Ганс Голляйн

Ганс Голляйн (нім. Hans Hollein; 30 березня 1934, Відень — 24 квітня 2014, там само) — австрійський архітектор і дизайнер.

Ганс Голляйн
нім. Hans Hollein
Народження	30 березня 1934(1934-03-30)^[1]^[2]^[…] Відень, Перша Австрійська Республіка^[4]^[5]
Смерть	24 квітня 2014(2014-04-24)^[1]^[2]^[…] (80 років) Відень, Австрія^[4]^[5] ° пневмонія
Країна (підданство)	Австрія^[6]^[5]
Навчання	Університет Каліфорнії (Берклі), Іллінойський технологічний інститут, Віденська академія мистецтв і ^d
Діяльність	архітектор, дизайнер, викладач університету, рисувальник
Праця в містах	Відень
Архітектурний стиль	постмодерна архітектура і постмодернізм
Найважливіші споруди	^d, Музей Абтайберг, ^d і ^d
Членство	Європейська академія наук і мистецтв і Шведська королівська академія вільних мистецтв
Заклад	Віденський університет прикладних мистецтв
Нагороди	^d (1983) Прітцкерівська премія (1985) ^d (1994) ^d (1983) ^d (1974)
Діти	·^d і Макс Голляйн^[7]
Сайт	hollein.at
Ганс Голляйн у Вікісховищі

Біографія

Закінчив віденську Академію образотворчих мистецтв, відвідував заняття в Іллінойському технологічному інституті та Каліфорнійському університеті. Пропрацювавши кілька років в США, Швеції та інших країнах, Голляйн повернувся на батьківщину і в 1964 році заснував своє архітектурне бюро. Крім того, він займався викладанням в Сент-Луїсі, Дюссельдорфі та Відні, пробував себе як дизайнер, театральний художник й організатора виставок.

У 1960-ті Голляйн приєднався до групи архітекторів-новаторів, найвідомішим з яких був Фріденсрайх Гундертвассер. Художники були проти панівного в післявоєнній архітектурі функціоналізму, випускали маніфести на захист «чуттєвої краси стихій», робили проєкти, які утопічно розмістилися на лоні незайманої природи поселень. Одночасно Голляйна цікавили виживання в екстремальних умовах, моделювання тимчасового житла, дизайн дрібних виробів, які повинні були скластися в колаж світу майбутнього.

Одним з перших замовлень для Голляйна став свічковий магазин Ретті. Крихітне приміщення, оформлене за допомогою алюмінію і дзеркал, стало найменшим архітектурним витвором, нагородженим американською премією Рейнольдса. Після цього він спроєктував ще кілька крамниць і бутиків.

Голляйн брав участь в проєктуванні Олімпійського містечка для Ігор у Мюнхені. Він подбав не лише про прокладені вздовж вулиць яскраві труби, а й про екрани проєкторів, підігрів підлог, подачу свіжого повітря. Відзначався разючий контраст між архітектурою містечка, що символізувала комунікацію між людьми, і трагічними подіями, що сталися в ній.

Залишаючись вірним постмодернізму, Голляйн називав архітектуру «контролем температури тіла», «захисним кожухом» і «кондиціонуванням психологічного стану».

Відомі праці

• Свічкова крамниця Ретті (Відень, 1965)
• Музей Абтайберг (Менхенгладбах, 1972—1982)
• Інтер'єр музею скла і кераміки (Тегеран, 1978)
• Музей сучасного мистецтва (Франкфурт-на-Майні, 1987—1991)
• «Гаас-Гаус» (Відень, 1990)
• Австрійське посольство (Берлін, 1996—2001)
• Парк «вулканів» (Сент-Урс, 1997—2002)
• Титановий навіс «Крило Соравія» над входом в Палац ерцгерцога Альбрехта (Відень, 2003)
• «Car Building» до виставки «CarCulture» в Центрі мистецтв і медіатехнологій (Карлсруе, Німеччина, 2011)

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Hans Hollein
   d:Track:Q17299517
3. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118809113 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
5. The Other Interface
   d:Track:Q126173923
6. Museum of Modern Art online collection
   d:Track:Q73268604
7. https://www.apollo-magazine.com/metropolitan-museum-of-art-leadership-max-hollein-interview/

Посилання

• Офіційний сайт [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]