Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Крем'яшник звичайний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Arenaria interpres Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Шляхи міграції Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Крем'яшни́к звичайний (Arenaria interpres) — прибережний птах ряду Сивкоподібних (Charadriiformes). Гніздиться в зоні тундр Євразії і Північної Америки. В Україні пролітний птах на всій території.
Морфологічні ознаки
Кулик середнього розміру, приблизно з шпака, з короткими ногами і дзьобом. Маса тіла 110–160 г, розмах крил 44—49 см. У дорослого птаха у шлюбному вбранні голова біла, з темними рисками на тім'ї і рисунком із чорних смуг на боках; горло білувате; шия спереду і по боках, а також воло чорні; частина пер спини і верхніх покривних пер крил чорно-бура, інша — руда; низ спини, поперек, смуги біля основи крил, а також груди, черево, боки тулуба і спід крил білі; зверху вздовж основи темно-бурих махових пер проходить біла смуга; пера біля основи хвоста чорні; білі стернові пера з широкою перед верхівковою чорною смугою; дзьоб сірувато-чорний; ноги жовтогарячі. У самця позашлюбному оперенні чорний і рудий кольори верху замінені бурим, на перах світла облямівка, шия спереду і по боках, а також воло темно-бурі. У дорослої самки в шлюбному оперенні голова бура, з білуватими рисками, білою вуздечкою і рисунком із чорних смуг; рудого кольору в темно-бурому забарвленні верху мало; у позашлюбному оперенні схожа на позашлюбного дорослого самця. Молодий птах подібний до дорослого у позашлюбному оперенні, але пера верху з вохристою облямівкою.
Поширення
Ареал циркумполярний — населяє зону тундр і арктичне узбережжя Євразії і Північної Америки. Острови: Гренландія, Ісландія, Шпіцберген, , , Колгуєв, Довгий, Вайгач, південний острів Нової Землі, Новосибірські, Врангеля, Де-Лонга, Айон, Святого Лаврентія, Святого Михайла, Елсмір, Бенкс, Баффінова Земля, Вікторія, Принца Уельського, Кінг-Вільям, Сомерсет, Саутгемптон, . На південь у Гренландії приблизно до 70-ї паралелі, в Скандинавії і Фінляндії до південного узбережжя, до узбережжя Естонії, острова Сааремаа. У більш східних регіонах в Євразії область гніздування збігається зі смугою приморських тундр, лише місцями просуваючись трохи південніше.
Зимує на морських узбережжях всього світу, починаючи від помірної зони. В Америці вид зимує від Вашингтону і Масачусетсу на південь до південної межі Південної Америки. В Західній Європі взимку зустрічається в регіонах, розташованих на південь від Ісландії, Норвегії і Данії. Тільки невелика кількість птахів зимує у Середземномор'ї. В Африці взимку звичайний скрізь на узбережжях, до Південної Африки, а також на багатьох островах. В Азії широко поширений на півдні, а на північ до Китаю і Японії. Зустрічається також на Тасманії, Новій Зеландії і багатьох островах Тихого океану. Невелика частина птахів, які не беруть участі у розмноженні, залишаються цілий рік у районах зимівель.
Підвиди
Виділяють 2 підвиди, які відрізняються варіацією забарвлення верхньої частини тіла і верхніх криючих пер крила.
- A. i. interpres
- A. i. oahuensis
Чисельність
Чисельність у світі оцінюється приблизно в 460–800 тис. особин (Wetlands International, 2006). Чисельність в Європі стабільна, оцінена в 34—81 тис. гніздових пар; зимує понад 80 тис. особин.
Місця існування
У гніздовий період і на місцях зимівлі дотримується місць з кам'янистим або твердим піщаним ґрунтом, уникає вологих стацій з густим трав'яним покривом, мулистих обмілин.
Розмноження
Моногамний птах, пари можуть зберігатися протягом більше ніж одного сезону. Гніздо являє собою невелике заглиблення, часто з висилкою з живого листя. Воно 11 см у діаметрі і 3 см глибиною. Гніздо може бути розміщене серед рослинності, або на голому кам'янистому чи скелястому ґрунті. Декілька пар можуть влаштовувати гнізда разом.
