Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра (1868 — Київське музичне училище, 2008 — Київський інститут музики ім. Р. М. Глієра, 2018 — Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра) — сучасний вищий музичний навчальний заклад, який готує фахівців за відповідними освітніми програмами різних рівнів освіти: початковий рівень (молодший фаховий бакалавр), перший (бакалаврський) рівень, другий (магістерський) рівень зі спеціальностей: «Фортепіано», «Оркестрові струнні інструменти», «Оркестрові духові та ударні інструменти», «Народні інструменти», «Спів», «Хорове диригування», «Музичне мистецтво естради», «Музикознавство», «Джаз».
консерваторія | ||||
Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра | ||||
Назва на честь | Глієр Рейнгольд Моріцевич | |||
---|---|---|---|---|
↑421866 ·R (Київ) | ||||
Країна | Україна | |||
Місто | Київ | |||
Розташування | Київ | |||
Засновано | 18 січня 1868 | |||
Акредитація: | III рівня | |||
Статус | державний | |||
Ректор | Олександр Злотник | |||
Випускники | ||||
Сайт: | Офіційна сторінка | |||
Адреса: | вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 31 | |||
Історія
Початок професійного музичного навчання в Україні датується 1768 роком, коли згідно постанови Київського магістрату було засновано музичну школу з метою постійного поповнення складу оркестру при Київському магістраті (журнал «Киевская старина», № 7, 1889 рік). Ця школа проіснувала до 1852 року.
1863—1913
В 1863 р. у Києві було засновано Київське відділення Російського музичного товариства, зусиллями якого в 1867 р. відкрито оперний театр, а 18 січня 1868 р. — музичне училище. Перший голова, впродовж 10 років — Петро Селецький, з 1876 директором і викладачем був Володимир Пухальський.
У перший рік існування в училищі навчалося 11 учнів з п'яти спеціальностей: фортепіано, скрипка, віолончель, співи та теорія музики, з обов'язковим вивченням методики викладання. Крім того, в училищі існував хоровий клас, а з 1885 року — оперний клас. Згодом відкриваються в училищі відділи духових і народних інструментів, з'являються класи ансамблевої гри, симфонічний оркестр. З 1885 року училище вважається «училищем повного профілю».
До роботи в училищі в різні роки залучались піаністи Микола Лисенко, Володимир Пухальський, Фелікс Блуменфельд, скрипалі Іван Водольський, Отакар Шевчик, Михайло Ерденко, віолончелісти М. Полянічевський, Владислав Алоїз, Фрідріх Мулерт, композитор Рейнгольд Глієр, хоровий диригент Георгій Верьовка, також Марко Геліс (народні інструменти), Олександр Шаповал, Йосип В. Шадек (теорія музики), Мартін Петц, А. Ваккер (вокал) та інші.
1913—1960
У 1913 р. музичне училище було перетворене в консерваторію і ввійшло до її складу як молодше і середнє відділення. З 1928 р. відокремлюється зі структури консерваторії як самостійний середній професійний навчальний заклад. У 1956 році училищу присвоєно ім'я Р. М. Глієра — видатного композитора, педагога, диригента, директора Київської консерваторії в 1914—1920 р.р., випускника училища по класу скрипки.
У 1928 році училище відокремилося від консерваторії як музпрофшкола та узяло на себе справу підготовки музикантів середньої кваліфікації — хористів, оркестрантів, концертмейстерів, керівників самодіяльних колективів і викладачів дитячих музичних шкіл. Таким чином, училище повернулося до статусу середнього спеціального навчального закладу, а у 1934 році відновилася і його стара назва — Київське музичне училище.
Архівні документи свідчать, що до початку Другої світової війни організацією освіти в консерваторії, музичному училищі та створеної у 1934 році за ініціативи К. Михайлова музичної десятирічки займався директор консерваторії. У 1934—1941 роках цю функцію здійснював Абрам Михайлович Луфер. Під його керівництвом остаточно склалася та система музичної освіти, що існує в Україні і сьогодні: консерваторія, училище, десятирічка.
У довоєнні роки в училищі навчалися майбутні корифеї вітчизняної музичної культури — Г. та П. Майбороди, І. Масленікова, П. Кармалюк, П. Муравський, Н. Гончаренко, Е. Томм, Ю. Будницька, Б. Притикіна, М. Різоль, І. Журомський, М. Гордійчук.
У 1944 році заняття в училищі поновилися у новому приміщенні по вул. Воровського, 49. Директором училища був призначений випускник училища, учень Г. Верьовки Петро Андрійович Сук, який очолював Київське музичне училище до 1953 року. В цей період в училищі працювали педагоги, багато з яких були викладачами Київської консерваторії. Це піаністи — К. Михайлов, А. Янкелевич, М. Гозенпуд, Я. Фастівський, вокалісти Д. Євтушенко, М. Донець-Тессейр, М. Царевич-Лятошинська, баяніст І. Журомський, балалаєчник Є. Блінов, бандурист В. Кабачок, викладачі струнних інструментів Д. Бертьє, С. Каспін, І. Козлов, С. Вільконський, на відділі духових інструментів працювали В. Яблонський, Л. Хазін, А. Проценко, М. Бердиєв, В. Бабенко, К. Багликов та інші. У післявоєнному становленні диригентсько-хорового відділу брали участь композитори М. Вериківський, Г. Жуковський, О. Коломієць, хормейстер П. Муравський, на теоретичний відділ були запрошені композитори Г. Майборода, П. Майборода, П. Глушков, О. Верещагін, Ю. Щуровський, музикознавець М. Гордійчук та інші. Серед перших лауреатів — Ольга Пархоменко (скрипка), Микола Бердиєв (труба), Євген Блінов (балалайка), тріо бандуристок — Валентина Третьякова, Ніна Павленко, Тамара Поліщук, Володимир Селівохін (фортепіано), Віталій Лисенко (хорове диригування).
