Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стамбульський метрополітен швидкісний рейковий громадський транспорт Стамбула Перша черга першої лінії М1 була введена в

Стамбульське метро

Стамбульське метро

Стамбульський метрополітен — швидкісний рейковий громадський транспорт Стамбула. Перша черга першої лінії М1 була введена в дію у 1989. На 2022 рік, має 107 діючих станцій, мережа складається з наступних ліній — М1, M2, М3, M4, М5 M6, М7, М8 та М9. Лінії М11 та знаходяться в стадії будівництва та планування.

Стамбульський метрополітен
Дата створення / заснування 1989[1]
image
image
Офіційна назва тур. İstanbul metrosu
Країна image Туреччина
Адміністративна одиниця Стамбул
Власник d і Міністерство транспорту, морських справ і зв'язку Туреччини
Оператор Metro Istanbul[d] і TCDD Taşımacılık
Дата офіційного відкриття 3 вересня 1989
Ширина колії європейська колія
Пасажиропотік 384 900 000 ± 50 000[2][2] і 495 400 000[3]
image
Стан використання використовується[d]
Кількість підписників у соціальних мережах 214 442 і 10 000 ± 99[4]
Офіційний сайт​(тур.)
image Стамбульський метрополітен у Вікісховищі

Координати: 41°00′43″ пн. ш. 28°58′33″ сх. д. / 41.01219539702777439° пн. ш. 28.97608547102777976° сх. д. / 41.01219539702777439; 28.97608547102777976

Мережа має пересадки на лінії Мармарай, Фунікулер Кабаташ — Таксим, Фунікулер Вадистанбул — Сейрантепе та лінії T1, T4, T5 сучасного трамваю

Історія та перспективи розвитку

Тюнель

Докладніше: Тюнель

Тюнель — найстаріша підземна міська залізниця у Стамбулі — яка була введена в експлуатацію 17 січня 1875 Це друга найстаріша в світі підземна міська залізниця після Лондонського метро (1863), і перша підземна міська залізнична лінія у континентальній Європі, хоча перша повна лінія метро з декількома станціями метро в континентальній Європі була Лінія 1 Будапештського метро. (1896).

Легкий метрополітен

Докладніше: стамбульський легкий метрополітен

Стамбульський LRT, який складається з ліній M1 і Т4, має загалом 40 станцій (у тому числі 12 підземних і 3 естакадних станцій) був введений в експлуатацію 3 вересня 1989 року. Загальна протяжність мережі Стамбульського LRT становить 32 км.

Стамбульський метрополітен

Фракійська сторона

Плани будівництва метрополітену в європейській частині розроблялися декілька раз, уперше 1912 року, пізніше — в 1936 і 1951 роках.

Перший генеральний план всієї мережі метро в Стамбулі під назвою Avant Projet d'un Métropolitain à Constantinople було спроєктовано французьким інженером L. Guerby, 10 січня 1912. План складався в цілому 24 станцій метро між районами Топкапі і Шишлі і включав з'єднання через Золотий Ріг. Кожна станція повинна була мати платформу 75 м, відстань між станціями варіювалася від 220 до 975 метрів. Креслення проєкту, який не був реалізований, сьогодні експонуються в музеї .

У 1936 році французький архітектор Анрі Прост запропонував проєкт будівництва метрополітену між районами Таксим і , на північ і на південь від Золотого Рогу, відповідно. У жовтні 1951, голландська фірма Nedeco запропонувала аналогічний проєкт між Таксим і Беязіт, а у вересні 1952, директор Паризького транспортного відділу, Марк Ланжевена, разом зі своїм партнером Louis Meizzonet запропонував проєкт метро та його інтеграцію з іншими видами громадського транспорту в місті. Але ці плани ніколи не набули чинності, і всі пропозиції були відкладені до 1987 року, коли розпочалась реалізація сьогоденного Стамбульського метро.

Реально проєктування чиної лінії метро почалося в 1987 році. Будівництво ж стартувало 11 вересня 1992 року, й просувалося доволі мляво, оскільки напряму́ було пов'язане з археологічними розкопками на будівельному майданчику. З огляду на те, що Стамбул розташований у сейсмічно активному районі, будівельні роботи здійснювалися у відкриту. За розрахунками, метрополітен у Стамбулі здатний витримати землетрус до 9 балів за шкалою Ріхтера.