Кладка нараховує від 2 до 5, частіше 4 яйця. Розміри яєць — 41×29 мм, вага — 19,9 г. Інкубація триває 22—24 дні. Насиджує переважно самка, але самець також може брати участь у насиджуванні.
Пташенята виводкові, можуть залишати гніздо невдовзі після вилуплення. Стають на крило у віці 19–21 день.
Живлення
Влітку зазвичай живиться комахами, хоча в інші сезони до складу раціону також входять інші безхребетні, такі як ракоподібні, молюски і черви. Крем'яшник застосовує різні способи пошуку та здобуття їжі.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
- Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- BirdLife International 2012. Arenaria interpres. In: IUCN 2012. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2012.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 24 January 2013 (англ.) .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
Література
- Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.
Посилання
- http://www.sevin.ru/vertebrates/index.html?birds/236.html [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
- (англ.)
- http://www.allaboutbirds.org/guide/Ruddy_Turnstone/id [ 30 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- http://sabap2.adu.org.za/docs/sabap1/262.pdf [ 4 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krem yashnik zvichajnij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Barancevi Scolopacidae Rid Krem yashnik Arenaria Vid Krem yashnik zvichajnij Binomialna nazva Arenaria interpres Linnaeus 1758 Areal vidu Gnizduvannya Shlyahi migraciyi Osile prozhivannya Zimuvannya Posilannya Vikishovishe Arenaria interpres Vikividi Arenaria interpres EOL 1049367 ITIS 176571 MSOP 106003034 NCBI 54971 Fossilworks 186395 Krem yashni k zvichajnij Arenaria interpres priberezhnij ptah ryadu Sivkopodibnih Charadriiformes Gnizditsya v zoni tundr Yevraziyi i Pivnichnoyi Ameriki V Ukrayini prolitnij ptah na vsij teritoriyi Morfologichni oznakiPozashlyubnij naryad Kulik serednogo rozmiru priblizno z shpaka z korotkimi nogami i dzobom Masa tila 110 160 g rozmah kril 44 49 sm U doroslogo ptaha u shlyubnomu vbranni golova bila z temnimi riskami na tim yi i risunkom iz chornih smug na bokah gorlo biluvate shiya speredu i po bokah a takozh volo chorni chastina per spini i verhnih pokrivnih per kril chorno bura insha ruda niz spini poperek smugi bilya osnovi kril a takozh grudi cherevo boki tuluba i spid kril bili zverhu vzdovzh osnovi temno burih mahovih per prohodit bila smuga pera bilya osnovi hvosta chorni bili sternovi pera z shirokoyu pered verhivkovoyu chornoyu smugoyu dzob siruvato chornij nogi zhovtogaryachi U samcya pozashlyubnomu operenni chornij i rudij kolori verhu zamineni burim na perah svitla oblyamivka shiya speredu i po bokah a takozh volo temno buri U dorosloyi samki v shlyubnomu operenni golova bura z biluvatimi riskami biloyu vuzdechkoyu i risunkom iz chornih smug rudogo koloru v temno buromu zabarvlenni verhu malo u pozashlyubnomu operenni shozha na pozashlyubnogo doroslogo samcya Molodij ptah podibnij do doroslogo u pozashlyubnomu operenni ale pera verhu z vohristoyu oblyamivkoyu PoshirennyaZgraya ptahiv na riznih stadiyah linyannya Areal cirkumpolyarnij naselyaye zonu tundr i arktichne uzberezhzhya Yevraziyi i Pivnichnoyi Ameriki Ostrovi Grenlandiya Islandiya Shpicbergen Kolguyev Dovgij