnictva cerkov i palaciv golovnih carin arhitekturi vidrodzhennya skilki do onovlennya fortec Praktichno ne bulo mista sho vijshlo b v cyu poru v Avstriyi za mezhi kolishnih she serednovichnih fortechnih muriv a zabudova v mistah zalishila tisnij serednovichnij harakter Ale buli poodinoki zrazki stvorennya paradnih dvoriv u zamkah z vidkritimi kolonadami na zrazok italijskih Buli i vipadki zaproshennya majstriv Italiyi zadlya budivnictva novih zamkiv i sadiv italijskogo tipu Hoenzalcburg Ambras Shallaburg Doba manyerizmu praktichno ne vidbilasya v arhitekturi Avstriyi popri te sho avstrijskij dvir buv odnim zi znachushih centriv manyerizmu v Zahidnij Yevropi Imperatorski zamovi vikonuyut vidomi majstri manyeristi majzhe vsi inozemnogo pohodzhennya ale voni ne arhitektori Bartolomeus Shpranger hudozhnik z Flandriyi Archimboldo hudozhnik z Milanu Adrian de Vris skulptor Gans fon Aahen hudozhnik z Kelnu Egidius Zadeler graver z Flandriyi Arhitektura Avstriyi 16 stolittya nache nakopichuye sili dlya mogutnogo rozgortannya i rozkvitu v dobu baroko yakij stav yaskravim faktom mistectva i samoyi Avstriyi i kulturi Zahidnoyi Yevropi Freski v Avstriyi Cerkva sv Lavrentiya Althejm Chorno bila freska Sv Yeronim Lavrentij Amvrosij do 1600 r Altenburzke abatstvo Chorno bili freski koridoru do kripti Altenburzke abatstvo Vhid do kripti Altenburzke abatstvo Dekor sklepinnya steli v kripti Baroko Avstriyi Zamok Oberzibenbrunn Avstriya arhitektor Jogan Lukas fon Gildebrandt 1668 1745 parkovij paviljon hud Jonas Drentvet groteski Misto Dyurnshtejn z pivdnya m Grac mavzolej Ferdinanda II 1614 1638 rr Palac Nizhnij Belveder muzej baroko Viden Vestibyul Verhnogo Belvederu V 17 stolitti Avstriya yak derzhava mala nedovgij period pidnesennya Vin pov yazanij yak z pozitivnimi tak i negativnimi faktorami Pozitivnimi buli peremogi nad Turechchinoyu i vivilnennya yevropejskih teritorij vid chuzhinskoyi neyevropejskoyi kulturi Bo Turechchina i yiyi kultura todi ne sprijmalasya chastinoyu Yevropi Negativnim bulo priyednannya novih teritorij do Avstriyi i formuvannya Avstrijskoyi imperiyi Vona i do cogo bula konglomeratom riznih za kulturoyu i istoriyeyu oblastej Teper oblastej pobilshalo Cej proces trivatime do kincya 18 stolittya Pochalosya z priyednannya nasilstvom Ugorshini z 1686 r Zakinchilosya priyednannyam pivnichnoyi Italiyi sho sprovokuvalo Nacionalno vizvolnu vijnu spochatku v Ugorshini na pochatku 18 stolittya a v 19 stolitti v Italiyi m Grac rozmova gotiki z baroko Peremogu otrimali svitska i cerkovna vladi Avstriyi Same ci mogutni i bagati kola stali zamovnikami i golovnimi spozhivachami nadban dobi baroko Iz strategichnih mirkuvan u 1683 r avstrijci spalili vsi peredmistya Vidnyu abi nichogo ne distalosya voyakam turkam Priblizno z 1690 rokiv pochavsya budivelnij bum na spalenih teritoriyah vinikayut rozkishni zamiski sadibi barokovi monastiri barokovi cerkvi v riznih mistah Budivnictvo v stili baroko pochalosya zadovgo do 1690 h rokiv Odin z pershih zrazkiv barokovij sobor v misti Zalcburg vinik v 1611 1628 rokah Vzhe todi shiroko vikorostovuvalisya proekti i pracya arhitektoriv Italiyi bo baroko Avstriyi rozvinulosya