З 1953 по 1954 рік обов'язки директора училища виконував Іван Іванович Журомський, якого на цій посаді замінив Андрій Омелянович Лісовий (1954—1958). На час його керівництва припадає присвоєння училищу в 1956 році імені Рейнгольда Морицевича Глієра.
У 1957 році в училищі відкрито заочне відділення, робота якого була направлена на підвищення кваліфікації викладачів та керівників музичної самодіяльності.
З 1958 по 1962 роки директором училища став Степан Омелянович Лук'янов, який сприяв відкриттю у 1959 році школи-студії як бази педагогічної практики учнів училища. Очолила цей підрозділ навчального закладу випускниця училища Е. Парамонова.
1960—1997 роки
З початку 60-х до 80-х років минулого століття в училищі остаточно склалася структура середнього навчального закладу: 7 відділів (фортепіанний, струнно-смичкових інструментів, духових інструментів, народних інструментів, вокальний, диригентсько-хоровий, історико-теоретичний) та 4 методоб'єднання (загальноосвітні предмети, загальне фортепіано, спеціалізоване фортепіано, концертмейстерський клас).
В цей період училище очолювали послідовно — з 1962 по 1964 роки Микола Сергійович Строкач (фаготист за фахом, соліст оркестру, викладач, досвідчений керівник), з 1964 по 1970 роки Лідія Олександрівна Падалко (хормейстер, заслужена артистка України, патріот української хорової школи, активний організатор в сфері хорової діяльності), з 1971 по 1982 роки Анатолій Леонідович Бондаренко (диригент-хормейстер за фахом, викладач, досвідчений управлінець). Під час його керівництва було відкрито гуртожиток училища, а у 1973 році училище отримало приміщення по вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 31.
У 1980 році в училищі було відкрито спеціальність з підготовки естрадних джазових музикантів. Засновником та першим завідувачем естрадного відділу став Володимир Симоненко, серед викладачів відділу — В. Мачулін, Є. Дергунов, Ю. Марков, В. Молотков, С. Колесник, А. Шарфман, М. Замороко. У 1983 році на відділі був заснований біг-бенд, першим керівником якого став А. Шарфман.
Наступним директором училища став Віталій Власович Каращук. В ці роки почали розширюватися міжнародні зв'язки та творчі обміни, які були започатковані його попередниками.
З 1991 по 2003 роки училище очолював Вадим Венедиктович Козін. В період його керівництва були започатковані періодичні освітні, наукові та мистецькі проєкти училища: Фестиваль мистецтв «Шевченківський березень» (1994 р.), Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця (1995 р.), Регіональний конкурс-огляд юних піаністів, 1996 р. (нині — Всеукраїнський конкурс-огляд юних піаністів Олени Вериківської), Міжнародна науково-практична конференція «Молоді музикознавці» (1997 р.), Школа виконавської майстерності (1998 р.), Міжнародна «Літня музична академія» (2001 р.).
1997—2018 роки
У 1998 році Київське музичне училище ім. Р. М. Глієра було перейменовано на Київське державне вище музичне училище ім. Р. М. Глієра.
у 1997 році був відкритий Факультет музичного мистецтва ІІІ освітньо-кваліфікаційного рівня, на якому до 2008 року були сформовані наступні спеціалізації з наданням освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» та «Спеціаліст»: «Музикознавство», «Музичне мистецтво естради (джаз)», «Фортепіано», «Оркестрові духові та ударні інструменти», «Спів», «Оркестрові струнні інструменти», а також здійснювалася підготовка звукорежисерів, музичних редакторів, музичних менеджерів та музичних аранжувальників (додаткова кваліфікація).
З 2003 по 2009 роки училище очолював Сергій Михайлович Волков. За його ініціативою розпочалася робота по реорганізації училища в комплексний навчальний заклад, структура якого передбачала надання освіти за І–ІІ та ІІІ рівнями акредитації.
У 2008 році КДВМУ ім. Р. М. Глієра реорганізовано в Київський інститут музики ім. Р. М. Глієра.
У 2009 році на посаду ректора Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра був обраний Олександр Йосипович Злотник. Під його керівництвом освітній процес КІМ ім. Р. М. Глієра охоплює всі рівні навчання: початкова освіта, здобуття освітніх ступенів «Молодший спеціаліст», «Бакалавр» і «Магістр».
У 2018 році заклад святкував 150 років з часу заснування на державному рівні., що стало нагодою для чергового перейменування
Сучасність
Станом на 2020—2021 навчальні роки:
- в Академії студенти навчаються за освітніми рівнями і ступенями — ОКР «Молодший спеціаліст» (333), ОПК «Молодший бакалавр» (116), ОС «Бакалавр» (340), ОС «Магістр» (83);
- в Академії працюють — 16 народних артистів України, 22 заслужених артисти України, 16 заслужених діячів мистецтв України, 15 заслужених працівників культури України, 11 докторів філософських та педагогічних наук, культурології, музикознавства, 53 кандидати наук, 18 професорів, 43 доценти;
- на підготовчому відділенні, у бакалавраті та магістратурі Академії навчаються 86 іноземних студентів із Білорусі, Грузії, Еквадору, Китаю, Мексики, Російської Федерації, США, Туреччини.
За останні 10 років студенти й творчі колективи Академії здобули понад 1800 перемог на міжнародних і національних конкурсах, фестивалях, наукових симпозіумах.