Після декількох відтермінувань, першу ділянку лінії метро завдовжки 8,5 км було відкрито 16 вересня 2000 року. Вона складалась із шести станцій, від 4. Левент до Таксим. На лінії курсували чотиривагонні потяги виробництва Alstom.

30 січня 2009 року лінію було подовжено на північ на три станції, до Ататюрк Оно Санаї та на південь до станції Шишхане. Водночас було випущено потяги виробництва турецько-корейської компанії EUROTEM.

У теперішній час здійснюється розбудова мережі як на північ, так і на південь. У північному напрямку існуючу лінію планується подовжити на три станції до кінцевої станції Хаджиосман, у південному — також на три станції до Єнікапи, причому метро мостом має перетнути затоку Золотий Ріг. Загальна довжина ділянки після завершення будівництва має скласти 23 км (загалом 16 станцій), не включаючи 936 м метромосту через Золотий Ріг, 0,6 км довжини зв'язуючий з , 0,6 км завдовжки з'єднає з мережею LRT, і 13,6 км завдовжки тунель Мармарай

Анатолійська сторона

На азійському боці здійснюється також будівництво ділянки метро М4 завдовжки 21,66 км (16 станцій), першу чергу до Каратала було введено 17 серпня 2012 року. Будівництво коштувало €751m і було здійснено Astaldi / Makyol / Gülermak consortium. Європейську та азійську ділянки з'єднано тунелем Мармарай (який вступив в дію 29 жовтня 2013) під Босфором, після чого Стамбульський метрополітен, таким чином, став першим у світі, розташованим у двох частинах світу.

Лінії

image
Лінії Стамбульського метрополітену і сьогоденне розширення мережі
Лінія Маршрут Відкриття Довжина Станції Примітки
image
 Єнікапи (Yenikapı) ↔ Аеропорт Ататюрк (Atatürk Havalimanı)/Кіразли (Kirazlı) 1989 26,1 км 23 Дистанція завдовжки 0.7 км введено в експлуатацію 9 листопада 2014 р. Працює: 06:00 ранку — 00:00 годин.
image
 Єнікапи (Yenikapı) ↔ Хаджиосман (Hacıosman) 2000 23,5 км 16 Південне розширення (3,5 км до Єнікапи, з 3-ма станціями) введено в експлуатацію у лютому 2014 р. Працює: 6:15 ранку — 00:00 годин.
image
 Кіразли (Kirazlı) ↔ Метрокент (Metrokent) 2013 11 км 9 Планується південне розширення (9,0 км до Бакиркьой, з 8 станціями). Працює: 06:00 ранку — 00:00 годин.
image
 Кадикьой (Kadıköy) ↔ Картал (Kartal) 2012 26,5 км 19 Розширення 7.4 км до міжнародного аеропорту Сабіха ще 4 станцій знаходиться в стадії будівництва. Працює: 06:00 ранку — 00:00 годин.
image
 Ускюдар ↔ Яманевлер 2017 20 км 16 Відкрита 15 грудня 2017. Працює: 06:00 ранку — 00:00 годин. Час в дорозі Ускюдар ↔ Яманевлер — 17 хв.
image
 Левент (Levent) ↔ Босфорський університет (Boğaziçi Üniversitesi)/Хісарюстю (Hisarüstü) 2015 3,3 км 4 Mini-Metro насправді лінія легкого метро.
image
 Шишлі — Меджидієкьой ↔ Махмутбей 2020 18 км 15 Відкрито частково 28 жовтня 2020. Дільниця Меджидієкьой — Кабаташ ще будується.
image
 Бостанджи ↔ 6 січня 2023 14,3 км 13 Відкрита для пасажирів 6 січня 2023 року відкрито для пасажирів на дільниці Бостанджи ↔ Парселер) в анатоліській частині міста і складається з 13 станцій, з них 3 — пересадкові на лінії M4, M5 та Мармарай. Графік роботи: з 06:30 до 21:30, інтервал руху — 9 хвилин. Час у дорозі — 21 хвилина. Лінія обслуговується 10 повністю автоматизованими 4-вагонними складами виробництва Hyundai EURotem.
image
 Олімпіят ↔ Бахаріє 2021 6 км 5 Відкрито частково до Багаріє 29 травня 2021 р. Перебрала відгалуження М3 Олімпіят — Ікітеллі. Дільниця Бахаріє-Атакьой має бути відкрита в 2022 році.
Загалом: 160 км 126