pid mogutnim vplivom baroko Italiyi Tak sobor v Zalcburzi buduvav italiyec Santino Solari A v zahoplenij i pidkorenij Avstriyeyu Prazi po zamovam avstrijciv peremozhciv pracyuvala vzhe cila armiya arhitektoriv dekoratoriv i hudozhnikiv Italiyi vid arhitektora Karatti do sadivnika Sebregondi Rannobarokovij kostel sv Ivana Hrestitelya v m Trnava Slovachchina palac Shenbrunn na starij gravyuri Monastir v Melku Palac Grassalkovichiv v Bratislavi nini rezidenciya prezidenta Slovachchini Fontan Nimf Sad baroko Belveder Uchnivskij period zakinchivsya priblizno cherez 70 rokiv Avstrijske baroko pochinaye po spravzhnomu konkuruvati z batkivshinoyu baroko Italiyeyu Vzhe najbilsha barokova sporuda Vidnya palac Shenbrunn buduyetsya avstrijcyami Joganom Berngardom Fisherom fon Erlahom ta jogo sinom Jozefom Emmanuelyem Pri comu Shenbrunn ne shozhij na zhoden z palaciv Italiyi V samomu Vidni buduyut barokovi palac princa Yevgena Savojskogo Belveder Bogemsku kancelyariyu Pridvornu biblioteku cerkvu Sv Karla Borromeya Karlskirhe palaci aristokrativ Avstrijska provinciya pishayetsya spravzhnim shedevrom barokovim monastirem v mistechku Melk arh Ya Prandtauer J Mungenast Ne vsim arhitektoram i v Avsrtiyi vistachalo zamovlen Voni yidut na zarobitki Jogan Berngard Fisher fon Erlah Gildebrandt Tak shedevri avstrijskogo baroko poshiryuyutsya i yih mozhna zustriti yak v samij Avstriyi tak i v kolis pidleglih zahoplenih krayinah barokovi palaci Pragi Chehiya palac gercoga Estergazi u Fertedi Ugorshina palac Grassalkovicha v Godelo v Ugorshini barokovij monastir shedevr v Yasovi ta nizka barokovih soboriv u riznih mistah Slovachchini ta in Cerkva v mistechku Cvetl stala odnim z najkrashih dosyagnen avstrijskogo baroko v sakralnij arhitekturi Tut roztashovanij monastir Uspinnya Bogorodici vidomij z dobi gotiki Na pochatku 18 stolittya kerivnictvo monastirya virishilo onoviti fasad monastirskoyi cerkvi zaluchivshi do praci talanovitih arhitektoriv nimi buli M Shtejnl ta J Mungenast Novij hvilyastij fasad vdalo poyednav barokovi formi z gotichnim pragnennyam do visotnosti yake uspadkuvala yedina centralna vezha Kam yani brili obtesuvali okremo nadayuchi yim individualnih form lekalnoyi cegli Tak obtesuvali kameni lishe v dobu gotiki Ale v fasadi Shtejnlya ta Mungenasta stara gotichna za oznakami tehnologiya obrobki kamenyu poyednana z barokovimi formami ta barokovimi skulpturami A barokova vezha z figurnim dahom visochit nad otochennyam yak i zvichni shpili gotichnih cerkov Avstriyi sluguyuchi znajomim prostorovim oriyentirom u krayevidi Gotichne vikno cerkvi u Cvetli Barokove vikno cerkvi u Cvetli Barokovij fasad gotichnoyi cerki u Cvetli Arhangel Mihayil v dvoboyi z Diyavolom Sered najkrashih zrazkiv civilnoyi necerkovnoyi arhitekturi barokovij ansambl Shloss Hof stvorenij po zamovi polkovodcya Yevgena Savojskogo Plan ansamblyu zamka ta sadu baroko Shloss Hof Zamok Shloss Hof parter sad Parkovij fasad zamku Basejn i hozdvir Klasicizm Jogan Ender Pani za pismovim stolom 1820 r V krayini z rozvinenimi tradiciyami gotiki ta baroko klasicizm ne mav znachnogo poshirennya A jogo formi ta arhitekturni rishennya mali znachni domishki baroko