Далеко за межами України здобули визнання творчі колективи Академії — лауреати міжнародних і національних конкурсів та фестивалів. Більшість з цих колективів свого часу стали першими на теренах України навчальними студентськими колективами. Це: симфонічний оркестр (диригенти М. Гозулов, І. Шпіцберг, Р. Кофман, М. Мороз, А. Власенко, М. Пікульський, В. Протасов), камерний оркестр (диригенти Л. Костенко, В. Бєляков, М. Кузін, О. Госачинський), оркестр духових інструментів (диригенти С. Стежар, Ф. Чабан, І. Шпіцберг, А. Васильєв, Ю. Горлін, О. Баженов, В. Дума, М. Мороз, В. Сидорченко), оркестр народних інструментів (диригенти Ю. Тарнопольський, А. Григоренко, А. Білошицький, В. Слінченко, І. Ячменьов, І. Савков), жіночий хор (диригент-хормейстер Г. Горбатенко), камерний хор (диригент-хормейстер З. Томсон), капела бандуристів (керівники Л. Чмельова, О. Туровська, Л. Амбросова, І. Родіонова), ансамбль скрипалів (керівники Л. Шухман, М. Волков), біг-бенд (керівники А. Шарфман, Г. Стрілець-Стрілецький, О. Шаповал, Д. Аду).
Творчі колективи КМАМ ім. Р. М. ГлієраІсторія становлення та розвитку навчального закладу тісно пов'язана з історією вітчизняного музичного мистецтва. Невід'ємною складовою цього процесу є творча і культурно-освітня діяльність викладачів й студентів. «Глієрівці» вважають почесною місією відтворення, оновлення, розвиток вітчизняних мистецьких традицій.
Директори і ректори
- Пфеніг Роберт Августович (1868—1874)
- Альтані Іполит Карлович (1874—1875)
- Альбрехт Людвіг Карлович (1875—1878)
- Пухальський Володимир В'ячеславович (1878—1914)
- Глієр Рейнгольд Моріцевич (1914—1920)
- Блуменфельд Фелікс Михайлович (1920—1922)
- Михайлов Костянтин Миколайович (1922—1925)
- Грінченко Микола Олексійович (1925—1928)
- Романюк Семен Миколайович (1928—1932)
- Тишкевич-Азважинський Семен Петрович (1932—1934)
- Луфер Абрам Михайлович (1934—1941; 1944—1948)
- Сук Петро Андрійович (1948—1953)
- Журомський Іван Іванович (1953—1954)
- Лісовий Андрій Омелянович (1954—1958)
- Лук'янов Степан Омелянович (1958—1962)
- Строкач Микола Сергійович (1962—1964)
- Падалко Лідія Олександрівна (1964—1970)
- Бондаренко Анатолій Леонідович (1971—1982)
- Каращук Віталій Власович (1982—1991)
- Козін Вадим Венедиктович (1991—2003)
- Волков Сергій Михайлович (2003—2009)
- Злотник Олександр Йосипович (з 2009)
Викладачі
Акопова Ніна Бабенко Володимир Бєлофастов Олег Виноградов Гліб Вільконський Сергій Гетоєва Ірина Голембіовський Юрій [ 28 Жовтня 2020 у Wayback Machine.] Гребенюк Алла Джолас Дмитро Добикевич Антон | Єгоричева Марина Єгоров Олександр Запорожцев Володимир Іванов Віктор Каспін Самуїл Кобець Ісаак Козін Вадим Козицький Федір Коротков Володимир Костенко Леонід Лисаковський Олександр Майн Віктор Мачулін Віталій Орлова Ольга [ 28 Жовтня 2020 у Wayback Machine.] Пендищук Іван Полякова Броніслава Полянічевський Іван Поляченко Олександр | Проценко Григорій Ребро Анатолій [ 2 Червня 2021 у Wayback Machine.] Сінько Віктор Тарнопольський Юрій Третяк Віктор Фастівський Яків Фридрих фон Мулерт Хазін Леонід Цвейфель Олександр Чабан Федір Шалькевич Віктор Шарфман Анатолій Шпіцберг Ігор Штосс-Петрова Олександра Шур Лідія [ 2 Червня 2021 у Wayback Machine.] Шуранова Зоя Шухман Леонід Ялкут Владеліна |
Випускники
Андрієвська Ніна Вакаріна Лариса Горобець Руслан Донська Рита Каспін Семен | Кириліна Ірина Орлова Ольга [ 28 Жовтня 2020 у Wayback Machine.] Сатановський Олександр Скоробагатько Неоніла Ященко Тарас |
Випускники. Сучасний період
Баклан Олексій | Гриньків Роман Липник Анатолій [ 24 Червня 2021 у Wayback Machine.] | Лук'янець Вікторія |
Афанасьєва Неліда Бідненко Ірина Бубнова Анна Ґданський Володимир [ 24 Червня 2021 у Wayback Machine.] Гнатюк Ярослав [ 24 Червня 2021 у Wayback Machine.] Гончарова Ірина Згуровський Владислав [ 24 Червня 2021 у Wayback Machine.] Коваль Петро Копоть Володимир | Кравченко Наталія Марухно Валентин Михайловський Юрій Осадчий Тарас Проценко Ніна Роменська Наталія | Семененко Ірина Тертичний Юрій Тимець Віктор Харечко Ірина Чуприна Олександр Шляпочник Майя Шуцький Броніслав |
Верещагіна Алла [ 24 Червня 2021 у Wayback Machine.] Єрошевський Микола [ 24 Червня 2021 у Wayback Machine.] Козир Алла Корецька Світлана [ 13 Червня 2021 у Wayback Machine.] | Кушпет Володимир Леонов Сергій [ 24 Червня 2021 у Wayback Machine.] Мамченко Олег Панова Наталія Пахомова Маргарита | Редько Віктор Савчук Андрій Степанченко Галина Сухомлінова Світлана Трофимов Микола Шутько Сергій |
Гіваргізова Ірина Дрига Олександр Желудов Валерій Марков Юхим [ 24 Червня 2021 у Wayback Machine.] | Масленнікова Анжела Найдьонова Людмила Піроженко Олександр Смєхова Анна | Стрига Ангеліна Троценко Валерій Чуприна Юрій Швецова Олена |
Антонюк Валентина Жарков Олександр Завадська Тетяна | Зеленецька Ірина Козир Алла Кулаков Сергій Лисіна Наталья Матвійчук Любов | Прудникова Людмила Самохвалов Віктор Северинова Марина Сушій Ольга |
Безбородько Олег Гончаров Анатолій [ 24 Червня 2021 у Wayback Machine.] | Колодуб Жанна Ракочі Вадим | Філіпенко Віталій |
Alex Luna Бочаров Костянтин (Melovin) | Волков Богдан |
Аду Денніс Єфременко Денис Копоть Володимир | Крупський Олексій Латанюк Валерій Лебедєва Наталья Марков Юхим Менделенко Артем | Мінов Олег Овруцький Аркадій Овсянніков Сергій Сметанін Сергій |
Примітки
- Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 26.07.2007 N 15/1849. ips.ligazakon.net. оригіналу за 23.02.2020. Процитовано 23 лютого 2020.