Станції

Докладніше: Список станцій Стамбульського метрополітену

Режим роботи

Метро працює з 6:00 ранку до 00.00 годин кожні 7-10 хвилин. Лінія метро М2 працює з 6:15 ранку до 00.00. В години пік інтервали зменшується до 5 хвилин. Вартість проїзду від 1.65 до 2.35 TL з карткою Istanbulkart, або 4 TL з одноразовим електронним квитком, котрий дійсний на фунікулері, сучасних трамваях, автобусах і переправу на поромі через Босфор.

Див. також

Галерея

  • image
    Станція Gayrettepe
  • image
    Станція Osmanbey
  • image
    Станція Şişli - Mecidiyeköy, вхід

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стамбульський метрополітен
  • İstanbul Transportation Co.

Примітки

  1. https://www.metro.istanbul/en/Home/Tarihce
  2. http://www.rayhaber.com/2016/istanbulda-rayli-sistemle-yarim-milyar-yolcu-tasindi/
  3. https://www.metro.istanbul/yolcuhizmetleri/yolcuistatistikleri
  4. YouTube Application Programming Interface
    d:Track:Q8056784
  5. [Rail Systems] (англ.). Metro İstanbul. 2022. Архів оригіналу за 22 вересня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  6. The Tunnel. IETT. Процитовано 20 червня 2009. {{}}: Недійсний |deadurl=404 ()
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 3 січня 2013.
  8. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 3 січня 2013.
  9. . Архів оригіналу за 26 червня 2009. Процитовано 3 січня 2013.
  10. . Архів оригіналу за 6 травня 2009. Процитовано 3 січня 2013.
  11. . Архів оригіналу за 24 квітня 2009. Процитовано 3 січня 2013.
  12. . Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 3 січня 2013.
  13. FUNİKÜLER SİSTEM Taksim - Kabataş. İstanbul Ulaşım. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 20 червня 2009.
  14. Railway Technology: Marmaray Railway Engineering Project, Istanbul, Turkey
  15. . . Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 19 серпня 2012.
  16. . Istanbul-ulasim.com.tr. İstanbul Ulaşim A.Ş. 2014. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.
  17. [M1 Yenikapı - Atatürk Airport / Kirazlı Metro Line]. Istanbul-ulasim.com.tr (Turkish) . İstanbul Ulaşim A.Ş. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2015.
  18. . Today's Zaman. 9 листопада 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 листопада 2014.
  19. [M2 Yenikapı- Hacıosman Metro Line]. Istanbul-ulasim.com.tr (Turkish) . İstanbul Ulaşım. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 14 квітня 2015.
  20. [M3 Başakşehir Metro Line]. Istanbul-ulasim.com.tr (Turkish) . İstanbul Ulaşım. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 14 квітня 2015.
  21. [M4 Kadikoy-Kartal Metro Line]. Istanbul-ulasim.com.tr (Turkish) . İstanbul Ulaşım. Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 14 квітня 2015.
  22. M5 Üsküdar – Yamanevler. Milliyet.com.tr (Turkish) .
  23. [M6 Levent – Boğaziçi Üniversitesi/Hisarüstü Metro Line]. Istanbul-ulasim.com.tr (Turkish) . İstanbul Ulaşım. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 квітня 2015.
  24. [M7 Mecidiyeköy – Mahmutbey Metro Line]. Istanbul-ulasim.com.tr (Turkish) . İstanbul Ulaşım. Архів оригіналу за 2 січня 2023. Процитовано 28 жовтня 2020.