Vajgach pivdennij ostriv Novoyi Zemli Novosibirski Vrangelya De Longa Ajon Svyatogo Lavrentiya Svyatogo Mihajla Elsmir Benks Baffinova Zemlya Viktoriya Princa Uelskogo King Vilyam Somerset Sautgempton Na pivden u Grenlandiyi priblizno do 70 yi paraleli v Skandinaviyi i Finlyandiyi do pivdennogo uzberezhzhya do uzberezhzhya Estoniyi ostrova Saaremaa U bilsh shidnih regionah v Yevraziyi oblast gnizduvannya zbigayetsya zi smugoyu primorskih tundr lishe miscyami prosuvayuchis trohi pivdennishe Zimuye na morskih uzberezhzhyah vsogo svitu pochinayuchi vid pomirnoyi zoni V Americi vid zimuye vid Vashingtonu i Masachusetsu na pivden do pivdennoyi mezhi Pivdennoyi Ameriki V Zahidnij Yevropi vzimku zustrichayetsya v regionah roztashovanih na pivden vid Islandiyi Norvegiyi i Daniyi Tilki nevelika kilkist ptahiv zimuye u Seredzemnomor yi V Africi vzimku zvichajnij skriz na uzberezhzhyah do Pivdennoyi Afriki a takozh na bagatoh ostrovah V Aziyi shiroko poshirenij na pivdni a na pivnich do Kitayu i Yaponiyi Zustrichayetsya takozh na Tasmaniyi Novij Zelandiyi i bagatoh ostrovah Tihogo okeanu Nevelika chastina ptahiv yaki ne berut uchasti u rozmnozhenni zalishayutsya cilij rik u rajonah zimivel PidvidiVidilyayut 2 pidvidi yaki vidriznyayutsya variaciyeyu zabarvlennya verhnoyi chastini tila i verhnih kriyuchih per krila A i interpres A i oahuensisChiselnistChiselnist u sviti ocinyuyetsya priblizno v 460 800 tis osobin Wetlands International 2006 Chiselnist v Yevropi stabilna ocinena v 34 81 tis gnizdovih par zimuye ponad 80 tis osobin Miscya isnuvannyaU gnizdovij period i na miscyah zimivli dotrimuyetsya misc z kam yanistim abo tverdim pishanim gruntom unikaye vologih stacij z gustim trav yanim pokrivom mulistih obmilin RozmnozhennyaDoroslij ptah na gnizdi Yajce Monogamnij ptah pari mozhut zberigatisya protyagom bilshe nizh odnogo sezonu Gnizdo yavlyaye soboyu nevelike zagliblennya chasto z visilkoyu z zhivogo listya Vono 11 sm u diametri i 3 sm glibinoyu Gnizdo mozhe buti rozmishene sered roslinnosti abo na golomu kam yanistomu chi skelyastomu grunti Dekilka par mozhut vlashtovuvati gnizda razom Kladka narahovuye vid 2 do 5 chastishe 4 yajcya Rozmiri yayec 41 29 mm vaga 19 9 g Inkubaciya trivaye 22 24 dni Nasidzhuye perevazhno samka ale samec takozh mozhe brati uchast u nasidzhuvanni Ptashenyata vivodkovi mozhut zalishati gnizdo nevdovzi pislya viluplennya Stayut na krilo u vici 19 21 den ZhivlennyaVlitku zazvichaj zhivitsya komahami hocha v inshi sezoni do skladu racionu takozh vhodyat inshi bezhrebetni taki yak rakopodibni molyuski i chervi Krem yashnik zastosovuye rizni sposobi poshuku ta zdobuttya yizhi PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 BirdLife International 2012 Arenaria interpres In IUCN 2012 IUCN Red List of Threatened Species Version 2012 2 lt www iucnredlist org gt Downloaded on 24 January 2013 angl BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 LiteraturaFauna Ukrayini T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini Kistyakivskij O B K AN URSR 1957 432 s Posilannyahttp www sevin ru vertebrates index html birds 236 html 22 sichnya 2021 u Wayback Machine angl http www allaboutbirds org guide Ruddy Turnstone id 30 listopada 2012 u Wayback Machine http sabap2 adu org za docs sabap1 262 pdf 4 serpnya 2019 u Wayback Machine