{{}}
: Текст «LIGA:ZAKON» проігноровано () - . Архів оригіналу за 4 Лютого 2018. Процитовано 3 Лютого 2018.
- Про перейменування Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра. kmr.ligazakon.ua. оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 23 лютого 2020.
Джерела
- Зільберман Ю. А. Київське музичне училище. Нарис діяльності. 1868—1924 роки: Монографія / Юрій Зільберман. — К. : Типографія «Клякса», 2012. — 480 с.
- Київське державне вище музичне училище ім. Р. М. Глієра // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 383-384.
- Кузьмин Н. Украинская школа музыкального мастерства. — Издание второе. — К.: Международный благотворителный фонд конкурса Владимира Горовица, 2007. (рос.)
Посилання
- Офіційна сторінка [ 8 Травня 2019 у Wayback Machine.]
- Ювілейний буклет до 150-річчя інституту issuu.com
- Історія відкриття [ 25 Листопада 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiyivska municipalna akademiya muziki imeni R M Gliyera 1868 Kiyivske muzichne uchilishe 2008 Kiyivskij institut muziki im R M Gliyera 2018 Kiyivska municipalna akademiya muziki im R M Gliyera suchasnij vishij muzichnij navchalnij zaklad yakij gotuye fahivciv za vidpovidnimi osvitnimi programami riznih rivniv osviti pochatkovij riven molodshij fahovij bakalavr pershij bakalavrskij riven drugij magisterskij riven zi specialnostej Fortepiano Orkestrovi strunni instrumenti Orkestrovi duhovi ta udarni instrumenti Narodni instrumenti Spiv Horove diriguvannya Muzichne mistectvo estradi Muzikoznavstvo Dzhaz konservatoriyaKiyivska municipalna akademiya muziki imeni R M GliyeraNazva na chest Gliyer Rejngold Moricevich 421866 R Kiyiv Krayina UkrayinaMisto KiyivRoztashuvannya KiyivZasnovano 18 sichnya 1868Akreditaciya III rivnyaStatus derzhavnijRektor Oleksandr ZlotnikVipuskniki Kategoriya Vipuskniki Kiyivskogo institutu muziki imeni Rejngolda GliyeraSajt Oficijna storinkaAdresa vul Getmana Pavla Skoropadskogo 31IstoriyaPochatok profesijnogo muzichnogo navchannya v Ukrayini datuyetsya 1768 rokom koli zgidno postanovi Kiyivskogo magistratu bulo zasnovano muzichnu shkolu z metoyu postijnogo popovnennya skladu orkestru pri Kiyivskomu magistrati zhurnal Kievskaya starina 7 1889 rik Cya shkola proisnuvala do 1852 roku 1863 1913 V 1863 r u Kiyevi bulo zasnovano Kiyivske viddilennya Rosijskogo muzichnogo tovaristva zusillyami yakogo v 1867 r vidkrito opernij teatr a 18 sichnya 1868 r muzichne uchilishe Pershij golova vprodovzh 10 rokiv Petro Seleckij z 1876 direktorom i vikladachem buv Volodimir Puhalskij U pershij rik isnuvannya v uchilishi navchalosya 11 uchniv z p yati specialnostej fortepiano skripka violonchel spivi ta teoriya muziki z obov yazkovim vivchennyam metodiki vikladannya Krim togo v uchilishi isnuvav horovij klas a z 1885 roku opernij klas Zgodom vidkrivayutsya v uchilishi viddili duhovih i narodnih instrumentiv z yavlyayutsya klasi ansamblevoyi gri simfonichnij orkestr Z 1885 roku uchilishe vvazhayetsya uchilishem povnogo profilyu Do roboti v uchilishi v rizni roki zaluchalis pianisti Mikola Lisenko Volodimir Puhalskij Feliks Blumenfeld skripali Ivan Vodolskij Otakar Shevchik Mihajlo Erdenko violonchelisti M Polyanichevskij Vladislav Aloyiz Fridrih Mulert kompozitor Rejngold Gliyer horovij dirigent Georgij Verovka takozh Marko Gelis narodni instrumenti Oleksandr Shapoval Josip V Shadek teoriya muziki Martin Petc A Vakker vokal ta inshi 1913 1960 U 1913 r muzichne uchilishe bulo peretvorene v konservatoriyu i vvijshlo do yiyi skladu yak molodshe i serednye viddilennya Z 1928 r vidokremlyuyetsya zi strukturi konservatoriyi yak samostijnij serednij profesijnij navchalnij zaklad U 1956 roci uchilishu prisvoyeno im ya R M Gliyera vidatnogo kompozitora pedagoga dirigenta direktora Kiyivskoyi konservatoriyi v 1914 1920 r r vipusknika uchilisha po klasu skripki U 1928 roci uchilishe vidokremilosya vid konservatoriyi yak muzprofshkola ta uzyalo na sebe spravu pidgotovki muzikantiv serednoyi kvalifikaciyi horistiv orkestrantiv koncertmejsteriv kerivnikiv samodiyalnih kolektiviv i vikladachiv dityachih muzichnih shkil Takim chinom uchilishe povernulosya do statusu serednogo specialnogo navchalnogo