  25. . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 12 червня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  26. . www.istanbul-ulasim.com.tr. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 вересня 2015.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stambulskij metropoliten shvidkisnij rejkovij gromadskij transport Stambula Persha cherga pershoyi liniyi M1 bula vvedena v diyu u 1989 Na 2022 rik maye 107 diyuchih stancij merezha skladayetsya z nastupnih linij M1 M2 M3 M4 M5 M6 M7 M8 ta M9 Liniyi M11 ta znahodyatsya v stadiyi budivnictva ta planuvannya Stambulskij metropolitenData stvorennya zasnuvannya1989 1 Oficijna nazvatur Istanbul metrosuKrayina TurechchinaAdministrativna odinicyaStambulVlasnikd i Ministerstvo transportu morskih sprav i zv yazku TurechchiniOperatorMetro Istanbul d i TCDD TasimacilikData oficijnogo vidkrittya3 veresnya 1989Shirina koliyiyevropejska koliyaPasazhiropotik384 900 000 50 000 2 2 i 495 400 000 3 Stan vikoristannyavikoristovuyetsya d Kilkist pidpisnikiv u socialnih merezhah214 442 i 10 000 99 4 Oficijnij sajt tur Stambulskij metropoliten u Vikishovishi Koordinati 41 00 43 pn sh 28 58 33 sh d 41 01219539702777439 pn sh 28 97608547102777976 sh d 41 01219539702777439 28 97608547102777976 Merezha maye peresadki na liniyi Marmaraj Funikuler Kabatash Taksim Funikuler Vadistanbul Sejrantepe ta liniyi T1 T4 T5 suchasnogo tramvayuIstoriya ta perspektivi rozvitkuTyunel Dokladnishe Tyunel Tyunel najstarisha pidzemna miska zaliznicya u Stambuli yaka bula vvedena v ekspluataciyu 17 sichnya 1875 Ce druga najstarisha v sviti pidzemna miska zaliznicya pislya Londonskogo metro 1863 i persha pidzemna miska zaliznichna liniya u kontinentalnij Yevropi hocha persha povna liniya metro z dekilkoma stanciyami metro v kontinentalnij Yevropi bula Liniya 1 Budapeshtskogo metro 1896 Legkij metropoliten Dokladnishe stambulskij legkij metropoliten Stambulskij LRT yakij skladayetsya z linij M1 i T4 maye zagalom 40 stancij u tomu chisli 12 pidzemnih i 3 estakadnih stancij buv vvedenij v ekspluataciyu 3 veresnya 1989 roku Zagalna protyazhnist merezhi Stambulskogo LRT stanovit 32 km Stambulskij metropoliten Frakijska storona Plani budivnictva metropolitenu v yevropejskij chastini rozroblyalisya dekilka raz upershe 1912 roku piznishe v 1936 i 1951 rokah Pershij generalnij plan vsiyeyi merezhi metro v Stambuli pid nazvoyu Avant Projet d un Metropolitain a Constantinople bulo sproyektovano francuzkim inzhenerom L Guerby 10 sichnya 1912 Plan skladavsya v cilomu 24 stancij metro mizh rajonami Topkapi i Shishli i vklyuchav z yednannya cherez Zolotij Rig Kozhna stanciya povinna bula mati platformu 75 m vidstan mizh stanciyami variyuvalasya vid 220 do 975 metriv Kreslennya proyektu yakij ne buv realizovanij sogodni eksponuyutsya v muzeyi U 1936 roci francuzkij arhitektor Anri Prost zaproponuvav proyekt budivnictva metropolitenu mizh rajonami Taksim i na pivnich i na pivden vid Zolotogo Rogu vidpovidno U zhovtni 1951 gollandska firma Nedeco zaproponuvala analogichnij proyekt mizh Taksim i Beyazit a u veresni 1952 direktor Parizkogo transportnogo viddilu Mark Lanzhevena razom zi svoyim partnerom Louis Meizzonet zaproponuvav proyekt metro ta jogo integraciyu z inshimi vidami gromadskogo transportu v misti Ale ci plani nikoli ne nabuli chinnosti i vsi propoziciyi buli vidkladeni do 1987 roku koli rozpochalas realizaciya sogodennogo Stambulskogo metro Realno proyektuvannya chinoyi liniyi metro pochalosya v 1987 roci Budivnictvo zh startuvalo 11 veresnya 1992 roku j prosuvalosya dovoli mlyavo oskilki napryamu bulo pov yazane z arheologichnimi rozkopkami na budivelnomu