Лінія М1 (угор. M1-es metróvonal) — найстаріша з чотирьох ліній Будапештського метрополітену. Її відкриття у 1896 році дозволило Будапешту стати першим містом континентальної Європи з метрополітеном. У 1973 році була незначно продовжена. На схемах позначається жовтим кольором.
Лінія М1 | |
---|---|
Будапештський метрополітен | |
Відкриття першої ділянки | 1896 |
Довжина, км | 4,4 км |
Кількість станцій | 11 |
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда | 3 |
Наземні ділянки | нема |
Опис
Довжина лінії — 4,4 км, на ній знаходяться 11 станцій. Значна частина лінії від станції до станції прямує центральною вулицею Пешта — проспектом Андраші. Лінія витягнута з південного заходу на північний схід, веде з центру міста у північно-східні райони.
Платформи і рухомий склад «історичної» першої лінії Будапештського метро різко відрізняються від інших трьох ліній. Поїзди на лінії швидше нагадують трамваї, мають розрахункову пасажиромісткість 246 осіб (7 осіб/м²) і складаються з трьох невеликих зчленованих вагонів, за традицією були пофарбовані в жовтий колір. Всі станції з двома береговими платформами, які мають невелику довжину, відповідну 30-метровій довжині поїзда. Станції оформлені в однаковому стилі і мають невелику глибину. Також характерною особливістю лінії є невеликі перегони між станціями — середня довжина перегону 400 метрів.
Історія
Відкриття метрополітену в Будапешті в 1896 році було частиною програми грандіозних святкувань на честь тисячоліття «здобуття угорцями батьківщини», тобто приходу угорських племен на територію сучасної Угорщини. План спорудження затверджено Національною Асамблеєю в 1870 році, роботи стартували у 1894 році. Будівництво вела німецька компанія , будівництво велося відкритим способом. Роботи були виконані за два роки, на будівництві працювало понад 2 тисяч осіб. При роботах використовувалося найсучасніше на той момент обладнання. Урочисте відкриття лінії відбулося 2 травня 1896 року, за присутності імператора Франца Йосифа I.
Перша ділянка, запущена в 1896 році, включала 11 станцій від станції «Гізелла тер» (нині ) до станції «Артезі фюрде» (нині ), причому дві останні — «Аллаткерт» і «Сечені Фюрде» розташовувалися на поверхні.
У 1973 році північна частина лінії зазнала перебудову, була споруджена станція , яка стала кінцевою, була ліквідована наземна станція «Аллаткерт» (угор. Állatkert), що існувала між станціями «Сечені фюрде» і , а станція «Сечені фюрде» була перебудована в підземну станцію.
Галерея
- Вагон 1896 року
- "Опера"
- Верешмарті тер
- Вхід на станцію
Мапа
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 березня 2010. Процитовано 9 січня 2016.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лінія М1 (Будапештський метрополітен) |
Джерела
- Сайт [ 21 листопада 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Liniya M1 ugor M1 es metrovonal najstarisha z chotiroh linij Budapeshtskogo metropolitenu Yiyi vidkrittya u 1896 roci dozvolilo Budapeshtu stati pershim mistom kontinentalnoyi Yevropi z metropolitenom U 1973 roci bula neznachno prodovzhena Na shemah poznachayetsya zhovtim kolorom Liniya M1Budapeshtskij metropolitenVidkrittya pershoyi dilyanki 1896Dovzhina km 4 4 kmKilkist stancij 11Maksimalna kilkist vagoniv u skladi poyizda 3Nazemni dilyanki nemaOpisDovzhina liniyi 4 4 km na nij znahodyatsya 11 stancij Znachna chastina liniyi vid stanciyi do stanciyi pryamuye centralnoyu vuliceyu Peshta prospektom Andrashi Liniya vityagnuta z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid vede z centru mista u pivnichno shidni rajoni Platformi i ruhomij sklad istorichnoyi pershoyi liniyi Budapeshtskogo metro rizko vidriznyayutsya vid inshih troh linij Poyizdi na liniyi shvidshe nagaduyut tramvayi mayut rozrahunkovu pasazhiromistkist 246 osib 7 osib m i skladayutsya z troh nevelikih zchlenovanih vagoniv za tradiciyeyu buli pofarbovani v zhovtij kolir Vsi stanciyi z dvoma beregovimi platformami yaki mayut neveliku dovzhinu vidpovidnu 30 metrovij dovzhini poyizda Stanciyi oformleni v odnakovomu stili i mayut neveliku glibinu Takozh harakternoyu osoblivistyu liniyi ye neveliki peregoni mizh stanciyami serednya dovzhina peregonu 400 metriv IstoriyaVidkrittya metropolitenu v Budapeshti v 1896 roci bulo chastinoyu programi grandioznih svyatkuvan na chest tisyacholittya zdobuttya ugorcyami batkivshini tobto prihodu ugorskih plemen na teritoriyu suchasnoyi Ugorshini Plan sporudzhennya zatverdzheno Nacionalnoyu Asambleyeyu v 1870 roci roboti startuvali u 1894 roci Budivnictvo vela nimecka kompaniya budivnictvo velosya vidkritim sposobom Roboti buli vikonani za dva roki na budivnictvi pracyuvalo ponad 2 tisyach osib Pri robotah vikoristovuvalosya najsuchasnishe na toj moment obladnannya Urochiste vidkrittya liniyi vidbulosya 2 travnya 1896 roku za prisutnosti imperatora Franca Josifa I Persha dilyanka zapushena v 1896 roci vklyuchala 11 stancij vid stanciyi Gizella ter nini do stanciyi Artezi fyurde nini prichomu dvi ostanni Allatkert i Secheni Fyurde roztashovuvalisya na poverhni U 1973 roci pivnichna chastina liniyi zaznala perebudovu bula sporudzhena stanciya yaka stala kincevoyu bula likvidovana nazemna stanciya Allatkert ugor Allatkert sho isnuvala mizh stanciyami Secheni fyurde i a stanciya Secheni fyurde bula perebudovana v pidzemnu stanciyu GalereyaVagon 1896 roku Opera Vereshmarti ter Vhid na stanciyuMapaLiniya M1 budapeshtskogo metropolitenuPrimitki Arhiv originalu za 4 bereznya 2010 Procitovano 9 sichnya 2016 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Liniya M1 Budapeshtskij metropoliten DzherelaSajt 21 listopada 2015 u Wayback Machine