zakladu a u 1934 roci vidnovilasya i jogo stara nazva Kiyivske muzichne uchilishe Arhivni dokumenti svidchat sho do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni organizaciyeyu osviti v konservatoriyi muzichnomu uchilishi ta stvorenoyi u 1934 roci za iniciativi K Mihajlova muzichnoyi desyatirichki zajmavsya direktor konservatoriyi U 1934 1941 rokah cyu funkciyu zdijsnyuvav Abram Mihajlovich Lufer Pid jogo kerivnictvom ostatochno sklalasya ta sistema muzichnoyi osviti sho isnuye v Ukrayini i sogodni konservatoriya uchilishe desyatirichka U dovoyenni roki v uchilishi navchalisya majbutni korifeyi vitchiznyanoyi muzichnoyi kulturi G ta P Majborodi I Maslenikova P Karmalyuk P Muravskij N Goncharenko E Tomm Yu Budnicka B Pritikina M Rizol I Zhuromskij M Gordijchuk U 1944 roci zanyattya v uchilishi ponovilisya u novomu primishenni po vul Vorovskogo 49 Direktorom uchilisha buv priznachenij vipusknik uchilisha uchen G Verovki Petro Andrijovich Suk yakij ocholyuvav Kiyivske muzichne uchilishe do 1953 roku V cej period v uchilishi pracyuvali pedagogi bagato z yakih buli vikladachami Kiyivskoyi konservatoriyi Ce pianisti K Mihajlov A Yankelevich M Gozenpud Ya Fastivskij vokalisti D Yevtushenko M Donec Tessejr M Carevich Lyatoshinska bayanist I Zhuromskij balalayechnik Ye Blinov bandurist V Kabachok vikladachi strunnih instrumentiv D Bertye S Kaspin I Kozlov S Vilkonskij na viddili duhovih instrumentiv pracyuvali V Yablonskij L Hazin A Procenko M Berdiyev V Babenko K Baglikov ta inshi U pislyavoyennomu stanovlenni dirigentsko horovogo viddilu brali uchast kompozitori M Verikivskij G Zhukovskij O Kolomiyec hormejster P Muravskij na teoretichnij viddil buli zaprosheni kompozitori G Majboroda P Majboroda P Glushkov O Vereshagin Yu Shurovskij muzikoznavec M Gordijchuk ta inshi Sered pershih laureativ Olga Parhomenko skripka Mikola Berdiyev truba Yevgen Blinov balalajka trio banduristok Valentina Tretyakova Nina Pavlenko Tamara Polishuk Volodimir Selivohin fortepiano Vitalij Lisenko horove diriguvannya Z 1953 po 1954 rik obov yazki direktora uchilisha vikonuvav Ivan Ivanovich Zhuromskij yakogo na cij posadi zaminiv Andrij Omelyanovich Lisovij 1954 1958 Na chas jogo kerivnictva pripadaye prisvoyennya uchilishu v 1956 roci imeni Rejngolda Moricevicha Gliyera U 1957 roci v uchilishi vidkrito zaochne viddilennya robota yakogo bula napravlena na pidvishennya kvalifikaciyi vikladachiv ta kerivnikiv muzichnoyi samodiyalnosti Z 1958 po 1962 roki direktorom uchilisha stav Stepan Omelyanovich Luk yanov yakij spriyav vidkrittyu u 1959 roci shkoli studiyi yak bazi pedagogichnoyi praktiki uchniv uchilisha Ocholila cej pidrozdil navchalnogo zakladu vipusknicya uchilisha E Paramonova 1960 1997 roki Z pochatku 60 h do 80 h rokiv minulogo stolittya v uchilishi ostatochno sklalasya struktura serednogo navchalnogo zakladu 7 viddiliv fortepiannij strunno smichkovih instrumentiv duhovih instrumentiv narodnih instrumentiv vokalnij dirigentsko horovij istoriko teoretichnij ta 4 metodob yednannya zagalnoosvitni predmeti zagalne fortepiano specializovane fortepiano koncertmejsterskij klas V cej period uchilishe ocholyuvali poslidovno z 1962 po 1964 roki Mikola Sergijovich Strokach fagotist za fahom solist orkestru vikladach dosvidchenij kerivnik z 1964 po 1970 roki Lidiya Oleksandrivna Padalko hormejster zasluzhena artistka Ukrayini patriot ukrayinskoyi horovoyi shkoli aktivnij organizator v sferi horovoyi diyalnosti z 1971 po 1982 roki Anatolij Leonidovich Bondarenko dirigent hormejster za fahom vikladach dosvidchenij upravlinec Pid chas jogo kerivnictva bulo vidkrito gurtozhitok uchilisha a u 1973 roci uchilishe otrimalo primishennya po vul Getmana Pavla Skoropadskogo 31 U 1980 roci v uchilishi bulo vidkrito specialnist z pidgotovki estradnih dzhazovih muzikantiv Zasnovnikom ta pershim zaviduvachem estradnogo viddilu stav Volodimir Simonenko sered vikladachiv viddilu V Machulin Ye Dergunov Yu Markov V Molotkov S Kolesnik A Sharfman M Zamoroko U 1983 roci na viddili buv zasnovanij big bend pershim kerivnikom yakogo stav A Sharfman Nastupnim direktorom uchilisha stav Vitalij Vlasovich Karashuk V ci roki pochali