majdanchiku Z oglyadu na te sho Stambul roztashovanij u sejsmichno aktivnomu rajoni budivelni roboti zdijsnyuvalisya u vidkritu Za rozrahunkami metropoliten u Stambuli zdatnij vitrimati zemletrus do 9 baliv za shkaloyu Rihtera Pislya dekilkoh vidterminuvan pershu dilyanku liniyi metro zavdovzhki 8 5 km bulo vidkrito 16 veresnya 2000 roku Vona skladalas iz shesti stancij vid 4 Levent do Taksim Na liniyi kursuvali chotirivagonni potyagi virobnictva Alstom 30 sichnya 2009 roku liniyu bulo podovzheno na pivnich na tri stanciyi do Atatyurk Ono Sanayi ta na pivden do stanciyi Shishhane Vodnochas bulo vipusheno potyagi virobnictva turecko korejskoyi kompaniyi EUROTEM U teperishnij chas zdijsnyuyetsya rozbudova merezhi yak na pivnich tak i na pivden U pivnichnomu napryamku isnuyuchu liniyu planuyetsya podovzhiti na tri stanciyi do kincevoyi stanciyi Hadzhiosman u pivdennomu takozh na tri stanciyi do Yenikapi prichomu metro mostom maye peretnuti zatoku Zolotij Rig Zagalna dovzhina dilyanki pislya zavershennya budivnictva maye sklasti 23 km zagalom 16 stancij ne vklyuchayuchi 936 m metromostu cherez Zolotij Rig 0 6 km dovzhini zv yazuyuchij z 0 6 km zavdovzhki z yednaye z merezheyu LRT i 13 6 km zavdovzhki tunel Marmaraj Anatolijska storona Na azijskomu boci zdijsnyuyetsya takozh budivnictvo dilyanki metro M4 zavdovzhki 21 66 km 16 stancij pershu chergu do Karatala bulo vvedeno 17 serpnya 2012 roku Budivnictvo koshtuvalo 751m i bulo zdijsneno Astaldi Makyol Gulermak consortium Yevropejsku ta azijsku dilyanki z yednano tunelem Marmaraj yakij vstupiv v diyu 29 zhovtnya 2013 pid Bosforom pislya chogo Stambulskij metropoliten takim chinom stav pershim u sviti roztashovanim u dvoh chastinah svitu LiniyiLiniyi Stambulskogo metropolitenu i sogodenne rozshirennya merezhi Liniya Marshrut Vidkrittya Dovzhina Stanciyi PrimitkiYenikapi Yenikapi Aeroport Atatyurk Ataturk Havalimani Kirazli Kirazli 1989 26 1 km 23 Distanciya zavdovzhki 0 7 km vvedeno v ekspluataciyu 9 listopada 2014 r Pracyuye 06 00 ranku 00 00 godin Yenikapi Yenikapi Hadzhiosman Haciosman 2000 23 5 km 16 Pivdenne rozshirennya 3 5 km do Yenikapi z 3 ma stanciyami vvedeno v ekspluataciyu u lyutomu 2014 r Pracyuye 6 15 ranku 00 00 godin Kirazli Kirazli Metrokent Metrokent 2013 11 km 9 Planuyetsya pivdenne rozshirennya 9 0 km do Bakirkoj z 8 stanciyami Pracyuye 06 00 ranku 00 00 godin Kadikoj Kadikoy Kartal Kartal 2012 26 5 km 19 Rozshirennya 7 4 km do mizhnarodnogo aeroportu Sabiha she 4 stancij znahoditsya v stadiyi budivnictva Pracyuye 06 00 ranku 00 00 godin Uskyudar Yamanevler 2017 20 km 16 Vidkrita 15 grudnya 2017 Pracyuye 06 00 ranku 00 00 godin Chas v dorozi Uskyudar Yamanevler 17 hv Levent Levent Bosforskij universitet Bogazici Universitesi Hisaryustyu Hisarustu 2015 3 3 km 4 Mini Metro naspravdi liniya legkogo metro Shishli Medzhidiyekoj Mahmutbej 2020 18 km 15 Vidkrito chastkovo 28 zhovtnya 2020 Dilnicya Medzhidiyekoj Kabatash she buduyetsya Bostandzhi 6 sichnya 2023 14 3 km 13 Vidkrita dlya pasazhiriv 6 sichnya 2023 roku vidkrito dlya pasazhiriv na dilnici Bostandzhi Parseler v anatoliskij chastini mista i skladayetsya z 13 stancij z nih 3 peresadkovi na liniyi M4 M5 ta Marmaraj Grafik roboti z 06 30 do 21 30 interval ruhu 9 hvilin Chas u dorozi 21 hvilina Liniya obslugovuyetsya 10 povnistyu avtomatizovanimi 4 vagonnimi skladami virobnictva Hyundai EURotem Olimpiyat Bahariye 2021 6 km 5 