Tomistoma taiwanicus

Tomistoma — рід гавіалідних крокодилів. Вони відомі своїми довгими вузькими мордами, які використовуються для лову риби, подібних до гавіала. Tomistoma містить одного сучасного члена, Tomistoma schlegelii, а також кілька потенційно вимерлих видів: T. cairense, T. lusitanicum, T. taiwanicus, T. coppensi і T. dowsoni. Однак ці види, можливо, доведеться перекласифікувати до різних родів, оскільки дослідження показали, що вони парафілетичні.

Tomistoma Період існування: еоцен — сучасність, 47.8–0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Tomistoma schlegelii
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Клада:	Архозаври (Archosauria)
Ряд:	Крокодилоподібні (Crocodilia)
Родина:	Гавіалові (Gavialidae)
Підродина:	Tomistominae
Рід:	Tomistoma S. Müller, 1846
Види
Tomistoma schlegelii †Tomistoma cairense †Tomistoma coppensi †Tomistoma dowsoni †Tomistoma lusitanica †Tomistoma taiwanicus
Вікісховище: Tomistoma

На відміну від ґавіала, морда псевдоґавіала значно розширюється до основи й тому більше схожа на таку у справжніх крокодилів. Однак останні молекулярні дослідження з використанням секвенування ДНК послідовно показують, що псевдоґавіал та інші споріднені вимерлі форми з підродини Tomistominae, насправді належать до Gavialoidea і Gavialidae.

Скам'янілості вимерлих видів Tomistoma були знайдені в відкладах палеогенового, неогенового та четвертинного віку на Тайвані, Уганді, Італії, Португалії, Єгипті та Індії, але майже всі вони, ймовірно, є різними родами через більш старший вік порівняно з псевдоґавіалом.

Наведена нижче кладограма основних живих груп крокодилів заснована на молекулярних дослідженнях і показує близькі стосунки фальшивого псевдоґавіала:

Crocodilia	Alligatoridae Caimaninae     Caiman     Melanosuchus       Paleosuchus     Alligatorinae Alligator     Longirostres Crocodylidae   Crocodylus       Mecistops     Osteolaemus       Gavialidae   Gavialis     Tomistoma

Примітки

1. Rio, Jonathan P.; Mannion, Philip D. (6 вересня 2021). Phylogenetic analysis of a new morphological dataset elucidates the evolutionary history of Crocodylia and resolves the long-standing gharial problem. PeerJ. 9: e12094. doi:10.7717/peerj.12094. PMC 8428266. PMID 34567843.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
2. Lee, M. S. Y.; Yates, A. M. (2018). Tip-dating and homoplasy: reconciling the shallow molecular divergences of modern gharials with their long fossil. Proceedings of the Royal Society B. 285 (1881). doi:10.1098/rspb.2018.1071. PMC 6030529. PMID 30051855.
3. Iijima, M.; Momohara, A.; Kobayashi, Y.; Hayashi, S.; Ikeda, T.; Taruno, H.; Watanabe, K.; Tanimoto, M.; Furui, S. (2018). Toyotamaphimeia cf. machikanensis (Crocodylia, Tomistominae) from the Middle Pleistocene of Osaka, Japan, and crocodylian survivorship through the Pliocene-Pleistocene climatic oscillations. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 496: 346—360. Bibcode:2018PPP...496..346I. doi:10.1016/j.palaeo.2018.02.002.
4. Piras, P., Colangelo, P., Adams, D. C., Buscalioni, A., Cubo, J., Kotsakis, T., & Raia, P. (2010). The Gavialis–Tomistoma debate: the contribution of skull ontogenetic allometry and growth trajectories to the study of crocodylian relationships. Evolution & development, 12(6): 568−579.
5. Densmore, L. D.; Owen, R. D. (1989). Molecular Systematics of the Order Crocodilia. American Zoologist. 29 (3): 831—841. doi:10.1093/icb/29.3.831.
6. Harshman, J.; Huddleston, C. J.; Bollback, J. P.; Parsons, T. J.; Braun, M. J. (2003). True and false gharials: A nuclear gene phylogeny of crocodylia. Systematic Biology. 52 (3): 386—402. doi:10.1080/10635150309323. PMID 12775527.
7. Gatesy, J.; Amato, G.; Norell, M.; DeSalle, R.; H. C. (2003). Combined support for wholesale taxic atavism in gavialine crocodylians. Systematic Biology. 52 (3): 403—422. doi:10.1080/10635150309329. PMID 12775528.
8. Willis, R. E.; McAliley, L. R.; Neeley, E. D.; Densmore Ld, L. D. (2007). Evidence for placing the false gharial (Tomistoma schlegelii) into the family Gavialidae: Inferences from nuclear gene sequences. Molecular Phylogenetics and Evolution. 43 (3): 787—794. doi:10.1016/j.ympev.2007.02.005. PMID 17433721.
9. Gatesy, J.; Amato, G. (2008). The rapid accumulation of consistent molecular support for intergeneric crocodylian relationships. Molecular Phylogenetics and Evolution. 48 (3): 1232—1237. doi:10.1016/j.ympev.2008.02.009. PMID 18372192.
10. Erickson, G. M.; Gignac, P. M.; Steppan, S. J.; Lappin, A. K.; Vliet, K. A.; Brueggen, J. A.; Inouye, B. D.; Kledzik, D.; Webb, G. J. W. (2012). Insights into the ecology and evolutionary success of crocodilians revealed through bite-force and tooth-pressure experimentation. PLOS ONE. 7 (3): e31781. Bibcode:2012PLoSO...731781E. doi:10.1371/journal.pone.0031781. PMC 3303775. PMID 22431965.
11. Hekkala, E.; Gatesy, J.; Narechania, A.; Meredith, R.; Russello, M.; Aardema, M. L.; Jensen, E.; Montanari, S.; Brochu, C.; Norell, M.; Amato, G. (2021). Paleogenomics illuminates the evolutionary history of the extinct Holocene "horned" crocodile of Madagascar, Voay robustus. Communications Biology. 4 (1): 505. doi:10.1038/s42003-021-02017-0. PMC 8079395. PMID 33907305.
12. . fossilworks.org. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 28 червня 2022.