rozshiryuvatisya mizhnarodni zv yazki ta tvorchi obmini yaki buli zapochatkovani jogo poperednikami Z 1991 po 2003 roki uchilishe ocholyuvav Vadim Venediktovich Kozin V period jogo kerivnictva buli zapochatkovani periodichni osvitni naukovi ta mistecki proyekti uchilisha Festival mistectv Shevchenkivskij berezen 1994 r Mizhnarodnij konkurs molodih pianistiv pam yati Volodimira Gorovicya 1995 r Regionalnij konkurs oglyad yunih pianistiv 1996 r nini Vseukrayinskij konkurs oglyad yunih pianistiv Oleni Verikivskoyi Mizhnarodna naukovo praktichna konferenciya Molodi muzikoznavci 1997 r Shkola vikonavskoyi majsternosti 1998 r Mizhnarodna Litnya muzichna akademiya 2001 r 1997 2018 roki U 1998 roci Kiyivske muzichne uchilishe im R M Gliyera bulo perejmenovano na Kiyivske derzhavne vishe muzichne uchilishe im R M Gliyera u 1997 roci buv vidkritij Fakultet muzichnogo mistectva III osvitno kvalifikacijnogo rivnya na yakomu do 2008 roku buli sformovani nastupni specializaciyi z nadannyam osvitno kvalifikacijnogo rivnya Bakalavr ta Specialist Muzikoznavstvo Muzichne mistectvo estradi dzhaz Fortepiano Orkestrovi duhovi ta udarni instrumenti Spiv Orkestrovi strunni instrumenti a takozh zdijsnyuvalasya pidgotovka zvukorezhiseriv muzichnih redaktoriv muzichnih menedzheriv ta muzichnih aranzhuvalnikiv dodatkova kvalifikaciya Z 2003 po 2009 roki uchilishe ocholyuvav Sergij Mihajlovich Volkov Za jogo iniciativoyu rozpochalasya robota po reorganizaciyi uchilisha v kompleksnij navchalnij zaklad struktura yakogo peredbachala nadannya osviti za I II ta III rivnyami akreditaciyi U 2008 roci KDVMU im R M Gliyera reorganizovano v Kiyivskij institut muziki im R M Gliyera U 2009 roci na posadu rektora Kiyivskogo institutu muziki im R M Gliyera buv obranij Oleksandr Josipovich Zlotnik Pid jogo kerivnictvom osvitnij proces KIM im R M Gliyera ohoplyuye vsi rivni navchannya pochatkova osvita zdobuttya osvitnih stupeniv Molodshij specialist Bakalavr i Magistr U 2018 roci zaklad svyatkuvav 150 rokiv z chasu zasnuvannya na derzhavnomu rivni sho stalo nagodoyu dlya chergovogo perejmenuvannyaSuchasnistStanom na 2020 2021 navchalni roki v Akademiyi studenti navchayutsya za osvitnimi rivnyami i stupenyami OKR Molodshij specialist 333 OPK Molodshij bakalavr 116 OS Bakalavr 340 OS Magistr 83 v Akademiyi pracyuyut 16 narodnih artistiv Ukrayini 22 zasluzhenih artisti Ukrayini 16 zasluzhenih diyachiv mistectv Ukrayini 15 zasluzhenih pracivnikiv kulturi Ukrayini 11 doktoriv filosofskih ta pedagogichnih nauk kulturologiyi muzikoznavstva 53 kandidati nauk 18 profesoriv 43 docenti na pidgotovchomu viddilenni u bakalavrati ta magistraturi Akademiyi navchayutsya 86 inozemnih studentiv iz Bilorusi Gruziyi Ekvadoru Kitayu Meksiki Rosijskoyi Federaciyi SShA Turechchini Za ostanni 10 rokiv studenti j tvorchi kolektivi Akademiyi zdobuli ponad 1800 peremog na mizhnarodnih i nacionalnih konkursah festivalyah naukovih simpoziumah Daleko za mezhami Ukrayini zdobuli viznannya tvorchi kolektivi Akademiyi laureati mizhnarodnih i nacionalnih konkursiv ta festivaliv Bilshist z cih kolektiviv svogo chasu stali pershimi na terenah Ukrayini navchalnimi studentskimi kolektivami Ce simfonichnij orkestr dirigenti M Gozulov I Shpicberg R Kofman M Moroz A Vlasenko M Pikulskij V Protasov kamernij orkestr dirigenti L Kostenko V Byelyakov M Kuzin O Gosachinskij orkestr duhovih instrumentiv dirigenti S Stezhar F Chaban I Shpicberg A Vasilyev Yu Gorlin O Bazhenov V Duma M Moroz V Sidorchenko orkestr narodnih instrumentiv dirigenti Yu Tarnopolskij A Grigorenko A Biloshickij V Slinchenko I Yachmenov I Savkov zhinochij hor dirigent hormejster G Gorbatenko kamernij hor dirigent hormejster Z Tomson kapela banduristiv kerivniki L Chmelova O Turovska L Ambrosova I Rodionova ansambl skripaliv kerivniki L Shuhman M Volkov big bend kerivniki A Sharfman G Strilec Strileckij O Shapoval D Adu Tvorchi kolektivi KMAM im R M GliyeraIstoriya stanovlennya ta rozvitku navchalnogo zakladu tisno pov yazana z istoriyeyu vitchiznyanogo muzichnogo mistectva Nevid yemnoyu skladovoyu cogo procesu ye tvorcha i kulturno osvitnya diyalnist vikladachiv j studentiv Gliyerivci vvazhayut pochesnoyu