Vidkrito chastkovo do Bagariye 29 travnya 2021 r Perebrala vidgaluzhennya M3 Olimpiyat Ikitelli Dilnicya Bahariye Atakoj maye buti vidkrita v 2022 roci Zagalom 160 km 126StanciyiDokladnishe Spisok stancij Stambulskogo metropolitenuRezhim robotiMetro pracyuye z 6 00 ranku do 00 00 godin kozhni 7 10 hvilin Liniya metro M2 pracyuye z 6 15 ranku do 00 00 V godini pik intervali zmenshuyetsya do 5 hvilin Vartist proyizdu vid 1 65 do 2 35 TL z kartkoyu Istanbulkart abo 4 TL z odnorazovim elektronnim kvitkom kotrij dijsnij na funikuleri suchasnih tramvayah avtobusah i perepravu na poromi cherez Bosfor Div takozhFunikuler Kabatash Taksim Tyunel Marmaraj Stambulskij legkij metropoliten Stambulskij tramvajGalereyaStanciya Gayrettepe Stanciya Osmanbey Stanciya Sisli Mecidiyekoy vhidPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stambulskij metropolitenIstanbul Transportation Co Primitkihttps www metro istanbul en Home Tarihce http www rayhaber com 2016 istanbulda rayli sistemle yarim milyar yolcu tasindi https www metro istanbul yolcuhizmetleri yolcuistatistikleri YouTube Application Programming Interface d Track Q8056784 Rail Systems angl Metro Istanbul 2022 Arhiv originalu za 22 veresnya 2022 Procitovano 9 sichnya 2022 The Tunnel IETT Procitovano 20 chervnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka PDF Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2015 Procitovano 3 sichnya 2013 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 3 sichnya 2013 Arhiv originalu za 26 chervnya 2009 Procitovano 3 sichnya 2013 Arhiv originalu za 6 travnya 2009 Procitovano 3 sichnya 2013 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2009 Procitovano 3 sichnya 2013 Arhiv originalu za 13 grudnya 2013 Procitovano 3 sichnya 2013 FUNIKULER SISTEM Taksim Kabatas Istanbul Ulasim Arhiv originalu za 6 lipnya 2013 Procitovano 20 chervnya 2009 Railway Technology Marmaray Railway Engineering Project Istanbul Turkey Arhiv originalu za 19 listopada 2012 Procitovano 19 serpnya 2012 Istanbul ulasim com tr Istanbul Ulasim A S 2014 Arhiv originalu za 28 bereznya 2014 Procitovano 13 kvitnya 2014 M1 Yenikapi Ataturk Airport Kirazli Metro Line Istanbul ulasim com tr Turkish Istanbul Ulasim A S Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 kvitnya 2015 Today s Zaman 9 listopada 2014 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 9 listopada 2014 M2 Yenikapi Haciosman Metro Line Istanbul ulasim com tr Turkish Istanbul Ulasim Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2015 Procitovano 14 kvitnya 2015 M3 Basaksehir Metro Line Istanbul ulasim com tr Turkish Istanbul Ulasim Arhiv originalu za 19 lyutogo 2014 Procitovano 14 kvitnya 2015 M4 Kadikoy Kartal Metro Line Istanbul ulasim com tr Turkish Istanbul Ulasim Arhiv originalu za 23 kvitnya 2015 Procitovano 14 kvitnya 2015 M5 Uskudar Yamanevler Milliyet com tr Turkish M6 Levent Bogazici Universitesi Hisarustu Metro Line Istanbul ulasim com tr Turkish Istanbul Ulasim Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 20 kvitnya 2015 M7 Mecidiyekoy Mahmutbey Metro Line Istanbul ulasim com tr Turkish Istanbul Ulasim Arhiv originalu za 2 sichnya 2023 Procitovano 28 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 12 chervnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya www istanbul ulasim com tr Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 30 veresnya 2015

Дата публікації:
Топ