v skulpturi dekori prostorovomu rozplanuvanni Avstrijskij klasicizm ne mav znachnih dosyagnen i postupisya burhlivomu rozvitku eklektiki v 19 st Stilistika piznogo klasicizmu i moda na ampir francuzkogo zrazka vplinula na stvorennya dekilkoh modnih inter yeriv Maltijska cerkva fasad Viden Palac Koburg Viden Golovnij Videnskij shpital ta klinika universitetu 1784 r Palac Palfi Viden Eklektika XIX st ta modern Arhitektura Avstriyi 19 st rozvivalas v umovah skladnoyi politichnoyi situaciyi Bulo zberezheno yiyi byurokratichne vregulyuvannya a vijna z napoleonivskoyu Franciyeyu na pochatku stolittya sprichinila vidsutnist velikih zamov Viden plosha Geroyiv z monumentom Yevgenu Savojskomu 1865 r Lishe z 1850 h rr situaciya polipshilas Na ce vplinuli burhlivi kapitalistichni vidnosini v ekonomici Mista otrimuyut umovi dlya rozvitku cherez nakaz vladi zrujnuvati davni fortechni muri ta pravo zabudovi zelenih zon navkolo nih Navit zrostannya uyavi pro znachushist istorichnih fortec ne pripinila rujnaciyu fortechnih muriv Vidnya de stvoryuyut kolopodibnu magistral Ringshtrasse a na zrujnovanih zovnishnih valah Vidnya druge kolo bulvariv Gyurtel Stolicya Avstrijskoyi imperiyi zabudovuyetsya bagatopoverhovimi ta bagatokvartirnimi pributkovimi budinkami Bilsh zabezpecheni verstva naselennya buduyut okremi budinki osobnyaki kompaktni sprosheni inodi prikrasheni kutovimi vezhami fahverkovimi chastinami vidkritimi galereyami Otrimav rozvitok stil bidermeyer Peresichna zabudova uporyadkovana ale budenna nevirazna majzhe nudna silno kontrastuye z pam yatkami gotiki baroko navit zi sporudami istorichnih stiliv Imperska vlada nareshti zvertayetsya do velikih zamov i velikih derzhavnih ob yektiv Pafosna burzhuazna arhitektura chudernacki poyednana z imperskimi ambiciyami i zvernennyam do yaskravih istorichnih stiliv panuyut neogotika neorenesans neobaroko neogrek Sered velikih budivel Vidnya cogo chasu Opernij teatr arh Zikkard fon Zikkardsbugr 1861 1869 nova budivlya Parlamentu arh T Hansen cerkva Votivkirhe arh G Ferstel 1883 nova Ratusha arh F Shmidt 1895 dvi grandiozni budivli imperskih muzeyiv ta Burgteatr arh G Zemper ta K Hazenauer V mezhah stilistiki eklektiki buduyut teatri po za mezhami Vidnya u Chernivcyah Prazi Lvovi Odesi za proektami videnskih arhitektoriv Naprikinci 19 st vinikaye novij arhitekturnij stil Videnska secesiya Biblioteka Videnskogo universitetu chitalna zala Golovna budivlya Videnskogo universitetu Hudozhno istorichnij muzej Viden Budivlya parlamentu Avstriyi Fahverk v Avstriyi Videnska secesiya Kutovi balkoni fasadu inter yer Zabudova na XX stolittya Muzej suchasnogo mistectva muzejnij kvartal Vidnya m Grac Shtejyermarkt m Grac freska zemelnogo arhivu Videnskij universitet Yuridichnij fakultetDiv takozhViden Zalcburg Shloss Hof Jogan Berngard Fisher fon Erlah Gildebrandt Franc Anton Pilgram Videnska secesiya Gottfrid Zemper Gans GollyajnDzherelaHielscher K Gube R Osterreich Landschaft und Baukunst B 1928 Riehl H Barocke Baukunst in Osterreich Munch 1930 Sedlmayer H Osterreichische Barockarchitektur 1690 1740 W 1930 Kratkaya hudozhestvennaya enciklopediya Iskusstvo stran i narodov mira T 1 M 1962