misiyeyu vidtvorennya onovlennya rozvitok vitchiznyanih misteckih tradicij Direktori i rektoriPfenig Robert Avgustovich 1868 1874 Altani Ipolit Karlovich 1874 1875 Albreht Lyudvig Karlovich 1875 1878 Puhalskij Volodimir V yacheslavovich 1878 1914 Gliyer Rejngold Moricevich 1914 1920 Blumenfeld Feliks Mihajlovich 1920 1922 Mihajlov Kostyantin Mikolajovich 1922 1925 Grinchenko Mikola Oleksijovich 1925 1928 Romanyuk Semen Mikolajovich 1928 1932 Tishkevich Azvazhinskij Semen Petrovich 1932 1934 Lufer Abram Mihajlovich 1934 1941 1944 1948 Suk Petro Andrijovich 1948 1953 Zhuromskij Ivan Ivanovich 1953 1954 Lisovij Andrij Omelyanovich 1954 1958 Luk yanov Stepan Omelyanovich 1958 1962 Strokach Mikola Sergijovich 1962 1964 Padalko Lidiya Oleksandrivna 1964 1970 Bondarenko Anatolij Leonidovich 1971 1982 Karashuk Vitalij Vlasovich 1982 1991 Kozin Vadim Venediktovich 1991 2003 Volkov Sergij Mihajlovich 2003 2009 Zlotnik Oleksandr Josipovich z 2009 VikladachiShanuyemo i pam yatayemo Akopova Nina Aleksyeyeva Yunevich Mariya Aloyiz Vladislav Albreht Lyudvig Altani Ipolit Alshvang Arnold Babenko Volodimir Beklemishev Grigorij Bertye David Byelofastov Oleg Biloshickij Anatolij Blinov Yevgen Blumenfeld Feliks Bujmister Valerij Vasko Gennadij Vereshagin Roman Verikivska Olena Verikivskij Mihajlo Verhovinec Yaroslav Vinogradov Glib Vilkonskij Sergij Vodolskij Ivan Voyachek Fedir Gandolfi Gektor Gelis Mark Getoyeva Irina Gliyer Rejngold Gozenpud Matvij Golembiovskij Yurij 28 Zhovtnya 2020 u Wayback Machine Gordijchuk Mikola Grebenyuk Alla Dergunov Yevgen Dzholas Dmitro Dobikevich Anton Donec Tessejr Mariya Everardi Kamil Erdenko Mihajlo Yevtushenko Domentij Yegoricheva Marina Yegorov Oleksandr Zhukovskij Georgij Zhuromskij Ivan Zaporozhcev Volodimir Ivanov Viktor Kabachok Volodimir Kanershtejn Oleksandr Kaspin Samuyil Kobec Isaak Kozin Vadim Kozickij Fedir Kolakovskij Oleksij Kolesnik Stanislav Kolomiyec Anatolij Konoshenko Volodimir Korotkov Volodimir Kostenko Leonid Koshic Oleksandr Kuzmin Mikola Levitskij Fedir Lisakovskij Oleksandr Lisenko Mikola Litvinenko Volgemut Mariya Lyubimova Vira Lyatoshinskij Boris Majboroda Platon Majn Viktor Machulin Vitalij Mihajlov Kostyantin Muravjova Olena Muravskij Pavlo Orlova Olga 28 Zhovtnya 2020 u Wayback Machine Palivoda Ivan Pendishuk Ivan Podvala Valerij Polyakova Bronislava Polyanichevskij Ivan Polyachenko Oleksandr Procenko Grigorij Puhalskij Volodimir Pfenig Robert Rebro Anatolij 2 Chervnya 2021 u Wayback Machine Revuckij Levko Rib Yevgen Rizol Mikola Simonenko Volodimir Sikard Mihajlo Sinko Viktor Strokach Mikola Tarnovskij Sergij Tarnopolskij Yurij Tretyak Viktor Fastivskij Yakiv Fridrih fon Mulert Hazin Leonid Himichenko Oleksandr Hodorovskij Grigorij Cvejfel Oleksandr Chaban Fedir Chechott Viktor Shadek Josip Shalkevich Viktor Sharfman Anatolij Shevchik Otakar Shpicberg Igor Shtoss Petrova Oleksandra Shur Lidiya 2 Chervnya 2021 u Wayback Machine Shuranova Zoya Shuhman Leonid Shurovskij Yurij Yablonskij Vilgelm Yavorskij Boleslav Yalkut Vladelina Yankelevich ArnoldVipusknikiShanuyemo i pam yatayemo Andriyevska Nina Artobolevska Anna Baklanov Georgij Bashtan Sergij Berdiyev Mikola Besfamilnov Volodimir Bilecka Mariya Bilecka Rayisa Blinov Yevgen Bocharov Mihajlo Brayilovskij Oleksandr Bulavko Volodimir Vakarina Larisa Gnatyuk Dmitro Gordijchuk Mikola Gorobec Ruslan Gorovic Volodimir Gorovic Regina Guba Volodimir Gusak Rayisa Dergunov Yevgen Donska Rita Zhuromskij Ivan Illyashevich Volodimir Kaspin Semen Kirilina Irina Kotek Josip Levitskij Fedir Litvinenko Volgemut Mariya Losskij Volodimir Majboroda Georgij Majboroda Platon Mihajlov Kostyantin Muravskij Pavlo Nikolayev Leonid Orlova Olga 28 Zhovtnya 2020 u Wayback Machine Palivoda Ivan Parhomenko Olga Petrinenko Diana Procenko Nina Rizol Mikola Roshina Aza Ryabov Igor Satanovskij Oleksandr Sac Illya Skorobagatko Neonila Tutkovskij Mikola Cvirko Lyudmila Yavorskij Boleslav Yashenko TarasVipuskniki Suchasnij periodNarodni artisti Ukrayini Baklan Oleksij Basalayeva Yevgeniya Belska Lyudmila Bojko Valentina Borisov Vadim Bujmister Valerij Gluh Svitlana Gorbatenko Galina Grevcova Liliya Grinkiv Roman Grishko Volodimir Doroshenko Ivan Dubina Anatolij Dyadyura Mikola Dyachenko Oleksandr Zabilyasta Liliya Zdorenko Viktor Kvelyenkov Yurij Lipnik Anatolij 24 Chervnya 2021 u Wayback Machine Luk yanec Viktoriya Majboroda Roman Mamchenko Antonina Monastirska Lyudmila Petrova Svitlana Popichuk Dmitro Tishenko Mihajlo Chuprina Petro Shtonda Taras Shutko AllaZasluzheni artisti Ukrayini Afanasyeva Nelida Bidnenko Irina Bubnova Anna Gdanskij Volodimir 24 Chervnya 2021 u Wayback Machine Gnatyuk Yaroslav 24 Chervnya 2021 u Wayback Machine Goncharova Irina Zgurovskij Vladislav 24 Chervnya 2021 u Wayback Machine Koval Petro Kopilova Tetyana Kopot Volodimir Kot Gennadij Kravchenko Nataliya Kumanovska Tetyana Maruhno Valentin Mihajlovskij Yurij Nikityuk Oksana Osadchij Taras Ostapenko Andrij Pilipchak Vasil Procenko Nina Puhlyanko Mariya Rizol Yurij Romenska Nataliya Semenenko Irina Tertichnij Yurij Timec Viktor Tolmachov Ruben Turbovskij Volodimir Harechko Irina Hitryakov Sergij Chuprina Oleksandr Shlyapochnik Majya Shuckij Bronislav Yanickij TarasZasluzheni diyachi mistectv Ukrayini Vereshagina Alla 24 Chervnya 2021 u Wayback Machine Yeroshevskij Mikola 24 Chervnya 2021 u Wayback Machine Zarudyanska Malvina Klimenko Oleksandr Kovtyuh Lidiya Kozir Alla Korecka Svitlana 13 Chervnya 2021 u Wayback Machine Kushpet Volodimir Leonov Sergij 24 Chervnya 2021 u Wayback Machine Mamchenko Oleg Nikityuk Oksana Panova Nataliya Pahomova Margarita Ponomarchuk Nataliya Redko Viktor Savchuk Andrij Stepanchenko Galina Suhomlinova Svitlana Trofimov Mikola Shutko SergijZasluzheni pracivniki kulturi Ukrayini Givargizova Irina Driga Oleksandr Zheludov Valerij Markov Yuhim 24 Chervnya 2021 u Wayback Machine Maslennikova Anzhela Najdonova Lyudmila Pirozhenko Oleksandr Smyehova Anna Striga Angelina Trocenko Valerij Chuprina Yurij Shvecova OlenaProfesori vishih navchalnih zakladiv Ukrayini Antonyuk Valentina Bajda Lyudmila Beregova Olena Guzij Nataliya Zharkov Oleksandr Zharkova Valeriya Zavadska Tetyana Zelenecka Irina Zinkevich Olena Kozir Alla Kulakov Sergij Lisina Natalya Matvijchuk Lyubov Novickij Kostyantin Prudnikova Lyudmila Roshina Tetyana Samohvalov Viktor Severinova Marina Sushij Olga Fenyuk PavloKompozitori chleni Nacionalnoyi spilki kompozitoriv Ukrayini Bezborodko Oleg Godzyackij Vitalij Goncharov Anatolij 24 Chervnya 2021 u Wayback Machine Zhuravickij Vadim Kolodub Zhanna Kostin Oleksandr Poklad Igor Rakochi Vadim Filipenko Vitalij Shumejko Volodimir Yurina LyudmilaMajstri akademichnogo spivu ta populyarnoyi muziki Alex Luna Bilik Irina Byelkina Olena Bondarchuk Vasil Bocharov Kostyantin Melovin Buzhinska Katerina Vlasova Yevgeniya Volkov Bogdan Illariya Karol Tina Kravchuk Andrij El Kravchuk Ognyevich Zlata Povalij Tayisiya Uspenska Lyuba Shamayeva Yana Jerri Heil Dzhazovi muzikanti prodyuseri kompozitori Adu Dennis Bojko Igor Yefremenko Denis Kvinta Ruslan Klyashtornij Kostyantin Kopot Volodimir Krupskij Oleksij Latanyuk Valerij Lebedyeva Natalya Lihuta Igor Markov Yuhim Mendelenko Artem Minov Oleg Ovruckij Arkadij Ovsyannikov Sergij Reznickij Mark Smetanin SergijPrimitkiPro organizacijno pravovi zahodi pov yazani z vikonannyam rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 26 07 2007 N 15 1849 ips ligazakon net originalu za 23 02 2020 Procitovano 23 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Tekst LIGA ZAKON proignorovano dovidka Arhiv originalu za 4 Lyutogo 2018 Procitovano 3 Lyutogo 2018 Pro perejmenuvannya Kiyivskogo institutu muziki im R M Gliyera kmr ligazakon ua originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 23 lyutogo 2020 DzherelaZilberman Yu A Kiyivske muzichne uchilishe Naris diyalnosti 1868 1924 roki Monografiya Yurij Zilberman K Tipografiya Klyaksa 2012 480 s Kiyivske derzhavne vishe muzichne uchilishe im R M Gliyera Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 383 384 Kuzmin N Ukrainskaya shkola muzykalnogo masterstva Izdanie vtoroe K Mezhdunarodnyj blagotvoritelnyj fond konkursa Vladimira Gorovica 2007 ros PosilannyaOficijna storinka 8 Travnya 2019 u Wayback Machine Yuvilejnij buklet do 150 richchya institutu issuu com Istoriya vidkrittya 25 Listopada 2020 u Wayback Machine